Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "Great" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
Wyświetlanie 1-15 z 16
Tytuł:
Peculiarities of Ukrainian-British Diplomatic Relations During the Ukrainian Revolution (1917-1921)
ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНО-БРИТАНСЬКИХ ДИПЛОМАТИЧНИХ ВІДНОСИН У ПЕРІОД УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1917-1921 рр.)
Autorzy:
Datskiv, I.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894261.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Ukraine, Great Britain, diplomacy, the Entente, foreign policy, government
Україна, Велика Британія, дипломатія, Антанта, зовнішня політика, уряд
Opis:
У статті проаналізовано зовнішню політику Великої Британії щодо України у 1917-1921 рр. Показано особливості відносин між Англією та українськими урядами за доби національно-визвольних змагань. Розкрито вплив політики Великої Британії на становлення та розвиток української державності. З’ясовано міжнародні, політичні та військові передумови українсько-британського зближення у революційну добу. Зазначено, що важливим чинником зміщення орієнтації зовнішньої політики у бік Антанти була участь української делегації під керівництвом І. Коростовця у конференції країн Антанти у Яссах на початку листопада 1918 р. Встановлено, що інтерес до України та її боротьби за державність виявляли закордонні дипломати, акредитовані урядом УНР. В Україні продовжували свою діяльність консульські установи як країн Антанти (зокрема, Великої Британії), так і нейтральних держав. Показано, що Велика Британія, як і інші держави Антанти, проігнорували законне право українського народу на державну самостійність і соборність його земель.
This article analyzes the foreign policy of Great Britain to Ukraine in 1917-1921 years. Features of relations between England and the Ukrainian governments during national liberation movement are shown. The impact of Great Britain on the political formation and the development of Ukrainian statehood is revealed International, political and military background of the Ukrainian-British rapprochement in revolutionary days is clarified . It is indicated that an important factor shifted foreign policy orientation towards the Entente was the participation of the Ukrainian delegation under the leadership of I. Korostovetzin in the conference of Entente states in Iasi in early November 1918. It is established that interest in Ukraine and its struggle for statehood was shown by foreign diplomats accredited to the government of UРR. Consular offices of the Entente (including Great Britain) and neutral states continued their activities in Ukraine. It is shown that Great Britain and other Entente powers ignored the legitimate right of the Ukrainian people for national independence and the unity of its lands.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2017, 4; 155-169
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Germans of Ukraine in the Interwar Years (1918-1941)
Німці України в міжвоєнні роки (1918-1941 рр.)
Autorzy:
Eisfeld, Alfred
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894307.pdf
Data publikacji:
2020
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Germans of Ukraine, German operation, “Great Terror”, repression, espionage
німці України, німецька операція, «Великий терор», репресії, шпигунство
Opis:
У статті використанні документи, що висвітлюють процес підготовки і проведення органами НКВС УРСР масової «німецької операції» – складової «Великого терору» в СРСР у 1937-1938 рр. Розкриті історичні обставини появи наказу НКВС СРСР № 00439 від 25 липня 1937 р. та специфіка його виконання в УРСР. Характеризуються також методика відбору «контингенту», який репресували (жертв операції), технологія проведення у межах спецоперації масових репресій та їх трагічні наслідки для німецького населення України. Оскільки операція швидко набирала обертів, розібратися в тому, що відбувалося в Україні, для німецьких дипломатів було непросто. Але, як випливає з телеграми Посольства Німеччини до Берліна від 7 серпня 1937 р., загальну ситуацію в СРСР дипломати бачили наскрізь. Арешти німецьких підданих вони напряму пов’язали «з відомими терористичними акціями, спрямованими проти всіх верств місцевого населення». Іншими словами, німецьку складову того, що потім назвуть «Великим терором», вони бачили і адекватно оцінювали з перших днів проведення німецької операції. Документи, які використанні, підтверджують, що трагічним аспектом початку проведення операції стало спрощення і прискорення так званого слідства у «німецьких справах». Не відставали у темпах «роботи» і судові органи, зокрема військові трибунали, які безпосередньо не мали відношення до проведення німецької операції але займалися розглядом справ щодо людей, серед яких були і німці – громадяни СРСР. Обвинувачені за такими серйозними пунктами статті 54 КК УРСР, як зрада батьківщини, шпигунство, диверсія, терор. Санкція цієї статті майже в усіх випадках передбачала найвищу міру кримінального покарання – розстріл, що широко використовувався на практиці. Останньою крапкою в документальному оформленні репресій проти жертв цієї категорії були повідомлення органів НКВС відповідному військовому трибуналу про виконання вироку трибуналу. Свій внесоку боротьбу з «ворогами» зробили органи прокуратури і, меншою мірою, Наркомат закордонних справ СРСР. Арешти деяких німецьких громадян погоджували з ними.
The article uses documents covering the process of preparing and conducting by the NKVD bodies of the Ukrainian SSR a massive “German operation” – an integral part of the “Great Terror” in the USSR in 1937-1938. The historical circumstances of the appearance of the order of the NKVD of the USSR No. 00439 of July 25, 1937 and the specifics of its implementation in the Ukrainian SSR are disclosed. They also characterize the methodology for selecting the “contingent” that was repressed (victims of the operation), the technology of conducting mass repressions within the framework of the special operation and their tragic consequences for the German population of Ukraine. As the operation quickly gained momentum, it was not easy for German diplomats to figure out what was happening in Ukraine. But, as follows from the telegram of the German Embassy to Berlin on August 7, 1937, diplomats saw through the general situation in the USSR. They directly linked the arrests of German citizens “with well-known terrorist acts directed against all sections of the local population”. In other words, they saw and adequately evaluated the German component of what would later be called the “Great Terror” from the first days of the German operation. The documents that were used confirm that the tragic aspect of the beginning of the operation was the simplification and acceleration of the so-called “German affairs” investigation. The judiciary, in particular the military tribunals, which were not directly involved in the German operation but were involved in the consideration of cases against people, among whom were Germans – citizens of the USSR, did not lag behind the pace of “work, accused of such serious paragraphs of Article 54 of the Criminal Code of the Ukrainian SSR as treason, espionage, sabotage, terror. The sanction of this article in almost all cases provided for capital punishment – execution, which was widely used in practice. The last point in documenting the repressions against victims of this category was the NKVD bodies reports to the relevant military tribunal about the execution of the sentence of the tribunal. The prosecution authorities and, to a lesser extent, the USSR People’s Commissariat for Foreign Affairs contributed to the fight against “enemies”. The arrests of some German citizens were coordinated with them.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2020, 10; 107-137
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Зовнішня політика Австралії в умовах Другої світової війні
Australian Foreign Policy during the World War II
Autorzy:
Вєтринський, I.M.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676865.pdf
Data publikacji:
2022-11-08
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Австралія
Велика Депресія
Друга світова війна
Дарвін
Перл-Гарбор
Японія
США
Australia
Great Depression
World War II
Darwin
Pearl Harbor
Japan
USA
Opis:
Стаття присвячена становленню зовнішньополітичної традиції Австралії та її утвердженню в якості суб’єкта міжнародних відносин. Вагомий внесок домініонів у перемогу Британії в Першій світовій війні активізував їхню боротьбу за незалежність. Результатом тривалих зусиль домініонів, стало проголошення у 1926 р. декларації Бальфура, що згодом була підкріплена Вестмінстерським статутом (1931 р.) де закріплювалось право домініонів на незалежну зовнішню політику. Проаналізовано розвиток австралійської зовнішньої політики напередодні та під час Другої світової війни. Прослідковано еволюцію відносин Австралії з Великою Британією в контексті подій Другої світової війни, зокрема особливості союзницьких відносин двох країн. Показано регіональний вимір Другої світової війни в рамках Азійсько-Тихоокеанського регіону, зокрема співпрацю Австралії та США в контексті протистояння японській агресії. Проаналізовано особливості впливу зовнішніх загроз на трансформацію зовнішньополітичної стратегії Австралії, зокрема в сфері національної безпеки. Головною загрозою для п’ятого континенту була агресивна та експансіоністська політика Японії в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Значну кількість бійців та техніки Австралії було направлено для допомоги Великій Британії. Але стратегічна ситуація в Європі, викликала великі сумніви, що британські війська та флот зможуть ефективно допомогти австралійцям у випадку нападу Японії. Розглянуто політику Австралії щодо забезпечення національної безпеки та оборони в рамках її участі у Другій світовій війні. В умовах очевидної загрози вторгнення японців, а також відсутності перспектив отримання підтримки з боку Великої Британії, австралійський уряд почав працювати над укладенням військового союзу зі Сполученими Штатами Америки. Виявлено ключові наслідки Другої світової для соціально-економічної системи Австралії. 
The article is related to the establishment of Australian foreign policy tradition and becoming of Australia as a subject of international relations. The significant role of the dominions during First World War Great and their help for Great Britain victory, intensified their struggle for independence. As the result of long-term efforts, dominions reached the proclamation of the Balfour Declaration in 1926 by London, which was later confirmed by the Statute of Westminster (1931), which established the authority for dominions for an independent foreign policy. The development of Australian foreign policy before and during World War II was analyzed. The evolution of the relations of the Australia and Great Britain in the context of the events of the World War II is traced, in particular the peculiarities of the allied relations of the two countries. There is shown the regional dimension of the World War II within the Asia-Pacific region, in the context of Australia and the United States actions against Japanese aggression. There are analyzed the peculiarities of external threats effect on the transformation of the Australian foreign policy strategy, in particular in the national security sphere. The main threat for Australia in that period become Japanise aggressive and expansionist policy in the Asia-Pacific region. A lot of Australian soldiers and military equipment were sent to Great Britain to support traditional allie. But in actual strategic situation in Europe there were great doubts that British troops and the navy would be able to effectively help  Australians in case of an attack by Japan. Politics of national security and defense of Australia in the context of its participation in World War II is considered. In the conditions of real threat of Japanese invasion, as well as the lack of sure to receive necessary support from Great Britain, the Australian government start to find a military alliance with the USA. There were identified the key implications of World War II for Australian socio-economic system.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 18; 65-88
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Environmental Aspects of the New Deal of US President Franklin Roosevelt
ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ «НОВОГО КУРСУ» ПРЕЗИДЕНТА США ФРАНКЛІНА РУЗВЕЛЬТА
Autorzy:
Perga, T.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894387.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
USA, Franklin Roosevelt, New Deal, Great Depression, CCC, AAA, Tennessee, environment
США, Франклін Рузвельт, «Новий курс», Велика депресія, ССС, ААА, Теннесcі, довкілля
Opis:
Світова економічна криза, яка розпочалась у 1929 р., стала однією з наймасштабніших у ХХ ст. і найдужче вона вразила США. Для подолання її наслідків президент США Франклін Рузвельт розпочав масштабні реформи, що увійшли в історію під назвою «Нового курсу». Важливою складовою цієї антикризової програми стало проведення заходів з покращення стану довкілля США. У сучасному науковому дискурсі існують різні погляди щодо мотивації цих заходів. У статті доведено, що президент Ф. Рузвельт мав не лише прагматичні цілі створити додаткові робочі місця і зменшити таким чином соціальну напругу в американському суспільстві. Беручи до уваги загострення екологічних проблем, уперше в історії США було поєднано їх розв’язання зі стимулюванням економічного зростання. Новаторські екологічні проекти (Адміністрація розвитку долини річки Теннесcі, Громадський корпус з консервації) не лише сприяли покращенню навколишнього середовища країни, а й заклали підвалини інтегрованого управління природними ресурсами у США і створили основу для розвитку широкого екологічного руху після Другої світової війни.
The global economic crisis, which began in 1929, became one of the strongest in the 20th century and most of all, the crisis struck the USA. To overcome its consequences, USA President Franklin Roosevelt has launched large-scale reforms that are known in the history as the New Deal. An important part of this anti-crisis program was the improvement of the environment of the USA. In modern scientific discourse, there are different points of view regarding the motivation of these measures. In the article it is proved that President F. Roosevelt has not only pragmatic goals of creating additional jobs and reducing by thus the social tension in American society. Taking into account the aggravation of environmental problems, for the first time in the history of the USA, their solution was combined with the stimulation of economic growth. Innovative environmental projects (Tennessee Valley Administration, Public Conservation Corps) not only contributed to improving the USA environment, but also laid the foundation of integrated management of natural resources and created the basis for the development of a broad ecological movement after the World War II.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2018, 6; 104-117
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Experience of Fighting against Separatism in Great Britain
ДОСВІД БОРОТЬБИ ІЗ СЕПАРАТИЗМОМ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ
Autorzy:
Zernetska, O.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894397.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
separatism, Great Britain, British Empire, Northern Ireland, Scotland, European Union, brexit, compromise
сепаратизм, Велика Британія, Британська імперія, Північна Ірландія, Шотландія, Європейський Союз, брексіт, компроміс
Opis:
Сепаратизм у Великій Британії є однією з найбільших проблем. Вона виникла внаслідок побудови Британської імперії і продовжує існувати внаслідок її розпаду. У статті досліджуються внутрішні та зовнішні причини сепаратизму у Великій Британії. Внутрішні пов’язані з рухами відокремлення Північної Ірландії і Шотландії від Великої Британії. Зовнішні причини перебувають у сфері міжнародних відносин і стосуються виходу Британії з Європейського Союзу (брексіт). Проаналізовано підґрунтя цих процесів та доведено, що воєнні дії не були успішними. Найкращий шлях подолання сепаратизму – тристоронні перемовини та компроміси з боку держави-метрополії. Було виявлено, що вихід Великої Британії з ЄС в той час, коли сепаратистські рухи вирують вдома, дає останнім змогу вийти з метрополії та отримати незалежність.
Separatism in Great Britain is one of the biggest problems. It is closely connected with the building of the British Empire and continues to exist as a cause of it disintegration. Home and internationalcauses of separatism in Great Britain are detected in this article. One concerns home affairs and deals with the processes of separation of Northern Ireland and Scotland from Britain. The other lies in thesphere of international affairs and deals with the exit of Great Britain from European Union. The background of these processes has been analyzed and was proved that military actions have not beensuccessful. The best way is the three parts negotiations and compromises from the metropolitan state. It was exposed that to solve issues of international affairs such as separation of Great Britain from EUat the same time with separatism movements at home gives the latters the opportunity to leave metropolis and gain independence.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2018, 6; 132-144
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The World War First and its Consequences for Ukraine
ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА ТА ЇЇ НАСЛІДКИ ДЛЯ УКРАЇНИ
Autorzy:
Reyent, O.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894439.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
World War First, the Great War, a global conflict, humanitarian catastrophe, politics, Ukraine
Перша світова війна, Велика війна, глобальний конфлікт, гуманітарна катастрофа, політика, Україна
Opis:
У статті розглянуто Першу світову війну з погляду глобального катаклізму, який, по суті, визначив подальший розвиток людської цивілізації не лише в ХХ, а й на початку ХХІ ст. Зазначено, що трагізм війни особливо проявився в тотальному характері, якого вона набула, та стрімкому падінні вартості людського життя. За своїми універсальними масштабами й демографічними втратами вона значно перевершила все, що відбувалося до неї у ході найбільших міжнародних воєнних конфліктів в історії людства. Показано вплив світового протистояння 1914–1918 рр. на українські етнічні землі. Розділені між Російською імперією та Австро-Угорщиною, будучи об’єктом геополітичних зазіхань ворогуючих сторін, вони на чотири роки перетворилися на театр запеклих бойових дій, а їх населення – опинилося по різні боки від лінії фронту. Значну увагу сконцентровано на висвітленні найголовніших «українських аспектів» війни у політичній, ідеологічній, військовій, економічній та соціальній площинах. Вказано як на негативні, так і позитивні наслідки Першої світової війни для формування модерної нації та становлення державності.
In the article, the World War First it examined from the perspective of a global cataclysm that essentially determined the further development of human civilization not only in the twentieth, but also in the early twenty-first century. It is indicated that the tragedy of war especially manifested in the total character, which it has acquired, and the rapid fall in the value of human life. In its universal scope and demographic losses, this war greatly surpassed everything that happened thereto during the largest international military conflicts in human history. The influence of the global confrontation 1914-1918 on the Ukrainian ethnic land is shown. Being divided between the Russian Empire and Austria-Hungary they have been the object of geopolitical encroachments of the warring parties and for four years became the theater of fierce fighting, and their population found itself on opposite sides of the front line. Considerable attention is paid to elucidating the main «Ukrainian aspects» of the war in the political, ideological, military, economic and social planes. It is shown both negative and positive consequences of the World War First for the formation of modern nation and the establishment of statehood.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2016, 1; 64-78
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The Role of Great Britain in the Military-technical Cooperation of the Countries of European Union
РОЛЬ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ У ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНОМУ СПІВРОБІТНИЦТВІ ДЕРЖАВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Autorzy:
Hrubinko, A.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894357.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Great Britain, European Union, Common Security and Defense Policy, militarytechnical cooperation
Велика Британія, Європейський Союз, Спільна політика безпеки та оборони, військово-технічна кооперація
Opis:
У статті проаналізовано внесок Великої Британії у розвиток військово-технічної співпраці держав Європейського Союзу. Встановлено, що керівництво Великої Британії проводило неоднозначну політику щодо військово-технічного співробітництва (ВТС) учасників європейської інтеграції. Прагнення здобути першість в європейському ВТС поєднувалося з наданням британськими компаніями переваги співпраці з американськими партнерами. Британський ВПК став конкурентом ВПК держав континентальної Європи. Позиція Великої Британії стала однією з перешкод для формування єдиного європейського ринку озброєнь. Вихід королівства з ЄС може стимулювати процес творення єдиного європейського ВПК, в якому домінуватимуть Франція і ФРН, підтримувані іншими впливовими промисловимидержавами (Італія, Іспанія та ін.). Водночас британський ВПК збереже значний вплив на європейські механізми ВТС, які відносно успішно функціонують за межами ЄС
In the article the Great Britain’s contribution to the development of military-technical cooperation between the countries of the European Union is analyzed. It was found that the British leadership conducted ambiguous policies on military-technical cooperation (MTC) of the European integration. The desire to win the priority in the European MTC was combined with the provision of British companies the benefits of cooperation with American partners. British military-industrial complex became a rival of the military-industrial complex of the states of continental Europe. The position of Great Britain has become one of the obstacles to the formation of a single European arms market. The exit of the kingdom from the EU can stimulate the process of creating a single European militaryindustrial complex, in which France and Germany, supported by other influential industrial states (Italy, Spain, etc.) will dominate. The British military-industrial complex will continue to have a significant impact on the European MTC machinery, which relatively successfully operates outside the EU.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2019, 7; 87-100
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The Concept of Historical Memory in Great Britain
КОНЦЕПЦІЯ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ
Autorzy:
Zernetska, O.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894293.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
concept, history, historical memory, Great Britain, traditions, rituals, values, First World War
концепція, історія, історична пам’ять, Велика Британія, традиції, ритуали, цінності, Перша світова війна
Opis:
Велика Британія – це країна, в якій концепція історичної пам’яті підтримується впродовж тривалого часу. Ось чому особливо цікаво дізнатися, як це робиться у ХХІ ст. У статті досліджується, як традиції, ритуали та цінності були збережені у Великій Британії впродовж багатьох століть, і як водночас народжувалися нові протягом останніх десятиліть. Це кейсстудія, в якій аналізується увічнення у Великій Британії видатної дати – століття початку Першої світової війни; досліджені старі та нові традиції, ритуали, події та перфоманси, що зберігають і розвивають історичну пам’ять британського суспільства.
Great Britain is a country where the concept of historical memory has been sustained for a long time. It is especially interesting, how it has been done in the XXIst century. This article investigates,how traditions, rituals and values have been saved in Great Britain for many centuries and at the same time, how new ones have been born for last decades. This is a case-study in which the perpetuation inGreat Britain of a great date – the century from the date of the outbreak of the First World War; old and new traditions, rituals, events, performances that preserve and develop the historical memory ofBritish society are researched.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2018, 5; 122-133
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
FRG-GDR: the Experience of Unification and the Role of International Actors in It
ФРН-НДР: ДОСВІД ОБ’ЄДНАННЯ І РОЛЬ У НЬОМУ МІЖНАРОДНИХ АКТОРІВ
Autorzy:
Kudryachenko, A.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894405.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Germany, unification of the GDR and FRG, USSR, USA, Great Britain, France, Poland
Німеччина, об’єднання НДР і ФРН, СРСР, США, Велика Британія, Франція, Польща
Opis:
У статті аналізується практика і перебіг подій 1989-1990 рр. з досягнення німецької державної єдності з погляду узгодження зовнішньополітичних проблем входження Східної Німеччини (НДР) до складу Західної Німеччини (ФРН). Розкриваються підходи різних держав, які були учасниками переговорного процесу, щодо погодження засад мирної зміни кордонів за одночасного зміцнення стабільності та довіри в оновленій Європі. Окремо розкривається трансформація концептуальних підходів радянського керівництва до врегулювання німецького питання повоєнної доби і періоду блокового протистояння. Аналізуються положення щодо динамічних змін становища провідних акторів, подолання ними усталених стеоретипів та ідеологічних штампів, віднайдення шляхів узгодження поглядів зацікавлених держав у подоланні розколу німецької нації у площині досягнення неконфронтаційної системи відносин на континенті. Аналіз проведено з погляду затребуваності досвіду об’єднання Німеччини, подолання її національного розколу і ролі в цих процесах міжнародних акторів. Наголошується, що історична практика повоєнної  Німеччини, досвід відносно недавнього подолання дводержавності німців може і повинен певним чином прислужитися Україні та міжнародній проукраїнській коаліції при подоланні сучасних проблем та викликів, а також справі досягнення миру та національної єдності на нашій землі.
The article analyzes the practice and course of the events of 1989-1990 concerning the achievement of German state unity in terms of the coordination of foreign policy issues of the entry ofEast Germany (GDR) into the West Germany (FRG). The approaches of different states that were participants in the negotiation process are revealed, with regard to the harmonization of the foundations of the peaceful change of borders, while at the same time strengthening stability and confidence in a renewed Europe. Separately, the transformation of the conceptual approaches of the Soviet leadership to the settlement of the German question of the post-war era and the period of block confrontation is revealed. The article analyzes the situation regarding the dynamic changes in the position of leading actors, overcoming their stereotypes and ideological stamps, the search for ways to reconcile the views of interested states in overcoming the split of the German nation in the plane of achieving a non-confrontational system of relations on the continent. The analysis is conducted in terms of the need for the experience of uniting Germany, overcoming its national split and the role of international actors in these processes. It is noted that the historical practice of post-war Germany, the experience with the recent overcoming of the dual power of the Germans, may and must serve in a certain way Ukraine and the international pro-Ukrainian coalition in overcoming modern problems and challenges, as well as in achieving peace and national unity on our land.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2018, 6; 145-160
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Служба та побут британських та радянських жінок у військово-морських силах у роки Другої світової війни
Service and Life of British and Soviet Women in the Navy during World War II
Autorzy:
Залєток, Н.В.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676583.pdf
Data publikacji:
2021-06-10
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
жінки
військово-морські сили
Велика Британія
Союз Радянських Соціалістичних Республік (СРСР)
Друга світова війна
women
navy
Great Britain
the Union of Soviet Socialist Republics (USSR)
World War II
Opis:
Порівняльні студії, присвячені досвідам представниць різних країн у Другій світовій війні залишаються актуальними у наш час. Адже не лише поглиблюють наші уявлення про побут жінок на війні, але й дають змогу  повніше дослідити владні режими різних держав на тому чи іншому етапі розвитку. Адже саме влада організовувала діяльність різних груп населення, зокрема жінок, спрямовану на перемогу у війні. Не стали у цьому аспекті винятком і жінки, незалежно від того, чи вони працювали в тилу, чи зі зброєю в руках захищали свою батьківщину. Флот впродовж віків здебільшого репрезентував суто маскулінне середовище, а присутність жінки на кораблі вважалася поганою ознакою. Проте масштабність бойових дій під час світових воєн і, як наслідок, потреба у постійному надходженні кадрів до збройних сил її учасників внесли свої корективи – держави почали поступово залучати їх до служби у військово-морських силах (ВМС). У статті здійснено порівняння досвідів Великої Британії та СРСР щодо залучення жінок до служби у ВМС в роки Другої світової війни. Країни обрані невипадково, адже репрезентують демократію та тоталітаризм відповідно, і вивчення їхньої практики залучення жінок до ВМС може також поглибити знання про ці режими. Проаналізувавши досвід служби жінок у ВМС у 1939-1945 рр., авторка доходить висновку, що набір їх на флот у Великій Британії відбувався через спеціальну організацію – Жіночу королівську військово-морську службу (ЖКВМС). Її персонал готували здебільшого окремо від чоловіків-військовослужбовців і потім спрямовували до військових підрозділів ВМС. СРСР окремих жіночих організацій для цього не створював, жінки вважалися військовослужбовицями тих же підрозділів, що і чоловіки. Основною метою мобілізацій жінок до ВМС як в СРСР, так і у Великій Британії на перших порах було заміщення ними чоловіків на посадах на суші для вивільнення останніх для служби на морі. Однак в обох країнах траплялися випадки, коли жінки також служили на морі. Коло посад, доступних для них у ВМС, розширювалося впродовж війни, і в СРСР досягло апогею у вигляді допуску до бойових посад. У Великій Британії офіційно жінки у ВМС бойових ролей не виконували, крім того, існувала заборона для них на застосування летальної зброї.
Comparative studies on the experiences of female representatives of different countries in WWII remain relevant today. They not only deepen our understanding of the life of women at war, but also allow us to explore the power regimes of different states at one stage or another. After all, the government organized the activities of various groups of the population aimed at winning the war. Women were no exception in this respect, regardless of whether they worked in the rear or defended their homeland with weapons in hand. For centuries, the navy for the most part represented a purely masculine environment, and the presence of a woman on a ship was considered a bad omen. However, the scale of hostilities during the world wars and, as a consequence, the need for a constant supply of personnel to the armed forces made their adjustments – states began to gradually recruit women to serve in the navy. The article compares the experiences of Great Britain and the USSR in attracting women to serve in the navy during WWII. The countries were chosen not by chance, as they represent democracy and totalitarianism, respectively, and studying their practice of involving women in the navy can deepen our knowledge of these regimes. After analysing the experience of women’s service in the navy in 1939-1945, the author concludes that their recruitment to the navy in Great Britain took place through a special organization – the Women’s Royal Naval Service (WRNS). Its personnel were trained mostly separately from men and then sent to military units of the navy. The USSR did not create separate women's organizations for this purpose; women served in the same bodies as men. The main purpose of mobilizing women to the navy in both the USSR and Great Britain was initially to replace men in positions on land to release the latter for service at sea. However, in both countries there were cases when women also served at sea. The range of positions available to them in the navy expanded during the war, and in the USSR reached its apogee in the form of admission of women to combat positions. In Great Britain, women in the navy did not officially perform combat roles, and there was a ban on them from using lethal weapons.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 14; 107-118
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Ліван і Сирія – «сеамські близнюки» Леванту: стан речей на сучасному етапі
Lebanon and Syria – the “Siamese twins” of the Levant: a Current Situation
Autorzy:
Зелінський, А.Л.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22679034.pdf
Data publikacji:
2022-10-27
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Левант
Велика Сирія
Сирійська Арабська Республіка
Кедрова революція
Хезболла
Башар аль-Асад
Ліванська Республіка
the Levant
Great Syria
Syrian Arabian Republic
Lebanese Republic
Hezbollah
Bashar al-Assad
Cedar revolution
Opis:
Сирійська Арабська та Ліванська Республіки це – дві сусідні держави, розташовані у межах одного з близькосхідних субрегіонів, що традиційно носить назву Левант. Тісне сусідство обох країн спричинило до збереження давніх та виникнення нових спільних знаменників у соціально-економічній, суспільно-політичній та релігійній сферах. У сучасній історіографії існують розбіжності стосовно ступеня збереженості й визначення характеру сьогоднішніх зв’язків між двома державами. Йдеться про визнання чи невизнання наявності виняткового характеру сучасних сирійсько-ліванських відносин. Водночас, серед дослідників, котрі визнають факт збереження багатьох спільних знаменників для обох країн, головним залишається питання позитивної чи негативної інтерпретації зазначеного явища. Слід усвідомлювати, що більшість тісних зв’язків між Сирією та Ліваном недетермінованих безпосереднім географічним сусідством обох країн являють собою наслідки зовнішнього втручання до справ субрегіону. Йдеться про довільний територіально-адміністративний поділ, здійснюваний Османською імперією, штучну ідею «Великої Сирії», популяризовану вихідцем з Мекки – Фейсалом бін Хусейном аль-Хашимі і французькі експерименти часів підмандатного періоду історії обох країн. У результаті вищезгаданих втручань, посилених географічним чинником виникло усталене прагнення Сирії інкорпорувати до свого складу Ліванську Республіку, підтримуване частиною населення самого Лівану. Навіть після завершення періоду сирійської окупації Лівану (1990-2005 роки) у наслідок Кедрової революції, небезпека поглинення країни кедрів сусідньою державою нікуди не зникла. На це вказує наявність у Ліванських владних колах широкого спектру просирійськи налаштованих політиків і роль, яку відіграла ліванська шиїтська воєнізована організація Хезболла для урятування режиму Б. аль-Асада під час незавершеної громадянської війни у Сирії.
The Syrian Arab and Lebanese Republics are two neighboring states located in the Middle Eastern subregions, traditionally called the Levant. The close neighborhood of both countries led to the preservation of old and the emergence of new common denominators in the socio-economic, socio-political and religious spheres. In modern historiography, there are disagreements regarding the degree of preservation and definition of the nature of today’s relations between the two states. It is about the recognition or non-recognition of the existence of the exceptional character of the modern Syrian-Lebanese relations. At the same time, among researchers who recognize the fact of preserving many common denominators for both countries, the main issue remains the positive or negative interpretation of the mentioned phenomenon. It should be realized that most of the close ties between Syria and Lebanon, which are not determined by the immediate geographical proximity of both countries, are as the result of external interference in the affairs of the subregion. It is about the arbitrary territorial-administrative division carried out by the Ottoman Empire, the artificial idea of “Greater Syria”, which was popularized by a native of Mecca - Faisal bin Hussein al-Hashimi, and French experiments during the mandated period of the history of both countries. As a result of the above-mentioned interventions, reinforced by the geographical factor, there was an established desire of Syria to incorporate the Lebanese Republic into its structure, supported by a part of the population of Lebanon itself. Even after the end of the period of Syrian occupation of Lebanon (1990-2005) as a result of the Cedar Revolution, the danger of the absorbing the country of cedarsby neighbor state has not disappeared. This is indicated by the presence of a wide range of pro-Syrian politicians in the Lebanese ruling circles and the role played by the Lebanese Shiite militia organization Hezbollah in saving the B. al-Assad regime during the ongoing civil war in Syria.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 19; 98-113
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Formation of Ukrainian-Swedish Alliance during the Great North War
УТВОРЕННЯ УКРАЇНО-ШВЕДСЬКОГО СОЮЗУ ПІД ЧАС ВЕЛИКОЇ ПІВНІЧНОЇ ВІЙНИ
Autorzy:
Slisarenko, O.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894379.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Great North War, Ukrainian-Swedish alliance, register cossaсks, hired troops, volunteer regiments, fortification
Велика Північна війна, україно-шведський союз, реєстрове козацтво, наймане військо, охотницькі полки, фортифікація
Opis:
Статтю присвячено подіям вирішального етапу Великої Північної війни – походу шведської армії короля Карла ХІІ проти Московської держави в 1708-1709 рр. Поворотним моментомцього походу стало укладення союзу між шведським королем та українським гетьманом І.С. Мазепою. Успіх цього союзу реально міг привести до вирішальної перемоги Швеції над останнім із своїх суперників – московським царем Петром І. Результатом цієї перемоги на карті Східної Європи, цілком ймовірно, могла з’явитися незалежна Українська козацька держава під символічним протекторатом Шведського королівства. Автор запропонованого матеріалу розглядає військово-стратегічні аспекти вказаного союзу з використанням висновків попередників щодо міжнародно-політичної складової україно-шведського союзу. Аналіз матеріалу дає змогу автору стверджувати, що україно-шведський союз формувався без посередництва Речі Посполитої в момент появи шведських військ на теренах Гетьманщини наприкінці жовтня 1708 р.
The article is devoted to the events of the crucial stage of the Great North War, in particular the campaign of the Swedish King Charles XII and his army against the Moscow State in 1708-1709. Thecritical moment of this campaign was the conclusion of the alliance between the Swedish King and Ukrainian Hetman I. Mazepa. The success of this alliance could quite possibly lead to the decisivevictory of Sweden over the last of its enemies, Moscow Tsar Peter I. As a result of this victory the independent Ukrainian Cossack State under a nominal protectorate of the Sweden Kingdom couldappear on the East European map. The author of the present material considers military and strategic aspects of the possible alliance basing on the conclusions of the former historians about theinternational political component of Swedish-Ukrainian alliance. The analysis of material enables the author to state that Ukrainian-Swedish alliance was formed without the mediation of Rzeczpospolita atthe moment the Swedish army entered the territory of the Cossack Hetmanate at the end of October 1708.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2018, 6; 66-79
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Позиція США щодо надання військової допомоги Великій Британії на початку Другої світової війни (1939-1941 рр.)
The United States Position on the Military Assistance to Great Britain at the Beginning of the World War II (1939 – 1941)
Autorzy:
Ткачук, T.A.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676737.pdf
Data publikacji:
2022-01-27
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
США
Велика Британія
військова допомога
Ф. Д. Рузвельт
Невілл Чемберлен
Уінстон Черчілль
Друга світова війна
USA
Great Britain
military aid
FDR
Neville Chamberlain
Winston Churchill
World War II
Opis:
У статті розглядається проблема відносин між двома провідними державами світу – Великою Британією та США, які мали величезний вплив на розвиток тогочасної міжнародної ситуації і продовжують її багато в чому визначати нині. Як вектор дослідження автор використав фактор американської військової допомоги британським урядам Н. Чемберлена та У. Черчилля для боротьби проти нацистської Німеччини. У зв’язку з цим, автор поставив за мету провести комплексний аналіз та дати власну оцінку позиції США щодо надання Великій Британії військової допомоги на початку Другої світової війни. Протягом роботи над дослідженням автор використав порівняльно-історичний метод для аналізу факторів впливу на позицію США щодо надання Лондону військової допомоги, проблемно-хронологічний – для викладення матеріалу у хронологічному порядку, а також статистичний – для відображення ставлення звичайних американців щодо важливих рішень адміністрації Ф. Рузвельта. Це дало змогу проаналізувати та переосмислити, з огляду на сучасну геополітичну ситуацію, еволюцію позиції США щодо Великої Британії стосовно проблеми надання останній військової допомоги. Автор робить висновок, що необхідність підтримки Лондона різними видами зброї, озброєння та боєприпасів для боротьби проти режиму А. Гітлера на початку Другої світової війни зумовила суттєву зміну принципів зовнішньої політики Сполучених Штатів – від «ізоляціонізму» у 1939 р. до цілковитої відмови від нього наприкінці 1941 р. Водночас, на думку автора, вказаний процес гальмувала ціла низка факторів, поміж яких – «ізоляціоністська» опозиція у Конгресі та поступове розуміння адміністрацією Ф. Рузвельта загрози Німеччини для безпеки США.
The article examines the problem of relations between the two leading countries of the world – Great Britain and the United States, which had a significant impact on the international political situation in the world in 1939–1941, and still have nowadays. As a vector of research, the author used the factor of American military aid to the British governments of N. Chamberlain and W. Churchill to fight against Nazi Germany. According to this, the author aimed to conduct a comprehensive analysis and his own assessment of the United States’ position on providing Britain with the necessary weapons and ammunition at the beginning of World War II. During the research the author used a comparative-historical method to analyze various factors influencing the US position on military assistance to London, a problem-chronological method to present the material in chronological order, and a statistical – to analyze the attitude of ordinary Americans on important decisions of the Roosevelt administration. That allowed the author to analyze and rethink the evolution of the United States’ position on Britain in the problem of providing military aid regarding the current geopolitical situation. The author works out that under the necessity of supporting London with various types of weapons, armament and ammunition to fight against Hitler’s regime the United States significantly changed the principles of its foreign policy – from “isolationism” in 1939 to its cancellation in the late 1941. At the same time, according to the author, this process was caused by a number of factors, including both the “isolationist” opposition in Congress and the Roosevelt administration’s gradual understanding of the Nazi regime threat to the security of the United States.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 17; 110-121
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Повертаючись До Питання Про Причини Великої Війни Хх Ст.
Coming Back to the Problem of the Causes of the Great War of the ХХ-th Century
Autorzy:
Klymenko, Y.
Potiekhin, O.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1070506.pdf
Data publikacji:
2020-09-29
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
1914
national interests
economic factors
colonies
dilemma “offence-defense”
empire
military-political alliances
Great War
велика війна
1914 р.
національні інтереси
економічні фактори
колонії
дилема «наступ-захист»
імперія
військово-політичні союзи
Opis:
At the beginning of the twentieth century, among the European ruling elites, military circles and imperial non-governmental organizations, the force-based approach to the resolution of international conflicts dominated. The emphasis was on the irreconcilable struggle for the so-called “national interests”, the need to change the world for the better, the undoubted advantage of interstate competition over cooperation and the use of force, primarily military. The unconditional priority of the state was the ability to mobilize national resources to protect its “interests”. The Great War to realize geopolitical dreams was a waste of available resources. Its initiators, primarily Germany, were guided by ideological rather than pragmatic considerations, and obtained results that directly contradicted the calculations of their grand strategies. Among the reasons for the war there were no rational ones that solved basic economic, security, social or any other problems. But there were those, who made money in preparation for the war. The decisive factor that triggered the war was the adherence to myths: about exaggerated or fictitious “national grievances”; “the discrepancy between the obtained share of colonial seizures and the weight in the world economy and politics”; “insignificant nations, incapable of contributing to civilizational progress, their destructive nationalism”; “cultural superiority, which, if necessary, must be extended by force”; “windows of vulnerability that should be closed immediately”; “the call of blood, will and fate”, etc. The origins of war are to be found in the views of the rulers, representatives or servants of the old regimes of the dynastic aristocracy. The ruling imperial class was in crisis, it was threatened by social and national upheavals, which is why it was inclined to seek salvation in a victorious war at a “low cost”. But how did the parties to the conflict hope for a quick victory? Indeed, regardless of the type of regime – an absolute or constitutional monarchy, a democratic or an authoritarian state – too often their top leadership was deeply mistaken, in particular in such matters as entering the war, choosing allies and forms, methods and degree of interaction with them. Note that the war in Europe could have happened earlier, because the states constantly threatened each other, and repeated attempts to eliminate the threat of aggression blew up international stability. The efforts of European leaders were not aimed at creating sustainable military capabilities of the allies united by a common strategy to achieve agreed goals. But diplomatic games prevailed: the sides bluffed, tried to play trump cards, which they actually did not have. As a result of the Great War, four empires collapsed: the Austro-Hungarian, Russian, German and Ottoman and the explosion of two of the largest totalitarian revolutions in Europe in the XX-th century – Russian (Bolshevik) and German (Nazi).
На початку ХХ ст. серед європейських правлячих еліт, військових кіл та імперських неурядових організацій домінував силовий підхід щодо вирішення міжнародних конфліктів. Наголос робився на непримиренній боротьбі за так звані «національні інтереси», необхідності змінити світ на краще, безсумнівній перевазі міждержавної конкуренції над співпрацею і застосуванні сили, перш за все військової. Безумовним пріоритетом держави була здатність мобілізувати національні ресурси для захисту своїх «інтересів». Велика війна за здійснення геополітичних мрій була безглуздим витрачанням наявних ресурсів. Її ініціатори, в першу чергу Німеччина, керувалися скоріше ідеологічними, ніж прагматичними міркуваннями, й отримали результати, які прямо суперечили розрахункам їх великих стратегій. Серед причин війни не було раціональних, які б вирішували основні економічні проблеми, проблеми безпеки, соціальні або будь-які інші. Натомість, були ті, хто заробляв гроші на підготовці до війни. Вирішальним фактором, який викликав війну, була прихильність міфам: про перебільшені або вигадані «національне образи»; «невідповідність отриманої частки колоніальних захоплень вазі у світовій економіці та політиці»; «меншовартісні народи, нездатні до внеску у цивілізаційний поступ, їхній руйнівний націоналізм»; «культурну перевагу, яка за необхідності має бути поширена силою»; «вікна вразливості, які варто закрити негайно»; «поклик крові, волі і долі» тощо. Витоки війни варто шукати в поглядах правителів, представників або служителів старих режимів династичної аристократії. Правлячий імперський клас знаходився в кризі, йому загрожували соціальні і національні потрясіння, власне тому він був схильний шукати порятунок у переможній війні «малою ціною». Але, яким чином сторони конфлікту сподівалися на швидку перемогу? Адже, незалежно від типу режиму – абсолютна або конституційна монархія, демократична чи авторитарна держава – занадто часто їх вище керівництво глибоко помилялось, зокрема у таких питаннях як вступ у війну, вибір союзників та форм, методів і ступеня взаємодії з ними. Зазначимо, що війна в Європі могла статися раніше, адже держави постійно погрожували одна одній, а неодноразові спроби ліквідувати загрозу агресії підірвали міжнародну стабільність. Зусилля європейських лідерів не були спрямовані на створення стійкого військового потенціалу союзників, об’єднаних загальною стратегією для досягнення узгоджених цілей. Натомість, переважали дипломатичні ігри: сторони блефували, намагалися розіграти козирі, яких у них насправді не було. В результаті Великої війни стався крах чотирьох імперій: Австро-Угорської, Російської, Німецької та Османської і вибух двох найбільших тоталітарних революцій в Європі ХХ ст. – Російської (більшовицької) та Німецької (нацистської).
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2020, 12; 100-117
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The Great War of 1914-1918 and Ukraine: Historical Memory and Commemoration
ВЕЛИКА ВІЙНА 1914-1918 рр. І УКРАЇНА: ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ ТА КОМЕМОРАЦІЯ
Autorzy:
Shevchenko, V.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894335.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
First World War, Great War of 1914-1918, Ukraine, historical memory, commemoration, «sites of memory»
Перша світова війна, Велика війна 1914-1918 рр., Україна, історична пам’ять, комеморація, місця пам’яті
Opis:
Перша світова війна стала переломною подією у розвитку цивілізації. Україна опинилися в центрі цього глобального конфлікту. На її землях (Східна Галичина, Буковина, Волинь)відбулися одні з найбільших і найкривавіших наступальних операцій, а населення змушене було воювати по обидві сторони фронту. Попри це впродовж багатьох років війна залишалася позаувагою вітчизняної громадськості та професійних дослідників. У пропонованій статті Велику війну 1914-1918 рр. розглянуто крізь призму історичної пам’яті українського суспільства та комеморативних практик. Встановлено, що у Східній Галичині, котра після війни відійшла до Польщі, проводилися посильні роботи по збереженню та упорядкуванню поховань жертв війни. В українській державі перші кроки з увічнення пам’яті загиблих було здійснено за гетьмана П. Скоропадського. Радянська влада планомірно «витісняла» пам’ять про Першу світову війну з масової свідомості, внаслідок чого вона стала «забутою». Зі зміною підходів до висвітлення історичного минулого в незалежній Україні зросло зацікавлення подіями 1914-1918 рр., активізувався процес увічнення і вшанування пам’яті про них. Нині відновлення історичної правди про Першу світову війну та її збереження потребує конструктивної взаємодії держави, громадських організацій, фахівців із різних галузей знань. 
The First World War was a turning point in the development of civilization. Ukraine was at the center of this global conflict. Some of the largest and bloodiest offensive operations took place on itslands (East Halychyna, Bukovyna, Volyn), and the population was forced to fight on both sides of the front. Nevertheless, for many years the national public and professional researchers has beenoverlooked the War. In this paper, the Great War of 1914-1918 was been considered in the light of the historical memory of Ukrainian society and commemorative practices. In Eastern Halychyna, which was part of Poland after the War, there were intensive efforts to preserve the burials of war victims. In the Ukrainian state, the first steps to perpetuate the memory of the victims were made under the Hetman P. Skoropadskyi. Soviet authorities systematically «supplanted» the memory of the First World War from the mass consciousness, so that it was «forgotten».With changing approaches to the coverage of the historical past in independent Ukraine, interest towards the events of 1914-1918 has increased, and the process of perpetuating and commemoratingthem was intensified. Now, the restoration of the historical truth about the First World War and its preservation require the constructive interaction of the state, public organizations, specialists fromdifferent fields of knowledge.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2019, 8; 133-139
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Wyświetlanie 1-15 z 16

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies