Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "nation and state" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-11 z 11
Tytuł:
Aktualność nauki Feliksa Konecznego o narodzie i państwie. Uwagi wstępne
The topicality of Feliks Koneczny’s teachings about the nation and the state
Autorzy:
Polak, Ryszard
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/29519592.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Wyższa Szkoła Gospodarki w Bydgoszczy. Wydawnictwo Uczelniane
Tematy:
political philosophy
philosophy of civilization
philosophy of state and law
philosophical concepts of civilization
nation and state
Feliks Koneczny
M.A. Krąpiec
Opis:
The article discusses the teachings of Feliks Koneczny about the nation and the state. Koneczny was an outstanding Polish historian, philosopher and historiosophist, and the author of many works devoted to the history of world civilizations. He described in his publications especially the Latin, Byzantine and Jewish civilizations. In his research focused on the issues of the nation and the state and their mutual relations. He believed that the existence of the nation is the result of the historical process taking place in the Latin civilization. No other civilization has enabled the emergence of a spiritual community that protects a person’s right to a dignified life. It enables the individual to develop comprehensive way, especially in the area of broadly understood spiritual culture. The state, on the other hand, is a community that organizes the nation for community life through efficient administration and governance that enables the realization of the aspirations of human beings. If the state pursues only the goals of the authorities, and not of the nation, it begins to be for a threat to him. The freedom of people in the state and respect for their dignity gives an opportunity development of national culture and strengthens the power of the state as a community of people, and not only physically coexisting individuals.
Źródło:
Heteroglossia- studia kulturoznawczo-filologiczne; 2022, 13; 369-382
2084-1302
Pojawia się w:
Heteroglossia- studia kulturoznawczo-filologiczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Indywidualizacja, czyli etnolingwistyka na miarę postmodernizmu: od narodu i ludu w stronę człowieka, jednostki, obywatela
Autorzy:
Łozowski, Przemysław
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/34670865.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:
ethno as nation and state
individual vs. supraindividual levels of analysis
contextualized vs. decontextualized analysis
cognitive alternatives
etno jako naród lub państwo
poziomy analizy: indywidualny i ponad-indywidualny
analiza kontekstowa a zdekontekstualizowana
alternatywy poznawcze
Opis:
W artykule rozważa się etnolingwistykę w kontekście postmodernizmu. Ponieważ badania etnolingwistyczne koncentrują się na tym, co ponad-indywidualne, ogólne i systemowe, proponujemy potraktować indywidualizację jako sytuacyjną (powiązaną ze światem realnym) kontekstualizację wyrażeń językowych. Za przykłady służą polski przedrostek nad- oraz nazwa miesiąca sierpień. W pierwszym wypadku analizujemy konkretne, indywidualne użycia (tegoż przedrostka), w drugim zwracamy uwagę na szczególne wydarzenia upamiętniane w sierpniu. Prowadzi nas to do rozważań na temat etnolingwistyki zorientowanej indywidualistycznie lub obywatelsko. 
A postmodern slant is attempted to be given to ethnolinguistics. As the prevailing mode of ethnolinguistic research is taken to be supraindividual, global, and systemic, the proposal argues for individualization understood as situational (real-world) contextualization of linguistic expressions. The two examined examples involve the Polish prefix nad- ‘appr. over’ and the month-name sierpień ‘August’. The former is scrutinized in relation to some of its attestations set in the context of actual and individual usage, whereas the latter is related to selected special and specific events that are commemorated throughout August. The analysis is framed in terms of individual- and civil society-oriented ethnolinguistics.
Źródło:
Etnolingwistyka. Problemy Języka i Kultury; 2022, 34; 57-77
0860-8032
Pojawia się w:
Etnolingwistyka. Problemy Języka i Kultury
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Gottfried Benn und die doppelte Staatsgründung 1949 – zu ausgewählten Prämissen seines schwierigen Verhältnisses zu Staat an sich und zum bundesdeutschen (Teil-)Staat
Gottfried Benn and the formation of two German states in 1949: selected aspects of his complex attitude to the state as such and to West Germany
Autorzy:
Walkowiak, Maciej
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/927463.pdf
Data publikacji:
2017-04-15
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
History of Germany
issues of the nation and of the state
Protestant ethics
expressionism
historiosophy
Nietzsche’s philosophy
the Nazi Germany
West Germany
Opis:
The paper is mainly concerned with Gottfried Benn’s complex attitude to the state and history. By means of introductory prefigurations, such as existential tensions related to the conflict between Protestant ethics and modern aesthetics, there emerges Benn’s difficult and complex relation to the state as such, seen as a product of history, and to its particular examples, starting from the Second Reich until the initial phase of West Germany. Friedrich Nietzsche’s philosophy, and in particular the philosophy of art, is of great importance in this context. This issue is discussed using Benn’s key works such as Roman des Phänotyp or Doppelleben. Benn’s literary and life self-creations played a vital role in his relations with the political reality and the state, which is discussed at the end of this analysis. His ambivalent relation to early West Germany has a strong biographical basis, i.e. his involvement with the history of the Nazi Germany on the one hand, and on the other – the period of his literary fame at the end of his life.
Źródło:
Studia Germanica Posnaniensia; 2016, 37; 263-276
0137-2467
Pojawia się w:
Studia Germanica Posnaniensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
La souveraineté ou les souverainetés ? Réflexions sur les relations entre souveraineté de l’État et souveraineté de la nation
State sovereignty versus nation sovereignty
Autorzy:
Chęciński, Remigiusz
Departout, Alexandre
Mądry, Tymoteusz
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/962347.pdf
Data publikacji:
2013
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
theory and philosophy of law
state sovereignty
nation sovereignty
Opis:
The study attempts an analysis of the relationship between the concepts of state and nation sovereignty. The thesis has been proposed that state sovereignty could be regarded as a derivation of nation sovereignty. While attempting to approve of the proposed thesis, the authors describe the relationship between both institutions by referring to their origins. In the light of concepts of sovereignty, the relationship between state and international law is presented from a philosophical perspective. Approving the proposed thesis, the authors conclude that regardless of whether state sovereignty derives from nation sovereignty or not, the two concepts refer to different backgrounds which can be seen both in their origins and contemporary realities.
Źródło:
Adam Mickiewicz University Law Review; 2013, 2; 235-245
2450-0976
Pojawia się w:
Adam Mickiewicz University Law Review
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Koncepcja odnowy moralnej narodu według Prymasa Tysiąclecia
The concept of the moral renewal of the Nation according to Primate of the Millennium
Autorzy:
Sitarz, Mirosław
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1371633.pdf
Data publikacji:
2018-11-03
Wydawca:
Uniwersytet Kardynała Stefana Wyszyńskiego w Warszawie
Tematy:
Kościół
Naród
Państwo
prawa i obowiązki
rodzina
Nation
State
rights and obligations
family
Opis:
Stefan Cardinal Wyszyński in the program of the moral renewal of the Nation assumed respecting for the obligations and rights that are based on baptism and the life in the Church and in the Nation, i.e. 1) the fidelity to God and the grace of Christ, 2) to defend life, 3) to safeguard the indissolubility and sanctity of marriage and the family Christianity, 4) safeguarding social justice, love and peace, 5) combating national flaws and gaining virtues
Źródło:
Prawo Kanoniczne; 2018, 61, 4; 149-164
2353-8104
Pojawia się w:
Prawo Kanoniczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Cardinal Stefan Wyszynski as the defender of truth, freedom and justice in the period of communist enslavement of Poland
Autorzy:
Buczek, Jerzy
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/512022.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Uniwersytet Kardynała Stefana Wyszyńskiego w Warszawie
Tematy:
Wyszyński
primate
man
human person
family
nation
state
church
truth
dignity
freedom
justice
love
defender
personal dimension
rights and duties
Opis:
Cardinal Wyszyński was a defender of every individual, family, nation and Church during the time of communist enslavement of Poland. He was an ardent defender of the truth with regard to human being and its dignity, he constantly emphasized the significance of respecting basic rights and obligations of men, and strongly demanded the observance of these rights when the state violated them. Furthermore, he was radical defender of the freedom of human persons, families, nation and the Church, indicating that only in freedom can they truly develop and fulfill their vocation and goals. He constantly reminded us of the need for justice made in the spirit of love with regard to every individual, family and nation. He clearly defined the tasks and duties of the state and the Church in relation to every human person that should be regarded as the highest value in the world, as well as towards families that are to be considered the cradle of the nation, and towards the nation that he regarded as a family of families sui generis. Additionaly he emphasized that the Church has a unique role to perform in relation to these communities, bringing into their existence not only the supernatural dimension, sanctifying God’s grace, salvation, but also the natural dimension consisting in the care of the Church for the national raison d’etat. Last but not least, in his view, the Church must be free and independent in its activities to be able to perform its religious and social role properly. The Primate indicated the need for cooperation between the state and the Church for the benefit of man, family and nation. When the communist state did not fulfill its role and acted against the rights of citizens, especially believers, against families and nation, he radically opposed these actions, demanding respect for dignity, rights, truth, freedom and justice with regard to every human person, family and family of families – that is the nation.
Źródło:
Studia Theologica Varsaviensia; 2018, 56, 2; 121-144
0585-5594
Pojawia się w:
Studia Theologica Varsaviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Gdzie są ojczyzny zachodnioukraińskich Rosjan?
Where Are the Homelands of Western Ukrainian Russians?
Autorzy:
Demel, Grzegorz
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1373535.pdf
Data publikacji:
2015-05-12
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Czytelnia Czasopism PAN
Tematy:
Russophones in Ukraine
private homeland
ideological homeland
nation-oriented state
Ukrainian ethnic and cultural nationalism
rosyjskojęzyczni na Ukrainie
ojczyzna prywatna
ojczyzna ideologiczna
narodowo zorientowane państwo
ukraiński nacjonalizm etniczno-kulturowy
Opis:
This article contains an analysis of the identity of Russians and Russian-speaking persons living in the Lviv oblast in Ukraine, on the basis of interviews collected by the author in the years 2011–2012. The article combines anthropological, sociological, and politological perspectives, and examines the following questions: Is Eastern Galicia, after the fall of the USSR, treated by the interviewees as a ‘private homeland’, or is it entirely foreign to them culturally (as being a post-Habsburg, ‘western’ area)? Did Ukraine become their ‘ideological homeland’ or does only Russia appear in that role? Did Russia, after 1991, become a ‘foreign homeland’ and did they themselves enter into the role typical of a national minority, experiencing discrimination in the nationally oriented state’ of Ukraine? The author does not give unequivocal answers to these questions, but he nevertheless provides convincing data to confirm the failure of independent Ukraine’s integration policy toward its Russian and Russian-speaking citizens. In his opinion, it failed at the national level and especially in Eastern Galicia, whose symbolic sphere has been dominated by the ideology of Ukrainian ethnic-cultural nationalism.
Źródło:
Kultura i Społeczeństwo; 2015, 59, 2; 183-198
2300-195X
Pojawia się w:
Kultura i Społeczeństwo
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Podzielona ukraińska pamięć historyczna
Autorzy:
Varga, Beata
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2028868.pdf
Data publikacji:
2020
Wydawca:
Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:
historical remembrance
“divided history”
“large and powerful nation”
“Ukraine-Rus"
“derussification”
sovereign historical image
“national history”
teleology
the “Cossack state”
“Nation’s Father”
“legitimization” of history
“civilizational peri
pamięć historyczna
“podzielona historia”
“wielki i potężny naród”
“Ukraina-Rus”
“derusyfikacja”
suwerenny obraz historyczny
“historia narodowa”
teleologia
“państwo kozackie”
“Ojciec narodu”
“legitymizacja” historii
“cywilizacyjny status peryfer
Opis:
This text analyzes the reasons for the formation of a divided Ukrainian historical remembrance. One must stress out that it is in fact the “interpretation of its national history that divides Ukrainians in the first place”. As regards the East Ukrainians, being closely linked to Russians, Ukrainian identity can be seen as being continually in a state of “belatedness”, hence the Soviet version of historical remembrance emerged. In Western-Ukraine, the territories of which were only taken-over by the Soviet Union in 1945, a sovereign historical image independent to the Russian had taken shape. Finally, in the central region of Ukraine, Russian-speaking intellectuals of Russian culture were forced to, in order to strengthen their position, prove their “Ukraineness”.
Tekst ten analizuje przyczyny powstania podzielonej pamięci historycznej Ukrainy. Należy podkreślić, że tak naprawdę “to właśnie interpretacja historii narodowej dzieli Ukraińców w pierwszej kolejności”. Jeśli chodzi o wschodnich Ukraińców, którzy są ściśle związani z Rosjanami, ukraińska tożsamość może być postrzegana jako nieustannie “spóźniona”, stąd wyłoniła się sowiecka wersja pamięci historycznej. Na Ukrainie Zachodniej, której terytoria przejęte zostały przez Związek Radziecki dopiero w 1945 roku, ukształtował się suwerenny, niezależny od Rosjan, historyczny obraz. Wreszcie w centralnym regionie Ukrainy rosyjskojęzyczni intelektualiści kultury rosyjskiej zostali zmuszeni do udowodnienia swojej “ukraińskości” w celu wzmocnienia swojej pozycji.
Źródło:
Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska, sectio M – Balcaniensis et Carpathiensis; 2020, 5; 113-122
2450-6354
Pojawia się w:
Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska, sectio M – Balcaniensis et Carpathiensis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The Treaty of Trianon as a Source of Instability in the Central-Eastern Europe (Part 3)
Тріанонський мирний договір – джерело нестабільності у Центрально-Східній Європі (Частина 3)
Autorzy:
Держалюк, M.C.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676582.pdf
Data publikacji:
2021-06-10
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Тріанонський мирний договір
титульна нація і меншина
міжетнічні проблеми
закордонні угорці
подвійне громадянство
автономія
мова освіти меншин
роль державної мови
Trianon Peace Treaty
titular nation and minority
interethnic problems
foreign Hungarians
dual citizenship
autonomy
language of education of minorities
the role of the state language
Opis:
У статті мовиться про те, що Тріанонський мирний договір від 4 червня 1920 р. між країнами Антанти та Угорщиною за наслідками Першої світової війни виявився, як і усі інші шість договорів Версальської системи, переважно несправедливим. У насильницький спосіб територія Угорщини зменшилася на 2/3-х, чисельність населення скоротилася у 2,7 рази, третина угорського етносу перейшла до складу сусідніх держав. Наголошується, що упродовж 1920-2020 рр. в Угорщині не було владних політичних сил різних спрямувань і течій, які визнавали б Тріанонський мирний договір справедливим. Водночас, правлячі політичні еліти сусідніх з Угорщиною держав вважали і вважають умови Тріанона справедливими. Такі протилежні оцінки наслідків Версалю породжували антагонізм, унеможливлювали досягнення компромісу між країнами Центрально-Східної Європи. Звертається увага на те, що у часи домінування у Європі коаліції країн на чолі з Німеччиною Версальські мирні договори, зокрема й Тріанонський, були демонтовані, запроваджувався новий порядок, у якому активну роль відіграли опоненти Версаля – Німеччина, Італія, Японія, СРСР, Угорщина, Болгарія. Зазначається, що переможці Другої світової війни відновили кордони країн-союзниць Німеччини у Європі, згідно з власними геополітичними інтересами, що на 70% відповідали кордонам, встановленим Антантою після Першої світової війни. Паризьким мирним договором від 10 лютого 1947 р. над Угорщиною було поновлено тріанонські кордони. СРСР, Велика Британія, Франція і США діяли з гегемоністських позицій, керувалися правом переможця і багато в чому нав’язали переможеним країнам дискредитовані умови Версальської системи, не зробили належних висновків і не вибудували міжнародні відносини на наближених до справедливості принципах, а зберегли відповідними договорами ускладнені територіальні суперечності минулого. Вказується, що загроза асиміляції і зникнення закордонних угорців – одна з головних причин активізації сучасної Угорщини. Заходи для подолання синдрому розчленованості угорської нації у Центрально-Східній Європі, що триває уже століття, дають незначні результати; темпи скорочення чисельності угорців у сусідніх державах упродовж останнього століття є найбільшими, тому Будапешт вважає, що немає часу для зволікання із запровадженням автономії для закордонних угорців, бо через наступні 25 років сама потреба в ній відпаде через їх зникнення. Підкреслюється, що рівень забезпечення прав угорської меншини Закарпаття особливо позначається на взаєминах Угорщини з Україною. Оздоровлення відносин між Угорщиною та Україною має мінімальні шанси, оскільки позиції сторін щодо порядку застосування освітнього та мовного законів в Закарпатті не співпадають. Враховуючи рішучу активність Угорщини та угорських закордонних спільнот у 2020 р. (століття підписання Тріанонського мирного договору 4 червня 1920 р.), зроблено висновки, що дана проблема не тільки не втратить актуальності, а й значно посилиться.
The article notes that the Trianon Peace Treaty of June 4, 1920 between the Entente countries and Hungary, as a result of the First World War, turned out to be, like all the other six treaties of the Versailles system, mostly unfair. Forcibly the territory of Hungary decreased by 2/3, the population decreased 2,7 times, a third of the Hungarian ethnic group became part of neighboring states. It is noted that during 1920-2020. In Hungary, there were no powerful political forces of various trends and trends that would recognize the Trianon Peace Treaty as just. At the same time, the ruling political elites of the neighboring states of Hungary considered and still consider the conditions of the Trianon fair. Such opposite assessments of the consequences of Versailles engendered antagonism, making it impossible to reach a compromise between the countries of Central-Eastern Europe. Attention is drawn to the fact that during the domination in Europe of the coalition of countries led by Germany of the Versailles Peace Treaty, including the Trianon, were dismantled, a new order was introduced, in which opponents of Versailles – Germany, Italy, Japan, the USSR, Hungary, Bulgaria. played an active role. It is noted that the winners of the World War ІІ restored the borders of the countries of Germany’s allies in Europe, in accordance with their own geopolitical interests, which corresponded by 70% to the borders established by the Entente after the World War І. The Trianon borders were restored over Hungary by the Paris Peace Treaty of February 10, 1947. The USSR, Great Britain, France and the United States acted from a hegemonic position, were guided by the right of the winner and in many respects imposed on the defeated countries the conditions of the Versailles system were discredited, did not draw proper conclusions and did not build international relations on principles close to justice, but preserved the complicated territorial contradictions of the past with the corresponding treaties. It is indicated that the threat of assimilation and disappearance of foreign Hungarians is one of the main reasons for the revitalization of modern Hungary. Measures to overcome the syndrome of the dismemberment of the Hungarian nation in Central-Eastern Europe have been going on for centuries with little results; The rate of decline in the number of Hungarians in neighboring states over the past century is the highest, so Budapest believes that there is no time to delay the introduction of autonomy for foreign Hungarians, because in the next 25 years the very need for it will disappear through their disappearance. It is emphasized that the level of ensuring the rights of the Hungarian minority in Transcarpathia especially affects the relationship of Hungary with Ukraine. The improvement of relations between Hungary and Ukraine has minimal chances, since the positions of the parties on the procedure for the application of educational and language laws in Transcarpathia do not coincide. Taking into account the decisive activity of Hungary and the Hungarian foreign communities in 2020 (the century of the signing of the Trianon Peace Treaty on June 4, 1920), it is concluded that this problem will not lose its relevance, but will significantly increase.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 14; 26-106
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Тріанонський Мирний Договір – Джерело Нестабільності У Центрально-східній Європі (частина 1)
The Treaty of Trianon as a Source of Instability in the Central-Eastern Europe (Part 1)
Autorzy:
Derzhaliuk, M.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1070501.pdf
Data publikacji:
2020-09-29
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
trianon peace treaty
titular nation and minority
interethnic problems
dual citizenship
autonomy
language of education of minorities
the role of the state language
foreign Hungarians
тріанонський мирний договір
титульна нація і меншина
міжетнічні проблеми
закордонні угорці
подвійне громадянство
автономія
мова освіти меншин
роль державної мови
Opis:
The article notes that the Trianon Peace Treaty of June 4, 1920 between the Entente countries and Hungary, as a result of the First World War, turned out to be, like all the other six treaties of the Versailles system, mostly unfair. In the forcibly the territory of Hungary decreased by 2/3, the population decreased 2,7 times, a third of the Hungarian ethnic group became part of neighboring states. It is noted that during 1920-2020. In Hungary, there were no powerful political forces of various trends and trends that would recognize the Trianon Peace Treaty as just. At the same time, the ruling political elites of the neighboring states of Hungary considered and still consider the conditions of the Trianon fair. Such opposite assessments of the consequences of Versailles engendered antagonism, making it impossible to reach a compromise between the countries of Central-Eastern Europe. Attention is drawn to the fact that during the domination in Europe of the coalition of countries led by Germany of the Versailles Peace Treaty, including the Trianon, were dismantled, a new order was introduced, in which opponents of Versailles – Germany, Italy, Japan, the USSR, played an active role. Hungary, Bulgaria. It is noted that the winners of the World War ІІ restored the borders of the countries of Germany’s allies in Europe, in accordance with their own geopolitical interests, which corresponded by 70% to the borders established by the Entente after the World War І. The Trianon borders were restored over Hungary by the Paris Peace Treaty of February 10, 1947. The USSR, Great Britain, France and the United States acted from a hegemonic position, were guided by the right of the winner and in many respects imposed on the defeated countries the conditions of the Versailles system were discredited, did not draw proper conclusions and did not build international relations on principles close to justice, but preserved the complicated territorial contradictions of the past with the corresponding treaties. It is indicated that the threat of assimilation and disappearance of foreign Hungarians is one of the main reasons for the revitalization of modern Hungary. Measures to overcome the syndrome of the dismemberment of the Hungarian nation in Central-Eastern Europe have been going on for centuries with little results; The rate of decline in the number of Hungarians in neighboring states over the past century is the highest, so Budapest believes that there is no time to delay the introduction of autonomy for foreign Hungarians, because in the next 25 years the very need for it will disappear through their disappearance. It is emphasized that the level of ensuring the rights of the Hungarian minority in Transcarpathia especially affects the relationship of Hungary with Ukraine. The improvement of relations between Hungary and Ukraine has minimal chances, since the positions of the parties on the procedure for the application of educational and language laws in Transcarpathia do not coincide. Taking into account the decisive activity of Hungary and the Hungarian foreign communities in 2020 (the century of the signing of the Trianon Peace Treaty on June 4, 1920), it is concluded that this problem will not only not lose its relevance, but will significantly increase.
У статті зазначається, що Тріанонський мирний договір від 4 червня 1920 р. між країнами Антанти та Угорщиною за наслідками Першої світової війни виявився, як і усі інші шість договорів Версальської системи, переважно несправедливим. У насильницький спосіб територія Угорщини зменшилася на 2/3-х, чисельність населення скоротилася у 2,7 рази, третина угорського етносу перейшла до складу сусідніх держав. Наголошується, що упродовж 1920-2020 рр. в Угорщині не було владних політичних сил різних спрямувань і течій, які визнавали б Тріанонський мирний договір справедливим. Одночасно, правлячі політичні еліти сусідніх з Угорщиною держав вважали і вважають умови Тріанона справедливими. Такі протилежні оцінки наслідків Версалю породжували антагонізм, унеможливлювали досягнення компромісу між країнами Центрально-Східної Європи. Звертається увага на те, що у часи домінування у Європі коаліції країн на чолі з Німеччиною Версальські мирні договори, у тому числі й Тріанонський, були демонтовані, запроваджувався новий порядок, у якому активну роль відіграли опоненти Версаля – Німеччина, Італія, Японія, СРСР, Угорщина, Болгарія. Зазначається, що переможці Другої світової війни відновили кордони країн союзниць Німеччини у Європі, згідно з власними геополітичними інтересами, що на 70% відповідали кордонам, встановленим Антантою після Першої світової війни. Паризьким мирним договором від 10 лютого 1947 р. над Угорщиною було поновлено тріанонські кордони. СРСР, Велика Британія, Франція і США діяли з гегемоністських позицій, керувалися правом переможця і багато в чому нав’язали переможеним країнам дискредитовані умови Версальської системи, не зробили належних висновків і не вибудували міжнародні відносини на наближених до справедливості принципах, а зберегли відповідними договорами ускладнені територіальні суперечності минулого. Вказується, що загроза асиміляції і зникнення закордонних угорців – одна з головних причин активізації сучасної Угорщини. Заходи для подолання синдрому розчленованості угорської нації у Центрально-Східній Європі, що триває уже століття, дають незначні результати; темпи скорочення чисельності угорців у сусідніх державах упродовж останнього століття є найбільшими, тому Будапештом вважається, що немає часу для зволікання із запровадженням автономії для закордонних угорців, бо через наступні 25 років сама потреба в ній відпаде через їх зникнення. Підкреслюється, що рівень забезпечення прав угорської меншини Закарпаття особливо позначається на взаєминах Угорщини з Україною. Оздоровлення відносин між Угорщиною та Україною має мінімальні шанси, оскільки позиції сторін щодо порядку застосування освітнього та мовного законів в Закарпатті не співпадають. Враховуючи рішучу активність Угорщини та угорських закордонних спільнот у 2020 р. (століття підписання Тріанонського мирного договору 4 червня 1920 р.), зроблено висновки, що дана проблема не тільки не втратить актуальності, а й значно посилиться.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2020, 12; 118-151
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Тріанонський мирний договір – джерело нестабільності у Центрально-Східній Європі (Частина 2)
The Treaty of Trianon as a Source of Instability in the Central-Eastern Europe (Part 2)
Autorzy:
Держалюк, M.C.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676563.pdf
Data publikacji:
2021-03-18
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Тріанонський мирний договір
титульна нація і меншина
міжетнічні проблеми
закордонні угорці
подвійне громадянство
автономія
мова освіти меншин
роль державної мови
Trianon Peace Treaty
titular nation and minority
interethnic problems
foreign Hungarians
dual citizenship
autonomy
language of education of minorities
the role of the state language
Opis:
У статті мовиться про те, що Тріанонський мирний договір від 4 червня 1920 р. між країнами Антанти та Угорщиною за наслідками Першої світової війни виявився, як і усі інші шість договорів Версальської системи, переважно несправедливим. У насильницький спосіб територія Угорщини зменшилася на 2/3-х, чисельність населення скоротилася у 2,7 рази, третина угорського етносу перейшла до складу сусідніх держав. Наголошується, що упродовж 1920-2020 рр. в Угорщині не було владних політичних сил різних спрямувань і течій, які визнавали б Тріанонський мирний договір справедливим. Водночас, правлячі політичні еліти сусідніх з Угорщиною держав вважали і вважають умови Тріанона справедливими. Такі протилежні оцінки наслідків Версалю породжували антагонізм, унеможливлювали досягнення компромісу між країнами Центрально-Східної Європи. Звертається увага на те, що у часи домінування у Європі коаліції країн на чолі з Німеччиною Версальські мирні договори, зокрема й Тріанонський, були демонтовані, запроваджувався новий порядок, у якому активну роль відіграли опоненти Версаля – Німеччина, Італія, Японія, СРСР, Угорщина, Болгарія. Зазначається, що переможці Другої світової війни відновили кордони країн-союзниць Німеччини у Європі, згідно з власними геополітичними інтересами, що на 70% відповідали кордонам, встановленим Антантою після Першої світової війни. Паризьким мирним договором від 10 лютого 1947 р. над Угорщиною було поновлено тріанонські кордони. СРСР, Велика Британія, Франція і США діяли з гегемоністських позицій, керувалися правом переможця і багато в чому нав’язали переможеним країнам дискредитовані умови Версальської системи, не зробили належних висновків і не вибудували міжнародні відносини на наближених до справедливості принципах, а зберегли відповідними договорами ускладнені територіальні суперечності минулого. Вказується, що загроза асиміляції і зникнення закордонних угорців – одна з головних причин активізації сучасної Угорщини. Заходи для подолання синдрому розчленованості угорської нації у Центрально-Східній Європі, що триває уже століття, дають незначні результати; темпи скорочення чисельності угорців у сусідніх державах упродовж останнього століття є найбільшими, тому Будапешт вважає, що немає часу для зволікання із запровадженням автономії для закордонних угорців, бо через наступні 25 років сама потреба в ній відпаде через їх зникнення. Підкреслюється, що рівень забезпечення прав угорської меншини Закарпаття особливо позначається на взаєминах Угорщини з Україною. Оздоровлення відносин між Угорщиною та Україною має мінімальні шанси, оскільки позиції сторін щодо порядку застосування освітнього та мовного законів в Закарпатті не співпадають. Враховуючи рішучу активність Угорщини та угорських закордонних спільнот у 2020 р. (століття підписання Тріанонського мирного договору 4 червня 1920 р.), зроблено висновки, що дана проблема не тільки не втратить актуальності, а й значно посилиться.
The article notes that the Trianon Peace Treaty of June 4, 1920 between the Entente countries and Hungary, as a result of the First World War, turned out to be, like all the other six treaties of the Versailles system, mostly unfair. Forcibly the territory of Hungary decreased by 2/3, the population decreased 2,7 times, a third of the Hungarian ethnic group became part of neighboring states. It is noted that during 1920-2020. In Hungary, there were no powerful political forces of various trends and trends that would recognize the Trianon Peace Treaty as just. At the same time, the ruling political elites of the neighboring states of Hungary considered and still consider the conditions of the Trianon fair. Such opposite assessments of the consequences of Versailles engendered antagonism, making it impossible to reach a compromise between the countries of Central-Eastern Europe. Attention is drawn to the fact that during the domination in Europe of the coalition of countries led by Germany of the Versailles Peace Treaty, including the Trianon, were dismantled, a new order was introduced, in which opponents of Versailles – Germany, Italy, Japan, the USSR, Hungary, Bulgaria. played an active role It is noted that the winners of the World War ІІ restored the borders of the countries of Germany’s allies in Europe, in accordance with their own geopolitical interests, which corresponded by 70% to the borders established by the Entente after the World War І. The Trianon borders were restored over Hungary by the Paris Peace Treaty of February 10, 1947. The USSR, Great Britain, France and the United States acted from a hegemonic position, were guided by the right of the winner and in many respects imposed on the defeated countries the conditions of the Versailles system were discredited, did not draw proper conclusions and did not build international relations on principles close to justice, but preserved the complicated territorial contradictions of the past with the corresponding treaties. It is indicated that the threat of assimilation and disappearance of foreign Hungarians is one of the main reasons for the revitalization of modern Hungary. Measures to overcome the syndrome of the dismemberment of the Hungarian nation in Central-Eastern Europe have been going on for centuries with little results; The rate of decline in the number of Hungarians in neighboring states over the past century is the highest, so Budapest believes that there is no time to delay the introduction of autonomy for foreign Hungarians, because in the next 25 years the very need for it will disappear through their disappearance. It is emphasized that the level of ensuring the rights of the Hungarian minority in Transcarpathia especially affects the relationship of Hungary with Ukraine. The improvement of relations between Hungary and Ukraine has minimal chances, since the positions of the parties on the procedure for the application of educational and language laws in Transcarpathia do not coincide. Taking into account the decisive activity of Hungary and the Hungarian foreign communities in 2020 (the century of the signing of the Trianon Peace Treaty on June 4, 1920), it is concluded that this problem will not lose its relevance, but will significantly increase.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 13; 53-92
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-11 z 11

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies