Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "contextual effect" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-2 z 2
Tytuł:
Parenthetical Clauses in the Qurʼān
Autorzy:
Dror, Yehudit
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/620570.pdf
Data publikacji:
2019-01-11
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
parenthetical clauses
Relevance Theory
contextual effect
Opis:
In the few traditional Arabic grammatical sources that address the term parentheticals it is usually defined as the insertion of a clause between two other clauses, or between two syntactic components, for taʼkīd “emphasis.” In this article I examine Qurʼānic parenthetical clauses in the theoretical framework of relevance theory. It transpires that the parenthetical clause is placed where it achieves optimal relevance and therfore the conveyed utterance does not require the addresses to waste any efforts trying to procees the information and correctly interpret it. Optimal relevance also means having a contextual effect. The Qur’ānic parenthetical clauses have one of the following contextual effects: They serve to affirm God’s omnipotence, indicating that only God produces suras, created heaven and earth. He is the forgiver and all depends on His will; to explain what it meant by a specific statement or to explain the reason behind a certain action; to qualify, to highlight a specific characterization, for example, one of the parenthetical clauses modify the Qur’ān as the truth from God; to provide background information, which could explain further developments in the narrative.
Źródło:
Research in Language; 2018, 16, 4
1731-7533
Pojawia się w:
Research in Language
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
«Екологічна» школа електоральних досліджень: становлення, сучасний стан та перспективи розвитку
«Ecological» School of Electoral Research: Formation, Current State and Prospects of Development
Autorzy:
Кривошеїн, Віталій
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2163424.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
політико-географічний підхід
контекстна («екологічна»)
модель аналізу голосування А. Зігфріда
дослідницьке кредо «екологістів»
Ф. Гогеля
модель «історичної травми» П. Буа
контекстний ефект Г. Тінгстена
political and geographical approach
contextual («ecological») model
of analysis of Siegfried’s voting
research credo of «ecologicalists» by F. Gogel
model of «historical trauma» by P. Bois
context effect of G. Tingsten
Opis:
Purpose: to reveal the peculiarities of the formation of «ecological» (contextual, spatial) school of electoral research, characterization of its current state and determine the prospects for the development of this area of electoral studies. The results of the study: it was shown that the formation of the «ecological» school is associated with the expansion of the electoral corps in Western European countries in the second half of the nineteenth century in connection with the introduction of universal suffrage, as well as the strengthening of the role of elections in the political life of Western countries on the basis of representative democracy; determined that the predecessors of the «ecological» direction of electoral research were statistical scientists E. Engel and O. Fokardi, who studied electoral statistics through the prism of political and geographical approach; it is established that the founder of the «ecological» school of electoral research is A. Siegfried, who proposed a contextual («ecological») model of voting analysis, where the key factor determining the electoral position of the voter and his electoral behavior is the environment in which the voter is; proved that the institutionalization of the «ecological» school of electoral research is associated with the activities of F. Gogel, who formulated the basic credo of «ecologicalists» – any research in the field of electoral behavior should be based on comparing election results and factors that may explain these results; it is traced that the further development of the «ecological» school in the second half of the twentieth century – the beginning of the twenty-first century carried out by P. Bois, R. Aron, M. Dogan, R. Heberle, J. Sartori, G. Tingsten, and others. Conclusions: «ecological» (contextual, spatial) school of electoral research is mainly applied; it focuses on the development of statistical methods for the study of aggregated quantitative data for prognostic purposes; political and geographical approach to the analysis of voting results allows to identify spatial changes in voter behavior; prospects of «ecological» approach to the study of electoral behavior are associated with a combination of classical methods of «ecologicalists» with various techniques of applied analysis (including qualitative).
Мета: розкрити особливості формування «екологічної» (контекстуальної, просторової) школи електоральних досліджень, охарактеризувати її сучасний стан та визначити перспективи розвитку цього напряму електоральних досліджень. Результати дослідження: показано, що формування «екологічної» школи пов’язане з розширенням виборчого корпусу в країнах Західної Європи у другій половині ХІХ ст. у зв’язку із запровадженням загального виборчого права, а також як посилення ролі виборів у політичному житті західних країн на основі представницької демократії; визначено, що попередниками «екологічного» напряму електоральних досліджень були вчені-статистики Е. Енгель та О. Фокарді, які досліджували виборчу статистику через призму політико-географічного підходу; встановлено, що засновником «екологічної» школи електоральних досліджень є А. Зігфрід, який запропонував контекстну («екологічну») модель аналізу голосування, де ключовим фактором, що визначає електоральну позицію виборця та його електоральну поведінку, є середовище, в якому перебуває виборець; доведено, що інституалізація «екологічної» школи електоральних досліджень пов’язана з діяльністю Ф. Гогеля, який сформулював основне кредо «екологів» – будь-які дослідження у сфері електоральної поведінки мають базуватися на порівнянні результатів виборів і факторів. що може пояснити ці результати; простежено, що подальший розвиток «екологічної» школи у другій половині ХХ – на початку ХХІ століття здійснювали П. Буа, Р. Арон, М. Доган, Р. Хеберле, Дж. Сарторі, Г. Тінгстен та ін. Висновки: «екологічна» (контекстуальна, просторова) школа електоральних досліджень зосереджена на розробці статистичних методів дослідження агрегованих кількісних даних для прогностичних цілей; політико-географічний підхід до аналізу результатів голосування дозволяє виявити просторові зміни поведінки виборців; перспективи «екологічного» підходу до вивчення електоральної поведінки пов’язані з поєднанням класичних методів «екологістів» з різними прийомами прикладного аналізу (у тому числі якісного).
Źródło:
Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 4(36); 163-184
1643-6911
Pojawia się w:
Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-2 z 2

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies