Temat: March 8 - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: The female privilege. On celebrating International Women’s Day in state enterprises in the Polish People’s Republic
Autorzy:: Kosztowna, Natalia
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1683706.pdf
Data publikacji:: 2016-04-09
Wydawca:: Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:: International Women’s Day
female privilege
March 8
Opis:: The article discusses the subject of celebrating International Women’s Day in the Polish People’s Republic (1952-1989). The author aims at showing the importance of this day in the public space – specifically in state enterprises. The article mainly attempts to assess whether those celebrations were inspired by the communist authorities and used to achieve some short- and long-term social goals, or if they allowed to establish or re-establish some kind of trust for the party in power. Empirical data are used to illustrate the phenomenon. The author points out that in the period of the Polish People’s Republic, there existed a certain privilege of being a women. This was evidenced by the prestige that the authorities of the time assigned to the celebration of Women’s Day and the fact that Men’s Day was not celebrated, or at least was much more marginal.
Źródło:: Studia Historiae Oeconomicae; 2015, 33; 121-134
0081-6485
Pojawia się w:: Studia Historiae Oeconomicae
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Obchody Międzynarodowego Dnia Kobiet w Rosji w latach 1913–1991
THE CELEBRATION OF INTERNATIONAL WOMEN’S DAY IN RUSSIA IN 1913–1991
Autorzy:: Goworko-Składanek, Beata
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/561606.pdf
Data publikacji:: 2017-12-21
Wydawca:: Wydawnictwo HUMANICA
Tematy:: Międzynarodowy Dzień Kobiet
8 marca
rewolucja lutowa
rewolucja październikowa
równouprawnienie
emancypacja
International Women’s Day
March 8
February Revolution
October Revolution
equality
emancipation
Opis:: Po raz pierwszy Dzień Kobiet był obchodzony w Petersburgu w 1913 r. Dopiero w 1921 r. na mocy decyzji II Komunistycznej Konferencji Kobiet postanowiono uczcić Międzynarodowy Dzień Kobiet w dniu 8 marca. Nowe święto zostało ustanowione na cześć udziału kobiet w demonstracji w Petersburgu w dniu 23 lutego (8 marca) 1917 r. Od 1922 r. 8 marca był obchodzony jako święto proletariackie, skupiające się wokół Rosyjskiej Partii Komunistycznej (bolszewickiej), związków zawodowych i haseł budowania nowego ładu społecznego. W dwudziestą rocznicę zakończenia Wielkiej Wojny Ojczyźnianej 8 marca został uznany dniem wolnym od pracy na mocy dekretu Prezydium Rady Najwyższej ZSRS. Do czasu pierestrojki państwowym obchodom dnia 8 marca towarzyszyły hasła polityczne. Po upadku Związku Sowieckiego dzień 8 marca pozostał na liście dni świątecznych Federacji Rosyjskiej i zarazem dniem wolnym od pracy.
International Women’s Day was celebrated for the first time in St. Petersburg in 1913. It was only after the 2nd Communist Women’s Conference’s decision in 1921 to proclaim March 8th International Women’s Day. The new holiday was established in honor of the women’s participation in a demonstration in St Petersburg on the 8th of March 1917. From 1922 it was celebrated as a proletarian feast, closely tied to the Russian Communist Party (Bolsheviks) and trade unions with their slogans on building a new social order. On the 20th anniversary of the end of the Great Patriotic War, the Presidium of the Supreme Soviet of the USSR declared the 8th of March as work free day. By the time of perestroika, the state celebrations of International Women’s Day were accompanied by political propaganda. After the fall of the Soviet Union, the 8th of March remained on the list of official public holidays of the Russian Federation.
Źródło:: Czasopismo Naukowe Instytutu Studiów Kobiecych; 2017, 2(3); 58-73
2451-3539
2543-7011
Pojawia się w:: Czasopismo Naukowe Instytutu Studiów Kobiecych
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Ліванська Республіка у 2005-2023 рр.: здобутки Кедрової революції та спадщина сирійської окупації (Частина І)
The Republic of Lebanon during 2005-2023: the Achievements of Cedar Revolution and a Heritage of the Syrian Occupation (Part 1)
Autorzy:: Zelinskyi, A.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/51607321.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: Ліванська Республіка
Кедрова революція
Коаліція 14 березня
Коаліція 8 березня
Мустакбаль
Хезболла
Вільний патріотичний рух
The Republic of Lebanon
The Cedar revolution
Coalition of 14 march
Coalition of 8 march
Mustaqbal
Hezbollah
the Free Patriotic Movement
Opis:: На момент завершення Кедрової революції у червні 2005 р., остаточно визначилися як основні її здобутки, так і основні пережитки часів сирійської гегемонії. У першому випадку йдеться про виведення сирійських військ з території Ліванської Республіки, відродження демократичного ладу в країні та часткове подолання політичного конфесіоналізму; у другому – про збереження політичного фронту орієнтованого на авторитарні Сирію та Іран, подальше функціонування воєнізованого крила Хезболли, а також збереження впливу Сирії та Ірану на ліванське внутрішньополітичне життя. Усі ці явища й нині є невід’ємними складовими ліванських реалій. До того ж відсутність сирійської окупації та недоторканість демократичного ладу можна пояснити як сприятливою зовнішньополітичною ситуацією, так і зацікавленістю у збереженні status quo з боку більшості ліванських політичних сил з Хезболлою й Амаль включно. Набули подальшого розвитку тенденції до подолання характерного для Лівану політичного конфесіоналізму. Зокрема, починаючи з середини минулого десятиліття, у Лівані розвивається новий позаконфесійний політичний рух так званого Громадянського суспільства. Протягом 2005-2023 рр. зазнали змін і дореволюційні пережитки. Відбулося посилення просирійсько-проіранського політичного табору, котрий, щоправда нині почав дещо здавати свої позиції. Вищезгадане посилення слід пов’язувати зі збереженням воєнізованих формувань Хезболли, котрі безпосередньо чи опосередковано використовуються з метою досягнення політичних цілей цієї партії. Нарешті, не залишалася статичною й ситуація з опосередкованою сирійською та іранською політичною присутністю. Якщо до 2011 р. першість у цьому питанні належала Сирії, то за подальшого розвитку подій вона перейшла до Ірану, котрий діє через Хезболлу. Водночас, спадковий сирійський диктатор Б. аль-Асад, по мірі зміцнення становища у власній країні, намагається поновити вплив на ліванські справи.
At the end of the Cedar Revolution in June 2005, the main its achievements and the main remnants of the Syrian hegemony were finally determined. In the first case, these are the withdrawal of the Syrian troops from the territory of the Republic of Lebanon, the revival of a democratic order in the country and a partial overcoming of a political sectarianism; in the second –the preservation of a political front, which was oriented towards the authoritarian Syria and Iran, the further functioning of the paramilitary wing of Hezbollah, as well as the preservation of the influence of Syria and Iran on Lebanese domestic political life. All these phenomena exist as the integral components of the Lebanese realities even today. At the same time, the absence of a Syrian occupation and the inviolability of the democratic system can be explained both by a favorable foreign policy situation and by the interest in preserving the status quo on the part of most Lebanese political forces, including Hezbollah and Amal. The tendency to the overcome a Lebanese political sectarianism has gained a further development; In particular, since the middle of the last decade, a new non-sectarian political movement (so-called the Civil society) has been developing in Lebanon. During 2005-2023, the pre-revolutionary relics underwent changes too. There was a strengthening of the pro-Syrian/pro-Iranian political camp; but today, this camp has begun to surrender its positions. The above-mentioned strengthening should be associated with the preservation of the Hezbollah's paramilitary formations, these are used to the achieve the political goals of this party directly or indirectly. Finally, the situation with the mediated a Syrian and Iranian political presence didn’t remain as static too. So, until 2011, the primacy in this matter belonged to Syria, but in the further development of the events it passed to Iran, which acts through Hezbollah. At the same time, the hereditary Syrian dictator B. al-Assad, is trying to renew his influence on Lebanese affairs, as the his position in his own country strengthens.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2023, 21; 176-195
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Ліванська республіка у 2005-2023 рр.: здобутки Кедрової революції та спадщина сирійської окупації (частина ІІ)
The Republic of Lebanon during 2005-2023: the Achievements of Cedar Revolution and a Heritage of the Syrian Occupation (Part II)
Autorzy:: Zelinskyi, A.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/51608741.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: Ліванська Республіка
Кедрова революція
Коаліція 14 березня
Коаліція 8 березня
Мустакбаль
Хезболла
Вільний патріотичний рух
The Republic of Lebanon
The Cedar revolution
Coalition of 14 march
Coalition of 8 march
Mustaqbal
Hezbollah
the Free Patriotic Movement
Opis:: На момент завершення Кедрової революції у червні 2005 р., остаточно визначилися як основні її здобутки, так і основні пережитки часів сирійської гегемонії. У першому випадку йдеться про виведення сирійських військ з території Ліванської Республіки, відродження демократичного ладу в країні та часткове подолання політичного конфесіоналізму; у другому – про збереження політичного фронту орієнтованого на авторитарні Сирію та Іран, подальше функціонування воєнізованого крила Хезболли, а також збереження впливу Сирії та Ірану на ліванське внутрішньополітичне життя. Усі ці явища й нині є невід’ємними складовими ліванських реалій. До того ж відсутність сирійської окупації та недоторканість демократичного ладу можна пояснити як сприятливою зовнішньополітичною ситуацією, так і зацікавленістю у збереженні status quo з боку більшості ліванських політичних сил з Хезболлою й Амаль включно. Набули подальшого розвитку тенденції до подолання характерного для Лівану політичного конфесіоналізму. Зокрема, починаючи з середини минулого десятиліття, у Лівані розвивається новий позаконфесійний політичний рух так званого Громадянського суспільства. Протягом 2005-2023 рр. зазнали змін і дореволюційні пережитки. Відбулося посилення просирійсько-проіранського політичного табору, котрий, щоправда нині почав дещо здавати свої позиції. Вищезгадане посилення слід пов’язувати зі збереженням воєнізованих формувань Хезболли, котрі безпосередньо чи опосередковано використовуються з метою досягнення політичних цілей цієї партії. Нарешті, не залишалася статичною й ситуація з опосередкованою сирійською та іранською політичною присутністю. Якщо до 2011 р. першість у цьому питанні належала Сирії, то за подальшого розвитку подій вона перейшла до Ірану, котрий діє через Хезболлу. Водночас, спадковий сирійський диктатор Б. аль-Асад, по мірі зміцнення становища у власній країні, намагається поновити вплив на ліванські справи.
At the end of the Cedar Revolution in June 2005, the main its achievements and the main remnants of the Syrian hegemony were finally determined. In the first case, these are the withdrawal of the Syrian troops from the territory of the Republic of Lebanon, the revival of a democratic order in the country and a partial overcoming of a political sectarianism; in the second –the preservation of a political front, which was oriented towards the authoritarian Syria and Iran, the further functioning of the paramilitary wing of Hezbollah, as well as the preservation of the influence of Syria and Iran on Lebanese domestic political life. All these phenomena exist as the integral components of the Lebanese realities even today. At the same time, the absence of a Syrian occupation and the inviolability of the democratic system can be explained both by a favorable foreign policy situation and by the interest in preserving the status quo on the part of most Lebanese political forces, including Hezbollah and Amal. The tendency to the overcome a Lebanese political sectarianism has gained a further development; In particular, since the middle of the last decade, a new non-sectarian political movement (so-called the Civil society) has been developing in Lebanon. During 2005-2023, the pre-revolutionary relics underwent changes too. There was a strengthening of the pro-Syrian/pro-Iranian political camp; but today, this camp has begun to surrender its positions. The above-mentioned strengthening should be associated with the preservation of the Hezbollah's paramilitary formations, these are used to the achieve the political goals of this party directly or indirectly. Finally, the situation with the mediated a Syrian and Iranian political presence didn’t remain as static too. So, until 2011, the primacy in this matter belonged to Syria, but in the further development of the events it passed to Iran, which acts through Hezbollah. At the same time, the hereditary Syrian dictator B. al-Assad, is trying to renew his influence on Lebanese affairs, as the his position in his own country strengthens.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2023, 22; 114-136
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Międzynarodowy Dzień Kobiet - relikt socjalizmu czy symbol walki o równouprawnienie płci?
International Women’s Day - a relic of socialism or a symbol of the struggle for gender equality?
Международный женский день - пережиток социализма или символ борьбы за гендерное равенство?
Autorzy:: Leszczyńska-Wichmanowska, Krystyna
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2043268.pdf
Data publikacji:: 2022-03-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: International Women’s Day
8 March
Women’s Day in Poland
International Women’s Year
Women’s Rights and International Peace Day
women’s rights
human rights
fight for gender equality
Международный женский день
8 марта
Женский день в Польше
Международный год женщин
День прав женщин и мира
права женщин
права человека
борьба за гендерное равенство
Opis:: March 8 as International Women’s Day is the consequence of the work of labor movements in North America and Europe. The holiday, established in 1910 during the 8th Congress of the Second International in Copenhagen, was to promote the idea of women’s rights and build support for universal suffrage of women. The first celebration of the International Women’s Day was held on 19 March 1911 in Western Europe to commemorate the 1848 March Revolution. In Russia, and then the USSR, it was decided to organize it on the anniversary of women’s participation in the demonstration in Petrograd (now St. Petersburg) on 8 March (23 February - according to the Julian calendar) 1917. In the interwar period in Poland (on the initiative of the PPS) Women’s Day was celebrated on 19 June, commemorating the abolition of slavery in the United States. In 1972, the UN General Assembly, on the wave of efforts to change its policy towards women, proclaimed 1975 the International Women’s Year. Until 1977 - when the UN General Assembly recognized 8 March as the International Day of Women’s Rights and International Peace, which could be celebrated on a day chosen according to the tradition of a given country - this holiday was mainly celebrated in socialist countries.
8 Марта, как Международный женский день - это результат рабочего движения в Северной Америке и Европе. Праздник, учрежденный в 1910 году во время 8-го Конгресса II Социалистического интернационала в Копенгагене, был предназначен для пропаганды идей прав женщин и для оказания поддержки для получения ними всеобщих избирательных прав. Впервые Международный женский день отмечался 19 марта 1911 года в Западной Европе в ознаменование мартовской революции 1848 года. В свою очередь в России, а в последствии в СССР, было принято решение отмечать его в годовщину участия женщин в демонстрации в Петрограде (сегодняшнем Санкт-Петербурге) 8 марта (23 февраля по юлианскому календарю) 1917 года. В межвоенный период в Польше (по инициативе PPS) Праздник женщин отмечался 19 июня, то есть в день памяти об отмене рабства в Соединенных Штатах Америки. В 1972 году Генеральная Ассамблея ООН, на волне своих усилий по изменению политики в отношении женщин, объявила 1975 год Международным годом женщин. До 1977 года, когда Генеральная Ассамблея ООН признала 8 марта Международным днем прав женщин и мира во всем мире, который можно праздновать в любой день, выбранный в соответствии с традициями данной страны, этот праздник отмечался в основном в социалистических странах.
Źródło:: Nowa Polityka Wschodnia; 2022, 1(32); 9-30
2084-3291
Pojawia się w:: Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "March 8" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język