Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "збройні конфлікти" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-3 z 3
Tytuł:
Збройні конфлікти та невизнані «республіки» як інструменти впливу Росії на пострадянські країни
Armed Conflicts and Unrecognized “republics” as Instruments of Russia’s Influence on Post-Soviet Countries
Autorzy:
Кордун, O.O.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676660.pdf
Data publikacji:
2021-12-16
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
пострадянський простір
Росія
вплив
невизнані держави
збройні конфлікти
post-Soviet space
Russia
influence
unrecognized states
armed conflicts
Opis:
Дослідження є спробою узагальнення практики реалізації Росією своїх впливів на пострадянському просторі в контексті гібридної агресії як суті міжнародної політики РФ в цьому регіоні. Основне вістря цієї агресії спрямоване проти тих країн з числа республік колишнього СРСР, які задекларували свій чіткий курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію (Україна, Грузія і Молдова) та таким чином стоять на заваді реалізації імперських амбіцій Росії. Задля здійснення своїх планів Росія комплексно використовує широкий спектр інструментів та методів впливу як невійськового («soft power»), так і військового («hard power») характеру. Такий вплив здійснюється системно, протягом багатьох років та має комплексний і всеосяжний характер у різних сферах. До того ж методи і способи впливу, як і їх пріоритетність, не є сталими і різняться залежно від країни їх застосування. Серед них не останнє місце відведене Росією маніпуляціям збройними конфліктами, що є частиною добре відпрацьованого цією країною механізму ведення т.зв. гібридних воєн з метою зміцнення свого геополітичного впливу. Підтримка чи використання певних сил у активних збройних конфліктах або ж загроза відновлення активної фази «заморожених» збройних конфліктів можуть виступати серйозним інструментом зовнішньополітичного тиску та надають Москві реальні військово-політичні переваги в регіоні. Такі конфлікти справляють вирішальний вплив на порядок денний країн їх локалізації та приносять колосальні збитки для їх економічного та людського потенціалу. «Заморожені» конфлікти в Грузії та Молдові, як і досі активний конфлікт на сході України, стали явними перешкодами для швидкого просування цих країн на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції та створюють вкрай негативне тло для їх демократичного та економічного розвитку. Оскільки Росія наразі не досягла своїх цілей в зонах конфліктів в Україні, Грузії та Молдові, найбільш ймовірно, що у найближчий перспективі не варто очікувати суттєвих позитивних змін у їх врегулюванні. Одним з найбільш ефективних механізмів убезпечення від експансіоністських зазіхань Росії для цих країн може стати максимальне зближення з ЄС та НАТО, а в перспективі – і вступ до цих організацій. Такий крок стане й своєрідною перемогою у гібридній війні з Росією. Адже саме заради недопущення такого варіанту Росією були створені та/або підтримуються згадані вище зони нестабільності.
The study is an attempt to generalize the practice of Russia’s implementation of its influence in the post-Soviet space in the context of hybrid aggression as the essence of Russia’s international policy in the region. The main focus of this aggression is directed against those countries of the former Soviet republics that have declared their clear course of European and Euro-Atlantic integration (Ukraine, Georgia and Moldova) and thus stand in the way of Russia’s imperial ambitions. In order to implement its plans, Russia comprehensively uses a wide range of tools and methods of influence of both non-military (“soft power”) and military (“hard power”) nature. Such influence is carried out systematically, for many years and has a complex and comprehensive character in various spheres. Moreover, the methods and ways of influence, as well as their priority, are not stable and differ depending on the country of their application. Among them, not the least place is given by Russia to the manipulation of armed conflicts, which is part of the well-established mechanism of the so called hybrid wars in order to strengthen its geopolitical influence. Supporting or using certain forces in active armed conflicts or threatening to resume the active phase of “frozen” armed conflicts can be a serious tool of foreign policy pressure and give Moscow real military-political advantages in the region. Such conflicts have a decisive impact on the agenda of their localization countries and bring enormous damage to their economic and human potential. The “frozen” conflicts in Georgia and Moldova, as well as the still active conflict in eastern Ukraine, have become clear obstacles to the rapid progress of these countries on the path to European and Euro-Atlantic integration and create a very negative background for their democratic and economic development. As Russia has not yet achieved its goals in the conflict zones in Ukraine, Georgia and Moldova, it is most likely that no significant positive changes in their settlement should be expected in the near future. One of the most effective mechanisms to protect Russia from expansionist encroachments for these countries may be maximum rapprochement with the EU and NATO, and in the long run – accession to these organizations. Such a step will be a kind of victory in the hybrid war with Russia. After all, it is precisely in order to prevent such an option that Russia has created and / or maintains the above-mentioned zones of instability.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 16; 54-73
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Психічне здоров’я молоді в умовах військових конфліктів
Mental Health of Young People in Times of Military Conflict
Autorzy:
Лотоцька, Леся
Лотоцька-Дудик, Уляна
Брейдак, Юлія
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16628927.pdf
Data publikacji:
2022-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Збройні конфлікти
молодь
адаптація
моделі здоров’я
психічне здоров’я
Armed conflict
young people
adaptation
health models
mental health
Opis:
The complex set of political, social, economic and environmental factors that result from military conflicts have an indirect and prolonged effect on public health. The destruction of medical and public health infrastructure complicates the process of providing assistance to victims, limiting both access and quality. Mental health is an important dimension of human capital that significantly affects aspects of human life such as well-being, employment, work, capital, stigma, and so on. According to the WHO, in situations of armed conflict, about 10% of traumatized people will have serious mental health problems, and another 10% will develop behaviors that interfere with their ability to function effectively. Depression, anxiety and psychosomatic problems, such as insomnia, are the most common consequences. The younger generation living in conflict-affected areas is vulnerable to mental health problems. During the war, young people face two types of traumatic events: type I (sudden traumatic event) and type II (prolonged exposure to adverse events, which leads to dysfunctional coping mechanisms). As a result, young people suffer from anxiety disorders, post-traumatic stress disorder (PTSD), depression, and dissociative disorders. The most important variables that determine the impact of war on the mental health of young people are the deprivation of basic resources (housing, water, food, education, health, etc.); broken family relationships (due to loss, separation or relocation); stigma and discrimination (significantly affect identity); pessimistic worldview (constant feeling of loss and grief, inability to see a bright future). Meta-analyzes use mixed methods to study mental health and psychosocial well-being in non-standard settings, such as focus groups and in-depth interviews. This is necessary for the formation of the research question, modification of tools for the analysis of local situations and interpretation of the collected epidemiological data. Models of rehabilitation of psychosocial systems are based on the need for a multilevel approach to psychosocial interventions that take into account the individual, family and the community as a whole. The public health model requires the interaction between social and individual age and time variables, with particular emphasis on risk and protection groups at different stages of life.
Складний набір політичних, соціальних, економічних та екологічних факторів, що виникають у результаті військових конфліктів, мають непрямий і тривалий вплив на здоров’я населення. Руйнування медичної інфраструктури та інфраструктури громадського здоров’я ускладнює процес надання допомоги постраждалим, обмежуючи як її доступ, так і якість. Психічне здоров’я є важливим виміром людського капіталу, який значно впливає на такі аспекти людського життя, як добробут, зайнятість, робота, капітал, стигма тощо. Згідно даних ВООЗ у ситуаціях збройного конфлікту близько 10% людей, які зазнають травматичних подій, матимуть серйозні проблеми з психічним здоров’ям, а ще 10% розвиватимуть поведінку, яка заважатиме їх здатності ефективно функціонувати. Депресія, тривога та психосоматичні проблеми, наприклад безсоння, є найбільш поширеними наслідками. Молоде покоління, яке проживає у зонах, що постраждали від конфлікту вразливе до проблем психічного здоров’я. Під час війни молодь стикається з двома типами травматичних подій: типу I (раптова травматична подія) і типу II (тривалий вплив несприятливих подій, що призводить до дисфункціональних механізмів подолання). В результаті страждає від тривожних розладів, посттравматичного стресового розладу (ПТСР), депресії, дисоціативних розладів. Найважливішими змінними, які визначають вплив війни на психічне здоров’я молоді є позбавлення основних ресурсів (житло, вода, харчування, освіта, охорона здоров’я тощо); порушені сімейні відносини (через втрату, розлуку або переміщення); стигма та дискримінація (значно впливають на ідентичність); песимістичний світогляд (постійне відчуття втрати і горя, нездатність побачити світле майбутнє). Мета-аналізи використовують змішані методи для дослідження психічного здоров’я та психосоціального самопочуття в нестандартних умовах, такі як фокус-групи і поглиблені інтерв’ю. Це необхідно для формування досліджуваного питання, модифікації інструментів для аналізу локальних ситуацій та інтерпретації зібраних епідеміологічних даних. В основі моделей відновлення психосоціальних систем передбачено необхідність багаторівневого підходу до психосоціальних утручань, які враховують особистість, сім’ю та всю спільноту. Модель громадського здоров’я вимагає взаємодії між соціальними та індивідуальними змінними за віком і часом, з особливою увагою до груп ризику та захисту в різні періоди життя.
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 3; 54-61
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Protection of Cultural Values during Wars and Armed Conflicts
ЗАХИСТ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ У ПЕРІОД ВІЙН І ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ
Autorzy:
Soloshenko, V.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894407.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Germany, Austria, Poland, Ukraine, cultural values, wars and armed conflicts, contractual-legal base, alienation, restitution
Німеччина, Австрія, Польща, Україна, культурні цінності, війни і збройні конфлікти, договірно-правова база, відчуження, реституція
Opis:
У статті акцентавано увагу на проблемі культурних цінностей, які внаслідок Другої світової війни були розпорошені по світу – вивезені з Німеччини, Австрії, Польщі, України, переміщені або назавжди втрачені. З’ясовано, яким чином унаслідок військових дій, культурні цінності потрапили до різних країн світу – музеїв, приватних колекцій. Показано рух культурних цінностей унаслідок продажу і зміни власника далеко за межі країни походження, виокремлено проблему відчуження культурних цінностей насильницьким шляхом. Окреслено договірно-правову базу, яка дає підстави для захисту культурної спадщини, проаналізовано німецько-польський діалог у справі повернення і реституції культурних цінностей, переміщених або втрачених під час Другої світової війни. Поряд із наслідками Другої світової війни і складнощами, які ще мають бути подолані, наведено приклади повернення безцінних картин, вивезених під час війни. Описана історія картини «Пані з горностаєм» та німецько-польський діалог щодо можливостей її повернення. Цей шедевр із музею Чарторийських у Кракові вважається одним із найцінніших творів, який належить Польщі. Розкрито ключові питання, які розвивають і гальмують діалог щодо захисту культурних цінностей під час війн і збройних конфліктів, а також обмежують їх повернення і реституцію.
The article focuses on the problem of cultural values, which as a result of the World War ІІ, were scattered in the world – taken out of Germany, Austria, Poland, Ukraine, displaced or permanentlylost. There are found out the ways of how cultural values, as a result of military action, occurred in different countries-museums, private collections. The movement of cultural values due to the sale andchange of the owner far beyond the country of origin is shown, the problem of alienation of cultural values of violent way is singled out. It is drawn down the contractual-legal base, which gives groundsfor protection of cultural heritage, and it was analyzed German-Polish dialogue in the case of return and restitution of cultural values, displaced or lost during the World War ІІ. Along with the aftermathof World War II and the complexities that have to be overcome, the examples of the return of priceless paintings taken during the war are presented. The history of the picture “Lady with an ermine” andGerman-Polish dialogue on the possibilities of its return is described. This masterpiece from the Museum of Chartoryiskikh in Krakow is considered one of the most valuable pieces of Poland. The keyissues that develop and that hamper dialogue on protection of cultural values during wars and armed conflicts and also restrict their return and restitution have been revealed.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2018, 6; 187-204
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-3 z 3

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies