Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "reporting of violence" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-2 z 2
Tytuł:
Kiedy specjalista z zakresu zdrowia psychicznego spotyka się z przemocą – rozpoznawanie i zgłaszanie krzywdzenia dziecka
When mental health professional meet with violence – recognizing and reporting child abuse
Autorzy:
Szwajca, Krzysztof
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/944647.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Medical Communications
Tematy:
diagnosis of abuse
reporting of violence
system of child protection
violence within the family
diagnoza krzywdzenia
przemoc wewnątrzrodzinna
system pomocy dziecku
zgłaszanie przemocy
Opis:
Professionals working with children and families generally have no doubt that the abused children in the family should be helped. However, between declarations of help and practice there is abyss. Abuse of the family is recognized and reported (systems of child protection, family courts and enforcement) relatively rare. In Poland – extremely rare. Indicators of officially recorded violence against children for years remained at a very low level. Meanwhile the diagnosis of abuse, which does not start the system, coordinated action and is limited to psychological support provided to the abused child, do not interrupt abuse and cannot be effective. Child (regardless of age) cannot oppose violence effectively. Mental health professionals take into account the perspective of abuse within the family in their clinical work too rarely. The diagnosis of abuse is not easy. It requires specialized knowledge. It requires interpretation of the facts, often from different areas – the child’s behaviour, somatic complaints, emotional problems, behaviour and explanations of career. Standard psychiatric history is not sufficiently sensitive tool for identifying abuse. The article discusses the most serious diagnostic difficulties. Also it is compared the system of child protection that it is forming in Poland to the American model based on the child protection services. In Poland, it did not even complete the process that in Western countries took place in the eighties of the twentieth century – an increase in social sensitivity, changes of looking at the phenomenon of violence by professionals and serious increase in identified cases of abuse.
Specjaliści pracujący z dziećmi i rodzinami z reguły nie mają wątpliwości, że dzieciom krzywdzonym w rodzinie należy pomagać. Ale między deklaracjami pomocy a praktyką istnieje przepaść. Krzywdzenie w rodzinie jest rozpoznawane i zgłaszane (systemom ochrony dzieci, sądom rodzinnym czy organom ścigania) stosunkowo rzadko. W Polsce – ekstremalnie rzadko. Wskaźniki oficjalnie odnotowanej przemocy wobec dzieci od lat utrzymują się na bardzo niskim poziomie. Tymczasem rozpoznanie krzywdzenia, które nie powoduje uruchomienia systemowego, skoordynowanego działania, a pomoc ogranicza się do wsparcia psychologicznego udzielanego maltretowanemu dziecku, nie przerywa krzywdzenia i nie może być skuteczne. Dziecko (niezależnie od wieku) nie potrafi skutecznie przeciwstawić się przemocy. Specjaliści z zakresu zdrowia psychicznego zbyt rzadko uwzględniają kwestię krzywdzenia wewnątrzrodzinnego w swojej pracy klinicznej. Diagnoza krzywdzenia nie jest łatwa. Wymaga specjalistycznej wiedzy, interpretacji faktów często z różnych obszarów – zachowania dziecka, jego dolegliwości somatycznych, problemów emocjonalnych, zachowań i wyjaśnień opiekuna. Standardowy wywiad psychiatryczny nie jest wystarczająco czułym narzędziem do identyfikacji krzywdzenia. W artykule omówiono najpoważniejsze trudności diagnostyczne. Porównano także powstający w Polsce system ochrony dziecka do modelu amerykańskiego, opartego na agencjach ochrony dziecka. W Polsce nie dokonał się jeszcze proces, który w krajach Zachodu miał miejsce w latach osiemdziesiątych XX wieku – wzrostu społecznej wrażliwości, zmiany patrzenia na zjawiska przemocy przez specjalistów i poważnego wzrostu wykrytych przypadków krzywdzenia.
Źródło:
Psychiatria i Psychologia Kliniczna; 2014, 14, 2; 95-99
1644-6313
2451-0645
Pojawia się w:
Psychiatria i Psychologia Kliniczna
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Міжнародно-правове регулювання забезпечення авіаційної безпеки: стан та перспективи розвитку в рамках загального теоретичного дослідження
International Legal Adjusting of Providing of Aviation Safety: The State and Prospects of Development Within the Framework of General Theoretical Research
Autorzy:
Мошняга, Любов
Стецюк, Богдан
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2163418.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
international crimes
international aviation safety
international
crime
implementation of an act of violence against a person
destruction of an
aircraft
destruction or damage to aeronautical equipment or interference with
its operation
reporting explicitly false information and creation thus the threat
of aircraft safety in Flight
violation of aviation safety
capture of an aircraft
illegal intervention in the activity of civil aviation
злочини міжнародного характеру
безпека міжнародної авіації
склад злочину міжнародного характеру
здійснення акту насилля відносно особи
руйнування повітряного судна
руйнування або пошкодження
аеронавігаційного обладнання або втручання в його експлуатацію
повідомлення явно помилкових відомостей і створення тим самим загрози безпеки
повітряного судна в польоті
порушенні авіаційної безпеки
захоплення повітряного судна
незаконного втручання в діяльність цивільної авіації
Opis:
The article deals with crimes against air transport, which can be divided into two groups: seizures of aircraft and other crimes against civil aviation safety. The normative and legal definition of the classification of international crimes, disagreement in legal qualification and terminological definition of these crimes under the legislation of foreign states, as well as the lack of practical application of legal norms of conventions in combating international crimes, in part of the extradition, creates certain difficulties for the legislation. further extradition of persons hiding from investigation and court in a foreign state. In the crime of international character, similar to the internal state, the composition of the crime of international character is allocated, which is a set of objective and subjective features, based on which individuals attracted to criminal responsibility. But it should be noted that the elements of the crime of international character do not always coincide with elements of a crime in domestic criminal law. Basic normative acts aimed at providing aviation safety, operate on three levels: global level (International Civil Aviation Organization (ICAO), basic documents: Crimes Convention and some other acts committed on board aircraft (Tokyo, 1963) ; Convention on the fight against illegal capture of aircraft (GAAGA, 1971); Convention on the fight against illegal acts directed against the safety of civil aviation (Montreal, 1971); Protocol on the fight against acts of violence at airports serving civil aviation (Montreal, 1988, complements the Montreal Convention in 1971); Convention on the marking of plastic explosives in order to detect (Montreal, 1991); Convention on the fight against illegal acts concerning international civil aviation (Beijing, 2010) ; regional level (European Aviation Security Agency (EASA), European Civil Aviation Conference (ECAC), European and North Atlantic Bureau of ICAO (Paris), Found Documents – Politics of the European Civil Aviation Conference in Aviation Safety; National Level – State Aviation Administration (SAA), Basic Documents: Air Code of Ukraine of 19.05.2011, Law of Ukraine “On the State Program of Aviation Safety of Civil Aviation” dated 20.02.2003, Order of the Ministry of Transport and Communications of Ukraine No. 390 dated May 11, 2007, instructions for assessing the risk of security of civil aviation of Ukraine.
У статті досліджено злочини проти безпеки авіаційного транспорту, які можна розділити на дві групи: захоплення повітряних суден та інші злочини проти безпеки цивільної авіації. Вивчено та досліджено нормативно-правове визначення класифікації злочинів міжнародного характеру, розбіжності в юридичній кваліфікації і термінологічному визначенні вказаних злочинів за законодавством іноземних держав, а також відсутність практичного застосування правових норм конвенцій щодо боротьби зі злочинами міжнародного характеру, в частині екстрадиції, що створює певні труднощі для подальшої екстрадиції осіб, які переховуються від слідства та суду в іноземній державі. У злочині міжнародного характеру, подібно внутрішньо-державному, виділяється склад злочину міжнародного характеру, що являє собою сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, на підставі яких особи притягаються до кримінальної відповідальності. Але слід зазначити, що елементи складу злочину міжнародного характеру не завжди збігаються з елементами злочину у внутрішньо-державному кримінальному законодавстві. Основні нормативні акти, спрямовані на забезпечення авіаційної безпеки, діють на трьох рівнях: глобальний рівень (Міжнародна Організація Цивільної Авіації (ІКАО), основні документи: Конвенція про злочини та деякі інші акти, які вчинюються на борту повітряних суден (Токіо, 1963 р.); Конвенція про боротьбу із незаконним захватом повітряних суден (Гаага, 1971 р.); Конвенція про боротьбу із незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації (Монреаль, 1971 р.); Протокол про боротьбу із актами насильства в аеропортах, які обслуговують цивільну авіацію (Монреаль, 1988 р., доповнює Монреальську Конвенцію 1971 р.); Конвенція про маркування пластичних вибухових речовин з метою їх виявлення (Монреаль, 1991 р.); Конвенція про боротьбу із незаконними актами стосовно Міжнародної цивільної авіації (Пекін, 2010 р.); регіональний рівень (Європейське агентство безпеки авіації (EASA), Європейська Конференція Цивільної Авіації (ECAC), Європейське і Північноатлантичне бюро ІКАО (Париж), основні документи – Політика Європейської конференції цивільної авіації в сфері авіаційної безпеки; національний рівень – Державна авіаційна адміністрація (САА), основні документи: Повітряний кодекс України від 19.05.2011 р., Закон України «Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації» від 20.02.2003 р., Наказ Міністерства транспорту і зв’язку України № 390 від 11.05.2007 р., Інструкція по оцінці рівня загрози безпеці цивільної авіації України.
Źródło:
Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 4(36); 232-258
1643-6911
Pojawia się w:
Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-2 z 2

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies