Temat: концепт - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Образный потенциал лексических единиц номинативного поля концепта ветер в русском языке
The semantic potential of lexical units, creating the concept of the wind in Russian language
Autorzy:: Chomko, Jolanta
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/951049.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:: языковая картина мира
концептуализация
концепт
ветер
Opis:: This article focuses on idioms and proverbs that represent the concept of the wind. The language units (both idioms and proverbs), used in language studies of the picture of the world, extend the perspective of new contexts. The research has shown, that many of the analysed exeplifications have an anthropocentric character, and refer to the human qualities as appearance and the psyche, character traits, behaviors and activities. A significant group of units named by the wind refer to atmospheric phenomena. The analysed idioms and proverbs are characterized by a fairly large synonymy.
Źródło:: Studia Wschodniosłowiańskie; 2017, 17
1642-557X
Pojawia się w:: Studia Wschodniosłowiańskie
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Витоки формування уявлення про концепт у філософії Людвіга Вітгенштейна
The origins of the idea of concept in the philosophy of Ludwig Wittgenstein
Autorzy:: Kaliuzhna, Yuliia
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1179261.pdf
Data publikacji:: 2020-11-24
Wydawca:: Ateneum - Akademia Nauk Stosowanych w Gdańsku
Tematy:: concept
conceptosphere
picture of the world
inoculture
"language game"
"natural language"
author's concept
national concept
концепт
концептосфера
картина світу
інокультура
«мовна гра»
«природна мова»
авторський концепт
національний концепт
Opis:: The article attempts to investigate the origins of the idea of concept in the philosophy of Ludwig Wittgenstein and attempts to apply the theoretical work of L. Wittgenstein in combination with literary and linguistic techniques and methods of analysis to consider concepts and their elements in literary works. The author revealed the possibility of embodying the multidimensional interaction of different conceptospheres in the work of fiction literature, and also revealed differences between the national and the author's concepts.
У статті здійснено спробу дослідити витоки формування уявлення про концепт у філософії Людвіга Вітгенштейна та здійснено спроби застосувати теоретичні напрацювання Л.Вігенштейна у комплексі з літературознавчими та лінгвістичними прийомами та методами аналізу для розгляду концептів та їх елементів у літературних творах. Автором було виявлено у художньому творі можливості втілення багатовимірної взаємодії різних концептосфер, виявлено відмінності між національним та авторським концептом.
Źródło:: Forum Filologiczne Ateneum; 2020, 8, 1; 395-415
2353-2912
2719-8537
Pojawia się w:: Forum Filologiczne Ateneum
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Особенности актуализации главных концептов современного русского политического дискурса
Distinctive features of main concepts of Russian political discourse (based on Russian president’s inaugural speeches)
Autorzy:: Szymula, Robert
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/950926.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:: дискурс
политический дискурс
инаугурационная речь Президента
концепт
Opis:: The inaugural speech of president elect is one of the most important types of political discourse. The tradition of this genre was formed many years ago in the United States of America. It is a new genre in Russia, but it is becoming more and more important. The material for the research was Russian Presidents’ inaugural speeches (President Putin: 2000, 2004, 2012, President Medvedev: 2008). The author analyzed the verbalization of main concepts of Russian political discourse (Russia, country, nation, unity).
Źródło:: Studia Wschodniosłowiańskie; 2015, 15; 481-496
1642-557X
Pojawia się w:: Studia Wschodniosłowiańskie
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Образ учителя в творчестве Ивана Вазова: между просветительским культом и позитивизмом
The image of the teacher in Ivan Vazov’s works: between the englightenment cult and positivism
Autorzy:: Чавдарова, Дечка
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/968504.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:: Вазов
учитель
концепт
позитивизм
teacher
concept
positivism
Vazov
Opis:: Объектом анализа в статье является концептуализация учителя в творчестве Ивана Вазова. В произведениях, воскрешающих эпоху Возрождения ХІХ века и национально-освободительной борьбы против османского рабства, открываем идею высокой миссии учителя как просветителя народа, знаковое превращение учителя в революционера, но и примеры зависимой позиции учителя в социуме. Особое внимание уделяется образу учителя в романе „Казаларская царица”, в котором идея позитивизма (народничества) о скромном, упорном труде учителя для культурного развития общества сочетается с элементами утопического дискурса. На основе наблюдений над интерпретацией темы учителя в творчестве Вазова приходим к выводам о роли писателя в конструировании концепта учитель в болгарской культуре.
The subject of the present analysis is the conceptualisation of the figure of the teacher in Ivan Vazov’s works. Evoking the epoch of Bulgarian National Revival and the 19th-century struggle against the Ottoman yoke, his books convey the idea of the teacher’s high mission as people’s enlightener, show the transformation of the teacher into a revolutionary, but also give examples of injustice suffered by the teacher from public authorities. In the paper, particular attention is paid to the image of the teacher in Vazov’s novel “Kazalarskaya tsaritsa” (“The Empress of Kazalar”), where the utilitarian idea of modest, persistent teaching work for the cultural development of the people blends with elements of utopian discourse. On the basis of these observations a conclusion is formulated about Vazov’s role in constructing the concept of the teacher in Bulgarian culture.
Źródło:: Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica; 2015, 08; 51-60
1427-9681
2353-4834
Pojawia się w:: Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Оппозиция «природа – человек» как фрагмент концептуальной картины мира белоруса в поэме Николая Гусовского Песня о зубре
Opposition “nature – person” as a fragment of the conceptual world view of a Belarusian in the poem Song about the bison by Nicolai Gusovsky
Autorzy:: Лисовская, Инна
Парфинович, Юлия
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/951045.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:: языковая картина мира
концептуальная картина и модель мира
концепт
оппозиция
Opis:: The article studies the conceptual world view of the Belarusian from the times of Nikolai Gusovsky. We turned to the origins of the birth of the Belarusian national identity, since it is from there, from that era, national and universal senses have evolved, senses which developed throughout the history of our nation and have found unique shades and colors, the so-called «national component». These senses are directly linked with oral folk art and the naive world view of our ancestors, where, in fact, national concepts, conceptual and linguistic world views of the nation arise. They evolved together with national consciousness, people’s view of the world and themselves. The poem Song about the Bison by Gusovcky N. is used as a source of research. While analyzing the poem, we have come to the conclusion, that the notions reflecting the interaction «nature – person» is the basis for the Belarusian society development in the Middle Ages. The notions contain important peculiarities of the linguistic personality of that period. Besides they became the initial variant of the concept «natural phenomena», which developed during the subsequent historical periods of our society in the conceptual and linguistic world views.
Źródło:: Studia Wschodniosłowiańskie; 2017, 17
1642-557X
Pojawia się w:: Studia Wschodniosłowiańskie
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Экзистенциальное в повести Александра Чаянова "Венецианское зеркало, или Диковинные похождения стеклянного человека"
The existential in the story by A.V. Chayanov "The Venetian mirror, or outlandish adventures of glass man"
Autorzy:: Саворовская, Анна
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/950979.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:: мотив
неоромантизм
экзистенциализм
двойничество
антропологическая проблематика
концепт
А.В. Чаянов
Opis:: As is known, for the literature at the beginning of the XX century tend to gain interest on destiny of the person, the essence of the inner world and man’s place in the world. The article presents the results of the analysis story of Chayanov in terms of having it existential and anthropological problems, the path of solutions. Attempt to understand the passing from existential objective to existential subjective. In the story “The venetian mirror, or Outlandish adventures of glass man” happens to a split personality in the disharmonious world, the hero changes under the influence of its counterpart. During the study, special attention was paid to the role of the concept of “freedom”, “existential choice” in the story. In the article were identified and discussed the existential motifs and themes used by the writer. Holistically analyzed the expression of the philosophy of existentialism in the story of A.V. Chayanov. During the research, we came to the conclusion that the author, recreating of two worlds, split personality and character, came into the fight with the infernal double endowed demonic force, focuses on the duty of man to live beyond their fate, but of his own volition.
Źródło:: Studia Wschodniosłowiańskie; 2015, 15; 133-146
1642-557X
Pojawia się w:: Studia Wschodniosłowiańskie
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Языковая репрезентация базовой эмоции гнев в русском и белорусском языках
Language representation of the basic emotion anger in Russian and Belarusian
Autorzy:: Чернышова, Людмила
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2032777.pdf
Data publikacji:: 2020-12-30
Wydawca:: Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:: концептуализация
концепт
метафора
базовые эмоции
гнев
conceptualization
concept
metaphor
basic emotions
anger
Opis:: The article analyzes and structures the words and expressions used to designate and describe this emotion in the Russian and Belarusian languages from the point of view of the cognitive model of anger hidden in the semantics of the language, as they are the result of the conceptualization of the phenomenon and are the ideal object for explication of national and cultural meanings.
Źródło:: Studia Wschodniosłowiańskie; 2020, 20; 189-198
1642-557X
Pojawia się w:: Studia Wschodniosłowiańskie
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Лінгвосинергетична модель концепту
Linguosynergetic model of a concept
Autorzy:: Молгамова (Molhamova), Лілія (Liliia)
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2177699.pdf
Data publikacji:: 2022-09-30
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: концепт
структура концепту
лінгвосинергетика
атрактор
фрактальність
concept
concept structure
linguosynergetics
attractor
fractality
Opis:: The article focuses on linguosynergetic aspects of a concept as a cardinal unit of the conceptual picture of the world. This notion is so far the central and most controversial concept of modern linguistics, characterized by ambiguity of its interpretation, which indicates the diversity of its features and properties. The research deals with the structure of a concept aiming at making up such a universal model which would cater for all aspects and peculiarities of concept in linguistics. We believe that any definition of the concept should be embedded in its structure and correlate with all its features and properties. We state that structuring the concept in the form of a linguosynergetic model highlights not only the characteristics of the “original”, the hierarchy of its components, but the change of modes of its existence due to the fact that linguosynergertics suggests unique language of concept investigation. Guided by the laws of synergetics, we have built an integral scientific linguistic-synergetic model of the concept. Using the categorical-conceptual apparatus of synergetics in linguistics, we explained the mechanisms of self-regulation of the concept as a spontaneous equipment of the structure of a homeostatic hierarchical complex organized open nonlinear system. During the study, we proved the fractality of the concept and came to the conclusion that the fractality of the concept is manifested in the self-similarity of its structural elements: lexical-semantic variants (microfractals) in the process of their functioning can grow indefinitely thematically and become more complicated (or, conversely, collapse), while leaving an organized form. Recursiveness (recurrence) is manifested at the level of content (repeating the topic) and at the level of its reflection (repeating the form of presentation of information). Each microfractal can function autonomously. At the same time, the property of selfsimilarity ensures the fulfillment of the law of unity in diversity and generates a holistic perception of the concept.
У статті розглядаються лінгвосинергетичні аспекти концепту як кардинальної одиниці концептуальної картини світу. Цей термін є центральним і найбільш суперечливим поняттям сучасної лінгвістики, що характеризується неоднозначністю його тлумачення і свідчить про різноманітність ознак і властивостей. Дослідження присвячене структуруванню концепту у вигляді універсальної моделі, яка б врахувала всі аспекти та особливості поняття в лінгвістиці. Ми вважаємо, що будь-яке визначення концепту має бути закладено в його структуру і співвідноситися з усіма його ознаками та властивостями. Ми стверджуємо, що структурування концепту у вигляді лінгвосинергетичної моделі висвітлює не лише характеристики «оригіналу», ієрархію його компонентів, а й зміну способів його існування через те, що лінгвосинергетика пропонує унікальну мову дослідження концепту. Керуючись законами синергетики, ми побудували цілісну наукову лінгвосинергетичну модель концепту. Зважаючи на той факт, що категоріальний апарат синергетики може бути застосований у лінгвосинергетиці за допомогою загально-метафоричного опису досліджуваних об’єктів, такі поняття синергетики як атрактор і фрактальність можуть виступати повноцінними інструментами лінгвістики та можуть бути застосованими при дослідженні концепту, бо мають справу з суто когнітивно-вербальними структурами. В атракторі розміщена найістотніша інформація й найважливіші смисли, які притягують і структурують смисли навколо себе. Це параметр управління, організуючий початок, сприятливий фактор самоорганизації системи, її переходу у новий, узгоджений, відносно стабільний стан. Фрактал – головний конструктор синергетики, явище масштабної інваріантності, коли наступні форми самоорганізації систем нагадують за своєю будовою попередні. Використовуючи категоріально-понятійний апарат синергетики в лінгвістиці, ми пояснили механізми саморегуляції концепту як спонтанного устаткування структури гомеостатичної ієрархічної складно організованої відкритої нелінійної системи. У ході дослідження ми довели фрактальність поняття та дійшли висновку, що фрактальність поняття проявляється у самоподібності його структурних елементів: лексико-семантичні варіанти (мікрофрактали) у процесі свого функціонування зростають необмежено тематично і ускладнюються (або, навпаки, руйнуються), залишаючи при цьому організовану форму. Рекурсивність (повторюваність) виявляється на рівні змісту (повторюється тема) й на рівні його відбиття (повторюється форма викладення інформації). Кожен мікрофрактал може функціонувати автономно. Водночас властивість самоподібності забезпечує виконання закону єдності в різноманітності та породжує цілісне сприйняття концепту.
Źródło:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 6(3); 27-34
2543-9227
Pojawia się w:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: Християнські сакральні символи у просторово-часовому континуумі поетичного мовлення українського письменника Юрія Андруховича
Autorzy:: Horodets’ka, Veronika
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1788600.pdf
Data publikacji:: 2020-08-31
Wydawca:: Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:: anthropological linguistics
linguistics
concept
linguistic worldview
антропологічна лінгвістика
лінгвокультурологія
концепт
мовна картина світу
Opis:: This article explores the linguistic worldview of a Ukrainian poet – postmodernist Yuriy Andrukhovytch – realized through the concept of “Christian sacred symbols” analyzed from the perspective of anthropological and cognitive aspects of lingual and cultural studies. It defines the essence and the ways of implementing the concept in the spatio-temporal continuum of poetry collection “India” as well as highlights the role of man in the poet’s imaginary world through the archetypes of the world culture and decodes symbolic meaning of cultural context of the author’s works. Contrary to a generally accepted view that the earth is round, spatial reality for the author turns out to be a planet which resembles a cake, a fl at surface, a desert, a kingdom and a bridge. The sky is seven crystal hemispheres, out lining the heavenly space with stars and planets fixed at each level. The space is represented by such geographical notions as East Asia, India, China, the river Nile. The author of the article supposes that India becomes for the writer the embodiment of our civilization at all times of mankind, another way to present man in the space of eternity, and a kind of life philosophy. The synthesis of pagan, Jewish, Hindu, Muslim and Christian ideas about man’s place in the world and his moral peace, happiness and overall love is represented by such symbols as angels, harpes, gehennr hell hrifony, dragons, percale books, lilies, honey, pythons, fl ags, birds, reptiles, saints, timpani, newts, tulips, furies, devils, Yuri’s sword, Yasmin and others.
Źródło:: Studia Ucrainica Varsoviensia; 2020, 8; 29-39
2299-7237
Pojawia się w:: Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Ризома как принцип организации прецедентных феноменов и лингвокультурных концептов
Rhizome as the principle of organization of precedent phenomena and linguistic and cultural concepts
Autorzy:: Chalakova, Tatyana
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/968174.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:: linguistic and culture
rhizome
concept
archetype
semantic reflex
лингвокультурология
ризома
концепт
архетип
семантический
рефлекс
Opis:: The article discusses the possibility of describing semantic relations of words and their etymology on the example of the fragments that form a semantic field of precedent phenomenon Cain and linguistic-cultural concept of deceit through the rhizome. Rhizome is one of the ways of organization of complex systems, unstructured and nonlinear way, leaving open the possibility to realize their inner potential to self-configuring. The report illustrates that the rhizome serves as a model of unconscious mental processes, characterized by the absence of tree structure, and a model of semantic relations of words, their etymology and their semantic changes. The concept of rhizomes can be applied to the description of non-system differences, unable clearly opposed each to other by the presence or absence of any characteristic. By analogy with the process of interaction of abstract-logical and intuitive thinking linguistic rhizome is characterized with the flow of opposite structures.
В статье рассматриваются возможности описания семантических связей слов и их этимологии на примере фрагментов, формирующих семантическое поле прецедентного имени Каин и лингвокультурного концепта коварство через понятие ризома. Ризома представляет собой один из способов организации сложных систем, некий внеструктурный и нелинейный способ, оставляющий открытой возможность для реализации их внутреннего потенциала самоконфигурирования. Показано, что ризома служит моделью бессознательных ментальных процессов, характеризующихся отсутствием древовидной структуры, а также моделью семантических связей слов, их этимологии и изменений их семантики. Понятие ризомы можно применить к описанию несистемных различий, неспособных четко противопоставляться друг другу по наличию или отсутствию какого-либо признака. По аналогии с процессом взаимодействия абстрактно-логического и интуитивного мышления для лингвистических ризом характерны перетекания оппозициональных структур.
Źródło:: Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2015, 11; 29-36
1731-8025
2353-9623
Pojawia się w:: Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce
odwiedzone

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: Специфіка художньої концептуалізації добового часу в малій прозі М. Вінграновського
Specificity of the artistic conceptualization of the day period in small prose by M. Vinhranovskyi
Autorzy:: Скидан (Skydan), Марина (Maryna)
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2177487.pdf
Data publikacji:: 2022-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: суперконцепт
природний час
концептосфера
темпоральність
ідіостиль
концепт
superconcept
natural time
conceptosphere
temporality
idiostyle
concept
Opis:: In modern Ukrainian linguistics, given its general anthropological orientation, cognitive research is quite productive, including in the field of literary text, which allows us to describe the linguistic means of its interpretation at the level of conceptual structures. The basic concepts in the categorization of the world include TIME. The purpose of the study is to outline the means of artistic conceptualization of daily time and their functional and semantic load in M. Vingranovskyi’s prose texts, to consider the artistic conceptualization of daily time in view of idiostylistic features of the writer’s language. In the discourse of M. Vingranovskyi’s short prose, artistic time is not reduced to the reproduction of the properties of physical time. M. Vingranovskyi’s model of time is deeply rooted in the mythopoetic picture of the world and passed through the prism of the narrator’s individual worldview. Lingual expression of the idea of time occurs through the realization of individual temporal values. Carriers of temporal semantics in the text are often nouns, verbs, adverbs, adjectives. In addition, we consider detailed contexts with temporal content. As research shows, M. Vingranovskyi mainly resorts to the reproduction of the cyclical nature of time. Accordingly, the images of parts of the day become important. The concepts DAY, NIGHT, MORNING, EVENING in the language of the analyzed works are verbalized with words of different parts of speech, which contain the appropriate temporal sema. The nominative fields that form their artistic and semantic content are quite branched. For each of the concepts, the nucleus consists of nouns that name the parts of the circadian cycle (morning, day, evening, night), the synopsis zone includes their synonyms (dawn, predawn, twilight), adverbs to denote the duration of the action (at night, nights, by day), the initial time limit (since morning, before dawn; since evening); verbs that convey the state of nature in accordance with the time of day (to dawn; to grow dark, to get dusky, to darken). The near periphery includes nouns and qualitative adjectives, which, combined with temporal names, convey the visual, sound, tactile, psychological characteristics of parts of the day. According to our observations, the leading method of conceptualizing the time of day – the image of the time, the stretching of time. The far periphery in the expression of the analyzed concepts is formed by individual authorial figurative contexts with the names of celestial bodies, natural, spatial realities, names of animals, actualized in landscape sketches. The metaphors of movement, color and burning are the most revealing for the associative figurative conceptualization of parts of the day. It is worth emphasizing that in the perception of the time of day value markers are placed by the narrator. The specificity of the artistic conceptualization of the time of day is due to the author’s idiosyncratic guidelines, the attraction to cinematography. Images of natural time convey the idea of cyclicity, the natural harmony of time, the experience of the value of every moment of human life. Their embodiment is due to the perspective of the narrator, his emotional state.
У сучасній українській лінгвістиці з огляду на її загальну антропологічну спрямованість доволі продуктивними є когнітивні дослідження, зокрема й у царині художнього тексту, що дає змогу описати мовні засоби його інтерпретування на рівні концептуальних структур. До базових концептів у категоризації світу належить ЧАС. Мета дослідження – окреслити засоби художньої концептуалізації добового часу та їхнє функційно-семантичне навантаження в прозових текстах М. Вінграновського, розглянути художню концептуалізацію добового часу з огляду на ідіостильові риси мовотворчості письменника. У дискурсі малої прози М. Вінграновського художній час не зводиться до відтворення властивостей фізичного часу. Модель часу М. Вінграновського глибоко закорінена в міфопоетичну картину світу й пропущена крізь призму індивідуального світосприйняття оповідача. Лінгвальне вираження ідеї часу відбувається через реалізацію окремих темпоральних значень. Носіями часової семантики в тексті є найчастіше іменники, дієслова, прислівники, прикметники. Крім того, розглядаємо розгорнуті контексти з темпоральним змістом. Як показує дослідження, М. Вінграновський переважно вдається до відтворення циклічності часу. Відповідно набувають важливого значення образи частин доби. Концепти ДЕНЬ, НІЧ, РАНОК, ВЕЧІР у мові аналізованих творів вербалізовано словами різної частиномовної належності, що містять відповідну часову сему. Номінативні поля, що формують їхнє художньо-смислове наповнення, доволі розгалужені. Для кожного з концептів ядро становлять іменники, які називають частини добового колообігу (ранок, день, вечір, ніч), до приядерної зони належать їхні синоніми (світанок, досвіток; надвечір’я), прислівники на означення часу тривання дії (вночі, ночами; вдень), початкової часової межу (зранку, вдосвіта; звечора); дієслова, що передають стан природи відповідно до добового часу (розвиднятися; вечоріти, смеркати, темніти). До ближньої периферії входять іменники та якісні прикметники, які, поєднуючись із темпоральними назвами, передають зорові, звукові, тактильні, психологічні характеристики частин доби. За нашими спостереженнями, провідний прийом концептуалізації добового часу – зображення міжчасся, розтягання часу. Дальню периферію у вираженні аналізованих концептів формують індивідуально-авторські образні контексти з назвами небесних світил, природних, просторових реалій, назви тварин, актуалізовані в пейзажних замальовках. Найбільш показові для асоціативно-образної концептуалізації частин доби є метафори руху, кольору, горіння. Варто акцентувати, що у сприйнятті добового часу ціннісні маркери розставляє саме оповідач. Специфіка художньої концептуалізації добового часу зумовлена ідіостильовими настановами автора, тяжінням до кінематографізму. Образи природного часу передають ідею циклічності, природної гармонії часоплину, переживання цінності кожного моменту людського життя. Їхнє втілення зумовлене ракурсом бачення наратора, його емоційним станом.
Źródło:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 31-38
2543-9227
Pojawia się w:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: Концепт мать в русской и польской лингвокультурах
Concept „mother” in Russian and Polish linguo-culturalis
Autorzy:: Вежбиньски, Ярослав
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/665493.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:: концепт матери
языковые номинации
русско-польское сопоставление
concept of “mother”
linguistic nomination
Russian-Polish contrast
Opis:: The paper presents linguo-cultural analysis of the concept “mother” in Russian and Polish languages. The concept refers to the category of the basic concepts in both linguo-cultures. The observation of conceptualization of the picture of “mother” made it possible to establish the semantic field of the concept in question and the ways of its linguistic nomination. In the paper, there are also discussed similarities and differences between Polish and Russian perception of the picture of “mother”.
В статье представлены лингвокультурологические разыскания по концепту мать в русском и польском языках. Он относится к разряду основных в обеих лингвокультурах. В ходе наблюдений за кoнцептуализацией образа матери обозначено семантическое поле данного концепта и способы его языковой номинации. Отмечены также сходства и различия в языковом и культурном восприятии образа матери в сопоставляемых языках.
Źródło:: Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2017, 14; 39-51
1731-8025
2353-9623
Pojawia się w:: Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Роль ивы в поэзии С. А. Есенина
Role of sallow in the poetry of S. A. Jesienin
Autorzy:: Кур-Кононович, Иоланта
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/665452.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:: концепт ива
поэтический образ
символика растений
семантика
concept of sallow
poetic picture
plan symbolic
semantics
Opis:: In this article, the concept of sallow in the lyrics of Russian poet S. A. Jesienin on the background of artistic activity of his predecessors and present to him poets was analysed. The goal of this article is to define the role of sallow numerously represented in the Jesienin’s lyrics. Analysis was carried out on 13 examples and 29 symbols, characteristic for each poetic image of a separate plant. Symbols of sallow was elaborated in the following semantic fields: positive: senses, perception of the world (happiness, hope), human being (people – nuns, religious woman), things, places, orthodox holidays and negative: feelings (sadness, sorrow), fortuitous events (death) etc. The symbols of sallow reflect personal, internal experiences of the poet as well as the experiences connected with the changes in the political-social life in the country.
В статье проанализирован концепт ива в лирике русского поэта С.А. Есенина в сравнении с творчеством его предшественников и современных ему поэтов. Цель статьи – показать, какую роль играет ива в есенинской лирике. Было проанализировано 13 примеров и 29 символов, характерных для каждого поэтического образа растения в отдельности. Символы ивы отработаны в следующих семантических полях: положительные: чувства, восприятие мира (радость, надежда), человек, люди (монашки, богомолки), предметы, места, церковные праздники и отрицательные: чувства (грусть, несчастье), удары судьбы (смерть) и т.п. Символика ивы отражает личные внутренние переживания поэта, а также чувства, связанные с политическими и общественными изменениями в стране.
Źródło:: Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2017, 14; 99-111
1731-8025
2353-9623
Pojawia się w:: Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 14.

Tytuł:: Пропаганда Донецкой и Луганской народных республик в киберпространстве
Autorzy:: Кандрик, Матей
Шмидова, Александра
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/687381.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:: propaganda, the concept of Novorossiya, target group, propaganda strategies
пропаганда, концепт Новороссии, целевая аудитория, пропагандистские стратегии
Opis:: This text analyzes the propaganda of the Donetsk and Lugansk People’s Republics in cyberspace. The authors will identify the main Internet resources and topics used to promote the concept of Novorossiya. The target audience and further development of the propaganda strategy of the DPR and LPR will be identified.
Данный текст занимается анализом пропаганды Донецкой и Луганской народных республик в киберпространстве. Авторы в своей статье обозначат главные интернет-ресурсы и темы, используемые для пропаганды концепта Новороссии. Кроме того, будет выделена целевая аудитория и описано дальнейшее развитие пропагандистской стратегии ДНР и ЛНР.
Źródło:: Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska, sectio M – Balcaniensis et Carpathiensis; 2017, 2
2450-6354
Pojawia się w:: Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska, sectio M – Balcaniensis et Carpathiensis
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 15.

Tytuł:: Вербализация концепта «народ» в программных материалах политических партий
Verbalization of the concept of “nation” in program materials of political parties
Autorzy:: Szymula, Robert
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1832553.pdf
Data publikacji:: 2019-11-22
Wydawca:: Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:: дискурс
политический дискурс
программные материалы
предвыборные материалы
политическая партия
концепт
discourse
political discourse
program materials
election materials
political party
concept
Opis:: The article is devoted to the analysis of the concept of “nation” characteristic for Russian political discourse, verbalized in electoral programs of the largest political parties. The realization of this concept of “nation” is served by various lexical units (neutral and related to emotional connotations). Various characteristics of the concept are updated in the awareness of voters. They refer to fundamental values, to basic psychological needs of every citizen, to patriotic feelings. The examined attributes are related to the structure of program materials: political parties build the picture of reality in the country based on the contrasts: “bad situation today – improvement in the future when the party wins the election”, what can affect the emotions of the recipients.
Źródło:: Studia Wschodniosłowiańskie; 2019, 19; 387-399
1642-557X
Pojawia się w:: Studia Wschodniosłowiańskie
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "концепт" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język