Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "visual" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-6 z 6
Tytuł:
“Енциклопедія історії України”: досвід ілюстрування (1999–2019)
“Encyclopedia of History of Ukraine”: illustration experience (1999–2019)
Autorzy:
Yurkova, Oksana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/32062582.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of Encyclopedic Research
Tematy:
visual sources
Encyclopedia of History of Ukraine
illustration in encyclopedias
iconography in encyclopedias
Opis:
The author’s twenty-year experience in illustrating the multi-volume historical publishing project “Encyclopedia of History of Ukraine”, which is coordinated by the Institute of History of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine and the “Naukova Dumka” publishing house, is highlighted. The initial stage of the work at the threshold of the millennium and its features are described in detail. The author’s focus is on the process of identifying various types of illustrative (iconographic) materials in archives, museums and libraries and related difficulties; creation of a database of illustrations; cooperation of the illustrator with the publishing house. Methodological problems that arose during the illustration (in particular, related to the publication of visual sources and verification of visual sources) are analyzed. The author emphasizes that the work of an illustrator of a historical encyclopedia, although it looks easy, is actually difficult, responsible and requires a number of professional, technical, and communication skills.
Źródło:
Енциклопедичний вісник України; 2023, 15; 95-104
2706-9990
2707-000X
Pojawia się w:
Енциклопедичний вісник України
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
„Український” дизайн „Українського Календаря” як візуалізація національної ідентичності українців Польщі
“Ukrainian” Design of the “Ukrainian Calendar” as a Visual Representation of Ukrainians in Poland
Autorzy:
Kosiw, Wasyl
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1790566.pdf
Data publikacji:
2016-02-02
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
Ukrainian Calendar
graphic design
cover design
layout
national identity
visual representation
folk patterns
modernist design
Opis:
The article deals with the graphic design of the “Ukrainian Calendar” – an annual publication that was issued by the Ukrainian community in Poland in the period 1957–1988. Different communication and stylistic constructions were designed to represent national identity in a number of ways. Folk art patterns would illustrate a rich tradition, adding a ‘peasant’ connotation at the same time. Traditional costumes from Central Ukraine, Cossack in particular, would communicate the idea of national unity. Graphic quotations from manuscripts and early printed books as well as historical forms of the Cyrillic alphabet would describe Ukraine’s great history and cultural development through the centuries. Motifs from Kyiv Rus and Cossack art would remind viewers of the tradition of state-building. Concerning the overall style of the publication, there were symmetrically balanced and pattern-decorated layouts as well as the dynamic positioning of stylized elements. Several issues of the Calendar demonstrate attempts to modernize the national image. With ‘op-art’, ‘pop-art’ and ‘international style’ designs they shape Ukrainian identity as being contemporary and global. Generally, the publication illustrates the tensions between the traditional and modern; it is also a ‘hybrid’ between Diaspora and Soviet periodicals of the time.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2016, 4; 393-411
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Візуальні образи: від роману Івана Багряного Тигролови до однойменної екранізації Ростислава Синька
Visual images: from Ivan Bahrianyi’s novel Tiger Trappers to Rostyslav Sinko’s film adaption
Obrazy wizualne: od powieści Iwana Bahrianego Łowcy tygrysów do ekranizacji Rostysława Syńki
Autorzy:
Makaradze, Chrystyna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/31343505.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
Ivan Bahrianyi
author
novel
film adaptation
Tiger Trappers
visual images
Iwan Bahrianyj
powieść
autor
ekranizacja
Łowcy tygrysów
obrazy wizualne
Opis:
Ekranizacja powieści wpisuje się w dyskurs literacki, jej analiza jest jednym ze sposobów ujawnienia osadzonych w dziele intencji autora. W artykule podjęto próbę zbadania, jakie obrazy wizualne łączą powieść Iwana Bahrianego Łowcy tygrysów i film Rostysława Syńki o tym samym tytule. Celem artykułu jest porównanie wizualnych obrazów obu dzieł z uwzględnieniem specyfiki literatury i kina jako rodzajów sztuki oraz określenie przyczyn i roli zmian wprowadzonych przez reżysera. Spośród obrazów wizualnych zwróciłam uwagę na wizerunek pociągu, cechy portretowe postaci, wnętrze i zewnętrze domu Sirków oraz krajobrazy. W wyniku analizy wyciągnęłam następujące wnioski: ekranizacja powieści Łowcy tygrysów niemal dokładnie odtwarza werbalne obrazy wizualne, ale wzmacnia ich ideologię poprzez podkreślenie cech ukraińskich. Reżyser stara się obejść techniczną niemożność oddania malowniczych pejzaży Dalekiego Wschodu i posługuje się stylizacją, wysuwając na pierwszy plan motyw patriotyczny i wątek przygodowy.
The film adaptation of the novel is considered to be a part of the literary discourse, hence its analysis is relevant as one of the disclosure methods of the author’s intentions embedded in the work. The article attempts to decode which visual images unite Ivan Bahrianyi’s novel Tiger Trappers and Rostyslav Synko’s film of the same name. The aim of the article is to compare the visual images of both works, taking into account the specificities of literature and cinema as arts and to determine the causes and role of the changes introduced by the director. Among all the visual images, we focused our attention on the echelon’s image, the characters’ features, the interior and exterior of the Sirko family house, and the landscapes. As a result of the analysis, The following conclusions were reached: the film adaptation of the novel Tiger Trappers almost exactly reproduces the verbal-visual images, but intensifies their ideology due to the Ukrainian features being emphasized. The director tries to circumvent the technical inability to convey the picturesque landscapes of the Far East and resorts to stylization, bringing to the forefront a patriotic motif and an adventure plot.
Źródło:
Studia Ukrainica Posnaniensia; 2022, 10, 1; 167-178
2300-4754
Pojawia się w:
Studia Ukrainica Posnaniensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Візуальні виміри соціокультурної інтеграції родин вимушених переселенців в Україні (на матеріалах українсько-польського проєкту)
Visual dimensions of socio-cultural integration of forced migrants’ families in Ukraine (based on the Ukrainian-Polish project)
Autorzy:
Ivankova-Stetsiuk, Oksana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/32062749.pdf
Data publikacji:
2022-12-28
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
візуальні матеріали
соціокультурна інтеграція
культурні цінності та смисли
родини вимушених переселенців
visual materials
socio-cultural integration
forced migrants’ families
cultural values and meanings
Opis:
Стаття присвячена виявленню евристичного потенціалу візуальних матеріалів у вивченні культурних цінностей і смислів, у контексті проблеми пошуку оптимальних шляхів соціокультурної інтеграції сімей вимушених переселенців та спільнот-реципієнтів. Дослідження базується на методологічних засадах соціальної культурології, що передбачає розгляд творів мистецтва як індивідуальних випадків реалізації культурних форм. У статті використано матеріали фотовиставки „Надія. Сім’я. Громада” – українсько-польського проекту, покликаного привернути увагу до проблем і потреб людей, які постраждали внаслідок військового конфлікту на сході України. Здійснено аналіз фотографій, присвячених особливостям соціокультурної інтеграції сімей сходу України та Криму. Описано формат стенду-кейсу та його конструктивні елементи. Окреслено основні принципи соціокультурного менеджменту виставкового проекту „Надія. Сім’я. Громада”. Доведено важливість візуальних матеріалів у вивченні інтеграційних процесів у сучасних українських громадах.
The article is devoted to identifying the heuristic potential of visual materials in the study of cultural values and meanings, in the context of the problem of finding optimal ways of socio-cultural integration of forced migrants’ families and recipient communities. The study is based on the methodological principles of social culturology, which involves the consideration of artworks as individual realization cases of cultural forms. The article uses materials from the photo exhibition „Hope. Family. Community”. This Ukrainian-Polish project is designed to draw attention to the problems and needs of people affected by the military conflict in Eastern Ukraine. The analysis of photos of the peculiarities of the socio-cultural integration of families from Eastern Ukraine and Crimea has been made. The format of the stand-case and its structural elements are described. The basic principles of socio-cultural management of the exhibition project „Hope. Family. Community” are outlined. The importance of visual materials in the study of integration processes in modern Ukrainian communities has been proven.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2022, 10; 157-167
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Політична іконографія vs потестарна імагологія: евристичний потенціал, методологічні рамки та дослідницькі центри
Political Iconography vs Potestary Imagology: Research Centers, Heuristic Potential and Methodological Frameworks
Autorzy:
Левченко, І.К.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22682139.pdf
Data publikacji:
2022-10-27
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
політична іконографія
потестарна імагологія
візуальні студії
Абі Варбург
Мартін Варнке
Міхаіл Бойцов
зображення
образ
political iconography
poster imagology
visual studies
Abi Warburg
Martin Warnke
Mikhail Boytsov
image
Opis:
Метою статті є дослідження евристичного потенціалу, методологічних рамок та дослідницького спрямування двох (суб)дисциплін – політичної іконографії та потестарної імагології. Наукова новизна полягає в розкритті недостатньо вивчених історичною наукою аспектів розвитку політичної іконографії та постерстарної імагології, зокрема на прикладі українській історіографії на сучасному етапі (1991–2022).  Методологія дослідження передбачає дотримання принципів науковості, розвитку, системності, історизму та історіографічної традиції. Методами дослідження є загальнонаукові методи аналізу, синтезу, узагальнення та дедукції, а також історичні методи, зокрема історико-генетичний, історико-системний та метод джерелознавчої критики. Джерельну базу дослідження складають тексти Мартіна Варнке, Абі Варбурга, Алоїза Ріґля, Міхаіла Бойцова, у яких частково чи повно обґрунтовано термінологічний апарат історії мистецтв, візуальної історії, політичної іконографії та потестарної імагології. З’ясовано, що дослідження в рамках політичної іконографії в Україні майже відсутні, проте активного розвитку набули дослідження із застосуванням методів імагології, потестарної імагології, історичної імагології. Потестарна імагологія, запропонована М. Бойцовим, продовжує дослідження з філології, компаративної лінгвістики та політичної історії. Проблематика потестарної імагології охоплює перш за все проблеми іншування (алієнації), механізмів створення та функціонування стереотипів, образів влади, впливів образів на суспільство. Політична іконографія, запропонована М. Варнке на поч. 1990-х рр., є логічним продовженням варбургової іконографії, історії мистецтв та візуальних студій. Визнаючи головним політичним центром не наративні, а візуальні джерела, дослідники політичної іконографії аналізують комунікативний простір, у якому образ (нім. bild) є самостійним актором, що реалізовує власні політики. Завдяки образам відбувається семіологізація простору та перетворення його на політичний простір.
The purpose of the article is to study the heuristic potential, methodological framework and research direction of two (sub)disciplines – political iconography and post-war imagology. The scientific novelty consists in revealing aspects of the development of political iconography and post-modern imagology that have not been sufficiently studied by historical science, in particular on the example of Ukrainian historiography at the current stage (1991–2022). The research methodology involves adherence to the principles of scientificity, development, systematicity, historicism, and historiographical tradition. Research methods are general scientific methods of analysis, synthesis, generalization, and deduction, as well as historical methods, in particular historical-genetic, historical-systemic, and the method of source criticism. The source base of the research consists of the texts of Martin Warnke, Abi Warburg, Alois Riegl, Mikhail Boytsov, in which the terminological apparatus of art history, visual history, political iconography, and post-historical imagology is partially or fully substantiated. It has been found that there are almost no studies in the framework of political iconography in Ukraine, but studies using the methods of imagology, post-historical imagology, and historical imagology have gained active development. Post-test imagology, proposed by M. Boytsov, continues research in philology, comparative linguistics, and political history. The problems of post-war imagology cover, first of all, the problems of alienation, the mechanisms of creating and functioning of stereotypes, images of power, and the effects of images on society. Political iconography proposed by M. Warnke at the beginning 1990s, is a logical continuation of Warburg iconography, art history and visual studies. Recognizing that the main political center is not narrative, but visual sources, researchers of political iconography analyze the communicative space in which the image (German: bild) is an independent actor that implements its own policies. Thanks to the images, the space is semiologized and transformed into a political space.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 19; 176-188
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Мотив хвороби в історії літератури і культури посттоталітарних країн Центрально-Східної Європи
The motive of the disease in the history of literature and culture of the post-totalitarian states of Central and Eastern Europe
Autorzy:
Yankova, Mariya
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/31343927.pdf
Data publikacji:
2021-12-31
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
мотив хвороби
травма
зцілення
наратив
українська жіноча проза
посттоталітарні країни
Центрально-Східна Європа
витинанка
арт-терапія
українська візуальна культура
українське сакральне мистецтво
motive of illness
trauma
healing
narrative
Ukrainian women’s prose
post-totalitarian states
Central and Eastern Europe
vytynanka (papercutting)
art therapy
Ukrainian visual culture
Ukrainian sacred art
Opis:
Стаття присвячена питанням, що розглядалися під час міжнародної конференції „Мотив хвороби в історії літератури і культури посттоталітарних країн ЦентральноСхідної Європи”, що відбулася 6 листопада 2020 року. Основні теми доповідачів були сфокусовані на питаннях хвороби як дефекту у літературі, на травмі втрати, тематиці хвороби й зцілення у світовій літературі від її початку до сьогодення, включно з періодами Київської Русі, Ренесансом, Бароко і Модернізмом та побутування травматичного досвіду в наративах Голодомору, сучасної української жіночої прози і здатності українського сакрального і декоративного, а також сучасного жіночого мистецтва візуалізувати хворобу і допомагати митцям здолати свої травми.
The article is dedicated to the issues considered during the international conference “The motive of the disease in the history of literature and culture of post-totalitarian states of Central and Eastern Europe”, which took place on November 6, 2020. The main topics of the speakers were focused on the disease as a weakness in the literature, the trauma of loss, the theme of illness and healing in world literature from its beginning to the present, including the periods of Kyiv Rus, Renaissance, Baroque and Modernism and the traumatic experience in the narratives of the Holodomor, Ukrainian women’s prose and the ability of Ukrainian sacred and decorative, as well as modern women’s art to visualize the disease and help artists overcome their injuries.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2021, 9; 219-222
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-6 z 6

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies