Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "the text" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-10 z 10
Tytuł:
Значення та функції текстових екземпліфікацій у діалектному словникові
The Meaning and Functions of Textual Exemplifications in a Dialect Dictionary
Znaczenie i funkcje przykładów tekstowych w słowniku gwarowym
Autorzy:
Волошинова, Марина
Глуховцева, Катерина
Лєснова, Валентина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/38709476.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Instytut Slawistyki PAN
Tematy:
exemplification
text
semantic structure of the text
plan of the text in terms of realia
action
agentivity
time and space
Opis:
The article presents the expediency of using different types and methods of interpreting words and emphasises the importance of exemplifications in dialect lexicography. The practice of publishing thematic dictionaries has shown that in the case of dialect dictionaries of the differential type there is a need to use extensive text, that is, exemplification, which is linguistically interpreted as clarification of the meaning of a word by way of examples. In dialect dictionaries, exemplification is of particular importance as it complements and expands the set of ways of conveying the meaning of a word already known in lexicography, such as interpretation through the description of an object or its part; interpretation through concepts; interpretation through the selection of a literary counterpart (translation from another language); interpretation through the selection of synonyms or antonyms, etc. The interpretation of the lexeme through the text is superimposed on one of the ways of explaining the meaning used in the dictionary article. Exemplification is considered to be a cultural phenomenon that has its own unique semantics, created by accumulating ritual terms, phraseological units, verbs with magical meaning, names of household items. In ritual texts, these are also nominations that specify the plan of the text in terms of realia, action, agentivity, time and space. The semantic centre of such texts are the names of rituals and their attributes, the names of magical actions, etc.
Artykuł omawia celowość stosowania różnych rodzajów i metod interpretacji wyrazów oraz podkreśla znaczenie egzemplifikacji w leksykografii gwarowej. Praktyka wydawania słowników tematycznych pokazuje, że w słownikach gwarowych typu dyferencyjnego zachodzi potrzeba posługiwania się obszernym tekstem, czyli egzemplifikacją, co w językoznawstwie interpretowane jest jako wyjaśnianie znaczenia wyrazu za pomocą przykładów. W słownikach gwarowych egzemplifikacja nabiera szczególnego znaczenia, gdyż uzupełnia i poszerza znany już w leksykografii zestaw sposobów oddawania znaczenia wyrazu takich jak: interpretacja poprzez opis przedmiotu lub jego części; interpretacja poprzez pojęcia; interpretacja poprzez wybór odpowiednika literackiego (przekład z innego języka); interpretacja poprzez wybór synonimów lub antonimów itp. Na jeden ze sposobów wyjaśniania znaczenia zastosowany w artykule słownikowym nakłada się interpretacja leksemu poprzez tekst. Egzemplifikacja jest uważana za zjawisko kulturowe, które ma swoją własną, unikalną semantykę tworzoną przez nagromadzenie terminów rytualnych, frazeologizmów, czasowników o znaczeniu magicznym, nazw przedmiotów użytku domowego. W tekstach obrzędowych są to również nominacje określające plan tekstu pod względem realemów, akcji, agentywności, czasu i przestrzeni. Centrum semantyczne takich tekstów stanowią nazwy obrzędów i ich atrybutów, nazwy czynności magicznych itp.
Źródło:
Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej; 2023, 58
0081-7090
2392-2435
Pojawia się w:
Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Витоки i розбудова теорiï психоакцентуацiï в схiднослов’янському мовознавствi: фрагментарний огляд (кінець ХХ – початок ХХІ ст.)
Autorzy:
Папіш, Віталія
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2057445.pdf
Data publikacji:
2021-06-30
Wydawca:
Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie
Tematy:
accentuation
language personality
linguistics of the text
psycholinguistics
Opis:
This article tracks briefly the history of the development of psychoac - centuation theory, which was transferred from the subject of study in medicine to the linguistic field. It outlines aspects of studies of this problem in the modern East Slavic psycholinguistics (namely, linquo-stylistic, linguo-conceptual, communicative, pedagogical, and methodological). An application of the methodology of psychoaccentuation makes it possible to identify the principal traits of personality without any evidence of norm breach, mental disorders encoded in the communication, artistic language, personality discourse and genres of speech. The article discusses psychiatrist K. Leongard’s pioneer research on the clinical traits of accentuated personalities and the nature of accentuated personalities in the fiction text. His ideas were further developed by doctor A. Lychko, who laid the groundwork for the study of accentuation in the field of linguistics. Although the theory was sufficiently grounded and substantiated Leongard’s ideas were not embraced by East Slavic linguistics immediately: the Soviet era limited the functional capabilities of psycholinguistics as a science. Late 20th and early 21st century marked an increase in psycholinguistic research, but it was focused mainly on artistic texts (discourse) as well as communicative and pedagogical activities, while Leongard’s ideas drew the attentionof linguists. The present study offers a classification of texts based on the theory of accentuation developed by V. Belianin. It highlights the evolution of the main ideas of psychoaccentuation and aspectual studies of artistic texts (phrase field theory) and the relevance of this theory for the development of conceptual linguistics, communicative linguistics and methodology of teaching foreign languages as promoted in the works of Russian scholars (T. Inkina, V. Lialina, T. Prokofiev, O. Gurianichev, I. Mazyrka). In addition, the article examines the research by Ukrainian linguists, who were mostly preoccupied with the actualization of linguistic and generic aspects of psychoaccentuation (Ya.Bondarenko, V, Papish) as well as the potential of text research in the psycholinquistic field, making references to the work conducted by Byelorussian scholars (V. Maslova, O. Ulanovych). The novelty of the article is that it for the first time synthesizes scholars’ views on the implementation of the theory of accentuation, while confirming the relevance of the accentuation approach in analysing linguistic facts. Based on the generalized results, a conclusion is made about the dynamic character of the issue under discussion and the possibility of further in-depth research and implementation in the new interpretive linguistics fields.
Źródło:
Acta Polono-Ruthenica; 2021, 3, XXVI; 101-118
1427-549X
Pojawia się w:
Acta Polono-Ruthenica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Теологічні тексти у становленні українського наукового дискурсу ІІ половини XVII століття (на прикладі „Науки о тайнѣ с(т): покаѧнїѧ” 1671 р.)
Autorzy:
Nayenko, Halyna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1788633.pdf
Data publikacji:
2020-08-31
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
the history of the Ukrainian literary language
‘prosta mova’
scientific discourse
popular scientific text
semantic structure of the scientific text
історія української літературної мови
‘проста мова’
науковий дискурс
науково-популярний текст
смислова структура наукового тексту
Opis:
The author analyzes the cognitive-discourse aspect of the semantic structur e of the treaty Nauka o tajně s(t): pokaęnїę (a translation from the Polish original) printed in 1671 by the imprimery of the Kyivan Cave Monastery. Found on the boundary line between theological literature and the secular genres, the Ukrainian scientifi c discourse was rather vague at that time; the text under consideration can be viewed therefore as a popular scientifi c one. The text is connected with the academic discourse through a complicated structure, typical of scholastic treaties, heterogeneous markers of the intertextuality, the use of indirect performative markers as well as markers of the prospection and retrospection. Its connection with the popular discourse is maintained through the elimination of authorship, the prevailing glossing rather than defi nitions of the respective terms. The dialogue model of addressing with the help of singular ‘you,’ which is common for preaching, is found in this treaty side by side with the inclusive ‘we.’ The treaty’s heterogeneous syntactic organization is marked by the combination of diff erent genres, namely, literature of practical purpose and sermons.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2020, 8; 173-184
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Використання інноваційних технологій у процесі професійно орієнтованого навчання іноземних студентів економічних спеціальностей
Use of Innovative Technologies in the Process of Professionally Oriented Education of Foreign Students Majoring in Economics
Autorzy:
Гейна, Оксана
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16647641.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
іншомовна підготовка
інтерактивні форми навчання
міжкультурна комунікація
комунікативно-орієнтоване навчання
навчання мовленнєвої діяльності зі спеціальності
інформаційна переробка тексту
компресія наукового тексту
intercultural communication
communicative-oriented learning
interactive forms of learning
foreign language training
training of speech activity in the specialty
information processing of the text
compression of scientific text
Opis:
The rapid development of the society requires changes in technologies and methods of the educational process. Therefore, the implementation of innovative technologies aimed at individual approach, mobility and distance in education is necessary and inevitable. In this regard, modern higher education institutions must radically change their educational objectives, update the content of education, implement innovative technologies in the development of student personality as a subject aimed at developing a competent person who is creative in solving problems. Nowadays, the students and teachers are the most important figures in educational institutions who should work creatively, learn, improve themselves as well as the teachers must work to develop and improve methods of teaching and education, including interactive ones. The article is devoted to the problem of preparing foreign students of specialized specialties for professionally oriented innovative technologies. Problems related to various methods and techniques of innovative technologies are highlighted. Emphasis is placed on the process of professional foreign language training, which should be aimed at the development of creative personality, its self-improvement, the formation of socially active and independent people in the context of intercultural dialogue, the disclosure of creative potential. The basic principles of realization of the communicative approach as a communicative method of teaching speech activity in the specialty in foreign language classes (Ukrainian) are formulated. The main features of the presentation as one of the types of information processing of the text as a practical result of research conducted in the framework of interactive forms of learning. The stages of preparation of foreign students to create and conduct a presentation on the specialty in foreign language classes (Ukrainian) are considered. The importance of formation of foreign language communicative competence in the context of professional training of future specialists is proved, attention is focused on one of the main types of information processing of professional text – compression. The list of features of presentation as one of the types of compression of a scientific text is given, the main stages of preparation of foreign students for creating and conducting a presentation in the specialty in foreign language classes (Ukrainian) are analyzed. It is proved that teaching compression is the formation of students’ culture of working with scientific text, improving skills and abilities of understanding, analysis of scientific text and writing a secondary scientific text based on the disclosure of the semantic structure of the original text.
Стрімкий розвиток суспільства вимагає необхідності змін у технологіях та методиках навчального процесу. Тому впровадження інноваційних технологій, спрямованих на індивідуальний підхід, мобільність та дистанційність в освіті, є необхідним і неминучим. У зв’язку з цим сучасні заклади вищої освіти повинні докорінно змінити освітні завдання, актуалізувати зміст навчання, застосовувати інноваційні технології у розвитку індивідуальності студента як суб’єкта, спрямованого на розвиток компетентної особистості, яка підходить творчо до вирішення проблем. На сьогодні головними фігурами в освітніх закладах є студент і викладач, які повинні творчо працювати, вчитися, самовдосконалюватися, останні мають працювати над виробленням і вдосконаленням методів навчання і виховання, зокрема інтерактивних. У статті розглянуто особливості реалізації інноваційних технологій в освітній практиці та вихованні. Вказано особливості використання інтерактивних форм навчання. Висвітлено проблеми, повязані з різними методами та прийомами іноваційних технологій. Акцентовано увагу на процесі професійної іншомовної підготовки, який має бути спрямованим на розвиток творчої особистості, ії самовдосконалення, на формування соціально активної і самостійної людини в контексті діалогу культур, на розкриття творчого потенціалу. Сформульовано основні принципи реалізації комунікативного підходу як комунікативного методу навчання мовленнєвої діяльності зі спеціальності на заняттях з іноземної мови (української). Зазначено основні ознаки презентації як одного з видів інформаційної переробки тексту, як практичного результату досліджень, що проводяться в рамках інтерактивних форм навчання. Розглянуто етапи підготовки іноземних студентів до створення та проведення презентації зі спеціальності на заняттях з іноземної мови (української). Доведено важливість застосування інноваційних технологій у контексті професійної підготовки майбутніх фахівців; акцентовано увагу на одному з основних видів інформаційної переробки фахового тексту – компресії. Надано перелік ознак презентації як одного з видів компресії наукового тексту, проаналізовано основні етапи підготовки іноземних студентів до створення і проведення презентації за фахом на заняттях з іноземної мови (української). Доведено, що навчання компресії є формуванням у студентів культури роботи з науковим текстом, вдосконалення навичок та умінь розуміння, аналізу наукового тексту та написання вторинного наукового тексту, заснованого на розкритті смислової структури тексту-першоджерела.
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 4; 59-64
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
(Не)Пересекая рубежи: читатель на пограничье смыслов
(Not) Crossing Borders: Reader on the Borderland of Meanings
Autorzy:
Legeza, Sergej
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1376041.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
Uniwersytet Zielonogórski. Wydział Humanistyczny
Tematy:
popular culture
borderland
the “Other” figure
post-soviet fantastic literature
reader-text
interaction
semiotics of text
Opis:
The article discusses the transformation of the Other’s concept in Post-Soviet popular culture, as well as the transformation of perception of “Self” and “Other” due to the emergence of real (state) and cultural borders and demarcations, which appear during the reader-text interaction. The paper explores such novels as M. Galina’s “Autochthony” and “The Little Glusha”, and V. Arenev’s “Gunpowder of the Dragon Bones”, to identify the types of the reader’s comprehension. The readers, in their turn, are divided into groups, which identify “Self” and “Other” in accordance with the division, represented in the novels. The author of the paper explores the version of the time gap (the comprehension of M. Galina’s “The Little Glusha”), as well as the different comprehension of the above-mentioned concepts by Russian and Ukrainian readers, regarding the social and cultural distances between these countries. The presented study explains the awareness of the Other’s concept, as well as recognition of Self, which is represented from the outside of the actual cultural tradition.
Źródło:
International Journal of Slavic Studies Transgressive, Pragmatic and Speculative Horizons of Popular Literature and Culture; 2019, 1, 1; 109-121
2658-154X
Pojawia się w:
International Journal of Slavic Studies Transgressive, Pragmatic and Speculative Horizons of Popular Literature and Culture
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Сполучуваність слів в українській мові XVI–XVII століть: атрибутивно-субстантивний комплекс і метонімія
Lexical compatibility of words in Ukrainian XVI–XVII centuries: attributive substantival-complex and metonymy
Autorzy:
Дидик-Меуш, Ганна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/498458.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
Tematy:
українські писемні пам’ятки сполучуваність слів
атрибутив-прикметник
прикметниково-іменниковий комплекс метафора
синекдоха
relic text of the Ukrainian language attributive adjective adjectival-substantive complexes
metonymy
synecdoche
Opis:
The analysis of 550 fragments of written records (up from 100 to 500 words or more) of different genres made it possible to identify the important features of the behaviour of attributive-adjectives in texts from the XVI–XVII centuries. Under the text (or discursive) characteristics of attributive-adjectives, we understand all linguistic phenomena that are associated with the emergence of adjectives in the text and the performance of their basic functions, and the reasons used in the relic text. Installed text (discourse) characteristics can clarify description of attributive adjectives, that are part of adjectival-substantive complexes, in three general areas: 1) basic functions of attributive-adjectives (primary or secondary), 2) saturation of any texts by adjectives, 3) features of construction and function of attributive syntagmas (especially adjectives), the connections of adjectives with each other, and their sequence in the attribute chain.
На основі 550 фрагментів писемних пам’яток різних жанрів досліджено деякі аспекти сполучуваності слів в українській мові XVI–XVII ст., зокрема особливості функціонування атрибутивів-прикметників у межах прикметниково-іменникових комплексів. У пропонованій статті детально проаналізовано словосполучення “прикметник + іменник рука ”, що виникли в результаті метонімічного перенесення (синекдохи)
Źródło:
Gwary Dziś; 2016, 8; 159-166
1898-9276
Pojawia się w:
Gwary Dziś
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Карпатоукраїнська словосполука біла дівка в південнослов’янському контексті
The Carpathian Ukrainian collocation біла дівка in the Southern Slavonic context
Autorzy:
Гриценко, Павло
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2008002.pdf
Data publikacji:
2020-12-15
Wydawca:
Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
Tematy:
word and collocation in the folklore text
colour names
*běl- (white)
folklore (Ukrainian, Bulgarian, Macedonian and Serbian songs)
Carpatho-Balcanica
area
isogloss
слово і словосполука у фольклорному тексті
кольороназви, *běl- (білий)
фольклор (українські, болгарські, македонські, сербські пісні)
карпатобалканіка
ареал
ізоглоса
Opis:
Студія є ескізним розглядом окремих питань із широкої проблематики карпатобалканіки. За матеріалами словосполучення біла дівка та інших номінацій із компонентом *běl- у фольклорних текстах показано спеціалізацію семантики кольороназви; прокоментовано окремі лінії змін значень*běl- в українськокарпатському просторі, а також виявлені в болгарському, македонському і сербському мовно-культурних континуумах паралелі й відповідники цим процесам. Окреслено особливості лінгвальної й етнокультурної інформації, що містять фольклорні тексти, прийоми її використання в дослідженні діалектного континууму однієї мови та генетично споріднених мов.
The collocation біла дівка (synonymous with гарна дівчина, кохана дівчина) and its correlative білий хлопець, леґінь are popular in the song folklore of the Ukrainian Carpathian Mountains. In the Ukrainian dialectal continuum, these frequent structural elements of the kolomyika songs belong to the Carpathian regional lexis. In Carpathian songs about love and affection, the meaning “beautiful, positive” conveyed by білий occurs in the phrase *біла дівка as well as many phrasal names containing it.The folklore of every ethnic community is unique with respect to its content (i.e. plots and themes), language, and imagery. At the same time, behind the uniqueness of folk songs of different people, there are sometimes common features arising at various times and for different reasons. These features is a specific subject for comparative-historical research. Bulgarian, Macedonian, and Serbian songs reflect a mode of using *běl- to express the notion of love and affection as well as the related values; this bears a resemblance to the Carpathian Ukrainian pattern. These folklore traditions share a more or less similar way of using the qualifier *běl- referring to a beautiful beloved maiden, as well as attributes, circumstances, and processes which, taken together, represent a large axiological “white space matrix” of love songs (carrying markedly positive connotations). Here, the qualifier *běl- is among the principal means of implementation of the semantic features “beautiful” and “positive”, while its synonymic relations to the other items conveying the same meaning are ethnos-specific.The qualifier *běl- in the collocation *біла дівка and its permanent presence in the structure of the other nominative items represent the Ukrainian-Carpathian-Bulgarian-Macedonian-Serbian isogloss, thus increasing the number of integral, linguistic and cultural Ukrainian-Carpathian-Southern-Slavonic entities. The meaning of the isogloss’s invariant is modified and extended by names, collocations, and concepts widely manifested in Carpathian songs as well as in separate Southern Slavonic folklore traditions. Equally topical is the study of the isogloss’s structure (i.e. the topography of relevant elements and phenomena as well as their areal distribution and functioning) and of the prerequisites for the emergence of similar linguistic items and phenomena within different languages and cultures. This is owing either to their mutually independent convergent development, the preservation of the homogeneous historical heritage of the earlier periods, or to the interaction between languages and their dialects. The intensity and sources of these influences are often evidenced by the isogloss’s specific characteristics.As a result of the appearance of “beautiful” and “positive” as the meanings of *běl- and their occurrence in the Carpathian-Balkan area, the issue of the origin of these features within each language of this area becomes topical. An investigation of this issue will show whether they are secondary in relation to, and derivative from, the underlying meaning of colour, or maybe they derive from the archaic syncretic semantics of білий “shining = light = beautiful”.The unique, i.e. exclusive, structural elements of each Slavonic language are not only indicative of the specificity of their evolution but are also instrumental for comparative analysis aimed at establishing the degree of identity or similarity between languages and cultures. The feasibility of isoglosses / isopragms evidenced by folklore texts and ethnographic materials correlates with the exhaustiveness and comparability of basic data corpora of individual Slavonic dialectal continuums.
Źródło:
Gwary Dziś; 2020, 12; 15-57
1898-9276
Pojawia się w:
Gwary Dziś
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Мовностилістичні особливості публіцистики Святомира Фостуна в журналі „Сурмач”
Językowe i stylistyczne cechy publicystyki Swiatomyra Fostuna w czasopiśmie „Surmacz”
Linguistic features of Sviatomyr Fostun’s journalism in the journal “Surmach”
Autorzy:
Sawczuk, Rusłana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/31343500.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
journalistic text
the spelling of 1929
stylistic devices
the journal “Surmach”
Sviatomyr Fostun
tekst publicystyczny
pisownia 1929 roku
środki stylistyczne
czasopismo „Surmacz”
Swiatomyr Fostun
Opis:
W artykule przedstawiono analizę tekstów publicystycznych Swiatomyra Fostuna, publikowanych w londyńskim czasopiśmie wojskowym „Surmacz”. W szczególności zbadano specyfikę ich konstrukcji gramatycznej i stylistycznej. Stwierdzono, że publicystyka autora odzwierciedla cechy fonetyczne, ortograficzne, leksykalne i morfologiczne, skodyfikowane w pisowni ukraińskiej w 1929 roku. Przedstawicielami twórczej autoekspresji dziennikarza w analizowanych tekstach publicystycznych są tropy i figury stylistyczne, które stanowią poszerzenie ram znaczeniowych wiadomości, ujawniają jej głębokie, istotne cechy. Stwierdzono, że autor posługuje się środkami stylistycznymi w języku publicystycznym dla wzmocnienia emocjonalnego i ekspresyjnego, cech aksjologicznych (oceny pozytywnej i negatywnej), wskazówek komunikacyjnych i pragmatycznych. Elementy intertekstualne przyczyniają się do strukturalnej i semantycznej całości tekstów publicysty, koordynują percepcję i interpretację wiadomości przez adresata we właściwym kierunku.
The article deals with the journalistic texts of Svyatomyr Fostun, published in the London military journal “Surmach” (Trumpeter). It analyzes the specifics of the grammatical and stylistic design of these texts. It was found that the author’s journalism reflects the phonetic, orthographic, lexical, and morphological features codified in the Ukrainian spelling of 1929. The journalist’s creative self-expression in the analyzed journalistic texts includes tropes and stylistic figures, which expand the semantic framework of the text, and reveal its essential features. The conclusion is that the author uses stylistic devices in journalistic language for emotional and expressive reinforcement, axiological characteristics (positive and negative evaluation), communicative and pragmatic guidelines. Intertextual elements contribute to the structural and semantic integrity of the publicist’s texts, and coordinate the addressee’s perception and interpretation of the message in the right direction.
Źródło:
Studia Ukrainica Posnaniensia; 2022, 10, 1; 59-73
2300-4754
Pojawia się w:
Studia Ukrainica Posnaniensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
“Aquarium in the Sea”: Awareness Evaluation of Authors the New York Group of Poets
“Акварій у морі”: мовотворчий доробок авторів Нью-Йоркської групи
Autorzy:
Ivanova, Iryna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/469943.pdf
Data publikacji:
2019-03-01
Wydawca:
Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
Tematy:
occasional adverb
stylistics
linguistic innovation
poetic text
neologism
the New York Group of Poets
оказіональний прислівник
стилістика
мовна інновація
поетичний текст
неологізм
Opis:
The article deals with meaning, scope and structure of the occasional adverbs, describes two groups of occasionalisms used in contemporary modernist poetry by the New York Group of poets. The research has been conducted on the basis of occasional adverbs consideration. The adverbs have been considered as the ones created within the framework of modern poetic text aesthetics. Purpose is examination and analysis of the content, reasons for using specific verbal components, occasional adverbs, that represent certain stylistic nominees, experiments with the word, influence the language creation, function as significant elements of relevance to the poetic text modern aesthetics. Methods cоmbine general scientific apprоaches that are inductive and dеductive as wеll as the methоd of interdisciplinary study. Results. Ukrainian language involves a lot of linguistic innovations, among which prominent place is occupied by occasional adverbs. New poetic forms allow presenting a poetic image originally, emotionally, precisely, assisting to create necessary stylistic effects. For this purpose the word-building potential of the language is involved, semantic and stylistic accents are changed. Experiments with the word make the poetry of the New York Group of Poets authors a peculiar and notable phenomenon not only in the Ukrainian but also in all cultural world.
У статті розглянуто зміст, обсяг і структуру поняття “оказіональний прислівник”, описано дві групи оказіоналізмів, що використовуються в сучасній модерній поезії авторів Нью-Йоркської групи. Дослідження проведене із залученням оказіональних прислівників, створених в межах модерної естетики поетичного тексту. Мета дослідження. Метою дослідження є розгляд та аналіз змісту, причин використання специфічних вербальних компонентів, оказіональних прислівників, що репрезентують певні стилістичні номінанти, експерименти зі словом, впливають на мовотворчість, є знаковими елементами приналежності до сучасної модерної естетики. Методи дослідження. Дослідження ґрунтується на комплексному підході. У статті застосовано індуктивний та дедуктивний методи, метод міждисциплінарного дослідження, а також враховано можливості інтерпретативної методології. Висновки. У сучасній українській літературній традиції багато мовних інновацій, серед яких важливе місце займають оказіональні прислівники. Новотвори дозволяють представити поетичний образ оригінально, емоційно, точно, дозволяють створювати потрібні стилістичні ефекти. З цією метою залучається словотворчий потенціал мови, змінюються семантичні та стилістичні акценти. Експеримент зі словом робить поетику авторів Нью-Йоркської групи окремим та помітним явищем не тільки в українському, але й у світовому культурному просторі.
Źródło:
Intercultural Communication; 2019, 6, 1; 9-19
2451-0998
Pojawia się w:
Intercultural Communication
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Ключове слово як національно- культурний мовний компонент: лінгвокогнітивний вимір
Keyword as a national-cultural linguistic component: the linguo-cognitive dimension
Autorzy:
Havrylenko-Rusak, Vitaliia
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/32083734.pdf
Data publikacji:
2023-12-18
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
ключове слово
текст
національно-культурний мовний компонент
образ
концепт
мовна картина світу
keyword
text
national-cultural linguistic component
image
concept
linguistic picture of the world
Opis:
Стаття присвячена проблемі визначення функційно-семантичної кваліфікації ключового слова як національно-культурного мовного компонента. Визначено, що в художніх текстах реалізуються ознакові параметри національно-культурних компонентів через словесне оточення із включенням ключових слів. Підкреслено, що в системі Автор-Текст-Читач мовно-культурні, ментальні ознаки є визначальним чинником поетичної системи мовомислення. Доведено, що ключові слова, що містять у своєму смислі національно-культурний компонент, кристалізують у собі сенси, закладені авторськими інтенціями, узагальнюючи смислові й образотвірні категорії. Відзначено, що вивчення функційності ключових слів як національно-культурного мовного компоненту, спрямувань їхнього лінгвокогнітивного впливу на передтекст, післятекст, підтекст художнього твору входить до актуальних парадигм текстотворення, що потребує подальшого мовностилістичного аналізу та інтерпретації. Визначено закономірності використання ключових слів із національно-культурним мовним компонентом у художніх текстах сучасних українських письменників.
The article is devoted to the problem of determining the functional-semantic qualification of a key word as a national-cultural linguistic component. It was determined that the characteristic features of the national-cultural components are realized in the artistic texts through the verbal environment with the inclusion of key words. It is emphasized that in the Author-Text-Reader system, linguistic, cultural, and mental features are a determining factor of the poetic system of linguistic thinking. It has been proved that key words containing a national-cultural component in their meaning clarify the meanings laid down by the author's intentions, generalizing semantic and pictorial categories. It is observed that the study of the functionality of key words as national-cultural linguistic components, the directions of their linguistic-cognitive influence on the pretext, posttext, and subtext of an artistic work is part of the current paradigms of text creation, which requires further linguistic and stylistic analysis and interpretation. The regularities of the use of keywords with a national-cultural linguistic component in the artistic texts of contemporary Ukrainian writers have been determined.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2023, 11; 11-21
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-10 z 10

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies