Temat: the European Union - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: ОСНОВНІ НАПРЯМИ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Główne kierunki polityki socjalnej Unii Europejskiej
Principles of social policy European Union
Autorzy:: Бутирська, Ірина
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/550781.pdf
Data publikacji:: 2013
Wydawca:: Wyższa Szkoła Biznesu i Przedsiębiorczości w Ostrowcu Świętokrzyskim
Tematy:: polityka socjalna
Unia Europejska
Komisja Europejska
bezrobocie wśród młodzieży gwarancje socjalne
migracja zarobkowa
konkurencyjność
social policy
the European Union
European Commission
youth unemployment
social guarantees
labour migration
competitiveness
Opis:: Zbadano szczegóły polityki socjalnej UE. Udowodniono, iż Unia rozwiązuje tradycyjne problemy poszerzenia kompetencji swoich struktur oraz zwiększenia liczby instytucji socjalnych poziomu komunitarnego, wyrównywania socjalno-gospodarczego krajów – członków UE oraz zbliżenia się narodowych systemów gwarancji socjalnych. Jednak w realizacji idei harmonizacji zasad życiowych oraz pracy przeszkadzają odmienności w zakresie standardów socjalnych krajów bogatych i biednych, niedostateczne poziomy kwalifikacji pracowników odnośnie zajmowanych stanowisk, wywołane bezrobociem, jak również odmienności w realizacji polityki socjalnej.
The peculiarities of the EU social policy are considered. It is proved that it solves the traditional issues of the expansion of its competence and increasing the number of social institutions at the community level, socio-economic alignment of the EU member states and the convergence of national social security systems. But the implementation of the idea of harmonization of living and working standards is prevented by a large gap between social standards between rich and poor member states, the discrepancy between job qualifications and skills, problems caused by the longstanding and youth unemployment and the difference in the social policy methods and the reluctance of some countries to delegate powers of the mentioned field to the EU.
Źródło:: Acta Scientifica Academiae Ostroviensis. Sectio A, Nauki Humanistyczne, Społeczne i Techniczne; 2013, 1; 9-32
2300-1739
Pojawia się w:: Acta Scientifica Academiae Ostroviensis. Sectio A, Nauki Humanistyczne, Społeczne i Techniczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Ефективність Східного партнерства у поширенні демократії в країнах Східної Європи і Південного Кавказу
Skuteczność Partnerstwa Wschodniego w promowaniu demokracji w Europie Wschodniej i na Kaukazie Południowym
The Eastern Partnership Efficiency at democracy spreading in Eastern Europe and South Caucuses countries
Autorzy:: Dobrzhanska, Oksana
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/550675.pdf
Data publikacji:: 2013
Wydawca:: Wyższa Szkoła Biznesu i Przedsiębiorczości w Ostrowcu Świętokrzyskim
Tematy:: demokracja
Unia Europejska
inicjatywa Partnerstwo Wschodnie
democracy
European Union
the Eastern Partnership Initiative
Opis:: Autorka analizuje działania krajów-partnerów Partnerstwa Wschodniego na rzecz demokracji. Bada mechanizmy wdrażania oferowanych przez Partnerstwo Wschodnie do zasad demokracji i wyniki 2009 i 2012 roku w światowym rankingu - Freedom House i Іndeks demokracji. Autorka omawia możliwe przyczyny wyników - wpływ czynników wewnętrznych i zewnętrznych na osiągnięcia każdego z państw uczestniczących w tej inicjatywie.
The results of the Eastern Partnership’s actions at member-countries in the sphere of democracy are analyzed. The authoress researches the interconnection of mechanisms offered by the Eastern Partnership for spreading democratic principles and results at 2009 and 2012 in the world rankings such as Freedom House and Index of democracy. The authoress discusses the possible reasons for such results – the impact of internal and external factors on the results of each country participating in the initiative.
Źródło:: Acta Scientifica Academiae Ostroviensis. Sectio A, Nauki Humanistyczne, Społeczne i Techniczne; 2013, 1; 129-150
2300-1739
Pojawia się w:: Acta Scientifica Academiae Ostroviensis. Sectio A, Nauki Humanistyczne, Społeczne i Techniczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Інтеграційні процеси в державах Південного Кавказу і вплив воєнних конфліктів на їх перебіг у пострадянський період
Integration Processes in the States of the South Caucasus and the Impact of Military Conflicts on their Course in Post-Soviet time
Autorzy:: Ткаченко, І.В.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676677.pdf
Data publikacji:: 2021-12-16
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: розпад СРСР
Європейський Союз
НАТО
воєнні конфлікти
війна за Карабах
інтеграційні процеси на Південному Кавказі
collapse of the USSR
European Union
NATO
military conflicts
war for the Karabakh
integration processes in the South Caucasus
Opis:: Дослідження стосується розгляду ключових аспектів інтеграційних процесів, що відбуваються у державах Південного Кавказу після розпаду СРСР, насамперед воєнних конфліктів, які стали наслідком незбалансованої етнічної політики колишньої метрополії. І власне вони значною мірою обумовлюють перебіг і напрями інтеграції Азербайджану, Вірменії та Грузії. Методологія роботи полягає у застосуванні порівняльно-історичного та проблемно-пошукового методу дослідження у поєднанні з критичним аналізом досліджень, які стосуються перебігу пострадянської трансформації Південного Кавказу. Наукова новизна дослідження полягає у розширенні наукового розуміння особливостей існування нових незалежних держав Південного Кавказу, визначення міри впливу воєнних конфліктів на інтеграційні перспективи країн регіону. Аналіз досліджень, публікацій у ЗМІ, виступів та заяв лідерів держав дозволяє визначити, яким чином конфлікт за Нагірний Карабах, російсько-грузинські протистояння в Абхазії та Південній Осетії позначаються на зовнішньополітичному курсі та пошуку союзників для їх вирішення. Встановлено, що перебіг інтеграційних процесів на Південному Кавказі й досі перебуває під впливом і серйозним тиском з боку Російської Федерації, яка активно перешкоджає інтеграційним намірам країн регіону. Пошук власного місця у нових реаліях доби незалежності став причиною такого явища, як багатовекторність зовнішньої політики. Разом з тим очевидно, що внаслідок воєнних конфліктів вектор інтеграції Грузії направлений на вступ держави до НАТО як гаранта безпеки від неоімперської агресії Росії. Вірменія як агресор в карабаському конфлікті обрала проросійський вектор інтеграції, а Азербайджан зосередився на альянсі з Туреччиною.
The study examines the key aspects of the integration processes taking place in the states of the South Caucasus after the collapse of the USSR, primarily military conflicts as a result of the unbalanced ethnic policy of the former metropolis. And it is they that largely determine the course and direction of the integration policy of Azerbaijan, Armenia and Georgia. The methodology of the work is in the use of a comparative-historical and problem-research method of research combined with a critical analysis of researches related to the process of the post-Soviet transformation of the South Caucasus. The scientific novelty of the research lies in expanding the scientific understanding of the peculiarities of the existence of the newly independent states of the South Caucasus, determining the degree of influence of military conflicts on the integration prospects of the countries of the region. Analysis of studies, publications in the media, speeches and statements of the leaders of states allows us to determine how the conflict over Nagorno-Karabakh, the Russian-Georgian confrontations in Abkhazia and South Ossetia are reflected in the foreign policy course and the search for allies to resolve them. It has been established that the course of integration processes in the South Caucasus is still under the influence and serious pressure from the Russian Federation, which actively hinders the integration intentions of the countries of the region. The search for its place in the new realities of the era of independence has become the reason for such a phenomenon as a multi-vector foreign policy. At the same time, it is obvious that as a result of military conflicts, the vector of Georgia's integration is aimed at the state’s entry into NATO as a guarantor of security against Russia's neo-imperial aggression. Armenia, as an aggressor in the Karabakh conflict, chose a generally pro-Russian integration vector, while Azerbaijan focused on an alliance with Turkey.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2021, 16; 143-154
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Позиція західних країн щодо України напередодні повномасштабного вторгнення Російської Федерації 24 лютого 2022 р.
Position of Western Countries Regarding Ukraine in the eve the Full-scale Invasion of the Russian Federation on February 24, 2022
Autorzy:: Tkachenko, V.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/51604837.pdf
Data publikacji:: 2022
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: Україна
Російська Федерація
широкомасштабне воєнне вторгнення
США
Європейський союз
Північноатлантичний альянс
умиротворення
фінансово-економічні санкції
розрив дипломатичних відносин
Ukraine
Russian Federation
full-scale invasion
the USA
European Union
NATO
appeasement
sanctions
severance of diplomatic relations
Opis:: Запропонована до уваги читача стаття аналізує позиції різних країн світу напередодні російського широкомасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 р. Починаючи з 2014 р. Україна знаходилась у стані неоголошеної війни з Росією, що призвело до окупації Криму та частини територій Донбасу. Після цього війна продовжувала тліти після підписання Мінських домовленостей у 2015 р. Наприкінці 2021 р. з’явилися ознаки підготовки Російської Федерації до повномасштабного вторгнення в Україну, про що було публічно оголошено президентом США Дж. Байденом. Протягом декількох місяців відбувалося формування коаліції західних держав з метою надати військову допомогу Україні щоб попередити розгортання конфлікту. У статті розглянуто позицію ключових західних держав щодо російсько-українського конфлікту та її еволюцію у цей проміжок часу. Україна відіграла роль каталізатора для утвердження єдності Заходу. Надзвичайно важливу роль у здійсненні консолідації країн Північноатлантичного альянсу відіграло керівництво США, яке використало новий підхід – оприлюднення розвідувальних даних для впливу на рішення супротивника. Окрім того проаналізовано помилки які були допущені країнами Заходу починаючи з 2008 р., що зробили можливим вторгнення Росії в Україну. В статті розглянуто ставлення населення України та Росії до проблеми на основі соціологічних опитувань які підтверджують хибність російських наративів про російсько-український конфлікт. Проаналізовано висвітлення загострення російсько-української війни у західних ЗМІ напередодні вторгнення. Автором проаналізовано світогляд В. Путіна та причини прийняття їм рішення нападу на Україну. Розглянута у публікації тема представляє велику цінність для читача у зв’язку з ескалацією російсько-української війни та дозволяє зрозуміти обставини які передували вторгненню.
The article brought to the attention of the reader analyzes the positions of various countries of the world on the eve of Russia’s large-scale invasion of Ukraine on February 24, 2022. Since 2014, Ukraine has been in a state of undeclared war with Russia, which led to the occupation of Crimea and part of the territories of Donbas. After that, the war continued to smolder after the signing of the Minsk Agreements in 2015. At the end of 2021, there were signs that the Russian Federation was preparing for a full-scale invasion of Ukraine, which was publicly announced by US President J. Biden. For several months, the formation of a coalition of Western countries took place with the aim of providing military assistance to Ukraine to prevent the development of the conflict. The article examines the position of key Western states regarding the Russian-Ukrainian conflict and its evolution during this period of time. Ukraine played the role of a catalyst for establishing the unity of the West. An extremely important role in the implementation of the consolidation of the countries of the North Atlantic Alliance was played by the US leadership, which used a new approach – the release of intelligence data to influence the enemy's decisions. In addition, the mistakes made by Western countries since 2008, which made Russia’s invasion of Ukraine possible, were analyzed. The article examines the attitude of the population of Ukraine and Russia to the problem based on sociological surveys that confirm the falsity of Russian narratives about the Russian-Ukrainian conflict. The coverage of the escalation of the Russian-Ukrainian war in the Western media on the eve of the invasion was analyzed. The author analyzed V. Putin’s worldview and the reasons for his decision to attack Ukraine. The topic considered in the publication is of great value to the reader in connection with the escalation of the Russian-Ukrainian war and allows one to understand the circumstances that preceded the invasion.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2022, 20; 27-47
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "the European Union" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język