Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "teachers," wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-9 z 9
    Tytuł:
    Євроінтеграційні процеси як суттєвий чинник професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів у контексті полікультурного спрямування
    Autorzy:
    Якса, Наталія
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2158743.pdf
    Data publikacji:
    2014
    Wydawca:
    Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji Humanum
    Tematy:
    professional training for teachers
    future teachers
    European integration processes
    multicultural education
    post-industrial information society
    Opis:
    The peculiarities of orientation of professional and pedagogical multicultural training of the prospect teachers on the Euroinstegration processes are outlined. It is emphasized that in the condition of expanding of globalization and Eurointegration processes the role of ethnocultural factor grows that gains some specific feathers in the period of postindustrial and informative society.
    Źródło:
    Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne; 2014, 1(7); 135-141
    1730-0266
    Pojawia się w:
    Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Погляди відомих педагогів кінця ХІХ–початку ХХ ст. на організацію самоосвіти вчителя
    Autorzy:
    Шарненкова, Тетяна
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2158742.pdf
    Data publikacji:
    2014
    Wydawca:
    Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji Humanum
    Tematy:
    teacher
    self-improvement
    requirements for teachers
    educational ideas
    Opis:
    The paper defines and analyzes the ideas of scientists and educators late XIX - early XX century., Whose innovative pedagogical searches active in educational activities significantly enriched the national pedagogical theory and practice. The main attention is paid to professional self-education teacher, his moral character. It is proved that the created image of the teacher has not lost relevance today J. Chipiga, A. Duhnovicha, S. Myropolskoho, М. Dragomanov, A. Muzichenko, T. Lubentsya, J. Korczak on the role of self-education in shaping the personality of the teacher.
    Źródło:
    Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne; 2014, 1(7); 143-151
    1730-0266
    Pojawia się w:
    Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Модель формування професійної компетентності майбутнього вчителя здійснювати педагогічну діяльність в умовах варіативності освітньо-виховних систем
    Autorzy:
    Ковальчук, Валентина
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2158852.pdf
    Data publikacji:
    2014
    Wydawca:
    Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji Humanum
    Tematy:
    teacher’s professional competence
    the model of forming professional competence of future teachers for teaching activities in terms of variability educational systems
    Opis:
    The article analyzes the experimental model of forming professional competence of future teachers for teaching activities in terms of variability of educational systems. The essence of the main components is determined.
    Źródło:
    Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne; 2014, 1(7); 101-107
    1730-0266
    Pojawia się w:
    Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Підготовка педагогів закладу загальної середньої освіти до формування у старшокласників готовності до відповідального батьківства
    Preparation of Teachers of General Secondary Education Institution for the Formation of Readiness for Responsible Parenthood Among High School Students
    Autorzy:
    Гончар, Людмила
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/16647640.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    старшокласники
    педагоги
    відповідальне батьківство
    готовність
    педагогічні умови
    high school students
    teachers
    responsible parenthood
    readiness
    pedagogical conditions
    Opis:
    The article highlights the essence, structural components, as well as pedagogical conditions for the formation of readiness for responsible parenthood among high school students of general secondary education institutions. The readiness of high school students for responsible parenthood is considered as a psychological phenomenon that covers an integral set of certain characteristics inherent in high school students as future parents in accordance with the norms, standards, requirements generally accepted in society, which ensure in the future the ability to consciously plan future married life and the birth of children, as well as a conscious manifestation of responsibility for the child and the effective performance of marital and parental roles. Structural components of this concept are knowledge about parental roles, their functions, responsibilities, ways of interaction between young spouses and with the future child; the presence of empathic ability, a positive attitude to future family’s new responsibilities, the desire to consciously and responsibly identify marital and parental feelings; the presence of elementary everyday skills necessary for future married life, and so on. Special attention is paid to highlighting the ways of preparing teachers of general secondary education institutions for the formation of readiness for responsible parenthood among high school students as one of the pedagogical conditions that can ensure that high school students reach the necessary level of formation of the outlined phenomenon. One of the key elements of achieving a high level of education of schoolchildren, in particular the formation of readiness for responsible parenthood among high school students, is a positive image of a teacher, which determines the desire of high school students to master family values and the effectiveness of this process. The success of a teacher’s work largely depends on qualities of a «teacher of the future», who sees each child as an independent person who is constantly changing, developing, has the right to self-affirmation, and so on. In order to provide classroom teachers, school psychologists and social workers with the necessary competencies in the theory and methodology of forming the outlined phenomenon in high school students, a program of pedagogical support for teachers was developed. Main stages of working with teachers of general secondary education institutions are considered, namely: organizational and analytical, informational, practical, evaluative and effective. As a part of the implementation of the program, various forms of work with teachers and the use of innovative methods of teaching adults are provided. The most appropriate, in educational terms, means of working with teachers were reflexive and emotionally rich forms and methods. For this purpose various technologies of communication with teachers for practical solutions to the problems of forming the readiness of high school students for responsible parenthood were used, the use of such technologies in working with students and parents was recommended.
    У статті висвітлюється сутність, структурні компоненти, а також педагогічні умови формування готовності до відповідального батьківства у старшокласників закладів загальної середньої освіти. Готовність старшокласників до відповідального батьківства розглядається як психологічний феномен, що охоплює інтегральну сукупність певних ознак, притаманних старшокласникам як майбутнім батькам відповідно до узвичаєних у соціумі норм, стандартів, вимог, які забезпечують у майбутньому здатність свідомо планувати майбутнє подружнє життя та народження дітей, а також свідомий прояв відповідальності за дитину та ефективне виконання подружніх і батьківських ролей. Структурними компонентами цього поняття є знання щодо батьківських ролей, їхніх функцій, відповідальності, способи взаємодії між молодим подружжям та з майбутньою дитиною; наявність емпатійної здатності, позитивного ставлення до майбутніх сімейних нових обов’язків, прагнення свідомо і відповідально виявляти подружні й батьківські почуття; наявність елементарних побутових вмінь, необхідних для майбутнього подружнього життя тощо. Особлива увага надається висвітленню шляхів підготовки педагогів закладу загальної середньої освіти до формування у старшокласників готовності до відповідального батьківства як однієї з педагогічних умов, спроможної забезпечити досягнення старшокласниками необхідного рівня сформованості окресленого феномену. Одним із ключових елементів досягнення високого рівня вихованості школярів, зокрема формування у старшокласників готовності до відповідального батьківства, є позитивний імідж педагога, який зумовлює бажання старшокласників до опанування сімейними цінностями та результативність цього процесу. Успіх роботи педагога значною мірою залежить від якостей «учителя майбутнього», який бачить у кожній дитині самостійну особистість, яка постійно змінюється, розвивається, має право на самоствердження тощо. З метою надання класним керівникам, шкільним психологам, соціальним працівникам необхідних компетенцій з теорії та методики формування окресленого феномену у старшокласників було розроблено програму педагогічного супроводу для педагогів. Розглянуто основні етапи проведення роботи з педагогами закладів загальної середньої освіти, а саме: організаційно-аналітичний, інформаційний, практичний, оцінно-результативний. У межах впровадження Програми передбачено різні форми роботи з педагогами та використання інноваційних методів навчання дорослих. Найбільш доцільними у виховному плані засобами роботи з педагогами виступили рефлексивні й емоційно насичені форми й методи З цією метою застосовували різноманітні технології спілкування з педагогами для практичного вирішення проблем формування готовності старшокласників до відповідального батьківства, рекомендували застосування таких технологій у роботі з учнями та батьками.
    Źródło:
    Viae Educationis; 2022, 4; 51-58
    2956-2856
    Pojawia się w:
    Viae Educationis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Освітній потенціал системи післядипломної освіти для розвитку оцінювальної компетентності вчителів початкових класів
    Educational Potential of the Postgraduate Education System for the Development of Evaluative Competence of Primary School Teachers
    Autorzy:
    Покрова, Світлана
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/16539012.pdf
    Data publikacji:
    2022-03-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    післядипломна педагогічна освіта
    освітній потенціал
    оцінювальна компетентність вчителів початкових класів
    postgraduate pedagogical education
    educational potential
    assessment competence of primary school teachers
    Opis:
    The article examines Ukrainian and foreign sources on postgraduate pedagogical education as a component of lifelong learning and a means of continuous professional development of secondary school teachers, on the nature and structure of the concept of “educational potential of postgraduate education for the development of assessment competence of primary school teachers”; the educational potential of the Ukrainian system of postgraduate education for the development of assessment competence of primary school teachers, its resources, capabilities, functions, characteristics are considered. It was found out that the system of advanced training is social, andragogical; it functions through the exchange of information (interactive interpersonal interaction), the main part of which are teachers. It is determined that the educational potential of the system of postgraduate pedagogical education consists of pedagogical (adequate choice and use of methods, organizational forms of productive pedagogical interaction), organizational and managerial (innovation orientation, provided that the search and opportunities for training subjects to “produce” goals, forms and norms of activity that affect the content and results of joint activities), information (which serves for the effective development of assessment competence of primary school teachers), content (provides for the development of educational and methodological complexes of educational modules) and material and technical (external parameters of the educational process: the availability of appropriate material and technical base (amount of training space per student of advanced training courses; equipping classrooms with furniture, technical equipment, teaching aids; classrooms for seminars; computer classes and their availability to students, creating conditions for independent work in the library, reading room, etc.) resources; contains the focus of the educational process on identifying and correcting the professional difficulties of primary school teachers; meeting their comprehensive professional needs; interaction of teachers and educators based on cooperation; freedom of choice of organizational forms, methods, means, content of education; possibilities of individual-personal educational trajectory; personal involvement of primary school teachers in various forms of activity provided by teaching models. The functions of the system of postgraduate pedagogical education in the context of the development of assessment competence of primary school teachers are considered: educational (professional growth); disciplinary (development of teachers’ moral qualities and humane attitude to younger students during assessment activities); organizational (combining various resources for the organization of advanced training courses); normative-regulatory (organization of advanced training courses in accordance with the regulatory framework); communicative (professional interaction based on information resources, distribution of information to share pedagogical experience in assessment, development of assessment competence, development of diagnostic methods for measuring the level of development of assessment competence of primary school teachers); logistical (logistical support of the training process).
    У статті досліджено українські та зарубіжні джерела, присвячені післядипломній педагогічній освіті як складовій освіти упродовж життя та засобу неперервного професійного розвитку вчителів закладів загальної середньої освіти, щодо сутності й структури поняття «освітній потенціал системи післядипломної освіти для розвитку оцінювальної компетентності вчителів початкових класів»; досліджено освітній потенціал української системи післядипломної освіти для розвитку оцінювальної компетентності вчителів початкових класів, його ресурси, можливості, функції, характеристики. З’ясовано, що система підвищення кваліфікації – соціальна, андрагогічна; така, що функціонує завдяки обміну інформацією (інтерактивна міжособистісна взаємодія), основну частину якої складають педагоги. Визначено, що освітній потенціал системи післядипломної педагогічної освіти складається з педагогічного (адекватний вибір і використання методів, організаційних форм продуктивної педагогічної взаємодії), організаційно-управлінського (інноваційна спрямованість за умови забезпечення пошуку й надання можливостей суб’єктам підвищення кваліфікації «виробляти» цілі, форми й норми діяльності, що впливають на зміст й результати спільної діяльності), інформаційного (що служить для ефективного розвитку оцінювальної компетентності вчителів початкових класів), змістового (передбачає розробку навчально-методичних комплексів освітніх модулів) та матеріально-технічного (зовнішні параметри освітнього процесу: наявність відповідної матеріально-технічної бази (кількість навчальної площі, яка припадає на одного слухача курсів підвищення кваліфкації; оснащення навчальних аудиторій меблями, технічними засобами, дидактичним обладнанням; аудиторії для семінарських занять; комп’ютерні класи та їхня доступність слухачам; створення умов для самостійної роботи в бібліотеці, читальній залі тощо) ресурсів; містить спрямованість освітнього процесу на виявлення та коригування професійних утруднень вчителів початкових класів; задоволення їхніх всебічних професійних потреб; взаємодію викладачів та вчителів, засновану на співпраці; свободу вибору організаційних форм, методів, засобів, змісту навчання; можливості індивідуально-особистісної освітньої траєкторії; особистісне включення вчителів початкових класів у різні форми діяльності, забезпечені моделями навчання. Розглянуто функції системи післядипломної педагогічної освіти в контексті розвитку оцінювальної компетентності вчителів початкових класів: навчальна (професійне зростання); виховна (розвиток у вчителів моральних якостей і гуманного ставлення до молодших школярів під час оцінювальної діяльності); організаційна (об’єднання різноманітних ресурсів для організації курсів підвищення кваліфікації); нормативно-регулятивна (організація курсів підвищення кваліфікації відповідно до нормативної бази); комунікативна (професійна взаємодія на основі інформаційного ресурсу, розподіл інформації з метою обміну педагогічним досвідом оцінювальної діяльності, розвитку оцінювальної компетентності, розроблення діагностичних методик для вимірювання рівня розвитку оцінювальної компетентності вчителів початкових класів); матеріально-технічна (матеріально-технічне забезпечення процесу підвищення кваліфікації).
    Źródło:
    Viae Educationis; 2022, 1; 73-79
    2956-2856
    Pojawia się w:
    Viae Educationis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Соціальний аспект працеохоронної підготовки майбутніх учителів
    Social Aspect of Work Protection Training for Future Teachers
    Autorzy:
    Глінчук, Юлія
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/16641447.pdf
    Data publikacji:
    2022-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    здоров’я
    безпека
    суспільство
    здобувачі загальної середньої освіти
    вчителі
    працеохоронна підготовка
    health
    safety
    society
    general secondary education
    teachers
    occupational safety training
    Opis:
    Attention is drawn to the unsatisfactory state of health of Ukrainians against the background of low demographics, unfavorable socio-economic situation, pandemic of coronavirus COVID-19 and the consequences of hostilities. It is noted that this threatens the future of the Ukrainian nation. The urgency of the problem of poor health and high levels of injuries in general secondary education is emphasized. It is claimed that there is a relationship between the health of teachers and the health of students in general secondary education. Data on the unsatisfactory state of health of Ukrainian teachers are given. Based on the analysis of recent research and publications on this issue, it is concluded that modern teachers are not ready to create safe and healthy conditions during the educational process, that is their incompetence in the field of labor protection, based on misunderstanding of its social significance. It calls for integration into the European community, where the occupational safety training of future specialists is a priority, and the level of labor protection is identified with the level of development of the state. Based on the theoretical and methodological analysis of the research problem, it is noted that, despite the presence of certain developments, the social context of occupational training of future teachers is insufficiently covered. It is emphasized that the direct reflection of social demands and challenges are legislative documents. It was found that the need to strengthen measures to preserve the health of minors is stated in the leading documents of the international, national and sectoral levels. It is argued that social challenges and demands are reflected in scientific publications. It has been studied that leading scientists have an important role of general secondary education institution in creating a safe and healthy environment and the need for appropriate training of future teachers. It was found that, despite the provisions of leading documents and the beliefs of scientists, in practice, the loss of health by students of general secondary education is characterized by a tendency to deteriorate. This has prolonged catastrophic consequences, as applicants for general secondary education move into the category of workers in 1015 years. And workers are practically the only category of the population that fills the state budget, while other categories require public spending. Loss of health at the stage of general secondary education will inevitably have a negative impact on the further health and efficiency of workers. Accordingly, the state will suffer economic losses related to the payment of sick leaves, loss of working time, interruptions in production activities, medical expenses, etc. The conclusion is made about the importance and strategic nature of occupational training of future teachers in the context of ensuring sustainable development of society.
    Звертається увага на незадовільний стан здоров’я українців на тлі низьких демографічних показників, несприятливої соціально-економічної ситуації, пандемії коронавірусу COVID-19 та наслідків воєнних дій. Зазначається, що це загрожує майбутньому української нації. Підкреслюється актуальність проблеми незадовільного стану здоров’я та високого рівня травматизму здобувачів загальної середньої освіти. Стверджується про взаємозалежність між здоров’ям вчителя та здоров’ям здобувачів загальної середньої освіти. Наводяться дані про незадовільний стан здоров’я українських учителів. На основі аналізу останніх досліджень та публікацій з означеної проблематики робиться висновок про неготовність сучасних учителів до створення безпечних і здоров’язберігальних умов під час освітнього процесу, тобто про їх некомпетентність в галузі охорони праці, першоосновою чого є нерозуміння її соціальної значущості. Апелюється до інтеграції в європейське співтовариство, де працеохоронна підготовка майбутніх фахівців має пріоритетне значення, а рівень охорони праці ототожнюється з рівнем розвитку держави. На основі теоретико-методологічного аналізу досліджуваної проблеми зазначається, що, не дивлячись на наявність певних напрацювань, соціальний контекст працеохоронної підготовки майбутніх учителів висвітлений недостатньо. Акцентується, що безпосереднім відображенням соціальних запитів і викликів є законодавчі документи. Виявлено, що необхідність посилення заходів щодо збереження здоров’я неповнолітніх декларована у провідних документах міжнародного, національного та галузевого рівнів. Стверджується, що соціальні виклики та запити знаходять відображення в наукових публікаціях. Досліджено, що провідними науковцями доводиться вагома роль закладу загальної середньої освіти у створенні безпечного та здоров’язберігального середовища й необхідність відповідної підготовки майбутніх учителів. Виявлено, що, не дивлячись на положення провідних документів та переконання науковців, на практиці втрата здоров’я здобувачами загальної середньої освіти характеризується тенденцією до стрімкого погіршення. Це має пролонговані катастрофічні наслідки, адже здобувачі загальної середньої освіти через 10–15 років переходять в категорію працівників. А працівники – це практично єдина категорія населення, що наповнює бюджет держави, в той час як інші категорії потребують державних видатків. Втрата здоров’я ще на етапі здобуття загальної середньої освіти неминуче негативно відбиватиметься на подальшому здоров’ї й ефективності трудової діяльності працівників. Відповідно, держава нестиме економічні збитки, пов’язані з оплатою лікарняних листів, втратою робочого часу, перервами у виробничій діяльності, видатками на медичне обслуговування тощо. На основі викладеного робиться висновок про значущість і стратегічність працеохоронної підготовки майбутніх учителів у контексті забезпечення сталого розвитку суспільства.
    Źródło:
    Viae Educationis; 2022, 3; 102-108
    2956-2856
    Pojawia się w:
    Viae Educationis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Цифрові технології у підготовці майбутніх педагогів: сучасні виклики дистанційної освіти
    Digital Technologies in the Preparation of Future Teachers: Modern Challenges of Distance Education
    Autorzy:
    Будник, Олена
    Ніколаєску, Інна
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/16539079.pdf
    Data publikacji:
    2022-06-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    професійна підготовка вчителя
    дистанційна освіта
    цифрові технології навчання
    майбутні педагоги
    цифровізація
    цифрова компетентність
    teacher training
    distance education
    digital learning technologies
    future teachers
    digitalization
    digital competence
    Opis:
    The article highlights the theoretical and practical aspects of the organization of distance education in Ukraine, which has become especially active in the current conditions of the coronavirus pandemic and the imposed martial law due to large-scale Russian invasion. The research methods that allowed to conduct high-quality scientific research on the research issue in the field of higher education in Ukraine are highlighted. The article analyzes the social challenges, which relate primarily to the preparation of future teachers for the use of digital technologies in teaching. The need for professional training of future teachers is obvious, as graduates in further professional activities must be able to organize and implement the educational process in educational institutions using the potential of information and communication technologies, which is one of the most important professional competencies of modern professionals. The results of an empirical study of the outlined problem, which involved teachers from different regions of Ukraine (some of the respondents were students studying at the university and gaining the profession of teacher) are presented. The survey method revealed the understanding of teachers of educational institutions of different types of existing problems and challenges regarding the use of digital resources and tools in distance learning of students. The sample included different age categories of respondents: Boomer Generation, Generation X and Millennium (Generation Y). It was found that some respondents have difficulties in using didactic knowledge in distance learning (36.4%), creating moral and psychological comfort (36.4%), organizing and stimulating activity (25.5%) and effective online communication (21, 8%). Some digital technologies and tools for distance learning of future teachers and organizational forms of using information and communication technologies (ICT) are outlined.
    У статті висвітлено теоретичні і практичні аспекти організації дистанційної освіти в Україні, яка особливо активізувалась в сучасних умовах пандемії короновірусу та запровадженого воєнного стану через масштабне вторгнення Росії. Виокремлено методи дослідження, які дозволили якісно провести наукові розвідки досліджуваного питання в сфері вищої освіти України. У статті аналізуються суспільні виклики, які стосуються передусім підготовки майбутніх учителів до використання цифрових технологій у навчанні. Необхідність професійної підготовки майбутніх педагогів у цьому очевидна, оскільки здобувачі вищої освіти у подальшій професійній діяльності повинні вміти організувати і здійснити освітній процес у закладах освіти із використанням потенційних можливостей інформаційно-комунікаційних технологій, що є однією з найважливіших професійних компетентностей сучасного фахівця. Представлено результати емпіричного дослідження окресленої проблеми, до якого було залучено педагогів із різних реґіонів України (частину респондентів склали студенти, які навчаються в університеті і здобувають професію вчителя). Методом опитування виявлено розуміння педагогами закладів освіти різних типів наявних проблем і викликів щодо застосування цифрових ресурсів та інструментів у дистанційному навчанні здобувачів освіти. Вибірка передбачала різні вікові категорії респондентів: покоління бумерів, покоління X та Міленіуми (покоління Y). Виявлено, що частина респондентів відчувають труднощі щодо використання дидактичних знань у дистанційному навчанні (36,4%), створення морально-психологічного комфорту (36,4%), організації та стимулювання активності (25,5%) та ефективної комунікації онлайн (21,8%). Окреслено деякі цифрові технології та інструменти для дистанційного навчання майбутніх учителів та організаційні форми використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).
    Źródło:
    Viae Educationis; 2022, 2; 69-78
    2956-2856
    Pojawia się w:
    Viae Educationis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Педагогічні умови забезпечення Навчально-професійної мотивації майбутнього педагога
    Pedagogiczne warunki zapewniania motywacji edukacyjnej i zawodowej przyszłego nauczyciela
    Pedagogical conditions of providing the educational and professional motivation of the future teacher
    Autorzy:
    Борисівна, Поясок Тамара
    Іванівна, Беспарточна Олена
    Федорович, Москалик Геннадій
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1833090.pdf
    Data publikacji:
    2021
    Wydawca:
    Wyższa Szkoła Gospodarki w Bydgoszczy. Wydawnictwo Uczelniane
    Tematy:
    przyszli nauczyciele
    grupy motywów
    działania edukacyjne
    uwarunkowania pedagogiczne
    motywacja edukacyjna i zawodowa
    навчально-професійна мотивація
    майбутні педагоги
    групи мотивів
    педагогічні умови
    навчальна діяльність
    educational and professional motivation
    future teachers
    groups of motives
    educational activity
    pedagogical conditions
    Opis:
    Доведено важливість навчально-професійної мотивації у професійній підготовці майбутнього педагога; визначено специфічні чинники навчально-професійної мотивації та її сутність; виокремлено основні групи мотивів у навчально-професійній мотивації: пізнавальні, соціальні та професійні, та надана їх характеристика. З’ясовано основні напрями посилення мотивації студентів; охарактеризовано особливості внутрішньої і зовнішньої мотивації студентів. Виокремлено основні функції навчальної діяльності (планування, організація, самоконтроль і самооцінка) та встановлено взаємозв’язки навчально-професійної мотивації і навчальної діяльності майбутніх педагогів. Визначено принципи формування навчально-професійної мотивації майбутнього педагога: контекстності, суб’єкт-суб’єктності, рефлексивного управління та способи їх реалізації. Виявлено педагогічні умови формування навчально-професійної мотивації майбутніх педагогів у логіці компетентнісного підходу та способи їх імплементації.
    Udowodniono znaczenie motywacji edukacyjnej i zawodowej w kształceniu zawodowym przyszłych nauczycieli; określono konkretne czynniki motywacji edukacyjnej i zawodowej oraz jej istoty. Wyróżnione zostały główne grupy motywów w motywacji edukacyjnej i zawodowej: poznawcza, społeczna i zawodowa oraz podano ich charakterystykę. Wyjaśniono główne kierunki wzmacniania motywacji uczniów; scharakteryzowano cechy motywacji wewnętrznej i zewnętrznej studentów. Podkreślono główne funkcje działalności edukacyjnej (planowanie, organizacja, samokontrola i samoocena) oraz ustalono wzajemne zależności między motywacją edukacyjno-zawodową a aktywnością edukacyjną przyszłych nauczycieli. Określone zostały zasady kształtowania motywacji wychowawczej i zawodowej przyszłego nauczyciela: kontekstualność, podmiotowość, refleksyjne kierowanie i sposoby ich realizacji. Ujawniono pedagogiczne uwarunkowania kształtowania motywacji edukacyjno-zawodowej przyszłych nauczycieli w logice podejścia kompetencyjnego oraz sposoby ich realizacji.
    The importance of educational and professional motivation in the training of future teachers as well as its specific factors and essence were proved and determined in the paper. The main groups of motives in educational and professional motivation (cognitive, social and professional one) and their characteristics were distinguished. The paper clarifies the main directions of increasing students’ motivation. In this context the features of internal and external motivation of students were characterized. The main functions of educational activity (planning, organization, self-control and self-assessment) were highlighted and the interrelations of educational-professional motivation and educational activity of future teachers were established. The principles of formation of educational and professional motivation of the future teacher (such as contextuality, subject-subjectivity and reflexive management) as well as the ways of their realization were determined. The pedagogical conditions of formation of educational and professional motivation of future teachers in the logic of the competence approach and ways of its implementation were also revealed.
    Źródło:
    Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Gospodarki, seria Edukacja - Rodzina - Społeczeństwo; 2021, 5; 177-192
    2450-9760
    Pojawia się w:
    Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Gospodarki, seria Edukacja - Rodzina - Społeczeństwo
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    РОЛЬ ИСКУССТBA B фOPMИPOBAHИИ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ ЛИЧНОСТИ
    ROLA SZTUKI W KSZTAŁTOWANIU KULTURY EKOLOGICZNEJ OSOBISTOŚCI
    THE ROLE OF ART IN THE PERSON’S ECOLOGICAL CULTURE FORMING
    Autorzy:
    Тарасенко, Галина
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/579410.pdf
    Data publikacji:
    2014
    Wydawca:
    Kujawsko-Pomorska Szkoła Wyższa w Bydgoszczy
    Tematy:
    sztuka
    kultura ekologiczna
    ekologiczne światopoznanie
    wielofunkcyjność twórczości artystycznej
    artystyczny obraz przyrody
    doświadczenie aksjologiczne
    estetyka ekologiczna
    kulturowo-ekologiczne przygotowanie przyszłych pedagogów
    art
    ecological culture
    ecological outlook
    multifunctional art
    artistic image of nature
    value experience
    environmental aesthetics
    cultural and ecological training of teachers
    Opis:
    Artykuł przedstawia teoretyczno-metodologiczne uzasadnienie roli sztuki w formowaniu ekologicznej kultury osobowości. Autor nadaje znaczącą rolę ekologicznemu paradygmatowi rozwoju procesów kulturowo-edukacyjnych we współczesnym świecie. Sztukę uważa się za pewny czynnik kształtowania światopoznania ekologicznego, jako zjawisko kulturowe, w którym fiksuje się i skoncentrowane w nim wyraża się ludzkie doświadczenie światopoglądowego samostanowienia w formach kulturowych opanowywania przyrody. Artystyczny obraz przyrody analizuje się jako potężny translator duchowego doświadczenia ludzkości, jako wynik estetycznie znaczącego i kulturowo przemyślanego projektowania aksjologicznego stosunku do bytu. W systemie wielofunkcyjności sztuki szczególnie wyróżnia się jej funkcja wychowawcza. Produkując szerokie spectrum aksjologicznych punktów orientacyjnych w relacjach z przyrodą, sztuka dzięki poznaniu milionów ludzi wraca te wartości do rzeczywistości obiektywnej jako pewne regulatory praktycznej działalności w przyrodzie. Został więc odkryty pedagogiczny potencjał estetyki ekologicznej oraz przedstawione zostało doświadczenie jego wykorzystania w celu korekcji światopoznania ekologicznego przyszłych nauczycieli.
    The article presents the theoretical and methodological substantiation of the role of art in person’s ecological culture education. The author justifies ecological paradigm of cultural and educational processes development in the modern world. Art is seen as a reliable factor in the formation of ecological outlook, as a phenomenon of culture, which has captured and concentrated human experience of ideological self-expression and experience of its objectification in the cultural exploration of nature. Artistic image of nature is analyzed as a powerful translator of spiritual humanity experience, as a result of significant aesthetic values and cultural comprehended design of value attitude to life. The educational function of art is highlighted among others. The art is producing a wide range of values towards relationship to nature. Thanks to the millions of people knowledge it returns those values into the objective reality as regulators of activity in nature. The pedagogical potential of environmental aesthetics is reveals and presented as an experience of future teachers the environmental outlook correction.
    Źródło:
    Rocznik Naukowy Kujawsko-Pomorskiej Szkoły Wyższej w Bydgoszczy. Transdyscyplinarne Studia o Kulturze (i) Edukacji; 2014, 9; 85-105
    1896-5903
    Pojawia się w:
    Rocznik Naukowy Kujawsko-Pomorskiej Szkoły Wyższej w Bydgoszczy. Transdyscyplinarne Studia o Kulturze (i) Edukacji
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-9 z 9

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies