Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "teacher training" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-3 z 3
Tytuł:
Axiological component of teacher training (the teachers of literature in particular)
Аксіологічна складова підготовки учителя літератури
Autorzy:
Ostrovska, Galina
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/469959.pdf
Data publikacji:
2016-09-01
Wydawca:
Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
Tematy:
professional teacher training
аxiological component of training
values
estimated consciousness
axiosphere of lesson
Opis:
The personality of a teacher is one of the most meaningful factors of forming youth evolution consciousness. For understanding clearly and deciding qualitatively educational tasks the future, the teacher has to know well what is the essence of its work and what kind of citizen is needed by society. The axiological constituent of preparation directs a teacher towards the qualitative planning and the effectiveness of the work. The purpose of the research is to expose the axiological constituent that meaningfulness of teachers’ preparation in their self identification should lead to the increase of the general level of educational services which are done to the society. Methods of the research – theoretical and empirical: supervision, teachers and students’ questionnaires, conversations and discussions, analysis of lessons’ plans and lessons, studying and generalization of pedagogical experience and pedagogical experiments. The motivational-value (axiological) component of preparation contains motives, goals, values, interest in the profession. The article determines the factors influencing on the students' motivation to learn. Training of a future teacher is to develop the student clear ideas about human, national, educational, ethical, personal values, values of literature and methods of teaching. The article contains a simulation algorithm of the lesson's axiosphere. Results. Axiological competence of the teacher – the result of purposeful training system, combining traditional psycho-pedagogical and axiological foundations of education.
Źródło:
Intercultural Communication; 2016, 1, 1; 101-113
2451-0998
Pojawia się w:
Intercultural Communication
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Цифрові технології у підготовці майбутніх педагогів: сучасні виклики дистанційної освіти
Digital Technologies in the Preparation of Future Teachers: Modern Challenges of Distance Education
Autorzy:
Будник, Олена
Ніколаєску, Інна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16539079.pdf
Data publikacji:
2022-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
професійна підготовка вчителя
дистанційна освіта
цифрові технології навчання
майбутні педагоги
цифровізація
цифрова компетентність
teacher training
distance education
digital learning technologies
future teachers
digitalization
digital competence
Opis:
The article highlights the theoretical and practical aspects of the organization of distance education in Ukraine, which has become especially active in the current conditions of the coronavirus pandemic and the imposed martial law due to large-scale Russian invasion. The research methods that allowed to conduct high-quality scientific research on the research issue in the field of higher education in Ukraine are highlighted. The article analyzes the social challenges, which relate primarily to the preparation of future teachers for the use of digital technologies in teaching. The need for professional training of future teachers is obvious, as graduates in further professional activities must be able to organize and implement the educational process in educational institutions using the potential of information and communication technologies, which is one of the most important professional competencies of modern professionals. The results of an empirical study of the outlined problem, which involved teachers from different regions of Ukraine (some of the respondents were students studying at the university and gaining the profession of teacher) are presented. The survey method revealed the understanding of teachers of educational institutions of different types of existing problems and challenges regarding the use of digital resources and tools in distance learning of students. The sample included different age categories of respondents: Boomer Generation, Generation X and Millennium (Generation Y). It was found that some respondents have difficulties in using didactic knowledge in distance learning (36.4%), creating moral and psychological comfort (36.4%), organizing and stimulating activity (25.5%) and effective online communication (21, 8%). Some digital technologies and tools for distance learning of future teachers and organizational forms of using information and communication technologies (ICT) are outlined.
У статті висвітлено теоретичні і практичні аспекти організації дистанційної освіти в Україні, яка особливо активізувалась в сучасних умовах пандемії короновірусу та запровадженого воєнного стану через масштабне вторгнення Росії. Виокремлено методи дослідження, які дозволили якісно провести наукові розвідки досліджуваного питання в сфері вищої освіти України. У статті аналізуються суспільні виклики, які стосуються передусім підготовки майбутніх учителів до використання цифрових технологій у навчанні. Необхідність професійної підготовки майбутніх педагогів у цьому очевидна, оскільки здобувачі вищої освіти у подальшій професійній діяльності повинні вміти організувати і здійснити освітній процес у закладах освіти із використанням потенційних можливостей інформаційно-комунікаційних технологій, що є однією з найважливіших професійних компетентностей сучасного фахівця. Представлено результати емпіричного дослідження окресленої проблеми, до якого було залучено педагогів із різних реґіонів України (частину респондентів склали студенти, які навчаються в університеті і здобувають професію вчителя). Методом опитування виявлено розуміння педагогами закладів освіти різних типів наявних проблем і викликів щодо застосування цифрових ресурсів та інструментів у дистанційному навчанні здобувачів освіти. Вибірка передбачала різні вікові категорії респондентів: покоління бумерів, покоління X та Міленіуми (покоління Y). Виявлено, що частина респондентів відчувають труднощі щодо використання дидактичних знань у дистанційному навчанні (36,4%), створення морально-психологічного комфорту (36,4%), організації та стимулювання активності (25,5%) та ефективної комунікації онлайн (21,8%). Окреслено деякі цифрові технології та інструменти для дистанційного навчання майбутніх учителів та організаційні форми використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 2; 69-78
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Чи можлива педагогічна дія без психології?
Is possible educational action without psychology?
Autorzy:
Дяченко, Людмила
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/485679.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji Humanum
Tematy:
pedagogical action;
psychology;
pedagogy;
pedagogical psychology;
psyhopedagogy;
training;
education;
teacher;
pupil
Opis:
In the article modified problems relationship between psychological science and practice of education and training, in particular, abstraction educational psychology and the inability to directly use its achievements in a real interaction between two subjects of educational action – teacher and pupil. It is argued that a major improvement of the educational process is possible only through the applications of psychology in teacher practice, including each of his educational action. Psyhopedagogy considered here as a way of combining psychological theory and practice of teaching and education. She does not deny educational psychology or pedagogy, but rather deepens and details of scientific psychological and pedagogical knowledge. The results of theoretical studies we analyzed the views on psyhopedagogy of various authors, mostly post-Soviet space: 1) as a new area of research; 2) as detailed analysis of the psychology of learning through teacher’s pedagogical action; 3) as psychologization pedagogy. Among the variety of views of scientists psyhopedagogy place in the system of scientific knowledge indisputable is its focus on practical training and education, to „live” interaction between teacher and pupil focus attention on the teaching of teachers. Thus, further development of ideas psyhopedagogy will be essential for preparing future teachers for pedagogical action. In this context, it can be regarded as a integrative approach to the study of how psychological and pedagogical disciplines, and to the development of the individual subjects of pedagogical interaction.
Źródło:
Humanum. Międzynarodowe Studia Społeczno-Humanistyczne; 2017, 4(27); 197-208
1898-8431
Pojawia się w:
Humanum. Międzynarodowe Studia Społeczno-Humanistyczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-3 z 3

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies