Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "stylistic" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-14 z 14
    Tytuł:
    Стилістично-синтаксична структура поетичного мовопростору Івана Низового
    Stylistyczno-składniowa struktura języka poetyckiego Iwana Nyzowego
    Stylistic and syntactic structure the poetic language of Ivan Nyzovyi
    Autorzy:
    Tielieżkina, Ołesia
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/31343568.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Tematy:
    rhetorical figures
    figures of displacement
    figures of accumulation
    figures of addition
    stylistic effect
    stylistic figure
    poetic language
    figury retoryczne
    figury przemieszczenia
    figury gromadzenia
    figury dodawania
    efekt stylistyczny
    figura stylistyczna
    przestrzeń języka poetyckiego
    Opis:
    Autorka rozpatruje tkankę składniowo-stylistyczną twórczości wybitnego ukraińskiego poety Iwana Nyzowego, którego dorobek artystyczny dotychczas pozostaje poza zasięgiem zainteresowań językoznawców. Nieodłącznym składnikiem przestrzeni językowej poety są środki stylistyczne o charakterze składniowym. Badaczka analizuje funkcjonowanie w utworach poety takich środków stylistycznych, jak figury dodawania (anafora, epistrofa, homoioteleuton), figury gromadzenia (gradacja, polisyndeton, asyndeton), figury przemieszczenia (inwersja, chiazm), figury retoryczne (zwrot adresatywny, pytanie, negacja, afirmacja, okrzyk). Za pomocą wymienionych środków figuratywno-ekspresyjnych o charakterze składniowym poeta tworzy wyjątkową tonację emocjonalną tekstu poetyckiego, uwypukla swoją wypowiedź, układa swoisty rysunek rytmiczno-melodyczny i kreuje wyraziste kontury obrazu poetyckiego, a zatem jako autor osiąga najbardziej wyrazisty efekt stylistyczny w manifestacji swojego światopoglądu indywidualnego.
    The author of the article considers the stylistic and syntactic features of the individual style of the famous Ukrainian poet Ivan Nyzovyi. His works were not appreciated enough from the linguistic point of view. Stylistic means based on the syntactic constructions are the main feature of the language of Ivan Nyzovyi’s poems. This article is devoted to the functions of such stylistic figures. The author examines the stylistic units as figures of addition (anaphora, epistrophe, homeoteleuth); figures of accumulation (gradation, polysyndeton, asyndeton); figures of displacement (inversion, chiasm); rhetorical figures (appeal, question, denial, affirmation, exclamation) in the poems. She concludes that the expressive means of syntactic origin create a special emotional tonality of the poetic narrative, highlight the key phrases, organize a peculiar rhythm pattern and relief contour of the poetry, and therefore achieve the most expressive stylistic effect in the presentation of the author’s worldview.
    Źródło:
    Studia Ukrainica Posnaniensia; 2023, 11, 1; 87-96
    2300-4754
    Pojawia się w:
    Studia Ukrainica Posnaniensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    До проблем лексикографічної презентації фемінативів у тлумачних словниках української мови
    On the Lexicographic Presentation of Female Nominations in Dictionaries of the Ukrainian Language
    O prezentacji leksykograficznej nazw żeńskich w słownikach języka ukraińskiego
    Autorzy:
    Архангельська, Алла
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/38697174.pdf
    Data publikacji:
    2022
    Wydawca:
    Polska Akademia Nauk. Instytut Slawistyki PAN
    Tematy:
    female nomination
    word-formation of female nominations
    variantivity
    functional and stylistic characteristics
    dictionary marker
    Opis:
    This article deals with the main problematic issues concerning the linguistic and technical principles of lexicographic presentation of female nominations in dictionaries of the Ukrainian language. The study analyses the positioning of female nominations on the axis “word form – separate word”, the grounds for their inclusion in / exclusion from the dictionary, the objectification of their derivational characteristics, the formalised description of their variants, and the lexicographic presentation of their functional and stylistic features, with the attendant problems of dictionary marking. The author proposes possible ways of optimising the lexicographic description of female nominations in such dictionaries. The analysis considers material from the second half of the twentieth century and the first decades of the twenty-first century; it also makes use of data from bilingual Russian-Ukrainian dictionaries.
    W artykule omówiono główne problemy dotyczące językowych i technicznych zasad prezentacji leksykograficznej nazw żeńskich w  słownikach języka ukraińskiego. Opracowanie analizuje ich umiejscowienie na osi „forma wyrazowa – wyraz odrębny”, podstawy włączenia/wykluczenia ze słownika, obiektywizację cech derywacyjnych, sformalizowany opis wariantów oraz prezentację leksykograficzną cech funkcjonalnych i stylistycznych, jak również związane z tym problemy dotyczące oznaczenia w słowniku. Autorka proponuje możliwe sposoby optymalizacji opisu leksykograficznego nazw żeńskich w słownikach tego typu. W analizie uwzględniono materiał z drugiej połowy XX wieku i pierwszych dekad XXI wieku; opracowanie wykorzystuje również dane z dwujęzycznych słowników rosyjsko-ukraińskich.
    Źródło:
    Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej; 2022, 57
    0081-7090
    2392-2435
    Pojawia się w:
    Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Ікони Страстей Господніх на полотні риботицької манери малярства
    Icons of Christ’s Passion on Canvas Painted in the Manner of Rybotychi Astists
    Autorzy:
    Kosiw, Roksolana
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1790568.pdf
    Data publikacji:
    2016-02-02
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    icons of Christ’s Passion on canvas
    17th century iconpainting
    Rybotychi manner
    iconography
    stylistic of painting
    Opis:
    The thesis studies five icons of Christ’s Passion painted on canvas in the manner of artists from the town of Rybotychi. It traces the role of iconpainting on canvas among Rybotychi painters. To compare the manner of iconpainting, icons of Christ’s Passion on wood were examined, including one with the signature of master Jakiv from Rybotychi dated 1675. It is the only icon of that iconography and manner with the author’s signature. On the basis of its manner and iconography, an icon from the village of Velykyj Vyslok was dated to the last quarter of the 17th century. Stylistic parallels between this icon and a few other icons on wood were traced. The shape of the canvas and iconography of two icons of unknown origin (from the National Museum in Krakow and the National Museum in Peremyshl) show that Rybotychi masters used common patterns, although these icons were painted by different authors. Based on the similarity of the icon from Krakow museum to Rybotychi icons from the end of the 17th century it was dated to the same time. The other two icons of Christ’s Passion on canvas feature a graphic manner similar to the popular local woodcuts of the time. Based on a 1703 icon from Brusno Nove village, the painting of an icon of unknown origin from the National Museum in Lviv was narrowed to the end of the 17th – beginning of the 18th centuries.
    Źródło:
    Studia Ucrainica Varsoviensia; 2016, 4; 413-429
    2299-7237
    Pojawia się w:
    Studia Ucrainica Varsoviensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Стан і перспективи дискурсивно-стилістичної лексикографії: огляд проблеми
    The State and Prospects of Discursive-Stylistic Lexicography: An Overview
    Stan i perspektywy leksykografii dyskursywno‑stylistycznej: przegląd problemu
    Autorzy:
    Шевченко, Лариса Іванівна
    Сизонов, Дмитро Юрійович
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/38659439.pdf
    Data publikacji:
    2020-12-31
    Wydawca:
    Polska Akademia Nauk. Instytut Slawistyki PAN
    Tematy:
    media lexicography
    discursive-stylistic lexicography
    lexicographic innovations
    media linguistics
    language dynamics
    the concept of the new dictionary
    Opis:
    This article presents a general analysis of traditional and new lexicography. In doing so, it argues for the relevance of discursive-stylistic theoretical approaches and practices in compiling innovative dictionaries. Using the example of Ukrainian and Polish media dictionaries, the authors describe the evolutionary process of transition from print to electronic (computer) dictionaries, and from descriptive to analytical ones. A survey they conducted among students of the Taras Shevchenko National University of Kyiv confirms this process: 84% of the respondents preferred using new dictionaries based on computer technologies. The authors note that the trends observed in Polish and Ukrainian media lexicography are logical in the context of the development of world lexicography. In order to confirm this, they provide an overview of American, German and British media dictionaries. They also describe new Ukrainian dictionaries of the discursive type (e.g. Medialinhvistyka: Slovnyk terminiv i poniatʹ [Media Linguistics: A Dictionary of Terms and Concepts] by Larysa Shevchenko, Dmytro Derhach and Dmytro Syzonov, 2014) and the frequency type (e.g. Novi slova ta frazeolohizmy v ukrains′kykh media: Slovnyk [A Dictionary of New Words and Phraseologisms in the Ukrainian Mass Media] by Larysa Shevchenko and Dmytro Syzonov, 2017). The dictionaries are discussed in the context of the development of Ukrainian lexicography and its interrelation with current European, particularly Polish, lexicographic tendencies. The authors plan to continue developing multimedia dictionaries, focusing in particular on collecting media material and its computer processing. The aim of this work is to expand and further organise a dataset for new dictionaries of the twenty-first century, guided by the discursive-stylistic theoretical approach.
    Artykuł przedstawia ogólną analizę leksykografii tradycyjnej i nowej, uzasadniając przy tym istotność dyskursywno-stylistycznych podejść i praktyk teoretycznych w tworzeniu innowacyjnych słowników. Na przykładzie ukraińskich i polskich słowników medialnych opisuje ewolucyjny proces przejścia od słowników drukowanych do elektronicznych (komputerowych) i od słowników opisowych do analitycznych. Ankieta przeprowadzona przez autorów wśrod studentów Kijowskiego Uniwersytetu Narodowego im. Tarasa Szewczenki potwierdza zachodzenie tego procesu: 84% respondentów woli korzystać z nowoczesnych słowników opartych na technologii komputerowej. Autorzy zauważają, że trendy obserwowane w polskiej i ukraińskiej leksykografii medialnej są logiczne w kontekście rozwoju leksykografii światowej, co potwierdza przegląd słowników z USA, Niemiec i Wielkiej Brytanii. Opisane zostały także ukraińskie neosłowniki – typu dyskursywnego (np. Медіалінгвістика: Словник термінів і понять [Media-lingwistyka: Słownik terminów i pojęć] Łarysy Szewczenko, Dmytra Derhacza i Dmytra Syzonowa, 2014) oraz frekwencyjnego (np. Нові слова та фразеологізми в українських медіа: Словник [Nowe słowa i idiomy w ukraińskich mediach: Słownik] Łarysy Szewczenko i Dmytra Syzonowa, 2017). Słowniki te omówiono w kontekście rozwoju ukraińskiej leksykografii i jej relacji ze współczesnymi europejskimi, a szczególnie polskimi, trendami leksykograficznymi. Autorzy planują dalsze prace nad nowoczesnymi słownikami multimedialnymi, w szczególności gromadzenie materiału medialnego i jego przetwarzanie komputerowe. Celem tej pracy naukowej jest dalsza rozbudowa elektronicznej kartoteki, która posłuży za podstawę nowych, dyskursywno-stylistycznych słowników XXI wieku.
    Źródło:
    Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej; 2020, 55
    0081-7090
    2392-2435
    Pojawia się w:
    Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Прагматичні функції стилістичних засобів в діалогічному мовленні героїв роману Річарда Олдінгтона «Death of a hero»
    Pragmatic functions of the stylistic devices in dialogues in the novel “Death of a hero” by Richrad Aldington
    Autorzy:
    Кобута (Kobuta), Світлана (Svitlana)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2177713.pdf
    Data publikacji:
    2022-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    pragmatics
    stylistic devices
    litotes
    oxymoron
    metaphor
    epithet
    implication
    R. Aldington
    прагматика
    стилістичні засоби
    літота
    оксюморон
    метафора
    епітет
    імплікація
    Р. Олдінгтон
    Opis:
    This article deals the role and place of stylistic devices in a work of art in the literary pragmatics context. Operating on the level «author – work – reader», literary pragmatics offers an interpretation of the text together in the light of hidden information. The paper focuses on the stylistic analysis of the dialogues of the characters in Richard Aldington’s novel “Death of a Hero” and defining the pragmatic functions of the given stylistic devices as source of implicit information. In addition to direct descriptions, Richard Aldington characterizes his characters through their speech. Stylistic figures in the dialogues help to assess the situation and understand the way of thinking of characters and their personal features. Phonetic and graphic stylistic devices often indicate the social background of the speaker, his emotional state and situations in which dialogues take palce. Syntactic stylistic means in dialogues are usually broken sentences, they do not add much aesthetic beauty or understanding of ideas, but they allow the author to make characters more believable so that readers feel for them. Syntactic stylistic devices in the dialogues of the novel provide readers with an opportunity to complete the thought of the character, to understand the course of their thoughts. The most frequently used stylistic devices in the dialogues of the novel Richard Aldington are of a lexical stratum; they not only enrich the language of a character, but also allow to evaluate their intelligence, depth of knowledge, imagination level, social background, age group, era. It is thanks to the stylistic devices that the author implicitly manages to explain that there has always been an abyss of misunderstanding between the protagonist and his surrounding, regardless of where he was at a certain stage of life. The contrast of the use of tropes in the speech of the protagonist before and after he became a soldier, demonstrating the fundamental changes in his outlook, shows a particularly important pragmatic function of the stylistic devices usage.
    Дана стаття розглядає роль і місце стилістичних засобів у художньому творі в контексті літературної прагматики. Опираючись на рівень «автор – твір - читач», літературна прагматика пропонує трактування тексту із урахуванням прихованої інформації. Метою даної розвідки є стилістичний аналіз діалогічного мовлення персонажів роману Річарда Олдінгтона «Death of a Hero» та визначення прагматичних функцій зазначених стилістичних засобів як носіїв імпліцитної інформації. Окрім прямих авторських описів, Річарда Олдінгтон характеризує своїх персонажів через їхнє мовлення. Стилістичні фігури у діалогах допомагають оцінити ситуацію та зрозуміти спосіб мислення і характери головних героїв. Фонетичні та графічні стилістичні засоби найчастіше вказують на соціальне походження мовця, іноді на його емоційний стан та особливості мовлення. Синтаксичні стилістичні засоби у діалогах досить часто зустрічаються у вигляді обірваних речень, що не стільки додає естетичної краси чи розуміння ідей, скільки дозволяє авторові героя правдоподібнішим, змусити читача перейнятися його проблемами. Синтаксичні стилістичні засоби у діалогах розглянутого роману націлюють читача на можливість самостійно завершити думку героя, зрозумівши хід його думок. Найчастіше в діалогах роману Річард Олдінгтон використовує лексичні стилістичні засоби, які не лише збагачують мову того чи іншого персонажа, але й дозволяють судити про широту його кругозору, глибину знань, ерудицію, образність мислення, належність до того чи іншого прошарку суспільства, вікової групи, епохи. Саме завдяки тропам авторові імпліцитно вдається пояснити, що між головним героєм та його оточенням завжди існувала прірва непорозуміння, незалежно від середовища в якому він знаходився. Особливу прагматичну функцію виконує контраст вживання тропів у мовленні головного героя до того як він став солдатом і після, демонструючи фундаментальність змін, які відбулися у його свідомості. Однією з найважливіших прагматичних функцій вживання стилістичних фігур у діалогах є надання читачам можливості отримати додаткову інформацію про покоління, яке описує Річард Олдінгтон, принципи його світогляду та систему цінностей.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 6(3); 111-121
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Антропонімікон історичного роману С. Скляренка «Володимир»
    Anthroponyms in S. Skliarenko’s historical novel «Volodymyr»
    Autorzy:
    Ільченко (Ilchenko), Ірина (Iryna)
    Ткаченко (Tkachenko), Настасія (Nastasiia)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2177712.pdf
    Data publikacji:
    2022-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    anthroponym
    proper name
    etymology
    onym
    onomasticon
    semantics
    stylistic role
    антропонім
    власне ім’я
    етимологія
    онім
    ономастикон
    семантика
    стилістична роль
    Opis:
    The paper provides a lexical and semantic analysis of the anthroponyms in Semen Skliarenko’s historical novel «Volodymyr», that illustrates the difficult time of Kievan Rus’ and Volodymyr’s personal life as well as the people surrounding him. Therefore, there is a strong trend showing a great many of the historic personalities’ names sustaining a chronotope of the novel. The proper names mentioned in the novel grant invaluable information how to interpret the whole text, sometimes impossible to express with other means. Among the anthroponyms we can see that the names of the Kyiv princes and princesses (Sviatoslav, Yaropolk, Oleg, Boleslav, Kyi, Shchek, Yaroslav, Volodymyr, Olga) are the most usable and most important in the aspect of the sense. The names of the famous emperors and kings (Shishman, Olaf, John, Constantine, Boleslav, Basil) are no mere less important. The author, S. Skliarenko involves plenty of proper names of foreign origin (Rurik, Rogvolod, Tur, Rogneda) to depict the historical reality. The names of the invented characters as well as the ones of the real historic personalities are not in sharp contrast either in stylistic or in functional terms, they do not differ in the terms of grammar structures although they belong to various cultures, historic periods and ethnic traditions. Each literary and artistic onym mentioned in the novel plays its own functional role. Semen Skliarenko uses the words of the literature and artistic onomastics to make them as a powerful expressive factor. Nominative literary and artistic anthroponyms serve as a ground for artistic onomastics to come along without any accompanying connotations. They are used in the novel only to call denotations unambiguously and differentiate them from the other characters. The characteristic function demonstrates national or regional affiliations, and it can also express certain features of the characters, their appearance, it expresses designated emotional attitude to the named character, the function can participate in the creation of temporal and spatial background of the novel. The chronological function becomes second to none when it specifies both a certain time and a certain place or just only one of these two indicators. In the analyzed novel, we have found some proper names bearing the ideological function with a negative connotation. The expressive and evaluative functions come as a set of means showing the characters’ emotional and expressive evaluation ranging from the pet form to the rude one. The text production function of proper names summarizes the features of the above functions, and we can see it in the novel due to the vast application of anthroponyms as connecting structural elements of the text. Thus, the anthroponyms in the analyzed novel creates ample opportunities for the study of individual names invented by the author, it will contribute to a deeper studying of the theory of precedent names, a more complete description of the idiosyncrasy of the write. As a prospective we are going to continue further research of Semen Skliarenko’s onomasticon as pragmatics aspect.
    У статті здійснено комплексний лексико-семантичний та функційний аналіз антропонімів роману Семена Скляренка «Володимир», присвяченого періоду правління Володимира, у якому автор майстерно переплітає історичні події з описом особистого життя київського князя. Тому недивно, що твір насичений найменуваннями історичних осіб, за допомогою яких формується хронотоп роману. Власні імена у романі дають неоціненну інформацію для інтерпретації всього тексту, іноді й таку, що іншими способами в творі не виражена. Серед антропонімів найбільш вживаними та найбільш вагомими за змістовим навантаженням є імена київських князів та княгинь (Святослав, Ярополк, Олег, Болеслав, Кий, Щек, Ярослав, Володимир, Ольга). Не менш важливими в аналізованому романі є імена імператорів та королів, які так чи інакше прославилися в минулі часи (Шишмани, Олаф, Іоанн, Костянтин, Болеслав, Василь). Для зображення історичної дійсності С. Скляренко вводить у роман велику кількість імен іншомовного походження (Рюрик, Регволд, Тур, Рогнедь). Імена вигаданих героїв та імена реальних історичних осіб у стилістичному і функціональному плані різко не контрастують, і не розрізняються між собою у плані граматичної структури, хоча вони і співвідносні з різними культурами, історичними періодами та етнічними традиціями. Кожен літературно-художній онім в романі має своє функціональне навантаження. У Семена Скляренка власні назви стають могутнім виразовим чинником. Номінативні літературно-художні антропоніми є основою художнього ономастикону та характеризуються відсутністю супровідних конотацій. У романі вони використовуються для того, щоб однозначно називати денотатів і диференціювати їх від інших персонажів. Характеристична функція демонструє національну чи регіональну приналежність, а також може увиразнювати певні риси характеру чи зовнішності носія, виражати емоційне ставлення до пойменованого персонажа, брати участь у творенні часово-просторового фону твору. Хронологічна функція стає провідною, коли онім спеціально вказує на певний час і місце або лише на одну з цих двох координат. У аналізованому творі деякі власні назви несуть в собі ідеологічну функцію з негативним підтекстом. Експресивно-оцінна функція представляє набір емоційно-експресивних оцінок персонажів – від зменшено-пестливих до згрубілих. Текстотвірна функція власних назв підсумовує усі попередні і проявляється в романі шляхом активного використання антропонімів як пов’язування структурних елементів тексту. Отже, антропонімікон аналізованого роману створює широкі можливості для дослідження індивідуально-авторських імен, що сприятиме поглибленню теорії прецедентного імені, більш повній характеристиці ідіостилю письменника. У перспективі плануються подальші дослідження ономастикону Семена Скляренка з погляду прагматики.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 6(3); 103-109
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    «Хоч не пансько, да й не хамсько будем розмовляти…» жанрово-стильові особливості творчості Івана Некрашевича
    “Chocz ne panśko, da i ne chamśko budem rozmowlaty” – a genre-stylistic characteristics of Ivan Nekrashevych’s works
    „Chocz ne panśko, da i ne chamśko budem rozmowlaty” – charakterystyka gatunkowo-stylistyczna twórczości Iwana Nekraszewycza
    Autorzy:
    Sarapyn, Vita
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1887607.pdf
    Data publikacji:
    2014
    Wydawca:
    Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II. Towarzystwo Naukowe KUL
    Tematy:
    synkretyzm stylistyczny
    barok
    klasycyzm
    oświecenie
    rokoko
    poetyka
    ludowa kultura śmiechu
    stylistic syncretism
    Baroque
    Classicism
    the Enlightenment
    rococo
    poetry
    folk humorous culture
    Opis:
    У статті розглянуто синкретичну стильову парадигму творчості священика Івана Некрашевича, структуровану естетичними тенденціями другої половини ХVІІІ ст. Зауважено, що у ній, поруч із бароковими, простежуються класицистичні і рокайльні елементи, а книжна традиція органічно співіснує з народною сміховою культурою.
    The article deals with the syncretistic stylistic paradigm of priest Ivan Nekrashevych’s creation, which is structured by aesthetic trends of the second half of the eighteenth century. It is determined that in Ivan Nekrashevych’s works there are classicism and rocaille elements along with baroque elements and literary tradition coexists organically with the folk humorous culture.
    W artykule omówiono synkretyzm stylistyczny twórczości o. Iwana Nekraszewycza, ukształtowany pod wpływem tendencji estetycznych II połowy XVIII wieku. W tekstach autora obok elementów barokowych zauważalne są również wpływy klasycystyczne i rokokowe, zaś wysoka kultura literacka współegzystuje z ludową kulturą śmiechu.
    Źródło:
    Roczniki Humanistyczne; 2014, 62, 7; 183-196
    0035-7707
    Pojawia się w:
    Roczniki Humanistyczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Поглиблена робота з міфонімами (на основі літературних творів шкільної програми для 10 класу)
    The in-Depth Work with Mythonyms (on the Basis of Literary Works of the School Program for 10th Grade)
    Autorzy:
    Івахно, Наталія
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/16647625.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    міфонім
    жанровий аналіз
    структурно-стильовий аналіз
    ідеаційно-концептуальний аналіз
    символ
    mythonym
    genre analysis
    structural and stylistic analysis
    ideational and conceptual analysis
    symbol
    Opis:
    Not common and not widespread in literary texts, such as anthroponymic or toponymic names, but quit functionally important can be considered mythonyms. Their role is revealed in the study of genre and stylistic features of some works of art of the school curriculum in Ukrainian literature for senior classes and worldviews of individual characters of those texts. The in-depth study of mythological artistic onyms is essential for tenth-grades. On the example of two works – Mykhailo Kotsyubynsky’s novel “Shadows og Forgotten Ancestors” and Lesya Ukrainka’s drama-extravaganza “Forest Song” – 10th grades can explore the role of the mythological names as one of the features of the drama genre, neo-romanticism style and ideology of cosmocentrism and paganism. That is why mythonyms need to be studied in depth within the genre, structural-stylistic and ideational-conceptual areas of research of a work of art. Like names of toponymic origin, mythological names combine both traditional etymological meanings and author’s additional meanings, which are valuable only in the context of a particular literary work. However, such names can often be symbolic. For example, Mavka is the heroine of Lesya Ukrainka’s neo-romantic drama-extravaganza “Forest Song”. The article outlines the optimal approach to the study of literary texts of the school curriculum in Ukrainian literature for 10th grade on the basis of genre, stylistic and ideological and conceptual analysis with in-depth study of mythological names. The paper identifies and proposes the basic requirements for the topics and objectives of the lessons devoted to the study of literary texts through involvement in the analysis of mythological names. The algorithm for constructing educational situations has been developed, the content of which corresponds to the proper names of methological characters and the author’s meanings contained in them.
    Не поширеними та не широко розповсюдженими в літературних текстах, як антропонімічні найменування чи топонімічні назви, проте достатньо функціонально важливими можна вважати міфоніми. Їхня роль виявляється в ході дослідження жанрових і стильових ознак деяких художніх творів шкільної програми з української літератури для старших класів та світоглядних орієнтирів окремих персонажів цих текстів. Поглиблене вивчення міфологічних художніх онімів істотно вагомим є для десятикласників. На прикладі двох творів – повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» та драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» – учні 10 класу можуть дослідити роль міфологічної назви як однієї з ознак жанру драми-феєрії, стилю неоромантизму та ідеологій космоцентризм та язичництво. Саме тому міфоніми необхідно поглиблено вивчати в межах жанрового, структурно-стильового та ідеаційно-концептуального напрямів дослідження художнього твору. Подібно до назв топонімічного походження міфологічні найменування поєднують і традиційні етимологічні значення, й авторські додаткові смисли, які є цінними тільки в контексті певного літературного твору. Разом із тим часто такі назви можуть виступати символічними. До прикладу, Мавка – героїня неоромантичної драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». У статті окреслено оптимальний підхід до вивчення художніх текстів шкільної програми з української літератури для 10 класу на основі жанрового, стильового та ідейно-концептуального аналізів із поглибленим вивченням міфологічних назв. У роботі визначено й запропоновано основні вимоги до тем та мети уроків, присвячених дослідженню літературних текстів через залучення до аналізу міфологічних найменувань. Розроблено алгоритм побудови навчальних ситуацій, зміст яких відповідає власним назвам міфологічних персонажів та авторським значенням, укладеним у них.
    Źródło:
    Viae Educationis; 2022, 4; 30-36
    2956-2856
    Pojawia się w:
    Viae Educationis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Семіотико-композиційні аспекти формування творів станкового живопису китаю: загальнотеоретичний аналіз
    Semiotico-compositive aspects of the formation of chinese equipment painting works: general theoretical analysis
    Autorzy:
    Sin, Khuan
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2036936.pdf
    Data publikacji:
    2022-03-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    China
    easel painting
    semiotics
    stylistic traditions
    stylistics
    works of easel painting
    Китай
    станковий живопис
    cеміотика
    стилістичні традиції
    стилістика
    твори станкового живопису
    Opis:
    The scientific article is devoted to the complex analysis of semiotic-compositional aspects of formation of works of easel painting of China. It established that taking into account the holistic and fundamental changes that took place in the spiritual life of society in the late XX –early XXI century and due to the transformations taking place in the fine arts of China, it is obvious that profound changes have affected the methodology of philosophical knowledge and the foundations of artistic creativity. In art, the practice of artistic creativity and the accompanying philosophical reflection always go hand in hand, fully determining each other. In turn, attention to some specific aspects of the formation of the compositional construction of a work of art is not only able to promote practice, but can deepen the degree of penetration into all aspects of the topic under consideration. Emphasis is placed on the fact that extrapolating such a method to the study of the phenomena of compositional construction, we can afford to trace the relationship between individual artistic styles and their relationship to the goals and objectives of composition. This allows us to distinguish two aspects of the study: the attitude to the composition, its goals, objectives, methods and techniques in the context of the analyzed individual artistic styles; attitude to the composition, its goals, objectives, methods and techniques, as a communicative model of “open” type, in which the message changes as codes change, and the use of certain codes is dictated by ideology, features of historical development, translational movement of semiosis.
    Наукова стаття присвячена комплексному аналізу семіотико-композицій- них аспектів формування творів станкового живопису Китаю. Встанов- лено, що беручи до уваги цілісні та ґрунтовні зміни, що відбулися в ду- ховному житті суспільства наприкінці XX–початку XXI ст. та зумовлені трансформаціями, що відбуваються в образотворчому мистецтві Китаю, стає очевидним, що глибокі перетворення торкнулися методології філо- софського пізнання та основи художньої творчості. У мистецтві практика художньої творчості та супутня їй філософська рефлексія завжди йдуть пліч-о-пліч, повноцінно детермінуючи ода одну. Своєю чергою увага до деяких специфічних аспектів формування композиційної побудови худож- нього твору не тільки здатна просунути практику, а й може поглибити ступінь проникнення в усі аспекти теми, що розглядається. Акцентовано увагу на тому, що, екстраполюючи подібний метод на дослідження феноменів композиційної побудови, ми можемо дозволити собі простежити взаємозв’язок між окремими художніми стилями та їх ставленням до цілей і завдань композиції. Це дозволяє виділити два ас- пекти досліджуваного: ставлення до композиції, її цілей, завдань, способів та прийомів у контексті аналізованих окремих художніх стилів; ставлення до композиції, її цілей, завдань, способів та прийомів як до комунікативної моделі «відкритого» типу, в якому повідомлення змінюється в міру того, як змінюються коди, а використання тих чи інших кодів диктується ідеологі- єю, особливостями історичного розвитку, поступальним рухом семіозісу.
    Źródło:
    Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 1(33); 177-193
    1643-6911
    Pojawia się w:
    Krakowskie Studia Małopolskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Жанрова та стилістична специфіка творчості Макса Кідрука
    Gatunkowa oraz stylistyczna specyfika twórczości Maksa Kidruka
    Genre and stylistic specificity of Max Kidruk’s work
    Autorzy:
    Rzekiecka, Gabriela
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/31343573.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Tematy:
    images-symbols
    linguistic expression
    author’s style
    Max Kidruk
    genre
    stylistic
    genre transformations
    obrazy-symbole
    ekspresywna leksyka
    autorski styl
    transformacje gatunkowe
    stylistyka
    gatunek
    Maks Kidruk
    Opis:
    W artykule przedstawiono analizę gatunkowej oraz stylistycznej specyfiki twórczości ukraińskiego pisarza Maksa Kidruka na przykładzie powieści Nie patrz wstecz i milcz oraz Zanim światło nie zgaśnie na zawsze. Stwierdzono, że przedstawiciel najmłodszej generacji literatury ukraińskiej umiejętnie transformuje elementy różnych gatunków i łączy je w swojej prozie, zatem trudno jednoznacznie określić istotę gatunkową jego utworów. Owe transformacje są cechą charakterystyczną oryginalnego stylu autorskiego, który wciąż pozostaje niedostatecznie zbadany. W utworach tego pisarza zaprezentowane są takie jednostki leksykalne, jak onimy, terminy, ekspresywna leksyka (barbaryzmy, egzotyzmy, wulgaryzmy itp.). Ponadto w badanych tekstach prawie nie ma opisów, pojawiają się obrazy-symbole czy nawet przypisy i załączniki. Twórczość Maksa Kidruka może służyć jako źródło dalszych badań zarówno z zakresu stylistyki językowej, jak i literaturoznawstwa.
    The article presents an analysis of the genre and stylistic peculiarities of Max Kidruk’s novels Until the Light Fades Away and Don’t Look Back and Stay Quiet. It was found that this representative of the young generation of literature skillfully transforms elements of different genres and combines them in his prose, making it difficult to unambiguously define the genre of his works. These transformations are a characteristic feature of his original style, which is still insufficiently explored. Lexical units such as proper nouns, linguistic expression (barbarisms, exoticisms, vulgarism, etc.) and terms are presented in Kidruk’s works. In addition, there are almost no descriptions in the researched texts, but images-symbols or even footnotes and appendices appear. Max Kidruk’s work can serve as a source for further research in linguistic stylistics as well as in literary studies.
    Źródło:
    Studia Ukrainica Posnaniensia; 2023, 11, 1; 109-119
    2300-4754
    Pojawia się w:
    Studia Ukrainica Posnaniensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Мовностилістичні особливості публіцистики Святомира Фостуна в журналі „Сурмач”
    Językowe i stylistyczne cechy publicystyki Swiatomyra Fostuna w czasopiśmie „Surmacz”
    Linguistic features of Sviatomyr Fostun’s journalism in the journal “Surmach”
    Autorzy:
    Sawczuk, Rusłana
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/31343500.pdf
    Data publikacji:
    2022
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Tematy:
    journalistic text
    the spelling of 1929
    stylistic devices
    the journal “Surmach”
    Sviatomyr Fostun
    tekst publicystyczny
    pisownia 1929 roku
    środki stylistyczne
    czasopismo „Surmacz”
    Swiatomyr Fostun
    Opis:
    W artykule przedstawiono analizę tekstów publicystycznych Swiatomyra Fostuna, publikowanych w londyńskim czasopiśmie wojskowym „Surmacz”. W szczególności zbadano specyfikę ich konstrukcji gramatycznej i stylistycznej. Stwierdzono, że publicystyka autora odzwierciedla cechy fonetyczne, ortograficzne, leksykalne i morfologiczne, skodyfikowane w pisowni ukraińskiej w 1929 roku. Przedstawicielami twórczej autoekspresji dziennikarza w analizowanych tekstach publicystycznych są tropy i figury stylistyczne, które stanowią poszerzenie ram znaczeniowych wiadomości, ujawniają jej głębokie, istotne cechy. Stwierdzono, że autor posługuje się środkami stylistycznymi w języku publicystycznym dla wzmocnienia emocjonalnego i ekspresyjnego, cech aksjologicznych (oceny pozytywnej i negatywnej), wskazówek komunikacyjnych i pragmatycznych. Elementy intertekstualne przyczyniają się do strukturalnej i semantycznej całości tekstów publicysty, koordynują percepcję i interpretację wiadomości przez adresata we właściwym kierunku.
    The article deals with the journalistic texts of Svyatomyr Fostun, published in the London military journal “Surmach” (Trumpeter). It analyzes the specifics of the grammatical and stylistic design of these texts. It was found that the author’s journalism reflects the phonetic, orthographic, lexical, and morphological features codified in the Ukrainian spelling of 1929. The journalist’s creative self-expression in the analyzed journalistic texts includes tropes and stylistic figures, which expand the semantic framework of the text, and reveal its essential features. The conclusion is that the author uses stylistic devices in journalistic language for emotional and expressive reinforcement, axiological characteristics (positive and negative evaluation), communicative and pragmatic guidelines. Intertextual elements contribute to the structural and semantic integrity of the publicist’s texts, and coordinate the addressee’s perception and interpretation of the message in the right direction.
    Źródło:
    Studia Ukrainica Posnaniensia; 2022, 10, 1; 59-73
    2300-4754
    Pojawia się w:
    Studia Ukrainica Posnaniensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    СЕМАНТИКО-СТИЛІСТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ФУТБОЛЬНОЇ ЛЕКСИКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В НЕСПЕЦІАЛЬНИХ
    SEMANTIC AND STYLISTIC POTENTIAL OF FOOTBALL VOCABULARY OF UKRAINIAN LANGUAGE IN NON-SPECIALIZED CONTEXTS
    Autorzy:
    СТРУГАНЕЦЬ, ЮРІЙ
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1041621.pdf
    Data publikacji:
    2020-06-30
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Tematy:
    football vocabulary
    terms of football
    semantic and stylistic potential of vocabulary
    colloquial language
    słownictwo piłkarskie
    terminy piłki nożnej
    potencjał semantyczno-stylistyczny słownictwa
    język środków masowego przekazu
    Opis:
    W artykule zaznaczono, że na początku ХХІ wieku piłka nożna to zjawisko wielokulturowe, które znajduje odzwierciedlenie w różnych leksykonach krajowych. Mimo odręb‑nych badań słownictwa piłkarskiego lub terminologii piłkarskiej w różnych językach w ukraińskiej leksykologii i terminologii brak badań naukowych, które ujawniają funkcjonalne cechy nominacji do piłki nożnej. Celem badania jest przeanalizowanie potencjału semantyczno-stylistycznego słownictwa piłkarskiego języka ukraińskiego w niespecjalistycznym obszarze wdrażania. Zadaniem jest całościowe ogarnięcie takich segmentów niespecjalistycznej komunikacji piłkarskiej, jak język mediów i język mówiony. Ustalono, że w niespecjalistycznym obszarze socjum lingwistycznego terminy piłkarskie zaznają determinologizacji. Z powszechnie używanym słownictwem łączą je następujące parametry: dostępność i zrozumienie, zabarwienie emocjonalne, obecność synonimii, antonimii. Analiza funkcjonowania słownictwa piłkarskiego w niespecjalistycznych kontekstach wskazuje na stałą tendencję do zmiany znaczenia słów. W języku mediów najbardziej funkcjo‑nalnie aktywne są takie jednostki leksykalne, jak arbiter, outsider, forward. W języku mówionym najczęściej zmienia swoje semantyczno-stylistyczne parametry leksem odfutbolić. Do rozszerzenia semantycznego zakresu słów przyczynia się przede wszystkim metaforyzacja. Ogólnie rzecz biorąc, słownictwo piłkarskie jako dynamiczny segment aktywności językowej społeczeństwa wymaga ciągłego studiowania i normalizacji.
    It is noted in the article that at the beginning of the 21th century football is a multicultural phenomenon, which is reflected in various national lexicon. Despite the separate studies of football vocabulary or football terminology in different languages, there are no scientific studies in Ukrainian lexicology and terminology that reveal the functional features of football nominations. The purpose of the study is to analyze the semantic and stylistic potential of the football vocabulary of Ukrainian language in the non-specialized sphere of realization. Declared task: to cover such segments of non-professional football communication as media and spoken language. It is established that in the non-specialized sphere of linguistic societies football terms are subject to determinism. The commonly used vocabulary brings together the following parameters: accessibility and clarity, emotional color of the lexical units, the presence of synonymy, antonymy. Analysis of the functioning of the football vocabulary in non-special contexts indicates about constant tendency to change the meanings of words. In the language of mass media in non-special contexts, the most significant functional activity is the lexical units from the football sphere, as referee, outsider, forward. In colloquial language, the lexeme to outfootball often changes its stylistic parameters and transforms the semantic content. Metaphorization, first of all, contributes the expansion of semantic volume of words. Football vocabulary as a dynamic segment of linguistic activity of society requires regular studying and normalization.
    Źródło:
    Studia Ukrainica Posnaniensia; 2020, 8, 1; 179-188
    2300-4754
    Pojawia się w:
    Studia Ukrainica Posnaniensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    „Не казися, вітре..., Гуляй собі, небоже, ...” (концепт „вітер” у „малій прозі” Василя Ткачука)
    „Don’t Be Angry, My Wind... Be Merry,...” (The Concept of “Wind” in the “Short Stories” of Wasyl Tkaczuk)
    „Nie sierdźże się, wietrze…, hulaj sobie, niebożę, …” (kоncept „wiatr” w „małej prozie” Wasyla Tkaczuka)
    Autorzy:
    Horniatko-Szumiłowicz, Anna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1877099.pdf
    Data publikacji:
    2019-11-04
    Wydawca:
    Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II. Towarzystwo Naukowe KUL
    Tematy:
    koncept
    indywidualno-autorski obraz świata
    bogactwo środków stylistycznych
    nowelistyka
    literatura ukraińska
    concept
    individual and authorial image of the world
    rich stylistic means
    short stories
    Ukrainian literature
    Opis:
    Wiatr – to jeden ważnych obok słońca, księżyca, chmur, mrozu czy nieba konceptów wchodzących w skład konceptosfery Wasyla Tkaczuka – ukraińskiego nowelisty lat 30. XX w. Koncept wiatr funkcjonuje w systemie pozostałych konceptów, treści których zakodowane są w kulturowo-mentalnościowej przestrzeni narodu i jednocześnie w indywidualno-autorskim obrazie świata. Przeżycia bohaterów zharmonizowane są w najwyższym stopniu z elementami świata przyrody. Tak więc czytelnik paralelnie do działań bohaterów śledzi „poczynania” wiatru czy wspomnianych wyżej słońca, księżyca, chmur, mrozu, nieba. Zgłębienie jednego z ważnych konceptów w prozie Wasyla Tkaczuka jest tym bardziej zajmujące, iż mało znana spuścizna twórcza nowelisty wciąż czeka na należne jej miejsce w kanonie ukraińskiej literatury.
    Wind, apart from the Sun, moon, clouds, frost or the sky, is one of the most important concepts presented by Wasyl Tkaczuk, a Ukrainian short story writer of the 1930s. The concept of wind functions in the system of other concepts, contents, which are embedded into the cultural and mental identity of the nation, as well as in the individual and authorial image of the world. The experiences of heroes are harmonized to the highest degree with the elements of the natural world. Therefore the reader can trace the „actions” of the wind, Sun, moon, clouds, frost or the sky along with the actions of the heroes. Exploring one of the major concepts in the prose of Wasyl Tkaczuk is all the more engaging that the little-known creative legacy of the short story writer still awaits its rightful place in the canon of Ukrainian literature.
    Źródło:
    Roczniki Humanistyczne; 2019, 67, 7; 169-179
    0035-7707
    Pojawia się w:
    Roczniki Humanistyczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    АПОЗИТИВНА СИНТАКСЕМА ЯК ВИРАЗНИК ТРОПЕЇЧНИХ ЗНАЧЕНЬ У ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ
    APPOSITIVE SYNTAXEME AS AN EXPRESSION OF TROPICAL MEANINGS IN BELLES-LETTERS TEXT
    APOZYTYWNY SYNTAKSEM JAKO REPREZENTANT ZNACZEŃ TROPICZNYCH W TEKŚCIE LITERACKIM
    Autorzy:
    Рабчук, Ірина
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1041068.pdf
    Data publikacji:
    2020-12-31
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Tematy:
    appositive syntaxeme proper
    semi-predicative appositive syntaxeme
    belles-letters style
    trope
    stylistic role of appositive syntaxeme
    syntaksem apozytywny
    półpredykatywny syntaksem apozytywny
    styl artystyczny
    trop
    stylistyczne nacechowanie syntaksemu pozytywnego
    Opis:
    The article focuses on the fact that modern Ukrainian linguistic research is mainly devoted to the functioning of appositive epithets and metaphors syntaxemes in the poetical type of the belles-letters style. Therefore, the aim of the paper is an attempt at a comprehensive analysis of the tropical meanings of the appositive syntaxeme proper and semi-predicative appositive syntaxeme in texts of in prose and poetical belles-letters style, as well as a description of their stylistic roles. The article reveals that, in most cases, appositive syntaxemes are epithets, similes, and metaphors. Іt has been found that in belles-letters text, the appositive syntaxeme in detached and non-detached positions can take the form of the following tropes: personification, oxymoron, paronomasia, antithesis, amplification. Moreover, it is capable of expressing irony and sarcasm. The author records the cases of the use of semi-predicative appositive syntaxemes in the roles of synecdoches, periphrases and hyperboles. The author concludes that all appositive syntaxemes with tropical function create bright images of human characters as well as the other creatures, objects and phenomena that surround them. They allow writers to convey their thoughts, attitudes, and the peculiarities of their perception of the world.
    Autorka artykułu skupia uwagę na funkcjonowaniu apozytywnych epitetów składniowych i metafor w poetyckiej różnorodności artystycznego stylu wypowiedzi. W niniejszym badaniu podjęto próbę całościowej analizy spektrum tropicznych znaczeń pozytywnej i półpredykatywnej składni w prozie i w poetyckich tekstach literackich charakteryzujących się pewnym obciążeniem stylistycznym. Często apozytywy funkcjonują jako epitety, porównania i metafory. Możemy też zauważyć, że w tekście literackim apozytywny syntaksem zarówno w pozycji izolowanej, jak i nieprzydzielonej można wyrazić za pomocą personifikacji, oksymoronu, paronomii, antytezy, amplifikacji. Potrafi także działać jako wyraz ironii, sarkazmu. Zdarzały się przypadki zastosowania półprzewidywalnego apozytywnego syntaksemu synekdochy, peryfrazy i hiperboli. W rezultaciebadania stwierdza się, że wszystkie apozytywy o funkcji tropicznej przyczyniają się do tworzenia wyrazistych obrazów zarówno ludzi, jak i innych istot, przedmiotów, otaczających ich zjawisk, pozwalają pisarzom przekazywać w wystarczająco angażujący i skondensowany sposób myśli, postawy i osobliwości światopoglądu.
    Źródło:
    Studia Ukrainica Posnaniensia; 2020, 8, 2; 57-69
    2300-4754
    Pojawia się w:
    Studia Ukrainica Posnaniensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-14 z 14

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies