Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "song," wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-9 z 9
    Tytuł:
    Питання функціональності та виконавства українських і польських танцювальних пісень
    Questions of functionality and specifics of performance of Ukrainian and Polish songs for dance
    Zagadnienia funkcjonalności i wykonania ukraińskich i polskich piosenek do tańca
    Autorzy:
    Лещинська, Світлана
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2178921.pdf
    Data publikacji:
    2015-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    Ukrainian song for dance
    Polish song for dance
    function
    syncretism
    ukraińskie piosenki taneczne
    polskie piosenki taneczne
    funkcje
    synkretyzm
    Opis:
    The article is an attempt to the scientific elucidation of the questions ot existence and creation of the form and type of songs for dance in Ukrainian and Polish folklore. Comparable analysis of genre samples is discussed from the angle of their functionality and the specifics of their performance.
    Artykuł jest próbą naukowego wyjaśnienia zagadnienia istnienia oraz tworzenia formy tanecznych piosenek w folklorze ukraińskim i polskim. Porównawcza analiza próbek wymienionego wyżej gatunku folkloru ukraińskiego i polskiego odbywa się pod kątem ich funkcjonalności oraz specyfiki realizacji.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2015, 1; 165-177
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Феномен українських фольклорних вокально-інструментальних ансамблів (60–70-ті рр. ХХ ст.)
    Autorzy:
    Kovalenko, Evgenii Vladimirovich
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2158826.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji Humanum
    Tematy:
    vocal-instrumental ensemble of Ukrainian song folklore
    Estrada
    arrangements
    Opis:
    For example, the creative activities of Ukrainian vocal-instrumental ensembles «March», «Aeneas», «kobza», «Second breath», «the Bells» can be traced to the manifestation of characteristic signs which was characteristic of the work other groups: focus on Ukrainian folklore, the synthesis narodnostnich traditions with the rhythms, timbres, harmonic means big bat and a traditional variety, originality performing style, and the like. Examines the factors that influenced the formation of the national folklore VIЕ the 60-70-ies of XX century, features of their activity in the conditions of Soviet reality, repertoire, instrumental composition and intonational sources.
    Źródło:
    Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne; 2016, 1(14); 119-128
    1730-0266
    Pojawia się w:
    Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Лінгвальний простір концепту 'кохання' в українських сучасних піснях
    Verbalisation of the Concept кохання ‘love’ in Modern Ukrainian Songs
    Werbalizacja pojęcia кохання ‘miłość’ we współczesnych piosenkach ukraińskich
    Autorzy:
    Сулима, Олеся
    Висоцький, Анатолій
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/38697592.pdf
    Data publikacji:
    2022
    Wydawca:
    Polska Akademia Nauk. Instytut Slawistyki PAN
    Tematy:
    concept
    love
    linguistic worldview
    Ukrainian song
    archaic and mythological views
    Opis:
    This article is devoted to the verbalisation of the concept кохання ‘love’ in modern Ukrainian songs. The study pinpoints specific means of its linguistic expression (lexemes, phrases, descriptive constructions, English words), determines its main characteristics, and identifies the influence of attendant archaic beliefs and convictions on the poetics of modern Ukrainian songs. The aim of the study is to analyse the semantics and means of verbalising the concept “love”, to establish its key features, and to determine the specifics of the use of nuclear lexemes and peripheral language units to describe it. The actual material of the study were the lyrics of Ukrainian songs from the late twentieth and early twenty-first centuries. They were analysed using the following methods: non-participant observation, descriptive method, contextual analysis, statistical analysis. In modern Ukrainian songs, the nouns кохання, любов ‘love’ and the verbs кохати, любити ‘to love’, as well as the English lexeme love, are used very rarely, both in the lyrics and in the titles. Their authors prefer metaphorical descriptive constructions in order to avoid banality and obscure the main semе: ‘deep heartfelt affection for a person of the opposite sex’. At the same time, most of these constructions are complex. In “female” songs, the authors appeal to (1) mythological or archaic views, comparing a woman to magical beings endowed with extraordinary powers; (2) internal misogyny. “Male” songs, in turn, mostly tend to heroise the characters they feature.
    Niniejszy artykuł przedstawia werbalizację pojęcia кохання ‘miłość’ we współczesnych piosenkach ukraińskich. W opracowaniu wskazano na konkretne językowe środki, przy użyciu których jest wyrażane (leksemy, frazy, konstrukcje opisowe, wyrazy angielskie), jak również określono jego główne cechy oraz wpływ związanych z nim archaicznych wierzeń i przekonań na poetykę współczesnych piosenek ukraińskich. Celem pracy jest analiza semantyki i sposobów werbalizacji pojęcia „miłość”, ustalenie jego kluczowych cech oraz określenie specyfiki użycia leksemów na określenie zasadniczego znaczenia oraz jednostek językowych używanych do opisu cech peryferyjnych. Materiał będący podstawą badań stanowią teksty piosenek ukraińskich z przełomu XX i XXI wieku, które zanalizowano przy użyciu następujących metod: obserwacja nieuczestnicząca, metoda opisowa, analiza kontekstowa, analiza statystyczna. We współczesnych piosenkach ukraińskich rzeczowniki кохання, любов ‘miłość’ i czasowniki кохати, любити ‘kochać’ oraz angielski leksem love ‘miłość, kochać’ są używane bardzo rzadko, zarówno w tekstach, jak i w tytułach. Ich autorzy preferują metaforyczne konstrukcje opisowe, aby uniknąć banału i przesłonić zasadniczy sem: ‘głębokie uczucie do osoby płci przeciwnej’. Jednocześnie większość tych konstrukcji jest złożona. Autorzy piosenek „kobiecych” odwołują się do (1) przekonań mitologicznych lub archaicznych, porównując kobietę do istot magicznych obdarzonych niezwykłymi mocami; (2) wewnętrznej mizoginii. „Męskie” piosenki w większości przejawiają tendencję do heroizowania postaci, które w nich się pojawiają.
    Źródło:
    Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej; 2022, 57
    0081-7090
    2392-2435
    Pojawia się w:
    Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Проблеми розмивання та деструкції національної ідентичності
    Problems of Building and Destruction of National Identity
    Autorzy:
    Шершова, Тетяна
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2163433.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    самоідентифікація
    національно-культурна ідентичність
    фальшива історична пам’ять
    народно-пісенні практики
    фольклор
    народна пісня
    self-identification
    national and cultural identity
    false historical
    memory
    folk song practices
    folklore
    folk song
    Opis:
    The article analyzes different types of identity and finds that both regional, ethnic and national, belong to the territorial identity, and regional is more volatile and unstable iv contrast to ethnic, which, in addition to territoriality involves in its consideration of historical component – memories, memory of ancestors. The article also traces the influence of cultural memory on the formation of national identity. Studies of cultural memory are interdisciplinary in nature and are the subject of reflection in various scientific discourses (historical (F. Aries, J. Lefebvre, P. Nora, F. Fure), culturological (F. Yates, M. Foucault), sociological (M. Halbwax), philosophical (A. Bergson, E. Durkheim, A. Mole), psychological (W. Wordsworth, Z. Freud), etc.). Cultural memory is formed over the centuries and transmits cultural content in the form of texts, images, inscriptions, monuments, rituals, all indicators of tradition. It is a prerequisite for self-identification, as it connects knowledge about the past and present life situation of a particular social group. The issue of cultural memory is an important research issue. Songwriting transforms the cultural memory of Ukrainians and through the emotional component of the song (folklore) forms different types of identity. Mnemics of modus, decoded and incorporated into regional culture, are stable guardians of traditions that are broadcast not only limited territories, but are able to spread to unlimited areas. Thus, regional culture penetrates into various layers of national culture, supplementing and enriching it with cultural meanings. Cultural memory is most vividly formed in the Diasporas, which is explained by the desire to preserve national identity outside the homeland. The ways of expressing identity by folk songs are outlined. National-cultural identity is defined as a sense of belonging to a national community, consideration of one’s personality through the prism of identification with its symbols, values, history and culture. The significance of folk song practices for the formation of national identity is substantiated. Cultural regional identity in modern conditions is characterized. The region covers the history of Ukrainian culture in a new perspective and contributes to the study of individual territorial centers as unique and inimitable units in not only historical, geographical and art aspects, but also is important in cultural discourse. The appeal to primary source, in particular the folk song, makes a mechanism for the preservation of national integrity, transforming through the emotional component of song performance into cultural memory, which forms the identity itself. Cultural memory combined with historical experience will result in national identity and conscious being.
    У статті проаналізовано різні види ідентичності та з’ясовано, що як регіональна, так і етнічні та національна, відносяться до територіальної ідентичності, при чому, регіональна виявляється більш мінливою та нестійкою на відміну від етнічної, яка, окрім територіальності залучає до свого розгляду ще історичний компонент – спогади, пам’ять про пращурів. У статті простежуємо також вплив культурної пам’яті на формування національної ідентичності. Дослідження культурної пам’яті мають міждисциплінарний характер і є предметом осмислення у різних наукових дискурсах (історичному (Ф. Ар’єс, Ж. Лефевр, П. Нора, Ф. Фюре), культурологічному (Ф. Йейтс, М. Фуко), соціологічному (М. Хальбвакс), філософському (А. Бергсон, Е. Дюркгайм, А. Моль), психологічному (У. Вордсворт, З. Фрейд) та ін.). Культурна пам’ять формується століттями та транслює культурний зміст у вигляді текстів, зображень, надписів, монументів, ритуалів, тобто всіх показників традицій. Вона є обов’язковою умовою самоідентифікації, так як пов’язує знання про минуле та сучасну життєву ситуацію певної соціальної групи. Питання формування культурної пам’яті – важлива дослідницька проблема. Пісенна творчість трансформує культурну пам’ять українців і через емоційну складову пісні (фольклору) формує різні типи ідентичності. Мнемотичні модуси, розкодовані та інкорпоровані до регіональної культури, являються стійкими охоронцями традицій, які транслюються не лише на обмежені території, а здатні поширюватися на необмежені ділянки. Так, регіональна культура проникає у різні прошарки національної культури, доповнюючи та збагачуючи її культурними смислами. Найяскравіше культурна пам’ять формується у діаспорах, що пояснюється прагненням до збереження національної ідентичності за межами Батьківщини. Окреслено способи вираження ідентичності народно-пісенними засобами. Національно-культурна ідентичність визначається як відчуття приналежності до національної спільності, розгляд своєї особистості крізь призму ототожнення з її символами, цінностями, історією та культурою. Обґрунтовано значущість народно-пісенних практик для формування національної ідентичності. Охарактеризовано культурну регіональну ідентичність в умовах сучасності. Регіоніка висвітлює історію культури України у новому ракурсі та сприяє вивченню окремих територіальних осередків як унікальних і неповторних одиниць не лише в історичному, географічному та мистецтвознавчому аспектах, а також має вагоме значення в культурологічному дискурсі. Звернення до першоджерел, зокрема народної пісні, уможливлює механізм збереження національної цілісності, трансформуючись через емоційну складову пісенного виконавства в культурну пам’ять, яка формує власне ідентичність. Культурна пам’ять у поєднанні з історичним досвідом в результаті становитимуть національну ідентичність та усвідомлене буття.
    Źródło:
    Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 4(36); 44-60
    1643-6911
    Pojawia się w:
    Krakowskie Studia Małopolskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Функціонально-поетична самоідентифікація Купала в українських купальських піснях
    Functional and poetic self-identification of Kupala in Ukrainian Kupala’s songs
    Autorzy:
    Davydiuk, Victor
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/32062750.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-28
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    Купало
    купайлиця
    Марена
    купальський обряд
    пісенний текст
    Kupalo
    kupaylytsia
    Marena
    kupala rite
    song text
    Opis:
    У час, коли Україна хоч із з деяким відставанням від інших країн Європи починає остаточно втрачати свій традиційний фольклор, надважливим завданням постає його практична музеєфікація. Одне з найважливіших завдань цього процесу – пояснення збережених та реконструкція забутих обрядів у їхньому пісенному контексті. Поважне місце серед нагальних питань такого осмислення потребує Купало. Полісемія самого цього слова свідчить як про його давність, так і поступовий шлях до утрати деяких смислів. Аналіз однотипних свят серед народів Європи переконує в тому, що українське свято з цією назвою увібрало в себе чимало смислів, які могли належати до інших календарних свят або ж були перенесені з українських теренів та оказіонально адаптовані до інших дат чи нагод. Матеріалом для аналізу стали тільки тексти, які мають безпосередню згадку про купала у різних його іпостасях. Українська лексема купало має кілька значень: назва свята, обрядове деревце, купа хмизу для купальського вогнища, купалами на крайньому північному заході називають купальські пісні. У текстах пісень з цим словом асоціюється таке обрядове наповнення, як сплітання віночків, розпалювання купальського вогнища молодицею та збереження його протягом трьох днів, стрибання через вогнище, дівочі бої за хлопців, оргіїстичні дійства молоді („купний гріх”) та навіть природня кара за це болем у животах, часто згадується відьмарство.
    At a time when Ukraine, even with some lag behind other European countries, is beginning to finally lose its traditional folklore, its practical museification is a crucial task. One of the most important tasks of this process is to explain the preserved and reconstruct forgotten rites in their song context. Kupala needs an important place among the urgent issues of such an understanding. The polysemy of this word itself testifies both to its antiquity and to the gradual path to the loss of some meanings. The analysis of similar holidays among the peoples of Europe shows that the Ukrainian holiday with this name has absorbed many meanings that could belong to other calendar holidays or were transferred from Ukraine and occasionally adapted to other dates or occasions. The material for the analysis were only texts that have a direct mention of the dome in its various forms. The Ukrainian token Kupala has several meanings: the name of the holiday, a ceremonial tree, a pile of bushes for the Kupala hearth, Kupala songs are called kupala in the far northwest. The lyrics associate the word with such ceremonial content as weaving wreaths, lighting a bonfire by a young woman and keeping it for three days, jumping over a fire, girls fighting for boys, orgiastic actions of young people („purchase sin”) and even natural punishment for it by abdominal pain, witchcraft is often mentioned.
    Źródło:
    Studia Ucrainica Varsoviensia; 2022, 10; 147-156
    2299-7237
    Pojawia się w:
    Studia Ucrainica Varsoviensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Польсько-українська пісня «Hej, sokoły!» як інтеркультурне комунікативне явище
    Polish-Ukrainian song “Hej, sokoły!” (“Hey, Eagles!”) as an intercultural communicative phenomenon
    Autorzy:
    Balandina, Nadiya
    Bolotnikova, Alla
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1374320.pdf
    Data publikacji:
    2020-06-30
    Wydawca:
    Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie
    Tematy:
    Tomasz Padurra
    Polish-Ukrainian relations
    intercultural phenomenon
    process of communication
    communication model
    song "Hej sokoły!"
    Opis:
    The subject of the study is the Polish version of the song “Hej, sokoły!” regarded as a multi-dimensional intercultural communicative phenomenon from the point of view of the external and internal contexts and correlations of its individual and social aspects. The analysis has been undertaken using the method of sociocultural interpretation of the external context, the method of information decoding for identifying the author’s intentions and functions of textual symbols. For the systemic and incremental study of the song the author uses the modeling method, in particular, the linear model of communication with considering the constituents: w h o – w h a t – b y w h a t m e a n s – t o w h om. In the framework of this model the article has studied the motives of writing the song, its genre peculiarities. The ways of verbalizing its semantic dominants and the addressee of the song have been determined. The conclusion states that “Hej, sokoły!” is not just a romantic ballad tinged with grief for the lost, but a certain intercultural Ukrainian-Polish phenomenon that teaches not to forget history and given a lesson in patriotism.
    Źródło:
    Przegląd Wschodnioeuropejski; 2020, XI, 1; 231-240
    2081-1128
    Pojawia się w:
    Przegląd Wschodnioeuropejski
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Ooсобливості музичної поетики кримськотатарської народної емігрантської пісні «aйтыр да агъларым» («cкажу та й плачу»)
    The peculiarities of musical poetics in the folk emigrant song by crimean tatar “i’d say and cry” (“aityr da aglarym”)
    Autorzy:
    Гуменюк, Ольга
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1788597.pdf
    Data publikacji:
    2021-05-30
    Wydawca:
    Polskie Towarzystwo Ludoznawcze
    Tematy:
    фольклор крымских татар
    эмигрантская песня
    лирика
    музыкальная поэтика
    Crimean Tatar folklore
    emigrant song
    lyrics
    musical poetics
    Opis:
    Научное постижение крымскотатарского фольклора, в частности эмигрантской песни, начинается на рубеже ХІХ–ХХ веков. Важный вклад в дело ее фиксации и исследования внесли такие фольклористы как О. Олесницкий, Я. Шерфединов, А. Рефатов, Ю. Болат, Ибр. Бахшыш, Ф. Алиев, А. Велиев. Все же художественный мир народной эмигрантской песни крымских татар до сих пор не был предметом основательного изучения.     Особое место в  эмигрантском фольклоре крымских татар занимает песня «Айтыр да агъларым» («Скажу да заплачу»), в которой явствуют мотивы горького прощания с родным краем, тревожного морского пути, бедствий в далекой стране. Эта песня весьма своеобразна в своей строфической структуре, а также ритмике. Вынесенная в заглавие короткая рефренная строка напоминает пронзительный возглас. Усилительная частица «да» придает ему особую упругость. Эту усилительную частицу можно считать частицей среди частицы, точнее возгласом среди возгласа, ибо и сама рефренная строка выполняет такую же усилительную функцию между иными  песенными строками, где  фигурирует также другой возглас – «эй яр». Такая нестандартная стихотворная форма акцентирует интонационные, образные, повествовательные штрихи, в сочетании которых вырисовывается поразительная картина человеческих бедствий. Это произведение не только довольно давнее, но и очень  распространенное. Разные его варианты согласно фигурирующим в них топонимам (от Евпатории до Керчи) и диалектным особенностям литературного текста принадлежат к разным регионам Крыма. Широкие распевы (распевания одного звука), характерные для ориентальной музыкальной поэтики, играют важную роль в художественной системе этой песни. Это можно сказать также о паузах, ферматах, задержках и удлинениях нот, которые звучат подобно стонам и стенаниям, тем самым подчеркивая такие человеческие невзгоды как неумолимое одиночество и невозможность вернуться к чему-то светлому и радостному, оставшемуся в прошлом. Средства музыкальной выразительности этой песни эффектно дополняют литературное изложение. Они усиливают лирическую взволнованность и  драматическую глубину фольклорного текста.
    Scientific studies of Crimean Tatar folklore, in particular emigrant songs, began in the late 19th – early 20th centuries. Important contributions to this research were made by such folklorists as O. Olesnitsky, Ya. Sherfedinov, A. Refatov, Yu. Bolat, Ibr. Bachshish, F. Aliev, A. Veliev. However, the artistic world of Crimean Tatars’ national emigration song has not been studied thoroughly until now. The song “I’d say and cry” (“Aityr da aglarym”) occupies an exceptional place in Crimean Tatars’ emigrant folklore. It includes the motifs of a bitter farewell with native land, anxious marine trip, disasters in distant country. This song is peculiar by its strophe structure and rhythm. A title that comes from short refrain line reminds a piercing exclamation. Intensifying particle da gives the special resiliency. This intensifying particle can be considered as particle among particle, rather as an exclamation among exclamation, because a refrain line plays the same intensifying role between other song lines, where another exclamation (“ei yar”) also appears. Such atypical verse form underlines intonational, figurative, narrative strokes of lyrical expression. Combination of them helps to depict the striking picture of human suffering. This composition is not only sufficiently old, and is widespread. Its different variants according to toponyms, that appears in them (from Yevpatoria to Kerch), and belong the dialectal features of literary text to the different Crimean region. The long chants (singings of one sound), which are typical of oriental musical poetics, play an important role in the art system of this song. We can say this also about pauses, stops, detentions and prolonging of notes, which sound similar to moaning and groaning, thereby expressing such human distresses as inexorable solitude and an impossibility to returning to something light and sweet, which belongs to past. The means of musical expressiveness of this song effectively support the literary exposition. They strengthen the lyrical anxiety and dramatic depth of the folk text.
    Źródło:
    Literatura Ludowa; 2020, 64, 3; 41-48
    2544-2872
    0024-4708
    Pojawia się w:
    Literatura Ludowa
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Питальне висловлення як компонент народнопісенного дискурсу: лінгвокульторологічний аспект
    Interrogative speech as a component of folk song discourse: linguo-cultural aspect
    Autorzy:
    Шабат-Савка (Shabat-Savka), Світлана (Svitlana)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2177700.pdf
    Data publikacji:
    2022-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    лінгвокульторологія
    народнопісенний дискурс
    питальне речення / висловлення
    інтенція запиту
    питальні компоненти
    діалогійність
    жанри народної пісні
    функція
    експресивність
    синтаксис
    linguo-culture studies
    folk song discourse
    interrogative sentence / speech
    query intention
    interrogative components
    dialogic nature
    genres of folk song
    function
    expressiveness
    syntax
    Opis:
    The linguo-cultural approach in the poly-paradigmatic scope of modern linguistics determines the appearance of scientific studies on multilevel language units as ethnomarked resources that express national culture and mentality in the folk literary texts, folklore, parables. In this aspect, Ukrainian folk songs stand out due to the high poeticism, expressiveness, imagery and lyricism created by syntactic constructions. This article, in particular, analyzes interrogative constructions as meaningful components of folk song discourse that affect mental spheres of the language personality and mark the national-linguistic worldview of the Ukrainian speaker. Drawing upon the research material the author defined communicative-intentional content of interrogative statements, characterized the models-realization of query intentions, which, as evidenced by the created source data, verbalize, on the one hand, multidirectional interrogative components (pronouns and adverbs) that embody explanatory intentions aimed at cognitive process-search, and on the other hand, interrogative particles that actualize emotional and evaluative semantics (doubts, assumptions, surprise, reproach, laughter, resentment, etc.) in the folk song discourse. By using the relevant linguistic methodology, it became possible to present the addresser-addressee continuum of song communication (mother – son, father – daughter, husband – wife, brother – sister, etc.), which emphasizes the important role of interrogative constructions in dialogic speech, in creating naturalness and dynamics of the song, as well as in the expression of primary and secondary interrogative functions. A detailed study of various genres of songs (Christmas carols, spring songs, bathing songs, baptismal songs, lullabies, family-household songs, social-household songs, etc.) enabled us to determine the functional potential of interrogative constructions aimed at expressiveness, emotionality and evaluation. It is also focused on the major and minor key of the song, highlighting deep sensuality and poeticism of man as a representative of Ukrainian culture and linguo-mentality.
    Лінгвокультурологічний підхід у поліпарадигмальному просторі сучасного мовознавства детермінує появу наукових студій, присвячених аналізові різнорівневих мовних одиниць як етномаркованих ресурсів, що виражають національну культуру та ментальність у текстах народної творчості, у фольклорі, пареміях. У цьому аспекті вирізняються українські народні пісні, високу поетичність, експресивність, образність та ліризм яких створюють синтаксичні конструкції. Зокрема у статті проаналізовано питальні конструкції як посутні компоненти народнопісенного дискурсу, що заторкують ментальні сфери мовної особистості й маркують національно-мовний світогляд мовця-українця. На багатому фактичному матеріалі визначено комунікативно-інтенційний зміст питальних висловлень, схарактеризовано моделі-реалізації інтенцій запиту, які, як засвідчує створена джерельна база, вербалізують, з одного боку, різноспрямовані питальні компоненти (займенники й прислівники), що вербалізують зʼясувальні інтенції, спрямовані на розвиток когнітивного процесу-пошуку, а з іншого боку, питальні частки, що актуалізують у народнопісенному дискурсі емоційно-оцінну семантику (сумнів, припущення, здивування, докір, сміх, образу тощо). З використанням релевантної лінгвометодології представлено адресантно-адресатний континуум пісенної комунікації (мати – син, батько – донька, чоловік – дружина, брат – сестра та ін.), що підкреслює важливу роль питальних конструкцій у реалізації діалогійності, у створенні природності й динамічності пісні, у вираженні первинних та вторинних функцій питальності. Докладне вивчення різножанрових пісень (колядок і щедрівок, веснянок, коломийок, пісень купальських, хрестинних, колискових, родинно-побутових, соціально-побутових та ін.) вможливило визначення функційного потенціалу питальних конструкцій, спрямованого на вираження експресивності, емоційності та оцінки, на увиразнення мажорної чи мінорної тональності пісні, на вияскравлення глибинної чуттєвості та поетичності людини як репрезентанта української культури та лінгвоментальності.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 6(3); 35-44
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Біблійні слова-образи в текстах українських народних пісень
    Autorzy:
    Danylyuk, Nina
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1788602.pdf
    Data publikacji:
    2020-08-31
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    figurative language (words)
    images
    Biblical words
    theonym
    heortonym
    folk song text
    слово-образ
    мовний образ
    народнопісенний текст
    мовно-естетичний знак культури
    зміни у формі та змісті
    Opis:
    The article investigates the fi gurative language (words) of the biblical origin such as God, Jesus Christ, God’s Mother and other that obtained new national cultural meanings and became ethnologemes in the texts of Ukrainian folklore. The research is conducted on the basis of a great number of reference texts, written down mainly in the 19th – beginning of the 20th centuries. It was found out that the texts of oral lore are linguo-aesthetic signs of ethnic culture refl ect a mode of thinking of a nation at diff erent historical periods. It was pointed out that modern authors understand the meaning of such terms as a “word-image” and “language image” in diff erent ways and add their individual interpretations. Key words-images have been analysed in the context of the linguistic conceptual map of the Ukrainians in whom pagan and pre-Christian beliefs of our people are refl ected. It was discovered that Biblical words-images in the Ukrainian folklore were reconsidered and, as a result, it led to the changes in their forms and meanings. The analysis of the folk songs texts makes it possible to conclude that the word-images of Jesus Christ and God’s Mother are developed to the level of language images obtaining specifi c senses that are typical to a real man, a master/landlord, and a woman, a mother and a hostess/ landlady.
    Źródło:
    Studia Ucrainica Varsoviensia; 2020, 8; 41-59
    2299-7237
    Pojawia się w:
    Studia Ucrainica Varsoviensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-9 z 9

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies