- Tytuł:
-
Віктимолого-психологічна модель реабілітації неповнолітніх жертв сексуального насильства
Victimology-Psychological Model of Rehabilitation of Minor Victims of Sexual Violence - Autorzy:
- Тіточка (Titochka), Тетяна (Tetiana)
- Powiązania:
- https://bibliotekanauki.pl/articles/2185162.pdf
- Data publikacji:
- 2022-12-31
- Wydawca:
- Wydawnictwo Adam Marszałek
- Tematy:
-
неповнолітній
реабілітація
сексуальне
насильство
віктимологія
жертва
інтеракція
juvenile
rehabilitation
sexual violence
victimology
victim
interaction - Opis:
-
The article examines the peculiarities of victimological and psychological rehabilitation of adolescents who suffered from sexual violence. Attention is drawn to the fact that statistical data and judicial practice show that the consequences of sexual violence against minors are often irreparable, especially if the child was not provided with timely help. It is indicated that sexual violence, in any case, is the so-called «trigger point» for counting the formation of psychological injuries, which in most cases lead to the emergence of a person, especially a minor, in a retrospective phenomenon, which consists in an episodic return to the event , which caused an injury. In this regard, the rehabilitation of such children should begin with establishing not only psychological and physiological determination, but also criminological and victimological conditions and background phenomena, which in symbiosis contributed to or facilitated the commission of sexual violence. As in the case of working with criminal offenders, as well as with victims, the creation of specific models of actual or potentially deviant behavior with the allocation of correlations with psychological and moral features of a person’s personality becomes especially relevant. Victimological prevention should always include identifying the basic conditions for the creation of deviant instructions that contributed to the adolescent getting into an unfavorable situation and working out possible ways to avoid it in retrospect. Any rehabilitation should begin with a balanced dialogue, which will give the child the opportunity in a favorable environment to work with a specialist on all aspects of a socially dangerous event and build a behavioral algorithm that will allow him to avoid victim relapse in the future. It was concluded that the main rehabilitation measures and means are: 1) creating a sense of security in the minor victim of sexual violence; 2) building a dialogue taking into account the characteristics of the child’s personality and the event of a criminal offense committed against him; 3) working out, if possible, the maximum number of trigger zones associated with a socially dangerous event; 4) adjusting the child to positive reframing; 5) prevention of repeated and secondary victimization; 6) closure of gestalts associated with episodes of sexual violence. Rehabilitation of such children should take place due to the consolidation of efforts of medical workers, teachers, psychologists, criminologists and victimologists.
У статті досліджено особливості віктимолого-психологічної реабілітації підлітків, які постраждали від сексуального насильства. Звернено увагу, що статистичні дані та судова практика свідчать про те, що наслідки сексуального насильства щодо неповнолітніх осіб часто є невиправними, особливо якщо дитині не було надано своєчасної допомоги. Наголошено, що сексуальне насильство за будь-яких обставин є так званою «тригерною точкою» для відліку становлення психологічних травм, які у більшості випадків призводять до виникнення в людини, особливо неповнолітньої, ретроспективного феномену, що полягає в епізодичному поверненні до події, котра завдала травми. У зв’язку з цим реабілітація таких дітей має починатися зі встановлення не тільки психологічної та фізіологічної детермінації, але й кримінолого-віктимологічних умов та фонових явищ, які в симбіозі сприяли сексуальному насильству або полегшили його вчинення. Як і під час роботи з кримінальними правопорушниками, так і з потерпілими, особливої актуальности набуває створення специфічних моделей фактичної або потенційно девіантної поведінки з виділенням кореляцій з психологічними та моральними особливостями особистости людини. Віктимологічна профілактика завжди має включати в себе виокремлення базових умов для створення девіантних настанов, які сприяли потраплянню підлітка в несприятливу ситуацію та опрацювання можливих шляхів її уникнення в ретроспективі. Будьяка реабілітація має починатися з виваженого діалогу, що надасть дитині можливість у сприятливих обставинах пропрацювати зі спеціалістом всі аспекти суспільно небезпечної події та побудувати поведінковий алгоритм, який в майбутньому дасть їй змогу уникнути віктимного рецидиву. Підсумовано, що основними реабілітаційними заходами та засобами є такі: 1) створення в неповнолітньої жертви сексуального насильства відчуття захищеності; 2) будування діалогу з урахуванням особливостей особистости дитини та події кримінального правопорушення, яке було вчинено щодо неї; 3) відпрацювання за можливості максимальної кількости тригерних зон, пов’язаних із суспільно небезпечною подією; 4) налаштування дитини на позитивний рефреймінг; 5) запобігання повторній та вторинній віктимізації; 6) закриття гештальтів, пов’язаних з епізодами сексуального насильства. Реабілітація таких дітей має відбуватися за рахунок консолідації зусиль медичних працівників, педагогів, психологів, кримінологів та віктимологів. - Źródło:
-
Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 4; 55-62
2720-6998 - Pojawia się w:
- Copernicus Political and Legal Studies
- Dostawca treści:
- Biblioteka Nauki
Artykuł