Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "russian language" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-6 z 6
Tytuł:
Архаïзми серед споконвiчноï богословськоï фразеологiï
Archaisms in biblical phraseology
Autorzy:
Czetyrba, Maria
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/480921.pdf
Data publikacji:
2007-12-01
Wydawca:
Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie
Tematy:
archaism
biblical phraseology
Ukrainian language
Russian language
Opis:
The article presents some fragments of the studies concerning archaic components, included in biblical lexis, still existing in contemporary Ukrainian and Russian languages. These two languages have coexisted and developed in close contact with Church Slavonic language for eges. This resulted in the creation of the whole biblical heritage. However, in the historic process of transforming biblical lexical items into the everyday language of both nations, their relationship with the source has considerably faded away. Church Slavonic language has provided contemporary biblical lexical items with archaic phonetic, morphological and lexical features and due to this they maintained solemn, ceremonious character which is typical of biblical style.
Źródło:
Acta Polono-Ruthenica; 2007, 1, XII; 169-175
1427-549X
Pojawia się w:
Acta Polono-Ruthenica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Лінгвальні та позалінгвальні аспекти функціонування суржику в Україні
Lingual and Extralingual Aspects of Surzhyk Functioning in Ukraine
Językowe i pozajęzykowe aspekty funkcjonowania surżyka w Ukrainie
Autorzy:
Соколова [Sokolova], Світлана [Svitlana]
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/32388029.pdf
Data publikacji:
2021
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Instytut Slawistyki PAN
Tematy:
Surzhyk
Ukrainian language
Russian language
colloquial language
mixed speech
surżyk
język ukraiński
język rosyjski
język potoczny
mowa mieszana
Opis:
Surzhyk is a mixed type of speech that is typical within modern Ukraine, where we can observe the coexistence of two major language codes, namely Ukrainian and Russian. These are represented by both literary variants and numerous subcodes, primarily Ukrainian dialects (including transitional dialects, with features related to Russian and Belarusian dialectal areas) and Russian colloquial speech with elements of slang. Some language scholars rank Surzhyk as a separate language subcode – as a peculiar type of pidgin – and try to study its structure (lexical composition, grammatical structure) and areal distribution of elements accordingly. At present, in addition to “classical” Surzhyk, a new type of mixed speech has also arisen on the Russian phonetic-grammatical basis with the involvement of a large number of Ukrainian lexemes (original or borrowed by the Ukrainian language), mainly terms, taken from different fields. This new type of mixed speech is Russian-Ukrainian Surzhyk. The report analyzes several samples of mixed speech. On the basis of this analysis, criteria for the qualification of a text are proposed either as an example of Surzhyk, or simply as speech with signs of interference. Such criteria include lingual (Ukrainian or Russian phonetic basis, levels of interference, number of foreign language implementations, variations within the text), social (language is higher in status at the moment of the occurrence of the phenomenon; the scope of the functioning of the idiom itself), territorial (depending on the speaker’s place of inhabitance – urban or rural) and personal (native/first language of the speaker, level of education, knowledge of the literary language). It was concluded that the new mixed speech differs from Surzhyk in terms of the number of used units of another language, linguistic levels of manifestation, scope of distribution, conditions of occurrence and personal characteristics of speakers, among which the level of education and possession of standard subcodes are of leading importance. It is a transitional phenomenon in the process of the formation of Ukrainian as a state language.
Surżyk to mieszany typ mowy, typowy dla współczesnej Ukrainy, gdzie obserwujemy współistnienie dwóch języków, ukraińskiego i rosyjskiego. Języki te są reprezentowane zarówno przez ich warianty literackie, jak i liczne subkody, przede wszystkim przez dialekty ukraińskie (w tym również dialekty przejściowe do rosyjskiego i białoruskiego obszaru dialektalnego) oraz przez potoczną odmianę języka rosyjskiego z elementami slangu. Niektórzy językoznawcy uważają surżyk za odrębny subkod językowy – swoisty rodzaj pidginu – i podejmują próby analizy jego struktury (leksykonu, gramatyki) i uwarunkowań z zakresu geografii językowej. Obecnie obok „klasycznego” surżyka pojawił się nowy typ mowy mieszanej, oparty na bazie fonetyczno-gramatycznej języka rosyjskiego, z udziałem dużej liczby leksemów ukraińskich (oryginalnych lub zapożyczonych do języka ukraińskiego), głównie terminów z zakresu wielu dziedzin. Ten nowy rodzaj mowy mieszanej to surżyk rosyjsko-ukraiński. W niniejszym tekście poddano analizie próbki tego typu mowy mieszanej. Na podstawie analizy zaproponowano kryteria dwojakiej kwalifikacji tekstu, bądź jako przykładu surżyka, bądź po prostu jako przykładu mowy z cechami interferencji. Kryteria te mają charakter lingwistyczny (ukraińska lub rosyjska baza artykulacyjna, zakres interferencji, liczba jednostek zaadaptowanych z języków obcych, poziom wariancji tekstowej), socjologiczny (język o wyższym statusie w momencie wystąpienia danego zjawiska; zakres funkcjonowania idiomu), terytorialny (w zależności od miejsca zamieszkania mówiącego – miejski lub wiejski) i indywidualny (ojczysty/pierwszy język mówiącego, poziom wykształcenia, znajomość języka literackiego). Stwierdzono, że nowa mowa mieszana różni się od surżyka pod względem liczby używanych jednostek z innego języka, płaszczyzny językowej jego realizacji, zasięgu i warunków jego występowania, indywidualnych cech mówiących, wśród których poziom wykształcenia i znajomość subkodów standardowych mają pierwszorzędne znaczenie. Mamy tu do czynienia ze zjawiskiem przejściowym w procesie uzyskiwania przez język ukraiński statusu języka państwowego.
Źródło:
Slavia Meridionalis; 2021, 21
1233-6173
2392-2400
Pojawia się w:
Slavia Meridionalis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Cуржик із перспективи вивчення та функціонування (на матеріалі власного соціологічного дослідження)
Surzhyk from the perspective of study and its functioning (on the basis of author’s sociological research)
Autorzy:
Rysicz-Szafraniec, Julia
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/31569928.pdf
Data publikacji:
2022-12-28
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
суржик
змішане мовлення
субкод
українська мова
суржикомовець
російська мова
surzhyk
mixed speech
subcode
Ukrainian language
Russian language
surzhyk speaker
Opis:
Українсько-російська диглосія спричинила появу змішаного мовлення, званого суржиком, на українських теренах, підконтрольних Російській імперії. Як мовленнєвий варіант нарівні з діалектами, суржик розвивався там насамперед у мовленні селян і поширювався далі в новозбудованих містах Центру, Сходу та Півдня України з кінця XVIII. За теорією мовних контактів, суржик є субкодом стосовно українського та росій ського повноцінних мовних кодів. Водночас ряд політичних рішень за часів царату і совіцької імперії спричинили розширення його функціонування почасту до єдиного мовного коду. З появою наприкінці ХХ ст. наукових досліджень суржику акцентувався переважно його негативний вплив на вдержавлення української мови. Тридцятиріччя вивчення цього явища засвідчує вже появу безлічі мовознавчих студій із домінантним описовим методом аналізу. Ця розвідка має на меті сфокусувати увагу на тих поглядах і підходах в останніх розвідках про суржик, що викликали в мовознавстві певний резонанс та одержали своє продовження. Окрім того, на підставі результатів власного соціологічного опитування запропоновано бачення дальшої перспективи (соціо)лінгвістичного аналізу змішаного мовлення.
The Ukrainian-Russian diglossia led to the appearance of mixed speech, called surzhyk, in Ukrainian territories controlled by the Russian Empire. As a speech variant along with the dialects, surzhyk developed primarily in the speech of peasants and spread further in the newly built cities of Central, Eastern and Southern Ukraine from the end of the 18th century. According to the language contact theory, surzhyk is a subcode for Ukrainian and Russian common language codes. At the same time, a number of political decisions during the Russian Tsardom and the Soviet empire led to the expansion of its functioning, often to a single language code. In the late 20th century, after the publication of researches on surzhyk, the emphasis was mainly on its negative impact on the national extension of the Ukrainian language. Thirty years of studying this phenomenon already shows the appearance of many linguistic studies, with a dominant of studies that use the descriptive analysis method. This research aims to focus on those opinions and approaches in recent research on surzhyk, which caused a certain resonance in linguistics and which have been continued. Also in this text, we present a vision of further perspective of (socio)linguistic analysis of mixed speech, based on the results of our own sociological survey.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2022, 10; 99-122
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
ШЛЯХИ, ХАРАКТЕР ТА ТИПИ ЗАПОЗИЧЕНЬ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В МОВУ РОСІЙСЬКУ (на матеріалі словника живої російської мови В. Даля)
WAYS, MEANS AND TYPES OF BORROWINGS FROM UKRAINIAN INTO RUSSIAN (based on V. Dahl Dictionary of the Russian Language)
Autorzy:
Тетяна, Космеда
Намачинська, Галина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1041651.pdf
Data publikacji:
2019-06-01
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
borrowing
Ukrayinism
lexical meaning
lexicography
equivalent
Ukrainian language
Russian language
zapożyczenia
ukrainizm
znaczenie leksykalne
leksykografia
ekwiwalent
język ukraiński
język rosyjski
Opis:
W artykule wyznaczono na podstawie analizy słownika żywego języka rosyjskiego W. Dala typy zapożyczeń z języka ukraińskiego na rosyjski. Wyróżniono zapożyczenia pośrednie i bezpośrednie, kognaty, zapożyczenia leksykalno-semantyczne oraz semantyczne, zapożyczenia będące faktami rosyjskiego języka literackiego oraz te, które weszły w skład języka narodowego jako dialektyzmy. Ukrainizmy uzupełniły pasywną leksykę języka rosyjskiego w postaci archaizmów oraz historyzmów, jak również jego aktywną leksykę, z uwzględnieniem stylistycznej oraz stylowej różnorodności, reprezentując nominacje językowe właściwe i przenośne. Nie wszystkie fakty zapożyczeń z języka ukraińskiego odnotowane w słowniku W. Dala zostały formalnie potwierdzone we współczesnych słownikach języka rosyjskiego. Do ukrainizmów w języku rosyjskim należą przede wszystkim nominacje faktów ukraińskiej kultury i historii, leksemy, które „ujęzykowiają” kluczowe koncepty ukraińskiej mentalności, egzotyzmy oraz etnografizmy.
The article focuses on the borrowings types from the Ukrainian language into the Russian one based on the analysis of V. Dahl Dictionary of the Russian language. The direct and indirect borrowings, the cognate borrowings, lexical, lexical-semantic borrowings and their semantic types; the borrowings that became the facts of the Russian literary language and the ones that enriched the Russian language as the dialect words have been singled out. The Ukrayinisms enriched the passive stratum of the Russian language because they nominate the archaisms as well as the active stratum of the Russian language taking into account the stylistic diversity and the diversity of style, representing the direct and indirect nominations. Not all the facts of borrowings from the Ukrainian language fixed by V. Dahl are registered in modern dictionaries of the Russian language. The nominations of the facts of Ukrainian culture, its history, lexemes that verbalize the key concepts of Ukrainian mentality, exotisms and ethnographisms belong to the borrowings-Ukrayinisms in the Russian language.
Źródło:
Studia Ukrainica Posnaniensia; 2019, 7, 2; 19-33
2300-4754
Pojawia się w:
Studia Ukrainica Posnaniensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Згубний вплив політики русифікації та її наслідки для українського народу
Detrimental impact of russification policy and its consequences for the Ukrainian people
Autorzy:
Свинаренко (Svynarenko), Наталія (Nataliia)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2177554.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
зросійщення
українізація
вивчення російської мови
національна ідентичність
національні меншини
етнокультурна невизначеність
Russification
Ukrainization
study of Russian language
national identity
national minorities
ethnocultural uncertainty
Opis:
On the basis of the analysis of normative legal documents and modern scientific historical literature the peculiarities of the action of total Russification on the events of modern history of Ukraine are determined. At the time of the policy of Ukrainization, Russification attacks had somewhat weakened their activity, compared to the Valuev Circular and the Ems Decree. During the period of Soviet Ukraine, Russification developed quite strongly: this was facilitated by the full Russification of the army throughout the USSR, the educational policy of the Soviet Union, the peculiarities of personnel policy for the distribution of jobs to young professionals after graduating from secondary special and higher education.Beginning in 1970, the scientific world of all the then republics of the Union was also Russified - because all dissertation defenses were approved in Moscow, and abstracts were allowed to be published only in Russian. Meanwhile, the Russian language is becoming more and more popular. The Soviet policy of Russification in Ukraine can be called a weapon of slow action, which after decades of its planned action has achieved its actual result - a war in which completely innocent people die. The cult of the so-called “Soviet man” was formed throughout the existence of the USSR. This formation was especially successful on the territory of our Ukraine.Over time, this led to certain signs of erasure of the national self-identification of the Ukrainian people and the formation of a dual mentality. The policy of our pro-presidential parties fully confirms this. At the time of the collapse of the Soviet Union on the territory of our Ukraine, the majority of the population were Ukrainian-speaking Ukrainians and slightly fewer Russian-speaking Ukrainians. But neither the highestranking politicians nor the vast majority of society considered this to be a significant problem. A significant number of Russian-speaking Ukrainians and, on the eve of Russian military aggression, the majority of Ukrainian citizens are overly tolerant of the Russian-speaking phenomenon in Ukraine. The existence of the so-called dual mentality in modern Ukraine – pro-Western (European) and Eastern (pro-Moscow) with the appropriate cultural characteristics. You need to take into account that.The fact that the nation is aging in Ukraine, and there were more pro-Moscow mentality since independence, so there were always enough representatives of pro-Russian parties in the Verkhovna Rada. The language laws approved by the Verkhovna Rada of Ukraine during its entire existence are a direct confirmation of this fact. From the point of view of the civilization approach, the view of foreign researchers (historians, publicists, sociologists, political scientists) on the problem of Russification of the Ukrainian people within the Soviet Union and at the time of independence is important
На основі аналізу нормативних правових документів та сучасної наукової історичної літератури визначено особливості дії тотальної русифікації на події сучасної історії України. На час проведення політики українізації русифікаційні напади дещо послабили свою активність, порівняно з Валуївським циркуляром та Емським указом. За період Радянської України русифікація розвивалася досить потужно: цьому сприяли повна русифікація армії у всьому СРСР, освітня політика Радянського Союзу, особливості кадрової політики розподілу робочих місць молодим спеціалістам після закінчення середніх спеціальних та вищих навчальних закладів. Починаючи з 1970 р. науковий світ усіх тодішніх республік Союзу теж русифікувався – бо всі захисти дисертацій затверджувалися у Москві, а автореферати дозволялося публікувати тільки російською мовою. А російська мова тим часом все більше популяризується. Радянську політику русифікації на Україні цілком можна назвати зброєю сповільненої дії, яка через десятиліття своєї планомірної дії досягла свого фактичного результату – війни, у якій гинуть абсолютно невинні люди. Культ так званої «радянської людини» формувався протягом всього періоду існування СРСР. Особливо успішним це формування виявилося на території нашої України. З плином часу це призвело до певних ознак стирання національної самоідентифікації українського народ та до формування подвійної ментальності. Політика наших пропрезидентських партій повністю це підтверджує. На момент розпаду Радянського Союзу на території нашої України більшість населення становили україномовні українці та дещо менше було російськомовних українців. Але за суттєву проблему це ні політики найвищого рангу, ні переважна більшість суспільства не вважали. Значна кількість українців російськомовних та станом на переддень військової російської агресії переважно занадто толерантне ставлення більшості українських громадян до явища російськомовності в Україні. Існування так званої подвійної ментальності в сучасній Україні - прозахідного (європейського) спрямування та східний (промосковський) з відповідними культурними характеристиками. Враховувати потрібно і той факт, що на Україні відбувається старіння нації, і носіїв промосковського типу ментальності було за часи незалежності більше, тому представників проросійських партій завжди було достатньо у Верховній Раді. Ті мовні закони, які затверджувала Верховна Рада України за весь час її існування є прямим підтвердженням цього факту. З точки зору цивілізаційного підходу є важливим погляд іноземних дослідників (істориків, публіцистів, соціологів, політологів) на проблему русифікації українського народу у складі Радянського Союзу та у часи незалежності.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 197-204
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Застосування інтерактивних технологій у процесі вивчення російськомовної професійної економічної термінології студентами-іноземцями
Interactive Technologies in the Process of Learning Russian Professional Terminology by Foreign Students Majoring in Economics
Autorzy:
Nikolaуenko, Vita
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/972846.pdf
Data publikacji:
2018-09-01
Wydawca:
Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
Tematy:
Russian as a foreign language;
interactive technologies;
critical thinking;
economic terminology;
person-oriented approach;
competence approach
Opis:
The article deals with mastering of economic terminology by foreign students when learning Russian as a foreign language. The peculiarities and specifics of the use of interactive technologies in teaching professional language at higher non-language educational institutions have been considered, the examples of interactive tasks have been given. All these activities are aimed at enhancing speech activity and mastering professional foreign language terminology by students of economic specialties. Purpose. The purpose of the research is to analyze relevant sources on the economic terminology training to substantiate theoretical preconditions of the problem and to prove advisability and effectiveness of the interactive technologies implementation into the process of teaching of vocabulary both in the classroom and within extracurricular activities. Methods. The following methods have been used in the article: the theoretical method of analysis of pedagogical and methodological literature on the problems of our research, observation of the pedagogical and psychological conditions for the successful implementation of interactive methods in practicing of terminological vocabulary by foreign students as well as the analysis of gained pedagogical experience and generalization of the most effective approaches to interactive learning that helped us to make scientific conclusions based on our results. Results. The use of interactive methods in the process of learning of foreign language stimulates development of critical thinking as a constructive activity of students. The interactive technologies proposed in the article contribute to the effective formation of the skills and abilities for using terminological vocabulary by foreign students, as well as ensure successful formation of professional skills in business communication.
Źródło:
Intercultural Communication; 2018, 5, 2; 101-117
2451-0998
Pojawia się w:
Intercultural Communication
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-6 z 6

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies