Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "question" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-6 z 6
    Tytuł:
    Польське питання і слов’янська проблема у зовнішньополітичних планах Адама Чарторийського
    Kwestia polska i problem słowiański w planach zewnątrzpolitycznych Adama Czartoryskiego
    Autorzy:
    Павлюк, Віктор
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/489367.pdf
    Data publikacji:
    2014
    Wydawca:
    Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
    Tematy:
    foreign policy,
    diplomacy,
    coalition,
    Polish question,
    Slavic problem
    Opis:
    The article deals with theoretical views and practical steps of the prominent Polish politician Adam Czartoryski on Polish question and problem of the Slavic peoples during his service in the diplomatic office of the Russian Empire. It is proved that Adam Czartoryski made comprehensive drafts of changes in international relations as opposed to the policy of Napoleon Bonaparte. The Prince was an adversary of the Napoleon’s political system and political structure which had been imposed to Europe by the French Emperor. The projects of A. Czartoryski raised many questions and looked forward; they were directed at limiting and reducing the influence of France and created conditions that prevented from reorganising the Europe’s political structure for the convenience of the one state. A. Czartoryski developed comprehensive plans for a Federal Europe in 1802-1805. In contrast to the Napoleonic politics, he sought to build an international policy based upon international law, rational and moral principles which would have guaranteed a lasting peace, security and justice to all the nations and peoples. Prince wanted freedom and independence for his people. Nonetheless, as the representative of the Foreign Ministry of the Russian Empire, he failed to embody the plan either in practical action, or clearly explicit in his political projects. The famous «Puławy Plan» provided for annexation of Polish lands from Prussia to Russia as part of the Empire without any possibilities of establishing an independent state.
    Źródło:
    Studia Politologica Ucraino-Polona; 2014, 4; 255-262
    2312-8933
    Pojawia się w:
    Studia Politologica Ucraino-Polona
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Національне питання в Україні у ХIХ-на початку ХХ ст. очима російських чиновників
    The national question in Ukraine in the XIXth-early XXth century through the eyes of the Russian officials
    Национальный вопрос в Украине в ХІХ-нач. ХХ в. глазами российских чиновников
    Autorzy:
    Щербак, Микола
    Щербак, Надія
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2178879.pdf
    Data publikacji:
    2015-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    the Russian Empire
    Right–Bank Ukraine
    the national question
    the Russification
    Российская империя
    Правобережная Украина
    русификация
    национальный вопрос
    Opis:
    The policy of the tsarist government and its IocaI bodies concerning Ukrainians, Poles and Jews is considered. The process of formation and implementation of the national policy of the Russian Empire's government in Right-Bank Ukraine from its incorporation into Russia after partitions of Rzeczpospolita until The First World War is shown. The essence of the Polish, Ukrainian and Jewish questions in the Russian Empire is discussed.
    Рассматривается политика царского правительства и его местных органов по отношению к украинцам, полякам и евреям. Показан процесс формирования и реализации национальной политики правительства Российской империи на Правобережной Украи не с момента ее вхождения в состав России после разделов Речи Посполитой до начала Первой мировой войны. Раскрыта суть польского, украинского и еврейского вопросов в Российской империи.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2015, 1; 25-38
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Невідома повість з української історії Бориса Грінченка
    The Unknown Borys Hrinchenko’s Novel on Ukrainian History.
    Неизвестная повесть из украинской истории Бориса Гринченко
    Autorzy:
    Єсипенко, Дмитро
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2179046.pdf
    Data publikacji:
    2017-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    manuscript
    dating
    The Cossack Hetmanate
    Ukrainian-Polish relations
    „the woman question”
    рукопись
    датировка
    Гетманщина
    украинско-польские отношения
    „женский вопрос”
    Opis:
    The unfinished novel by Ukrainian writer Borys Hrinchenko about the 17th century has just been published for the first time. Literary critics have never directly mentioned this literary text. The article examines the history of the creation of the novel; in particular, the circumstances that prevented the author from finishing it. Special attention is paid to the originality of the work, the displaying of the events through the eyes of a woman, a Polish noble lady. The article also traces similarities in the representation of private and public conflicts caused by social and issues found in Hrinchenko’s novel and Mykola Kostomarov’s drama Pereyaslav’ska Nich (Pereyaslav night) and Panteleimon Kulish’s novel Chorna Rada (The Black Council).
    Впервые печатается незавершенное прозаическое произведение украинского писателя Бориса Гринченко о событиях XVII в. Этот художественный текст прямо не упоминается в критической литературе. В сопроводительной статье освещается история его создания, в частности обстоятельства, помешавшие автору реализовать свое намерение. Особое внимание обращено на оригинальность произведения: показ событий глазами женщины, благородной польской дамы. В печатаемом тексте прослежены аналогии в изображении частных и общественных коллизий как следствия отличного социального и национального происхождения героев, а также в драме Николая Костомарова Переяславская ночь и романе Пантелеймона Кулиша Черная рада.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2017, 3; 174-195
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Спроби мазепинської еміграції залучити кримське питання до міжнародної політики французької монархії у першій половині XVIII ст.
    The attempts of the Mazepian emigration to involve the crimean question into the international policy of French kingdom in the first half of the eighteenth century
    Autorzy:
    Potulnytskyi, Heorhii
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1977499.pdf
    Data publikacji:
    2021-11-01
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
    Tematy:
    Mazepian Emigration
    Crimean Question
    International Policy
    Versailles Cabinet
    Cossack factor
    мазепинська еміграція
    кримське питання
    міжнародна політика
    Версальський кабінет
    козацький чинник
    Opis:
    Спираючись на джерела, віднайдені в архівах та бібліотеках Франції та України, автор відтворює політико-дипломатичну діяльність гетьманича та французького політичного діяча Григора Орлика і його сподвижників мазепинських емігрантів Федіра Мировича та Федіра Нахимовського в контексті залучення ними до розв’язання тогочасних проблем, пов’язаних із відновленням козацької державності та протистоянням планам Російської імперії, Кримського ханства. Автор доходить висновку, що на кожному з етапів своєї дипломатичної служби, виділених ним (відповідно 1730-ті, 1740-ві і 1750-ті роки), гетьманич ставив перед собою відмінні завдання щодо вирішення кримського питання, і, відповідно, намагався їх реалізувати. На думку автора статті, саме Григор Орлик своїми послідовними, перманентними та наполегливими діями забезпечив реальне постання традиційної для гетьманської України справи інтеграції до міжнародної політики Версальського кабінету поруч із козацьким і кримським чинниками. У 1750-х рр. дієвими помічниками Г. Орлика у справі політико-правового визнання козацького чинника як однієї з домінант зовнішньополітичної діяльності Версальського кабінету французькою політичною елітою стали його помічники Ф. Мирович та Ф. Нахимовський. Перебуваючи в Криму в 1750-х рр., вони виступають особливими емісарами Версальського кабінету та не лише підтримують гетьманича в реалізації справи налагодження військово-політичної співпраці Франції із Кримом та Портою, але принагідно намагаються пояснити і ханові, і запорозьким козакам, що перебувають у Криму, сутність російської політики, скерованої на припинення української самостійності. Своїм дослідженням автор доводить, що мазепинська еміграція не лише сприяла забезпеченню реального постання справи інтеграції козацького чинника до міжнародної політики Версальського кабінету як її складового елемента, але й допомагала його легітимізації та обґрунтуванню в історії концепцій залучення Туреччини та Криму в боротьбу за визволення України від російської домінації. На думку автора статті, саме представники мазепинської еміграції здійснили остан ню спробу залучити до тогочасних проблем, пов’язаних із відновленням козацької державності, Кримське ханство, у такий спосіб вирішуючи кримськокозацьку проблему, яка мала тяглість ще з XVI ст.
    Being at the political and diplomatic service of King of France Louis XV for more than three decades (from 1729 to 1759) Hryhor Orlyk, the son of the Ukrainian Hetman Pylyp Orlyk, was committed to furthering the cause of his father. Traditionally, in the context of the political tasks of the French kingdom, he addressed, on the one hand, the incorporation of the Cossack factor into the foreign policy of the Versailles Cabinet, and, on the other hand, the Crimean question. At every stage of his diplomatic service, which we have distinguished (the 1730s, 1740s, and 1750s respectively), the Hetman’s son set different tasks to resolve the Crimean issue and, accordingly, tried to implement them. Through his consistent, permanent, and persistent actions, Hryhor Orlyk contributed to the traditional matter of Hetman’s Ukraine integration into the international policy of the Versailles Cabinet, along with the Cossack and Crimean factors. In the 1750s, one of the last representatives of the Mazepian emigration Fedir Myrovych and Fedir Nakhymovskyi joined the corps of Orlyk’s son Hryhor. They became his effective assistants in the matter of political and legal recognition of the Cossack factor as one of the dominant foreign policy activities of the Versailles Cabinet by the French political elite. Being in Crimea in the 1750s, Myrovych and Nakhymovskyi acted as special emissaries of the Versailles Cabinet maintaining contacts with it directly through Hryhor Orlyk. They contributed in every way to the policy of the kingdom in Crimea in connection with the activation of the Cossack factor there. Old Mazepa’s supporters assisted the Hetman’s son in the implementation of the military and political cooperation between France and Crimea and the Ottoman Empire, but they also attempted to explain the essence of Russian policy aimed at terminating the independence of the Kosh both to the Khan and to Zaporozhian Cossacks in Crimea. The author concludes that as the envoy of the French Crown in Crimea, Hryhor Orlyk made the last attempt to involve the Crimean Khanate to the problems related to the restoration of the Cossack statehood solving the Crimean-Cossack problem, which had been consistent since the sixteenth century. All Mazepa supporters by conducting their activities in Crimea not only contributed to raising the issue of integrating the Cossack factor as an integral part into the international policy of the Versailles Cabinet, but also helped to legitimize and substantiate the latter in the concept of involving Turkey and the Crimean Khanate into the struggle for Ukraine’s liberation from Russian domination.
    Źródło:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2021, 30; 26-44
    2411-345X
    2415-7198
    Pojawia się w:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Селянське питання в політиці РКП(б) – КП(б)У 1918 – 1923 рр.: витоки тоталітаризму (Seljanske pitannja v polіticі RKP(b) – KP(b)U 1918 – 1923 rr.: vitoki totalіtarizmu)
    The Peasant Question in Policy of RCP(b) – CP(b)U in 1918 – 1923: Sources of Totalitarianism
    Крестьянский вопрос в политике РКП(б) – КП(б)У 1918 – 1923 гг.: истоки тоталитаризма
    Autorzy:
    Ковальова (Kovalova), Наталія (Natalіja)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2178646.pdf
    Data publikacji:
    2016-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    RCP(b)
    CP(b)U
    peasant question
    Ukrainian Bolshevik
    totalitarian regime
    РКП(б)
    КП(б)У
    крестьянский вопрос
    украинский большевик
    тоталитарный режим
    Opis:
    The article analyses attitude of Bolshevik congresses of RCP(b) and CP(b)U to agricultural question in 1918 – 1923. It marks out the main features of Bolshevik policy as for peasantry that caused forming of totalitarian regime: ignoring of the entire social class interests, absence of scientific explanation and party discussion of the ways as for solving agricultural question, declarative character of Bolshevik policy especially in Ukraine. RCP(b) did not develop their own program of solving peasant question when rising to power in 1917. RCP(b) could determine its position only at the beginning of 1919 and in 1923. Ukrainian Bolsheviks stayed between the necessity to implement principles of proletarian internationalism and the reaction of merely Ukrainian environment to it. The peculiarity of CP(b)U activity was in earlier appeal to peasant question in 1918, but Ukrainian Bolsheviks underestimated the potential of peasants movement. Alexander Shumskyi, Yakov Yakovlev, Volodymir Zatonskyi and Andrey Bubnov supported Ukrainian peculiarities in agricultural question.
    В статье анализируется отношение большевистских съездов РКП(б) и КП(б)у к крестьянскому вопросу в 1918 – 1923 гг. Определены основные черты большевистской политики в отношении крестьянства, которые содействовали формированию тоталитарного режима: игнорирование интересов целого общественного класса, отсутствие научного обоснования и партийного обсуждения путей решения крестьянского вопроса, декларативный характер большевистской политики, особенно на Украине. Собственной программы решения крестьянского вопроса после установления власти в 1917 г. РКП(б) не разработала и свою позицию смогла определить только в начале 1919 г. и в 1923 г. Украинские большевики находились между необходимостью осуществлять принципы пролетарского интернационализма и реакцией на них украинского населения. Особенностью деятельности КП(б)У было более раннее обращение к крестьянскому вопросу в 1918 г., однако потенциал крестьянского движения украинские большевики недооценили. Украинские особенности в крестьянском вопросе защищали Александр Шумский, Яков Яковлев, Владимир Затонский, Андрей Бубнов.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2016, 2; 44-54
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    ДЕРЖАВНА МОВА ЯК ФАКТОР ЄДНАННЯ В УМОВАХ ЗБЕРЕЖЕННЯ МУЛЬТИЛІНГВАЛЬНОГО РОЗМАЇТТЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
    STATE LANGUAGE AS A CONSOLIDATING FACTOR IN VIEW OF THE PRESERVATION OF THE MULTILINGUAL DIVERSITY IN MODERN UKRAINE
    Autorzy:
    ШУМИЦЬКА, ГАЛИНА
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1041624.pdf
    Data publikacji:
    2020-06-30
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Tematy:
    lingual situation
    lingual question
    state language
    manipulative strategies
    national communities
    deep and formalized interviews
    sytuacja językowa
    kwestia językowa
    język urzędowy
    język państwowy
    język narodowy
    strategie manipulacyjne
    wspólnoty narodowe
    wywiady dogłębne i sformalizowane
    Opis:
    Artykuł poświęcony jest oglądowi sytuacji językowej na Ukrainie, w szczególności na Zakarpaciu, w okresie jednego roku, tj. od wprowadzenia nowej ustawy o edukacji (wrzesień 2017) do przyjęcia projektu ustawy o funkcjonowaniu języka ukraińskiego jako państwowego (październik 2018). Stan języka ukraińskiego jako języka państwowego zbadano w kontekście wydarzeń społeczno-politycznych w kraju i na świecie. Na podstawie analiz, jak również przeprowadzonych w tym okresie wielu dogłębnych i sformalizowanych wywiadów z różnymi kategoriami respondentów możliwe jest zbadanie procesu wyboru języka, zwłaszcza języka edukacji, z uwzględnieniem rozwoju kulturalno-politycznego współczesnego społeczeństwa ukraińskiego w jego najbardziej wysuniętej na zachód części — Zakarpaciu.
    The article presents an overview of the lingual situation in Ukraine, in the Transcarpathian region in particular, within the time span of a year since the law On education (September 2017) was ratified till the adoption of the draft of the law whose aim is to ensure functioning of Ukrainian as the state language. The status of Ukrainian as a state language is considered in the closest connection with socio-political phenomena in the country and the whole world. The analysis of deep and formalized interviews with different categories of respondents conducted during this period sheds light on the process of language selection in the field of education, in particular as a sign of cultural and political development of contemporary Ukrainian society in its westernmost part — Transcarpathia.
    Źródło:
    Studia Ukrainica Posnaniensia; 2020, 8, 1; 189-199
    2300-4754
    Pojawia się w:
    Studia Ukrainica Posnaniensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-6 z 6

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies