Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "qualities" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-3 z 3
Tytuł:
Формування професійно-значущих якостей особистості фахівця з технології харчування в умовах дуальної освіти
Formation of Professionally Significant Personality Traits of a Future Technology Specialists in Terms of Dual Education
Autorzy:
Кравченко, Ольга
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16645785.pdf
Data publikacji:
2022-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
вища освіта
професійна діяльність
харчова промисловість
професійно важливі якості фахівця
higher education
professional activity
food industry
professionally important qualities specialist
Opis:
The article considers the main ways of formation of professionally important qualities of a future food technology specialist in the light of specific features of the given profession. The activities of a food industry specialist are presented as multifunctional and multicomponent. The main functions of the activity are listed. These functions of activity include: organizational, operational, prognostic, informational. The implementation of each function is considered as a necessary factor in the development of professionally significant personality traits of a future food technology specialist. There are six groups of qualities that must be possessed by a specialist in nutrition technology. Among them: cognitive (perception, memory, thinking, attention, imagination), communicative (attentiveness, personal culture, professional communication, interaction with customers, consumers, colleagues, management), competence (awareness, diligence, dedication, commitment), efficiency, experience, professional self-determination and self-realization), emotional and volitional (initiative, activity, optimism, politeness, tact), organizational (punctuality, concentration, discipline), motivational and value (sustainable motivational values and guidelines, professional interests, positive motivation, perseverance in achieving the goal), moral and psychological humanism, honesty, decency, tolerance, responsibility for their own actions and deeds). The role and place of each of the groups of professionally significant qualities of nutrition technology specialists, their significance for work in production are analyzed. Dual education has been identified as an important aspect of the formation of professionally important personality traits of future specialists in food technology. Dual education provides high quality training in nutrition technology, continuity and consistency of all stages of learning, flexibility and variability of educational programs, adaptability and socialization of students to the working environment, creates appropriate conditions for personal development of students, development of their important professional qualities. It is emphasised that dual education creates the conditions for engaging enterprises into the training process. The peculiarities of the implementation of dual education are related to the alternation of periods of theoretical training and practical practice, updating the learning conditions, flexibility of the curriculum, taking into account the individual trajectory of development and the interests of each student.
У статті розглянуті основні напрями формування професійно важливих особистісних якостей майбутніх фахівців з технології харчування відповідно до специфіки їх професійної діяльності. Діяльність працівників харчової галузі визначена як поліфункціональна та полікомпонентна. Серед базисних виробничих функції фахівців з технології харчування виокремлено: організаційно-координаційну, експлуатаційну, проектувальну, інформаційно-комунікативну. Проведено аналіз реалізації визначених функцій фахівця з технології харчування при виконанні посадових обов’язків, розв’язанні виробничих завдань та проблем. Реалізацію кожної з функцій пов’язуємо з рівнем сформованості професійно-значущих якостей особистості майбутніх фахівців. Виокремлено шість груп якостей, якими повинен володіти фахівець з технології харчування. Серед них: когнітивні (сприймання, пам’ять, мислення, увага, уява), комунікативні (уважність, особистісна культура, професійні комунікації, налагодження взаємодії з клієнтами, споживачами, колегами, керівництвом), компетентнісні (обізнаність, працелюбність, відданість справі, об’єктивність, досвідченість, професійне самовизначення й самореалізація), емоційно-вольові (ініціативність, активність, оптимізм, ввічливість, тактовність), організаційні (пунктуальність, зосередженість, дисциплінованість), мотиваційно-ціннісні (стійкі мотиваційні цінності й орієнтири, професійні інтереси, позитивна мотивація, наполегливість в досягненні мети), морально-психологічні (гуманізм, чесність, порядність, толерантність, відповідальності за власні вчинки та вчинки). Проаналізовано роль та місце кожної з груп професійно-значущих якостей фахівця з технології харчування, їх значення для роботи на виробництві. Розкрито особливості розвитку цих якостей у процесі професійної підготовки майбутніх спеціалістів харчової галузі. Одним з важливих аспектів формування професійно важливих якостей особистості майбутніх фахівців з технології харчування визначено дуальну форму здобуття освіти. Дуальна освіта розглядається як форма організації освітнього процесу, що передбачає ефективну співпрацю навчального закладу, суб’єктів господарювання та майбутнього фахівця. Її упровадження вважаємо перспективним напрямом модернізації вищої освіти. Акцентовано, що дуальна форма здобуття освіти забезпечує високу якість підготовки фахівців з технології харчування, безперервність та послідовність всіх етапів навчання, гнучкість та варіативність змісту навчальних програм, адаптивність й соціалізацію здобувачів освіти до умов виробничого середовища, створює належні умови для особистісного становлення студентів, розвитку їх важливих професійних якостей. Наголошується, що дуальна освіта створює умови для залучення суб’єктів господарювання до навчального процесу. Особливості функціонування дуальної освіти пов’язані з чергуванням періодів теоретичного навчання (у закладі освіти) та довготривалої практики (на базі суб’єкта господарювання), оновленими організаційними умовами навчання, гнучкістю навчального графіку, що враховує індивідуальну траєкторію розвитку та інтереси кожного студента.
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 3; 128-135
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Особливості виховання культури поведінки дітей дошкільного віку в умовах закладу дошкільної освіти
Features of Education of Culture of Behavior of Children of Older Preschool Age in the Conditions of Preschool Education
Autorzy:
Гарбар, Світлана
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16634079.pdf
Data publikacji:
2022-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
вихованість
культура поведінки
діти дошкільного віку
моральні якості
педагогічні умови
upbringing
culture of behavior
children of preschool age
moral qualities
pedagogical conditions
Opis:
The relevance of the study is due to the importance of the period of preschool childhood in the upbringing and education of the child and the creation of conditions and prerequisites for harmonious, full-fledged development. The article actualizes the problem of education of culture of behavior of preschool children. The article is aimed at highlighting the peculiarities of fostering a culture of behavior of preschool children. Research methods: theoretical (analysis of literature on research problems), empirical (pedagogical observations). The essence and content of the concept of research are clarified, namely: «culture of behavior», which is defined as a way for a child to perform actions and actions that meet the moral and aesthetic requirements of society, is reflected in the confirmation of expected expectations on the part of adults, peers and ensures his personal growth. It was clarified that preschool age is a period of intensive socialization of the child’s personality, gaining life experience, when there is an active interest in relationships with other people, there is a need to familiarize with certain norms of communication and, as a result, to develop an individual culture of behavior. To foster a culture of behavior is to constantly worry about children growing a culture of human relationships, to become generous with affection, goodness, attention, help and care of the child’s soul and that all these qualities are manifested in pleasant forms of behavior for others. It is noted that the preschool educational institution is a leading social institution in which preschool children receive not only basic knowledge, skills and abilities, but also acquire the foundations of a culture of behavior. The article reveals components of the culture of behavior such as culture of activity, culture of communication, cultural and hygienic skills and habits. The task of educating the culture of behavior of preschool children is outlined: the formation of ideas about norms of behavior, about the moral qualities of the individual, the development of moral feelings; expansion, deepening and systematization of knowledge about the norms and rules of cultural behavior, the development of the ability to evaluate their own and other people’s actions, the formation of positive relations to norms of behavior and negative relation to anti-social manifestations, the formation of skills, skills and habits of cultural behavior. The main components of methodical actions aimed at educating the culture of behavior of preschool children are proposed. The program of education of culture of behavior in preschool children is proposed.
Актуальність дослідження зумовлюється важливістю періоду дошкільного дитинства у вихованні і навчанні дитини та створенні умов і передумов для гармонійного, повноцінного її розвитку. У статті актуалізується проблема виховання культури поведінки дітей дошкільного віку. Метою статті є виокремлення особливостей виховання культури поведінки дітей дошкільного віку. Методи дослідження: теоретичні (аналіз літератури з проблем дослідження), емпіричні (педагогічні спостереження). Уточнено сутність і зміст поняття дослідження, а саме: «культура поведінки», яке визначаємо, як спосіб здійснення дитиною дій і вчинків, що відповідає морально-естетичним вимогам суспільства, відображається у підтвердженні очікуваних сподівань з боку дорослих, однолітків і забезпечує її особистісне зростання. З’ясовано, що дошкільний вік – період інтенсивної соціалізації особистості дитини, здобуття нею життєвого досвіду, коли відбувається формування активного інтересу до взаємин з іншими людьми, виникає потреба в ознайомленні з певними нормами спілкування і, як результат – вироблення індивідуальної культури поведінки. Виховувати культуру поведінки – це означає постійно турбуватися про те, щоб у дітей зростала культура людських відносин, щоб ставала щедрою на ласку, добро, увагу, допомогу і турботу дитяча душа і щоб усі ці якості виявлялися в приємних для оточуючих формах поведінки. Зазначено, що заклад дошкільної освіти – провідна соціальна інституція, в якій діти дошкільного віку отримують не лише елементарні знання, уміння та навички, а й набувають основи культури поведінки. У статті розкрито компоненти культури поведінки такі, як культура діяльності, культура спілкування, культурно-гігієнічні навички і звички. Окреслено завдання виховання культури поведінки дітей дошкільного віку: формування уявлень про норми поведінки, про моральні якості особистості, розвиток моральних почуттів; розширення, поглиблення та систематизація знань про норми і правила культурної поведінки, розвиток умінь оцінювати власні та чужі вчинки, формування позитивних ставлень до норм поведінки та негативних ставлень до анти-суспільних проявів, формування умінь, навичок та звичок культурної поведінки. Пропонуються основні складники методичних дій спрямовані на виховання культури поведінки дітей дошкільного віку. Запропоновано програму виховання культури поведінки у дітей дошкільного віку.
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 3; 70-78
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Супервізія як інструмент профілактики емоційного вигорання соціальних працівників
Supervision as a tool for preventing emotional burnout of social workers
Nadzór jako narzędzie zapobiegania wypaleniu emocjonalnemu pracowników socjalnych
Autorzy:
Ivzhenko, Inna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/38074283.pdf
Data publikacji:
2020
Wydawca:
Wyższa Szkoła Techniczna w Katowicach
Tematy:
supervision
social worker
emotional burnout syndrome
prevention
professionally important qualities
empathy
reflection
nadzór
przełożony
pracownik socjalny
syndrom wypalenia emocjonalnego
cechy ważne zawodowo
empatia
refleksja
Opis:
The article provides a theoretical analysis of the concept of supervision as a means of preventing emotional burnout of social workers and an element of assistance, as it aims to ensure quality standards and support social workers in their daily activities. The analysis of the last researches and publications of domestic and foreign scientists is carried out, the purpose and urgency of work is defined. Emphasis is placed on the high level of empathy of social workers, which can lead to emotional burnout. Emotional burnout syndrome is characterized, special attention was paid to its prevention and means of recovery at the physiological, mental and professional levels. The features, purpose, subject and goals of supervision, competencies that supervisors should have, the main forms of focus of supervision (on the employee’s system, on the practice system, on the team system, on the system of the institution) are determined. It is concluded that the content of supervision depends on the content of social services. The main forms are named: supervision as an analysis of the work and practice of the supervisor directly, supervision as an analysis by the supervisor of the employee’s work directly, supervision as an element of the curriculum and methodological work. The concept of reflection as an important component of determining the attitude of the specialist to himself as a subject of activity and vision of himself in a specific work situation is analyzed. Types of supervision are identified, such as: one-on-one, group supervision, informal supervision, unscheduled consultation, crisis supervision, unscheduled discussion of a case that is of great concern to the employee and occupies most of his thoughts. The phases of supervision (inductive, communication and integration) are defined and analyzed. Conclusions are made on the importance of supervision in the organization of domestic social work.
Artykuł stanowi teoretyczną analizę koncepcji nadzoru jako środka zapobiegającego wypaleniu emocjonalnemu pracowników socjalnych oraz elementu pomocy, gdyż ma na celu zapewnienie standardów jakości i wsparcie pracowników socjalnych w ich codziennych działaniach. Przeprowadzana jest analiza ostatnich badań i publikacji naukowców krajowych i zagranicznych, określany jest cel i ważność pracy. Podkreśla się wysoki poziom empatii pracowników socjalnych, który może prowadzić do wypalenia emocjonalnego. Scharakteryzowano zespół wypalenia emocjonalnego, zwrócono szczególną uwagę na jego profilaktykę i sposoby powrotu do zdrowia na poziomie fizjologicznym, psychicznym i zawodowym. Określono cechy, przeznaczenie, przedmiot i cele nadzoru, kompetencje, jakie powinni posiadać przełożeni, główne formy ukierunkowania nadzoru (na system pracownika, na system praktyki, na system zespołu, na system instytucji). Wynika z tego, że treść nadzoru zależy od treści usług społecznych. Główne formy noszą nazwy: nadzór jako analiza pracy i praktyki przełożonego bezpośrednio, nadzór jako analiza przez superwizora pracy pracownika bezpośrednio, nadzór jako element pracy programowo-metodycznej. Analizowana jest koncepcja refleksji jako ważnego elementu określającego stosunek specjalisty do siebie jako podmiotu działania i wizji siebie w konkretnej sytuacji zawodowej. Wyróżnia się takie rodzaje nadzoru, jak: nadzór indywidualny, grupowy, nieformalny, niezaplanowane konsultacje, nadzór kryzysowy, niezaplanowane omówienie sprawy, która bardzo niepokoi pracownika i zajmuje mu większość myśli. Definiuje się i analizuje fazy nadzoru (indukcyjną, komunikacyjną i integracyjną). Wyciągnięto wnioski na temat znaczenia nadzoru w organizacji domowej pracy socjalnej.
Źródło:
Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Technicznej w Katowicach; 2020, 12; 91-98
2082-7016
2450-5552
Pojawia się w:
Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Technicznej w Katowicach
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-3 z 3

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies