Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "problems" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-12 z 12
Tytuł:
Українська поезія в Польщі у період „Хрущовської відлиги”
Autorzy:
Yaruchyk, Victor
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1789974.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
literature
poetry
small homeland
problems of creativity
motivation poetry
metaphor
Opis:
The article deals with the origin, development and importance of the Ukrainian literature that has been present in Poland since 1956. It was then that Ukrainians were able not only to easily express their artistic creativity, but they could also publish their works in the newly created media. The founders of the Ukrainian poetry in Poland were Ostap Lapskyy, Eugene Samohvalenko, Jakiv Hudemchuk, Mila Luchak, Olga Petyk and others. Among the main motives of their poems were longing for their homeland, loss of their native land, love of the homeland, and a high value of their native language. Since the eighties of 20 century, there has appeared literature of the new, younger generation.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2017, 5; 173-184
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Теоретичні та практичні умови створення науково-педагогічного супроводу обдарованої особистості в Україні
The Ukrainian scientific school which is engaged in the problems of students creativity and giftedness
Autorzy:
Антонова, О.Є.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/501335.pdf
Data publikacji:
2012
Wydawca:
Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji Humanum
Tematy:
Zhytomyr Scientific and Pedagogical School
problems of students’
creativity and giftedness
Opis:
The main aspects of the Ukrainian scientific school which is engaged in the problems of students' creativity and giftedness in the context of the activity of Zhytomyr Scientific and Pedagogical School are analyzed. The perspective trends in the mentioned direction are considered as well as research in which the chart of the exposure of the pedagogical gifted young people should be revised.
Źródło:
Społeczeństwo i Edukacja. Międzynarodowe Studia Humanistyczne; 2012, 2(10); 375-388
1898-0171
Pojawia się w:
Społeczeństwo i Edukacja. Międzynarodowe Studia Humanistyczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Війна та проблема ідентичності у прозі української діаспори 1940–1980-х років
The War and the Problem of Identity in the Prose by the Ukrainian Diaspora in the 1940s–1980s
Autorzy:
Lushchii, Svitlana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1385367.pdf
Data publikacji:
2020
Wydawca:
Uniwersytet Zielonogórski. Wydział Humanistyczny
Tematy:
big prose
Diaspora
problems
war
identity
романістика
діаспора
проблеми
війна
ідентичність
Opis:
For the first time, the article systematically and comprehensively investigates the problem of „a man and war”, „personality and national identity” in the texts by writers of the Ukrainian Diaspora of the 1940s-1980s. It is founds out why these issues have long been relevant in the literature of the Ukrainian Diaspora, which factors have influenced the development of historical, social and socio-psychological prose, and enhanced its documentary and biographical origin. Peculiarities of the reception of war in the Diaspora prose are analyzed through the prism of a witness, chronicler of the events. It is a study of war in different coordinates: historical, psychological, social, philosophical, existential. Also the article are comprehended the specificity of the Ukrainian-centric model of war in the literature by the Ukrainian Diaspora and ways of refuting a number of Soviet myths cultivated by many mainland writers and historians. The subject of the study were the big prose by the Ukrainian Diaspora, including Ivan Bagryany, Vitaly Bender, Dokia Humenna, Igor Kachurovsky, Oleksa Kobets, Igor Kostetsky, Oleksandr Lugovoi, Stepan Lyubomirsky, Ulas Samchuk etc., their critical literary practice and correspondence.
Źródło:
International Journal of Slavic Studies Transgressive, Pragmatic and Speculative Horizons of Popular Literature and Culture; 2020, 1, 2
2658-154X
Pojawia się w:
International Journal of Slavic Studies Transgressive, Pragmatic and Speculative Horizons of Popular Literature and Culture
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Теоретичні та практичні умови створення науково-педагогічного супроводу обдарованої особистості в Україні
The Ukrainian scientific school which is engaged in the problems of students creativity and giftedness
Autorzy:
Антонова, О.Є.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/501501.pdf
Data publikacji:
2012
Wydawca:
Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji Humanum
Tematy:
Zhytomyr Scientific and Pedagogical School
problems of students’
creativity and giftedness
Opis:
The main aspects of the Ukrainian scientific school which is engaged in the problems of students' creativity and giftedness in the context of the activity of Zhytomyr Scientific and Pedagogical School are analyzed. The perspective trends in the mentioned direction are considered as well as research in which the chart of the exposure of the pedagogical gifted young people should be revised.
Źródło:
Społeczeństwo i Edukacja. Międzynarodowe Studia Humanistyczne; 2012, 2(10); 375-388
1898-0171
Pojawia się w:
Społeczeństwo i Edukacja. Międzynarodowe Studia Humanistyczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Олександр Фінкель в історії українського перекладознавства
Oleksander Finkel in the History of Ukrainian Translation Studies
Autorzy:
Rysicz‑Szafraniec, Julia
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2030940.pdf
Data publikacji:
2021
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Czytelnia Czasopism PAN
Tematy:
translation studies
translation problems
linguistic theory of translation
criteria for translation quality
self‑translation
Źródło:
Slavia Orientalis; 2021, LXX, 2; 401-420
0037-6744
Pojawia się w:
Slavia Orientalis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
УКРАЇНА — ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ: НОВИЙ ЕТАП ВЗАЄМОВІДНОСИН В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ 2014–2022 рр.
UKRAINE – EUROPEAN UNION: A NEW PHASE OF RELATIONS IN THE CONTEXT OF THE 2014-2022 RUSSIA – UKRAINE WAR
Autorzy:
Vidnyanskyj, Stepan
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2153607.pdf
Data publikacji:
2022-12-12
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
Russia-Ukraine war
Ukraine
European Union
evolution of relations in 2014-2022
achievements
problems and prospects of European integration
Opis:
Against the backdrop of Russian aggression against Ukraine and its global consequences, the paper analyses the evolution of relations between Ukraine and the European Union throughout 2014-2022 and the prospects for Ukraine's European integration. It highlights the peculiarities of the formation of Ukraine's European policy as a strategic direction of foreign policy and a factor of its decisive civilizational choice. The main stages and problems in the implementation of Ukraine's European choice are analysed. The focus is on investigating key events and phenomena in the relationship between Ukraine and the European Union at a fundamentally new stage, from the signing of the Association Agreement in 2014 to granting Ukraine the status of a candidate for EU membership in 2022. It analyses the attitudes of individual European Union member states towards Ukraine's European integration prospects, the impact of the Russian-Ukrainian war on the positive change in the EU and its member states' attitude towards Ukraine and its European aspirations, and concrete measures and actions by the European Union aimed at providing moral and political support as well as economic, financial, humanitarian and military assistance to Ukraine in its heroic resistance to Russian aggression. It is emphasised that Russia's full-scale invasion of Ukraine on 24 February 2022 not only united Europe and improved the perception of the EU in member states' societies, where the positive image of the European Union reached its highest level in decades, but also maximised Ukrainian support for European integration, which has become the key to Ukraine's resilience in the fight against Russian occupiers
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2022, 31; 10-37
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Розвиток творчого компонента професійного мислення майбутніх педагогів професійного навчання
Development of the Creative Component Professional Thinking Future Teacher of Professional Training
Autorzy:
Тарасова, Олена
Ушаткіна, Світлана
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16539094.pdf
Data publikacji:
2022-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
професійне мислення
творчість
творче мислення
розв’язання навчальних задач професійного спрямування
professional thinking
creativity
creative thinking
solving professional educational problems
Opis:
In the article a theoretical review and analysis of scientific literature are given on issue of development of creative component of the professional thinking. A concept «professional thinking» and his features are considered. In the study of professional thinking, the focus is on studying the features of professional thinking in the process of solving professional problems. Signs of professional thinking are singled out, among them: clarity and accuracy of mental operations, unity of theoretical and practical components, operation of professional concepts and images in dynamics and statics, focus on accurate calculations. Features of professional thinking are associated with certain general human abilities. They are manifested in the solution of professional problems, namely: the ability to reason, the ability to combine, to establish logical connections, the ability to concentrate, and so on. Important in studying the features of professional thinking is the problem of its connection with the creative abilities of the individual. Creative thinking is characterized as a special kind of unconventional thinking. On the one hand, these are the results of unconventional thinking, which are presented through ingenious creations, and on the other hand, they are just a new look at things. Professional activity requires from professionals developed professional thinking and professional creativity. Professional creativity is about making professional decisions, analyzing professional situations, finding new non-standard ways to solve professional problems. The results of professional creativity are presented in the form of a new understanding of the subject of work (new ideas, laws, concepts, principles), a new approach to the implementation of professional actions (new models, technologies, rules), obtaining new results in professional activities, etc. Revealing the essence of methods of studying and developing professional thinking in the process of solving creative problems, we can assume that the educational and creative task is a form of organization of activities, which creates a creative situation for students, sets goals, conditions and requirements for creative activities, in the process of which students improve their creative abilities, actively acquire skills and knowledge. One of the ways to successfully develop professional creative thinking is to conduct training. The main task of the training is to stimulate students’ interest in the problem, the solution of which requires the acquisition of knowledge and skills, and to solve this problem through the practical application of acquired knowledge. The basis of training aimed at the development of professional thinking are problem-game situations that are adapted to the educational process. An effective way to activate and develop the creative component of the professional thinking of future teacher of professional training is to conduct a training for the development of professional technical creativity using educational tasks of a professional direction.
У статті подано теоретичний огляд та аналіз наукової літератури з проблеми розвитку творчого компонента професійного мислення. Розглянуто поняття «професійне мислення» та його особливості. При дослідженні професійного мислення увагу зосереджено на вивченні особливостей професійного мислення у процесі розв’язання задач професійного спрямування. Виокремлено ознаки професійного мислення, серед них: чіткість і точність мисленнєвих операцій, єдність теоретичного й практичного компонентів, оперування професійними поняттями та образами у динаміці та статиці, спрямованість на точні розрахунки. Особливості професійного мислення пов’язано з певними загальними здібностями людини. Вони проявляються під час розв’язання професійних задач, а саме: вміння міркувати, здібність до комбінування, встановлення логічних зв’язків, здатність зосереджуватися тощо. Важливим у вивченні особливостей професійного мислення постає проблема його зв’язку із творчими здібностями особистості. Творче мислення характеризується як особливий різновид нешаблонного мислення. З одного боку, це результати нешаблонного мислення, які представлено через геніальні творіння, а з другого є лише новим поглядом на речі. Професійна діяльність потребує від фахівців розвиненого професійного мислення та професійної творчості. Професійна творчість становить собою прийняття професійних рішень, аналіз професійних ситуацій, знаходження нових нестандартних способів розв’язання фахових задач. Результати професійної творчості представлено у вигляді нового розуміння предмета праці (нові ідеї, закони, концепції, принципи), нового підходу до реалізації професійних дій (нові моделі, технології, правила), отримання нових результатів у професійній діяльності і т.п. Розкриваючи сутність методів вивчення й розвитку професійного мислення у процесі розв’язування творчих задач, можна зробити припущення, що навчально-творча задача – це форма організації діяльності, за допомогою якої для студентів створюється творча ситуація, задається мета, умови та вимоги до творчої діяльності, у процесі якої студенти удосконалюють свої творчі здібності, активно оволодівають навичками та знаннями. Один зі способів успішного розвитку професійного творчого мислення є проведення тренінгу. Основне завдання тренінгу є стимулювання інтересу студентів до проблеми, для вирішення якої необхідне набуття знань і умінь, та розв’язання цієї проблеми через практичне застосування набутих знань. Основою тренінгу, спрямованого на розвиток професійного мислення, є проблемно-ігрові ситуації, які адаптуються до навчально-виховного процесу. Найефективнішим способом активізації та розвитку творчого компонента професійного мислення майбутніх педагогів професійного навчання визначено проведення тренінгу розвитку професійної технічної творчості з використанням навчальних задач професійного спрямування.
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 2; 109-119
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Децентралізація влади в Україні як засіб створення та підтримки повноцінного життєвого середовища територіальних громад
Decentralization of power in Ukraine as a means of creating and maintaining a full-term living environment of territorial communities
Autorzy:
Lysenko, Alla
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2036988.pdf
Data publikacji:
2022-03-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
decentralization
stages of decentralization
territorial communities
local governments
problems of community development
rural areas
living environment
децентралізація
етапи проведення децентралізації
територіальні громади
органи місцевого самоврядування
проблеми розвитку громад
сільські території
життєве середовище
Opis:
The article researched the process of decentralization of power in Ukraine since 2014 and its legal regulation, highlights the stages of reform, systematizes its main achievements within the first stage (from 2014 to 2019) and the second (from 2020 to present), outlines and summarizes the key problems of community development and possible ways to solve them. Based on the analysis of the publications in which the solution of the problem was initiated, the author found that the attempts to improve the administrative- territorial structure of Ukraine, made at the national level before 2014, did not bring the expected results, and therefore the focus is on the process of subsequent reforms. With this in mind, the purpose of the study, its main research objectives and methodological tools are determined. The author emphasizes that the reform of the state policy of Ukraine in the field of local government is based on the best world achievements in this direction, on the basis of the analysis confirms the general correspondence between the number of persons living in a particular region of Ukraine and the number of established communities, and that community development problems are more pronounced within rural areas away from administrative centers. The proposed ways to solve the outlined problems will contribute to the creation and maintenance of a full-fledged living environment of communities.
У статті досліджено процес децентралізації влади в Україні з 2014 р. та його нормативно-правове регулювання, виокремлено етапи проведення реформи, систематизовано її основні здобутки у межах першого етапу (з 2014 р. до 2019 р.) та другого (з 2020 р. і дотепер), окреслено й узагаль- нено ключові проблеми розвитку громад та можливі шляхи їх вирішення. На основі аналізу публікацій, у яких започатковано вирішення пробле- ми, автором встановлено, що спроби щодо удосконалення адміністра- тивно-територіального устрою України, здійснені на загальнодержавному рівні до 2014 р., не принесли очікуваних результатів, і тому акцентовано увагу саме на процесі послідуючих реформ. З огляду на це визначено мету дослідження, його основні науково-дослідницькі завдання та методоло- гічний інструментарій. Автор акцентує увагу на тому, що в основу реформування державної політики України у сфері місцевого самоврядування покладено кращі сві- тові здобутки у цьому напрямі, на основі проведеного аналізу підтверджує загальну відповідність між кількістю осіб, які проживають на території кон- кретної області України, та кількістю створених громад, а також на тому, що проблеми розвитку громад більш значною мірою проявляються у ме- жах сільських територій, віддалених від адміністративних центрів. Запро- поновані шляхи вирішення окреслених проблем сприятимуть створенню та підтримці повноцінного життєвого середовища громад.
Źródło:
Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 1(33); 56-77
1643-6911
Pojawia się w:
Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Розвиток та проблемні питання партнерських відносин України з сусідніми країнами-членами ЄС
Development and problematic issues of Ukraines partnership with the neighbouring EU member states
Autorzy:
Vidnyanskyj, Stepan
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1976786.pdf
Data publikacji:
2021-11-01
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
Ukraine
Polska
Slovakia
Hungary
Romania
relations
neighbourhood problems
conflict situations
national minorities
historical memory
European integration
Україна
Польща
Словаччина
Угорщина
Румунія
відносини
проблеми добросусідства
конфліктні ситуації
національні меншини
історична пам’ять
європейська інтеграція
Opis:
У статті висвітлюються розвиток і окремі проблемні питання взаємовідносин України та сусідніх країн-членів Європейського Союзу – Республіки Польща, Угорщини, Румунії і Словацької Республіки, які час від часу загострюються та підживлюються й використовуються Російською Федерацією, що становить потенційну загрозу для України та міжнародної безпеки в Карпатському регіоні зокрема, і які потребують якнайшвидшого вирішення. Йдеться, насамперед, про загострення українсько-угорських відносин після приходу до влади в Угорщині консервативного й по суті авторитарного уряду В. Орбана в 2010 р., особливо у зв’язку з ухваленням Закону України «Про освіту» в 2017 р. і навколо угорської національної меншини в Закарпатті, а також про українсько-польське протистояння в питаннях історичної пам’яті та проблеми українських мігрантів у Польщі, українсько-румунські територіальні суперечки й деякі проблеми українсько-словацьких відносин, зокрема навколо «русинського питання» тощо. Наголошується, що Україна географічно й політично належить до Центральної Європи, тому держави цього регіону є найприроднішими її друзями та партнерами, і завданням урядових, регіональних, експертних та громадських структур, міжнародних організацій та прикордонних регіональних об’єднань є спільними активними й послідовними зусиллями подолати існуючі конфліктні ситуації і проблеми у взаємовідносинах. Потужним важелем для цього, а також для поглиблення міждержавного партнерства й добросусідської співпраці та взаєморозуміння між народами Карпатського регіону є євроінтеграційний чинник, економічна співпраця і взаємозалежність сусідніх країн, безпекові виклики агресії Росії та новітні загрози сучасних міжнародних відносин.
The paper highlights development and some problematic issues of Ukraine's relations with the neighbouring European Union Member States - the Republic of Poland, Hungary, Romania and the Slovak Republic, that have been escalated and exploited from time to time by the Russian Federation. This situation poses a potential threat to Ukraine and international security in the Carpathian region and needs to be resolved as soon as possible. This also emphasizes the aggravation of Ukrainian-Hungarian relations after a conservative and essentially authoritarian government, headed by Prime Minister Viktor Orbán, had come into power in 2010. A perceptible increase in tension between the parties is related to Ukraine's 2017 Education Act and the situation of the Hungarian national minority in Transcarpathia. Additionally, the paper focuses on Ukrainian-Polish contradictions in issues of historical memory and problems of Ukrainian migrants in Poland, Ukrainian-Romanian territorial disputes and some problems of Ukrainian-Slovak relations, in particular regarding the "Rusyns question" and so on. The author stresses that Ukraine belongs geographically and politically to Central Europe, therefore the states of this region are its most obvious friends and partners, and the task of governmental, regional and public institutions, international organisations and regional groupings is to overcome existing conflict situations and problems in mutual relations by joint active and consistent efforts. The factor of European integration, economic cooperation and interdependence of neighbouring countries, security challenges in Europe from Russia's aggression and the latest threats in contemporary international relations are strong levers for this, as well as for deepening interstate partnership and neighbourly, mutually beneficial cooperation between peoples of the Carpathian region
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2021, 30; 156-176
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Український алфавіт латинськими буквами простий для спілкування сучасними електронними засобами Переведення українського кириличного алфавіту в український латинськими буквами
Ukrainian alphabet with Latin letters is convenient and easy communication tool using modern technologies. Transliteration of Ukrainian Cyrillic alphabet into Ukrainian alphabet with Latin letters
Autorzy:
Марушечко, Ігор
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2173759.pdf
Data publikacji:
2016-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
język ukraiński
cyrylica
alfabet łaciński
emigracja zarobkowa
problemy z komunikacją
„Ukrainka”
transliteracja
Ukrainian language
Cyrillic alphabet
Latin alphabet
emigration of
workers
problems with communication
“Ukrainka”
transliteration
украинский язык
кириллица
латинский алфавит
рабочая эмиграция
проблемы общения
«Украинка»
транслитерáция
Opis:
For the last 150 years there were several attempts to write down Ukrainian language with Latin alphabet, including the attempts of adopting several laws that took place after declaration of independence of Ukraine in 1991. But there were not practical and popularize. The main reason is that they haven’t kept the spirit of the Ukrainian language, some Cyrillic letter handed combination of several Latin letters and the same distorted sound (phonetics) of Ukrainian language. But the social processes that take place in Ukraine since the declaration of its independence, i.e. significant emigration of workers that counted in the millions, and also problems with communication with the families that stayed in Ukraine using modern computers and technologies which are equipped only with Latin keyboard without access to Cyrillic alphabet, call for a great need for a creation of the opportunity to use Latin alphabet to record the Ukrainian language, which would retain its nature and was easy to use. This article presents a new version of Latin alphabet for the Ukrainian language. It does not replace the Cyrillic alphabet – but a parallel alternative for it and for all other versions of the alphabet that are used to record the Ukrainian language. This alphabet I called “Ukrainka” in honor of Ukrainian ladies who represent the majority of our emigrants. “Ukrainka” is completely unified alphabet, without any disadvantages from their predecessors. The main idea is in replacing one letter of Cyrillic alphabet to exactly one Latin letter – a transliteration of 1:1, does not break and does not introduce any new rules in Ukrainian spelling and phonetics, thus saving the Ukrainian language. There are other advantages: – no change in letters, regardless of their position in the word; – the word written in the Cyrillic “Ukrainka” always looks the same (the same set of letters) and there are no several options to write the same word; – saved Ukrainian language peculiarity to soften the consonants – saved not only a soft sign but also an apostrophe as a dividing option for separating from certain sounds in the middle of a word; – for the letters Ж, Ч, Ш, it’s used letters that mean the same in other languages with the Latin alphabet, namely Ž, Č, Š, and for Є, Ю, Я, Щ picked up letters graphically similar as the above – Ě, Ŭ, Ă, Ş. The main element of this article is a table of characters, the description justifying their introduction and showing how to use in computers, as well as examples of different tests transliteration.
В течение последних полутора столетий было несколько попыток записывания украинского языка латинским алфавитом, включая в это разные законодательные акты, которые имели место уже после провозглашения независимости Украины в 1991 году. Но все они были непрактичны и их не стали широко использовать. А это потому, что не сохраняли они характера украинского языка; некоторые буквы кириллицы передавали с помощью комбинации нескольких латинских букв и искривляли само звучание (фонетику) украинского языка. Однако, общественные процессы, которые происходят в Украине с момента провозглашения независимости, то есть высокий уровень рабочей эмиграции, идущий на миллионы, а также проблемы общения с семьями, оставшимися в Украине, с помощью компьютеров и современной техники, которая оснащена только латинской клавиатурой, без доступа до кириллицы, вызывают острую необходимость в создании варианта латинского алфавита для записи украинского языка, который бы сохранял ее характер и был прост в использовании. Эта статья представляет проработанную мной новую версию латинского алфавита для украинского языка. Это не замена кириллицы, а параллель для нее и альтернатива для всех других версий латинского алфавита, которые используются для записи украинского языка. Этот алфавит я назвал «Украинка» в честь украинских женщин, которые составляют основную часть наших эмигрантов. «Украинка» – это полностью унифицированный алфавит, свободный от недостатков своих предшественников. Его основное преимущество заключается в том, что заменяется одна буква кириллицы на одну букву латиницы. Это транслитерация 1:1, которая не нарушает и не вводит никаких новых правил в украинское правописание и сохраняет фонетику украинского языка. Кроме этого: – всегда пишутся те же латинские буквы, независимо от их позиции в слове; – слово в кириллице, записанное в «Украинке» всегда будет выглядеть одинаково (с тем же набором букв) и не будет нескольких вариантов записи одного слова; – сохранены характерные для украинского языка способы обозначения смягчения согласных – сохранен мягкий знак «ь» и апостроф как разделительный знак, отделяющий определенные звуки друг от друга в середине слова; – для букв Ж, Ч, Ш используются знаки, которые в других языках с латинским алфавитом означают тот же звук, как и в украинском языке, а именно Ž, Č, Š, а для Є, Ю, Я, Щ подобраны знаки графического вида по аналогии к тем, которые указаны выше Ě, Ŭ, Ă, Ş. Основным элементом этой статьи является таблица знаков, а описание поясняет их введение и показывает способ использования в комп’ютерах и примеры транслитерации разных текстов.
W języku ukraińskim na przestrzeni ostatnich 150 lat podejmowano kilka prób wprowadzenia zapisu w alfabecie łacińskim, włącznie z regulacjami prawnymi, które wprowadzono już po uzyskaniu przez Ukrainę niepodległości w 1991 roku. Wszystkie te warianty były niepraktyczne i nie weszły do szerszego obiegu ze względu na to, że nie zachowywały charakteru języka ukraińskiego, wprowadzały wieloliterowe kombinacje na oddanie jednej litery z alfabetu cyrylicznego i deformowały samo brzmienie języka ukraińskiego. Jednak procesy społeczne, które zachodzą na Ukrainie od momentu uzyskania niepodległości, tj. wielka zarobkowa emigracja, licząca wiele milionów obywateli, oraz problem z komunikacją z domem rodzinnym za pomocą współczesnych urządzeń, które nie mają klawiatury cyrylicznej, wymuszają stworzenie alfabetu łacińskiego, który zachowywałby charakter języka ukraińskiego i był prosty w użyciu. Artykuł ten przedstawia opracowaną przeze mnie nową wersję alfabetu łacińskiego dla języka ukraińskiego, który byłby wersją równoległą do cyrylicy, a nie jej zamiennikiem i stanowiłby alternatywę dla dotychczasowych wersji łacinki zapisującej cyrylicę. Alfabet ten nazwałem „Ukrainką” na cześć ukraińskich kobiet, które stanowią główny trzon ukraińskich emigrantów. „Ukrainka” jest ujednoliconym zapisem alfabetu wykorzystującym litery łacińskie – wolnym od niedociągnięć swoich poprzedników. Podstawową jego cechą jest to, że zamienia jedną literę cyrylicznego alfabetu na dokładnie jedną literę łacińskiego i nie zmienia ani też nie wprowadza żadnych nowych reguł do pisowni w języku ukraińskim oraz do wymowy (fonetyki). Poza tym: – litery łacińskie są zawsze takie same, niezależnie od ich pozycji w wyrazie; – wyraz zapisany cyrylicą w transliteracji wygląda zawsze tak samo, nie ma kilku wariantów tego samego słowa w zapisie „Ukrainką”; – zostały zachowane właściwe dla języka ukraińskiego sposoby zaznaczania zmiękczenia spółgłosek – zachowano miękki znak i apostrof w funkcji znaku rozdzielającego wewnątrz słowa; – dla liter Ж, Ч, Ш wykorzystano znaki, które w innych językach z alfabetem łacińskim oznaczają te same dźwięki, a mianowicie Ž, Č, Š, a dla Є, Ю, Я, Щ dobrano znaki według podobieństwa graficznego do tych wyżej, tj. Ě, Ŭ, Ă, Ş. Podstawową częścią tej publikacji jest tablica znaków, a materiał opisowy uzasadnia ich wprowadzenie i przedstawia sposób wykorzystania na komputerach oraz przykłady transliteracji różnych tekstów.
Źródło:
Studia Orientalne; 2016, 2(10); 59-78
2299-1999
Pojawia się w:
Studia Orientalne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Тріанонський Мирний Договір – Джерело Нестабільності У Центрально-східній Європі (частина 1)
The Treaty of Trianon as a Source of Instability in the Central-Eastern Europe (Part 1)
Autorzy:
Derzhaliuk, M.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1070501.pdf
Data publikacji:
2020-09-29
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
trianon peace treaty
titular nation and minority
interethnic problems
dual citizenship
autonomy
language of education of minorities
the role of the state language
foreign Hungarians
тріанонський мирний договір
титульна нація і меншина
міжетнічні проблеми
закордонні угорці
подвійне громадянство
автономія
мова освіти меншин
роль державної мови
Opis:
The article notes that the Trianon Peace Treaty of June 4, 1920 between the Entente countries and Hungary, as a result of the First World War, turned out to be, like all the other six treaties of the Versailles system, mostly unfair. In the forcibly the territory of Hungary decreased by 2/3, the population decreased 2,7 times, a third of the Hungarian ethnic group became part of neighboring states. It is noted that during 1920-2020. In Hungary, there were no powerful political forces of various trends and trends that would recognize the Trianon Peace Treaty as just. At the same time, the ruling political elites of the neighboring states of Hungary considered and still consider the conditions of the Trianon fair. Such opposite assessments of the consequences of Versailles engendered antagonism, making it impossible to reach a compromise between the countries of Central-Eastern Europe. Attention is drawn to the fact that during the domination in Europe of the coalition of countries led by Germany of the Versailles Peace Treaty, including the Trianon, were dismantled, a new order was introduced, in which opponents of Versailles – Germany, Italy, Japan, the USSR, played an active role. Hungary, Bulgaria. It is noted that the winners of the World War ІІ restored the borders of the countries of Germany’s allies in Europe, in accordance with their own geopolitical interests, which corresponded by 70% to the borders established by the Entente after the World War І. The Trianon borders were restored over Hungary by the Paris Peace Treaty of February 10, 1947. The USSR, Great Britain, France and the United States acted from a hegemonic position, were guided by the right of the winner and in many respects imposed on the defeated countries the conditions of the Versailles system were discredited, did not draw proper conclusions and did not build international relations on principles close to justice, but preserved the complicated territorial contradictions of the past with the corresponding treaties. It is indicated that the threat of assimilation and disappearance of foreign Hungarians is one of the main reasons for the revitalization of modern Hungary. Measures to overcome the syndrome of the dismemberment of the Hungarian nation in Central-Eastern Europe have been going on for centuries with little results; The rate of decline in the number of Hungarians in neighboring states over the past century is the highest, so Budapest believes that there is no time to delay the introduction of autonomy for foreign Hungarians, because in the next 25 years the very need for it will disappear through their disappearance. It is emphasized that the level of ensuring the rights of the Hungarian minority in Transcarpathia especially affects the relationship of Hungary with Ukraine. The improvement of relations between Hungary and Ukraine has minimal chances, since the positions of the parties on the procedure for the application of educational and language laws in Transcarpathia do not coincide. Taking into account the decisive activity of Hungary and the Hungarian foreign communities in 2020 (the century of the signing of the Trianon Peace Treaty on June 4, 1920), it is concluded that this problem will not only not lose its relevance, but will significantly increase.
У статті зазначається, що Тріанонський мирний договір від 4 червня 1920 р. між країнами Антанти та Угорщиною за наслідками Першої світової війни виявився, як і усі інші шість договорів Версальської системи, переважно несправедливим. У насильницький спосіб територія Угорщини зменшилася на 2/3-х, чисельність населення скоротилася у 2,7 рази, третина угорського етносу перейшла до складу сусідніх держав. Наголошується, що упродовж 1920-2020 рр. в Угорщині не було владних політичних сил різних спрямувань і течій, які визнавали б Тріанонський мирний договір справедливим. Одночасно, правлячі політичні еліти сусідніх з Угорщиною держав вважали і вважають умови Тріанона справедливими. Такі протилежні оцінки наслідків Версалю породжували антагонізм, унеможливлювали досягнення компромісу між країнами Центрально-Східної Європи. Звертається увага на те, що у часи домінування у Європі коаліції країн на чолі з Німеччиною Версальські мирні договори, у тому числі й Тріанонський, були демонтовані, запроваджувався новий порядок, у якому активну роль відіграли опоненти Версаля – Німеччина, Італія, Японія, СРСР, Угорщина, Болгарія. Зазначається, що переможці Другої світової війни відновили кордони країн союзниць Німеччини у Європі, згідно з власними геополітичними інтересами, що на 70% відповідали кордонам, встановленим Антантою після Першої світової війни. Паризьким мирним договором від 10 лютого 1947 р. над Угорщиною було поновлено тріанонські кордони. СРСР, Велика Британія, Франція і США діяли з гегемоністських позицій, керувалися правом переможця і багато в чому нав’язали переможеним країнам дискредитовані умови Версальської системи, не зробили належних висновків і не вибудували міжнародні відносини на наближених до справедливості принципах, а зберегли відповідними договорами ускладнені територіальні суперечності минулого. Вказується, що загроза асиміляції і зникнення закордонних угорців – одна з головних причин активізації сучасної Угорщини. Заходи для подолання синдрому розчленованості угорської нації у Центрально-Східній Європі, що триває уже століття, дають незначні результати; темпи скорочення чисельності угорців у сусідніх державах упродовж останнього століття є найбільшими, тому Будапештом вважається, що немає часу для зволікання із запровадженням автономії для закордонних угорців, бо через наступні 25 років сама потреба в ній відпаде через їх зникнення. Підкреслюється, що рівень забезпечення прав угорської меншини Закарпаття особливо позначається на взаєминах Угорщини з Україною. Оздоровлення відносин між Угорщиною та Україною має мінімальні шанси, оскільки позиції сторін щодо порядку застосування освітнього та мовного законів в Закарпатті не співпадають. Враховуючи рішучу активність Угорщини та угорських закордонних спільнот у 2020 р. (століття підписання Тріанонського мирного договору 4 червня 1920 р.), зроблено висновки, що дана проблема не тільки не втратить актуальності, а й значно посилиться.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2020, 12; 118-151
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Тріанонський мирний договір – джерело нестабільності у Центрально-Східній Європі (Частина 2)
The Treaty of Trianon as a Source of Instability in the Central-Eastern Europe (Part 2)
Autorzy:
Держалюк, M.C.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676563.pdf
Data publikacji:
2021-03-18
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Тріанонський мирний договір
титульна нація і меншина
міжетнічні проблеми
закордонні угорці
подвійне громадянство
автономія
мова освіти меншин
роль державної мови
Trianon Peace Treaty
titular nation and minority
interethnic problems
foreign Hungarians
dual citizenship
autonomy
language of education of minorities
the role of the state language
Opis:
У статті мовиться про те, що Тріанонський мирний договір від 4 червня 1920 р. між країнами Антанти та Угорщиною за наслідками Першої світової війни виявився, як і усі інші шість договорів Версальської системи, переважно несправедливим. У насильницький спосіб територія Угорщини зменшилася на 2/3-х, чисельність населення скоротилася у 2,7 рази, третина угорського етносу перейшла до складу сусідніх держав. Наголошується, що упродовж 1920-2020 рр. в Угорщині не було владних політичних сил різних спрямувань і течій, які визнавали б Тріанонський мирний договір справедливим. Водночас, правлячі політичні еліти сусідніх з Угорщиною держав вважали і вважають умови Тріанона справедливими. Такі протилежні оцінки наслідків Версалю породжували антагонізм, унеможливлювали досягнення компромісу між країнами Центрально-Східної Європи. Звертається увага на те, що у часи домінування у Європі коаліції країн на чолі з Німеччиною Версальські мирні договори, зокрема й Тріанонський, були демонтовані, запроваджувався новий порядок, у якому активну роль відіграли опоненти Версаля – Німеччина, Італія, Японія, СРСР, Угорщина, Болгарія. Зазначається, що переможці Другої світової війни відновили кордони країн-союзниць Німеччини у Європі, згідно з власними геополітичними інтересами, що на 70% відповідали кордонам, встановленим Антантою після Першої світової війни. Паризьким мирним договором від 10 лютого 1947 р. над Угорщиною було поновлено тріанонські кордони. СРСР, Велика Британія, Франція і США діяли з гегемоністських позицій, керувалися правом переможця і багато в чому нав’язали переможеним країнам дискредитовані умови Версальської системи, не зробили належних висновків і не вибудували міжнародні відносини на наближених до справедливості принципах, а зберегли відповідними договорами ускладнені територіальні суперечності минулого. Вказується, що загроза асиміляції і зникнення закордонних угорців – одна з головних причин активізації сучасної Угорщини. Заходи для подолання синдрому розчленованості угорської нації у Центрально-Східній Європі, що триває уже століття, дають незначні результати; темпи скорочення чисельності угорців у сусідніх державах упродовж останнього століття є найбільшими, тому Будапешт вважає, що немає часу для зволікання із запровадженням автономії для закордонних угорців, бо через наступні 25 років сама потреба в ній відпаде через їх зникнення. Підкреслюється, що рівень забезпечення прав угорської меншини Закарпаття особливо позначається на взаєминах Угорщини з Україною. Оздоровлення відносин між Угорщиною та Україною має мінімальні шанси, оскільки позиції сторін щодо порядку застосування освітнього та мовного законів в Закарпатті не співпадають. Враховуючи рішучу активність Угорщини та угорських закордонних спільнот у 2020 р. (століття підписання Тріанонського мирного договору 4 червня 1920 р.), зроблено висновки, що дана проблема не тільки не втратить актуальності, а й значно посилиться.
The article notes that the Trianon Peace Treaty of June 4, 1920 between the Entente countries and Hungary, as a result of the First World War, turned out to be, like all the other six treaties of the Versailles system, mostly unfair. Forcibly the territory of Hungary decreased by 2/3, the population decreased 2,7 times, a third of the Hungarian ethnic group became part of neighboring states. It is noted that during 1920-2020. In Hungary, there were no powerful political forces of various trends and trends that would recognize the Trianon Peace Treaty as just. At the same time, the ruling political elites of the neighboring states of Hungary considered and still consider the conditions of the Trianon fair. Such opposite assessments of the consequences of Versailles engendered antagonism, making it impossible to reach a compromise between the countries of Central-Eastern Europe. Attention is drawn to the fact that during the domination in Europe of the coalition of countries led by Germany of the Versailles Peace Treaty, including the Trianon, were dismantled, a new order was introduced, in which opponents of Versailles – Germany, Italy, Japan, the USSR, Hungary, Bulgaria. played an active role It is noted that the winners of the World War ІІ restored the borders of the countries of Germany’s allies in Europe, in accordance with their own geopolitical interests, which corresponded by 70% to the borders established by the Entente after the World War І. The Trianon borders were restored over Hungary by the Paris Peace Treaty of February 10, 1947. The USSR, Great Britain, France and the United States acted from a hegemonic position, were guided by the right of the winner and in many respects imposed on the defeated countries the conditions of the Versailles system were discredited, did not draw proper conclusions and did not build international relations on principles close to justice, but preserved the complicated territorial contradictions of the past with the corresponding treaties. It is indicated that the threat of assimilation and disappearance of foreign Hungarians is one of the main reasons for the revitalization of modern Hungary. Measures to overcome the syndrome of the dismemberment of the Hungarian nation in Central-Eastern Europe have been going on for centuries with little results; The rate of decline in the number of Hungarians in neighboring states over the past century is the highest, so Budapest believes that there is no time to delay the introduction of autonomy for foreign Hungarians, because in the next 25 years the very need for it will disappear through their disappearance. It is emphasized that the level of ensuring the rights of the Hungarian minority in Transcarpathia especially affects the relationship of Hungary with Ukraine. The improvement of relations between Hungary and Ukraine has minimal chances, since the positions of the parties on the procedure for the application of educational and language laws in Transcarpathia do not coincide. Taking into account the decisive activity of Hungary and the Hungarian foreign communities in 2020 (the century of the signing of the Trianon Peace Treaty on June 4, 1920), it is concluded that this problem will not lose its relevance, but will significantly increase.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 13; 53-92
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-12 z 12

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies