Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "picture of the world" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-9 z 9
    Tytuł:
    МОВНА КАРТИНА СВІТУ — КОНЦЕПТУАЛЬНА КАРТИНА СВІТУ — ХУДОЖНЯ КАРТИНА СВІТУ: ПАРАМЕТРИЧНІ ОЗНАКИ Й ХАРАКТЕР СПІВВІДНОШЕННЯ
    Autorzy:
    YAREMCHUK, ANASTASIIA
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1041338.pdf
    Data publikacji:
    2020-06-30
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Tematy:
    linguoconceptology
    cognitive linguistics
    picture of the world
    the artistic picture of the world
    the lingual picture of the world, the conceptual picture of the world
    the conceptual picture of the world
    the lingual picture of the world
    lingwokonceptologia
    lingwistyka kognitywna
    obraz świata
    językowy obraz świata
    artystyczny obraz świata
    konceptualny obraz świata
    Opis:
    Niniejszy artykuł poświęcony jest zbadaniu zagadnienia cech parametrycznych takich pojęć jak: językowy obraz świata, konceptualny obraz świata oraz artystyczny obraz świata. Prześledzono proces kształtowania się lingwokonceptologii jako nauki niezależnej, wyznaczono znaczenie terminu lingwokonceptologia, jej obiekt oraz przedmiot, a także cel i zadania wskazanej dziedziny nauki. Wnioskujemy, że lingwokonceptologia opiera się na identyfikacji i badaniu konceptów, a także na środkach, które je reprezentują. Obraz świata to zbiór ludzkich wyobrażeń na jego temat. Konceptualne i językowe obrazy świata są ze sobą skorelowane: pierwszy obiektywizuje wiedzę w ludzkim umyśle realizowaną poprzez językowy obraz świata, przy czym jest znacznie szerszy; drugi to sposób badania pewnych indywidualnych lub narodowych osobliwości zachowań ludzkich poprzez modelowanie pojęć. Artystyczny obraz świata różni się tym, że zbudowany jest na podstawie aktualizacji obiektywnej, ale jednocześnie subiektywnej idei świata, a także ludzkiej świadomości, która graniczy z czynnikiem nieświadomym oraz iluzjami.
    The study elucidates a topical problem related to the manifestation of characteristic parametric features of such important concepts as the lingual picture of the world, the conceptual picture of the world, the artistic picture of the world. In the course of the investigation, the process of formation of linguoconceptology as an independent field of research is considered, the meaning of the term linguoconceptology is clarified, the object and subject of this approach along with its purpose and objectives are revealed. We conclude that linguoconceptology is based on the identification and study of concepts, as well as means that represent them. The picture of the world is a set of ideas of a person about the world. Conceptual and lingual pictures of the world are intertwined: the former objectifies knowledge in the human mind, which is accumulated through the lingual picture of the world, though it is much broader; the latter implies a means of studying certain individual or national characteristics of human behaviour through modelling concepts. The artistic picture of the world stands out as it is built on the basis of the actualisation of both objective and subjective representations of the world simultaneously, as well as on human consciousness, which borders on the unconscious and illusions
    Źródło:
    Studia Ukrainica Posnaniensia; 2020, 8, 1; 69-76
    2300-4754
    Pojawia się w:
    Studia Ukrainica Posnaniensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Українська картина світу в романі Ігоря Станойоського «Перший університетський день моєї доньки»
    Ukrainian language worldview in the novel of Igor Stanojoski My daughter’s first university day
    Autorzy:
    Yaminska, Hanna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/480945.pdf
    Data publikacji:
    2020-06-30
    Wydawca:
    Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie
    Tematy:
    Ukrainian picture of the world language picture of the world Macedonian perception
    times realities
    national identity
    Chornobyl
    Opis:
    Ігор Станойоський – сучасний македонський письменник, який у своїх романах поєднує різні літературні жанри. Незважаючи на своє македонське походження, майже у всіх його творах присутні персонажі українці, за допомогою яких автор показує читачеві образ світу українців. У романі Перший університет-ський день моєї доньки Станойоський через призму образів головних героїв та міста Львова проектує образ самої України. Текст роману написаний македонською мовою і призначений для македонського читача, що дозволяє поглянути на такі поняття як національна самобутність одного народу (українців) під кутом зору світосприйняття іншого народу (македонців). Ключову роль у тексті відведено Чорнобилю – як не лише історичній, але й психологічній події, яка змінила хід історії та свідомість українців. Проектуючи образ України через чорнобильську трагедію на головну героїню як уособлення матері, можемо спостерігати пряму алюзію до образу цілої країни, її становлення на шляху до незалежності. Важливу роль у мовній картині світу українців, представленій у романі Станойоського, відіграють лексично-гра-матичні конструкції. Ці конструкції подані македонською мовою, але інколи мають у свої структурі українську семантику, внаслідок чого отримуємо своєрідний симбіоз мов, який створюється спеціально автором для глибшого сприйняття македонським реципієнтом мовної ідентичності українців. Українська картина світу подана під кутом македонського сприйняття, яке ментально і граматично відрізняється між собою. За рахунок такого аналізу ніби споріднених, але, все ж таки, різних мов, ми можемо виокремити особливу специфіку в сприйнятті національної самобутності одного народу за допомогою мовного сприйняття іншого народу, що ніби створює окрему категорію у розумінні картини світу та відкиває нові можливості для глиб-шого аналізу культурного та історичного образу нації вцілому.
    Igor Stanojoski is a modern Macedonian writer who combines different literary genres in his novels. Despite his Macedonian origin, almost all of his works have Ukrainian characters, through whom the author shows the reader the Ukrainian view of the world. In the novel My Daughter’s First University Day, Stanojoski through the prism of the images of the main characters and the city of Lviv projects the picture of Ukraine. The text is written in Macedonian and is intended for the Macedonian reader, which allows us to look at such concepts as the national identity of one nation (Ukrainians) from the point of view of another nation (Macedonians). An important role in the text is given to Chernobyl –not only as a historical, but also a psychological event that changed the course of history and the consciousness of Ukrainians. Projecting the image of Ukraine through the Chernobyl tragedy on the main character as the personification of the mother, we can observe a direct allusion to the image of Ukraine, to its formation on the path to independence. Lexical and grammatical constructions introduced by the author in the text take on an important role in the linguistic picture of the world of Ukrainians through the prism of Macedonian perception. These constructions are presented in the Macedonian language but sometimes have Ukrainian semantics. As a result of such a combination, we get a kind of symbiosis of languages which is created specifically by the author for a deeper perception of the Macedonian recipient of the linguistic identity of Ukrainians. The Ukrainian linguistic picture of the world is presented from the angle of the Macedonian perception. They are mentally and grammatically different from each other, but due to an analysis of such seemingly related, but still different languages, we can note a specificity in the perception of national identity of one people through the linguistic perception of another people. This perception helps us to create a separate category in understanding the linguistic picture of the world and reject new opportunities for deeper analysis of the cultural and historical image of the whole nation.
    Źródło:
    Acta Polono-Ruthenica; 2020, 2, XXV; 61-76
    1427-549X
    Pojawia się w:
    Acta Polono-Ruthenica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Вплив ціннісної картини світу на розвиток семантики фразеологізмів
    The Influence of World Values on the Development of Phraseological Semantics
    Autorzy:
    Орел, Ірина
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/16511125.pdf
    Data publikacji:
    2022
    Wydawca:
    Polska Akademia Nauk. Czasopisma i Monografie PAN
    Tematy:
    value picture of the world
    components of the value picture of the world
    image
    presupposition
    extra lingual factors
    development of semantics of phraseology
    Opis:
    The article is devoted to the identification of mechanisms of influence of the value picture of the world on the semantic development of phraseological units. Considered is the structure of the components of the value picture of the world. We consider the concept and image, as segments of value components, to be the basic ones based on which the objects of extra linguistic reality within a national culture are evaluated. Image / presupposition are the basis of phraseological semiosis. We consider the onomasiological basis of phrase formation not to be a holistic image / presupposition, but only their isolated features, those which have been stereotyped. Evaluated is the image in the system of cultural values. The result of the assessment depends on the location of the image on the value scale of the ethnic group. In the course of stereotyping, the distinctive features of the image are distinguished. The selected features of the image have an evaluative component and can broadcast binary evaluations. During the development of language, phraseological semantics undergoes modifications, which are associated with changes in the value picture of the world of speakers. The reasons for such changes are recognized as out‑of‑order factors. Because of extra lingual influence, transformations of the components of the value picture of the world take place, which is reflected in the structure of phraseological meaning. Semantic changes are caused by image modifications, the features of which serve as an onomasiological basis. Due to the change of the components of the value picture of the world, there is a reassessment of the whole image, or only its already categorized features, which leads to a modification of the semantics of phrases. The reflection of value in the phraseological sense provides a significant denotative component, which associatively correlates with the referent, recording and maintaining the assessment of its features. The isolated feature is the onomasiological basis of the internal form, which reflects the assessment of the object of stereotyping within the connotative component.
    Źródło:
    Slavia Orientalis; 2022, LXXI, 2; 325-341
    0037-6744
    Pojawia się w:
    Slavia Orientalis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Language picture of the Covid world: ukrainian context
    Autorzy:
    Деркачова, Ольга
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/11855236.pdf
    Data publikacji:
    2021-06-30
    Wydawca:
    Akademia im. Jakuba z Paradyża w Gorzowie Wielkopolskim
    Tematy:
    linguistic picture of the world
    COVID
    neologism
    phraseology
    folklore
    Opis:
    The article deals with the changes of Ukrainians’ linguistic picture of the world in connection with the COVID-19 pandemic. The peculiarities of the linguistic picture of the world and the national linguistic picture of the world are determined. Neologisms, phraseological modifications and some samples of modern folklore are analyzed. It was found that the peculiarity of COVID neologisms is the adaptation of foreign borrowings and the use of typical Ukrainian means of word formation. COVID phraseologisms are modifications of phrases already existing in the mind of the Ukrainian speaker. As for folklore, modern Christmas and New Year folklore under conditions ofCOVID-19 is a kind of transformation of traditional carols and congratulations. Anecdotes about the pandemic stand apart from previous folklore samples and reflect not only Ukrainian modern realities but also its past. Memes also serve as a source of traditions, history, culture of Ukrainian people. Understanding the verbalized picture of the COVID world is impossible without knowledge of these aspects of the nonverbal world, as well as previous experience of verbalization.
    Źródło:
    Język. Religia. Tożsamość; 2021, 1(23); 23-39
    2083-8964
    2544-1701
    Pojawia się w:
    Język. Religia. Tożsamość
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    МЕТАФОРИЗАЦІЯ ОБРАЗУ “Я” У ТВОРЧОСТІ БОРИСА ОЛІЙНИКА
    METAPHORIZATION OF “I” IMAGE IN BORYS OLIYNYK’S POETRY
    Autorzy:
    Діброва, Ольга
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1041773.pdf
    Data publikacji:
    2019-01-30
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Tematy:
    konceptualizacja
    metafora
    językowy obraz świata
    przestrzeń artystyczna
    conceptualization
    metaphor
    linguistic picture of the world
    artistic space
    Opis:
    Artykuł poświęcony jest analizie metaforyzacji obrazu “Ja” w twórczości Borysa Olijnyka — przedstawiciela ukraińskiej literatury pięknej. Autorka bada metafory w tekście artystycznym, odnajdując nie tylko szczegóły kształtowania obrazów poetyckich, ale również właściwości kognitywnego stylu pisarza.
    The article deals with the metaphorization of "I" image in the works of a Ukrainian poet Borys Oliynyk, the prominent representative of Ukrainian literature. The metaphors in the artistic text have been analyzed, which reveal not only the specifi city of the formation of the verbal poetic images, but ultimately — the peculiarities of the cognitive style of the writer.
    Źródło:
    Studia Ukrainica Posnaniensia; 2019, 7, 1; 37-43
    2300-4754
    Pojawia się w:
    Studia Ukrainica Posnaniensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Словотвірне гніздо з вершиною Христос у мовній картині світу українців
    Autorzy:
    Greshchuk, Vasyl’
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1789193.pdf
    Data publikacji:
    2020-08-30
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    word-formative nest
    language picture of the world
    Christ
    concept
    categorizing the world
    словотвірне гніздо
    мовна картина світу
    Христос
    концепт
    категоризація світу
    Opis:
    The article discusses the example of a word-formative nest with the apex of Christ. It analyses the role of word-formation in the formation of the language picture of the world of Ukrainians. The word-formative nest fi xes the word-forming segment of the semantic space of the Christ concept of the sacred conceptual sphere. Despite the fact that the anthroponomies as vertices of word-formation nests do not exhibit derivational productivity in the Ukrainian language, the word-formation nest with the apex of Christ has a branched structure: in the three stages of derivation, 25 derivatives of diff erent parts of the language, created in diff erent ways, have been certifi ed. This is due to the semantics of the vertex word of the nest, the importance of the concept named by it, in the perception of Ukrainians, in their culture of belief. In the linguistic consciousness of Ukrainians, Christ – Jesus Christ, the Son of God, the God-man, the incarnate God, the Savior, the Teacher, the Creator of the new religion. Such a broad semantic spectrum determines the activation of the derivation possibilities of the base word and the verbalization of word-formative means by a number of conceptual components. An analysis of the word-formative nest with the apex of Christ has shown that the word-formative dimension in the language picture of the world of Ukrainians, along with the universal conceptual components inherent in many diverse Christians, also has a number of individual-language derivational means of categorizing the world.
    Źródło:
    Studia Ucrainica Varsoviensia; 2020, 8; 11-19
    2299-7237
    Pojawia się w:
    Studia Ucrainica Varsoviensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    КОНЦЕПТ “ДУША” В АРЕАЛЬНІЙ ФРАЗЕОЛОГІЇ
    KONCEPT “SOUL” IN LOCAL PHRASEOLOGICAL UNITS
    Autorzy:
    МАЦЮК, ЗОРЯНА
    ФЕНКО, МАРІЯ
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1041391.pdf
    Data publikacji:
    2020-06-30
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Tematy:
    phraseologisms
    linguistic picture of the world
    concept
    area
    dialectal speech
    symbol
    psychoemotional state
    frazeologizmy
    językowy obraz świata
    koncept
    areał
    mowa dialektalna
    stan psychoemocjonalny
    Opis:
    Jedną z najbardziej charakterystycznych cech współczesnej lingwistyki jest geneza i intensywny rozwój nowych obszarów językowych. Do szczególnie aktualnych kwestii należą te, które obejmują badanie konceptów. Artykuł poświęcony jest zagadnieniu refleksji w języku konceptosfery narodu i jej głównych konceptów. To warunkuje potrzebę dalszych badań nad szczegółami strukturyzacji konceptów reprezentowanych przez jednostki frazeologiczne oraz ustalenia ich wzajemnego oddziaływania. Ujawniono potencjał tworzenia treści konceptu „dusza” podczas frazeologizacji jednostek, zidentyfikowano stosunek mentalny do konceptu, zarówno w kulturze materialnej, jak i duchowej. Koncept „dusza” określa znaczną ilość informacji kulturowych i jest podstawą duchowego kodu kultury. We współczesnych koncepcjach lingwistyczno- kulturowych człowiek postrzegany jest jednocześnie jako nosiciel języka i kultury. Właśnie dlatego znaki językowe mają zdolność pełnienia funkcji znaków kultury, służąc jako środek przedstawienia podstawowych jej zasad. To potwierdza zdolność języka do reprezentowania kulturowej i narodowej tożsamości jego nosicieli.
    One of the most striking features of modem linguistics is the emergence and intensive development of new linguistic areas, among which the most relevant ones are those that involve the study of concepts. The article outlines the problem of reflection in the language of the conceptual sphere of the people and its main concepts; the need for further study of the peculiarities of structuring concepts represented by phraseological units, and the establishment of their interaction with each other. The meaning-making potential of the concept “soul” in the phraseologization of structures has been outlined, mental and spiritual attitude have been revealed. Concept “soul” specifies a considerable amount of cultural information and is the basis of the spiritual code of culture. In modem linguocultural concepts, a person is studied as a native speaker of a language and a culture-bearer at the same time. That’s why linguistic signs acquire the capability to perform the function of cultural signs, serving as a source of presentation of the main cultural guidelines, which explains the capability of the language to reflect national culture mentality of its speakers.
    Źródło:
    Studia Ukrainica Posnaniensia; 2020, 8, 1; 127-138
    2300-4754
    Pojawia się w:
    Studia Ukrainica Posnaniensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Ключове слово як національно- культурний мовний компонент: лінгвокогнітивний вимір
    Keyword as a national-cultural linguistic component: the linguo-cognitive dimension
    Autorzy:
    Havrylenko-Rusak, Vitaliia
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/32083734.pdf
    Data publikacji:
    2023-12-18
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    ключове слово
    текст
    національно-культурний мовний компонент
    образ
    концепт
    мовна картина світу
    keyword
    text
    national-cultural linguistic component
    image
    concept
    linguistic picture of the world
    Opis:
    Стаття присвячена проблемі визначення функційно-семантичної кваліфікації ключового слова як національно-культурного мовного компонента. Визначено, що в художніх текстах реалізуються ознакові параметри національно-культурних компонентів через словесне оточення із включенням ключових слів. Підкреслено, що в системі Автор-Текст-Читач мовно-культурні, ментальні ознаки є визначальним чинником поетичної системи мовомислення. Доведено, що ключові слова, що містять у своєму смислі національно-культурний компонент, кристалізують у собі сенси, закладені авторськими інтенціями, узагальнюючи смислові й образотвірні категорії. Відзначено, що вивчення функційності ключових слів як національно-культурного мовного компоненту, спрямувань їхнього лінгвокогнітивного впливу на передтекст, післятекст, підтекст художнього твору входить до актуальних парадигм текстотворення, що потребує подальшого мовностилістичного аналізу та інтерпретації. Визначено закономірності використання ключових слів із національно-культурним мовним компонентом у художніх текстах сучасних українських письменників.
    The article is devoted to the problem of determining the functional-semantic qualification of a key word as a national-cultural linguistic component. It was determined that the characteristic features of the national-cultural components are realized in the artistic texts through the verbal environment with the inclusion of key words. It is emphasized that in the Author-Text-Reader system, linguistic, cultural, and mental features are a determining factor of the poetic system of linguistic thinking. It has been proved that key words containing a national-cultural component in their meaning clarify the meanings laid down by the author's intentions, generalizing semantic and pictorial categories. It is observed that the study of the functionality of key words as national-cultural linguistic components, the directions of their linguistic-cognitive influence on the pretext, posttext, and subtext of an artistic work is part of the current paradigms of text creation, which requires further linguistic and stylistic analysis and interpretation. The regularities of the use of keywords with a national-cultural linguistic component in the artistic texts of contemporary Ukrainian writers have been determined.
    Źródło:
    Studia Ucrainica Varsoviensia; 2023, 11; 11-21
    2299-7237
    Pojawia się w:
    Studia Ucrainica Varsoviensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Витоки формування уявлення про концепт у філософії Людвіга Вітгенштейна
    The origins of the idea of concept in the philosophy of Ludwig Wittgenstein
    Autorzy:
    Kaliuzhna, Yuliia
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1179261.pdf
    Data publikacji:
    2020-11-24
    Wydawca:
    Ateneum - Akademia Nauk Stosowanych w Gdańsku
    Tematy:
    concept
    conceptosphere
    picture of the world
    inoculture
    "language game"
    "natural language"
    author's concept
    national concept
    концепт
    концептосфера
    картина світу
    інокультура
    «мовна гра»
    «природна мова»
    авторський концепт
    національний концепт
    Opis:
    The article attempts to investigate the origins of the idea of concept in the philosophy of Ludwig Wittgenstein and attempts to apply the theoretical work of L. Wittgenstein in combination with literary and linguistic techniques and methods of analysis to consider concepts and their elements in literary works. The author revealed the possibility of embodying the multidimensional interaction of different conceptospheres in the work of fiction literature, and also revealed differences between the national and the author's concepts.
    У статті здійснено спробу дослідити витоки формування уявлення про концепт у філософії Людвіга Вітгенштейна та здійснено спроби застосувати теоретичні напрацювання Л.Вігенштейна у комплексі з літературознавчими та лінгвістичними прийомами та методами аналізу для розгляду концептів та їх елементів у літературних творах. Автором було виявлено у художньому творі можливості втілення багатовимірної взаємодії різних концептосфер, виявлено відмінності між національним та авторським концептом.
    Źródło:
    Forum Filologiczne Ateneum; 2020, 8, 1; 395-415
    2353-2912
    2719-8537
    Pojawia się w:
    Forum Filologiczne Ateneum
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-9 z 9

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies