Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "peasant" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-4 z 4
Tytuł:
Політичні просвітницькі часописи для польських селянок «Zorza» і «Zorza Ojczysta»: загальні тенденції розвитку
Political educational magazines for polish peasants «Zorza» and «Zorza Ojczysta»: general trends of development
Autorzy:
Павлюх (Pavliukh), Марія (Mariia)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2177548.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
просвітницька політична журналістика
польський гендерний рух
емансиповані видання
новий
тип жінки-селянки
жіночі економічні права
самоосвіта жінок-селянок
жіноча освіта для селянок
educational political journalism
emancipated publications
a new type of peasant
woman
women’s economic rights
self-education of peasant
women
women’s education for peasant women
Polish gender movement
Opis:
The urgency of the topic of the scientific article is due to modern political science, gender and national studies of women’s movements in European countries, including the Polish women’s movement, which began and developed in Lviv along with the Ukrainian women’s movement. The aim of the article is to analyze and review the issues of Polish women’s magazines for peasant women published in Eastern Galicia in the XIX century in order to clarify the main topics, conscious paradigms of the Polish women’s movement, value concepts of Polish women’s periodicals for peasant women. peasant women in traditional society and their participation in public and state life through political educational journalism. It is important to trace the main trends in the development of the Polish political women’s press and its impact on modern women’s political periodicals, as in the early twentieth century laid the foundation for the development of the modern Polish women’s movement. The scientific article analyzes the negative stereotypes about the traditional role of peasant women in public life on the example of the Polish women’s magazines «Zorza» and «Zorza Ojczysta», published in the early twentieth century. It was found that the traditional views on the role of peasant women are outdated, while the pages of Polish women’s magazines promote: women’s education, self-education, creative realization of women as individuals. The traditional formula for peasant women in society, which has been reduced to marriage and the birth of children, has been criticized for being superficial. Instead, a new image of a politically active woman is taking part in the life of her country and people. Research methods. The study used a set of general and special methods: the method of conceptual analysis in determining the Polish women’s movement; thematic analysis in determining the main topics of Zorza and Zorza Ojczysta; synthesis in the study of methods and forms of struggle of active women for their political rights. Results and conclusions. The active political role of women citizens in rural areas is a conscious concept of the Polish women’s press for peasant women, which was expressed in debunking active rural women of negative stereotypes about the passivity of women who come from the countryside.
Актуальність теми наукової статті зумовлена сучасними політологічними, гендерними та націологічними дослідженнями жіночих рухів у європейських країнах, зокрема польського жіночого руху, який розпочався та розвивався у Львові поряд з українським жіночим рухом. Метою статті є аналіз та огляд номерів польських жіночих часописів для селянок, які виходили у Східній Галичині у ХІХ столітті для того, щоб з’ясувати головну тематику, свідомісні парадигми польського жіночого руху, ціннісні концепти польської жіночої періодики для селянок, трансформацію поглядів на політичну роль жінки-селянки у традиційному суспільстві та її участь у громадському і державному житті через політичну просвітницьку журналістику. Важливо простежити головні тенденції розвитку політичної польської жіночої преси та її вплив на сучасну політичну жіночу періодику, оскільки на початку ХХ століття була закладена основа розвитку сучасного польського жіночого руху. У науковій статті проаналізовані негативні стереотипи про традиційну роль жінки-селянки у суспільному та громадському житті на прикладі польських жіночих часописів «Zorza» та «Zorza Оjczysta», що виходили на початку ХХ століття. З’ясовано, що традиційні погляди на роль жінки-селянки застаріли, натомість на шпальтах польських жіночих часописів пропагуються: жіноча освіта, самоосвіта, творча реалізація жінки як особистості. Традиційна формула для жінок-селянок у суспільстві, яка зводилася до заміжжя та народження дітей критикується за поверховість. Натомість з’являється новий образ політичної активної жінки, яка бере участь у житті своєї країни і народу. Методи дослідження. У дослідженні використано комплекс загальних і спеціальних методів: метод концептуального аналізу у визначенні польського жіночого руху; тематичний аналіз у визначенні головної тематики видань «Zorza» та «Zorza Оjczysta»; синтез у вивченні методів і форм боротьби активного жіноцтва за свої політичні права. Результати і висновки. Активна політична роль жінки-громадянки у сільській місцевості − свідомісний концепт польської жіночої преси для селянок, яка виражалася у розвінчанні активного сільського жіноцтва негативних стереотипів про пасивність жіноцтва, яка походить із села.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 177-185
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Вплив «Великої Війни» на українське зерновиробництво
The influence of the «Great War» on ukrainian grain production
Autorzy:
Очеретяний (Ocheretianyi), Владислав (Vladyslav)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2177556.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
губернія
зерновиробництво
зернові культури
селянське господарство
сільське господарство
province
grain production
grain crops
peasant
economy
agriculture
Opis:
Introduction. The article analyzes the state of agriculture in Ukraine during the war years 1914–1921, clarifies the factors of destructive impact on the main production and economic elements of agriculture and grain production. The aim of the article is to clarify the factors and scale of destructive impact of military disasters of 1914–1921 on the state of agriculture in Ukraine, in particular on agriculture and grain production as the main production and economic elements. Research tasks set by the authors are the following: to outline qualitative characteristics of the pre-war growth of commodity agricultural production of Ukrainian provinces as the basis of imperial exports; to study the main factors, trends and dominants of destructive influence on the pace of production, economic and socio-political processes during the «Great War» of 1914–1921 on the example of agriculture and grain production in Ukraine. Scientific novelty is determined by the involvement and elaboration of authoritative scientific sources, a critical and unbiased view of the problem. The authors use methodological principles of system analysis, statistical method and content analysis. It is noted that with the beginning of the Great War, positive processes observed in Ukrainian agriculture before the First World War were suspended, and then destructive phenomena began to develop more and more. The disorganization of market relations with the beginning of the war significantly affected economic interests of the peasantry, as evidenced by information and statistical indicators. The number of the rural population during the two years of the war significantly decreased, as did the number of able-bodied men on average per farm. Military and labor duties of Ukrainian peasants to serve the needs of the front, which involved unmobilized male rural population and even peasant women, also exacerbated negative effects of the outflow of labor from agriculture, which hit especially hard on small farms, which were actually ruined. The occupation of Ukraine resulted in a reduction in sown areas and, consequently, a reduction in the gross harvest of grain crops. At the same time, the front’s needs for food resources, including grain, were significant. Both imports and the production of agricultural machinery were also completely disorganized due to the withdrawal of labor, the forced transition of some factories to military rails, and the suspension or hindrance of the supply of metal and fuel. Depreciation of agricultural equipment, cessation of supplies of agricultural machinery, the ever-increasing number of seedless, tax-free and non-stock farms led to a decrease in the quality of land cultivation, which led to a decline in grain yields. Conclusions. It has been found that the «Great War» hit the agriculture of Ukraine very painfully with an unprecedented number of mobilized rural male population to the tsarist army, catastrophic shortage of labor, withdrawal of horses from farms – the main driving force of agriculture, depletion of rural labor. Socio-political and socio-economic cataclysms of the war years led to a decrease in the marketability of peasant farms, respectively, and to a reduction in the volume of marketable bread, and, as a consequence - led to a crisis in the grain market.
У статті проаналізовано стан сільського господарства України в роки військових лихоліть 1914–1921 рр., З’ясовано чинники деструктивного впливу на основні виробничо-економічні елементи рільництва та зерновиробництва. Метою статті є з’ясування чинників і масштабів деструктивного впливу військових лихоліть 1914–1921 рр. на стан сільського господарства України, зокрема на рільництво та зерновиробництво як основні виробничо-економічні елементи. Науково-дослідницькі завдання, поставлені авторами: окреслити якісні характеристики довоєнного зростання товарного сільськогосподарського виробництва українських губерній як основи імперського експорту; дослідити основні чинники, тенденції і домінанти руйнівного впливу на темпи виробничо-економічних і соціально-політичних процесів у період «Великої війни» 1914–1921 рр. на прикладі рільництва та зерновиробництва в Україні. Наукова новизна визначається залученням та опрацюванням авторитетних наукових джерел, критичним і незаангажованим поглядом на проблему. Автори використовують методологічні засади системного аналізу, статистичний метод і контент-аналіз. Відзначено, що із початком Великої війни позитивні процеси, що прослідковувались в українському сільському господарстві до Першої світової війни, призупинились, а потім дедалі більше почали розвиватись деструктивні явища. Дезорганізація ринкових відносин із початком війни суттєво зачепила господарські інтереси селянства, про що свідчать інформаційно-статистичні показники. Чисельність сільського населення за два роки війни суттєво зменшилась, як і кількість працездатних чоловіків пересічно на одне селянське господарство. Військові й трудові повинності українських селян на обслуговування потреб фронту, до яких залучалось немобілізоване чоловіче сільське населення та навіть селянки, також посилили негативні наслідки відтоку робочої сили від сільського господарства, що особливо важко вдарило насамперед по дрібних селянських господарствах, які були фактично розорені. Наслідком окупації України стало зменшення засівних площ і, відповідно, й зменшення валового збору зернових культур. В той же час потреби фронту у продовольчих ресурсах, зокрема хлібних, були значними. І імпорт, і власне виробництво сільськогосподарських машин також було повністю дезорганізовано через вилучення робочих рук, вимушений перехід частини заводів на воєнні рейки, а також призупинення чи утруднення поставок металу й палива. Зношеність сільськогосподарського реманенту, припинення поставок сільськогосподарської техніки, постійно зростаюча кількість беззасівних, безтяглових і безреманентних господарств спричинили зниження якості обробітку землі, що зумовило падіння врожайності зернових. Висновки. З’ясовано, що «Велика війна» дуже болісно вдарила по сільському господарству України безпре цедентною кількістю мобілізованого до царської армії сільського чоловічого населення, катастрофічною нестачею робочих рук, вилученням із селянських господарств коней – основної рушійної сили землеробства, виснаженістю трудових ресурсів села. Суспільно-політичні та соціально-економічні катаклізми воєнних років призвели до зниження товарності селянських господарств, відповідно, й до скорочення об’ємів товарного хліба, і, як наслідок – обумовили кризу хлібного ринку.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 217-226
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Селянське питання в політиці РКП(б) – КП(б)У 1918 – 1923 рр.: витоки тоталітаризму (Seljanske pitannja v polіticі RKP(b) – KP(b)U 1918 – 1923 rr.: vitoki totalіtarizmu)
The Peasant Question in Policy of RCP(b) – CP(b)U in 1918 – 1923: Sources of Totalitarianism
Крестьянский вопрос в политике РКП(б) – КП(б)У 1918 – 1923 гг.: истоки тоталитаризма
Autorzy:
Ковальова (Kovalova), Наталія (Natalіja)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2178646.pdf
Data publikacji:
2016-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
RCP(b)
CP(b)U
peasant question
Ukrainian Bolshevik
totalitarian regime
РКП(б)
КП(б)У
крестьянский вопрос
украинский большевик
тоталитарный режим
Opis:
The article analyses attitude of Bolshevik congresses of RCP(b) and CP(b)U to agricultural question in 1918 – 1923. It marks out the main features of Bolshevik policy as for peasantry that caused forming of totalitarian regime: ignoring of the entire social class interests, absence of scientific explanation and party discussion of the ways as for solving agricultural question, declarative character of Bolshevik policy especially in Ukraine. RCP(b) did not develop their own program of solving peasant question when rising to power in 1917. RCP(b) could determine its position only at the beginning of 1919 and in 1923. Ukrainian Bolsheviks stayed between the necessity to implement principles of proletarian internationalism and the reaction of merely Ukrainian environment to it. The peculiarity of CP(b)U activity was in earlier appeal to peasant question in 1918, but Ukrainian Bolsheviks underestimated the potential of peasants movement. Alexander Shumskyi, Yakov Yakovlev, Volodymir Zatonskyi and Andrey Bubnov supported Ukrainian peculiarities in agricultural question.
В статье анализируется отношение большевистских съездов РКП(б) и КП(б)у к крестьянскому вопросу в 1918 – 1923 гг. Определены основные черты большевистской политики в отношении крестьянства, которые содействовали формированию тоталитарного режима: игнорирование интересов целого общественного класса, отсутствие научного обоснования и партийного обсуждения путей решения крестьянского вопроса, декларативный характер большевистской политики, особенно на Украине. Собственной программы решения крестьянского вопроса после установления власти в 1917 г. РКП(б) не разработала и свою позицию смогла определить только в начале 1919 г. и в 1923 г. Украинские большевики находились между необходимостью осуществлять принципы пролетарского интернационализма и реакцией на них украинского населения. Особенностью деятельности КП(б)У было более раннее обращение к крестьянскому вопросу в 1918 г., однако потенциал крестьянского движения украинские большевики недооценили. Украинские особенности в крестьянском вопросе защищали Александр Шумский, Яков Яковлев, Владимир Затонский, Андрей Бубнов.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2016, 2; 44-54
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
„Революційний союз робітників і селян” в українській марксистській історіографії 1920 – 1930-х рр. („Revoljucіjjnijj sojuz robіtnikіv і seljan” v ukraїnskіjj marksistskіjj іstorіografії 1920 – 1930-kh rr.)
„The revolutionary worker-peasant alliance” in Ukrainian marxist historiography of the 1920 – 1930-ies
„Революционный союз рабочих и крестьян” в украинской марксистской историографии 1920 – 1930-х гг.
Autorzy:
Житков (Zhitkov), Олександр (Oleksandr)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2178650.pdf
Data publikacji:
2016-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Marxist historiography
social paradigm
worker-peasant alliance
post-totalitarian transformation
totalitarian ideology
марксистская историография
социальная парадигма
тоталитарная идеология
посттоталитарная трансформация
союз рабочих и крестьян
Opis:
The author of this article has studied the original material, revealing the opportunity of totalitarian period historiographical sources decontruction. The formation of the Soviet discourse of the historical and chronological matrix (scheme), so called „Lenin’s concept of the working class and peasantry alliance during the Revolution and Civil War” has been enlightened. The influence of Bolshevism ideology on the historical science has been shown. The reasons of Soviet historical narrative fluctuation in Ukrainian „Marxist school” historiography of the 1920 – 1930-ies have been defined. The idea of the „Marxist historiography” going through a period of disengagement and uncertainity concerning the solution of national and social components of history under conditions of totalitarian USSR society has been grounded. It is evident that its social paradigm was close to the national concept, while the ideological pressure of the totalitarian system and political control of the government forced the Ukrainian Soviet historians to prioritize the development of the 1917 – 1920 Proletarian Revolution and Civil War class schema in Ukraine.
Автором статьи изучен оригинальный материал, расскрывающий возможности деконструкций историографических источников тоталитарного периода. Освещается формирование советского дискурса историко-хронологической матрицы (схемы), т. н. „ленинской концепции союза рабочего класса и крестьянства” в период революции и гражданской войны. Показано влияние идеологии большевизма на историческую науку. Определены причины флуктации советского исторического наратива „марксистской школы” украинской историографии 1920 – 1930-х гг. Обоснована мысль о том, что в условиях тоталитарного общества СССР „марксистская историография” переживала период размежевания и неопределенности касательно решения дилеммы национального и социального компонентов истории. Очевидно, что ее социальная парадигма была близка к национальному концепту, в то время как идеологическое давление тоталитарной системы и политический контроль органов власти, навязывали украинским советским историкам приоритетность разработки классовой схемы пролетарской революции и гражданской войны на Украине 1917 – 1920 годов.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2016, 2; 90-106
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-4 z 4

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies