Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "médiá" wg kryterium: Temat


Tytuł:
Медійна лексикографія в польсько-українській диспозиції: функціональні інновації
Mediа Lexicography in Its Polish‑Ukrainian Disposition: Functional Innovations
Autorzy:
Шевченко, Лариса
Сизонов, Дмитро
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2030895.pdf
Data publikacji:
2021
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Czytelnia Czasopism PAN
Tematy:
media linguistics
media lexicography
е‑lexicography
mass communication
Polish‑Ukrainian disposition
new dictionary
Źródło:
Slavia Orientalis; 2021, LXX, 3; 643-659
0037-6744
Pojawia się w:
Slavia Orientalis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
ТВОРЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ ТЕРМІНІВ НА ОСНОВІ АНТРОПОНІМІВ УКРАЇНСЬКИХ ПОЛІТИКІВ (на матеріалі публіцистичного дискурсу)
THE FORMATION OF POLITICAL TERMS BASED ON ANTHROPONYMS OF UKRAINIAN POLITICIANS (case study of political discource)
Autorzy:
Janczura, Dominika
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1041312.pdf
Data publikacji:
2020-06-30
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
political term
anthroponym
mass media
journalistic discourse
termin polityczny
antroponim
media masowe
dyskurs publicystyczny
Opis:
Artykuł został poświęcony analizie terminów politycznych derywowanych od antroponimów funkcjonujących w języku dyskursu publicystycznego. Aktualność tematu jest dostrzegalna w potrzebie ciągłego badania języka mediów masowych — środki komunikacji masowej są aktualizatorami nowych trendów językowych, tym samym sprzyjając wzbogacaniu zasobu leksykalnego użytkowników danego języka. Celem badania jest scharakteryzowanie najbardziej produktywnych modeli słowotwórczych używanych w dyskursie publicystycznym. W artykule został przeanalizowany materiał faktologiczny ze słownika Словотворчість незалежної України 1991–2011 A. Neluby. Materiał badawczy został uzupełniony terminami zebranymi przez autorkę artykułu z wydań elektronicznych prasy ukraińskiej ostatnich lat. Analiza zebranego materiału pozwoliła dojść do wniosku, że najbardziej produktywnymi sposobami tworzenia neologizmów są te, które polegają na dodaniu prefiksu lub sufiksu do wyrazu podstawowego oraz tworzenie złożeń.
This paper presents the analysis of political terms derived from anthroponyms used in the mass media discourse. The topicality of the paper consists in the need to explore the language of mass media — new linguistic trends are disseminated through mass communication, thus stimulating the development of the vocabulary of users of a given language. The analysis aims at distinguishing and defining the most productive models of word formation used in the mass media discourse. The empirical material examined in the article is based on the dictionary Slovotvorchist nezalezhnoi Ukrainy. 1991–2011 compiled by A. Nelyuba. It was supplemented by terms found by the author of the article in digital issues of the Ukrainian press of recent years. The investigation submitted leads to the conclusion that the most productive models of creating neologisms are adding prefixes or suffixes to root words or compounding.
Źródło:
Studia Ukrainica Posnaniensia; 2020, 8, 1; 55-67
2300-4754
Pojawia się w:
Studia Ukrainica Posnaniensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Эволюция терминов „мультимедиа”, „кросс-медиа”, „трансмедиа” в развитии цифрового сторителлинга
The evolution of terms “multimedia”, “cross-media”, “transmedia” in the development of digital storytelling
Autorzy:
Женченко, Марина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/484815.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydział Dziennikarstwa, Informacji i Bibliologii
Tematy:
multimedia
cross-media
cross-media production
cross-media communication
transmedia
interpretive community
мультимедиа
кросс-медиа
кросс-медийное производство
кросс-медийная коммуникация
трансмедиа
интерпретативные сообщества
Opis:
To goal of this paper is to investigate different approaches to the definitions of multimedia, cross-media, transmedia, in the light of evolution of values and the development of digital and convergent cultures. The study proposes to define multimedia as ‘one story, one channel, many forms of content’, while – at the same time – сross-media and transmedia are being understood as ‘one story, many forms of content, many channels’ and ‘many stories, many forms of content, many channels, a single thematic universe, created with the active participation of readers (viewers)’ accordingly.
В статье проанализировано различные подходы к определению терминов „мультимедиа”, „кросс-медиа”, „трансмедиа”, продемонстрировано эволюцию значений в процессе развития цифровой и конвергентной культур, предложено использовать термин „мультимедиа” в значении 'одна история, один канал, множество форм контента'; „кроссмедиа” – 'одна история, множество форм контента, множество каналов’; „трансмедиа” – 'множество историй, множество форм контента, множество каналов, единая тематическая вселенная, созданная при активном участии читателей (зрителей)'.
Źródło:
Studia Medioznawcze; 2016, 4 (67); 113-119
2451-1617
Pojawia się w:
Studia Medioznawcze
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Стан і перспективи дискурсивно-стилістичної лексикографії: огляд проблеми
The State and Prospects of Discursive-Stylistic Lexicography: An Overview
Stan i perspektywy leksykografii dyskursywno‑stylistycznej: przegląd problemu
Autorzy:
Шевченко, Лариса Іванівна
Сизонов, Дмитро Юрійович
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/38659439.pdf
Data publikacji:
2020-12-31
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Instytut Slawistyki PAN
Tematy:
media lexicography
discursive-stylistic lexicography
lexicographic innovations
media linguistics
language dynamics
the concept of the new dictionary
Opis:
This article presents a general analysis of traditional and new lexicography. In doing so, it argues for the relevance of discursive-stylistic theoretical approaches and practices in compiling innovative dictionaries. Using the example of Ukrainian and Polish media dictionaries, the authors describe the evolutionary process of transition from print to electronic (computer) dictionaries, and from descriptive to analytical ones. A survey they conducted among students of the Taras Shevchenko National University of Kyiv confirms this process: 84% of the respondents preferred using new dictionaries based on computer technologies. The authors note that the trends observed in Polish and Ukrainian media lexicography are logical in the context of the development of world lexicography. In order to confirm this, they provide an overview of American, German and British media dictionaries. They also describe new Ukrainian dictionaries of the discursive type (e.g. Medialinhvistyka: Slovnyk terminiv i poniatʹ [Media Linguistics: A Dictionary of Terms and Concepts] by Larysa Shevchenko, Dmytro Derhach and Dmytro Syzonov, 2014) and the frequency type (e.g. Novi slova ta frazeolohizmy v ukrains′kykh media: Slovnyk [A Dictionary of New Words and Phraseologisms in the Ukrainian Mass Media] by Larysa Shevchenko and Dmytro Syzonov, 2017). The dictionaries are discussed in the context of the development of Ukrainian lexicography and its interrelation with current European, particularly Polish, lexicographic tendencies. The authors plan to continue developing multimedia dictionaries, focusing in particular on collecting media material and its computer processing. The aim of this work is to expand and further organise a dataset for new dictionaries of the twenty-first century, guided by the discursive-stylistic theoretical approach.
Artykuł przedstawia ogólną analizę leksykografii tradycyjnej i nowej, uzasadniając przy tym istotność dyskursywno-stylistycznych podejść i praktyk teoretycznych w tworzeniu innowacyjnych słowników. Na przykładzie ukraińskich i polskich słowników medialnych opisuje ewolucyjny proces przejścia od słowników drukowanych do elektronicznych (komputerowych) i od słowników opisowych do analitycznych. Ankieta przeprowadzona przez autorów wśrod studentów Kijowskiego Uniwersytetu Narodowego im. Tarasa Szewczenki potwierdza zachodzenie tego procesu: 84% respondentów woli korzystać z nowoczesnych słowników opartych na technologii komputerowej. Autorzy zauważają, że trendy obserwowane w polskiej i ukraińskiej leksykografii medialnej są logiczne w kontekście rozwoju leksykografii światowej, co potwierdza przegląd słowników z USA, Niemiec i Wielkiej Brytanii. Opisane zostały także ukraińskie neosłowniki – typu dyskursywnego (np. Медіалінгвістика: Словник термінів і понять [Media-lingwistyka: Słownik terminów i pojęć] Łarysy Szewczenko, Dmytra Derhacza i Dmytra Syzonowa, 2014) oraz frekwencyjnego (np. Нові слова та фразеологізми в українських медіа: Словник [Nowe słowa i idiomy w ukraińskich mediach: Słownik] Łarysy Szewczenko i Dmytra Syzonowa, 2017). Słowniki te omówiono w kontekście rozwoju ukraińskiej leksykografii i jej relacji ze współczesnymi europejskimi, a szczególnie polskimi, trendami leksykograficznymi. Autorzy planują dalsze prace nad nowoczesnymi słownikami multimedialnymi, w szczególności gromadzenie materiału medialnego i jego przetwarzanie komputerowe. Celem tej pracy naukowej jest dalsza rozbudowa elektronicznej kartoteki, która posłuży za podstawę nowych, dyskursywno-stylistycznych słowników XXI wieku.
Źródło:
Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej; 2020, 55
0081-7090
2392-2435
Pojawia się w:
Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Комунікативно-прагматичний потенціал кліше в українському медіапросторі
Communicative and Pragmatic Potential of Clichés in the Ukrainian Mass Media
Autorzy:
Szarmanowa, Natalia
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1844386.pdf
Data publikacji:
2015-07-26
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
linguistic cliché
communicative peculiarities
pragmatic peculiarities
discourse of media
Opis:
The article deals with the communicative and pragmatic peculiarities of clichés as regular standardised stereotypical units in the language of the Ukrainian mass media. The pragmatics of clichés is to be found in the process of every day mass communication. Social and linguistic conditions reflect the wide potentialities of cliché usage in mass media discourse. They correspond to the key principles of the mass media’s language which is the well-ordered alternation of standard and expressive language units. Using clichés is based on the fact that an addresser’s linguistic production and an addressee’s comprehension settle the contradiction between our needs in communication and the tendency to minimise our physical and mental efforts. The presupposition of using clichés is considered to be stereotyped knowledge based on the notional connection between the explicit meaning of a standardised formula and the implicit socio- and lingua-cultural experience of the communicants. Explicitly indicating factual information with the help of clichés determines the language strategies of the parties in communication. Using clichés provides an opportunity to manipulate both collective and individual consciousness.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2015, 3; 213-225
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Тема війни в Україні в сегменті української блогосфери
Temat wojny w ukraińskich blogach
The Topic of the War in Ukraine in the Segment of the Ukrainian Blogosphere
Autorzy:
Rudyk, Myroslava
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2185991.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Akademia Techniczno-Humanistyczna w Bielsku-Białej
Tematy:
wojna
media
blogerzy
informacja
zawartość treści
war
bloggers
information
content
Opis:
W artykule zbadano, jak wojna wpłynęła na twórczość ukraińskich blogerów. Opracowanie obejmuje kanały komunikacji znanych blogerów i ich podejście do tematu wojny. Zmiany polityki informacyjnej przed i po wojnie prześledzono na przykładzie treści zamieszczanych przez poszczególnych blogerów.
The study examines the communication channels of famous Ukrainian bloggers and their approach to the topic of war. The main aim of the study was to trace the changes in the information policy before and after the war that were observed in the content posted by individual bloggers.
Źródło:
Media i Społeczeństwo; 2022, 2, 17; 108-113
2083-5701
2545-2568
Pojawia się w:
Media i Społeczeństwo
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Семантико-прагматичний потенціал прецедентного висловлення в українському масмедійному дискурсі
The Semantic and Pragmatic Potential of the Precedent Phenomenon in Ukrainian Media Discourse
Autorzy:
Кобченко, Наталя
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16530431.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Czasopisma i Monografie PAN
Tematy:
precedent phenomenon
shifts
semantic changes
pragmatic effects
Yevhen Chykalenko
media discourse
postcolonialism
Opis:
The paper deals with elucidating the semantic changes and pragmatic effects of the precedent phenomenon in modern Ukrainian media discourse. The examples chosen for analysis have appeared within Ukrainian discourse following Ukraine’s independence in 1991. It verbalizes one of the valuable concepts – ‘patriotism’. Taken into consideration is the phrase coined by Yevhen Chykalenko, about “love to the depth of a pocket” with references to its use in contemporary discourse. The research is based on the 13th version of the General Regionally Annotated Corpus of Ukrainian and on the Ukrainian Language Corpus test version. The functional variant peculiarities of this expression are described, and its truncated derivatives and its lexical shifts as well. The difference between the origin of Chykalenko’s phrase and its current modifications is deduced from the semantic-pragmatic point of view. The paper reveals the role the above mentioned phrase plays in the formatting of new expressions. Outlined is the manipulative potential of this precedent expression in the realization of the author’s intentions.
Źródło:
Slavia Orientalis; 2022, LXXI, 3; 625-645
0037-6744
Pojawia się w:
Slavia Orientalis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Прецедентні одиниці в українських релігійних медіа у світлі комунікативної стратегії дискредитації
Precedent Units in Ukrainian Religious Media in the Light of Communicative Discrediting Strategy
Autorzy:
Левко, Олександр
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2030908.pdf
Data publikacji:
2021
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Czytelnia Czasopism PAN
Tematy:
precedent unit
discrediting strategy
verbal tactics
religious media discourse
inter‑confessional relations
Źródło:
Slavia Orientalis; 2021, LXX, 3; 661-681
0037-6744
Pojawia się w:
Slavia Orientalis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Фрагментарний огляд концептуальної моделі методики навчання української літератури в хмаро орієнтованому навчальному середовищі
Fragmentary review of conceptual model of methodology of studies of Ukrainian literature in the cloud-oriented educational environment
Autorzy:
Skrynnik, Natalia
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/469882.pdf
Data publikacji:
2017-03-01
Wydawca:
Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
Tematy:
media education
cloud-oriented study environment
means of “e-learning”
Skype
readers blog
Opis:
The article is dedicated to the issues of the day of studies of Ukrainian literature within the limits of innovative virtual environment. The special attention is spared to development of the perspective system of receptions and forms of studies of literature in media space. Efficiency of application of the separate modernized methods of pedagogical collaboration is analysed. Purpose. Creation and justification of conceptual model methods of teaching Ukrainian literature under conditions of cloud-oriented study environment. Methods. The basic methods of research were theoretical and analytical, empirical (on the basis of observations and pedagogical experiment), mathematical methods and verification approaches. Results. Today's innovative educational approaches are sent to the educational collaboration in a virtual environment that is multifunction and dynamic. For satisfaction of the competency necessities of new generation a teacher must freely own the modernized technologies, methods and receptions. Especially it topically for the teacher of literature, that by the art of artistic word, with an author and heroes dialogue creates moral values, spiritual outlook intellectual personality. The cloud-oriented study environment (at his effective application) gives the enormous amount of possibilities to the modern teacher, but methodology of his introduction needs a further study.
Źródło:
Intercultural Communication; 2017, 2, 1; 143-161
2451-0998
Pojawia się w:
Intercultural Communication
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Медіа-вплив на живопис: відображення у мистецтвознавчих поняттях
Media influence on painting: reflection in the notions of art
Autorzy:
Мандра, Наталя
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2033994.pdf
Data publikacji:
2021
Wydawca:
Uniwersytet Zielonogórski. Wydział Humanistyczny
Tematy:
art criticism
notions
painting
media
medium specificity
мистецтвознавство
терміни
живопис
медіа
медіа-специфічність
Opis:
The material for the article was the texts of Ukrainian art critics about painting, which was significantly influenced by the media space. The influence is noticeable in the borrowing of themes, plots and techniques characteristic of popular cinema (action films, thrillers, erotica), social networks (Instagram), computer games, etc. The article analyzes art criticism notions that describe borrowing from media sources to painting. It is concluded that the conceptual and categorical apparatus of art criticism is expanding due to the appeal of art critics to media theory. It is stated that media theory replaces postmodern theory in the research of contemporary Ukrainian painting. New notions in the conceptual apparatus of painting research are characterized as those that mainly duplicate the dictionary of computer and cinematographic terms. Borrowing these lexemes from cinematography, film theory, media theory and computer science is part of a worldview change, namely the consequent of considering painting through the prism of its similarity to cinema or, more broadly, to any screen (smartphone, computer, television, etc.).
Źródło:
International Journal of Slavic Studies Transgressive, Pragmatic and Speculative Horizons of Popular Literature and Culture; 2021, 1, 3; 143-156
2658-154X
Pojawia się w:
International Journal of Slavic Studies Transgressive, Pragmatic and Speculative Horizons of Popular Literature and Culture
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Соціальна міфологія як явище в європейській культурі нового часу
Autorzy:
Дарморіз, Оксана
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2158555.pdf
Data publikacji:
2011
Wydawca:
Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji Humanum
Tematy:
myth
mythical consciousness
social mythology
myth creation
European culture
nationalist myth
socialist myth
democratic myths
mass media
Opis:
European culture of the modern and contemporary periods is often associated with socalled social mythology, which arose in the 19 century as a specific type of spiritual activity aimed at creation and dissemination of political myths. Social mythology studies mythical consciousness as a form of public consciousness regarding new phenomena of the reality, a reason for change in historical processes and development of national communities. All national histories include descriptions of feats of ancient heroes and kings, who promoted nation's exaltation, strengthening of the national spirit, establishment of national states, etc. Wide propagation of mythology marks the evolution of nationalism and dissemination of socialist trends in the 19-20 centuries. Contemporary ideology tries to use myths, since it understands their specific effect on people. Besides, it is implementation of social myths that makes manipulation of the populace possible. Most frequently employed in contemporary mythology and ideological systems are the Myth of the Hero, Myth of Return to the Origins and Myth of Noble Origins. The 20 century saw these myths to be implemented in Nazism (Hitler's Germany), SocialCommunism (Soviet Union), as well as in democratic ideology. Social myth propagation media are in line with the development level of society and its scientific and technical potential. Society is most influenced by mass media – press, radio, television, web, etc. Mass media also play a part in mythologization of personalities, their transformation into images which later on, if in agreement with the public demand, serves as a model. Mythologization is widely applied in advertising. In the contemporary world, ads are inherent in human life. Advertising has crossed the boundaries of commercial communication and generally market business to embrace all human spheres: everyday life, politics, social, intellectual and cultural activities. Dissemination of information shaped as social myths through the intricate network of mass media is a means of ideological, political, economic and cultural influence on the human mind and behavior. Messages sent embrace the whole gamut of psychological impact ranging from informing and instructing to persuading and suggesting, which facilitates mass manipulation and determines specificity of cultural evolution.
Źródło:
Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne; 2011, 1(1); 103-122
1730-0266
Pojawia się w:
Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Peculiarities of the experiment with the use of Cloud-Oriented technologies within the environment “1 student – 1 computer” at the lessons of Ukrainian literature
Особливості експерименту з використання хмаро орієнтовних технологій у рамках середовища “1 учень – 1 комп’ютер” на уроках української літератури
Autorzy:
Skrynnik, Natalia
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/469955.pdf
Data publikacji:
2016-09-01
Wydawca:
Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
Tematy:
media education
cloud-oriented study environment
means of “e-learning”
virtual conception “1 to 1 in UA”
initiatives “Intel”
Opis:
Purpose. The aim of the article is to analyse the peculiarities of implementing virtual conception “1 student – 1 computer” at the lessons of Ukrainian literature under conditions of cloud-oriented study environment. Methods. The core methods of material processing were theoretical and analytical, empirical (on the basis of observations and pedagogical experiment), mathematical methods and verification approaches. Results. At all times education remains a sensitive indicator of universal progress. Realities distinguish a vitally important competency among the educational competencies. It is a media competency. Anachronistic pedagogical methods slow down the processes of modernization of lessons causing a number of contradictions and loss of students’ motivation. The actuality of the research consists in overcoming these problems.We see the practical significance of the achieved results in implementing the unique approaches and methods of teaching of Ukrainian literature with the use of the technology “1 student – 1 computer”; in creation and spreading the recommendations about active overcoming the difficulties of virtual education; in forming the preventive measures which would make impossible the destructiveness of the method under study on the marginal educational levels.
Źródło:
Intercultural Communication; 2016, 1, 1; 127-139
2451-0998
Pojawia się w:
Intercultural Communication
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Лінгвокреативна ономастика: медійний образ Володимира Путіна в українському та російському дискурсі
Linguo-creative onomastics: the media image of Vladimir Putin in Ukrainian and Russian discourse
Autorzy:
Kosmeda, Tetyana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2167455.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Instytut Języka Polskiego PAN
Tematy:
лінгвістика креативу
креативна ономастика
антропонім-креатема
мовна гра
медійний образ
linguistics of creativity
creative onomastics
anthroponym-createme
language game
media image
Opis:
Розвиток вільного, креативного, імпровізованого, антитоталітарного мовлення, соціумні та психолінгвістичні чинники сприяли трансформації мовної свідомості й реалізації ігрового потенціалу мовлення, аналіз якого призвів до формування лінгвістики креативу. Мовна гра реалізується завдяки актуалізації маніпуляцій з одиницями усіх рівнів мовної системи. Залучаються до мовної гри й різні розряди онімів, що мотивується особливою прагматичною природою їх значення (М. Толстой). Дослідження творчого мовлення репрезентує новаторський підхід до опису мови, що, хоч і має традицію, частково розроблену методологію, але вирізняється своєрідністю вияву в системі антропонімів. Констатуємо зародження креативної ономастики як самостійного мовознавчого напряму, одиницею якого є антропонім-креатема. Мовна гра з антропонімами яскраво виявляється в дискурсі сучасних ЗМІ. Мета цієї розвідки й полягає в репрезентації шляхів творення антропонімних креатем, що функціонують у сучасному українському й російському публіцистичному дискурсі. Описано приклади ігрового маніпулювання прізвищем та ім’ям російського президента Володимира Путіна, моделювання його медійного образу. Цей антропонім-креатема став стимулом для творення оригінальних конотацій, семантичної і словотвірної деривації, прагматичних смислів, демонструючи вектор його функційного навантаження. Доведено, що активними способами моделювання мовної гри із залученням антропонімів є (1) метафоризація і метонімізація, (2) евфемізація, (3) дисфемізація, (4) креолізована деривація, зокрема й графічна, (5) перифразування, (6) парономазія, (7) актуалізація низки асоціативних ознак, (8) реалізація феномену прецедентності (маніпуляція з міфонімами, бібліїзмами, фольклоризмами та іншими типами онімів), (9) зіштовхування антонімічних чи (10) омонімічних смислів. Відбувається поєднання вищезазначених механізмів творення лінгвокреатем: складні комбінації кількох способів у різних варіаціях. Породжені оказіональні смисли створюють розмаїту палітру мовленнєвих тональностей (іронічну, знижену, презирливу, жартівливу, саркастичну тощо), омовлюючи цілу гаму емоцій і почуттів, репрезентуючи аксіологічні значення, різний ступінь вияву експресивності.
The development of free, creative, improvised, anti-totalitarian speech, social and psycholinguistic factors have all contributed to the transformation of language consciousness and the realization of the game potential of speech, the analysis of which led to the formation of creative linguistics. The language game is realized due to the actualization of manipulations with units of all levels of the language system. Different categories of onyms are also involved in the language game, this fact is motivated by the special pragmatic nature of their meaning. The study of creative speech represents an innovative approach to the description of the language which, although it has its traditional, partially developed methodology, is characterized by the uniqueness of expression in the system of anthroponyms. We state the emergence of creative onomastics as an independent linguistic direction, the unit of which is the anthroponym-createme. The language game with anthroponyms is clearly manifested in the discourse of the modern media. The purpose of this research is to represent the ways in which anthroponymic createmes function in modern Ukrainian and Russian journalistic discourse. Examples of manipulating the name of Russian President Vladimir Putin and modelling his media image are described. This anthroponym-createme became the stimulus for the creation of original connotations, semantic and word-forming derivation, pragmatic meanings, demonstrating the vector of its functional load. It has been proved that active methods of modelling a language game involving anthroponyms are (1) metaphorization and metonymization, (2) euphemism, (3) dysphemization, (4) crealized derivation, including graphic, (5) paraphrasing, (6) paronomasia, (7) actualization of several associative features, (8) realization of the phenomenon of precedent (manipulation of mythonyms, biblicals, folklore and other types of onyms), (9) collision of antonymous or (10) homonymous meanings. There is a combination of the above mechanisms of the creation of linguocreatemes: complex combinations of several methods in different variations. Generated occasional meanings create a diverse palette of speech tones (ironic, low, contemptuous, humorous, sarcastic, etc.), stipulating a range of emotions and feelings, representing axiological meanings with varying degrees of expression.
Źródło:
Onomastica; 2022, 66; 219-231
0078-4648
Pojawia się w:
Onomastica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Комунікаційна політика Данії в контексті комунікаційної політики Європейського Союзу
Communication Policy of Denmark in the Context of the European Union Communication Policy
Autorzy:
Karpchuk, Natalia
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/26850799.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Akademia Zamojska
Tematy:
politics
communication policy
digital literacy
consultation process
e-governance
language policy
media
polityka komunikacyjna
kompetencje cyfrowe
proces konsultacji
e-zarządzanie
polityka językowa
polityka medialna
Opis:
Polityka komunikacyjna obejmuje zestaw zasad i środków ukierunkowanych na obiektywne i bezstronne upowszechnienie informacji, ustanowienie przejrzystych stosunków między władzą a społeczeństwem obywatelskim i biznesem, przysłuchiwanie się potrzebom i wymaganiom obywateli, udział obywateli w procesie podejmowania ważnych decyzji. Unia Europejska opracowuje zasady i sposoby realizacji polityki komunikacyjnej poprzez szereg regulaminów. Państwa członkowskie na podstawie ustalonych zasad rozwijają przejrzyste stosunki między rządem i społecznością, licząc się z potrzebami i interesami swoich obywateli. Celem przeprowadzonego badania jest analiza konkretnych działań polityki komunikacyjnej Danii jako kraju, który zajmuje pierwsze miejsce wśród krajów członkowskich UE w zakresie poziomu umiejętności elektronicznych ludności. Badanie przeprowadzono na podstawie analizy aktów prawnych i stron internetowych.
Communication policy covers the set of principles and measures directed at objective and unprejudiced dissemination of information, establishment of transparent relations between the authority and civil society and business, listening to citizens’ needs and requirements, involving citizens in the decision-making process. The European Union elaborates the principles and directions of the communication policy implementation in a number of normative documents. The EU member-states take the defined principles as the basis and develop transparent relations between the authority bodies and society, paying great attention to the needs and interests of their citizens. The aim of the article is to analyze the specific measures of Denmark’s communication policy as the state that occupies the top ranking position according to the citizens’ e-skills level. The research is grounded on the analyses of normative documents and sites.
Źródło:
Facta Simonidis; 2014, 7, 1; 113-126
1899-3109
Pojawia się w:
Facta Simonidis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Роль жінок – журналісток і письменниць – у розвитку демократії і культури Австралії (кінець ХІХ ст. – 70-ті рр. ХХ ст.)
The Role of Women-Journalists and Writers in the Development of Democracy and Culture in Australia (the end of the XIXth century – 70s of the XXth century)
Autorzy:
Зернецька, О.В.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676894.pdf
Data publikacji:
2022-11-08
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
австралійські друковані медіа
видавці
редактори і журналістки
письменниці-жінки
свобода слова
національна самоідентифікація австралійців
the Australian printed media
women-publishers
editors
journalists and writers
freedom of speech
national self-identification of Australians
Opis:
У статті досліджується емансипація жінок Австралії, зокрема – журналісток і письменниць, – які присвятили своє життя розвитку культури на п’ятому континенті. Мета статті – проаналізувати прихід жінок – журналісток, редакторів, видавців, письменниць – у друковані медіа Австралії та визначити їх роль у становленні та розвитку демократії та культури молодої держави. Внаслідок міждисциплінарного дослідження (поєднання історії, соціології, філології, культурології) отримані нові результати щодо ролі жінок у становленні демократії в Австралії. У науковий обіг введені нові імена таких видатних австралійських редакторів, кореспондентів, письменників-чоловіків, як Е.С. Голл, С. Беннет, Г. Паркс, С. Фейлберг, Дж. Мотт, В. Вінн і жінок – Л. Лоусон, Ф. Бейверсток, Н. Палмер. Значно розширені і доповнені історичні та культурні відомості про таких видатних письменниць і журналісток, як М. Гілмор, Е.Ф. Річардсон, М. Франклін, К.С. Прічард, К. Стед, К. Маккалоу. Їх життя і творчість досліджені в контексті соціально-історичного розвитку країни й світових подій, які відбилися у їх творчості. Великим є їх внесок в антифашистську боротьбу, у відстоювання свободи і демократичних цінностей в Австралії. Визначена художня цінность творчості кожної з них. З’ясований гуманістичний і реалістичний підхід до створення їхніх героїв.Саме через них відображений історичний і соціокультурний розвиток Австралії з кінця ХІХ ст. до 70-х рр. ХХ ст. Доведено, що історія періодичної преси та розвиток літератури на п’ятому континенті – це й історія непересічних талановитих жіночих особистостей, в долях яких щонайкраще відбилася історія розвитку «четвертої влади» та літератури Австралії. Проаналізовано етапи існування журналу Bulletin і причини його закриття та вплив на становлення та розвиток національної австралійської літератури. Практична цінність роботи полягає в тому, що цей матеріал вносить нові дані в читання таких курсів, як «Історія Австралії», «Друковані медіа Австралії» та «Література Австралії». Отже, жінки-письменниці Австралії яскравими оригінальними творами збагатили австралійську літературу, сприяли розвитку демократичних процесів в суспільстві й зробили внесок у світову культуру.
The emancipation of Australian women in particular journalists and writers, who dedicated their lives to the development of culture of the fifth continent has been detected in this article. The goal of the article is to analyse the arrival of women – journalists, editors, publishers - in the print media and to determine their role in the formation and development of democracy and culture of the young state. As a result of the interdisciplinary research (combination of history, sociology, philology, culturology) new data on the role of women were obtained in the formation of democracy in Australia. This gives reason to affirm that this is the first study of this problem in Ukraine. New names of such outstanding Australian men – journalists, editors, publishers, writers as E.S. Hall, S. Bennet, H. Parks, G. Mott, C. Feilberg, W. Winn and women – L. Lawson, F. Baverstock, N. Palmer were introduced into scientific circulation. Significantly expanded and supplemented historical and cultural information about such outstanding women writers and journalists as M. Gilmore, E.F. Richardson, M. Franklin, K.S. Prichard, C. Stead, C. McCullough. Their life is investigated in the context of socio-historical development of Australia and world events that were reflected in their work. Great is their contribution to the antifascist struggle, to the defence of freedom and democratic values in Australia. The artistic value of the work of each of them is determined. The humanistic and realistic approach in creating their characters is clarified. It reflects the historical and socio-cultural development of Australia since the mid-XIX century to the 70-s of the XX century. It is proved that the history of periodicals and the development of literature on the fifth continent is the story of extraordinary talented women, in whose destinies the history of the development of the fourth power and the literature of Australia is reflected. The stages of The Bulletin magazine’s existence, the reasons for its closure and its influence on formation of Australian national literature are analysed. The practical value of the work lies in the fact that it brings new data to academic courses such as “The History of Australia”, “The Print Media of Australia”, “The Literature of Australia”. It is proved than women writers and journalists of Australia enriched Australian literature with bright original works and also made a significant contribution to its culture and democracy.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 18; 187-211
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies