Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "lexical" wg kryterium: Temat


Tytuł:
Лексичнi запозичення в украïнських надсянських roвipкax Польщi
Lexical borrowings in the Ukrainian dialects from the San Rive region in Poland
Autorzy:
Kołodyńska, Tatiana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/481875.pdf
Data publikacji:
2010-12-01
Wydawca:
Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie
Tematy:
Lexical borrowings
Ukrainian dialect
Opis:
The article discusses of acquiring borrowings in the Ukrainian dialect over the territory of river San, occurring on Polish territory. Examined dialect is classified to south-western team of Ukrainian dialects and because of location it possesses features of insular dialects - peripheral. Assimilation and linguistic interference are on the factors contributing to acquiring borrowings from Polish language. This process, at the present stage of functioning of the dialect, is increasing phenomenon. Full or partial adaptation of Polish borrowings constitutes a contemporary source of enrichment of dialect vocabulary. However, the uses of this dialect retain their national and religions identity, the characteristic feature of East Slavic-Ukrainian lingual area.
Źródło:
Acta Polono-Ruthenica; 2010, 1, XV; 257-263
1427-549X
Pojawia się w:
Acta Polono-Ruthenica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Архаїзми та інновації в діалектних словниках як відображення динаміки говірки
Archaisms and innovations in dialectal dictionaries as a reflected patois dynamics
Autorzy:
Ганна, Мартинова
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/498437.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
Tematy:
діалектна лексика
архаїзми
інновації
динаміка мовних одиниць
patois lexical stock
archaisms
innovations
lexical unit dynamics
Opis:
У статті проаналізовано архаїзми та інновації, засвідчені в діалектних словниках говорів української й інших слов’янських мов,що є номінативними наслідками значних суспільно-економічних, науково-технічних і культурних перетворень XX ст. – до початку ХXI ст., які спричинили перебудову лексичної системи сучасних діалектів: зникнення слів та окремих їхніх значень; появу нових значень і нових лексем.
The article analyses archaisms and innovations established in dialectal dictionaries in the patois of the Ukrainian and other Slavonic languages which is a nominative sequence of the significant social-economic, scientific-engineering and cultural changes in the 20th and early 21st centuries, resulting in the restructuring of the lexical system of modern dialects: the extinction of words and some of their meanings, the appearance of new meanings and new lexemes.
Źródło:
Gwary Dziś; 2016, 8; 57-66
1898-9276
Pojawia się w:
Gwary Dziś
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Діалектний текст як свідчення динаміки лексичного складу говірок
A dialectal text as a proof of lexical unit dynamics in patois.
Autorzy:
Мартинова, Ганна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/498337.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
Tematy:
діалектна лексика
динаміка лексичного складу говірок
деактуалізація
архаїзована назва
інновації
patois lexical stock
lexical unit dynamics
archaisms
loss of meaning
innovations
Źródło:
Gwary Dziś; 2017, 9; 49-58
1898-9276
Pojawia się w:
Gwary Dziś
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Застосування комп’ютерних технологій під час дослідження семантики відносних прикметників Української мови
The use of computer technology in the research of the semantics of relative adjectives of the Ukrainian language
Autorzy:
Олександрук (Oleksandruk), Ірина (Iryna)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2177491.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
електронний словник
інтегрована лексикографічна система
лексичне значення
лексична сполучуваність
теорія семантичний станів
electronic dictionary
lexical meaning
lexical compatibility
theory of semantic states
integrated lexicographic system
Opis:
The article considers the problems of application of computer technologies in the study of lexical semantics of relative adjectives of the Ukrainian language. Emphasis is placed on the need to create effective systems for processing semantic information by computer programs and to build high-tech language information tools for describing semantics on many parameters. The research was conducted on the basis of the electronic «Dictionary of the Ukrainian language» in 20 volumes, which is created in the Ukrainian language and information fund of the National Academy of Sciences of Ukraine. The dictionary is presented in the form of the Virtual Lexicographic Laboratory «Dictionary of the Ukrainian Language». The purpose of the article is to demonstrate the feasibility and possibilities of using computer technology in research on lexical semantics, focused on the creation of automatic systems for processing language information. The object of analysis is the dictionary articles of relative adjectives, the meaning of which in the explanatory dictionary is transferred by implicit formulas of interpretation «Adjective to…» and «Concerning to… », which only establishes the fact of connection of the meaning of adjectives with the lexical meanings of the nouns from which these adjectives are formed, which makes it impossible to analyze their semantic properties with the help of computer programs. Research methods – lexicographic analysis, theory of semantic states, corpus technology. To conduct a semantic analysis of relative adjectives of the Ukrainian language in the study used the formalism of the theory of semantic states, developed by V. A. Shirokov. The analysis was conducted within the integrated lexicographic system created in the Ukrainian Language and Information Fund of the National Academy of Sciences of Ukraine. The results of the analysis are presented in the lexicographic database «Semantics of relative adjectives» developed within the research, built for multiparametric description of semantic properties of relative adjectives of the Ukrainian language. The lexicographic database «Semantics of relative adjectives» will be a representative material for other multiparametric linguistic research in automated mode, including problems of unambiguity and ambiguity of words, word-forming semantics, creating semantic classifications, construction of a semantic dictionary for the Ukrainian language, translation dictionaries, as well as a source of source information during the formation of the Ukrainian terminological system. An explicit representation of the meaning of relative adjectives will facilitate the use of computer technology in lexical semantics research focused on creating automated systems for processing linguistic information.
У статті розглянуто проблеми застосування комп’ютерних технологій під час дослідження лексичної семантики відносних прикметників української мови. Наголошено на необхідності створення ефективних систем опрацювання семантичної інформації комп’ютерними програмами та побудови високотехнологічного мовно-інформаційного інструментарію для опису семантики за багатьма параметрами. Дослідження проведено на матеріалі електронного «Словника української мови» у 20 томах, який створюють в Українському мовно-інформаційному фонді Національної академії наук України. Словник представлено у вигляді Віртуальної лексикографічної лабораторії «Словник української мови». Мета статті – продемонструвати доцільність і можливості застосування комп’ютерних технологій у дослідженнях із лексичної семантики, орієнтованих на створення автоматичних систем опрацювання мовної інформації. Основним інструментом семантичного аналізу в цих системах є електронні тлумачні словники. Зосереджено увагу на експліцитному представленні значення словникових одиниць в електронному словнику, що є основною вимогою до них. Об’єктом аналізу є словникові статті відносних прикметників, значення яких у тлумачному словнику передано за імпліцитними формулами тлумачення «Прикм. до …» і «Стос. до …», які лише встановлюють факт зв’язку значення прикметників з лексичними значеннями іменників, від яких ці прикметники утворено, що унеможливлює проведення аналізу їхніх семантичних властивостей за допомогою комп’ютерних програм. Методи дослідження – лексикографічний аналіз, теорія семантичних станів, корпусні технології. Для проведення семантичного аналізу відносних прикметників української мови у дослідженні застосовано формалізм теорії семантичних станів, розроблений В. А. Широковим. Аналіз проводився у межах інтегрованої лексикографічної системи, створеної в Українському мовно-інформаційному фонді НАН України. Результати аналізу представлені у розробленій у межах дослідження лексикографічній базі даних «Семантика відносних прикметників», побудованої для багатопараметричного опису семантичних властивостей відносних прикметників української мови. Лексикографічна база даних «Семантика відносних прикметників» стане репрезентативним матеріалом для проведення інших багатопараметричних мовознавчих досліджень в автоматизованому режимі, зокрема проблем однозначності та багатозначності слів, словотвірної семантики, створення семантичних класифікацій, побудови семантичного словника для української мови, перекладних словників, а також як джерело вихідної інформація під час формування української термінологічної системи. Експліцитне представлення значення відносних прикметників сприятиме застосуванню комп’ютерних технологій у дослідженнях із лексичної семантики, орієнтованих на створення автоматичних систем опрацювання мовної інформації.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 59-66
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Семантика регулятива мати в посланнях Андрея Шептицького
Semantics of the regulative maty (mother) in Andrei Sheptytsky’s epistles
Autorzy:
Tarasiuk, Tatiana
Kosyk, Anastazja
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/31343292.pdf
Data publikacji:
2021-12-31
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
лексичний регулятив
релігійний стиль
лексема
послання
lexical regulative
religious style
lexeme
epistle
Opis:
У статті висвітлюється питання про лексичну регулятивну семантику мати в посланнях митрополита Української Греко-Католицької Церкви Андрея Шептицького. Оскільки матеріалом для дослідження є тексти релігійного стилю, розглянута лексема, на додаток до свого основного значення „жінка по відношенню до дитини, яку вона народила”, розширює свою семантику значенням „Церква по відношенню до своїх віруючих” з конкретизацією через прикметники лексеми рідний, справжній. Частотна актуалізація регулятивного мати (мати) була виявлена в назвах релігійного дискурсу „Матір Божа”, „Божа Мати”, „мати Христа”, „Свята мати”, „Благословенна мати”, використовуваних для позначення материнства Діви Марії по відношенню до Ісуса Христа, і в іменах „мати всіх нас”, „мати Небес”, використовуваних для пояснення значення її материнства для всіх віруючих на землі. Світське значення лексичного регулятиву мати визначається стилем поведінки жінки як християнки і позначається, в першу чергу, атрибутами благочестивої, християнської, рідної матері (сімейним станом по відношенню до дітей). Ідіостиль митрополита ілюструє використання досліджуваного регулятиву в чіткій сімейній ієрархії, наприклад, батько і мати; батько, мати, брат, сестра, дружина, чоловік; мати і дитина, включаючи узагальнений збірний образ всіхжінок, основною місією яких є народження і виховання дітей.
The article highlights the issue of the lexical regulative maty semantics in the epistles of the Ukrainian Greek Catholic Church Metropolitan Andrei Sheptytsky. Since the case study material is the religious style texts, the lexeme under consideration, in addition to its basic meaning of „woman, in relation to the child she gave birth to”, expands its semantics with the meaning of „church, in relation to its believers” with its concretization through the adjective lexemes native, genuine. The frequency actualization of the regulative maty (mother) has been revealed in the names of the religious discourse Mother of God, God’s Mother, Mother of Christ, Holy Mother, Blessed Mother, used to denote the motherhood of the Virgin Mary in relation to Jesus Christ, and in the nomens the Mother of us all, the Mother of Heaven, used for the explication of her motherhood significance to all the faithful on the Earth. The secular meaning of the lexical regulative mother is determined by the style of woman’s behavior as a Christian and indicated, primarily, by the attributes of pious, Christian, native mother (a family status in relation to children). The Metropolitan’s idiostyle illustrates the use of the studied regulative in a clear family hierarchy, for example father and mother; father, mother, brother, sister, wife, husband; mother and a child, including a generalized collective image of all women, whose primary mission is the birth and upbringing of children.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2021, 9; 53-65
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Фразеологізми з числовим компонентом в українській та польській мовах
Semantic peculiarities o f phraseological units with the numeral component in Ukrainian and Polish languages
Autorzy:
Jeż, Magdalena
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/482117.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie
Tematy:
phraseology
phraseological unit
numeral component
the phraseological variants and synonymy
lexical equivalency
Opis:
The article deals with the problem of Ukrainian and Polish phraseology with the numeral component. The main intention of this article is to analyze semantic peculiarities of phraseological units with this component in both Slavic languages. The groups of lexical equivalency of Polish and Ukrainian phraseological units with numeral component are fixed. The phraseological variants and synonymy are explored.
Źródło:
Acta Polono-Ruthenica; 2016, 1, XXI; 27-36
1427-549X
Pojawia się w:
Acta Polono-Ruthenica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Лексичний повтор в аксіологічних комунікативних актах персонажів у художньому тексті (на матеріалі сучасної української малої прози)
Autorzy:
Finniv, Victoria
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1789952.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
lexical repetition
assessment
communicative noise
communicative act
illocution
axiological communication strategies and tactics
Opis:
The article establishes the role of the repeated nominations in the development and implementation of a strategic-tactical narrative of a character. It also describes the conception of estimation as well as analyzes the essence of “Evaluative-shaped nomination,” “axiological strategy and tactics,” and “estimates speech act”. Moreover, the paper presents a typology of communication strategies and tactics, determines the role of repeated lexemes in formulating and implementing assessment in the expression of dominant and recessive assessment
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2017, 5; 63-71
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКИХ ЛЕКСИЧНИХ ПАРАЛЕЛЕЙ У СЛОВНИКОВОМУ ФОРМАТІ
THE STUDY OF UKRAINIAN AND GERMAN LEXICAL PARALLELS IN DICTIONARY FORMAT
Autorzy:
Дубічинський, Володимир
Reuther, Tilmann
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1041776.pdf
Data publikacji:
2019-01-30
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
leksykografia
paralele leksykalne
homonimy międzyjęzykowe
paronimy międzyjęzykowe
lexicography
lexical parallels
crosslinguistic homonyms
crosslinguistic paronyms
Opis:
Artykuł dotyczy kwestii opisu leksykografi cznego ukraińskoniemieckich paraleli leksykalnych, których cechą charakterystyczną jest podobieństwo pod względem brzmienia i pisowni oraz niezupełne podobieństwo bądź jego brak pod względem znaczenia. Przytoczono przykłady opisu słownikowego homonimów i paronimów międzyjęzykowych.
The article presents the lexicographical description of lexical parallels — formally similar words in two languages which are semantically similar or not — for Contemporary Ukrainian and German. In addition, the authors revise the concepts of crosslinguistic homonyms and synonyms.
Źródło:
Studia Ukrainica Posnaniensia; 2019, 7, 1; 45-54
2300-4754
Pojawia się w:
Studia Ukrainica Posnaniensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Лексичний регулятив дім в епістолярних текстах Лесі Українки й посланнях Андрея Шептицького
Regulatyw leksykalny dom w tekstach epistolarnych Łesi Ukrainki oraz listach pasterskich Andrzeja Szeptyckiego
Autorzy:
Богдан, Світлана К.
Тарасюк, Тетяна М.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/38695723.pdf
Data publikacji:
2021
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Instytut Slawistyki PAN
Tematy:
lexical regulative
concept HOME
epistolary text
pastoral letter
Lesia Ukraїnka
Andreĭ Sheptytsʹkyĭ
Opis:
This article is devoted to the features of actualisation of one of the most frequent lexical regulatives, which has a distinct archetypal character in the language paradigm of different nations and which is one of the most frequently used concepts in the functional-style system of the Ukrainian language – HOME. The study considers the actualisation of this concept in Ukrainian on the basis of lexicographic sources. It also identifies the main strands of research on the concept HOME which reveal the typological features of its explication in different languages: (1) home as an element of individual style in artistic texts; (2) home as a word stimulus in associative experiments conducted among the youth. The article is the first study investigating the common and distinctive features of the functioning of the lexical regulative dim ‘home’ in texts created by two well-known authors: Lesia Ukraїnka (epistolary texts) and Andreĭ Sheptytsʹkyĭ (pastoral letters). The analysis considers key lexemes which verbalise the concept HOME, identifies its core and peripheral nominations, and examines the functional specifics of the contexts of the occurrence of the lexemes dim/doma.
W artykule zbadano specyfikę leksykalną jednego z najczęstszych regulatywów, mających wyraźny archetypowy charakter w różnych językach i należący do najczęściej używanych konceptów w systemie funkcyjno-stylowym języka ukraińskiego – DOM. Rozpatrzono reprezentację tego konceptu w języku ukraińskim na materiale źródeł leksykograficznych; wskazano dwa główne kierunki dotychczasowych badań konceptu DOM ujawniające typologiczne cechy jego eksplikacji w językach narodowych: 1) jako elementu indywidualnego stylu w tekstach artystycznych; 2) jako słowa-klucze w eksperymentach asocjacyjnych wśród młodzieży. Po raz pierwszy przeanalizowano cechy wspólne i cechy odmienne funkcjonowania regulatywu leksykalnego dom w mowie dwóch znanych indywidualności językowych – Łesi Ukrainki (teksty epistolarne) i Andrzeja Szeptyckiego (listy pasterskie); określono podstawowe leksemy, które werbalizują koncept DOM, wyodrębniono nazwy jądrowe i peryferyjne; ustalono specyfikę funkcyjną kontekstów występowania leksemów dim/doma.
Źródło:
Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej; 2021, 56
0081-7090
2392-2435
Pojawia się w:
Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Діалектний словник як репрезентант явищ матеріальної та духовної культури народу
Dialectal dictionary as a representative of a nation’s material and spiritual culture.
Autorzy:
Мартинова, Ганна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/498451.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
Tematy:
діалектний словник,
реєстрове слово,
обрядова лексема,
мікротекст
patois lexical stock,
registered lexeme,
ritual lexeme,
microtext
Opis:
У статті окреслено специфіку відображення в реєстрі діалектних словників явищ традиційної народної матеріальної й духовної культури. Акцентовано увагу на необхідності ілюструвати реєстрові лексеми мікротекстами зв’язного діалектного мовлення для репрезентації обсягу знань про календарне свято, специфіку тлумачення його змісту, відображення специфічно народного світобачення та особливостей сприйняття дійсності.
The article regards a peculiar representation of the traditional folk material and spiritual cultural phenomena in the patois lexical stock. The registered lexemes are supposed to be illustrated through micro texts of the related dialectal speech to deliver the information of the calendar date, its interpreted sense, reflected in the specific outlook and cognitive perception.
Źródło:
Gwary Dziś; 2018, 10; 127-134
1898-9276
Pojawia się w:
Gwary Dziś
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Параметричні прикметники як вербалізатори семантики категорії якості в поетичному мовленні авторів Нью-Йоркської групи
Parametric adjectives as verbal semantics of the class in the poetic broadcasts of the authors of the New York group
Autorzy:
Osypchuk, Vita
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/469945.pdf
Data publikacji:
2017-03-01
Wydawca:
Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
Tematy:
adjective semantics
The New York Group of Poets
parametric adjectives
lexical-semantic group
semantic micro-group
Opis:
The article discusses the parametrical adjectives as components of the system of quality categories in poetic texts of the authors of the New York Group of Poets. The system of micro-groups is represented. Those groups form the basis of the image system in the poetic text within the lexical and semantic groups to indicate quality parameters. Purpose. To find out specifics of the semantic structure of the expression means of the class in the poetic speech of the New York Group of Poets. Methods. During the research the following methods were used: descriptive method at the stage of observation, interpretation and classification of linguistic material; the method of comparative analysis; functional method; statistical method. Results. Issues of lexical semantics has always been the object of research of many linguists. Both Ukrainian and foreign linguistics uses various principles of the lexical-semantic analysis. Subjects of this analysis were as token and organized lexical microsystem. However, the verbalization of the semantic category expressed by parametric adjectives remains the least explored. This is because the language units are characterized by mobility and complexity of the organization within the lexical-semantic system. Implementation of quality categories in the semantics of parametric adjectives is little studied. Consequently, any attempt to analyze the specifics of parametrical adjectives to denote a quality category in the poetic texts of the authors of the New York Group of Poets is important. The article investigated the verbalization parametric semantics on adjectives in the poetic texts of the authors of the New York Group of Poets. It is established that parametric adjectives differ among the other groups of adjectives mainly in relation to the norm. The lexical semantics group of adjectives to denote a quality category represents units that represent the parametric characteristics of surrounding objects. Such units comprise several micro-groups. An adjective to denote parameters in signs category is the qualities of diffuse the connections between sema. It is the consistency which allows you to create a poetic broadcast, original and artistic images that are close to the perception of the audience.
Źródło:
Intercultural Communication; 2017, 2, 1; 75-87
2451-0998
Pojawia się w:
Intercultural Communication
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
ШЛЯХИ, ХАРАКТЕР ТА ТИПИ ЗАПОЗИЧЕНЬ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В МОВУ РОСІЙСЬКУ (на матеріалі словника живої російської мови В. Даля)
WAYS, MEANS AND TYPES OF BORROWINGS FROM UKRAINIAN INTO RUSSIAN (based on V. Dahl Dictionary of the Russian Language)
Autorzy:
Тетяна, Космеда
Намачинська, Галина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1041651.pdf
Data publikacji:
2019-06-01
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
borrowing
Ukrayinism
lexical meaning
lexicography
equivalent
Ukrainian language
Russian language
zapożyczenia
ukrainizm
znaczenie leksykalne
leksykografia
ekwiwalent
język ukraiński
język rosyjski
Opis:
W artykule wyznaczono na podstawie analizy słownika żywego języka rosyjskiego W. Dala typy zapożyczeń z języka ukraińskiego na rosyjski. Wyróżniono zapożyczenia pośrednie i bezpośrednie, kognaty, zapożyczenia leksykalno-semantyczne oraz semantyczne, zapożyczenia będące faktami rosyjskiego języka literackiego oraz te, które weszły w skład języka narodowego jako dialektyzmy. Ukrainizmy uzupełniły pasywną leksykę języka rosyjskiego w postaci archaizmów oraz historyzmów, jak również jego aktywną leksykę, z uwzględnieniem stylistycznej oraz stylowej różnorodności, reprezentując nominacje językowe właściwe i przenośne. Nie wszystkie fakty zapożyczeń z języka ukraińskiego odnotowane w słowniku W. Dala zostały formalnie potwierdzone we współczesnych słownikach języka rosyjskiego. Do ukrainizmów w języku rosyjskim należą przede wszystkim nominacje faktów ukraińskiej kultury i historii, leksemy, które „ujęzykowiają” kluczowe koncepty ukraińskiej mentalności, egzotyzmy oraz etnografizmy.
The article focuses on the borrowings types from the Ukrainian language into the Russian one based on the analysis of V. Dahl Dictionary of the Russian language. The direct and indirect borrowings, the cognate borrowings, lexical, lexical-semantic borrowings and their semantic types; the borrowings that became the facts of the Russian literary language and the ones that enriched the Russian language as the dialect words have been singled out. The Ukrayinisms enriched the passive stratum of the Russian language because they nominate the archaisms as well as the active stratum of the Russian language taking into account the stylistic diversity and the diversity of style, representing the direct and indirect nominations. Not all the facts of borrowings from the Ukrainian language fixed by V. Dahl are registered in modern dictionaries of the Russian language. The nominations of the facts of Ukrainian culture, its history, lexemes that verbalize the key concepts of Ukrainian mentality, exotisms and ethnographisms belong to the borrowings-Ukrayinisms in the Russian language.
Źródło:
Studia Ukrainica Posnaniensia; 2019, 7, 2; 19-33
2300-4754
Pojawia się w:
Studia Ukrainica Posnaniensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Способи номінації тканин і виробів у середньонаддніпрянських говірках
Methods of nomination of fabrics and products in the Middle Dnieper dialects
Autorzy:
Жуган (Zhuhan), Наталія (Nataliia)
Оскирко (Oskirko), Олексій (Oleksii)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2177493.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
сема
репрезентант
лексема
термін
номен
семантика
варіант
лексико-семантична група
семантична мікрогрупа
sema
representative
lexeme
term
nomination
semantics
variant
lexical-semantic group
Opis:
The article, collected on the dialect material of the dialects of the Middle Dnieper area of the Ukrainian language, analyzes the lexical and semantic groups of names of fabrics and cloth, its parts and varieties and actions related to their manufacture and names of weaving products. These lexical-semantic groups form representatives of the following families: ‘fabric (common name)’; ‘canvas (common name) ʼ; ‘a piece of cloth’; ‘longitudinal edge of the canvas’; ‘longitudinal edge of the non-cutting fabric’; ‘bleached canvas’; ‘whitewash the canvas’; ‘canvas in 4 strands’; ‘canvas in 8 bands’; ‘canvas in 9 bands’; ‘canvas in 10 bandsʼ; ‘canvas in 11 bands’; ‘canvas in 12 bands’; ‘canvas in 13 bands’; ‘canvas rags’; ‘thick canvas’; ‘coarse cloth of the worst kind of yarn’; ‘medium yarn fabric’; ‘thin cloth of the best kind of yarn’; ‘thick fabric’; ‘bad, liquid fabric’; ‘cotton fabric’; ‘fabric of pure woolen threads’; ‘thin paper cloth’; ‘cotton fabric’; ‘printed fabric’; ‘to bring hair’; ‘fabric that has no lint on the dress’; ‘fabric with pile on the dress’; ‘simple cloth’; ‘lintfree cloth’; ‘pile cloth’; ‘cloth of different colors’, ‘hand-woven, made of home canvas’; ‘a product made of thin cloth’; ‘a product made of thick cloth’; ‘row - a type of sheet made of hemp or linen yarn’; ‘row on the bed, under the duvet’; ‘rows of shelters’; ‘rows that cover the lava’; ‘in a row, which covered the floor’; ‘a product made of printed fabric’; ʼa product made of white clothʼ. In the course of the research the peculiarities of the representation are presented, the structural-semantic organization is clarified, the peculiarities of the nominative processes of these vocabulary groups are traced, the systemic connections of the studied nouns are revealed. Tokens that arose by morphological or semantic derivation are recorded; analytical names - attributive and substantive phrases; propositional - in the form of a sentence. Monosyllabic names are preserved in the minds of dialect speakers despite the archaization of the realities themselves, and compound names are mostly substitutes that arose in connection with the archaization in the memory of informants of specialized names. Commonly used tokens, which have acquired terminological significance, reflect the word-forming possibilities of speech and the dynamics of lexical composition. Nouns with different word-formation, phonetic, accentuation and grammatical variants in the Middle Dnieper dialects are attested.
У статті, зібраному на діалектному матеріалі говірок середньонаддніпрянського ареалу української мови, проаналізовано лексико-семантичні групи назв тканини і полотна, його частин і різновидів та дій, пов’язаних з їхнім виготовленням та назв виробів ткацтва. Ці лексико-семантичні групи формують репрезентанти таких сем: ‘тканина (загальна назва)ʼ; ‘полотно (загальна назва)ʼ; ‘шматок полотнаʼ; ‘поздовжній край полотнаʼ; ‘поздовжній край полотна, що не зрізаютьʼ; ‘вибілене полотно’; ‘білити полотно’; ‘полотно в 4 пасмаʼ; ‘полотно у 8 пасомʼ; ‘полотно у 9 пасомʼ; ‘полотно в 10 пасомʼ; ‘полотно в 11 пасомʼ; ‘полотно у 12 пасомʼ; ‘полотно в 13 пасомʼ; ‘клочкове полотно’; ‘товсте полотно’; ‘грубе полотно з найгіршого ґатунку прядива’; ‘полотно середнього ґатунку прядива’; ‘тонке полотно з найкращого ґатунку прядива’; ‘товста тканина’; ‘погана, рідка тканина’; ‘бавовняна тканинаʼ; ‘тканина з чистих вовняних нитокʼ; ‘тонка паперова тканинаʼ; ‘бавовняна тканинаʼ; ‘набивна тканинаʼ; ‘наводити ворсуʼ; ‘тканина, що не має ворсу на сукніʼ; ‘тканина, що має ворс на сукніʼ; ‘просте сукноʼ; ‘сукно без ворсу’; ‘сукно з ворсом’; ‘сукно різного кольоруʼ, ‘самотканий, виготовлений із домашнього полотнаʼ; ‘виріб, зроблений з тонкого полотнаʼ; ‘виріб, зроблений із товстого полотнаʼ; ‘рядно – вид простирадла з конопляної або лляної пряжі’; ‘рядно на ліжко, що підстилають під перину’; ‘рядно, яким укриваються’; ‘рядно, яким застилають лаву’; ‘рядно, яким застилали підлогу’; ‘виріб, зроблений із набивної тканиниʼ; ʼвиріб, зроблений із білого сукнаʼ. У процесі дослідження представлено особливості репрезентації, зʼясовано структурно-семантичну організацію, простежено особливості номінативних процесів цих груп лексики, виявлено системні звʼязки досліджуваних номенів. Зафіксовано лексеми, що виникли шляхом морфологічної чи семантичної деривації; аналітичні назви – атрибутивні й субстантивні словосполучення; пропозитивні – у формі речення. Однослівні найменування збережені у свідомості діалектоносіїв незважаючи на архаїзацію самих реалій, а складені – здебільшого є субститутами, які виникли у зв’язку з архаїзацією в пам’яті інформантів спеціалізованих назв. Загальновживані лексеми, що набули термінологічного значення, відображають словотворчі можливості говіркового мовлення та динаміку лексичного складу. Засвідчено номени, які мають у середньонаддніпрянських говірках різні словотвірні, фонетичні, акцентуаційні та граматичні варіант.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 67-75
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Cучасний урбанонімний простір міста Тернопіль
Współczesna przestrzeń urbanonimiczna miasta Tarnopola
Contemporary urbanonymous space of Ternopil city
Autorzy:
Baczyńska, Hałyna
Werbowecka, Oksana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/31343624.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
lexical and semantic analysis
function
motive of nomination
hodonyms
urbanonym
proper name
funkcja
analiza leksykalna i semantyczna
motyw nominacji
hodonimy
urbonim
nazwa własna
Opis:
Przestrzeń toponimiczna jest wyróżnikiem ramy kulturowo-historycznej i w czasach współczesnych staje się istotna ze względu na potencjalną zdolność nazw ulic do zmian wraz ze zmianą polityki historycznej. Celem artykułu jest kompleksowy opis współczesnych hodonimów miasta Tarnopola, który został zrealizowany przez przeprowadzenie analizy motywacyjnej, leksykalnej i semantyczno-strukturalnej nazw własnych miasta w aspekcie synchronicznym i funkcjonalnym. Hodonimy odzwierciedlają politykę ideologiczną państwa, specyfikę etniczną, gospodarczą i kulturową miasta. Nazwy pamiątkowe są najpełniej reprezentowane w nazewnictwie Tarnopola (62%). Wymownie niosą cenne informacje o historii i kulturze państwa w ogóle, a regionu w szczególności. Zgodnie z semantyką podstaw składowych, hodonimy Tarnopola dzielą się na formacje onimiczne (68%), odapelatywne (29%) i apelatywno-onimiczne (3%). Nazewnictwo miasta charakteryzuje równowaga oraz duża liczba nazw miejscowych, a wpływ ideologii radzieckiej i rosyjskiej jest zminimalizowany, lecz obecny w kilku nazwach. Nazwy ulic Tarnopola odzwierciedlają ukraińskie realia, spełniają kryteria historyczne, estetyczne, etnograficzne i kulturowe, tworzą oryginalne oblicze miasta.
Toponymic space is an expression of the cultural and historical frame. Today, it becomes relevant because we observe the frequent renaming of streets due to changes in political vectors or historical events. The purpose of the article is to provide a comprehensive description of the modern-day hodonyms of the city of Ternopil; the tasks of the research are to carry out a motivational, lexical, semantic-structural analysis of the city’s proper names in the synchronic and functional aspects. Hodonyms have the ability to reflect the ideological policy of the state, the ethnic, economic and cultural specificity of the city. Commemorative names (62%) are the most fully represented in Ternopil’s urbanonymicon. They eloquently convey valuable information about the history and culture of the state in general and the region in particular. According to the semantics of the constituent bases, the hodonyms of the city of Ternopil are divided into homonymous (68%), appellative (29%) and homonymous-appellative (3%) formations. The city’s hodonymicon is characterised by sustainability and a large number of local names. The influence of Soviet and Russian ideologies is minimised, although it is present in several names. The names of Ternopil’s streets reflect Ukrainian realities, meet historical, aesthetic, ethnographic, and cultural criteria, and create an original “face” of the city.
Źródło:
Studia Ukrainica Posnaniensia; 2023, 11, 2; 17-27
2300-4754
Pojawia się w:
Studia Ukrainica Posnaniensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
ОКАЗІОНАЛІЗМИ ЯК ОСНОВА СИНЕРГЕТИКИ ІДІОСТИЛЮ МИКОЛИ ВІНГРАНОВСЬКОГО
OCCASIONALISM AS THE BASIS OF THE SYNERGETICS OF THE IDIOSTYLE OF MYKOLA VINGRANOVSKYI
OKAZJONALIZMY JAKO PODSTAWA SYNERGETYKI IDIOSTYLU MYKOŁY WINHRANOWSKIEGO
Autorzy:
МІНІЧ, ЛАРИСА
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1041056.pdf
Data publikacji:
2020-12-31
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
synergetic
linguosynergetic
idiostyle
occasionalism
conceptosphere
author’s neologisms
innovations
lexical-semantic system
synergetyka
lingwosynergetyka
idiostyl
okazjonalizmy
konceptosfera
neologizmy autorskie
innowacje
system leksykalno-semantyczny
Opis:
The systematization and classification of neolexemes in Mykola Vingranovkyi’s poetry prove that the author used them for creating his own literary idiostyle. Among such kinds of words, the most widespread are formed by compounding the stems. The other variants of the poet’s words are formed by suffixation and also prefixal-suffixal derivatives. Much less common is to find neologisms formed by only prefixation. In the article, the researcher studies different types of occasional lexemes, analysis of which had been based on the aforementioned classification. In this case, the writer’s position is very important. The author shows how the psychoanalytical aspect of the poet’s outlook is present in his linguistic presentation of the world.
Podstawą do stwierdzenia, że słowotwórcze leksemy innowacyjne są powszechne w poezji Mykoły Winhranowskiego jest ich systematyzacja i klasyfikacja. Wśród nich najliczniejszą grupę stanowią leksemy utworzone przez złożenie podstaw; utworzone za pomocą przyrostków jako formantów słowotwórczych; utworzone z wykorzystaniem jednocześnie przedrostków i przyrostków. Rzadko spotykane są neologizmy utworzone za pomocą wyłącznie przedrostków. W niniejszym artykule przedstawiono różne rodzaje okazjonalizmów poety, które autorka analizuje na podstawie wymienionej klasyfikacji. Istotną rolę odgrywa także postawa autorska Winhranowskiego, którą badaczka odbiera jako ważny aspekt psycholingwistyczny w procesie kształtowania indywidualnego stylu twórczego.
Źródło:
Studia Ukrainica Posnaniensia; 2020, 8, 2; 45-55
2300-4754
Pojawia się w:
Studia Ukrainica Posnaniensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies