Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "learning environment" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-6 z 6
    Tytuł:
    Феномен соціальних мереж: парадокс залежності та варіативність моделювання
    The phenomenon of social networks: the paradox of dependence and variability modelling
    Autorzy:
    Hrybiuk, Olena
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/469894.pdf
    Data publikacji:
    2017-03-01
    Wydawca:
    Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
    Tematy:
    modeling
    variable models
    computer-oriented learning environment
    mathematics
    network
    engineering
    social network
    Opis:
    Purpose. Іn the publication, a comparative analysis of scientifically-methodical bases of modeling of the learning environment, including using social networking was shown. Variable models are represented on the basis of competence-based approach taking into account the main stages of the design. Methods. Theoretical (the analysis of philosophical, psychological, sociological, pedagogical and methodological publications on the subject of the study); the empirical (observation, survey, pedagogical experiment); methods of statistical data processing. Results. To improve efficiency, including using social networking, it is recommended to consider the advantages of decentralized and centralized networks, improving the sustainability of horizontal communication, transparency, access to resources, monitoring of "reliability ratings", limiting the number of network members, the formation and development of "competence networks". Network stability is maintained even in case of instability of its membership and transaction volume. Based on the comparative analysis of the models considered in the present research, the principles of formation and coordination of the organizational structure in the virtual space. Differences due to the specifics regarding the use of modern information and cognitive technology, the inner logic of action and the specific culture of communication in the network. On the basis of similarities taking into account the analysed models, the prospect for further research is seen in the context of further ways to improve the efficiency of agents in the virtual space, including social networks.
    Źródło:
    Intercultural Communication; 2017, 2, 1; 123-142
    2451-0998
    Pojawia się w:
    Intercultural Communication
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Організація освітнього простору в зарубіжних Монтессорі-школах
    Organization of Learning Environment in Foreign Montessori Schools
    Autorzy:
    Прибора, Тетяна
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/16539071.pdf
    Data publikacji:
    2022-06-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    М. Монтессорі
    Монтессорі-заклад
    освітній простір
    освітня програма
    зона практичного життя
    зона сенсорного розвитку
    зона мовленнєвого розвитку
    зона математичного розвитку
    космічна зона
    зона культури
    Maria Montessori
    Montessori school
    curriculum
    learning environment
    a practical life zone
    a zone of sensory development
    a speech learning zone
    a Math zone
    a cosmic zone
    a culture zone
    Opis:
    The article presents the look into Montessori schools whose aim is to provide care, development, upbringing and teaching of children from 8 weeks to 18 years old in correspondence with Maria Montessori’s theory and philosophy of education. In modern pedagogical literature there is no single distinct classification of Montessori schools though in Western European countries and the USA Montessori educational establishments are distinguished by the curriculum they use and the age of children studying there. Thus, there has been made an attempt to generalize and summarize their distinctive features and make up an age-curriculum Motnessori schools classification which includes: 1) infant schools, whose curriculum focuses on the holistic development of children from 8 weeks to 18 months old, 2) toddler schools aiming at sensory development of 18 to 36-month-old kids and their acquisition of practical life, language, Math and writing readiness skills, 3) primary schools for 3-to-6- year-olds with the curriculum in correspondence with all areas of formal curriculum, 4) elementary schools (6–11 y.o.) with multi-age school curriculum which contributes to social dynamics and facilitates pupils favorable inclusion in collective learning peculiar of this age group, develops their academic interest and curiosity and based on intellectual exercises supports their easy and natural transition to abstract thinking, 5) middle schools whose curriculum is specially composed to develop 11–14 years old children academically, socially and emotionally. More detailed attention is paid to the creation of learning environment in the early childhood and primary educational establishments. It is stated that the main aim of the created learning environment is to sustain and strengthen the child’s feeling of independence and form their motivation to seek knowledge. Having analyzed the work of modern foreign Montessori schools, it’s for the first time that three kinds of the learning environment have been distinguished among them school area developmental learning environment, in-school and classroom learning environments. As it has been found out, learning environment in modern Montessori schools is based on the initial rules of formation the “prepared” environment by Maria Montessori. It can be conditionally divided into zones which correspond with the chapters of curriculum for each age group taking into account children sensory development stage. These zones include a practical life zone, a zone of sensory development, a speech learning zone, a Math zone and a cosmic or culture zone. In each of them learning materials are easy to reach and ordered from the simplest to more complex so that the children could pick up the ones which satisfy their current needs.
    У статті досліджуються Монтесорі-заклади, які спрямовані на догляд, розвиток, виховання і навчання дітей від 8 тижнів до 18 років відповідно до положень педагогічної моделі М. Монтессорі. Подається класифікація Монессорі-закладів відповідно до освітніх програм: 1) іnfant – програма спрямована на холістичний розвиток дитини від 8 тижнів – 18 місяців; 2) toddler– в основі освітньої програми лежить сенсорне навчання, спрямоване на розвиток практичних, мовленнєвих, математичних навичок і навичок підготовки до письма дітей від 18 місяців – 36 місяців; 3) primary school – освітня програма для дітей 3–6 років, яка ґрунтується на всіх сферах офіційної навчальної програми: наука, математика, література, розвиток мови, практичні навички життя, музика, рух, мистецтво; 4) elementary school – мультивікова освітня програма сприяє спільному навчанню, притаманному для цієї вікової групи, і створює соціальну динаміку, яка підтримує зростання доброзичливої та інклюзивної спільноти учнів, виховує інтерес та допитливість, сприяє природньому переходу до абстрактного мислення і дозволяє дітям тренуватися на основі інтелектуальних вправ, необхідних для академічного поступового навчання учнів 6–11 років; 5) middle school – освітня програма, розроблена спеціально для розвитку академічних, соціальних та емоційних потреб дітей від 11–14 років. Детальна характерника приділяється організації освітнього простору тільки в двох із них: «Раннє дитинство» та «Початкова школа». Досліджено, що мета підготовленого освітнього простору полягає в підтриманні та зміцненні почуття самостійності дитини та формуванні мотивації прагнення до знань. Вперше на основі аналізу діяльності сучасних іноземних Монтессорі-закладів виділено три види освітнього простору в них: освітньо-розви- вальне зовнішньошкільне середовище закладу, внутрішньошкільне середовище закладу, освітньо-розвивальне середовище класу. З’ясовано, що у сучасних Монессорі-закладах освітній простір ґрунтується на правилах організації «підготовленого» середовища, запропонованих ще М. Монтессорі. Він умовно поділяється на зони, які відповідають розділам програми кожної вікової групи, враховуючи сенситивні періоди розвитку дитини: 1) зона практичного життя; 2) зона сенсорного розвитку; 3) зона мовленнєвого розвитку; 4) зона математичного розвитку; 4) космічна зона або зона культури. У кожній з цих зон навчальні матеріали легкодоступні і розташовані в послідовності від найпростіших до найскладніших, щоб вихованці могли вибрати матеріали, які відповідають їхнім потребам.
    Źródło:
    Viae Educationis; 2022, 2; 51-59
    2956-2856
    Pojawia się w:
    Viae Educationis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Фрагментарний огляд концептуальної моделі методики навчання української літератури в хмаро орієнтованому навчальному середовищі
    Fragmentary review of conceptual model of methodology of studies of Ukrainian literature in the cloud-oriented educational environment
    Autorzy:
    Skrynnik, Natalia
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/469882.pdf
    Data publikacji:
    2017-03-01
    Wydawca:
    Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
    Tematy:
    media education
    cloud-oriented study environment
    means of “e-learning”
    Skype
    readers blog
    Opis:
    The article is dedicated to the issues of the day of studies of Ukrainian literature within the limits of innovative virtual environment. The special attention is spared to development of the perspective system of receptions and forms of studies of literature in media space. Efficiency of application of the separate modernized methods of pedagogical collaboration is analysed. Purpose. Creation and justification of conceptual model methods of teaching Ukrainian literature under conditions of cloud-oriented study environment. Methods. The basic methods of research were theoretical and analytical, empirical (on the basis of observations and pedagogical experiment), mathematical methods and verification approaches. Results. Today's innovative educational approaches are sent to the educational collaboration in a virtual environment that is multifunction and dynamic. For satisfaction of the competency necessities of new generation a teacher must freely own the modernized technologies, methods and receptions. Especially it topically for the teacher of literature, that by the art of artistic word, with an author and heroes dialogue creates moral values, spiritual outlook intellectual personality. The cloud-oriented study environment (at his effective application) gives the enormous amount of possibilities to the modern teacher, but methodology of his introduction needs a further study.
    Źródło:
    Intercultural Communication; 2017, 2, 1; 143-161
    2451-0998
    Pojawia się w:
    Intercultural Communication
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Теоретичні основи формування ІКТ-компетентності майбутніх програмістів в умовах використання хмарних технологій в освітній діяльності
    Theoretical Bases of Formation of ICT Competence of Future Programmers in the Conditions of Using of Cloud Technologies in Educational Training
    Autorzy:
    Співачук, Валентина
    Іконнікова, Марина
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/16539051.pdf
    Data publikacji:
    2022-06-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    хмаро зорієнтовані засоби навчання
    ІТ-фахівці
    інформаційно-освітнє середовище
    засоби навчання
    cloud-based learning tools
    IT professionals
    information and educational environment
    learning tools
    Opis:
    In the given article the issues concerning the formation of ICT competence of future programmers in the use of cloud technologies in educational activities, which is possible with the introduction of result-oriented learning, creating open curricula and resources, evaluating components of information and educational environment, creating a child-centered environment of rich ICT with universal access. The key concept of the research – cloud technologies (cloud ICT) – was defined as a set of methods, tools and techniques used to collect, organize, store and process on remote servers, transmission over the network and presentation through the client program of all possible messages and data. Accordingly, cloud learning technologies are such learning ICT that involves the use of networked ICTs with centralized network storage and processing of data (execution of programs), in which the user acts as a client (user of services), and the cloud is a server (service provider). The origins of cloud learning technologies are contained in the application of the concept of computer services to the educational process, in particular, the provision of space for the storage of electronic educational resources and mobile access to them. The article focuses on the analysis of theoretical and practical aspects of training future programmer. The analysis of general trends aimed at the implementation of the process of forming the ICT competence of a future information technology specialist as an essential component of the overall teaching competence of the proficient specialist. Considering the structural components of the model of forming the ICT competence of a future programmer, much attention is paid to theoretical and methodological basics of the process, grounded on general (cognitive, systemic, terminological and technological) special scientific (competence, personality-oriented, structured, modeling) approaches and principles of teaching (systematicity and consistency, availability of study, connection of study with real life, conscious activity in education, visualization, profound knowledge, abilities, skills, individual approach and emotional learning). Theoretical and methodological basics determine the content of education in shaping the ICT competence of a future programmer. Based on the considered experience and comparison of teaching aids and cloud technologies, the advantages of using cloud technologies for different categories of participants in the educational process and the model of cloud services, which should be used in the teaching of normative disciplines information technology specialists.
    В представленій статті розглянуто формування ІКТ-компетентності майбутніх програмістів в умовах використання хмарних технологій в освітній діяльності, яка можлива при запровадженні результативно-орієнтованого навчання, створенні відкритих навчальних програм та ресурсів, оцінюванні компонент інформаційно-освітнього середовища, створенні дитиноцентристського середовища насиченого ІКТ, із універсальним доступом. Ключове поняття дослідження – хмарні технології (хмарні ІКТ) – визначено як сукупність методів, засобів і прийомів, використовуваних для збирання, систематизації, зберігання та опрацювання на віддалених серверах, передавання через мережу та подання через клієнтську програму все можливих повідомлень і даних. Відповідно під хмарними технологіями навчання в дослідженні розуміються такі ІКТ навчання, що передбачають використання мережних ІКТ із централізованим мережним зберіганням та опрацюванням даних (виконання програм), за якого користувач виступає клієнтом (користувачем послуг), а „хмара” – сервером (постачальником послуг). Витоки хмарних технологій навчання містяться в застосуванні концепції „комп’ютерної послуги” до освітнього процесу, зокрема наданні місця для зберігання електронних освітніх ресурсів та мобільного доступу до них. У статті також аналізуються теоретичні і практичні аспекти підготовки майбутніх програмістів. Проводиться аналіз загальних тенденцій, які спрямовані на реалізацію процесу формування ІКТ-компетентності майбутнього фахівця інформаційних технологій, як суттєвої складової загальної компетентності сучасного спеціаліста. Розглядаючи структурні компоненти моделі формування ІКТ-компетентності майбутнього програміста особлива увага приділяється висвітленню теоретико-методичної основи процесу, що ґрунтується на загальнонаукових (когнітивному, системно-діяльнісному, термінологічному та технологічному), спеціально-наукових (компетентнісному, особистісноорієнтованому, структурному, моделювання) підходах та на принципах навчання (науковості, системності та послідовності, доступності навчання, зв’язку навчання з реальним життям, свідомої активності у навчанні, наочності, міцності знань, вмінь, навичок, індивідуального підходу і емоційності навчання). Теоретико-методична основа визначає зміст навчання у процесі формування ІКТ-компетентності майбутнього програміста. На основі розглянутого досвіду та проведеного порівняння засобів навчання та хмарних технологій визначено переваги використання хмарних технологій для різних категорій учасників навчального процесу та моделі надання хмарних послуг, які доцільно використовувати у процесі навчання нормативних навчальних дисциплін циклів математичної, природничо-наукової й професійної та практичної підготовки майбутніх фахівців з інформаційних технологій.
    Źródło:
    Viae Educationis; 2022, 2; 38-44
    2956-2856
    Pojawia się w:
    Viae Educationis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Peculiarities of the experiment with the use of Cloud-Oriented technologies within the environment “1 student – 1 computer” at the lessons of Ukrainian literature
    Особливості експерименту з використання хмаро орієнтовних технологій у рамках середовища “1 учень – 1 комп’ютер” на уроках української літератури
    Autorzy:
    Skrynnik, Natalia
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/469955.pdf
    Data publikacji:
    2016-09-01
    Wydawca:
    Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
    Tematy:
    media education
    cloud-oriented study environment
    means of “e-learning”
    virtual conception “1 to 1 in UA”
    initiatives “Intel”
    Opis:
    Purpose. The aim of the article is to analyse the peculiarities of implementing virtual conception “1 student – 1 computer” at the lessons of Ukrainian literature under conditions of cloud-oriented study environment. Methods. The core methods of material processing were theoretical and analytical, empirical (on the basis of observations and pedagogical experiment), mathematical methods and verification approaches. Results. At all times education remains a sensitive indicator of universal progress. Realities distinguish a vitally important competency among the educational competencies. It is a media competency. Anachronistic pedagogical methods slow down the processes of modernization of lessons causing a number of contradictions and loss of students’ motivation. The actuality of the research consists in overcoming these problems.We see the practical significance of the achieved results in implementing the unique approaches and methods of teaching of Ukrainian literature with the use of the technology “1 student – 1 computer”; in creation and spreading the recommendations about active overcoming the difficulties of virtual education; in forming the preventive measures which would make impossible the destructiveness of the method under study on the marginal educational levels.
    Źródło:
    Intercultural Communication; 2016, 1, 1; 127-139
    2451-0998
    Pojawia się w:
    Intercultural Communication
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Педагогіка викладання української як іноземної мови в медичному університеті
    Pedagogy of Ukrainian Teaching as a Foreign Language in Medical University
    Autorzy:
    Васютинська, Єлена
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/16539146.pdf
    Data publikacji:
    2022-03-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    навчання іноземних студентів
    іншомовне середовище
    мовна підготовка
    українська мова як іноземна
    професійне мовлення
    навчально-методичне забезпечення
    навчально-методичні посібники
    комунікативний підхід до навчання
    education of foreign students
    foreign language environment
    language training
    Ukrainian as a foreign language
    professional speech
    educational and methodological support
    teaching aids
    communicative approach to learning
    Opis:
    The article considers traditional methods of studying Ukrainian as a foreign language in higher medical educational institutions. Methods of teaching Ukrainian as a foreign language are presented in accordance with the level, knowledge, needs and interests of foreign students. It is noted that since the Ukrainian language was adopted as a national language, its function expanded in various spheres of public life. This led to the formation of a new branch of language education – the teaching of Ukrainian as a foreign language, which gradually began to establish itself as a language of higher education for foreigners. The pedagogy of teaching a foreign language, which is a fundamental science, is described, but to transfer such pedagogy to the teaching of a foreign language is illegal, because it differs from the purpose of teaching other subjects. When studying Ukrainian as a foreign language, it is not the accumulation of knowledge that is distinguished, but the mastery of foreign language activities. There are two stages in the study of a new vocabulary unit: a stage that involves the selection and presentation of new vocabulary material, and a stage that trains and acquires lexical speech skills in various types of speech activity. The importance of using three main types of visual material is emphasized: subject, pictorial and motor, which should effectively cover the realities of everyday life in relation to the presence of a foreign student in a new language environment. The role of listening in the perception of the Ukrainian language as a foreign language is analyzed. Because students will study with native speakers and will have to listen to numerous lectures on special topics. Direct communication with native speakers invited to classes is one of the ways to develop auditory perception and speech skills. An important skill that future doctors will need is the ability to work with a special medical text in the language of instruction.
    У статті розглядаються традиційні методи вивчення української мови як іноземної у вищих медичних навчальних закладах. Методики викладання української мови як іноземної представлені відповідно до рівня, знань, потреб та інтересів іноземних студентів. Зазначено, оскільки українська мова була прийнята як державна, її функція розширювалася в різних сферах суспільного життя. Це призвело до формування нової галузі мовної освіти – викладання української мови як іноземної, яка поступово почала утверджуватися як мова вищої освіти для іноземців. Охарактеризовано педагогіку викладання іноземної мови, яка є фундаментальною наукою, але перенесення цієї педагогіки на навчання іноземної мови неправомірно, оскільки вона відрізняється від мети викладання інших предметів. При вивченні української мови як іноземної виділяється не накопичення знань, а оволодіння іншомовною діяльністю. Існує два етапи вивчення нової словникової одиниці: етап, який передбачає відбір і виклад нового словникового матеріалу, і етап, який тренує та набуває лексичних мовленнєвих навичок у різних видах мовленнєвої діяльності. Наголошується на важливості використання трьох основних типів наочного матеріалу: предметного, зображального і моторного, який повинен ефективно охоплювати реалії повсякденного життя стосовно присутності іноземного студента в новому мовному середовищі. Проаналізовано роль аудіювання у сприйнятті української мови як іноземної. Тому, що студенти навчатимуться з носіями мови та повинні будуть слухати численні лекції на спеціальні теми. Безпосереднє спілкування з носіями мови, запрошеними на заняття, є одним із способів розвитку слухового сприйняття та мовленнєвих навичок. Важливою навичкою, яка знадобиться майбутнім лікарям, є вміння прaцювати із спеціальним текстoм медичного спрямування на мові нaвчання.
    Źródło:
    Viae Educationis; 2022, 1; 110-116
    2956-2856
    Pojawia się w:
    Viae Educationis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-6 z 6

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies