Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "kingdom of poland" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-2 z 2
Tytuł:
Погляд ззовні на економічний розвиток Царства Польського (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)
An Outside Perspective on the Economic Development of the Kingdom of Poland (Second Half of the Nineteenth – Early Twentieth Centuries)
Autorzy:
Shandra, Iryna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676823.pdf
Data publikacji:
2023-11-20
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
промисловість
Царство Польське
проф. Іван Янжул
проф. Григорій Симоненко
Лодзь
Сосновець
друга половина ХІХ ст.
industry
Kingdom of Poland
prof. Ivan Yanzhul
prof. Gregori Simonenko
Lodz
Sosnowiec
second half of the 19th century
Opis:
В історичних джерелах зустрічаємо численні позитивні відгуки про промисловий розвиток Царства Польського у другій половині ХІХ ст. навіть від тих осіб, походження й соціальний статус яких заздалегідь визначали їхнє критичне ставлення до Польщі. Зростаюча конкуренція польських товарів щодо російських у другій половині ХІХ ст., а також поширеність німецького землеволодіння на польських землях учергове підвищили інтерес імперського уряду до «польського питання». Для вивчення наявної ситуації у 1886 р. за розпорядженням міністра фінансів Миколи Бунге була створена спеціальна «Комісія для дослідження прикордонних фабрик» на території Царства Польського. У висновках цієї комісії, зокрема фабричного інспектора московського округу проф. Івана Янжула, а також наукових працях професора Варшавського університету Григорія Симоненка, економіста Сергія Шарапова зустрічаємо високу оцінку промислового розвитку Царства Польського. У всіх порівнюваних процесах і явищах, як-то: темпи промислового зростання, технічне оснащення підприємств, кваліфікованість робітників, оплата праці, тривалість робочого часу, медицина і страхування на підприємствах, – перевага була на боці Польщі, а не столичного району. Комісія, як і представники російської наукової думки, вважала головною причиною розвитку Царства Польського ефективну економічну політику Російської імперії. На думку проф. Янжула, такі проблеми, як німецьке землеволодіння на польських територіях, контрабанда німецьких товарів на ринок Російської імперії, вигідніші умови розвитку польської промисловості, порівняно з Московським економічним районом, слід було вирішити кардинально, а саме: надати Польщі повну політичну незалежність.
In historical sources we find numerous positive reviews about the industrial development of the Kingdom of Poland in the second half of the 19th century, even from those persons whose origin and social status predetermined their critical attitude towards Poland. The ever-increasing competition of Polish goods in relation to Russian in the second half of the 19th century, as well as the growth of German land ownership in Polish lands, once again increased the interest of the imperial government in the “Polish question”. To study the current situation in 1886, by order of the Minister of Finance, Nikolai Bunge, a special “Commission for the study of border factories” was created on the territory of the Kingdom of Poland. In the conclusions of this commission, in particular the factory inspector of the Moscow district, prof. Ivan Yanzhul, as well as in the scientific works of the Warsaw University professor Gregori Simonenko, the reports of the economist Sergei Sharapov, we meet a high assessment of the industrial development of the Kingdom of Poland. In all compared processes and phenomena, such as the rate of industrial growth, the technical equipment of enterprises, the qualifications of workers, wages, working hours, medicine and insurance at enterprises, success was on the side of Poland, and not the Moscow region. The Commission, as well as representatives of Russian scientific thought, considered the effective economic policy of the Russian Empire to be the main reason for the development of the Kingdom of Poland. According to prof. Yanzhul, problems such as German land ownership in Polish territories, smuggling of German goods to the market of the Russian Empire, more favorable conditions for the development of Polish industry than the Moscow economic region should be radically resolved, namely: to provide Poland with full political independence.
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2023, 32; 124-137
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Герб роду панів Гербуртів ХІІІ-початку XVII ст.
Herburt Coat of Arms from the 13th Century to the Early 17th Century
Herb rodowy Herburtów od XIII do początku XVII wieku
Autorzy:
Однороженко, Олег
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/666130.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
Tematy:
Herburtowie z Felsztyna
herb Herburt
ziemie ruskie Korony Królestwa Polskiego
modyfikacje herbów
heraldyka
herb
pieczęć
Herburts from Felsztyn
Herburt coat of arms
Russian lands of the Crown of the Kingdom of Poland
changes in coats of arms
heraldry
coat of arms
seal
Opis:
Herb rodowy Herburtów od połowy XIII do początku XVII wieku przedstawiał się na‑ stępująco: na tarczy jabłko przebite trzema mieczami. Jednak od przełomu XVI-XVII wieku poszczególni przedstawiciele rodu uzupełniali tę kompozycję figurą krzyża umieszczoną nad jabłkiem. Jednocześnie możemy zaobserwować znaczną kolorystyczną odmienność różnych figur herbu, głównie w zawartości emblematów hełmów. Pomimo faktu, że w klejnotach her‑ bów rodu Herburtów znajdujemy zwykle pawie lub strusie pióra, różnica w ich liczbie i ko‑ lorze (wraz ze zmianą koloru labr i figur na tarczy) natychmiast umożliwia rozpoznanie 19 odmian herbu używanego przez różnych przedstawicieli rodu. Taka zmienność drugorzędnych elementów ogólnego emblematu była charakterystyczna zarówno dla czesko-morawskich, jak i ruskich gałęzi rodu. W tym drugim przypadku obserwowana zmienność była swoistą kon‑ tynuacją tradycji charakterystycznych dla herbów szlacheckich na ziemiach Korony Czeskiej.
Źródło:
Średniowiecze Polskie i Powszechne; 2019, 11; 220-261
2080-492X
2353-9720
Pojawia się w:
Średniowiecze Polskie i Powszechne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-2 z 2

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies