Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "interest" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-3 z 3
    Tytuł:
    Розвиток художньої творчості дітей 6-го року життя на засадах вільного вибору образотворчих завдань
    Rozwój sztuki artystycznej dzieci 6-letnich na podstawie swobodnego wyboru drobnych zadań edukacyjnych
    Autorzy:
    Trusch, Iryna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1179726.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    Państwowa Wyższa Szkoła Zawodowa w Raciborzu
    Tematy:
    art
    abilities
    free choice
    interest
    integration
    Opis:
    The article deals with theoretical and methodical aspects of the influence of free education on the development of creative abilities of children of the 6th year of life. The pedagogical conditions for the development of artistic creativity in children of the 6th year of life are determined and substantiated. The complex of classes for children of the 6th year of life is represented on the basis of a free choice of visual tasks, and the effectiveness of their influence on the development of artistic creativity of children has been experimentally tested. Classes are based on the age and individual characteristics of children based on the integration of different types of visual activities, different techniques and methods of image.
    Źródło:
    Eunomia – Rozwój Zrównoważony – Sustainable Development; 2018, 1(94); 305-313
    1897-2349
    2657-5760
    Pojawia się w:
    Eunomia – Rozwój Zrównoważony – Sustainable Development
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Допитливість як етап пізнавальної активності дітей дошкільного віку
    Inquisitiv as a Stage of Cognitive Activity of Children of Preschool Age
    Autorzy:
    Кузіна, Оксана
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/16639200.pdf
    Data publikacji:
    2022-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    цікавість
    допитливість
    інтерес
    дошкільник
    розвиток
    особистість
    процес
    пізнання
    curiosity
    inquisitive
    interest
    preschooler
    development
    personality
    process
    cognition
    Opis:
    The article considers the essence of the concept of «curiosity» of preschool children. The theoretical and methodological substantiation of the researched problem is determined. The analysis of the works of scientists allowed to emphasize the need to cover this issue. Emphasis is placed on the process of cognition, which has several stages and it begins with the innate curiosity of the child. Under the guidance of an adult, whether in a preschool or with parents at home, curiosity is formed, which later grows into cognitive interest. The formation and improvement of cognitive interest, which generates cognitive activity, which is the culmination of the development and formation of the personality of a preschool child, is highlighted. It was found that curiosity is a source of cognitive interest of the preschooler, as well as the processes underlying the cognitive activity of older preschool children. The structure of the child’s curiosity development is clarified, which is formed on the basis of elementary curiosity and with further guidance develops on the basis of children’s natural cognitive needs. The process of cognition is full of emotions caused by the process of intellectual work and the perspective that arises in the course of cognition. Signs of preschooler’s curiosity are expressed, which are expressed in cognitive issues, desire to find solutions to problems, to gain new knowledge, inner openness to people, phenomena, the world, sincere desire to meet cognitive needs and gain new experiences or impressions. The conditions of successful development of curiosity in preschool children are characterized: creation of cognitive environment (fullness of zones, centers), encouragement of manifestations of independence in solving problems, in various activities, providing information that determines children’s social experience, holistic view of the environment, a variety of ways of activity and is actualized as cognitive activity. The connection between curiosity and its importance, which will be needed in the further school stage of life, is considered, because it is the basis on which the process of formation and development of independent cognitive activity of a senior preschooler is built. It is proved that successful mastering of experience, effective development of personality occurs only in active activity, in purposeful efforts to obtain the planned result. Much depends on the human environment: understanding, stimulation, support, communication are important in the formation of personality and education of curiosity. Further ways of research of a problem of development of cognitive activity are defined: comparison of all components, stages in their similarities and differences.
    У статті розглянуто сутність поняття «допитливість» дітей дошкільного віку. Визначено теоретико-методичне обґрунтування досліджуваної проблеми. Аналіз праць науковців дозволив підкреслити необхідність висвітлення даного питання. Акцентується увага на процесі пізнання, у якому є кілька етапів і починається він з вродженої цікавості дитини. Під керівництвом дорослого, чи то у закладі дошкільної освіти чи з батьками вдома, формується допитливість, яка згодом переростає у пізнавальний інтерес. Висвітлено формування і удосконалення пізнавального інтересу, що породжує пізнавальну активність, яка є апогеєм розвитку і формування особистості дитини дошкільного віку. З’ясовано, що допитливість є джерелом пізнавального інтересу дошкільника, а також процесів, що лежать в основі пізнавальної активності дитини старшого дошкільного віку. Уточнено структуру розвитку допитливості дитини, яка формується на основі елементарної цікавості та з подальшим керівництвом розвивається на основі природної пізнавальної потреби дітей. Процес пізнання сповнений емоціями, що викликані процесом інтелектуальної праці та перспективою, яка постає в ході пізнання. Сформульовано ознаки прояву допитливості дошкільника, що виражаються у пізнавальних питаннях, бажанні самостійно знаходити рішення до поставлених задач, до отримання нових знань, внутрішня відкритість до людей, явищ, навколишнього світу, щире прагнення задовольнити пізнавальні потреби та отримати новий досвід чи враження. Схарактеризовано умови успішного розвитку допитливості у дітей дошкільного віку: створення пізнавального середовища (наповненість зон, осередків), заохочення до проявів самостійності у вирішенні завдань, в різних видах діяльності, надавання інформації, що зумовлює засвоєння дітьми соціального досвіду, накопиченого людством, цілісного уявлення про довкілля, різноманітність способів діяльності й актуалізується в якості пізнавальної діяльності. Розглянуто зв’язок між допитливістю і її важливістю, що знадобиться у подальшому шкільному етапі життя, адже вона є тим підґрунтям, на якому будується процес формування і розвитку самостійної пізнавальної активності старшого дошкільника. Доведено, що успішне оволодіння досвідом, ефективний розвиток особистості відбувається лише в активній діяльності, в цілеспрямованих зусиллях для отримання запланованого результату. Багато що залежить від оточення людини: розуміння, стимулювання, підтримка, спілкування мають велике значення у становленні особистості та вихованні допитливості. Визначено подальші шляхи дослідження проблеми розвитку пізнавальної активності: порівняння всіх складових, етапів у їхніх подібностях і відмінностях.
    Źródło:
    Viae Educationis; 2022, 3; 96-101
    2956-2856
    Pojawia się w:
    Viae Educationis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    ГЕЛЬСІНСЬКІ УГОДИ: УРОК ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРОЦЕСУ
    THE HELSINKI AGREEMENTS: A LESSON FROM THE GENERAL EUROPEAN PROCESS
    Autorzy:
    Kotlyar, Olga
    Bevzyuk, Evgen
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2153617.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-12
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
    Tematy:
    European security
    European interest
    integration
    Helsinki
    Final Act
    international law
    OSCE
    NATO
    UN
    humanitarian principles
    human rights
    sovereignty
    territorial integrity
    Opis:
    The article examines the main reasons for the signing of the Helsinki Final Act by actors of the global and European international system. The description of individual provisions of the document itself is provided. As a result of the study, it was proved that the Helsinki Agreement became a compromise that consolidated the existing status quo in Europe and defined the framework for the peaceful regulation of relations between the West and the East. The key principles of European peace and security were fixed by the document for many years. The agreement significantly eased the inter-bloc tension without dividing the sides of the process into "losers" and "winners". Individual ideas of Helsinki have not lost their relevance and still contain the potential to support the European security system. The main thing is non-interference in internal affairs and a balance of interests. The formation of the international organization – CSCE/OSCE - was a significant legacy of Helsinki. It opened up the opportunity for Europeans to pursue policies for the creation of a united, peaceful, democratic and prosperous Europe. At the same time, it is difficult to ignore the fact that the modern OSCE in many parameters of its activity is fundamentally different from the initial, conceived option. Today's polemics within the organization are increasingly reminiscent of the inefficient discussions of the former League of Nations. In general, little has been accomplished from the large-scale plans, for which everything started back in the 60s and 70s of the last century. However, a topic that initially seemed secondary to many came to the fore, the issue of observing human rights ("the third basket"). The European practice of interstate relations has demonstrated that the humanitarian part of the Helsinki Agreements remains relevant even today, especially in post-Soviet countries, where, by and large, little has changed since the time of the USSR in terms of the protection of human rights. The OSCE has not become and is unlikely to become the main factor in the formation of a comprehensive system of European security, covering all aspects - from military to humanitarian. Today, pettiness prevails in the organization, which does not correspond to the original intentions of its founders. In addition, the lack of a mechanism to guarantee compliance with the principles of the OSCE can finally "bury" the organization
    Źródło:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2022, 31; 301-321
    2411-345X
    2415-7198
    Pojawia się w:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-3 z 3

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies