Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "inclusión" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-4 z 4
Tytuł:
Intercultural Communication: from Distinction to Inclusion
Міжкультурна комунікація: від розрізнення до включення
Autorzy:
Kolinko, Marina
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/469890.pdf
Data publikacji:
2019-03-01
Wydawca:
Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
Tematy:
intercultural communication
distinction
inclusion
differentiated inclusion
exclusion
acculturation
міжкультурна комунікація
розрізнення
включення
виключення
диференційоване включення
акультурація
Opis:
The article is devoted to the study of the mechanisms of intercultural interaction and topological configuration of transition from the home world to the world of another culture. Intercultural communication is regarded as a complex of communicative ties with cultural environment, contextual phenomena that influences the change in the content and boundaries of communicative interaction. It challenges meeting with unfamiliar cultural behaviors, manifestations of the Other. Рurpose. Creation of a topological scheme for the exclusion/inclusion of a migrant-communicant from/to a new cultural environment, based on the experience of internal immigrants in Ukraine. Methods. The main method of obtaining data for an article is the method of collecting and analyzing information from open sources, including reports from all-Ukrainian sociological surveys, materials of research on world migration, intercultural experience. The material has also been collected through the inclusive observations of the author beeing a representative of the internal immigrants social group, a teacher of the university, who was evacuated from the conflict zone, a direct witness of events. Results. It has been established that the traumatism of the socio-cultural transition affects communicant relations with the new environment. The introduction of a communicant to another cultural environment can take place in several topological variants: public inclusion, inclusion in the home world of the diaspora, integration into the host community, differentiated positive or negative inclusion, exclusion from the world of a new culture. Conclusions. The topology of inclusion/exclusion leads to defining and understanding of complex configuration of the intersection and mixing of the variants of the interaction of the migrant with the domestic and new cultures during the period of acculturation. The research has confirmed the hypothesis that the most desirable for the settlers of the Donbas is the integration strategy. For the majority of communicants-settlers a high degree of adaptive inclination is a characteristic, which is explained by the commonality of civic identity with the inhabitants of the regions of arrival, the influence of the value choice on the decision to resettlement, the knowledge of the Ukrainian language, readiness for professional and everyday integration.
Статтю присвячено дослідженню механізмів міжкультурної взаємодії і топологічної конфігурації переходу з простору домашнього світу у світ іншої культури. Міжкультурна комунікація розглядається як комплекс зв’язків комунікантів з культурним оточенням, контекстними феноменами, що впливають на зміну змісту і меж комунікативної взаємодії. Вона проблематизує зустріч з незнайомою культурною поведінкою, проявами Іншого. Мета. Створення топологічної схеми виключення/включення мігранта-комуніканта з/до нового культурного середовища на прикладі досвіду внутрішніх переселенців в Україні. Методи дослідження. Основним методом отримання даних для статті є метод збору і аналізу інформації з відкритих джерел, у тому числі, зі звітів всеукраїнських соціологічних опитувань, матеріалів досліджень світового міграційного міжкультурного досвіду. Матеріал збирався також шляхом включеного спостереження авторки як представника соціальної групи внутрішньо переміщених осіб, викладача вузу, який евакуювався з зони конфлікту, безпосереднього очевидця подій. Результати. Встановлено, що травматизм соціокультурного переходу впливає на стосунки комуніканта з новим оточенням. Входження комуніканта до іншого культурного середовища може відбуватися у декількох топологічних варіантах: публічне включення, включення в домашній світ діаспори, інтеграція до приймаючої громади, диференційоване позитивне або негативне включення, виключення зі світу нової культури. Висновки. Топологія включення/виключення веде до окреслення та розуміння складної конфігурації перетину і перемішування варіантів взаємодії мігранта з домашньою та новою культурами протягом періоду акультурації. Дослідження підтвердило гіпотезу про те, що найбільш бажаною для переселенців Донбасу є стратегія інтеграції. Для більшої частини комунікантів-переселенців характерна висока ступінь адаптивної схильності, що пояснюється спільністю громадянської ідентичності з мешканцями регіонів прибуття, впливом ціннісного вибору на прийняття рішення про переселення, знанням української мови, готовністю до професійної і побутової інтеграції.
Źródło:
Intercultural Communication; 2019, 6, 1; 189-212
2451-0998
Pojawia się w:
Intercultural Communication
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The issue of quality in the implementation of the inclusive education conception: evaluation approach
Проблема якості в реалізації концепції інклюзивної освіти: евалюаційний підхід
Autorzy:
Zdragat, Svitlana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/469923.pdf
Data publikacji:
2016-09-01
Wydawca:
Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
Tematy:
inclusion
inclusive education
assessment
evaluation
evaluation study
Opis:
The purpose of the research. The purpose of the research is an examination of evaluation and evaluative approach as the technology of innovative rise of education quality in the aspect both management of the school and improvement of teaching and educational process. Methods of the research. Generalization and comparison method was used for defining the content and the role of evaluation in modernization of inclusive educational environment. System analysis method was used to determine the specificity of the evaluative research of the system of inclusion. Comparative analysis method was used for identification of the peculiarities of general education for healthy children and kids with special educational needs. Results. It is important to determine the real social value of the results during the evaluation of inclusive education which means that they have to correspond to social norms, values, expectations from this activity and to the expenses of the subject for its realization. The level of satisfaction can be estimated during the evaluation as the systematical examination of the quality of education. The evaluation is the mechanism which orients the teaching of the disabled students, having in mind the vector of international standards, national system of quality and level of school development and because of its basic characteristics such as pragmatism, dialogueness and intellectuality. Because of such variety of standards the evaluative approach allows to establish democratic values in all areas of activity of the school, to open up innovative creative potential, to form active life position of all participants of teaching and educational process.
Źródło:
Intercultural Communication; 2016, 1, 1; 87-100
2451-0998
Pojawia się w:
Intercultural Communication
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Acciological reflexia of the inclusion phenomena in pedagogical informational culture
Аксіологічна рефлексія феномену інклюзії в інформаційній культурі педагогів
Autorzy:
Ohmush-Kovalevska, Oksana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/469912.pdf
Data publikacji:
2017-09-01
Wydawca:
Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
Tematy:
inclusion
inclusive education
information culture
informational culture of the teacher
Opis:
Purpose: To investigate the influence of the information culture of a modern teacher on the implementаtion of inclusive education in an educаtional institution and in society. Methods: terminological, system analysis, generalization. Results: the implementаtion of inclusive education is an important component of the reform and innovative development of the educational process. The effectiveness of its implementation depends largely on the teacher, who must be ready for implementation of the inclusion and have the necessary set of competencies to work in an inclusive environment. Such readiness can be effectively developed by constantly increasing the level of its own information culture. By focusing on the development of the teacher's information culture, we will thus ensure the development of such a philosophical concept as inclusion. After all, today it is not just a techniques and methods, it is a process of thinking, a worldview. This is perception, the inclusion in your life of something new, new. Ability to adapt in a changing world. In this article the role of the culture of a modern teacher in the implementation of inclusive education is considered. On the basis of the analysis of literature, the advantages that can be achieved through the development of the informational culture of a modern teacher under the conditions of an inclusive environment are singled out. It is noted that the formation of an information culture offers great opportunities for improving the learning process.
Źródło:
Intercultural Communication; 2017, 3, 2; 229-241
2451-0998
Pojawia się w:
Intercultural Communication
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ
Kształtowanie umiejętności samoorganizacji działalności edukacyjnej uczniów początkowej szkoły o specjalnych potrzebach edukacyjnych
Formation of skills of self-organization of educational activity of primary school students with special needs
Autorzy:
Чайка, B.M.
Писарчук, O.T.
Ратушняк, H.O.
Теслюк, O.Я.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1833099.pdf
Data publikacji:
2021
Wydawca:
Wyższa Szkoła Gospodarki w Bydgoszczy. Wydawnictwo Uczelniane
Tematy:
inkluzja
dzieci ze specjalnymi potrzebami edukacyjnymi
samoorganizacja działalności edukacyjnej
początkowa szkoła
szkładniki samoorganizacji działalności edukacyjnej
початкова школа
інклюзія
діти з особливими освітніми потребами
самоорганізація навчальної діяльності
компоненти самоорганізації навчальної діяльності
primary school
inclusion
children with special educational needs
self-organization of educational activity
components of self-organization of educational activity
Opis:
На основі аналізу психолого-педагогічної літератури охарактеризовано зміст основних понять дослідження «самооганізація навчальної діяльності», «інклюзивна освіта» та «діти з особливими освітніми потребами». Описано основні особливості навчальної діяльності учнів початкової школи. Виокремлено компоненти самоорганізації навчальної діяльності (мотиваційний, змістовий, операційний або діяльнісний, оцінно-рефлексивний). Визначено дидактико- психологічні засади формування навичок самоорганізації навчальної діяльності учнів початкової школи з особливими освітніми потребами. Сформульовано загальні рекомендації щодо розвитку когнітивної сфери з позицій формування навичок самоорганізації навчальної діяльності учнів початкової школи з особливими освітніми потребами.
Na podstawie analizy literatury psychologicznej i pedagogicznej scharakteryzowano treść podstawowych pojęć badania: „samoorganizacja działań edukacyjnych”, „edukacja włączająca” i „dzieci o specjalnych potrzebach edukacyjnych”. Opisano główne cechy działalności edukacyjnej uczniów szkoły początkowej. Wyodrębniono składniki samoorganizacji działalności edukacyjnej (motywacyjny, treściowy, operacyjny lub działania, ewaluacyjno-refleksyjny). Określono dydaktyczne i psychologiczne podstawy kształtowania umiejętności samoorganizacji działalności edukacyjnej uczniów szkoły początkowej o specjalnych potrzebach edukacyjnych. Sformułowano ogólne rekomendacje dotyczące rozwoju sfery poznawczej z punktu widzenia kształtowania umiejętności samoorganizacji działań edukacyjnych uczniów szkoły początkowej o specjalnych potrzebach edukacyjnych.
Based on the analysis of psychological and pedagogical literature, the content of the basic concepts of the study: “self-organization of educational activities”, “inclusive education” and “children with special educational needs” is characterized. The main features of educational activity of primary school students are described. The components of self-organization of educational activity (motivational, semantic, operational or activity, evaluation-reflexive) are singled out. Didactic and psychological bases of formation of skills of co-organization of educational activity of pupils of elementary school with special educational needs are defined. General recommendations for the development of the cognitive sphere from the standpoint of the formation of skills of self-organization of educational activities of primary school students with special educational needs are formulated.
Źródło:
Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Gospodarki, seria Edukacja - Rodzina - Społeczeństwo; 2021, 5; 163-176
2450-9760
Pojawia się w:
Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Gospodarki, seria Edukacja - Rodzina - Społeczeństwo
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-4 z 4

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies