Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "ideology." wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-13 z 13
Tytuł:
«Рашизм» як квазіідеологія пострадянського імперського реваншу
„Raszyzm” jako quasi-ideologia postradzieckiego rewanżu postimperialnego
Autorzy:
Дем’яненко, Борис
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489313.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
ruscism
putinism
ideology
quasi-ideology
power
political regime
Opis:
The article is devoted to the «ruscism» – the political neologism that arose at the beginning of the 21st century to denote the quasi-ideology and social practice of the modern political regime in the Russian Federation. Key definitions of the proposed article are «ideology» as a system of beliefs and ideas, views on society and its political life, that reflects ideals, worldview, interests, mindset of people, social classes, political parties, social movements, and also includes values, normative and target tendencies and the ways of their achievement, in particular its modern concept of «expanding» (according to T. Parsons) that is being interpreted as a particular society’s system of values that is serving the universal orientation for the socio-political activities; «quasi-ideology» in the sense of «false», «imaginary» ideology and an eclectic synthesis of certain postulates; «ruscism» as the unofficial name of the quasi-ideology and social practice of the ruling regime in the Russian Federation at the beginning of the 21st century, which is an eclectic mix of imperial neo-colonialism, great-power chauvinism, nostalgia for the Soviet past, religious traditionalism, and acts as an identification mechanism within the system (recognition of «friends» and «enemies»), engagement (attracting of the new «friends»), and legitimization of conditional offenders on which all kinds of freedom supporters make claims. The author relies on a wide range of approaches to the definition of the semantic and ideological content of the «ruscism» by Russian scholars and political analysts who represent a predominantly critical view of the current political regime of the Russian Federation (S. Belkovsky, L. Gudkov, A. Melnikov, A. Piontkovsky, A. Skobov), political and military figures of the post-Soviet space (Sh. Basayev, J. Dudayev), Ukrainian researchers (O. Grinov, O. Kaftan, O. Kostenko, O. Leusenko, V. Tkachenko, M. Tomenko and etc.), expresses own opinion regarding this phenomenon. It is stated that the manifestation of «ruscism» in the domestic policy is the violation of human rights for freedom of thought, the persecution of dissidents, the use of mass media for misinformation of the own society and the neglect of democratic procedures. In foreign policy «ruscism» manifests itself in violation of the international law principles, the imposition of the world’s own version of historical truth, the justification of the barbarian geopolitics of the Russian Federation aimed at occupation and annexation of the other states’ territories based on the local cooperation and support of the Russian fifth columns. Nowadays «ruscism» acts as the ideological basis of the non-democratic regime in the Russian Federation also known as «putinism». It is predicted that «ruscism» as an ideological basis of «putinism» and «putinism» itself as a kind of authoritarian political regime of the present Russian Federation can exist after Putin’s departure (resignation, escape, natural or violent death, etc.). In this case the role of the key figure of the regime will be played by another successor and such a modernization of the quasi-ideology of «ruscism» and the facade of «putinism» may be beneficial to the financial oligarchy, since it can hypothetically reduce the impact of international sanctions and isolation.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2018, 8; 35-40
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Вплив ідеології на мову, мовознавство і мовознавців: штрихи до образу українського суспільства першої третини XX ст.
Autorzy:
Maciuk, Halyna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1789839.pdf
Data publikacji:
2018-04-19
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
national revival ideology
the Soviet ideology
language
linguistics
lines of analysis
language situation
language policy
Opis:
The article provides insight into some new aspects of language situation and language policy of the period under discussion. The author examines 1) the political and legislative level of resolving the linguistic question in the context of national revival ideology in 1917–1922; 2) the ideology of Soviet construction (since 1922) and the distinctive features of Ukrainisation; 3) the directions of linguistic studies and their development; 4) the political motives behind the destruction of the Ukrainian linguistic science through discrediting and repressing linguists.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2018, 6; 199-216
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Етносоціальні аспекти українсько-польських взаємин у першій половині ХІХ століття
Aspekty etniczno-społeczne stosunków ukraińsko-polskich w pierwszej połowie ХІХ wieku
Autorzy:
Павлюк, Віктор
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489279.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
authority,
conflict,
ethnos,
ideology,
nobility,
peasants,
Polish-Ukrainian relations
Opis:
The article shows the influence of ethno-social problems on the Ukrainian-Polish relations in Right-Bank Ukraine. Author in the debate with researchers of the issued problem proves that at the late 18th and early 19th centuries Polish-Ukrainian relations weren’t of antagonistic character neither in the ethno-social nor in the ethno-political sphere. The author doesn’t idealize relations between Ukrainian peasants and Polish landowners, but argues that the nobility understood sense of human dignity and needed the support of the local inhabitants, especially after the defeat of the rebellion in 1830-1831. Peasants realized that their socialeconomic situation wouldn’t change: Russian landowners would come instead of Polish landowners. Therefore, there appeared political organizations aimed at complete emancipation of the peasants, transferring the lands to the property of peasants without compensation and the complete political equality irrespective of the social origin, religion and nationality.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2015, 5; 297-302
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Формування нової ідеології політичної участі українців
Kształtowanie się nowej ideologii partycypacji politycznej Ukraińców
Autorzy:
Новакова, Олена
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489355.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
democracy,
political participation,
protest activity,
ideology of political participation
Opis:
The article is devoted the analysis of ideological principles and essence descriptions of political participation of the Ukrainian citizens in the process of democratic transformation of society. The articles of analysis are the newest tendencies of forming of protest activity of citizens and directions of its bringing in to the processes of state building. The specific of the democratic mode of political power consists in that it cannot be created only efforts of political elite. Therefore a problem of forming of structural political participation, creation of the real mechanisms of bringing in of citizens, to acceptance and realization of political decisions is very important for Ukrainian society which tries to carry out scale democratic transformations. Progresses of the political participating trends in Ukraine are contradictory enough and demonstrate a wave dynamics. Under act of revolutionary events of 2013-2014 new ideology of political participation — ideology and culture of resistance which is based on the awareness of the involvement and responsibility for own life and life of people is formed. In order that ideology of resistance acquired unconflict forms gradually, it is necessary actively to use energy of people for the real changes in society. Therefore exactly balance of institucionalizacii and political participation certainly as an urgent condition of success of democratic reforms. In achievement of political order returning of trust needs to public, adjusting of collaboration of power and civil society authorities.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2015, 5; 194-200
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
ТОТАЛІТАРИЗМ І ЛІТЕРАТУРА: ВІД ВЗАЄМОДІЇ ДО ВИКРИТТЯ
TOTALITARIANISM AND LITERATURE: FROM INTERACTION TO DETECTION
TOTALITARYZM A LITERATURA: OD INTERAKCJI DO ZDEMASKOWANIA
Autorzy:
ПУХОНСЬКА, ОКСАНА
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1041148.pdf
Data publikacji:
2020-12-31
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
totalitarianism
literature
traumatic experience
ideology
memory
totalitaryzm
literatura
doświadczenie traumatyczne
ideologia
pamięć
Opis:
Zaistnienie totalitaryzmu w Europie po I wojnie światowej od lat jest obiektemzainteresowania badaczy różnych dziedzin nauki. Liczne prace opublikowane w ciągu ostatnich latświadczą o interdyscyplinarnym charakterze posttotalitarnego dyskursu naukowego. Nader ważnymw tym kontekście wydaje się problem sztuki, a szczególnie — literatury, co stanowi przedmiotrozważań w proponowanym artykule. Autorka wskazuje na ówczesne wykorzystanie literatury jakoinstrumentu propagandy. Celem aktualnego badania jest również odbiór współczesnego tekstu literackiegojako próby artystycznego przemyślenia doświadczenia totalitaryzmu, postrzeganego jakotrauma oddziałująca na funkcjonowanie współczesnych społeczeństw. Nieprzepracowana traumaprzeszłości często powoduje nieprzewidywalny zwrot w polityce europejskiej.
Researchers from different branches of science are interested in the reasons and conditionsof the emergence of totalitarianism in Europe following the First World War. Numerouscontemporary studies provide evidence about different ways of explaining post-totalitarian discourse.What is very important in such studies is the problem of art, especially that of literature. The article isdevoted to revealing the connections between that regime and the art of word. The author analyzes thepeculiarities of using literature as an instrument of propaganda. In addition, one of the main problemsof current research is the contemporary ways of artistic rethinking and the process of working out thetotalitarian experience. Primarily, it is represented as a trauma that influences the behavior of modernsocieties and very often provokes unpredictable turns in European policy.
Źródło:
Studia Ukrainica Posnaniensia; 2020, 8, 2; 131-140
2300-4754
Pojawia się w:
Studia Ukrainica Posnaniensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Від ідеологізації до патріотизму: рецепції моделі А. Міцкевича «Поет і народ» в українській письменницькій критиці XX – початку ХХІ ст.
From ideologisation to patriotism: receptions of A. Mickiewicz’s model “Poet and people” in the ukrainian literary criticism of the XX – beginning of the XXI century
Autorzy:
Дирибало (Dyrybalo), Оксана (Oksana)
Чик (Chyk), Денис (Denys)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2177887.pdf
Data publikacji:
2022-03-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
польська література
критика письменників
ідеологія
рецепція
інтерпретація
Polish literature
writers’ criticism
ideology
reception
interpretation
Opis:
The article is devoted to the research of reception of A. Mickiewicz’s model “the Poet and the People” in twentieth- century Ukrainian writers’ criticism. The writers traced the canon of relations between the artist and society created by A. Mickiewicz, which had a profound influence on the literature of Polish Romanticism. Considering the reception of the ‘poet and people’ paradigm, the authors of the article note that Ukrainian poets of the Soviet period were forced to dissect certain artistic phenomena through the prism of the communist ideology of the time. One of the most consistent and productive interpreters of A. Mickіewіcz among Ukrainian writers was M. Rylskyi. He left a considerable inheritance of literature and publicist articles about the Polish poet. M. Rylskyi as a critic gave the deepest scientific standards to the analysis of the poetics of A. Mickіewіcz’s works. He did not cast aside the generally accepted scheme of the creative evolution of the Polish poet but cautioned researchers from the monolinear measuring of it. M. Rylskyi was the first one in Ukrainian Mickіewіcz Studies who noticed that mixing of styles was inherent in А. Mickіewіcz’s works during all of his creative life. M. Rylskyi allowed the identification of the poet Konrad Wallenrod with A. Mickiewicz himself, warning that after all the person of the hero does not reflect and cannot reflect the personality of the author. M. Rylskyi described Konrad Wallenrod as mysterious and contradictory, as was A. Mickiewicz. The article also compares the interpretations of M. Rylskyi and Polish researchers and writers, in particular, Maria Cieśla-Korytowska and Jan Kasprowicz. The authors trace that the Ukrainian poet D. Pavlychko was the first in Ukrainian literary criticism to draw attention to the idea of Europe in the artistic and ideological system of A. Mickiewicz as the idea of the Fatherland.
Стаття присвячена дослідженню рецепції моделі А. Міцкевича «Поет і Народ» у критичних дослідженнях українських письменників ХХ ст., які простежили створений А. Міцкевичем канон стосунків між митцем і суспільством, який справив глибокий вплив на літературу польського романтизму. Розглядаючи рецепцію парадигми «поет і народ», автори статті зазначають, що українські поети радянського періоду були змушені розглядати окремі мистецькі явища крізь призму тогочасної комуністичної ідеології. Одним із найбільш послідовних і продуктивних інтерпретаторів А. Міцкевича серед українських письменників був М. Рильський, який залишив значну кількість літературно-критичних і публіцистичних статей про польського поета. М. Рильський як критик дав найглибші наукові стандарти аналізу поетики творчості А. Міцкевича. Він не відкидав загальноприйняту схему творчої еволюції польського поета, але застеріг дослідників від її монолінійного вимірювання. М. Рильський був першим в українському міцкевичознавстві, хто помітив, що змішування стилів притаманне творчості А. Міцкевича впродовж усього його творчого життя. М. Рильський допустив ототожнення поета Конрада Валленрода з однойменного твору з самим А. Міцкевичем, застерігши, що все-таки особа героя не відображає і не може відображати особистість автора. М. Рильський характеризував Конрада Валленрода як загадкового і суперечливого, яким був і А. Міцкевич. У статті також порівнюються інтерпретації М. Рильського та польських дослідників і письменників, зокрема Марії Цесла-Коритовської та Яна Каспровича. Автори простежують, що український поет Д. Павличко першим в українському літературознавстві звернув увагу на ідею Європи в художньо-ідейній системі А. Міцкевича як ідею Батьківщини.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 4(1); 157-167
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Аналіз та деконструкція основних ідеологем доктрини «Русский Мир»
Analysis and Deconstruction of the Main Ideologists of the Russian World Doctrine
Анализ и деконструкция основных идеологов русского мирового учения
Autorzy:
Зборовська, Ксенія
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2176053.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
myth
ideology
“Russian world”
identity
Orthodoxy
argumentative practices
миф
идеология
«русский мир»
идентичность
православие
аргументативные практики
Opis:
The article analyses the three prominent ideologues of the doctrine of “Russian world”: the myth that “Orthodoxy is the basis of an identity”; the myth of the openness and friendly attitude of the Russian people to other ethnic groups and religions, and the myth of the Eurasian/Russian civilisation that opposes the “rotten” West. The existence of these ideologues in the information and symbolic field of Ukraine and the world, manipulating them, and placing them in the actual context of the Ukrainian cultural space, lead to a distorted perception of relations between Russia and Ukraine and the war between them. The article attempts to reveal those distortions and semantic substitutions ontologically contained in the ideologies of the “Russian world”, which can be analysed as typical errors in the context of the argumentation theory. The study aims to develop a conditional “dictionary” of mythologists of the “Russian world”, which could be used during an all-out information confrontation. The author chose the myth “Orthodoxy – the basis of Russian identity” as the basic ideology because, firstly, most other ideologies derive from this thesis with the help of skilful semantic manipulations. Secondly, this myth is interpreted and used by Russian ideologues in various contexts. Based on the analysis of this and two other myths, the author concludes that the ideology of the “Russian measure” does not meet the definition of the criteria of clarity and unambiguity; the meanings of its key concepts are as variable as possible, depending on the context, used with the substitution of meaning in general formulations, which do not provide for clarification of non-standard use of the term; there is a substitution of identities, which makes it possible to manipulate the historical facts and memory of the people; such informal logical errors as recourse to force, alternative to fear, false Scotsman, wholesale bargaining, and source poisoning are always used by Russian ideologues in their argumentative practices. In the process of revealing the illogicality and paradoxical nature of these myths, it turns out that the very essence of these myths significantly contributes to the crisis of culture and politics, which speaks of the same ideologues who glorify the messianic role of Russia. This array of ideological myths cannot be called a balanced system of political dogmas but rather a rhizomatic system of manipulation, the fluidity of which provides its ability to evade counter-arguments and identify historical substitutions.
В статье анализируются три выдающихся идеологии учения о «русском мире»: миф о том, что «православие есть основой русской идентичности»; миф об открытости и доброжелательном отношении русского народа к другим этносам и религиям, и миф о евразийской/русской цивилизации, противостоящей «гнилому» Западу. Существование этих идеологии в информационно-символическом поле Украины и мира, манипулирование ими и помещение их в актуальный контекст украинского культурного пространства приводит к искаженному восприятию отношений между Россией и Украиной и войны между ними. В статье предпринята попытка выявить те искажения и смысловые подмены, которые онтологически содержатся в идеологиях «русского мира» и которые могут быть проанализированы как типичные ошибки в контексте теории аргументации. Данное исследование направлено на разработку условного «словаря» мифологов «русского мира», который можно было бы использовать в ходе тотального информационного противостояния. В качестве базовой идеологии авторша выбрала миф «Православие – основа русской идентичности» потому, что, во-первых, большинство других идеологий выводятся из этого тезиса с помощью умелых смысловых манипуляций. Во-вторых, этот миф интерпретируется и используется русскими идеологами в различных контекстах. На основе анализа этого и двух других мифов авторша делает вывод, что идеология «русской меры» не соответствует определению критериев ясности, однозначности; значения его ключевых понятий максимально вариативны в зависимости от контекста, используются с подменой значения в общих формулировках, не предусматривающих уточнения нестандартного употребления термина; происходит подмена идентичностей, что дает возможность манипулировать историческими фактами и памятью народа; такие неформальные логические ошибки, как обращение к силе, альтернатива страху, ложный шотландец, оптовый торг, отравление источника, всегда используются российскими идеологиями в их аргументативной практике. В процессе выявления алогичности и парадоксальности этих мифов выясняется, что сама суть этих мифов существенно способствует кризису русской культуры и политики, что говорит о тех же идеологах, которые прославляют мессианскую роль России. Этот массив идеологических мифов нельзя назвать сбалансированной системой политических догм, а скорее ризоматической системой манипуляции, текучесть которой обеспечивает ее способность уклоняться от контраргументов и выявлять исторические подмены.
Źródło:
Studia Orientalne; 2022, 4(24); 95-114
2299-1999
Pojawia się w:
Studia Orientalne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Термін понятие в радянському й російському мовознавстві: ідеологічний контекст
The Term “Ponyatie” in Soviet and Russian Linguistics: The Ideological Context
Autorzy:
Черненко, Ганна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16530429.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Czasopisma i Monografie PAN
Tematy:
Soviet linguistics
Russian linguistics
ideology in science
propaganda
concept
the Russian terms ponyatie and kontsept
dialectic materialism
Opis:
This paper traces the interconnection of Soviet ideology and development of the ponyatiye term (понятие, Rus., back translation – concept) in the humanitarian sciences of the USSR, particularly in Soviet linguistics of the 20th century. Analyzing scientific literature of the Soviet epoch, as well as works written by the Marxist-Leninist founding fathers, the author demonstrates that interpretation of the term was limited by the theory of dialectic materialism and the ideological needs of an authoritative socio-political system. This system was interested in denying the capacity of language to participate in the construction of concepts and deprive the mind of critical attention. It was objectionable also to declare the subjectivity and variability of the categorization process because it was not allowed to question the monopoly of dominant ideological beliefs and the efficiency of Soviet propaganda. At the same time, in American and European cognitive linguistics scholars were forming a new theory of categorization and gradually reinterpreting the notion of concept which, as well as ponyatiye, is used to denote the results of categorization. Its subjective variability, interference with sensory images and capacity to be constructed was accepted. There are reasons to assert that the term понятие did not undergo the same transformation as the term concept in the English linguistic tradition because of the ideological restrictions. It was the term kontsept (концепт, Rus., back translation – concept) that absorbed features which were rejected by the term ponyatiye because of dialectic materialism. This new term came into Soviet and post-Soviet linguistics at exactly the time of the collapse of the USSR and the decline of Marxist ideology. In the author’s opinion, this coincidence in chronology is indirect proof of the conclusion that ideological factors affected the term ponyatiye in Soviet and Russian linguistics.
Źródło:
Slavia Orientalis; 2022, LXXI, 3; 577-593
0037-6744
Pojawia się w:
Slavia Orientalis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Мовні засоби вербалізації феномена «опір радянській тоталітарній системі» (на матеріалі публіцистичних та епістолярних текстів Валерія Марченка)
The Means of Verbalising the Phenomenon of “Resistance to the Soviet Totalitarian System” (Based on Journalistic and Epistolary Texts by Valeriĭ Marchenko)
Sposoby werbalizowania zjawiska „oporu wobec sowieckiego systemu totalitarnego” (na podstawie tekstów dziennikarskich i epistolarnych Walerija Marczenki)
Autorzy:
Ренчка, Інна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/38702211.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Instytut Slawistyki PAN
Tematy:
anti-totalitarian language
language resistance
totalitarian ideology
ideologeme
official and alternative discourses
irony
critical context
antonymous context
Opis:
This article is devoted to the issue of language resistance under the conditions of totalitarian ideology. Certain linguistic phenomena alternative to the official discourse, and generally called “anti-totalitarian language” in scholarship, arise as a form of opposition to the newspeak and the political regime of totalitarian states in general. The aim of the article is to highlight the ways, forms and means of linguistic resistance to the Soviet totalitarian ideology and the Soviet newspeak implemented in the journalistic works and letters of the Ukrainian dissident Valeriĭ Marchenko. The analysis of Marchenko’s writings indicates the existence of an alternative communicative discourse in the Ukrainian dissident environment. Humour, irony and ridicule of ideological realities, parody of official lexicon, clichés and stereotypical formulas of totalitarian language are found to be its most expressive features. The study reveals that the introduction of the lexical markers of Soviet rhetoric in deliberately created ironic, comic, critical and antonymous contexts, along with their deideologisation and semantic-stylistic transformations are the ways of purposeful linguistic resistance. The means of language protest are proved to contribute to the destruction of totalitarian era myths, in particular, about the Soviet society as one of general well-being, equality and freedom, about the state protecting the rights of everyone, and about equality of all national languages.
Pewne alternatywne wobec oficjalnego dyskursu zjawiska językowe, w nauce określane ogólnie jako „język antytotalitarny”, powstają jako forma sprzeciwu wobec nowomowy i reżimu politycznego państw totalitarnych. Artykuł ma na celu zwrócenie uwagi na sposoby, formy i środki językowe, za pomocą których ukraiński dysydent Walerija Marczenko wyraża sprzeciw wobec totalitarnej ideologii sowieckiej i nowomowy. Przeprowadzona analiza prac Marczenki wskazuje na istnienie alternatywnego dyskursu komunikacyjnego w środowisku ukraińskich dysydentów. Jak wykazano, za najbardziej wyraziste cechy można uznać humor, ironię i kpinę z ideologicznych realiów, parodię oficjalnego słownictwa, frazesów i stereotypowych sformułowań języka totalitarnego. Wprowadzanie leksykalnych znaczników sowieckiej retoryki w celowo tworzonych kontekstach ironicznych, komicznych, krytycznych i antonimicznych, wraz z ich deideologizacją i przekształceniami semantyczno-stylistycznymi, jest sposobem wyrażania sprzeciwu. Wykazano również, że środki językowe przyczyniają się do niszczenia mitów czasów totalitarnych, w szczególności o społeczeństwie sowieckim jako o społeczeństwie powszechnego dobrobytu, równości i wolności, o państwie chroniącym prawa wszystkich oraz o równości wszystkich języków narodowych.
Źródło:
Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej; 2022, 57
0081-7090
2392-2435
Pojawia się w:
Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ОБРАЗУ ГЕРОЯ-ВОЇНА В УКРАЇНСЬКІЙ СОЦРЕАЛІСТИЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ
REPRESENTATION OF THE HERO-WARRIORʼS IMAGE IN UKRAINIAN SOCIALIST REALISM LITERATURE
REPREZENTACJA OBRAZU BOHATERA WALKI W UKRAIŃSKIEJ LITERATURZE REALIZMU SOCJALISTYCZNEGO
Autorzy:
ФЕДОРІВ, УЛЯНА
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1041098.pdf
Data publikacji:
2020-12-31
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
“new manˮ
hero-warrior
socialist realism canon
socialist realism
ideology
„nowy człowiek”
bohater walki
ideologia
socrealizm
kanon socrealistyczny
Opis:
The article is devoted to the research of socialist realism canon in Ukrainian literature. This canon is considered an artificially modeled power project in the sphere of culture and literature which aimed at creating a monostylistic system with clearly defined rules and recommended schemes, especially including thought-out characters understandable for the mass Soviet reader in order to monopolize power at all levels and to establish a new Soviet identity (“homo sovieticusˮ). The socialist realism canon is a complex and heterogeneous phenomenon. It imposed patterns for analysing and reflecting on reality in art and culture. From the 1930s, any texts following the authorities’ regulations acquired a typical structure, predictable and recognizable features that turned literature into a mass-produced uniform “artistic” product. The task of such a governmental experiment was both to transform the world, and to change the way reality was perceived. The aesthetized falsification of existence, the clear domination of everything “ideological” and “totalitarian” in the field of culture, shaping the socialist realistic theory as a process of politicizing artistic consciousness - these are the blocks that determined the formation and functioning of the socialist realism canon of Ukrainian literature. The publication reflects a new vision of the problem of the literary representation of the Soviet Pantheon of Heroes in the socialist realism texts, in particular novels by Natan Rybak, Yurii Zbanatskyi, Oles Honchar, Andrii Malyshko, Natalia Zabila etc. Basically, the idea is that in order to build a bright future the Soviet system needed a new man, so all the forces were thrown into the “newanthropological typeˮ. The article deals with the modeling role of the hero-warrior in the socialist realism text. This image was established in the mass consciousness by means of propaganda and agitation.
Przedstawiony artykuł proponuje analizę kanonu socrealistycznego w ukraińskich tekstach literackich, należących do autorów okresu sowieckiego, takich jak Natan Rybak, Jurij Zbanacki, Ołeś Honczar, Andrij Małyszko, Natalia Zabiła itd. Według licznych badań ów kanon jest traktowany jako ideologiczny projekt w zakresie kultury oraz literatury, którego zadaniem było formowanie odrąbnej tożsamości (homo sovieticus) oraz absolutyzacja władzy sowieckiej na różnych poziomach życia, zarówno państwowego, jak i prywatnego. W tekstach kultury kanon socrealizmu był powołany do stworzenia monostylistycznego systemu ze ścisłymi regułami, rozpisanymi schematami, specjalnie przewidzianymi typami bohaterów. Socrealistyczny kanon narzucał kulturze i sztuce schematy analizy i odzwierciedlenia nie prawdziwej, lecz wyimaginowanej rzeczywistości. Już od lat 30. XX wieku literatura reprezentuje liczne teksty odpowiadające regułom stylu ideologicznego. Wówczas literatura zostaje przekształcona w produkt kultury masowej, mający typową strukturę przewidywalności i uznawalności. Celem takiego eksperymentu nad literaturą piękną było zarównoprzekształcenie kultur narodów podbitych przez ZSRR, jak i zmiana sposobu odbioru rzeczywistości. Estetyzacja i fałszowanie sowieckiego trybu życia, powszechna dominacja pierwiastków ideologicznegooraz totalitarnego w zakresie kultury, formowanie socrealistycznej teorii jako procesu polityzacji świadomości artystycznej — to czynniki decydujące o rozwoju i funkcjonowaniu kanonu literatury ukraińskiej okresu sowieckiego. Autorka artykułu proponuje nowe ujęcie literackiej reprezentacji sowieckiego panteonu bohaterów w tekstach socrealistycznych. System sowiecki, budując utopię o nastaniu „świetlanej przyszłości”, potrzebował „nowego człowieka”, na kształtowanie którego były skierowane wszelkie starania. A zatem główną uwagę w danym badaniu skupiono na roli obrazu bohatera walki w socrealistycznym tekście. Obraz ów na skutek propagandy i agitacji zapisał się na długi czas w świadomości zbiorowej.
Źródło:
Studia Ukrainica Posnaniensia; 2020, 8, 2; 107-117
2300-4754
Pojawia się w:
Studia Ukrainica Posnaniensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Теоретичні засади й методологічні проблеми семіотики історії
Theoretical foundations and methodological problems of the semiotics of history
Autorzy:
Martynov, Andriy
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1978056.pdf
Data publikacji:
2021-11-01
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
semiotics
semiotics of history
symbol
knowledge
information
ideology
code
semantics
text
image
семіотика
семіотика історії
знак
знання
інформація
ідеологія
код
семантика
текст
образ
Opis:
У статті висвітлюються теоретичні й методологічні проблеми семіотики історії як трансформації системи знаків у часово-просторовому континуумі. Цією системою користуються люди з метою передання знань та інформації. Сучасне управління є семіотичним. Окремий факт може перетворитись на знак-символ. Знак живе своїм життям у віртуальному просторі, залишивши інформаційний простір. Інформаційна цивілізація керується системою знаків різного походження. Семантика змінює епістемологічний режим. Код забезпечує систему комунікації. Будь-який код потребує декодування. Коди культурного простору є багатозначними. Семіотика історії активно взаємодіє з історією ідеологій. Питання істинності доктрини націоналізму не може бути вирішене наукою, позаяк належить ідеології. У психіатрії є поняття семантичної деменції, коли хвора людина не розуміє значення слів. Інформація розповсюджується серед людей, а відтак і набуває свого суспільного значення лише тоді, коли вона сприймається людьми, тільки за цієї умови вона стає знанням. Знання допомагають діяти. Передумовою для цього є достовірна інформація. У форматі семіотики історії можна виділити концепції та засади «інформаційного суспільства». Образи сильніше впливають на людей, аніж тексти. Негативна інформація поширюється швидше за позитивну. Віртуальність створює образ бажаного світу. Образи майбутнього не нейтральні. Певний образ майбутнього задає сучасне. Семантика історії розвивається в загальному руслі лінгвістичного повороту в історичній науці. У цьому сенсі методологічні й теоретичні проблеми семіотики історії пов’язані з лінгвістичними глухими кутами свідомості, обумовленими недосконалістю будь-якої мови та способів її публічного використання.
The article deals with the theoretical and methodological problems of the semiotics of history. Semiotics is the science that studies the sign system. This system is used by people to transfer knowledge and information. Modern governance is semiotic. A separate fact can turn into a sign-symbol. The sign lives its own life in the virtual space, leaving the information space. The modern world is governed by language. The revolution starts with the language. Semiotics changes the epistemological regime. The code provides a communication system. Any code requires decoding. Cultural space codes are ambiguous. The semiotics of history actively interacts with the history of ideologies. The question of the truth of the nationalism doctrine cannot be solved by science, because it belongs to ideology. The name is the essence. In psychiatry, there is the concept of semiotic dementia, when the patient does not understand the meaning of words. Information is distributed among people, therefore it acquires its social significance when it is perceived by people, only under this condition it becomes knowledge. Knowledge helps to act. A prerequisite for this is correct information. Concepts of the information society can be distinguished in the format of semiotics of history. Images have a stronger effect on people than texts. Negative information spreads faster than texts. Virtuality creates the image of the desired world. The images of the future are not neutral. A certain image of the future is set by the present. No one can escape the human prejudice. The semantics of history develops in the general line of the linguistic turn in historical science. In this sense, the methodological and theoretical problems of the semiotics of history are associated with the linguistic problems of consciousness, caused by the imperfection of any language and the ways of its public use.
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2021, 30; 225-242
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
„Революційний союз робітників і селян” в українській марксистській історіографії 1920 – 1930-х рр. („Revoljucіjjnijj sojuz robіtnikіv і seljan” v ukraїnskіjj marksistskіjj іstorіografії 1920 – 1930-kh rr.)
„The revolutionary worker-peasant alliance” in Ukrainian marxist historiography of the 1920 – 1930-ies
„Революционный союз рабочих и крестьян” в украинской марксистской историографии 1920 – 1930-х гг.
Autorzy:
Житков (Zhitkov), Олександр (Oleksandr)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2178650.pdf
Data publikacji:
2016-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Marxist historiography
social paradigm
worker-peasant alliance
post-totalitarian transformation
totalitarian ideology
марксистская историография
социальная парадигма
тоталитарная идеология
посттоталитарная трансформация
союз рабочих и крестьян
Opis:
The author of this article has studied the original material, revealing the opportunity of totalitarian period historiographical sources decontruction. The formation of the Soviet discourse of the historical and chronological matrix (scheme), so called „Lenin’s concept of the working class and peasantry alliance during the Revolution and Civil War” has been enlightened. The influence of Bolshevism ideology on the historical science has been shown. The reasons of Soviet historical narrative fluctuation in Ukrainian „Marxist school” historiography of the 1920 – 1930-ies have been defined. The idea of the „Marxist historiography” going through a period of disengagement and uncertainity concerning the solution of national and social components of history under conditions of totalitarian USSR society has been grounded. It is evident that its social paradigm was close to the national concept, while the ideological pressure of the totalitarian system and political control of the government forced the Ukrainian Soviet historians to prioritize the development of the 1917 – 1920 Proletarian Revolution and Civil War class schema in Ukraine.
Автором статьи изучен оригинальный материал, расскрывающий возможности деконструкций историографических источников тоталитарного периода. Освещается формирование советского дискурса историко-хронологической матрицы (схемы), т. н. „ленинской концепции союза рабочего класса и крестьянства” в период революции и гражданской войны. Показано влияние идеологии большевизма на историческую науку. Определены причины флуктации советского исторического наратива „марксистской школы” украинской историографии 1920 – 1930-х гг. Обоснована мысль о том, что в условиях тоталитарного общества СССР „марксистская историография” переживала период размежевания и неопределенности касательно решения дилеммы национального и социального компонентов истории. Очевидно, что ее социальная парадигма была близка к национальному концепту, в то время как идеологическое давление тоталитарной системы и политический контроль органов власти, навязывали украинским советским историкам приоритетность разработки классовой схемы пролетарской революции и гражданской войны на Украине 1917 – 1920 годов.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2016, 2; 90-106
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Тріумф Лівого Популізму В Греції: Причини Та Наслідки
The Triumph of Left-wing Populism in Greece: Causes and Consequences
Autorzy:
Demenko, O.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1070489.pdf
Data publikacji:
2020-09-29
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
ideology
left populism
greece
coalition of radical left syriza
financial and economic policy
ідеологія
лівий популізм
греція
коаліція радикальних лівих сил сіріза
фінансово-економічна політика
Opis:
The article analyzes the reasons and consequences of the spread of the ideology of left populism in Greece. It has been established that the success of the SYRIZA Coalition of Left Radical Forces, which was in power in Greece during 2015-2019, was facilitated by a number of factors. The most important among them: the popularity of leftist ideas in the social and political space of Greece; the traditions of populism inherent in most of the country’s political forces; unbalanced fiscal policy, structural macroeconomic imbalances, low statistical reliability and significant government debt; the world economic crisis of 2008-2009; deterioration of social standards and demographic indicators, the spread of unemployment; negative impact of the migration crisis; the tough position of Greece’s creditors, on whom public opinion blamed the country’s socio-economic problems. It is noted that the phenomenon of left populism in Greece was the fact that immediately after the victory in the elections, SYRIZA, sandwiched between the demands of creditors and the real state of the economy, abandoned radical left populist ideas and was forced to pursue a neoliberal economic policy. Already in 2016, the country returned to slow economic growth, and in 2018 the financial assistance program was completed. However, due to the failure to fulfill its own campaign promises, SYRIZA lost power in the 2019 elections and took a centrist place in the Greek political system. A significant merit of the SYRIZA Coalition of Radical Left Forces was the successful resolution of an almost thirty-year dispute with North Macedonia over the name of the latter. The opinion is substantiated that for Ukraine the main conclusion from the analysis of the Greek events of the early XXIst century is the realization of the fact that the complex problems of a political and socio-economic nature that face our country do not have a simple and quick solution. To achieve success, Ukraine must consistently defend its own national interests, strengthen sovereignty and independence, and pursue a balanced budgetary and financial and economic policy.
У статті проаналізовано причини і наслідки поширення ідеології лівого популізму у Греції. Встановлено, що успіху Коаліції ліворадикальних сил СІРІЗА, яка перебувала при владі у Греції протягом 2015-2019 рр., сприяла низка чинників. Найважливіші серед них: популярність лівих ідей у суспільно-політичному просторі Греції; традиції популізму, які притаманні більшості політичних сил країни; незбалансована бюджетно-фінансова політика, структурні макроекономічні дисбаланси, низька достовірність статистичних даних та значний державний борг; світова фінансово-економічна криза 2008-2009 рр.; погіршення соціальних стандартів та демографічних показників, поширення безробіття; негативний вплив міграційної кризи; жорстка позиція кредиторів Греції, на яких суспільна думка перекладала відповідальність за соціально-економічні проблеми країни. Зазначається, що феноменом лівого популізму у Греції став той факт, що відразу після перемоги на виборах Коаліція радикальних лівих СІРІЗА, затиснута між вимогами кредиторів і реальним станом економіки, відмовилась від ліворадикальних популістських ідей і була вимушена проводити неоліберальну економічну політику. Вже у 2016 р. країна повернулася до повільного економічного зростання, а у 2018 р. була завершена програма фінансової допомоги. Проте через невиконання власних передвиборних обіцянок СІРІЗА втратила владу на виборах 2019 р. і зайняла центристське місце у політичній системі Греції. Вагомою заслугою Коаліції ліворадикальних сил СІРІЗА стало успішне вирішення майже тридцятирічної суперечки із Північною Македонією щодо назви останньої. Обґрунтовується думка, що для України головний висновок із аналізу грецьких подій початку ХХІ ст. полягає в усвідомленні того факту, що складні проблеми політичного та соціально-економічного характеру, які постали перед нашої країною, не мають простого і швидкого вирішення. Щоб досягти успіху, Україна повинна послідовно захищати власні національні інтереси, зміцнювати суверенітет і незалежність, проводити збалансовану бюджетну та фінансово-економічну політику.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2020, 12; 186-203
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-13 z 13

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies