Temat: historical research - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Про неодиничність розв’язань в історико-етимологічних студіях: множинна мотивація і дериваційна багатозначність у контексті семантичної реконструкції
Autorzy:: Черниш [Chernysh], Тетяна [Tetiana]
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/678754.pdf
Data publikacji:: 2013
Wydawca:: Polska Akademia Nauk. Instytut Slawistyki PAN
Tematy:: historical-etymological research
Ukrainian dialectal word 'kopyrdan'
Opis:: On non-uniqueness of solutions in historic-etymological researchThe author discusses the origin of the Ukrainian dialectal word копирдан (as found in J. Rieger’s A Lexical Atlas of the Hutsul Dialects of the Ukrainian Language, Warszawa 1996) hypothetically related to the Common Slavic *koprъ and its derivates denoting nettle. The problem of establishing this word’s origin illustrates some important issues in the theory and methodology of historical-etymological research caused by the genetic ambiguity of this entity. The ambiguity in question is connected, among other things, with the phenomenon of derivational polysemy, this phenomenon taking place when the same underlying stem (or its variants), or the same word-formative pattern employing this stem is interpreted differently due to the difference in extralinguistic derivational motivation reflecting different aspects and perceptions of the same object. The possibility of such plural motivation must be taken into consideration in semantic reconstruction, and the latter must anticipate, and allow for, cases of non-uniqueness of historic-etymological solutions caused by many-sidedness of analyzed linguistic entities as well as objects they denote rather than subjectivity of researchers.
Źródło:: Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej; 2013, 48
2392-2435
0081-7090
Pojawia się w:: Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Українське театрознавство першої третини хх століття: робота з першоджерелами
Ukraińskie studia teatralne w pierwszych trzech dekadach XX wieku. Praca z materiałami źródłowymi
Ukrainian theatre studies in the first three decades of the 20th century. Working with sources materials
Autorzy:: Korzhova, Anastasiia
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1363436.pdf
Data publikacji:: 2020-12-13
Wydawca:: Uniwersytet Zielonogórski. Wydział Humanistyczny
Tematy:: Іван Франко
Володимир Перетц
Володимир Рєзанов
методологія театрознавства
дослідження історичних джерел
Iwan Franko
Władimir Peretz
Władimir Rezanow
teatr: metodologia badawcza źródeł historycznych
Ivan Franko
Volodymyr Peretz
Volodymyr Rezanov
theatre study methodology: historical sources research
Opis:: У статті здійснено спробу на основі аналізу текстів провідних українських істориків театру першої третини ХХ століття виявити їхні методологічні принципи. Визначено, що підходи театрознавців зазначеного періоду до дослідження першоджерел було зумовлено академічною традицією дисциплін історико-філологічного циклу, з яких постало театрознавство, і процесом самоідентифікації науки про театр. Виявлено, що для досліджень істориків театру характерні наступні ознаки: історична і жанрова атрибуція джерел; визначення композиційних і стилістичних особливостей тексту; порівняльний аналіз (визначення джерел наслідування, паралелей тощо). Разом із тим, дослідження кожного з істориків мають свої особливості: зроблено акцент на національній складовій (І. Франко), сюжетних архетипах (В. Рєзанов), сценічних ефектах і поетиці театру (В. Перетц), його естетичній (О. Кисіль) і соціологічній (П. Рулін) складових. Встановлено, що зміни способів роботи з першоджерелами протягом першої третини ХХ століття свідчать не лише про індивідуальні особливості підходів різних дослідників, а й про різні етапи театрознавства. Способи роботи з джерелами опосередковано виявляють зміну як предметного поля дослідження, так і методи, на які спиралися дослідники різних поколінь.
W artykule na podstawie analizy tekstów czołowych ukraińskich historyków teatru trzech pierwszych dziesięcioleci XX wieku podjęto próbę ukazania ich podstaw metodologicznych. Ustalono, że podejście teatroznawców z tego okresu do badania materiałów źródłowych wynikało z akademickiej tradycji dyscyplin historyczno-filologicznych, z której wyłoniło się teatroznawstwo, oraz z procesu samoidentyfikacji nauki o teatrze. Stwierdzono, że badania te charakteryzują następujące cechy: atrybucja historyczna i gatunkowa źródeł; określenie cech kompozycyjnych i stylistycznych tekstu; analiza porównawcza (identyfikacja źródeł, podobieństwa itp.). Jednak studia poszczególnych badaczy różnią się grupą odrębnych właściwości: nacisk na komponent narodowy (I. Franco), archetypy fabularne (V. Rezanov), efekty sceniczne i poetykę teatru (V. Peretz), jego estetyczny (A. Kisel) i socjologiczny (P. Roulin) wymiar. Ustalono, iż różnice w sposobie pracy ze źródłami we wspomnianym okresie świadczą nie tylko o indywidualnym podejściu uczonych, ale także o różnych etapach rozwoju teatroznawstwa. Sposoby pracy ze źródłami pośrednio ujawniają zmianę zarówno dziedziny badań, jak i metod, po które sięgali badacze różnych pokoleń.
The article attempts to identify leading Ukrainian theatre historians of the first third of the 20th century methodological principles based on the analysis of their texts. It was established that the approach of theatre experts from this period to the study of source materials resulted from the academic tradition of historical and philological disciplines, from which theatre studies emerged, and from the process of self-identification of theatre science. These studies are characterized by the following features: historical and species attribution of sources; defining the compositional and stylistic elements of the text; comparative analysis (identification of sources, similarities, etc.). However, the studies of individual researchers differ in the group of distinct properties: the national component emphasis (I. Franko), the plot archetypes (V. Rezanov), the stage effects and the poetics of the theatre (V. Peretz), its aesthetic (O. Kysil) and sociological (P. Rulin) component. It was found that differences of working with sources in the said period testify not only to the individual approach of scholars, but also to various stages of the development of theatre studies. Working with sources indirectly reveals the change in both the field of research and the methods that researchers of different generations sought.
Źródło:: Filologia Polska. Roczniki Naukowe Uniwersytetu Zielonogórskiego; 2020, 6; 53-71
2450-3584
Pojawia się w:: Filologia Polska. Roczniki Naukowe Uniwersytetu Zielonogórskiego
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Образ війні в площині пубілчної історії: на прикладі відео українських та російських YouTube каналів
Przedstawienie wojny na poziomie historii społecznej: na przykładzie filmów z ukraińskich i rosyjskich kanałów YouTube
Autorzy:: Dudar, Olga
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/31233787.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: YouTube
блогери
історичний контент
пропаганда
дослідження
“культ Перемоги”
bloggers
historical content
propaganda
research
cult of Victory
blogerzy
treści historyczne
badania
„kult zwycięstwa”
Opis:: На онлайн-платформі YouTube представлено безліч відео на історичну тематику. Зі зростанням популярності такого контенту, у з'являється все більше блогерів, які не створюють власний незалежний продукт, а поширюють певніні політічні наратави. В умовах російсько-української війни історичний контент стає інструментом поширення не тільки фактичної інформації, а й політичних ідей та джерелом трансформації колективної пам’яті. Репрезентоване дослідження виявляє впливи “культу Перемоги” як у відео провладних блогерів з Російської Федерації, так і певні радянські наративи у творчості блогерів опозиційних. Оскільки україномовний сегмент YouTube перебуває у стані розвитку, частина блогерів проширює міфи, які формують негативний образ Радянського Союзу. Але досить просто знайти такий інформаційний продукт українських авторів, який є достовірним, виваженим і ґрунтується сучасних історичних дослідженнях.
Platforma internetowa YouTube oferuje wiele filmów o tematyce historycznej. Wraz z rosnącą popularnością tego typu treści pojawia się coraz więcej blogerów, którzy nie tworzą własnego, niezależnego produktu, tylko rozpowszechniają określone narracje polityczne. W warunkach wojny rosyjsko-ukraińskiej treści historyczne stają się narzędziem rozpowszechniania nie tylko faktów, ale także idei politycznych i źródłem przemian pamięci zbiorowej. Prezentowane badanie ujawnia wpływ „kultu zwycięstwa” zarówno w filmach prorządowych blogerów z Federacji Rosyjskiej, jak i na niektórych sowieckich narracjach w twórczości blogerów opozycyjnych. Ponieważ ukraińskojęzyczny segment YouTube jest w fazie rozwoju, niektórzy blogerzy rozpowszechniają mity, które tworzą negatywny obraz Związku Radzieckiego. Ale dość łatwo jest znaleźć taki produkt informacyjny ukraińskich autorów, który jest rzetelny, wyważony i oparty na współczesnych badaniach historycznych.
The YouTube online platform offers many videos on historical topics. With the growing popularity of such content, there are more and more bloggers who do not create their own independent products but spread certain political narratives. In the conditions of the Russian-Ukrainian war, historical content becomes a tool for spreading not only factual information but also political ideas and a source of transformation of collective memory. The presented study reveals the influence of the "Victory cult" both in the videos of pro-government bloggers from the Russian Federation and certain Soviet narratives in the works of opposition bloggers. Since the Ukrainian-language segment of YouTube is in a state of development, some bloggers are spreading myths that create a negative image of the Soviet Union. But it is quite easy to find such an information product by Ukrainian authors, which is reliable, balanced, and based on modern historical research.
Źródło:: TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2023, 6, 18; 1-18
1733-2249
Pojawia się w:: TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: «Екологічна» школа електоральних досліджень: становлення, сучасний стан та перспективи розвитку
«Ecological» School of Electoral Research: Formation, Current State and Prospects of Development
Autorzy:: Кривошеїн, Віталій
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2163424.pdf
Data publikacji:: 2022-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: політико-географічний підхід
контекстна («екологічна»)
модель аналізу голосування А. Зігфріда
дослідницьке кредо «екологістів»
Ф. Гогеля
модель «історичної травми» П. Буа
контекстний ефект Г. Тінгстена
political and geographical approach
contextual («ecological») model
of analysis of Siegfried’s voting
research credo of «ecologicalists» by F. Gogel
model of «historical trauma» by P. Bois
context effect of G. Tingsten
Opis:: Purpose: to reveal the peculiarities of the formation of «ecological» (contextual, spatial) school of electoral research, characterization of its current state and determine the prospects for the development of this area of electoral studies. The results of the study: it was shown that the formation of the «ecological» school is associated with the expansion of the electoral corps in Western European countries in the second half of the nineteenth century in connection with the introduction of universal suffrage, as well as the strengthening of the role of elections in the political life of Western countries on the basis of representative democracy; determined that the predecessors of the «ecological» direction of electoral research were statistical scientists E. Engel and O. Fokardi, who studied electoral statistics through the prism of political and geographical approach; it is established that the founder of the «ecological» school of electoral research is A. Siegfried, who proposed a contextual («ecological») model of voting analysis, where the key factor determining the electoral position of the voter and his electoral behavior is the environment in which the voter is; proved that the institutionalization of the «ecological» school of electoral research is associated with the activities of F. Gogel, who formulated the basic credo of «ecologicalists» – any research in the field of electoral behavior should be based on comparing election results and factors that may explain these results; it is traced that the further development of the «ecological» school in the second half of the twentieth century – the beginning of the twenty-first century carried out by P. Bois, R. Aron, M. Dogan, R. Heberle, J. Sartori, G. Tingsten, and others. Conclusions: «ecological» (contextual, spatial) school of electoral research is mainly applied; it focuses on the development of statistical methods for the study of aggregated quantitative data for prognostic purposes; political and geographical approach to the analysis of voting results allows to identify spatial changes in voter behavior; prospects of «ecological» approach to the study of electoral behavior are associated with a combination of classical methods of «ecologicalists» with various techniques of applied analysis (including qualitative).
Мета: розкрити особливості формування «екологічної» (контекстуальної, просторової) школи електоральних досліджень, охарактеризувати її сучасний стан та визначити перспективи розвитку цього напряму електоральних досліджень. Результати дослідження: показано, що формування «екологічної» школи пов’язане з розширенням виборчого корпусу в країнах Західної Європи у другій половині ХІХ ст. у зв’язку із запровадженням загального виборчого права, а також як посилення ролі виборів у політичному житті західних країн на основі представницької демократії; визначено, що попередниками «екологічного» напряму електоральних досліджень були вчені-статистики Е. Енгель та О. Фокарді, які досліджували виборчу статистику через призму політико-географічного підходу; встановлено, що засновником «екологічної» школи електоральних досліджень є А. Зігфрід, який запропонував контекстну («екологічну») модель аналізу голосування, де ключовим фактором, що визначає електоральну позицію виборця та його електоральну поведінку, є середовище, в якому перебуває виборець; доведено, що інституалізація «екологічної» школи електоральних досліджень пов’язана з діяльністю Ф. Гогеля, який сформулював основне кредо «екологів» – будь-які дослідження у сфері електоральної поведінки мають базуватися на порівнянні результатів виборів і факторів. що може пояснити ці результати; простежено, що подальший розвиток «екологічної» школи у другій половині ХХ – на початку ХХІ століття здійснювали П. Буа, Р. Арон, М. Доган, Р. Хеберле, Дж. Сарторі, Г. Тінгстен та ін. Висновки: «екологічна» (контекстуальна, просторова) школа електоральних досліджень зосереджена на розробці статистичних методів дослідження агрегованих кількісних даних для прогностичних цілей; політико-географічний підхід до аналізу результатів голосування дозволяє виявити просторові зміни поведінки виборців; перспективи «екологічного» підходу до вивчення електоральної поведінки пов’язані з поєднанням класичних методів «екологістів» з різними прийомами прикладного аналізу (у тому числі якісного).
Źródło:: Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 4(36); 163-184
1643-6911
Pojawia się w:: Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "historical research" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język