Temat: geopolitical - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Зовнішні дилеми політичної ідентифікації українців
Zewnętrzne dylematy politycznej identyfikacji Ukraińców
Autorzy:: Новакова, Олена
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489412.pdf
Data publikacji:: 2018
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: transformation
geopolitical orientations
political identification
social consolidation
democratic values
Opis:: The author of the article notes that modern Ukraine is in a state of systemic transformation, the essence of which is to choose between conservative and modernization projects of the formation of Ukrainian statehood. This choice is compounded by the state of the socio-political crisis, military aggression and the weakness of its own geopolitical strategy. The leading factor in overcoming the modern challenges and the formation of a sovereign democratic state is the identification of citizens in public life, their consolidation around a common system of values. The processes of consolidation of Ukrainian society are clearly reflected in the dynamics of geopolitical priorities, as they serve as a unique marker of the citizens’ position in all the most important issues of political development. Together with their cultural and civilization choice, Ukrainians choose between democracy and authoritarianism, legal protection and corruption, equal cooperation in the international arena and the status of «younger brother». It is Ukraine’s role in the geopolitical environment that is crucial for its foreign policy aimed at forming strategic partnerships and effective protection of sovereignty in the international arena. At the same time, the main function of foreign policy is to compensate for internal problems and create favorable conditions for the realization and protection of national interests. The study of empirical indexes on the geopolitical orientation of Ukrainians made it possible to determine the main tendencies and peculiarities of the processes of foreign policy identification in modern Ukraine. It is noted that there is a rather active formation of a civil consensus around the Euro-Atlantic civilization’s choice. This is evidenced by an increase in the support of this choice in the national dimension and a marked convergence of regional positions on this issue. The conclusion is drawn about the formation of a stable tendency to strengthen the European integration orientations of Ukrainians. The continuation of military, political and cultural-information aggression of Russia makes the greatest influence on this tendency. The main motives of the European choice of Ukrainians are the desire for material well-being, legal protection and adherence to democratic values. In most cases, rapprochement with NATO is justified by the aspirations of the country’s security, reliable protection against aggressive actions, first of all, of Russia. In addition, the objective is to modernize the army in accordance with international standards and to increase the international prestige of Ukraine. The idea of Eurasian integration is noticeably losing its popularity, especially in the regions directly confronted with the military aggression of Russia (East and West). The idea of a kind of neutrality, that is, non-alignment with any unions, preserves the considerable support, mainly due to the passage of votes from the camp of opponents of rapprochement with the EU and NATO. The identified trends in the dynamics of the geopolitical priorities of Ukrainians are largely due to external factors and are still hardly supported by the domestic reforms of the country, as negative things such as corruption, low level of trust in power, slow pace of modernization of socio-economic sphere and low welfare of citizens persist. Under such conditions, the Ukrainian political elite should focus on the creation and implementation of effective strategies for integration and identification of citizens at the expense of real modernization of the economy and raising the standard of living.
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2018, 8; 95-102
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: «М’яка сила» як основа сучасної геополітичної стратегії
„Miękka siła” jako podstawa współczesnej strategii geopolitycznej
Autorzy:: Горбатенко, Володимир
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489410.pdf
Data publikacji:: 2014
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: geopolitical strategy,
«soft power»,
«hard power»,
«reasonable force»,
public diplomacy
Opis:: The phenomenon of the “soft power” as one of the effective means of improving the efficiency of influence of the state has been considered. The attractiveness of the soft power, the arsenal of its instruments, such as economic projects supporting and new promising markets opening, questions of energy and food security, cooperation in the sphere of science and technology, cultural and humanitarian relations, has been analyzed. The attention is paid to the effectiveness of the public diplomacy, especially in the long-term perspective, importance of the particular country presence in the world media space, which is brightly seen in the terms of conflict or crisis situations. The examples of absence of the “soft power” explicit policy of Ukraine in the sphere of information and communication are adduced, and the evidence of that was coverage of events related to the Russian-Georgian war. The emphasis is made on the urgent need of intensifying of the “soft power” policy in Ukraine in conditions of inability of achieving success through the use of “hard power”. It has been proposed to use the “soft power” also for the purposes of internal policy and supplement of the communication model strategy “from government to government” by the means of new principle - “from country to country”, “from society to society”, “from region to region”, “from people to people”. The main approaches, which are the prerequisites for the formation of such policy, in particular the idea of a weak but steady influence; the concept of “cultural and ideological hegemony” and the idea of “ethical state”; the concept of power of T. Parsons; views of Ukrainian scientist Vyacheslav Lypynskiy, has been considered. The examples of the soft power in EU and France policies has been demonstrated; on the basis of analysis of the ‘soft power’ creation experience in Ukraine has been shown the main directions of its practical application.
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2014, 4; 27-31
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Регіональний фактор у формуванні глобального безпекового середовища: концепти та тенденції
Regional Factor in Shaping the Global Security Environment: Concepts and Trends
Autorzy:: Vermenych, Yaroslava
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676777.pdf
Data publikacji:: 2023-11-20
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:: регіон
регіоналізм
національна безпека
безпекове середовище
геополітичні трансформації
region
regionalism
national security
security environment
geopolitical transformations
Opis:: Своєчасне виявлення наявних та попередження можливих загроз національній безпеці, посилення захисту національних інтересів в умовах сучасної безпекової ситуації та прогнозування тенденцій розвитку безпекового середовища мають завжди перебувати серед стратегічних пріоритетів державної політики. Мінливість та непередбачуваність безпекового простору внаслідок російсько-української війни активізують пошуки нових стратегій глобальної, регіональної та національної безпеки в умовах мілітарних викликів. Актуальність дослідження полягає в осмисленні контроверсійної дихотомії глобалізації і регіоналізації як векторів розвитку міжнародних відносин та геополітичних трансформацій. Метою статті є акцентування уваги на потенціалі їх взаємопов'язаності й взаємозалежності, рівнозначності взаємовпливів як глобалізаційних процесів на структуру регіоналізації, так і регіональних факторів на сучасну глобальну динаміку. Доведено, що регіоналізація виступає як концептуальна модель структурування суспільства на основі внутрішнього плюралізму його територіальних одиниць, що поєднує як прагнення протистояння уніфікації і надмірній централізації, так і пошук нових, ефективніших форм регіонального управління. Визначено, що регіоналізм у сучасних наукових дискурсах постає як об'єктивна тенденція суспільного розвитку й теоретико-методологічний ключ до її простеження й репрезентації. Системний аналіз процесів регіоналізації глобального простору на основі інноваційних методологічних підходів соціогуманітаристики дасть змогу прояснити справжній смисл світових трансформаційних процесів, репрезентувати нові гіпотези розвитку глобально-регіональних суспільних систем, генерувати оптимальні напрями та стратегії безпекової політики задля гарантії регіональної безпеки в європейському просторі.
Timely detection of existing and prevention of possible threats to national security, strengthening the protection of national interests in the conditions of the current security situation, and forecasting trends in the development of the security environment should always be among the strategic priorities of state policy. The volatility and unpredictability of the security space as a result of the Russian-Ukrainian war intensify the search for new strategies for global, regional and national security in the face of military challenges. The relevance of the study lies in the understanding of the controversial dichotomy of globalization and regionalization as vectors of the development of international relations and geopolitical transformations. The purpose of the article is to emphasize the potential of their interconnection and interdependence, the equivalence of mutual influences of both globalization processes on the structure of regionalization and regional factors on modern global dynamics. It is proven that regionalization acts as a conceptual model of structuring society based on the internal pluralism of its territorial units, which combines both the tendencies of opposition to unification and excessive centralization, and the search for new, more effective forms of regional management. It was determined that regionalism appears in modern scientific discourses as an objective trend of social development and a theoretical and methodological key to its tracing and representation. A systematic analysis of the processes of regionalization of the global space based on innovative methodological approaches of socio-humanitarian studies will make it possible to clarify the true meaning of world transformation processes, to represent new hypotheses for the development of global-regional social systems, to generate optimal security policy directions and strategies to guarantee regional security in the European space.
Źródło:: The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2023, 32; 45-65
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:: The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Військова і безпекова складові внутрішньої та зовнішньої політики Російської Федерації у 2007–2014 рр.
Składniki wojskowe i bezpieczeniowe wewnętrznej i zewnętrznej polityki Federacji Rosyjskiej w latach 2007–2014
Autorzy:: Демартино, Андрій
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489524.pdf
Data publikacji:: 2018
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: internal politics
foreign policy
geopolitical space
political radicalism
Munich speech V. Putin
military reform
strategic decisions
international relations
Opis:: The radical actions of the Kremlin, which led to the annexation of the Crimea and the support of the separatists in the East of Ukraine, were conditioned by fundamental changes in Russia’s domestic and foreign policy, which began much earlier and were connected with the historically determined irrational aspirations of Russians to territorial expansion. The turning point of radical changes in Russia’s domestic and foreign policy can be considered the famous speech of Putin, which he spoke at the Munich Security Conference on February 10, 2007, and openly said that he «really thinks about the problems of international security.» The main points of this report are the following: the unacceptability and impossibility for a modern world of a unipolar model of international relations; the need to find a reasonable balance between the interests of all actors in international politics; the inadmissibility of the invasion of the United States of America in all spheres of world development and the imposition of rules of the game to other states; the admissibility of the use of military force as the last argument only on the basis of the UN Charter; termination of the provocative NATO expansion to the East as reducing the level of mutual trust in the world; the hopelessness of the West’s economic policy towards the Third World countries; stopping the process of transforming the OSCE into a tool for securing the foreign policy interests of one or a group of countries relative to other countries; the formation of a just, democratic world order capable of ensuring prosperity not only for the elected but for all. Putin’s speech served as an occasion for controversy in the Western political circles to restore the «cold» war. By the Russian side, the Munich speech of Putin was seen as a further program of foreign policy of Russia in the late 2000’s - early 2010’s. External causes of radical change in the course of the Russian Federation: 1) the enlargement of NATO and the EU to the east in 2004, which took place without taking into account the interests of the Russian Federation, and this is against the backdrop of the intensified declaration of Putin after the terrorist attacks of September 11, 2001 supporting the American strategy to combat terrorism; 2) «color revolutions» that took place in 2003-2005 in Georgia, Ukraine and Kyrgyzstan, and were actively supported by the United States and the leading European countries. The conservative part of the Russian elite perceived them as an offensive against Russia’s interests in the post-Soviet space. Internal reasons: 1) the rise in oil prices on the world market since the early 2000’s, accompanied by a surge of foreign direct investment and a cessation of capital outflow. In conjunction with the dependence of European countries on the supply of Russian energy resources, all this generated in the higher political elite a sense of Russia’s new status as an «energy superpower» and claims to restore its role in world politics; 2) the defeat of the big business (Berezovsky, Khodorkovsky) in the struggle for power in the Russian Federation and the growing influence of the federal bureaucracy and security forces, which led by Putin to gain mass support in the parliamentary and presidential elections of 2003-2004. After Munich in Russia, a whole series of conceptual, legislative, structural changes and organizational measures aimed at adapting state institutions and politics under new conditions was launched. The preparation and conduct of the presidential elections in Russia, which resulted in the «return» of Putin to a senior position in the state, finally severed the Kremlin, even with the possibility of establishing a pragmatic cooperation with the West, which attempts were made during the reign of D. Medvedev within the framework of the «reboot» from the United States and «Partnership for Modernization» programs with Germany and the EU. Thus, the evolution of the domestic and foreign policy of the Russian Federation in 2007-2014 is largely due to the imperial essence of the state and society of this country, due to all its historical historical development. In addition, the subjective factor associated with the activities of the President of the Russian Federation, Vladimir Putin and his oligarchic leadership headed by his desire for personal enrichment and indivisible domination in the post-Soviet geopolitical space, played a role in changing the country’s political course. Accordingly, Russian aggression against Ukraine, which began in February 2014, should be considered a natural result of the expansionist aspirations of the ruling class in Russia.
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2018, 8; 28-34
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Геополітичний Статус України: Історіографія Та Методологічний Дискурс
Geopolitical Status of Ukraine: Historiography and Methodological Discourse
Autorzy:: Kondratenko, O.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1070516.pdf
Data publikacji:: 2020-09-29
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: methodology
geopolitics
foreign policy
the Baltic-Black Sea project
geopolitical status of Ukraine
методологія
геополітика
зовнішня політика
геополітичний статус україни
міжмор’я
Opis:: The issue of Ukraine’s geopolitical status through the prism of historiography and methodological discourse of domestic and foreign scholars is revealed. It is established that in the vast majority of scientific works the geopolitical status of Ukraine is defined as extremely low with a further tendency to deteriorate. It is found out that the decline of Ukraine’s geopolitical status in the international arena began immediately after it acquired non-nuclear status under pressure from Russia and the United States. In the end, the “cassette” and “Kolchuga” scandals caused only a deterioration of both the international image and the geopolitical status of Ukraine. According to the works of leading Ukrainian scholars, the crisis of foreign policy and the decline of geopolitical status of the state were also caused by internal factors. These included the demographic crisis, large-scale corruption and falling GDP, which in turn led to an increase in Ukraine’s negative trade balance. A significant number of scholars link the weakness of Ukraine’s geopolitical status with its complicated geographical location. Thus, we can agree with the most authors that Ukraine is geographically located between the West and the East, as well as at the intersection of strategic interests of three civilizations: Euro-Atlantic, Eurasian and Islamic. It is this factor, along with Ukraine’s internal problems, that determines the peripherality of Ukraine’s geopolitical position as that of a buffer state. In order to finally transform Ukraine into a “gray” security zone and prevent its rapprochement with the EU and NATO, Russia launched a hybrid war in 2014, as a result of which it annexed Crimea and caused an armed conflict in Donbas. Such actions of Russia led to further weakening of the geopolitical status of Ukraine and its final transformation into an object of policy of powerful international players. In the current circumstances and forecasts, we increasingly share the idea of intensifying the Euro-Atlantic vector of Ukraine’s foreign policy and establishing a strategic security dialogue to strengthen relations with Eastern European neighbors in the framework of the possible implementation of the Baltic-Black Sea project.
Розкрито питання геополітичного статусу України через призму історіографії та методологічного дискурсу вітчизняних та зарубіжних науковців. Встановлено, що у абсолютній більшості наукових праць геополітичний статус України визначений як вкрай низький з подальшою тенденцією до погіршення. З’ясовано, що зниження геополітичного статусу України на міжнародній арені розпочалося одразу після набуття нею без’ядерного статусу під тиском Росії та США. Врешті «касетний» та «кольчужний» скандали зумовили лише погіршення як міжнародного іміджу, так і геополітичного статусу України. Згідно праць провідних українських вчених, криза зовнішньої політики та зниження геополітичного статусу держави були також зумовлені й внутрішніми чинниками. Серед них: демографічна криза, масштабна корупція та падіння рівня ВВП, що у свою чергу стало причиною зростання від’ємного торговельного сальдо України. Значна кількість науковців пов’язує слабкість геополітичного статусу України з її складним географічним положенням. Адже, варто погодитися з більшістю авторів, Україна географічно знаходиться між Заходом і Сходом, а також на перетині стратегічних інтересів трьох цивілізацій: євроатлантичної, євразійської та ісламської. Саме цей фактор, поряд із внутрішніми українськими проблемами, зумовлює периферійність геополітичного положення України як буферної держави. З метою остаточного перетворення України на «сіру» безпекову зону та унеможливлення зближення її з ЄС та НАТО, РФ у 2014 р. розпочала гібридну війну унаслідок чого анексувала Крим та спричинила збройний конфлікт на Донбасі. Такі дії Росії зумовили подальше ослаблення геополітичного статусу України та остаточне перетворення її на об’єкт політики потужних міжнародних гравців. За нинішніх обставин і прогнозів дедалі розділяємо думку про активізацію євроатлантичного вектору зовнішньої політики України та налагодження стратегічного безпекового діалогу про зміцнення відносин зі східноєвропейськими сусідніми країнами у рамках можливої реалізації проекту Балто-Чорноморської співдружності (Міжмор’я).
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2020, 12; 41-63
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Вплив євроінтеграційних процесів на розвиток туристичного ринку країн Балтії
Influence of of European integration processes on Baltic countries tourism market development
Autorzy:: Slyvenko, V.A.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/692398.pdf
Data publikacji:: 2014
Wydawca:: Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:: міжнародний туризм
євроінтеграція
країни Балтії
порівняльний аналіз туристичний ринок
регіональні аспекти
геополітична ситуація
Всесвітня туристична організація
international tourism
European integration
the Baltic states
the comparative analysis
the tourist market
regional aspects
the geopolitical situation
the World Tourism Organization
Opis:: The processes associated with the development of international tourism in the Baltic states , which are essential for the growth of economic, social and cultural well-being of the region. The processes of the creation of regional tourism development strategies in Eastern Europe. Provided a comprehensive description of recreational resources. The influence of global processes of globalization on the development of international tourism growth dynamics flow of foreign tourists and the changing patterns of tourist flow to the region. We consider systems of tourism resources and their spatial distribution in the Baltic States , regional specialization in various fields of international tourism. Investigated stages of conceptual travel image and overall regional tourism brand of the Baltic States . Receive the competitiveness of the region as a whole, and singled out the factors that contribute to the development of the tourism market of the Baltic States
Проаналізовано процеси, пов’язані з розвитком міжнародного туризму в країнах Балтії, які мають важливе значення для росту економічного, соціального та культурного добробуту регіону. Досліджено процеси створення стратегій розвитку регіонального туризму в країнах Східної Європи. Надано комплексну характеристику рекреаційних ресурсів. Виявлено вплив процесів світової глобалізації на динаміку зростання потоку іноземних туристів та зміни структури туристичного потоку в регіоні. Розглянуто комплекси туристичних ресурсів і їх територіальний розподіл в країнах Балтії, регіональну спеціалізацію в різних сферах міжнародного туризму. Досліджено етапи створення концептуального туристичного іміджу та загального регіонального туристичного бренда країн Балтії. Надана оцінка конкурентоспроможності регіону в цілому та виокремлено чинники, які сприяють розвитку туристичного ринку країн Балтії.
Źródło:: European Journal of Management Issues; 2014, 3; 93-99
2519-8564
Pojawia się w:: European Journal of Management Issues
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "geopolitical" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język