Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "folk song," wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-3 z 3
Tytuł:
Проблеми розмивання та деструкції національної ідентичності
Problems of Building and Destruction of National Identity
Autorzy:
Шершова, Тетяна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2163433.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
самоідентифікація
національно-культурна ідентичність
фальшива історична пам’ять
народно-пісенні практики
фольклор
народна пісня
self-identification
national and cultural identity
false historical
memory
folk song practices
folklore
folk song
Opis:
The article analyzes different types of identity and finds that both regional, ethnic and national, belong to the territorial identity, and regional is more volatile and unstable iv contrast to ethnic, which, in addition to territoriality involves in its consideration of historical component – memories, memory of ancestors. The article also traces the influence of cultural memory on the formation of national identity. Studies of cultural memory are interdisciplinary in nature and are the subject of reflection in various scientific discourses (historical (F. Aries, J. Lefebvre, P. Nora, F. Fure), culturological (F. Yates, M. Foucault), sociological (M. Halbwax), philosophical (A. Bergson, E. Durkheim, A. Mole), psychological (W. Wordsworth, Z. Freud), etc.). Cultural memory is formed over the centuries and transmits cultural content in the form of texts, images, inscriptions, monuments, rituals, all indicators of tradition. It is a prerequisite for self-identification, as it connects knowledge about the past and present life situation of a particular social group. The issue of cultural memory is an important research issue. Songwriting transforms the cultural memory of Ukrainians and through the emotional component of the song (folklore) forms different types of identity. Mnemics of modus, decoded and incorporated into regional culture, are stable guardians of traditions that are broadcast not only limited territories, but are able to spread to unlimited areas. Thus, regional culture penetrates into various layers of national culture, supplementing and enriching it with cultural meanings. Cultural memory is most vividly formed in the Diasporas, which is explained by the desire to preserve national identity outside the homeland. The ways of expressing identity by folk songs are outlined. National-cultural identity is defined as a sense of belonging to a national community, consideration of one’s personality through the prism of identification with its symbols, values, history and culture. The significance of folk song practices for the formation of national identity is substantiated. Cultural regional identity in modern conditions is characterized. The region covers the history of Ukrainian culture in a new perspective and contributes to the study of individual territorial centers as unique and inimitable units in not only historical, geographical and art aspects, but also is important in cultural discourse. The appeal to primary source, in particular the folk song, makes a mechanism for the preservation of national integrity, transforming through the emotional component of song performance into cultural memory, which forms the identity itself. Cultural memory combined with historical experience will result in national identity and conscious being.
У статті проаналізовано різні види ідентичності та з’ясовано, що як регіональна, так і етнічні та національна, відносяться до територіальної ідентичності, при чому, регіональна виявляється більш мінливою та нестійкою на відміну від етнічної, яка, окрім територіальності залучає до свого розгляду ще історичний компонент – спогади, пам’ять про пращурів. У статті простежуємо також вплив культурної пам’яті на формування національної ідентичності. Дослідження культурної пам’яті мають міждисциплінарний характер і є предметом осмислення у різних наукових дискурсах (історичному (Ф. Ар’єс, Ж. Лефевр, П. Нора, Ф. Фюре), культурологічному (Ф. Йейтс, М. Фуко), соціологічному (М. Хальбвакс), філософському (А. Бергсон, Е. Дюркгайм, А. Моль), психологічному (У. Вордсворт, З. Фрейд) та ін.). Культурна пам’ять формується століттями та транслює культурний зміст у вигляді текстів, зображень, надписів, монументів, ритуалів, тобто всіх показників традицій. Вона є обов’язковою умовою самоідентифікації, так як пов’язує знання про минуле та сучасну життєву ситуацію певної соціальної групи. Питання формування культурної пам’яті – важлива дослідницька проблема. Пісенна творчість трансформує культурну пам’ять українців і через емоційну складову пісні (фольклору) формує різні типи ідентичності. Мнемотичні модуси, розкодовані та інкорпоровані до регіональної культури, являються стійкими охоронцями традицій, які транслюються не лише на обмежені території, а здатні поширюватися на необмежені ділянки. Так, регіональна культура проникає у різні прошарки національної культури, доповнюючи та збагачуючи її культурними смислами. Найяскравіше культурна пам’ять формується у діаспорах, що пояснюється прагненням до збереження національної ідентичності за межами Батьківщини. Окреслено способи вираження ідентичності народно-пісенними засобами. Національно-культурна ідентичність визначається як відчуття приналежності до національної спільності, розгляд своєї особистості крізь призму ототожнення з її символами, цінностями, історією та культурою. Обґрунтовано значущість народно-пісенних практик для формування національної ідентичності. Охарактеризовано культурну регіональну ідентичність в умовах сучасності. Регіоніка висвітлює історію культури України у новому ракурсі та сприяє вивченню окремих територіальних осередків як унікальних і неповторних одиниць не лише в історичному, географічному та мистецтвознавчому аспектах, а також має вагоме значення в культурологічному дискурсі. Звернення до першоджерел, зокрема народної пісні, уможливлює механізм збереження національної цілісності, трансформуючись через емоційну складову пісенного виконавства в культурну пам’ять, яка формує власне ідентичність. Культурна пам’ять у поєднанні з історичним досвідом в результаті становитимуть національну ідентичність та усвідомлене буття.
Źródło:
Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 4(36); 44-60
1643-6911
Pojawia się w:
Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Питальне висловлення як компонент народнопісенного дискурсу: лінгвокульторологічний аспект
Interrogative speech as a component of folk song discourse: linguo-cultural aspect
Autorzy:
Шабат-Савка (Shabat-Savka), Світлана (Svitlana)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2177700.pdf
Data publikacji:
2022-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
лінгвокульторологія
народнопісенний дискурс
питальне речення / висловлення
інтенція запиту
питальні компоненти
діалогійність
жанри народної пісні
функція
експресивність
синтаксис
linguo-culture studies
folk song discourse
interrogative sentence / speech
query intention
interrogative components
dialogic nature
genres of folk song
function
expressiveness
syntax
Opis:
The linguo-cultural approach in the poly-paradigmatic scope of modern linguistics determines the appearance of scientific studies on multilevel language units as ethnomarked resources that express national culture and mentality in the folk literary texts, folklore, parables. In this aspect, Ukrainian folk songs stand out due to the high poeticism, expressiveness, imagery and lyricism created by syntactic constructions. This article, in particular, analyzes interrogative constructions as meaningful components of folk song discourse that affect mental spheres of the language personality and mark the national-linguistic worldview of the Ukrainian speaker. Drawing upon the research material the author defined communicative-intentional content of interrogative statements, characterized the models-realization of query intentions, which, as evidenced by the created source data, verbalize, on the one hand, multidirectional interrogative components (pronouns and adverbs) that embody explanatory intentions aimed at cognitive process-search, and on the other hand, interrogative particles that actualize emotional and evaluative semantics (doubts, assumptions, surprise, reproach, laughter, resentment, etc.) in the folk song discourse. By using the relevant linguistic methodology, it became possible to present the addresser-addressee continuum of song communication (mother – son, father – daughter, husband – wife, brother – sister, etc.), which emphasizes the important role of interrogative constructions in dialogic speech, in creating naturalness and dynamics of the song, as well as in the expression of primary and secondary interrogative functions. A detailed study of various genres of songs (Christmas carols, spring songs, bathing songs, baptismal songs, lullabies, family-household songs, social-household songs, etc.) enabled us to determine the functional potential of interrogative constructions aimed at expressiveness, emotionality and evaluation. It is also focused on the major and minor key of the song, highlighting deep sensuality and poeticism of man as a representative of Ukrainian culture and linguo-mentality.
Лінгвокультурологічний підхід у поліпарадигмальному просторі сучасного мовознавства детермінує появу наукових студій, присвячених аналізові різнорівневих мовних одиниць як етномаркованих ресурсів, що виражають національну культуру та ментальність у текстах народної творчості, у фольклорі, пареміях. У цьому аспекті вирізняються українські народні пісні, високу поетичність, експресивність, образність та ліризм яких створюють синтаксичні конструкції. Зокрема у статті проаналізовано питальні конструкції як посутні компоненти народнопісенного дискурсу, що заторкують ментальні сфери мовної особистості й маркують національно-мовний світогляд мовця-українця. На багатому фактичному матеріалі визначено комунікативно-інтенційний зміст питальних висловлень, схарактеризовано моделі-реалізації інтенцій запиту, які, як засвідчує створена джерельна база, вербалізують, з одного боку, різноспрямовані питальні компоненти (займенники й прислівники), що вербалізують зʼясувальні інтенції, спрямовані на розвиток когнітивного процесу-пошуку, а з іншого боку, питальні частки, що актуалізують у народнопісенному дискурсі емоційно-оцінну семантику (сумнів, припущення, здивування, докір, сміх, образу тощо). З використанням релевантної лінгвометодології представлено адресантно-адресатний континуум пісенної комунікації (мати – син, батько – донька, чоловік – дружина, брат – сестра та ін.), що підкреслює важливу роль питальних конструкцій у реалізації діалогійності, у створенні природності й динамічності пісні, у вираженні первинних та вторинних функцій питальності. Докладне вивчення різножанрових пісень (колядок і щедрівок, веснянок, коломийок, пісень купальських, хрестинних, колискових, родинно-побутових, соціально-побутових та ін.) вможливило визначення функційного потенціалу питальних конструкцій, спрямованого на вираження експресивності, емоційності та оцінки, на увиразнення мажорної чи мінорної тональності пісні, на вияскравлення глибинної чуттєвості та поетичності людини як репрезентанта української культури та лінгвоментальності.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 6(3); 35-44
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Біблійні слова-образи в текстах українських народних пісень
Autorzy:
Danylyuk, Nina
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1788602.pdf
Data publikacji:
2020-08-31
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
figurative language (words)
images
Biblical words
theonym
heortonym
folk song text
слово-образ
мовний образ
народнопісенний текст
мовно-естетичний знак культури
зміни у формі та змісті
Opis:
The article investigates the fi gurative language (words) of the biblical origin such as God, Jesus Christ, God’s Mother and other that obtained new national cultural meanings and became ethnologemes in the texts of Ukrainian folklore. The research is conducted on the basis of a great number of reference texts, written down mainly in the 19th – beginning of the 20th centuries. It was found out that the texts of oral lore are linguo-aesthetic signs of ethnic culture refl ect a mode of thinking of a nation at diff erent historical periods. It was pointed out that modern authors understand the meaning of such terms as a “word-image” and “language image” in diff erent ways and add their individual interpretations. Key words-images have been analysed in the context of the linguistic conceptual map of the Ukrainians in whom pagan and pre-Christian beliefs of our people are refl ected. It was discovered that Biblical words-images in the Ukrainian folklore were reconsidered and, as a result, it led to the changes in their forms and meanings. The analysis of the folk songs texts makes it possible to conclude that the word-images of Jesus Christ and God’s Mother are developed to the level of language images obtaining specifi c senses that are typical to a real man, a master/landlord, and a woman, a mother and a hostess/ landlady.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2020, 8; 41-59
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-3 z 3

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies