Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "european law" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-6 z 6
Tytuł:
ГЕЛЬСІНСЬКІ УГОДИ: УРОК ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРОЦЕСУ
THE HELSINKI AGREEMENTS: A LESSON FROM THE GENERAL EUROPEAN PROCESS
Autorzy:
Kotlyar, Olga
Bevzyuk, Evgen
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2153617.pdf
Data publikacji:
2022-12-12
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
European security
European interest
integration
Helsinki
Final Act
international law
OSCE
NATO
UN
humanitarian principles
human rights
sovereignty
territorial integrity
Opis:
The article examines the main reasons for the signing of the Helsinki Final Act by actors of the global and European international system. The description of individual provisions of the document itself is provided. As a result of the study, it was proved that the Helsinki Agreement became a compromise that consolidated the existing status quo in Europe and defined the framework for the peaceful regulation of relations between the West and the East. The key principles of European peace and security were fixed by the document for many years. The agreement significantly eased the inter-bloc tension without dividing the sides of the process into "losers" and "winners". Individual ideas of Helsinki have not lost their relevance and still contain the potential to support the European security system. The main thing is non-interference in internal affairs and a balance of interests. The formation of the international organization – CSCE/OSCE - was a significant legacy of Helsinki. It opened up the opportunity for Europeans to pursue policies for the creation of a united, peaceful, democratic and prosperous Europe. At the same time, it is difficult to ignore the fact that the modern OSCE in many parameters of its activity is fundamentally different from the initial, conceived option. Today's polemics within the organization are increasingly reminiscent of the inefficient discussions of the former League of Nations. In general, little has been accomplished from the large-scale plans, for which everything started back in the 60s and 70s of the last century. However, a topic that initially seemed secondary to many came to the fore, the issue of observing human rights ("the third basket"). The European practice of interstate relations has demonstrated that the humanitarian part of the Helsinki Agreements remains relevant even today, especially in post-Soviet countries, where, by and large, little has changed since the time of the USSR in terms of the protection of human rights. The OSCE has not become and is unlikely to become the main factor in the formation of a comprehensive system of European security, covering all aspects - from military to humanitarian. Today, pettiness prevails in the organization, which does not correspond to the original intentions of its founders. In addition, the lack of a mechanism to guarantee compliance with the principles of the OSCE can finally "bury" the organization
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2022, 31; 301-321
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Удосконалення охорони промислових зразків в умовах реформування національного законодавства
An Improvement of Protection of Industrial Designs in Conditions of Reforming the National Legislation
Autorzy:
Василівна Ярошевська (Vasylivna Yaroshevska), Тамара (Tamara)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2185486.pdf
Data publikacji:
2022-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
промислова власність
об’єкти права
промисловий зразок
євроінтеграція
Угода про асоціацію
industrial property
objects of law
industrial
design
European integration
Association Agreement
Opis:
In conditions of construction and functioning of innovative model of economy, of a necessity of creation and introduction of new technics and advanced technologies in manufacture the right to results of scientific and technical creativity acquires importance. The vast majority of scientific works of authors devoted to an analysis of the legal protection of industrial property, concerns only certain aspects of problematic issues of legal regulation of relations arising in the protection of industrial designs in the conditions of European integration of Ukraine. Therefore, there is a need for theoretical research on issues related to the improvement of Ukrainian legislation in this area to the legislation of the European Union. The article considers the problems of bringing the institute of industrial designs of Ukraine in line with the legislation of the European Union. The ways of improvement of the legislation of Ukraine in the field of protection of the rights to industrial designs to the European norms are offered. The concept of „industrial design” in the relevant national legislation has been improved. Emphasis is placed on the expediency of expanding the range of products, an appearance of which may receive legal protection in Ukraine as industrial designs. It is proposed to harmonize the relevant national legislation with the Civil Code of Ukraine on the validity of intellectual property rights to registered and unregistered industrial designs. It is concluded that Ukraine’s aspiration for European integration presupposes taking into account the positive experience of the relevant legislation of the European Union member states. Since measures aimed at introducing effective mechanisms for the protection of rights to industrial property objects are determined by the course of Ukraine’s accession to the European Union, therefore they are determined by the need to comply with European norms for such protection. However, it is emphasized that it is important not just to copy certain approaches to the protection of industrial property rights, which are enshrined in European Union law, but a systematic scientific approach to internal coherence and consideration of all elements of positive national law. The strength of scientific and technical, economic and legal development of Ukraine and the formation of an effective innovative model of the national economy depends on this.
В умовах побудови й функціонування інноваційної моделі економіки, необхідності створення і впровадження нової техніки та передових технологій у виробництво важливого значення набуває право на результати науково-технічної творчости. Переважна більшість наукових праць, присвячених аналізові правової охорони об’єктів промислової власности, стосується лише окремих аспектів проблемних питань правового регулювання відносин щодо охорони промислових зразків в умовах європейської інтеграції України. Тому існує необхідність теоретичного дослідження питань, пов’язаних з вдосконаленням законодавства України в цій сфері, його адаптації до законодавства Європейського Союзу. У статті розглянуто проблеми приведення інституту промислових зразків України у відповідність до законодавства Європейського Союзу. Запропоновано шляхи вдосконалення законодавства України у сфері охорони прав на промислові зразки, його адаптації до європейських норм. Запропоновано вдосконалений варіант визначення терміна «промисловий зразок» у профільному національному законодавстві. Наголошено на доцільності розширити коло виробів, зовнішній вигляд яких може отримати в Україні правову охорону як промисловий зразок. Констатовано потребу узгодити профільне національне законодавство з Цивільним кодексом України щодо терміну чинності майнових прав інтелектуальної власності на зареєстровані та незареєстровані промислові зразки. Зроблено висновок, що прагнення України до європейської інтеграції зумовлює врахування позитивного досвіду відповідного законодавства країн-членів Європейського Союзу. Заходи, спрямовані на запровадження ефективних механізмів охорони прав на об’єкти промислової власности, визначаються курсом приєднання України до Європейського Союзу, а відтак необхідністю дотримання європейських норм щодо такої охорони. Але наголошено на тому, що важливе не просто копіювання тих чи тих підходів до охорони прав на об’єкти промислової власности, які проведено в законодавстві Європейського Союзу, а системний науковий підхід до внутрішньої узгоджености та врахування всіх елементів позитивного національного права. Від цього залежить міцність науково-технічного, економіко-правового розвитку України та формування ефективної інноваційної моделі національної економіки.
Źródło:
Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 3; 39-45
2720-6998
Pojawia się w:
Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Судова cистема Європейського Союзу
Judicial System of the European Union
Autorzy:
Kaminska, Ilona
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1930529.pdf
Data publikacji:
2021-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Суд ЄС
функції судової системи ЄС
верховенство права
національні судові органи
європейський мандат суддів.
EU
rule of law
national judiciary
European mandate of judges
Opis:
A comprehensive analysis of the provisions of the Treaty on European Union, which define the basic values, objectives, obligations of Member States and the procedure for ensuring effective judicial protection in the EU legal order. It has been established that the implementation of core values is a common task of the EU institutions and national state bodies. It is substantiated that the rule of law in the EU is ensured by effective judicial protection of rights in the areas covered by EU law. Effective judicial protection is provided by national courts together with the Court of Justice in the manner of implementing the mechanism provided for in Article 267 of the Treaty on the Functioning of the EU. It has been proven that the unity of purpose, common functions, equality of legal status and common standards of judicial organization and principles of administration of justice unite national courts and the Court of Justice into a single EU judicial system. It is proposed to define the concept of “EU judicial system”, namely, the EU judicial system is a set of EU judicial institutions, namely integration institutions (EU Court within the TEU) and national courts of the Member States (higher courts, constitutional bodies), principles of functioning provided by the EU legal order, which jointly perform the functions of judicial control and effective judicial protection in the European region, interact with each other and ensure the establishment of the rule of law in the EU. Judges of the EU judiciary have the same requirements for age, qualifications, independence and impartiality, which are the common organizational principles of the EU judiciary. All judges of the EU judiciary are obliged to adhere to the principles of proceedings set out in the Charter and the Convention. It is proved that the unity of purpose, common requirements for legal status, common standards and principles of justice established for judges of the Court of Justice and judges of national courts are signs of their belonging to a single EU judicial system.
Здійснено комплексний аналіз положень Договору про Європейський Союз, які визначають основні цінності, цілі, зобов’язання держав-членів та порядок забезпечення ефективного судового захисту в правопорядку ЄС. Встановлено, що впровадження основних цінностей є спільним завданням інституцій ЄС та національних державних органів. Обґрунтовано, що дотримання верховенства права в ЄС забезпечується у спосіб здійснення ефективного судового захисту прав у сферах, на які поширюється законодавство ЄС. Ефективний судовий захист забезпечується національними судовими органами спільно з Судом ЄС у спосіб реалізації механізму, передбаченого статтею 267 Договору про функціонування ЄС. Доведено, що єдність цілей, спільність функцій, рівність правового статусу та єдині стандарти організації судових систем та принципи здійснення правосуддя об’єднують національні суди та Судом ЄС в єдину судову систему ЄС. Доведено, що єдність мети функціонування, спільність вимог до правового 30 Ілона Камінська статусу, єдині стандарти та принципи здійснення правосуддя, встановлені для суддів Суду ЄС та суддів національних судів, є ознаками їх приналежності до єдиної судової системи ЄС.
Źródło:
Krakowskie Studia Małopolskie; 2021, 3(31); 10-31
1643-6911
Pojawia się w:
Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Новації у сфері управління діяльністю прокуратури
Innovations in the sphere of activities of the public prosecutor service
Новации в сфере управления деятельностью прокуратуры
Autorzy:
Slivenko, V. А.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/692258.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
прокуратура
новації
управління
реформування
правоохоронна сфера
кадрова політика
міжнародний досвід
європейські стандарти.
новации
управление
реформирование
правоохранительная сфера
кадровая политика
международный опыт
европейские стандарты.
public prosecutor's office
innovations
management
reform
law enforcement area
personnel policy
international experience
European standards
Opis:
Цель исследования – анализ эффективности процессов, связанных с инновациями в сфере управления деятельностью прокуратуры во время перестройки правоохранительной системы государства, изучение важных факторов переформатирования и динамики дальнейших изменений ведомства. Для достижения цели использован комплекс методов: сравнительный, структурного анализа, синтеза, индукции и дедукции. Показаны направления переформатирования правоохранительных институтов государства, новации в управлении прокурорской деятельностью при реформировании правоохранительной сферы: формирование новых принципов кадровой политики ведомства (независимый и прозрачный конкурсный механизм назначения на вакантные должности), упорядочение системы мотивации, повышение уровня независимости в принятии решений, лишение несвойственных функций и повышение дисциплинарной ответственности работников. Отмечено, что реформы в сфере управления ведомства осуществлены с учетом международного опыта и европейских стандартов правоохранительной деятельности. Научная новизна заключается в исследовании новаций в сфере управления прокурорской деятельностью в период кардинального реформирования общества: формирование новых принципов кадровой политики ведомства, независимый и прозрачный конкурсный механизм назначения на вакантные должности, упорядочение системы мотивации, совершенствование системы контроля, повышение уровня независимости работников в принятии решений, освобождение сотрудников от неофициального «давления» руководства, организация независимых и демократических органов прокурорского самоуправления – Совета прокуроров и квалификационной комиссии, лишение несвойственных функций (общего надзора за законностью) и повышение дисциплинарной ответственности. Практическое значение полученных результатов заключается в том, что выводы могут быть учтены в дальнейшем переформатировании прокуратуры в новую правоохранительную структуру, которая будет отвечать требованиям правового государства. Дальнейшие научные исследования в этом направлении будут способствовать поискам инновационных путей решения проблем реформирования правоохранительной сферы нашего государства.
 The aim of the research is the analysis of efficiency of the processes associated with the innovations in the sphere of activity of the prosecution service during the reform of the law enforcement system of the state, the study of important factors of reformatting and dynamics in further changes in the system. To achieve the goal, we used a set of methods: comparative, of structural analysis, synthesis, induction and deduction. The processes associated with the realignment of the law enforcement institutions of the state were analyzed with their legal status clarified. The directions for reformatting of the law enforcement institutions of the state were identified, the innovations in the management of the law enforcement activity during the reform of law enforcement areas were illustrated: formation of new principles of personnel policy of the department (independent and transparent competitive mechanism of appointments to vacant positions), arranging the system of motivation, increasing the level of independence in decision making, getting rid of not inherent functions and improving the disciplinary liability of employees. It was noted that the reforms in the field of management of the law enforcement service were carried out with regard to international experience and the European standards of law enforcement. The scientific novelty of the research lies in the review of innovations in the sphere of the law enforcement activity in the period of radical reform of the society: formation of new principles of personnel policy in the department, independent and transparent competitive mechanism of appointments to vacant positions, arrangement of system of motivation, improvement in monitoring systems, increase in the level of independence of employees in decision–making, freeing employees from the unofficial "pressure" by the leadership, organization of independent and democratic bodies of the law enforcement service – Council of prosecutors and qualification board, getting rid of not inherent functions (general supervision over the law) and increase in disciplinary responsibility. Practical significance of the obtained results allows taking the conclusions into account in further reformatting of the prosecution service to a new law enforcement structure that meets the requirements of a legal state.  Further research in this direction will contribute to the search for innovative ways of solving the problems of the reform of law enforcement system of our state.
Мета дослідження – аналіз ефективності процесів, пов’язаних з новаціями у сфері управління діяльністю прокуратури під час перебудови правоохоронної системи держави, вивчення важливих факторів переформатування та динаміка подальших змін відомства. Для досягнення мети використано комплекс методів: порівняльний, структурного аналізу, синтезу, індукції та дедукції. Проаналізовано процеси, пов’язані з перебудовою правоохоронних інститутів держави, уточнено правовий статус. Показано напрями переформатування правоохоронних інститутів держави, новації в управлінні прокурорською діяльністю під час реформування правоохоронної сфери: формування нових принципів кадрової політики відомства (незалежний та прозорий конкурсний механізм призначення на вакантні посади), упорядкування системи мотивації, підвищення рівня незалежності у прийнятті рішень, позбавлення непритаманних функцій та підвищення дисциплінарної відповідальності працівників. Зазначено, що реформи у сфері управління відомства здійснено з урахуванням міжнародного досвіду та європейських стандартів правоохоронної діяльності. Наукова новизна полягає в дослідженні новацій у сфері управління прокурорською діяльністю в період кардинального реформування суспільства: формування нових принципів кадрової політики відомства, незалежний та прозорий конкурсний механізм призначення на вакантні посади, упорядкування системи мотивації, удосконалення системи контролю, підвищення рівня незалежності працівників у прийнятті рішень, звільнення співробітників від неофіційного «тиску» керівництва, організація незалежних та демократичних органів прокурорського самоврядування – Ради прокурорів та кваліфікаційної комісії, позбавлення непритаманних функцій (загального нагляду за законністю) та підвищення дисциплінарної відповідальності.  Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що висновки можуть бути враховано в подальшому  переформатуванні прокуратури в нову правоохоронну структуру, яка відповідатиме вимогам правової держави. Подальші наукові дослідження в цьому напрямку сприятимуть пошукам інноваційних шляхів розв’язання проблем реформування правоохоронної сфери нашої держави.
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2016, 6; 123-130
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Проблеми реформування правоохоронної системи держави: інноваційний метод мотивації персоналу
Проблемы реформирования правоохранительной системы государства: инновационный метод мотивации персонала
Problems of Reforming the Law Enforcement System of the State: An Innovative Method of Motivation of Staff
Autorzy:
Slivenko, V. A.
Slivenko, A. V.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/692329.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
мотивація
інновації
стимулювання
керування
реформування
правоохоронна сфера
поліція
кадрова політика
міжнародний досвід
європейські стандарти
міжнародні експерти.
мотивация
инновации
стимулирование
управление
реформирование
правоохранительная сфера
полиция
кадровая политика
международный опыт
европейские стандарты
международные эксперты
motivation
innovation
promotion
management
reform the law enforcement sphere
the police
personnel
international experience and European standards
international experts
Opis:
Today the process of democratic transformations in this country is associated with the solution of complex political, economic, social and legal issues, one of which is the government's reorganization and optimization of the structure of its institutions. Given the socio-political and criminal situation in the country, current law enforcement bodies do not meet the requirements of the time. The process of reform of the judicial system started in 2014 in accordance with social requirements and capacities of the state. International experts noted that Ukraine as a member–state of the Council of Europe must improve its laws in accordance with European standards and apply innovative approaches during the period of problem solving. Thus it is necessary to analyze the peculiarities of the reform of the law enforcement bodies in Ukraine. The purpose of this study is to analyse the peculiarities of creation of efficient system of motivation of employees during structural transformations of the state personnel. The set scientific tasks were performed using a complex of general scientific methods: analysis, synthesis, generalization, statistical and comparative. The peculiarities of the process of restructuring of the law enforcement system were analyzed. The ways to create an efficient system of motivation of employees during the structural transformation were explored. We found the most important areas of improvement in the process of encouraging social subjects to the activities with strategic objectives in fighting crime, providing social security in the material and spiritual spheres of life of the society. The paper considers ways to create opportunities of implementation of individual abilities of employees that require a thorough study of the individual abilities and needs of each individual person to revitalize his/her activities to achieve the goals of the organization. We studied such ways of stimulating employees of law-enforcement sphere as participation in development and decision–making, implementation of the contest–based vacancy occupation, demilitarisation of special ranks, democratization of personnel policy, development of professional mobility of the civil servants. It was determined that the next stage of the reform will be creation of local police departments, which will also be arranged with regard to innovative principles of employee motivation: meeting the needs of self–expression and development; independent and transparent competitive mechanism to fill vacant posts (including top management) and the development of professional mobility. Scientific novelty of this work consists in the study of peculiarities of creation of innovative motivation of law enforcement employees in the period of radical reform of the society. Planned reforms were developed taking into consideration international, including European, standards of police activities. The practical significance of obtained results is a comprehensive study of the mechanism of gradual reformatting of state law enforcement institutions and provision of specific recommendations for improvement of the new structure that renders services of protection of public order. Further research in this direction might be focused on finding innovative ways to solve the problems of the reform of the law enforcement system of this country.
Проанализированы особенности процесса перестройки правоохранительной системы Украины. Исследованы способы создания эффективной системы мотивации работников при структурных преобразованиях. Выявлены наиболее важные направления совершенствования процесса побуждения социальных субъектов к деятельности по достижению стратегических целей в борьбе с преступностью, обеспечению социальной безопасности в материальной и духовной сферах общества. Рассмотрены способы реализации индивидуальных способностей сотрудников, предусматривающие глубокое изучение индивидуальных способностей и потребностей каждого отдельного исполнителя с целью активизации его деятельности по достижению целей организации. Исследованы такие пути стимулирования сотрудников правоохранительной сферы, как участие в разработке и принятии решений, введение конкурсного получения вакантных должностей, демилитаризация специальных званий, демократизация кадровой политики, развитие профессиональной мобильности служащих
Сьогодні процес демократичних перетворень у нашій країні пов’язаний із вирішенням складних політичних, економічних, соціальних і правових проблем, однією з яких є реорганізація уряду і оптимізація структури його установ. З огляду на соціально-політичну і криміногенну ситуацію в країні сучасні правоохоронні органи не відповідають вимогам часу. Із 2014 р. почався процес реформування судової системи відповідно до соціальних потреб і можливостей держави. Міжнародні експерти відзначили, що Україна, як держава-член Ради Європи, зобов’язана удосконалювати свої закони згідно з європейськими стандартами і використовувати інноваційні підходи під час вирішення проблем. Таким чином, необхідно проаналізувати особливості реформування правоохоронної сфери України. Метою даного дослідження є аналіз особливостей створення ефективної системи мотивації працівників під час проведення структурних перетворень державного апарату. Поставлені наукові завдання виконано із застосуванням комплексу загальнонаукових методів: аналізу, синтезу, узагальнення, статистичного та порівняльного. Проаналізовано особливості процесу перебудови правоохоронної системи Україні. Досліджено шляхи створення ефективної системи мотивації працівників у ході структурних перетворень. Виявлено найважливіші напрями вдосконалення процесу спонукання соціальних суб’єктів до діяльності із досягнення стратегічних цілей у боротьбі зі злочинністю, забезпечення соціальної безпеки в матеріальній і духовній сферах життєдіяльності суспільства. Розглянуто способи створення можливостей реалізації індивідуальних здібностей співробітників, що передбачають ґрунтовне вивчення індивідуальних здібностей і потреб кожного окремого виконавця для активізації його діяльності з досягнення цілей організації. Досліджено такі шляхи стимулювання співробітників правоохоронної сфери, як участь у розробці та прийнятті рішень, запровадження конкурсного займання вакантних посад, демілітаризація спеціальних звань, демократизація кадрової політики, розвиток професійної мобільності службовців. Визначено, що наступним етапом реформування стане створення підрозділів місцевої поліції, які також будуть організовувати з урахуванням інноваційних принципів мотивації співробітників: задоволення потреб у самовираженні та розвитку, незалежного й прозорого конкурсного механізму займання вакантних посад (включаючи керівні) і розвитку професійної мобільності. Наукова новизна роботи полягає в дослідженні особливостей створення інноваційної мотивації правоохоронців у період кардинального реформування суспільства. Заплановані реформи розроблено із урахуванням міжнародних, у т.ч. європейських, стандартів поліцейської діяльності. Практичне значення одержаних результатів полягає в комплексному вивченні механізму поступового переформатування правоохоронних інститутів держави та наданні конкретних рекомендацій щодо вдосконалення нової структури, що надає послуги з охорони громадського порядку. Подальші наукові дослідження в цьому напрямку можна спрямувати на пошук інноваційних шляхів вирішення проблем реформування правоохоронної системи нашої держави.
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2015, 5; 10-15
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Інновації у стратегічному управлінні в правоохоронній сфері у період реформування
Innovations in strategic management in law enforcement during the reform
Autorzy:
Slivenko, V. A.
Slivenko, A. V.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/980198.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
інновації
стратегічне управління
реформування
правоохоронна сфера
поліція
кадрова політика
фінансування
міжнародний досвід
європейські стандарти
громадський контроль
инновации
стратегическое управление
реформирование
правоохранительная сфера
полиция
кадровая политика
финансирование
международный опыт
европейские стандарты
общественный контроль
innovation
strategic management
reform
law enforcement sphere
the police
personnel
finance
international experience
European standards
public control
Opis:
Проанализированы процессы усиления защиты прав и свобод гражданина в Украине, требующие ускорения реорганизации структуры правоохранительной системы, уточнения сущности правового статуса правоохранительных органов, определения путей и направлений совершенствования их деятельности. Исследованы инновации в стратегическом управлении процессом реформирования правоохранительной сферы. Выявлено, что основным содержанием реформ должно стать постепенное переформатирование карательного и контролирующего государственного органа (милиции) в новую полицейскую структуру, которая будет предоставлять обществу услуги по охране общественного порядка. Определены источники финансового обеспечения стратегического управления процессом реформ. Рассмотрен механизм создания структуры местной полиции и новые принципы кадровой политики ведомства. Исследован правовой порядок создания Консультативной миссии ЕС по реформированию сектора гражданской безопасности, которая поможет воплотить европейский опыт в области стратегического управления правоохранительной системой
Система правоохоронних органів України, що є частиною виконавчої влади, за своєю організацією та діяльністю не повною мірою відповідає соціально-політичній, економічній і криміногенній ситуації в країні. На необхідності реформування правоохоронної системи відповідно до суспільних потреб і можливостей держави було наголошено ще в перші роки незалежності України й досить широко задекларовано. Оскільки розроблені концепції реформування так і не реалізували, тема статті актуальна і нині. Мета дослідження – проаналізувати ефективність процесів, пов’язаних із інноваційним стратегічним управлінням під час реформування правоохоронної системи держави; дослідити основні аспекти і фактори переформатування, а також динаміку подальших змін правоохоронних структур. Для досягнення мети застосовано комплекс методів: порівняльний, структурного аналізу, синтезу, індукції та дедукції. Розглянуто процес створення структури місцевої поліції, яку організовуватимуть та фінансуватимуть громади. Оцінено нововведення кадрової політики відомства: незалежність та прозорість конкурсного механізму зайняття вакантних посад (включаючи керівні) у поліції. Розглянуто правовий порядок розгортання діяльності Консультативної місії ЄС, яка допоможе втілити європейський досвід у сфері стратегічного управління правоохоронною системою. Наукова новизна статі полягає в дослідженні особливостей інноваційного стратегічного управління правоохоронною діяльністю в період кардинального реформування суспільства. Заплановані реформи розроблено із урахуванням міжнародних, у тому числі європейських, стандартів поліцейської діяльності. Практичне значення одержаних результатів полягає в комплексному вивченні механізму поступового переформатування «усесильного» карального державного органу (міліції) в нову поліцейську структуру, що надаватиме суспільству послуги з охорони громадського порядку. Подальші наукові дослідження доцільно спрямувати на пошук інноваційних шляхів вирішення проблем реформування правоохоронної сфери України. Бібл. 12.  
The system of law enforcement bodies of Ukraine, which is a part of the executive power, by its organization and activities does not fully match the socio–political, economic and criminogenic situation in the country. The need for reform of the law enforcement system in accordance with social needs and opportunities was stressed back in the first years of independence of Ukraine and it was widely declared. Since the developed concepts of reform have not been implemented, the subject of the article is still relevant.  The aim of the research is to analyze the efficiency of the processes associated with innovative strategic management during the reform of the law enforcement system of the state; to explore the main aspects and factors of reformatting, as well as the dynamics of future changes in the law enforcement structures. To achieve the goal, we applied a set of methods: comparative, structural analysis, synthesis, induction and deduction. The paper considers the process of creating the structure of the local police, which should be organized and financed by the local communities. We evaluated innovations in the personnel policy of the department: independence and transparency of the contest mechanism of filling in vacant posts (including leadership) in the police force. The paper studies the legal framework of the deployment of activities of the EU Advisory mission, which will help implement the European experience in the field of strategic management of the law enforcement system.  The scientific novelty of the article is in the study of the features of the innovative strategic management of the law enforcement activities in the period of radical reform of the society. The planned reforms were developed taking into account international, including European, standards of the police activity. The practical significance of the obtained results is in a comprehensive study of the mechanism of gradual reformatting of "almighty" punitive state authority (the militia) into a new police structure that will provide services of the protection of public order to the society.  Further research is advisable to focus on finding innovative ways to solve the problems of the reform of the law enforcement sphere of Ukraine.
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2015, 4; 85-92
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-6 z 6

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies