Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "epistolary" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-8 z 8
Tytuł:
Лінгвокреативність Лесі Українки в її еґо-текстах (на матеріалі епістолярію поетеси (1870-1890) та її роздумів про листи в художніх текстах)
Lesia Ukrainka’s linguistic creativity in her ego-texts (based on the poetess’s epistolary works (1870-1890) and her reflections on the letters in fiction texts)
Kreatywność językowa Łesi Ukrainki w jej ego-tekstach (na materiale spuścizny epistolarnej poetki z lat 1870-1890 oraz na podstawie analizy tekstów literackich jej autorstwa)
Autorzy:
Kosmeda, Tetiana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1877416.pdf
Data publikacji:
2019-10-24
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II. Towarzystwo Naukowe KUL
Tematy:
ego-tekst
praktyka epistolarna
spuścizna epistolarna
maniera epistolarna
„biografia językowa”
intertekstualność
idiostyl
ego-text
epistolary activity
epistolary inheritance
epistolary behavior
„language biography”
intertextuality
idiostyle
Opis:
Artykuł porusza kwestię swoistości spuścizny epistolarnej Łesi Ukrainki. Przeanalizowano jej ego-teksty, w których wyodrębniono charakterystyczne cechy kreatywności językowej poetki, specyfikę odczuwania świata itp. Takie ujęcie tematu pozwoliło prześledzić biografię „językową” poetki, jej intertekstualizm, kompetencje słowotwórcze, właściwości idiostylu epistolarnego czy wręcz cechy osobowościowe. Proces pisania listów pojawił się także w twórczości literackiej Łesi Ukrainki jako jeden z fenomenów aktywności człowieka. Szczegółowa analiza dowodzi, że właśnie na tym polu poetka przejawiała swą skłonność do eksperymentów, a także zaprezentowała swoje poglądy na temat zarówno otaczającego świata, jak i literatury i kultury.
The article focuses on the peculiarities of the epistolary inheritance of Lesia Ukrainka. Her texts have been analyzed in which the linguistic creativity of the writer has been singled out. The peculiarities of her vision of the world, her feeling of the world, L. Ukrainka’s „language” biography, the specificity of the intertextuality, the ability of the word creativity, the features of the epistolary idiostyle, the signs of the epistolary behavior, the traits of character etc. have been analyzed. The process of writing the letters was represented in her creative work in which she eulogized the epistolary activity. The letter was considered by her as a phenomenon of a human being activity. The analysis illustrates the following: the epistolary inheritance of the poetess indicates her inclination to experiments; the analysis also represents Lesia Ukrainka’s views on environment, linguistic political problems, the aspects of translation studies and culturology.
Źródło:
Roczniki Humanistyczne; 2018, 66, 7; 89-107
0035-7707
Pojawia się w:
Roczniki Humanistyczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Егоцентризм запозичень y листах Лесі Українки: вербалізація польської лінгвокультури
Egocentricism of Borrowings in Lesya Ukrainka’s Letters: Verbalization of Polish Linguoculture
Autorzy:
Космеда, Тетяна
Kowalewska, Olena
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2030518.pdf
Data publikacji:
2021
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Czytelnia Czasopism PAN
Tematy:
epistolary discourse
Lesya Ukrainka’s letters
Polonisms
types and functions of borrowings
Źródło:
Slavia Orientalis; 2021, LXX, 4; 873-888
0037-6744
Pojawia się w:
Slavia Orientalis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
ЛЕКСИЧНИЙ РЕГУЛЯТИВ ЛІС В ЕПІСТОЛЯРНИХ ТЕКСТАХ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
LEXICAL REGULATIVE FOREST IN LESYA UKRAINKA’S EPISTOLARY TEXTS
Autorzy:
Богдан, Світлана
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1041764.pdf
Data publikacji:
2019-01-30
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
regulative forest
microfield
epistolary text
language creation
regulatyw las
mikropole
tekst epistolarny
twórczość językowa
Opis:
W artykule omówiono jeden z dominujących zarówno w literackich, jak również epistolarnych tekstach Łesi Ukrainki obrazów-regulatywów las. Ustalono główne konteksty jego aktualizacji w dziedzictwie epistolarnym poetki. Przeanalizowano osobliwości modelowania przestrzeni semantycznej danego mikropola w jej indywidualnym stylu.
The article deals with the regulative forest, one of the dominant imagesregulators of not only artistic, but also Lesya Ukrainka’s epistolary texts. The main contexts of its updating in her letter heritage have been found. The peculiarities of the modelling.
Źródło:
Studia Ukrainica Posnaniensia; 2019, 7, 1; 9-18
2300-4754
Pojawia się w:
Studia Ukrainica Posnaniensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Лексичний регулятив дім в епістолярних текстах Лесі Українки й посланнях Андрея Шептицького
Regulatyw leksykalny dom w tekstach epistolarnych Łesi Ukrainki oraz listach pasterskich Andrzeja Szeptyckiego
Autorzy:
Богдан, Світлана К.
Тарасюк, Тетяна М.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/38695723.pdf
Data publikacji:
2021
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Instytut Slawistyki PAN
Tematy:
lexical regulative
concept HOME
epistolary text
pastoral letter
Lesia Ukraїnka
Andreĭ Sheptytsʹkyĭ
Opis:
This article is devoted to the features of actualisation of one of the most frequent lexical regulatives, which has a distinct archetypal character in the language paradigm of different nations and which is one of the most frequently used concepts in the functional-style system of the Ukrainian language – HOME. The study considers the actualisation of this concept in Ukrainian on the basis of lexicographic sources. It also identifies the main strands of research on the concept HOME which reveal the typological features of its explication in different languages: (1) home as an element of individual style in artistic texts; (2) home as a word stimulus in associative experiments conducted among the youth. The article is the first study investigating the common and distinctive features of the functioning of the lexical regulative dim ‘home’ in texts created by two well-known authors: Lesia Ukraїnka (epistolary texts) and Andreĭ Sheptytsʹkyĭ (pastoral letters). The analysis considers key lexemes which verbalise the concept HOME, identifies its core and peripheral nominations, and examines the functional specifics of the contexts of the occurrence of the lexemes dim/doma.
W artykule zbadano specyfikę leksykalną jednego z najczęstszych regulatywów, mających wyraźny archetypowy charakter w różnych językach i należący do najczęściej używanych konceptów w systemie funkcyjno-stylowym języka ukraińskiego – DOM. Rozpatrzono reprezentację tego konceptu w języku ukraińskim na materiale źródeł leksykograficznych; wskazano dwa główne kierunki dotychczasowych badań konceptu DOM ujawniające typologiczne cechy jego eksplikacji w językach narodowych: 1) jako elementu indywidualnego stylu w tekstach artystycznych; 2) jako słowa-klucze w eksperymentach asocjacyjnych wśród młodzieży. Po raz pierwszy przeanalizowano cechy wspólne i cechy odmienne funkcjonowania regulatywu leksykalnego dom w mowie dwóch znanych indywidualności językowych – Łesi Ukrainki (teksty epistolarne) i Andrzeja Szeptyckiego (listy pasterskie); określono podstawowe leksemy, które werbalizują koncept DOM, wyodrębniono nazwy jądrowe i peryferyjne; ustalono specyfikę funkcyjną kontekstów występowania leksemów dim/doma.
Źródło:
Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej; 2021, 56
0081-7090
2392-2435
Pojawia się w:
Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Листи Григорія Сковороди. Особистісне в контекcті універсального
The letters by Hryhoriy Skovoroda. Personal in the context of the universal
Autorzy:
Noha, Hennadii
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2157674.pdf
Data publikacji:
2022-07-28
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
Hryhoriy Skovoroda
epistolary genre
letter
Skovoroda’s philosophy
author
everyday life practices
Baroque
imaginary dialogue
recipients
Opis:
The article analyzes the letters by Hryhoriy Skovoroda, which are a striking example of the epistolary genre of his time. These texts show the development of Skovoroda’s philosophy in the sphere of everyday life practices. These works were the first to announce and develop the important moral and ethical categories of his science, formulating and testing the leading concepts of Skovoroda’s philosophical system. It’s possible to trace the peculiarities of Hryhoriy Skovoroda’s temperament through his epistolary. This method creates the effect of the living presence of the author, because of the researched philosopher’s letters. The analysis of his letters to friends of different stages of the philosopher’s life testifies to the openness and immutability of his existential principles. The style of Skovoroda’s epistolary has not undergone significant changes for several decades. It is marked by shining Baroque metaphors, wits and aphorisms, imaginary dialogue with the recipient and thinkers of different eras. They also have a noticeable tendency to combine philosophical content with a travesty form, sincerity and respect for the recipients.
Źródło:
Studia Polsko-Ukraińskie; 2022, 9; 107-121
2353-5644
2451-2958
Pojawia się w:
Studia Polsko-Ukraińskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
НАРАТИВНО-МЕНТАТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕСЕ ЕПІСТОЛЯРНОГО ТИПУ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ (Листи з Києва С. Павличко)
NARRATIVE AND MENTATIVE FEATURES OF EPISTOLARY TYPE IN MODERN UKRAINIAN LITERATURE (S. Pavlychko’s Листи з Києва)
Autorzy:
Шевченко, Тетяна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1041747.pdf
Data publikacji:
2019-06-01
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
narrative and mentative features
essay-letter
narrator
epistolary type
modern Ukrainian literature
cechy narracyjno-mentatywne
esej epistolarny
charakter epistolarny
współczesna literatura ukraińska
Opis:
Artykuł traktuje o narracyjno-mentatywnym charakterze Listów z Kijowa Salomei Pawłyczko. Wykazano, iż w esejach-listach tomu narracja przeradza się w rozważania, podobnie jak narrator — w myśliciela. Narratyw i mentatyw stają się podstawowymi składnikami struktury tekstu, uzupełniając się nawzajem i tym samym tworząc całość. Taka struktura otwiera nowe możliwości przed esejem z punktu widzenia strategii komunikacyjnych w twórczości pisarzy.
The article focuses on the narrative and mentative nature of S. Pavlychko’s Letters from Kyiv. It has been proved that the essay-letters in this collection grow into a thinking process and the narrator becomes a thinker. The narrative and mentative features become each other’s important components creating a full integrity. Such structure opens new opportunities for the essays as a discursive practice from the point of view of the communicative strategies in the works of the writers.
Źródło:
Studia Ukrainica Posnaniensia; 2019, 7, 2; 183-192
2300-4754
Pojawia się w:
Studia Ukrainica Posnaniensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Біблійність як чинник інтертекстуальності в его-текстах Тараса Шавченка
Autorzy:
Piddubna, Nataliya
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1789139.pdf
Data publikacji:
2020-08-31
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
Biblicism
biblicity
diary discourse
epistolary discourse
religious mapping of the world
language mapping of the world
language personality
бібліїзм
біблійність
щоденниковий дискурс
епістолярний дискурс
релігійна картина світу
мовна картина світу
мовна особистість
Opis:
The article presents the analysis of the peculiar use of Biblicisms of diff erent types in T. Shevchenko’s letters and diaries. As the result, the author concludes that biblicity is one of the major features of the diary and epistolary genres of the poet. It has been shown that T. Shevchenko frequently uses lexical Biblicisms both in the direct and in the metaphoric meanings enriching their semantics. T. Shevchenko’s ego-texts usually contain Biblicisms that verbalize the theme block “person”, in particular, for self-portraying or depicting other people’s behavior, traits of character, mental and physical state. They are the means of creating expressive emphasis in the text as they are used in diff erent tropes and fi gures as well as in language play. The feature of Kobzar’s letters and diaries proves the hypothesis about the close connection of language and religion, religious and language mapping of the world, the immortality of the Holy Scripture that is a constant source of lingual creativity of prominent language personality, representing their intimate sphere of work.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2020, 8; 197-206
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Наукові дослідження Миколи Битинського в Канаді
Scholarly research of Mykola Bytynsky in Canada
Autorzy:
Мазепа (Mazepa), Олександр (Oleksandr)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/51463286.pdf
Data publikacji:
2023-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
М. Битинський
герб
епістолярій
міська геральдика
територіальна геральдика
національно-державна символіка
науковий доробок
Р. Климкевич
О. Оглоблин
Українське генеалогічне і геральдичне товариство
M. Bytynsky
coat of arms
epistolary
city heraldry
territorial heraldry
national and state symbols
scholarly work
R. Klymkevich
O. Ohloblyn
Ukrainian Genealogical and Heraldic Society
Opis:
The character of Mykola Bytynsky and his activities have not yet been sufficiently studied and analyzed, although they undoubtedly deserve it. Mykola Bytynsky is an expert in the field of heraldry and the author of a number of articles and surveys devoted to the problems of city and land heraldry in the historical and ethnographic regions of Ukraine. Due to the fact that the works of M. Bytynsky are scattered in various journals of public and religious associations of the Ukrainian community abroad, his scientific heritage has not become the object of special research. The article examines and analyzes the activities of M. Bytynsky in the field of Ukrainian heraldry and vexillology in Canada. M. Bytynsky was one of the organizers of the Ukrainian Genealogical and Heraldic Society, which contributed to the popularization of heraldry among the Ukrainian community in emigration. In his scientific activity, M. Bytynsky, first of all, devoted himself to the study of the city and territorial coats of arms of Ukraine, as evidenced by the huge number of publications during the years 1953-1972. M. Bytynsky was also engaged in the study of Ukrainian heraldic terminology, in particular the divisions of the shield, the peculiarities of the use of helmets, mottos, mantles, tents and crowns. Along with explanations, he gave examples of blazoning (description) of coats of arms. Due to the ideological commitment and political motivation of the city heraldry of the time in the Ukrainian SSR, the majority of city coats of arms were created in gross violation of the basic prescriptions of theoretical heraldry. M. Bytynsky, who was a leading specialist and practical specialist in the production of coats of arms, developed a number of recommendations that have not lost their relevance to this day and are an important evidence of the strength of the coat-of-arms tradition of Ukraine. For the first time, M. Bytynsky drew attention to the problems that objectively arose during the study of Ukrainian city symbols. The elaborated epistolary of M. Bytynsky also made it possible to analyze the creative ideas and directions of the researcher’s scientific activity, as well as the socio-cultural factors that had an impact on his life and activity. First of all, attention is drawn to the correspondence of M. Bytynsky with the famous heraldist R. Klymkevich, in which the researchers discussed a number of topical problems of Ukrainian city and land heraldry. Let’s note that the letters are carriers of versatile and unique information, which contributes to the understanding of a wide range of topical issues. Due to the lack of many sources, the letters will contribute to filling in the white spots in the study of scientific activity. In view of this, they are important sources for the reconstruction of the scientific activity of researchers of auxiliary historical disciplines.
Постать Миколи Битинського та його діяльність поки ще недостатньо вивчена та проаналізована, хоч безперечно на це заслуговує. Микола Битинський – фахівець в галузі геральдики і автор низки статей та розвідок, присвячених проблемам міської і земельної геральдики історико-етнографічних регіонів України. У зв’язку з тим, що праці М. Битинського розкидані в різних часописах громадських та релігійних об’єднань української громади за кордоном, його науковий доробок «канадського» періоду життя так і не став об’єктом спеціального дослідження. У статті розглянуто та проаналізовано діяльність М. Битинського в царині української геральдики та вексилології в Канаді. М. Битинський був одним з організаторів Українського генеалогічного і геральдичного товариства, що сприяло популяризації геральдики в середовищі української громади в еміграції. Наукові дослідження М. Битинського насамперед присвячені вивченню міських і територіальних гербів України, про що свідчить значна кількість публікацій протягом 1953-1972 років. М. Битинський займався також вивченням української геральдичної термінології, зокрема поділами щита, особливостям використання шоломів і нашоломників, девізів, мантій, наметів та корон. Одночасно з роз’ясненнями він наводив приклади блазонування (опису) гербів. Через ідеологічну заангажованість і політичну вмотивованість тогочасного міського гербівництва в УРСР більшість міських гербів було створено з грубим порушенням основних приписів теоретичної геральдики. М. Битинський, який був провідним фахівцем і практичним спеціалістом з виготовлення гербів, напрацював низку рекомендацій, які не втратили своєї актуальності донині і є важливим свідченням тяглості герботворчої традиції України. М. Битинський вперше звернув увагу на проблеми, які об’єктивно постали під час вивчення української міської символіки. Опрацьований епістолярій М. Битинського також дозволив проаналізувати творчі задуми і напрямки наукової діяльності дослідника, а також соціокультурні чинники, що мали вплив на його життя і діяльність. Нпсамперед звернено увагу на листування М. Битинського з відомим геральдистом Р. Климкевичем, в якому дослідники обговорювали низку актуальних проблем української міської та земельної геральдики. Зазначимо, що листи є носіями різнобічної та унікальної інформації, яка сприяє осмисленню широкого кола актуальних питань. Через відсутність багатьох джерел, листи сприятимуть заповненню білих плям в дослідженні наукової діяльності геральдиста. З огляду на це, вони є важливими джерелами для реконструкції наукової діяльності дослідників допоміжних історичних дисциплін.
Źródło:
Copernicus Political and Legal Studies; 2023, 2, 4; 47-54
2720-6998
Pojawia się w:
Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-8 z 8

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies