Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "economic policy" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-5 z 5
    Tytuł:
    Науково-методологічні засади дослідження спеціалізації у високотехнологічних галузях
    Scientific and methodological principles of research in high-tech industries specialization
    Autorzy:
    Fedonenko, M. E.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/692445.pdf
    Data publikacji:
    2013
    Wydawca:
    Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
    Tematy:
    спеціалізація
    високі технології
    інновації
    міжнародна торгівля
    експорт
    економічна політика
    specialization
    high technology
    innovation
    international trade
    export
    economic policy
    Opis:
    Specialization in hi-tech branches is a constant subject of a political, economic and scientific discourse at national and international level. Generalization of results of theoretical approaches concerning hi-tech specialization gives the chance to expand toolkit of carrying out of such research and methodological base for development of a national policy concerning technological specialization
    Спеціалізація у високотехнологічних галузях є постійним предметом політичних,економічних та наукових дискурсів на національному та міжнародному рівні. Узагальнення результатів теоретичних підходів до високотехнологічної спеціалізації дає можливість розширити інструментарій проведення таких досліджень та методологічну базу для вироблення національної політики щодо технологічної спеціалізації.
    Źródło:
    European Journal of Management Issues; 2013, 2; 66-72
    2519-8564
    Pojawia się w:
    European Journal of Management Issues
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Тріумф Лівого Популізму В Греції: Причини Та Наслідки
    The Triumph of Left-wing Populism in Greece: Causes and Consequences
    Autorzy:
    Demenko, O.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1070489.pdf
    Data publikacji:
    2020-09-29
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    ideology
    left populism
    greece
    coalition of radical left syriza
    financial and economic policy
    ідеологія
    лівий популізм
    греція
    коаліція радикальних лівих сил сіріза
    фінансово-економічна політика
    Opis:
    The article analyzes the reasons and consequences of the spread of the ideology of left populism in Greece. It has been established that the success of the SYRIZA Coalition of Left Radical Forces, which was in power in Greece during 2015-2019, was facilitated by a number of factors. The most important among them: the popularity of leftist ideas in the social and political space of Greece; the traditions of populism inherent in most of the country’s political forces; unbalanced fiscal policy, structural macroeconomic imbalances, low statistical reliability and significant government debt; the world economic crisis of 2008-2009; deterioration of social standards and demographic indicators, the spread of unemployment; negative impact of the migration crisis; the tough position of Greece’s creditors, on whom public opinion blamed the country’s socio-economic problems. It is noted that the phenomenon of left populism in Greece was the fact that immediately after the victory in the elections, SYRIZA, sandwiched between the demands of creditors and the real state of the economy, abandoned radical left populist ideas and was forced to pursue a neoliberal economic policy. Already in 2016, the country returned to slow economic growth, and in 2018 the financial assistance program was completed. However, due to the failure to fulfill its own campaign promises, SYRIZA lost power in the 2019 elections and took a centrist place in the Greek political system. A significant merit of the SYRIZA Coalition of Radical Left Forces was the successful resolution of an almost thirty-year dispute with North Macedonia over the name of the latter. The opinion is substantiated that for Ukraine the main conclusion from the analysis of the Greek events of the early XXIst century is the realization of the fact that the complex problems of a political and socio-economic nature that face our country do not have a simple and quick solution. To achieve success, Ukraine must consistently defend its own national interests, strengthen sovereignty and independence, and pursue a balanced budgetary and financial and economic policy.
    У статті проаналізовано причини і наслідки поширення ідеології лівого популізму у Греції. Встановлено, що успіху Коаліції ліворадикальних сил СІРІЗА, яка перебувала при владі у Греції протягом 2015-2019 рр., сприяла низка чинників. Найважливіші серед них: популярність лівих ідей у суспільно-політичному просторі Греції; традиції популізму, які притаманні більшості політичних сил країни; незбалансована бюджетно-фінансова політика, структурні макроекономічні дисбаланси, низька достовірність статистичних даних та значний державний борг; світова фінансово-економічна криза 2008-2009 рр.; погіршення соціальних стандартів та демографічних показників, поширення безробіття; негативний вплив міграційної кризи; жорстка позиція кредиторів Греції, на яких суспільна думка перекладала відповідальність за соціально-економічні проблеми країни. Зазначається, що феноменом лівого популізму у Греції став той факт, що відразу після перемоги на виборах Коаліція радикальних лівих СІРІЗА, затиснута між вимогами кредиторів і реальним станом економіки, відмовилась від ліворадикальних популістських ідей і була вимушена проводити неоліберальну економічну політику. Вже у 2016 р. країна повернулася до повільного економічного зростання, а у 2018 р. була завершена програма фінансової допомоги. Проте через невиконання власних передвиборних обіцянок СІРІЗА втратила владу на виборах 2019 р. і зайняла центристське місце у політичній системі Греції. Вагомою заслугою Коаліції ліворадикальних сил СІРІЗА стало успішне вирішення майже тридцятирічної суперечки із Північною Македонією щодо назви останньої. Обґрунтовується думка, що для України головний висновок із аналізу грецьких подій початку ХХІ ст. полягає в усвідомленні того факту, що складні проблеми політичного та соціально-економічного характеру, які постали перед нашої країною, не мають простого і швидкого вирішення. Щоб досягти успіху, Україна повинна послідовно захищати власні національні інтереси, зміцнювати суверенітет і незалежність, проводити збалансовану бюджетну та фінансово-економічну політику.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2020, 12; 186-203
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Management by the Development of Small and Medium Business in Ukraine
    Управління розвитком малого та середнього бізнесу в Україні
    Autorzy:
    Boreiko, Volodymyr
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/469837.pdf
    Data publikacji:
    2018-03-01
    Wydawca:
    Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
    Tematy:
    small and medium business
    tax law
    legal protection
    investment and innovation policy
    foreign economic activity
    Opis:
    Purpose. To disclose the effectiveness of management of the development of medium and small business in Ukraine. Methods: The study uses descriptive method based on a literature review. Results: In the industrialized countries of the world, medium, small enterprises as well as business involved individuals – entrepreneurs play an important role in ensuring development of national economies. They create new jobs and are the basis for training of highly skilled managers. Therefore, these cоuntries through taxуs and other cоnditions providе favourable еnvironment for the devеlopment of small and mеdium businesses. To support small and medium enterprises in foreign countries governmental policy include their involvement into the state contracts execution, provision of loan guarantees, corporate tax rates reduction, full dismissal from income tax during first years of an enterpise performance, the introduction of accelerated depreciation of buildings, encouragement of capital investments. Understanding the important role of medium and small enterprises in ensuring the development of the country's economy has encouraged Ukrainian legislators to introduce a simplified system of taxation of small enterprises and a special regime for taxation of individuals-entrepreneurs. These changes in the Ukrainian taxation system have given impetus to the development of small and medium businesses. However, the lack of an effective regulatory policy and system of legal protection as well as an increase in the tax burden due to the financial and economic crisis do not allow such enterprises to play a key role in the Ukrainian economy. So, to stimulate the development of small and medium-sized enterprises Ukraine should not be limited to introducing a preferential taxation regime for them, but should take advantage of other countries’ experience implementation. Considering foreign experience and analysis of the small and medium business activity in Ukraine have shown that besides the preferential tax regime, many other factors such as policy of the state investments and innovations promoting, getting loans, conducting training of young leaders, assistance in establishing cooperation with large domestic enterprises, and access to international markets, as well as protection against unlawful encroachment have made significant influence on its development. Therefore, creation of favourable tax, legal, financial-credit, investment and innovation environment, involvement in state orders fulfillment and promotion of foreign economic activity should become the basis for the development of small and medium businesses and the economy of Ukraine.
    Źródło:
    Intercultural Communication; 2018, 4, 1; 229-244
    2451-0998
    Pojawia się w:
    Intercultural Communication
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Багатовекторна зовнішня політика Узбекистану як важливий засіб вирішення соціально-економічних проблем країни
    Multi-vector Foreign Policy of Uzbekistan as an Important Means of Solving the Socio-economic Problems of the Country
    Autorzy:
    Фомін, C.C.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/22676689.pdf
    Data publikacji:
    2021-12-16
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    демографічна проблема
    безробіття
    трудова міграція
    екологічна проблема
    багатовекторна зовнішня політика
    євразійська економічна інтеграція
    зона вільної торгівлі
    економічний союз
    протекціонізм
    demographic problem
    unemployment
    labour migration
    ecological problem
    multi-vector foreign policy
    Eurasian economic integration
    free trade area
    economic union
    protectionism
    Opis:
    В статті окреслені внутрішні проблеми Узбекистану, серед яких слід назвати проблему бідності, масового безробіття, нестачі сільськогосподарської землі і водних ресурсів, екологічні проблеми. Значною мірою ці проблеми обумовлені швидким зростанням населення. Узбекистан намагається  вирішити ці проблеми шляхом ліберальних ринкових реформ та багатовекторної зовнішньої політики, розвиваючи одночасно політичні та торгово-економічні відносини з різними країнами, зокрема, з Китаєм, США, Євросоюзом, Туреччиною, Південною Кореєю, Росією та іншими країнами-членами Євразійського економічного союзу (ЄАЕС). В статті показано, що обсяги торгівлі Узбекистану із західними країнами, а також обсяги західних інвестицій в економіку цієї країни в цілому залишаються, принаймні зараз, невисокими. Робиться висновок, що для США Узбекистан є цікавим головним чином в геополітичному і військово-стратегічному аспектах, особливо зараз, після виводу американських військ із Афганістану. ЄС значно більше, ніж США, зацікавлений в розвитку торгово-економічних відносин з Узбекистаном. Нова угода між Узбекистаном і ЄС про розширене партнерство і співробітництво створить більш сприятливі умови для економічного співробітництва і торгівлі, зростання європейських інвестицій в економіку Узбекистану. Проте, здається, що фактор географічної віддаленості Узбекистану від Європи не дасть можливості країнам Євросоюзу займати таке ж провідне місце в зовнішньоекономічних відносинах Узбекистану, яке зараз займають сусідні Китай, Росія та інші країни-члени ЄАЕС. Показано, що найважливішим торгово-економічним партнером Узбекистану є Китай, який розглядає Узбекистан як важливу транзитну країну, через територію якої проходять транспортні коридори для транспортування, перш за все, китайських товарів в країни Європи та інші регіони світу. Китайські інвестиції в економіку Узбекистану невпинно зростають. Євразійський економічний союз (ЄАЕС), зокрема, такі його члени як Росія і Казахстан, також є для Узбекистану найважливішим торгово-економічним партнером. Крім того, Росія є головним ринком праці для мільйонів узбецьких трудових мігрантів. В межах ЄАЕС був створений єдиний ринок праці, трудові мігранти-громадяни країн-членів ЄАЕС користуються соціальними правами країни перебування та можуть вільно пересуватися територією країн-членів ЄАЕС. Ця обставина особливо важлива для Узбекистану, який зацікавлений в покращенні умов перебування своїх трудових мігрантів. Крім того, як свідчать факти, економічна інтеграція в межах ЄАЕС не перешкоджає урядам країн-членів ЄАЕС розвивати інтенсивні політичні і економічні відносини з різними країнами. Враховуючи всю низку гострих соціально-економічних, екологічних і демографічних проблем, які стоять перед Узбекистаном, думається, що в майбутньому неможливо повністю виключати членство Узбекистану в ЄАЕС, особливо, якщо таке членство не завадить узбецькому керівництву й надалі проводити багатовекторну зовнішню політику. Парламент Узбекистану схвалив рішення брати участь в роботі ЄАЕС в якості спостерігача. В грудні 2020 р. ЄАЕС надав Узбекистану такий статус.
    The article elucidates the internal problems of Uzbekistan among which one should mention the problem of poverty, mass unemployment, shortage of arable land and water resources, serious ecological problems. To a high degree these problems have been caused by a rapid growth of population. Uzbekistan tries to solve these problems by means of liberal market reforms and the multi-vector foreign policy developing political, economic and trade relations at the same time with different countries, in particular with China, the USA, the EU, Turkey, South Korea, Russia and other countries-members of the Eurasian Economic Union (EAEU). It was shown that volumes of trade of Uzbekistan with the Western countries as well as the level of Western investments remain at least now not high. The conclusion is drawn that for the USA Uzbekistan presents the interest mainly in geopolitical, military and strategic aspects, especially now after the US troops left Afghanistan. The EU is more than the USA interested in developing the trade and economic relations with Uzbekistan. The new agreement between Uzbekistan and the EU on enlarged partnership and cooperation will create more favorable conditions for economic cooperation and trade, growth of European investments into economy of Uzbekistan. Nevertheless it seems that the factor of geographic remoteness of Uzbekistan from Europe will not make it possible for the EU countries to occupy the same place in external economic links of Uzbekistan as the countries-neighbours such as China, Russia and other countries-members of the EAEU. It is shown that China is the most important trade and economic partner of Uzbekistan. China considers Uzbekistan as the important transit country with transport corridors indispensable for transportation first of all of Chinese goods to the countries of Europe and other regions of the world. The Chinese investments into economy of Uzbekistan are constantly growing. The Eurasian Economic Union (EAEU), in particular Russia and Kazakhstan, is also the most important trade and economic partner of Uzbekistan. Besides, Russia is the biggest labour market for millions of Uzbek migrant workers. Within the EAEU the common labour market was created, migrant workers who are citizens of the countries-members of the EAEU enjoy the social rights of the country of stay and may freely move over territories of the countries-members of the EAEU. This fact is especially important for Uzbekistan which is interested in improving living conditions of its migrant workers. Besides, as the facts show, the economic integration within the EAEU does not prevent the governments of the countries-members of the EAEU from developing intensive political and economic relations with different countries. Taking into account the complex of acute socio-economic, ecological and demographic problems facing Uzbekistan it seems that in the future one cannot completely exclude the possibility of membership of Uzbekistan in the EAEU especially if such a membership does not prevent the Uzbek government from pursuing the multi-vector foreign policy. The parliament of Uzbekistan approved the decision to obtain the status of observer at the EAEU. The EAEU granted this status to Uzbekistan in December 2020.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2021, 16; 175-195
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Проблеми та перспективи розвитку Республіки Казахстан у сучасних умовах
    Problems and Prospects of Development Republic of Kazakhstan in Modern Conditions
    Autorzy:
    Demenko, O.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/51604121.pdf
    Data publikacji:
    2022
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    Центральна Азія
    Республіка Казахстан
    зовнішня політика
    російська агресія
    транзит влади
    соціально-економічна ситуація
    Central Asia
    Republic of Kazakhstan
    foreign policy
    Russian aggression
    transition of power
    socio-economic situation
    Opis:
    У статті проаналізовано особливості внутрішньої та зовнішньої політики Республіки Казахстан у сучасних умовах. Встановлено наявність складних проблем у політичному і соціально-економічному розвитку Казахстану та ускладнення геополітичної ситуації як довкола цієї країни, так і в центральноазійському регіоні загалом. З’ясовано, що президент    К.-Ж. Токаєв з метою зміцнення своїх позицій здійснює перезавантаження влади шляхом внесення змін до Конституції, проведення дострокових президентських і парламентських виборів та оновлення місцевих адміністрацій. У результаті в країні завершився процес транзиту влади, а перший президент Н. Назарбаєв втратив свій статус та вплив на політичні процеси. Встановлено, що обіцянки К.-Ж. Токаєва реалізувати програму соціально-економічних реформ, знизити корупцію, провести децентралізацію влади та відкрити громадянам більше можливостей для участі у політиці залишаються нереалізованими. Реагуючи на війну Росії проти Україні та події січня 2022 р., Казахстан оновив воєнну доктрину, у якій відтепер зроблено наголос на необхідності посилення захисту кордонів та протидії внутрішнім загрозам. У зовнішній політиці Казахстан продовжує декларувати багатовекторність і прагматизм, дотримуючись політики нейтралітету і запобігаючи власному залученню у міжнародні конфлікти. Астана прагне до пошуку нових партнерів та поглиблення вже існуючих зв’язків з іншими державами. Водночас у казахстанському суспільстві наростають сумніви щодо доцільності привілейованого становища Росії у зовнішній політиці Казахстану, з огляду на усвідомлення загроз, які надходять з боку цієї агресивної та непередбачуваної країни.
    The article analyzes the peculiarities of the domestic and foreign policy of the Republic of Kazakhstan in modern conditions. The presence of complex problems in the political and socio-economic development of Kazakhstan and the complication of the geopolitical situation both around this country and in the Central Asian region in general have been established. It was found out that President K.-Zh. Tokayev, in order to strengthen his position, is carrying out a reset of power by making changes to the Constitution, holding early presidential and parliamentary elections and updating local administrations. As a result, the process of power transition ended in the country, and the first president, N. Nazarbayev, lost his status and influence on political processes. It was established that the promises of K.-Zh. Tokayev to implement a program of socio-economic reforms, reduce corruption, decentralize power and open more opportunities for citizens to participate in politics remain unfulfilled. Responding to Russia’s war against Ukraine and the events of January 2022, Kazakhstan updated its military doctrine, which now emphasizes the need to strengthen border protection and counter internal threats. In foreign policy, Kazakhstan continues to declare multi-vector and pragmatism, adhering to the policy of neutrality and preventing its own involvement in international conflicts. Astana strives to find new partners and deepen existing ties with other states. At the same time, doubts are growing in Kazakh society about the expediency of Russia’s privileged position in Kazakhstan’s foreign policy, given the awareness of the threats coming from this aggressive and unpredictable country.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2022, 20; 116-127
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-5 z 5

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies