Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "development theory" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-3 z 3
    Tytuł:
    Сучасна українська соціолінгвістика: розвиток теорії і прикладні аспекти досліджень у працях представників Львівського соціолінгвістичного осередку
    Autorzy:
    Mytnik, Irena
    Roslyts’ka, Mar’yana
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1788626.pdf
    Data publikacji:
    2020-08-31
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    sociolinguistics
    terms
    categories
    theory development
    applied issues
    Lviv sociolinguistic circle
    соціолінгвістика
    терміни
    категорії
    розвиток теорії
    прикладні питання
    Львівський соціолінгвістичний осередок
    Opis:
    The article is devoted to some aspects of the analysis of the interaction of language and society in the modern paradigm. Its results relate to the formation of the content of such categories as “Ukrainian sociolinguistic tradition”, “periods of the development of knowledge about the social nature of language”, “sociological direction in Ukrainian linguistics”, “codifi cation”, “codifi cation on a folk basis”, “asymmetric communication situation”, “social - individual nature of family communication”, “social nature of a name”, “social functions of the Ukrainian language in the church”, “conversion to Orthodoxy of Greek Catholics”, “Ukrainization in the 20-30s of the twentieth century”. Researchers also analyze modern aspects of language-nation interaction, language-national security, the concept of “institutional language management”, “language discrimination”, “hate speech as a form of discursive discrimination”, “linguistic landscape”, informal names in the socio-group “ students”, communication in the socio-group “political elite”, etc. In general, the results obtained in the works of representatives of Lviv sociolinguistic circle contribute to the development of the terminological system and the categorical base of historical, theoretical, applied and cognitive sociolinguistics.
    Źródło:
    Studia Ucrainica Varsoviensia; 2020, 8; 149-171
    2299-7237
    Pojawia się w:
    Studia Ucrainica Varsoviensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Внесок Харківської лінгвістичної школи у становлення й розвиток теорії невербальної комунікації
    Contribution of the Kharkiv Linguistic School to the Formation and Development of Theory of Non-Verbal Communication
    Wkład charkowskiej szkoły językoznawczej w powstanie i rozwój teorii komunikacji niewerbalnej
    Autorzy:
    Осіпова, Тетяна Федорівна
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/38661035.pdf
    Data publikacji:
    2020-12-31
    Wydawca:
    Polska Akademia Nauk. Instytut Slawistyki PAN
    Tematy:
    non-verbal communication
    non-verbal communication theory
    Kharkiv linguistic school
    periodisation of the development of non-verbal communication theory
    pragmalinguistics
    discourse practice
    Opis:
    This article describes contribution of the Kharkiv linguistic school to the formation of theory of non-verbal communication (NVC) and indicates the periods of its development in Ukrainian linguistics: from the psycholinguistic research of Oleksandr Potebnia (the late nineteenth century) to modern pragmalinguistic studies. The article aims to familiarise the European scholarly community with theoretical achievements of world-class Ukrainian linguists: Oleksandr Potebnia, Leonid Bulakhovs′kyĭ, Iuriĭ Shevel′ov (Iuriĭ Sherekh, George Shevelov), who directly or indirectly formed a theory of non-verbal communication (its methodological postulates, typology of non-verbal parameters, terminology), as well as with achievements of their followers, representatives of the pragmalinguistic branch of the Kharkiv linguistic school, exploring issues of NVC theory in the framework of discourse theory. Modern Ukrainian linguists actively develop non-verbal communication theory in relation to discourse practice (theoretical, terminological, stylistic, ethnocultural, idiolectic, gender and lexicographic aspects) and declare to have worked out a methodology for a comprehensive analysis of the non-verbal communication system on the basis of oral and written Ukrainian material. However, the article draws attention to the lack of a national Ukrainian theoretical platform, uniform NVC metalanguage and research methods, and identifies this issue as the most pressing research challenge. Based on the presented conceptualisations, the article identifies five periods of the formation and development of the Ukrainian theory of NVC, as reflected in the achievements of the most well-known and the strongest school in Ukrainian linguistics: (1) the initial period: late 19th – early 20th centuries; (2) the avant-garde period: 1920s–1930s; (3) the Soviet period: 1930s–1960s; (4a) the (“post-Soviet”) diaspora period (1970s); (4b) the post-Soviet period (1990s); (5) the current period: since the early 2000s. The article also outlines research prospects in this study area.  
    Niniejszy artykuł opisuje wkład charkowskiej szkoły językoznawczej w powstanie i rozwój teorii komunikacji niewerbalnej oraz nakreśla etapy rozwoju tej teorii w ukraińskim językoznawstwie, począwszy od psycholingwistycznych badań Ołeksandra Potebni pod koniec XIX wieku aż po współczesne badania pragmalingwistyczne. Artykuł ma na celu zapoznanie europejskich badaczy z teoretycznymi osiągnięciami ukraińskich językoznawców światowej klasy: Ołeksandra Potebni, Leonida Bułachowskiego, Jurija Szewelowa (Jurija Szerecha, George’a Shevelova), którzy bezpośrednio lub pośrednio przyczynili się do sformułowania teorii komunikacji niewerbalnej (jej postulatów metodologicznych, typologii parametrów niewerbalnych, terminologii), jak również z osiągnięciami ich następców, przedstawicieli nurtu pragmalingwistycznego charkowskiej szkoły językoznawczej, badających zagadnienia teorii komunikacji niewerbalnej w ramach teorii dyskursu. Dzisiejsi językoznawcy ukraińscy aktywnie rozwijają teorię komunikacji niewerbalnej w odniesieniu do praktyki dyskursu (w aspekcie teoretycznym, terminologicznym, stylistycznym, etnokulturowym, idiolektalnym, genderowym i leksykograficznym) i deklarują stosowanie opracowanej na bazie ukraińskiego materiału ustnego i pisemnego metodologii wszechstronnej analizy systemu komunikacji niewerbalnej. Artykuł zwraca jednak uwagę na brak ogólnokrajowej platformy teoretycznej, jednolitego metajęzyka i metod badawczych, wskazując przy tym, że jej stworzenie stanowi najpilniejsze zadanie stojące przed badaczami. Na podstawie przedstawionych konceptualizacji artykuł wyróżnia pięć okresów rozwoju ukraińskiej teorii komunikacji niewerbalnej w odniesieniu do osiągnięć charkowskiej szkoły językoznawczej, najbardziej znanej i najlepszej szkoły ukraińskiego językoznawstwa: 1) okres początkowy (schyłek XIX i początek XX wieku); 2) okres awangardy (lata 20. i 30. XX wieku); 3) okres radziecki (od lat 30. do 60. XX wieku); 4a) okres „postradzieckiej” diaspory (lata 70. XX wieku); 4b) okres postradziecki (lata 90. XX wieku); 5) okres współczesny (od początku XXI wieku). Artykuł przedstawia również perspektywy badawcze na tym polu.
    Źródło:
    Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej; 2020, 55
    0081-7090
    2392-2435
    Pojawia się w:
    Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Інноваційно-інвестиційні механізми регулювання економічної безпеки держави
    Инновационно - инвестиционные механизмы регулирования экономической безопасности государства
    Innovation-investment mechanisms of regulation of economic security of the state
    Autorzy:
    Steblianko, I. O.
    Doroshkevych, V. I.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/692473.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
    Tematy:
    інновації
    інвестиції
    теорія
    траєкторія
    розвиток
    инновации
    инвестиции
    теория
    траектория
    развитие
    innovations
    investments
    theory
    trajectory
    development
    Opis:
    Цель исследования – формализовать инновационно-инвестиционные механизмы регулирования экономической безопасности государства и обосновать перспективы их развития на основе современных экономических подходов. Дизайн/метод/подход. Использованы системный подход, общенаучные методы анализа и синтеза; информационной основой является нормативно-правовая база и отчетные данные Государственной службы статистики Украины. Результаты исследования. Формализовано содержание инновационно-инвестиционных механизмов регулирования экономической безопасности государства как совокупности форм, методов, инструментов стимулирования создания, внедрения в производство и продвижения на рынок продуктовых, технологических, организационно - управленческих и других нововведений в соответствии со стратегическими приоритетами национальной безопасности. Теоретическое значение исследования. Определены приоритеты инновационно-инвестиционных механизмов регулирования экономической безопасности: организационно-правовой, финансовый, производственно-технологический, кадровый, экспертно-консалтинговый. Практическое значение исследования. Разработаны рекомендации органам государственного управления в части реализации комплекса экономических и административных мероприятий, направленных на защиту национальных интересов Украины в сфере воссоздания и сохранения отечественного научно-технического и технологического потенциала. Социальное значение исследования. Проявляется в укреплении экономической составляющей обеспечения конституционных гарантий граждан на безопасность, защиту их жизни, здоровья, чести, достоинства, неприкосновенности на основе увеличения инновационно-инвестиционного потенциала государства. Оригинальность/Ценность/Научная новизна исследования. Определены точки соприкосновения теории зависимости от траектории предыдущего развития и теории трансакционных расходов, которые будут способствовать выходу Украины из институциональной ловушки. Ограничение исследования. Несовершенство метода, выборки данных, невозможность доступа к определенным инновационно-инвестиционным механизмам при анализе состояния экономической безопасности Украины вследствие государственной тайны. Перспективы дальнейших исследований. Развивать теорию транзакционных расходов и адаптировать ее к внешнеэкономическим аспектам государственного регулирования национальной безопасности.  Тип статьи – теоретическая.
    Purpose – to formalize of innovative investment mechanisms for regulating the economic security of the state and to justify the prospects for their development on the basis of modern economic approaches. Design/Method/Approach. The research used a systematic approach, general scientific methods of analysis and synthesis; the information basis of the research is the regulatory framework and reporting data of the State Statistical Service of Ukraine. Findings. The content of innovation-investment mechanisms for regulating the economic security of the state is formulated as a set of forms, methods, instruments to stimulate the creation, introduction and promotion of product, technological, organizational, managerial and other innovations to the market in accordance with the strategic priorities of national security. Theoretical implications. The research is the definition of priority innovative and investment mechanisms for regulating economic security: organizational, legal, financial, industrial and technological, personnel, expert-consulting. Practical implications. The practical significance of the results of the research is the development of recommendations to the state administration bodies regarding the implementation of a set of economic and administrative measures aimed to protect the national interests of Ukraine in the sphere of recreating and preserving the domestic scientific, technological and technological potential. Social implications. The social significance of the research results is manifested in strengthening the economic component of ensuring the citizens' constitutional guarantees for security, protecting their lives, health, honor, dignity and immunity by increasing the state's innovative investment potential. Originality/Value. The originality of the article is to determine the tangent points of the theories of dependence on the trajectory of previous development and transaction costs that will facilitate Ukraine's exit from the institutional trap. Research limitations. The limitation of the research is the imperfection of the method, the sampling of data, the inability to access certain innovative investment mechanisms in the analysis of the economic security of Ukraine due to the state secrets. Future research. Prospects for further research are the development of the theory of transaction costs and its adaptation to the definition of foreign economic aspects of the state regulation of the national security.  Paper type – conceptual.
    Мета роботи – формалізувати інноваційно-інвестиційні механізми регулювання економічної безпеки держави та обґрунтувати перспективи їх розвитку на основі сучасних економічних підходів. Дизайн/Метод/Підхід дослідження. Застосовано системний підхід, загальнонаукові методи аналізу і синтезу; інформаційною основою є нормативно-правова база та звітні дані Державної служби статистики України. Результати дослідження. Формалізовано зміст інноваційно-інвестиційних механізмів регулювання економічної безпеки держави як сукупності форм, методів, інструментів стимулювання створення, впровадження у виробництво та просування на ринок продуктових, технологічних, організаційно-управлінських та інших нововведень відповідно до стратегічних пріоритетів національної безпеки. Теоретичне значення дослідження. Визначено пріоритети інноваційно-інвестиційних механізмів регулювання економічної безпеки: організаційно-правовий, фінансовий, виробничо-технологічний, кадровий, експертно-консалтинговий. Практичне значення результатів дослідження. Розроблено рекомендації органам державного управління в частині реалізації комплексу економічних і адміністративних заходів, спрямованих на захист національних інтересів України у сфері відтворення і збереження вітчизняного науково-технічного і технологічного потенціалу.  Соціальне значення результатів дослідження. Виявляється у зміцненні економічної складової забезпечення конституційних гарантій громадян на безпеку, захист їх життя, здоров’я, честі, гідності, недоторканості на основі зростання інноваційно-інвестиційного потенціалу держави.  Оригінальність/Цінність/Наукова новизна дослідження. Визначено точки дотику теорій залежності від траєкторії попереднього розвитку та трансакційних витрат, що сприятиме виходу України з інституціональної пастки. Обмеження дослідження. Недосконалість методу, вибірки даних, неможливість доступу до певних інноваційно-інвестиційних механізмів при аналізі стану економічної безпеки України унаслідок державної таємниці. Перспективи подальших досліджень. Розвивати теорію трансакційних витрат і адаптувати її до зовнішньоекономічних аспектів державного регулювання національної безпеки.  Тип статті – теоретична.
    Źródło:
    European Journal of Management Issues; 2017, 25, 3-4; 154-161
    2519-8564
    Pojawia się w:
    European Journal of Management Issues
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-3 z 3

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies