Temat: contacts - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Епізод з історії польсько-українських мовних контактів (іменник “гембель” ‘клопіт’)
Epizod z dziejów polsko-ukraińskich kontaktów językowych (rzeczownik “гембель” ‘kłopot’)
Autorzy:: Werbowyj, Микола
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2015602.pdf
Data publikacji:: 2021-12-13
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: міжмовні контакти
позика з польської мови
етимологія
language contacts
Polish borrowings
etymology
kontakty międzyjęzykowe
pożyczka z języka polskiego
etymologia
Opis:: У статті проаналізовані особливості входження іменника гебель ‘рубанок’ до складу української мови. Німецька назва до української потрапила через польську мову. Засвоєння чужого слова українською мовою відбувалося неоднаково у східних та західних український говірках: безпосередній неперервний контакт з польською мовою для західних говірок обмежував кількість можливих змін в іменнику, а для східних українських говірок уже опосередкований польський вплив уможливив зміни як у формі (поява секундарного сонорного), так і в семантиці слова. У результаті польсько-українських мовних контактів постав власне український іменник гембель ‘клопіт’.
Przedmiotem artykułu są cechy rozwoju rzeczownika гебель ‘strug’ w ukraińskim języku ogólnym. Jest to wyraz niemiecki, ale w języku ukraińskim stanowi pożyczkę z polszczyzny. Analizowany rzeczownik w gwarach języka ukraińskiego charakteryzuje się różnymi właściwościami fonetycznymi i semantycznymi, ponieważ na zachodzie Ukrainy wyraz pozostał niezmienny pod względem semantycznym, na wschodzie zaś – pod względem fonetycznym. W wyniku polsko-ukraińskich kontaktów językowych w ukraińskim języku ogólnym powstał wyraz гембель ‘kłopot’.
The article analyzes peculiarities of adopting the noun hembel ‘plane’ in the Ukrainian language. Though being of German origin, the name itself comes from Polish. The ways of language assimilation in the Eastern and Western Ukrainian subdialects were different: an intermediate constant contact with the Polish language limited the number of possible changes in this noun in the Western subdialects, and in the Eastern Ukrainian subdialects, an indirect Polish influence, already observed by this time, enabled changes both in its form (appearance of the secondary sonorant sound) and semantics. As a result of Polish-Ukrainian language contacts, a Ukrainian noun hembel ‘trouble’ was created.
Źródło:: TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2020, 6, Numer Specjalny; 197-214
1733-2249
Pojawia się w:: TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Етнокультурні Українсько-Литовські контакти Литовсько-Польської доби
Ethnocultural Ukrainian-Lithuanian contacts of the Lithuanian-Polish era
Autorzy:: Мартинчук (Martynchuk), Інна (Inna)
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2177882.pdf
Data publikacji:: 2022-03-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: мовні контакти
шлюбно-сімейні традиції
Литовські Статути
Литовсько-Польська доба
українці
литовці
language contacts
marriage and family traditions
Lithuanian Statutes
Lithuanian-Polish period
Ukrainians
Lithuanians
Opis:: In the course research the problems of the common political history of Ukraine, Poland and Lithuania were comprehended, first of all, the influence of the Slavic world on the process of formation of the Lithuanian state, mutual influences of historical and cultural nature. The article focuses on the cultural interethnic contacts of Lithuanians and Ukrainians. Linguistic interethnic contacts, Lithuanian-Ukrainian interactions in family and marriage traditions of Ukrainians are revealed. Within the frameworks of the study the language situation was described. It can be argued that the Rus influence was stronger here, because the so-called “Rus language” was used both in everyday life and in official records. But it posed difficulties in its linguistic interpretation, many variants for its nomination were suggested which was described in detail in the article. Numerous Lithuanians in modern Ukrainian lexicon representing various fields undoubtedly testifies to the importance of Lithuanian-Ukrainian contacts in the Middle Ages and the historical contribution of Lithuanians to the formation of the Ukrainian ethnic group. The reciprocity of Ukrainian-Lithuanian contacts is evidenced by numerous Ukrainian borrowings in the modern Lithuanian language, most of which undeniably entered the vocabulary during the time of the Grand Duchy of Lithuania. A striking example of Lithuanian-Ukrainian interaction presents such a sphere of spiritual life as marital relations. After all, in the Ukrainian lands beginning from the XVI to the first half of the XIX century Lithuanian Statutes were in force (before the introduction of new Russian legislation), to which the norms of Russkaya Pravda regulating marital and family relations in the Kyiv state were transferred. Thus, Ukrainians got their own marriage and family traditions. The institution of marriage in the Lithuanian Statutes is considered quite extensively, but to a greater extent they regulated relations between the more affluent sections of the society at that time. Meanwhile, certain norms were universal: a clear definition of marriage age, defining the rights and responsibilities of parents and relatives in creating a new family, the obligations of the groom, determining the position of women and their children, and others.
В процесі дослідження були осмислені проблеми спільної політичної історії України, Польщі та Литви, у першу чергу вплив слов’янського світу на процес становлення Литовської держави, взаємовпливи історико-культурного характеру. У статті акцентується увага на культурних міжетнічних контактах литовців та українців. Розкриваються мовні міжетнічні контакти, литовсько-українські взаємовпливи у сімейно-шлюбних традиціях українців. В межах дослідження були зроблені висновки щодо мовної ситуації. Можна стверджувати, що тут сильнішим був руський вплив, адже так звана «руська мова» використовувалася, як у повсякденному житті, так і в офіційному діловодстві. Адже вона мала труднощі у своєму лінгвістичному трактуванні, тому було запропоновано багато варіантів її найменування. Присутність в сучасній українській мові численних літуанізмів у різних галузях лексики незаперечно свідчить про вагомість литовсько-українських контактів за середньовіччя та про взаємовпливи литовців та українців у формуванні етносів. Про взаємність українсько-литовських контактів свідчать і численні українські запозичення в сучасній литовській мові, більшість з яких прийшла до неї безперечно за часів Великого князівства Литовського. Яскравим прикладом литовсько-українських взаємовпливів є така сфера духовного життя, як шлюбні відносини. Адже на українських землях з XVI – до першої половини XIX століття діяли Литовські Статути (до введення нового російського законодавства), до яких були перенесені норми «Руської правди», що регулювали шлюбні та сімейні відносини за Київської держави. Інститут шлюбу в Литовських Статутах розглянуто доволі обширно, проте в більшій мірі вони регулювали відносини між більш заможними верствами тогочасного суспільства. Водночас певні норми мали універсальний характер: чітке встановлення шлюбного віку, визначення прав і обов’язків батьків і рідних при створенні нової родини, зобов’язань нареченого, визначення становища жінки та її дітей та ін. Тобто до українців повернулися їхні власні шлюбно-сімейні традиції, які, водночас, доповнюють і збагачують духовне життя литовців.
Źródło:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 4(1); 109-120
2543-9227
Pojawia się w:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "contacts" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język