Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "cluster." wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-7 z 7
    Tytuł:
    Розвиток психотерапевтичних технологій, реабілітація та консультування учасників операцій Обєднаних сил - звіт про дослідницький проект
    Autorzy:
    Prizvanska, Roksaliana
    Ostrovska, Kateryna
    Ostrovski, Ihor
    Kovnyi, Iurii
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1398098.pdf
    Data publikacji:
    2020-12-01
    Wydawca:
    Państwowa Wyższa Szkoła Zawodowa w Koninie. Wydawnictwo
    Tematy:
    PTSD
    integrated activities
    cluster
    Opis:
    Effectiveness analysis. Application practices Report from the research project „Development of psychotherapeutic technologies, rehabilitation and counseling of participants of the Joint Forces operations”, part 3 (Grant of the Ministry of Higher Education and the Armed Forces, No. DZ/74-2019) The analysis of international and regional experiences in the workplace with foreign employees is an integral part of correcting the workforce and development of personal development. International organizations like the UNO (IOM) provide a list of underwriting services that operate with people and people with stress, due to the fact that the region or the region has its own practice of integration, integration and management of health and management. The results of the study show that the most effective tool for organizing coordinated and structured work on development is the use of the so-called the cluster approach, which is widely used in UNHCR practice, under UN coordination. The integrated commitment to Ukraine and the active employment of a number of nationals, community members and other national organizations is represented by the State of the States and local businesses. As the long-term practice shows, it is thanks to the Synergy of Multi-Vector Experiences that all parts of the cluster are possible, the goal of developing the presiding, overturning and believing well. The analysis of the results of the number of people from the UNHCR cluster in the districts of Lviv, Ivano-Frankivsk and Zakarpattia in the year 2020 shows that a person is based on other measures and has a similar and similar weight.
    Źródło:
    Konińskie Studia Społeczno-Ekonomiczne; 2020, 6, 4; 221-250
    2391-8632
    Pojawia się w:
    Konińskie Studia Społeczno-Ekonomiczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Політична урбаністика: концептуалізація предметного поля
    Pоlitical Urban Studies: Conceptualization of the Subject Feld
    Autorzy:
    Хома, Наталія
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/489275.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
    Tematy:
    city
    political urban studies
    urbanization
    government cluster
    Opis:
    Attention is drawn to the fact that nowadays urbanization is one of the most important trends of modern society development and its consequences should not be underestimated. It is emphasized that the research and forecast of the urbanization processes requires new approaches, which are, in particular, offered by the modern interdisciplinary area of political studies – political urban studies. The need for conceptualizing this new area of political science is substantiated. According to the author, the subjects of political urban studies are: a modern city in the globalized world; a person in the modern metropolis; features of the urban culture formation in the modern society; quality of the urban environment and the political ways of improving it; conflict and risk factors of the modern city’s development; urban political regimes; municipal electoral processes and the forms of urban population’s political activity; socio-political technologies in the city; modern city marketing; analysis of the urban communities as primary subjects of local government; city as the space of socio-political communication etc. Author focuses on the following issues of political urban studies: what is the modern city like (and what it should be like)? Who determines the development of cities nowadays and how to make this process for efficient and transparent? What are the factors that determine the daily life of a city with its historical heritage, which includes layers of different eras nowadays? Where the hidden potential of the city can be found and how to make the city valuable for its residents, as well as recognizable to the international community (branding)? How to organize communication and cooperation between different socio-political actors who are active in the city? Attention is drawn to the issue of cities, urbanonyms and toponyms renaming in the context of implementation of the Law of Ukraine “On the condemnation of communist and national-socialist (Nazi) totalitarian regimes in Ukraine and the prohibition of propaganda of their symbols”. The heuristic potential of political urban studies is illustrated on the example of grouping the administrative structure into government clusters. Functional differences of elements of urban landscape in different historical periods are determined. It is emphasized that modern representative architecture should be directed to the widest social inclusion, provision of new opportunities for interaction of population as well as interaction between «government - society». It is underlined that there is a tendency of uniting within a single building (block) of the highest possible number of state or local governmental authorities for optimization of the management process in view on the inclusion of architecture (so-called governmental clusters). The foreign experience of the cluster approach usage is analysed. The main formats of its application are: 1) separation of governmental cluster in structure of «old» capital, usually by having government buildings outside the historic centre or on the outskirts; 2) transposing the capital to the newly built administrative-territorial units. European experience of governmental clusters organization on the example of successful West-European projects ‒ the government blocks in Oslo and Berlin, as well as the complex of governmental buildings Lombardy in Milan is researched. Practices of Asian cities, including Sejong in South Korea, Putrajaya in Malaysia, Chandigarh in India is studied. Attention is also paid to several projects in the former Soviet Union, including: Astana in Kazakhstan and plans to construct a new Parliamentary Centre in North West Administrative District (Mnevnikovskay plain) in Moscow. It is emphasized that intention of architectural planning is not only compact grouping of administrative buildings, but also the idea of power decentralization (Georgia). The problem of the governmental block transfer from the historical part of Kyiv is also analysed. The cluster approach is defined as the best way of organizing big cities space, especially capitals.
    Źródło:
    Studia Politologica Ucraino-Polona; 2016, 6; 250-257
    2312-8933
    Pojawia się w:
    Studia Politologica Ucraino-Polona
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Трансформація етностереотипів у лінгвосвідомості українців під час російсько-української війни (на матеріалі лексеми ,,Німеччина”)
    Transformacja stereotypów etnicznych Ukraińców w czasie wojny rosyjsko-ukraińskiej (na materiale leksemu „Niemcy”)
    Transformation of ethnic stereotypes in the linguistic awareness of Ukrainians During the Russian-Ukrainian war (based on the lexeme “Germany”)
    Autorzy:
    Kondratenko, Natalia
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/31343634.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Tematy:
    Germany
    linguistic awareness
    cluster analysis
    associative experiment
    ethnostereotype
    Niemcy
    świadomość językowa
    analiza skupień
    eksperyment asocjacyjny
    etnostereotyp
    Opis:
    W artykule przedstawiono wyniki eksperymentu językowego mającego na celu określenie stereotypowego postrzegania leksemu „Niemcy” przez ukraińskich uchodźców, którzy znaleźli się poza Ukrainą po rozpoczęciu inwazji na pełną skalę. Dynamikę stereotypowych wyobrażeń o Niemczech przed i po bezpośrednim pobycie w kraju prześledzono w oparciu o metody eksperymentu asocjacyjnego i analizy skupień. Wyodrębniono główne grupy tematyczne stereotypowych wyobrażeń o Niemczech obecnych w świadomości językowej ukraińskich uchodźców: wartości, jedzenie i picie, sfera społeczna, stosunek do kraju, kultura, produkcja, ludzie, wojna, uchodźcy, lokalność, przyroda. Ujawniono, że heterostereotypy etniczne w wyniku przymusowego wyjazdu do innego kraju przekształcają się w autostereotypy, a treść grup tematycznych i pole semantyczne toponimu „Niemcy” wskazują na odpowiadające im zmiany.
    The article presents the results of a linguistic experiment, which consisted in determining the stereotypical perception of the lexeme “Germany” by Ukrainian refugees who found themselves outside Ukraine after Russia’s full-scale invasion. The dynamics of stereotypical ideas about Germany before moving to it and after their immediate stay were traced. This aspect of research was based on the methods of associative experiment and cluster analysis. As a result, the main thematic groups of stereotypical ideas about Germany present in the linguistic consciousness of Ukrainian refugees were identified. These are values, food and drinks, social sphere, attitude to the country, culture, production, people, war, refugees, locality, and nature. In conclusion, we can say that because of the forced emigration of Ukrainians, ethnic heterostereotypes are transformed into autostereotypes, and the content of thematic groups and the semantic meanings of the toponym “Germany” indicate corresponding changes.
    Źródło:
    Studia Ukrainica Posnaniensia; 2023, 11, 2; 41-55
    2300-4754
    Pojawia się w:
    Studia Ukrainica Posnaniensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Organizacyjno-finansowe mechanizmy rozwoju gospodarki innowacyjnej
    Organizational and financial arrangements of innovation development of economy
    Autorzy:
    Gusatins'kij, M. V.
    Gusatins'ka, N. A.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/321082.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Politechnika Śląska. Wydawnictwo Politechniki Śląskiej
    Tematy:
    innowacyjny rozwój gospodarczy
    mechanizmy organizacyjne i finansowe
    klaster
    innovative economic development
    organizational and financial mechanisms
    cluster
    Opis:
    W artykule przedstawiono współczesne aspekty rozwoju gospodarki innowacyjnej, pokazano strukturę handlu zagranicznego w zakresie usług związanych z działalnością naukową i źródeł finansowania działalności innowacyjnej na Ukrainie. Wskazano główne kierunki bodźców fiskalnych dla rozwoju innowacji oraz zalety klastra, jako formy innowacyjnego rozwoju gospodarki narodowej.
    In the article contains the modern aspects of innovation development of economy. Described the structure of foreign trade in services, related to scientific activities, and sources of financing of innovative activity in Ukraine. Highlighted the main directions of financial stimulation of innovation activities. In the article submitted the advantages of the cluster approach as a form of innovative development of national economy.
    Źródło:
    Zeszyty Naukowe. Organizacja i Zarządzanie / Politechnika Śląska; 2015, 83; 207-214
    1641-3466
    Pojawia się w:
    Zeszyty Naukowe. Organizacja i Zarządzanie / Politechnika Śląska
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Моделі управління показниками банку для забезпечення необхідного рівня фінансової стійкості
    Bank indicators management models for ensure of financial stability necessary leve
    Modele zarządzania wskaźnikami bankowymi dla zapewnienia niezbędnego poziomu stabilności finansowej
    Autorzy:
    Chemchykalenko, Ruslan
    Dubrovina, Vira
    Hrebenyuk, Nadiia
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/38112393.pdf
    Data publikacji:
    2020
    Wydawca:
    Wyższa Szkoła Techniczna w Katowicach
    Tematy:
    financial stability
    linear trend
    structural model
    regression model
    cluster
    stabilność finansowa
    trend liniowy
    model strukturalny
    modele regresji
    Opis:
    This article constructs linear trend models for the main indicators of the balance sheet and net profit of a state bank and determines their forecast values. The structural management model for the basic indicators of the state of bank is constructed and regression equations are used. For structural regression models, growth rates and their lag values were chosen, and lag in the 1st and 2nd time periods was used for modelling. Based on the graphical analysis, it is shown that there are dependences between the indicators of financial autonomy and indicators of return on assets and equity and two clusters are distinguished: the cluster of financial stability and the cluster of unstable financial positions of the bank. Based on the structural model and its parameters, according to the state of bank, the development of a sustainable development strategy is proposed, in which special attention should be paid to planning and forecasting key indicators, their complex functional relationships taking into account the time factor, random factors and their impact on state of bank and its financial stability.
    W artykule autorzy budują liniowy model trendu dla głównych wskaźników bilansu i zysku netto banku państwowego oraz określają ich prognozowane wartości. Skonstruowano strukturalny model zarządzania podstawowymi wskaźnikami banku państwa, w którym wykorzystuje się równania regresji. W przypadku modeli regresji strukturalnej wybrano stopy wzrostu i ich wartości opóźnienia, a do modelowania wykorzystano opóźnienie w pierwszym i drugim okresie. Na podstawie analizy graficznej wykazano, że istnieją złożone formy zależności między wskaźnikami autonomii finansowej a wskaźnikami zwrotu z majątku i kapitału oraz wyróżnia się dwa klastry: klaster stabilności finansowej oraz klaster niestabilnych pozycji finansowych banku. Zdaniem Banku Państwowego, w oparciu o model strukturalny i jego parametry, proponuje się opracowanie strategii zrównoważonego rozwoju. W której szczególną uwagę należy zwrócić na planowanie i prognozowanie kluczowych wskaźników. Ich złożonych zależności funkcjonalnych z uwzględnieniem czynnika czasu, czynników losowych oraz ich wpływu na wynik finansowy banku oraz na jego stabilność.
    Źródło:
    Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Technicznej w Katowicach; 2020, 12; 219-228
    2082-7016
    2450-5552
    Pojawia się w:
    Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Technicznej w Katowicach
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Багатозначне дієслово як аспектуальний кластер (на матеріалі полісеманта колоти)
    Czasownik polisemiczny jako klaster aspektowy (na materiale polisemantu колоти)
    Рolysemantic verb as an aspectual cluster (the polysemant колоти/stab)
    Autorzy:
    Kalko, Walentyna
    Kalko, Mykoła
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/31343566.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Tematy:
    isolative
    correlative
    aspect cluster
    imperfective
    perfective
    multiple category formation
    aspectual class
    aspect
    izolatyw
    korelatyw
    imperfektyw
    perfektyw
    polikategorialność
    klaster gatunkowy
    aspekt
    Opis:
    W artykule rozwinięta zostaje aspektologiczna koncepcja Laury Jandy. Refleksja idei tej uczonej o materiale imperfektywnych par gatunkowych prowadzi do wniosku, iż każdy czasownik polisemiczny jest potencjalnie klastrem gatunkowym. Klaster aspektowy składa się z dwóch segmentów: gatunkowego i czynnościowego. Segment gatunkowy ma trzy główne przejawy, których specyfika pozwala wyróżnić cztery rodzaje klastrów: 1) klaster polikategorialny jako integracja korelatywnych i izolatywnych imperfektywów; 2) klaster poliprefiksowy jako integracja korelatywnych i różnie prefiksowanych korelatywnych imperfektywów; 3) bi-implicative klaster jako integracja bezprefiksowego i prefiksowego imperfektywu-korelatywu ze wspólnym perfektywno-korelatywnym (tradycyjne trójki gatunkowe); 4) klaster kombinowany jako integracja dwóch lub więcej z wyżej wymienionych klastrów. Segment czynnościowy klastra aspektowego jest reprezentowany przez kombinację co najmniej trzech wariantów leksykalnych i semantycznych: jednego imperfektywu i dwóch lub więcej perfektywów należących do różnych podklas czynnościowych.
    The article represents Laura Yanda’s aspectological conception. Her conclusions prove that each polisemantic verb may be an aspect cluster. Reflections on this scholar’s ideas about the material of imperfective genre pairs leads us to the conclusion that every polysemous verb is potentially a genre cluster. An aspectual cluster consists of two segments: genre and action. The aspect segment has three main manifestations, the specificity of which makes it possible to distinguish four types of clusters. The first is a polycategorical cluster as an integration of imperfectives-correlative and imperfectives-isolative. Second, a polyprefix cluster as an integration of imperfectives-correlative and multi-prefix perfective-correlative. The third is a bi-imperfective cluster as an integration of non-prefixed and prefixed imperfective-correlatives with a common perfective-correlative (traditional species triplets). Type four is a combined cluster as an integration of two or more of the above clusters. The action segment of an aspectual cluster is represented by a combination of at least three lexical-semantic variants: one imperfective and two or more perfectives belonging to different actional subclasses.
    Źródło:
    Studia Ukrainica Posnaniensia; 2023, 11, 1; 41-53
    2300-4754
    Pojawia się w:
    Studia Ukrainica Posnaniensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Інституційне забезпечення фінансування сталого розвитку аграрної сфери України
    Institutional provision of financing the sustainable development of agrarian sector in Ukraine
    Институциональное обеспечение финансирования устойчивого развития аграрной сферы Украины
    Autorzy:
    Katan, L. I.
    Vasylieva, N. K.
    Vinichenko, I. I.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/692278.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
    Tematy:
    інституційне забезпечення
    сталий розвиток
    аграрна сфера
    фінансування
    інноваційно орієнтований кластер
    институциональное обеспечение
    устойчивое развитие
    аграрная сфера
    финансирование
    инновационно ориентированный кластер
    institutional provision
    sustainable development
    agrarian sector
    financing
    innovation-oriented cluster
    Opis:
    С ускорением глобализационных процессов прочность связи между аграрным производством и сельскими территориями растет, меняется соотношение в структуре институтов влияния в сторону финансового обеспечения сбалансированного экономического, социального и экологического развития этого сложного системного образования. Несмотря на растущий в поисковых работах исследовательский интерес к вопросам финансирования сельского хозяйства, анализ институциональных основ обеспечения финансирования устойчивого развития, которые учитывают многогранный характер институциональных механизмов его осуществления в аграрной сфере, ограничен. Цель работы – обосновать теоретико-методологические и прикладные основы институционального обеспечения финансирования устойчивого развития аграрной сферы Украины. Определены ключевые подходы к формированию институционального обеспечении финансирования устойчивого развития аграрной сферы. Считаем, что институциональное обеспечение финансирования устойчивого развития аграрной сферы – это совокупность социально-экономических, организационных и законодательных мер органов власти и субъектов хозяйствования (совокупности государственных и негосударственных институтов) в сфере финансовых отношений, которые формируют необходимые правовые, организационные и экономические условия для эффективного привлечения, накопления и использования финансовых ресурсов с целью достижения запланированного динамичного социально-эколого-экономического эффекта. Приведены составляющие институционального обеспечения финансирования устойчивого развития аграрной сферы. Проанализировано состояние аграрной сферы Украины за 2000–2013 гг. и оценена теснота связи между объемами инвестиционного обеспечения и уровнем развития национальной экономики (ВВП) и аграрной сферы (ВП с.-х). Выявлено, что рост объёмов инвестиций в основной капитал на 1 млн грн способствовал росту ВВП национальной экономики Украины на 60,9 млн грн; увеличение инвестиций в основной капитал сельского хозяйства на 1 млн грн обусловило прирост валовой продукции сельского хозяйства на 7,9 млн грн. К источникам финансирования аграрной сферы, которые имеют тесную связь с развитием аграрной сферы (коэффициент корреляции равен 0,94), относятся прямые иностранные инвестиции, но они не оказывают существенного влияния на рост валового продукта сельского хозяйства (рост на 1 млн долл. США стимулировал рост на 0,14 млн грн). В аграрной сфере инвестиционная деятельность как внутренних, так и внешних инвесторов остается второстепенной, суммы инвестированных инвестиционных ресурсов не соответствуют потребностям. Предложено создание инновационно ориентированного кластера аграрной сферы, усовершенствование как кредитного механизма, так и механизма государственного регулирования в контексте ее устойчивого развития. Ценность исследования заключается в определении тесноты связи между объемами инвестиционного обеспечения и уровнем развития национальной экономики (ВВП) и аграрной сферы (ВП с.-х). Практическое использование приведенных в этой работе рекомендаций позволит оптимизировать финансовый механизм государственной поддержки устойчивого развития аграрной сферы Украины. Перспективное направление исследований – изучение и оценка возможностей применения зарубежного опыта в оптимизации составляющих институционального обеспечения финансирования устойчивого развития аграрной сферы Украины.
    With the accelerated globalization processes, the strength of connection between agricultural production and rural territories is growing; the ratio is changing in the structure of institutions of influence towards financial provision of balanced economic, social and environmental development of this complex systemic formation. Despite the growing interest in research papers to the issues of financing agriculture, an analysis of institutional foundations for the provision of financing the sustainable development, which take into account the multifaceted nature of institutional mechanisms of its implementation in the agricultural sector, is limited. The aim of present work is to substantiate theoretical-methodological and applied principles of institutional provision of financing the sustainable development of agrarian sector in Ukraine. We defined key approaches to the formation of institutional provision of financing the sustainable development of agrarian sector. We believe that the institutional provision of financing the sustainable development of agrarian sector  is a set of socio-economic, organizational and legislative measures of state authorities and entities (collectively, public and private institutions) in the field of financial relations that form necessary legal, organizational and economic conditions for effective engagement, accumulation and application of financial resources in order to achieve a planned dynamic social-ecological-economic effect.  The components of institutional provision of financing the sustainable development of agrarian sector are presented. We analyzed the status of agricultural sector in Ukraine over 2000-2013 and evaluated the tightness of relationship between the volumes of investments and the level of development of national economy (GDP) and agricultural sector (agriculture DP). It was revealed that the growth of investment in fixed capital by UAH 1 million contributed to the GDP growth of national economy in Ukraine by UAH 60.9 million. At the same time, an increase in investments in the main capital of agriculture by UAH 1 million predetermined the increase in the gross production of agriculture by UAH 7.9 million. The sources of financing agricultural sector that are closely related to the development of agricultural sector (correlation coefficient is equal to 0.94) include foreign direct investments, but they do not exert significant impact on the growth of gross agricultural product (growth by USD 1 million stimulated increase by UAH 0.14 million). In the agricultural sector, investment activities of both domestic and foreign investors remain secondary; the amount of invested resources does not meet required volumes. We proposed to create an innovative-oriented cluster of agricultural sector, to improve credit mechanism and the mechanism of state regulation in the context of sustainable development. The value of present research consists in determining the tightness of connection between the amounts of investment provision and the level of development of national economy (GDP) and agricultural sector (agriculture DP). Practical use of recommendations, proposed in present work, on updating the draft Concept of the "State program for sustainable rural development in Ukraine through 2025" will make it possible to optimize financial mechanism of state support for sustainable development of agrarian sector in Ukraine. A promising direction of research is the study and assessment of the possibility to apply foreign experience in the optimization of components of institutional provision for financing the sustainable development of agrarian sector in Ukraine.
    Із прискоренням глобалізаційних процесів міцність зв’язку між аграрним виробництвом і сільськими територіями зростає, змінюється співвідношення в структурі інститутів впливу в бік фінансового забезпечення збалансованого економічного, соціального й екологічного розвитку цього складного системного утворення. Незважаючи на зростаючий у пошукових працях дослідний інтерес до питань фінансування сільського господарства, аналіз інституціональних основ забезпечення фінансування сталого розвитку, які враховують багатогранний характер інституціональних механізмів його здійснення у аграрній сфері, обмежений. Мета роботи – обґрунтувати теоретико-методологічні та прикладні засади інституційного забезпечення фінансування сталого розвитку аграрної сфери України. Визначено ключові підходи до формування інституційного забезпечення фінансування сталого розвитку аграрної сфери. Вважаємо, що інституційне забезпечення фінансування сталого розвитку аграрної сфери – це сукупність соціально-економічних, організаційних і законодавчих заходів органів влади та суб’єктів господарювання (сукупності державних і недержавних інститутів) у сфері фінансових відносин, які формують необхідні правові, організаційні та економічні умови для ефективного залучення, накопичення і використання фінансових ресурсів для досягнення запланованого динамічного соціально-еколого-економічного ефекту. Подано складники інституційного забезпечення фінансування сталого розвитку аграрної сфери. Проаналізовано стан аграрної сфери України за 2000–2013 рр. та оцінено тісноту зв’язку між обсягами інвестиційного забезпечення і рівнем розвитку національної економіки (ВВП) й аграрної сфери (ВП с.-г). Виявлено, що зростання обсягу інвестицій в основний капітал на 1 млн грн сприяло зростанню ВВП національної економіки України на 60,9 млн грн. У той час як збільшення інвестицій в основний капітал сільського господарства на 1 млн грн обумовило приріст валової продукції сільського господарства на 7,9 млн грн. До джерел фінансування аграрної сфери, які мають тісний зв’язок із розвитком аграрної сфери (коефіцієнт кореляції дорівнює 0,94), належать прямі іноземні інвестиції, але вони не чинять суттєвого впливу на зростання валового продукту сільського господарства (зростання на 1 млн дол. США стимулювало зростання на 0,14 млн грн). В аграрній сфері інвестиційна діяльність як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів залишається другорядною, суми інвестованих інвестиційних ресурсів не відповідають необхідним обсягам. Запропоновано створення інноваційно орієнтованого кластера аграрної сфери, удосконалення кредитного механізму та механізму державного регулювання в контексті її сталого розвитку. Цінність дослідження полягає у визначенні тісноти зв’язку між обсягами інвестиційного забезпечення і рівнем розвитку національної економіки (ВВП) та аграрної сфери (ВП с.-г). Практичне використання наведених у цій статті рекомендацій із корегування проекту Концепції «Державна програма сталого сільського розвитку України на період до 2025 року» дозволить оптимізувати фінансовий механізм державної підтримки сталого розвитку аграрної сфери України. Перспективний напрямок досліджень – вивчення та оцінка можливостей застосування іноземного досвіду в оптимізації складників інституційного забезпечення фінансування сталого розвитку аграрної сфери України.
    Źródło:
    European Journal of Management Issues; 2016, 7; 207-214
    2519-8564
    Pojawia się w:
    European Journal of Management Issues
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-7 z 7

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies