Temat: art image - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: РОЛЬ ИСКУССТBA B фOPMИPOBAHИИ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ ЛИЧНОСТИ
ROLA SZTUKI W KSZTAŁTOWANIU KULTURY EKOLOGICZNEJ OSOBISTOŚCI
THE ROLE OF ART IN THE PERSON’S ECOLOGICAL CULTURE FORMING
Autorzy:: Тарасенко, Галина
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/579410.pdf
Data publikacji:: 2014
Wydawca:: Kujawsko-Pomorska Szkoła Wyższa w Bydgoszczy
Tematy:: sztuka
kultura ekologiczna
ekologiczne światopoznanie
wielofunkcyjność twórczości artystycznej
artystyczny obraz przyrody
doświadczenie aksjologiczne
estetyka ekologiczna
kulturowo-ekologiczne przygotowanie przyszłych pedagogów
art
ecological culture
ecological outlook
multifunctional art
artistic image of nature
value experience
environmental aesthetics
cultural and ecological training of teachers
Opis:: Artykuł przedstawia teoretyczno-metodologiczne uzasadnienie roli sztuki w formowaniu ekologicznej kultury osobowości. Autor nadaje znaczącą rolę ekologicznemu paradygmatowi rozwoju procesów kulturowo-edukacyjnych we współczesnym świecie. Sztukę uważa się za pewny czynnik kształtowania światopoznania ekologicznego, jako zjawisko kulturowe, w którym fiksuje się i skoncentrowane w nim wyraża się ludzkie doświadczenie światopoglądowego samostanowienia w formach kulturowych opanowywania przyrody. Artystyczny obraz przyrody analizuje się jako potężny translator duchowego doświadczenia ludzkości, jako wynik estetycznie znaczącego i kulturowo przemyślanego projektowania aksjologicznego stosunku do bytu. W systemie wielofunkcyjności sztuki szczególnie wyróżnia się jej funkcja wychowawcza. Produkując szerokie spectrum aksjologicznych punktów orientacyjnych w relacjach z przyrodą, sztuka dzięki poznaniu milionów ludzi wraca te wartości do rzeczywistości obiektywnej jako pewne regulatory praktycznej działalności w przyrodzie. Został więc odkryty pedagogiczny potencjał estetyki ekologicznej oraz przedstawione zostało doświadczenie jego wykorzystania w celu korekcji światopoznania ekologicznego przyszłych nauczycieli.
The article presents the theoretical and methodological substantiation of the role of art in person’s ecological culture education. The author justifies ecological paradigm of cultural and educational processes development in the modern world. Art is seen as a reliable factor in the formation of ecological outlook, as a phenomenon of culture, which has captured and concentrated human experience of ideological self-expression and experience of its objectification in the cultural exploration of nature. Artistic image of nature is analyzed as a powerful translator of spiritual humanity experience, as a result of significant aesthetic values and cultural comprehended design of value attitude to life. The educational function of art is highlighted among others. The art is producing a wide range of values towards relationship to nature. Thanks to the millions of people knowledge it returns those values into the objective reality as regulators of activity in nature. The pedagogical potential of environmental aesthetics is reveals and presented as an experience of future teachers the environmental outlook correction.
Źródło:: Rocznik Naukowy Kujawsko-Pomorskiej Szkoły Wyższej w Bydgoszczy. Transdyscyplinarne Studia o Kulturze (i) Edukacji; 2014, 9; 85-105
1896-5903
Pojawia się w:: Rocznik Naukowy Kujawsko-Pomorskiej Szkoły Wyższej w Bydgoszczy. Transdyscyplinarne Studia o Kulturze (i) Edukacji
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: «Матеревбивство» як симптом мутації національної психіки під колоніально-тоталітарним пресингом (на матеріалі української лірики 1920–1930-х років)
«Killing of the mother» as a sign of national mental mutation under colonial and totalitarian pressure (illustrated on the twentieth-century ukrainian lyrics (the 1920–1930th)
Autorzy:: Шаф (Shaf), Ольга (Olga)
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2177552.pdf
Data publikacji:: 2022-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: пролетарська поезія 1920-х
міжвоєнна
емігрантська лірика
національна свідомість
колоніальність
маскулінність
маскулінна лірична свідомість
материнська
фігура
образ України
the 1920th proletarian poetry
the emigrant poetry
between two World Wars
national consciousness
colonialism
masculinity
masculine art consciousness
the maternal figure
the image of Ukraine
Opis:: The article deals with the specific art representation of moral, ethic, psychical shifts of the national masculine character in Ukrainian lyrics of the first third of XXth century. They are conveyed in particular through the masculine intention to destroy the maternal figure of Motherland. Sometimes aggressiveness and hostility expressed in the poetic texts are equal to symbolical “killing of the Mother”, if taking into consideration a convergence of the images of Mother and Motherland in poetic consciousness. The article employs analytical and structural as well as historical and typological literary techniques. The theoretical base of the investigation is postcolonial theory integrated with psychoanalysis as well as gender studies to deal effectively with such concepts as maternal figure of the Motherland, national colonial masculinity, masculine art consciousness, the notions of trauma, aggression and others as well. This theoretical direction can provide help with outlining of the “killing of the Mother” symptom as Ukrainian poets’ destructive gesture toward their Motherland represented in the 1920th proletarian poetry (Vasyl Ellan-Blakytnyi, Volodymyr Sosiura, Heo Shkurupii) and also in a number of works of emigrant poets between two World Wars (Yevhen Malaniuk, Ostap Tarnavskii and others). Diverse lyric tendencies to express the urge to kill the Mother extrapolated on the image of Ukraine are highlighted. Ethic transformation of Ukrainians poets’ patriotic feelings is predicated upon different reasons, but the common one is that they had equally suffered colonial and totalitarian pressure of Soviet Russia. The moods of depiction of Ukraine’s “death” are, on the contrary, differentiate; in the 1920th, proletarian Ukrainian poets defused the tension between Bolshevistic and nationalistic ideologies through splitting the image of Ukraine into the negative “bourgeois” one and the positive “proletarian” one. In some works of emigrant poets devaluated image of Ukraine acquires demonic “deathly” features and is dishonored as “a betrayer”.
У статті досліджується специфіка художнього відображення в українській ліриці 1920 – 1930-х років минулого століття симптоматики морально-етичних, психічних мутацій національного маскулінного характеру, що виявляється в деструктивних інтенціях щодо материнської фігури батьківщини (агресивність наративу часто еквівалентна символічному «вбивству матері» з огляду на матерналізацію образу Вітчизни в художній свідомості). В осмисленні порушеної у статті проблеми ефективними є методологічний арсенал постколоніальних студій, синтезований з гендерною критикою та психоаналізом, а також аналітико-структурний та історико-типологічний літературознавчі методи. Ключовими поняттями, на яких вибудовується теоретична база дослідження, є материнська фігура України, національна колонізована маскулінність та маскулінна лірична свідомість, концептуальної ваги набувають психоаналітичні поняття травми, агресії, лібідозного об’єкта, репараційно-деструктивних імпульсів. Застосування цього інструментарію дозволяє з психоісторичних позицій окреслити симптоматику «матеревбивства» як деструктивного синівського жесту щодо материнської фігури України, а також характер її художньої репрезентації в українській пролетарській ліриці 1920-х років (Василь Еллан-Блакитний, Володимир Сосюра, Гео Шкурупій) та міжвоєнній емігрантській поезії (Євген Маланюк, Остап Тарнавський та інші). У дослідженні з’ясовано спільні та відмінні тенденції у ліриці поетів різних стильових та ідеологічних орієнтацій по обидва боки українського кордону у відтворенні деструктивних «матеревбивчих» бажань, скерованих на образ України. Спільним чинником їхнього відтворення є травма пережитої державотворчої поразки визвольних змагань та страх тоталітарного пресингу Радянської Росії, що набирав обертів, водночас характер вираження в ліриці цього періоду «синівської» агресії різниться відповідно до ситуації колоніальної ураженості й зумовлює застосування різних поетикальних тактик, серед яких візуалізація розтерзаного «материнського тіла» України, розщеплення її образу на «буржуазну» й «пролетарську» задля послаблення напруги між більшовицькою та націоналістською ідеологією (у пролетарській поезії) та демонізація «омертвілої» України, її моральне збезчещення за «зраду» національного сина-втікача (емігрантська поезія). Новизна дослідження визначається тим, що постколоніальна, а також гендерна й психоаналітична оптика застосовується до масиву української лірики, зокрема пролетарської та емігрантської поезії 1920–1930-х років ХХ століття, уперше й актуалізує досить дражливу проблему деградації національної свідомості впритул до девальвації статусу Вітчизни від нівеляційним імперсько-тоталітарним тиском. У перспективі вивчення теми може відбуватися на значно осяжнішому літературному матеріалі й в ширшому хронологічному діапазоні.
Źródło:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 187-196
2543-9227
Pojawia się w:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "art image" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język