Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "University of" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-8 z 8
    Tytuł:
    Невідомий досі архів професора Івана Огієнка за польський період еміграції: обсяг, персоналії, проблематика кореспонденції (на матеріалах архіву Інституту національної пам’яті Польщі у Варшаві)
    Ivan Ohiienko’s Unknown Archive from the Period of Polish Emigration: Files, People, Themes (Based on the Archive of Polish Institute of National Remembrance in Warsaw)
    Autorzy:
    Tymoshyk, Mykola
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2154659.pdf
    Data publikacji:
    2020-08-26
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    Ivan Ohiienko
    University of Warsaw
    correspondence
    Warsaw-Kholm archival collection
    Ukrainian political emigration
    Ukrainian Science Institute in Warsaw
    Opis:
    The article was written on the basis of the so-called Warsaw-Kholm archives of Ivan Ohiienko – a well-known Ukrainian statesman, religious figure, and scientist, professor at the University of Warsaw in 1925–1932 – which were found in the archive of Polish Institute of National Remembrance in Warsaw and studied by the author. The documents were still considered lost during the Warsaw Uprising of 1944. The reasons for dispersing and the ways of moving this archive collection are clarified, the facts about the preservation of a part of the documents and the way they got after the war to the archive of the Ministry of Internal Affairs of Poland, and later to the archive of Polish Institute of National Remembrance in Warsaw, are presented here for the first time. The characteristics of the archive are presented in terms of the volumes, personalities, and public institutions with which the creator of the archive corresponded. The multifaceted issues of the correspondence are considered against the background of the philosophy of being an individual in the context of emigration. The activities of Ohiienko in the complex reality of emigration are analysed in several aspects: the struggle for physical survival, civil and professional assertion, and the thirst for fulfilment of his duties before he was forced to abandon the Motherland because of political reasons. The conclusions emphasise the need to resolve the issue regarding the copying of the discovered archival documents at the intergovernmental level, scientific study of them, and their first publication in Ukraine.
    Źródło:
    Studia Polsko-Ukraińskie; 2020, 7; 106-122
    2353-5644
    2451-2958
    Pojawia się w:
    Studia Polsko-Ukraińskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Нові перспективи підготовки українознавців
    New perspectives in the training of Ukrainian philologists
    Autorzy:
    Biławicz, Maria
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/31343928.pdf
    Data publikacji:
    2021-12-31
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    Зимова школа
    Кафедра україністики
    Варшавський університет
    мовознавство
    літературознавство
    культурологія
    Winter School
    Department of Ukrainian Studies
    University of Warsaw
    linguistics
    literary studies
    cultural studies
    Opis:
    Стаття присвячена заняттям у Зимовій школі, організованій Кафедрою україністики Варшавського університету, „Україна в центрі досліджень: нові напрямки і виклики”. Лекції та консультації вели провідні фахівці у галузі мовознавства, літературознавства та культурології, а слухачами стали студенти університетів Польщі та України.
    The article is dedicated to the classes in the Winter School, organized by the Department of Ukrainian Studies “Ukraine in center of investigations: new fields of study and challenges”. Classes and consultations, given by main specialists in the field of linguistics, literary and cultural studies, were enthusiastically perceived by the students of the Polish and Ukrainian universities.
    Źródło:
    Studia Ucrainica Varsoviensia; 2021, 9; 211-214
    2299-7237
    Pojawia się w:
    Studia Ucrainica Varsoviensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Ректор университета в бюрократической системе Российской империи ХІХ – начала ХХ века
    Autorzy:
    Посохов, Cергей
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/632335.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
    Tematy:
    university rector, bureaucracy of the Russian Empire, liberal bureaucracy
    ректор университета, бюрократия Российской империи, либеральная бюрократия
    Opis:
    The article deals with the inconsistency of the assessments that are encountered in the scientific literature when describing the role of the university rector as a manager. The author singles out the legal, organizational and socio-cultural aspects of the issue. To specify a number of conclusions, the results of the database analysis are used, which includes biographical information about 99 rectors of five universities of the Russian Empire (Kazan, Kiev, Moscow, Petersburg, Kharkov). In particular, a gradual increase in the Rector’s staffing rank was noted. University rectors, having entered the circle of high-ranking officials, but at the same time representing liberal circles of the university public, have become an important element of the so-called “liberal bureaucracy”.
    В статье отмечена противоречивость оценок, которые встречаются в научной литературе при характеристике роли ректора университета как управленца. Автор выделяет правовой, организационный и социокультурный аспекты проблемы. Для конкретизации ряда выводов используются результаты анализа базы данных, которая включает сведения биографического характера о 99 ректорах пяти университетов Российской империи (Казанского, Киевского, Московского, Петербургского, Харьковского). В частности, отмечено постепенное повышение табельного ранга ректора. Ректоры университетов, войдя в круг высших чиновников, но, одновременно, представляя либеральные круги университетской общественности, стали важным элементом так называемой «либеральной бюрократии».W artykule zwrócono uwagę na sprzeczność ocen, które można spotkać w literaturze naukowej przy opisie roli rektora uniwersytetu jako zarządcy. Autor wyróżnia następujące aspekty zagadnienia: prawny, organizacyjny i socjokulturowy. Do uszczegółowienia wielu wniosków wykorzystano rezultaty analizy bazy danych, która zawiera informacje o charakterze biograficznym o 99 rektorach pięciu uniwersytetów w Imperium Rosyjskim (Kazańskiego, Kijowskiego, Moskiewskiego, Petersburskiego, Charkowskiego). W szczególności zauważono stopniowy awans rektorów według tabeli rang. Rektorzy uniwersytetów, wchodząc w sfery wyższych urzędników oraz jednocześnie będąc przedstawicielami kręgów liberalnych w społeczności uniwersyteckiej, stali się ważną częścią tak zwanej biurokracji liberalnej.
    Źródło:
    Res Historica; 2017, 44
    2082-6060
    Pojawia się w:
    Res Historica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Славісти поза слов’янським світом: Америка у листах та спогадах Д. Чижевського, Ю. Шевельова та В. Вайнтрауба (1940-1950)
    Slavists Outside the Slavic World: America in Letters and Memoirs of D. Chyzhevs’kyy, Y. Shevel’ov and W. Weintraub (late 1940s – early 1950s)
    Autorzy:
    Блашків, Оксана
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/16538409.pdf
    Data publikacji:
    2022
    Wydawca:
    Polska Akademia Nauk. Czasopisma i Monografie PAN
    Tematy:
    letters
    memoirs
    image of America
    Harvard University
    Slavic Studies
    Opis:
    The articles attempts at the reconstruction of the image of America in letters and memoirs of Dmytro Chyzhevs’kyy, Yuriy Shevel’ov, and Wiktor Weintraub, East‑European scholars who after WWII greatly contributed to the formation of the image of Slavic civilization in the West. They immigrated to the US in late 1940s – early 1950s expecting Harvard to be the site for their further academic endeavours since the after – WW II Europe could not satisfy their academic needs. Interaction with the American academic community developed differently for each scholar, which had its impact on their further careers. Impressions from America and Harvard in particular in their correspondence generally testifies to the their hopes and expectations, while memoirs contain a balanced or even distanced re‑evaluation of those. Historical context within which these writings are viewed suggests that for each scholar the image of America was dynamic and different due to their age, personality, character, previous immigrant life experience, and their cultural background and academic worldview. Unlike Chyzhevs’kyy, these factors suited well Shevel’ov and Weintraub in terms of adjustment to the reality and expectations of the New World. Further study of these scholars’ biographies from this perspective seems particularly topical under the circumstances of recent reformatting of the Slavic Studies as a discipline.
    Źródło:
    Slavia Orientalis; 2022, LXXI, 4; 749-764
    0037-6744
    Pojawia się w:
    Slavia Orientalis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Українська-радянська германістика в особах: спогади проф. о. Юрія Мицика про Анатолія Зав’ялова
    Soviet Ukrainian Germanistics in Personal Dimension: Memoirs of Professor Yuri Mytsyk about Anatolii Zavialov
    Autorzy:
    Венгер, А.Г.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/22676767.pdf
    Data publikacji:
    2022-01-27
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    історик
    германістика
    Дніпропетровський університет
    кафедра
    historian
    German studies
    Dnipropetrovsk university
    department of world history
    Opis:
    У публікації представлено спогади професора о. Юрія Мицика про українського радянського германіста Анатолія Зав’ялова. Свого часу Юрій Мицик працював на одній кафедрі разом із Анатолієм Зав’яловим у період 1974–1989 рр., а з 1975 р. виконував обов’язки його заступника. Академічне життя й викладацька кар’єра історика (1960–2000-ні рр.) були пов’язані з Дніпропетровським університетом. У цей час Зав’ялов активно вивчав сучасну йому історію Німецької Демократичної Республіки, став автором багатьох статей (зокрема і в провідних академічних журналах), навчальних посібників і видав дві монографії. Він був одним із небагатьох радянських германістів, який мав відрядження не лише до Німецької Демократичної Республіки, але й за «залізну завісу». Окрім того, історик здобув досвід викладання в зарубіжних університетах. На посаді завідувача кафедри всесвітньої історії докладав зусиль, щоб сформувати в університеті дослідницький напрям з історичної германістики. Під його керівництвом захищали дисертації переважно з німецької історії ХХ ст. Частина колишніх аспірантів-германістів залишилася працювати на кафедрі, що дозволило створити потужний осередок германських студій і перетворити кафедру всесвітньої історії на центр історичної германістики. Для забезпечення можливості публікувати дослідження з німецької історії у 1973 р. на кафедрі всесвітньої історії Дніпропетровського університету було засновано збірник «Вопросы германской истории», який згодом отримав статус між вишівського. У збірнику результати досліджень публікували історики-германісти з Радянського Союзу та Німецької Демократичної Республіки. Після падіння Берлінського муру та об’єднання Німеччини вивчення історії Німецької Демократичної Республіки фактично припинилося, і Зав’ялов спрямував свою дослідницьку увагу на історію німецької діаспори України. Він став вивчати політичну історію німецьких колоній початку ХХ ст. та питання історії колонізації у цивілізаційному вимірі. Останні роки життя історика були затьмарені різким погіршенням здоров’я, зниженням наукової активності.
    The publication presents the memoirs of professor, Father Yuri Mytsyk about Soviet Ukrainian germanist Anatolii Zavialov. Yuri Mytsyk worked with Anatolii Zavialov at the same department from 1974 till 1989, and from 1975 carried out the duties of his deputy. Zavialov’s academic life and his teaching career in 1960s-2000s was connected to Dnipropetrovsk university. At that time Zavialov actively studied the contemporary history of the German Democratic Republic, he was the author of many articles, including texts in prominent scientific journals, tutorials and published two monographs. He was one of the few Soviet germanists, who had business trips not only to the German Democratic Republic, but also behind the “Iron Curtain”. Zavialov also had the experience of teaching in the universities abroad. As the head of the department of world history, Zavialov made efforts to form a research direction in historical German studies at the university. The majority of dissertations, defended under his scientific supervision, were devoted to German history of the XXth century. Some of his graduate students-germanists continued their career at the department, and it became possible to create a strong center of German studies and turn the department of world history into a center of historical germanistics. To provide the opportunities to publish research in German history, in 1973 the scientific edition “The Questions of German History” was founded at the department of world history of Dnipropetrovsk national university, later it received the status of inter-university scientific edition. Articles here were published by historians-germanists from Soviet Union and the German Democratic Republic. After the fall of the Berlin Wall and the reunification of Germany, the study of the history of the German Democratic Republic went bankrupt and Zavialov turned to the history of German diaspora in Ukraine. He focused on political history of the German colonies at the beginning of the XXth century and the questions of the history of colonization in civilizational dimension. The last years of the historian`s life were over shadowed by a sharp deterioration of health and decline in scientific activity.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2022, 17; 197-228
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Військова Кафедра Львівського Університету: просопографічна реконструкція (1944–1991)
    Autorzy:
    Shelestak, Larysa
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/46122272.pdf
    Data publikacji:
    2021-11-20
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    Lviv University
    Military Department
    prosopographic research
    teaching staff
    officers of the military department
    military education
    Opis:
    This is a study based on archival materials and systematized biographical information about the teachers of the military department, who worked there since its establishment in 1944 up to its disbandment during 1991–1993. The article shows features and specifics of the teaching staff of the military department of the University of Lviv, which were caused by the reforms of military education in the Soviet Union. The prosopographic method, which is used in the research, allows us to learn the different aspects of the activities in the military department. It demonstrates changes in the teaching staff throughout the existence of the department.
    Źródło:
    Studia Interkulturowe Europy Środkowo-Wschodniej; 2021, 14; 72-95
    1898-4215
    Pojawia się w:
    Studia Interkulturowe Europy Środkowo-Wschodniej
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Система регулювання трудової діяльності науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів України в умовах обмеженого фінансування
    Autorzy:
    Новіков, В.М.
    Ломоносов, А.В.
    Ломоносова, О. Е.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2151143.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji Humanum
    Tematy:
    higher educational institutions
    academic staff
    the regulation of workload
    reserves of reducing the number of the academic staff positions
    academic staff labor costs
    university costs
    the labor intensity of teaching
    the standard number of students per one full-time academic staff position
    Opis:
    The necessity of establishing the academic staff workload regulation system at higher educational institutions of Ukraine, which is particularly relevant in conditions of limited funding for higher education has been shown. The system structure and the characteristics of its basic components have been given. This system is sufficient to create a powerful information base for the preparation and management decision making concerning the planning and organization of educational process, as well as to analyze and assess the impact of management decisions on the value of academic staff labor costs and university costs as a whole.
    Źródło:
    Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne; 2017, 3(20); 119-134
    1730-0266
    Pojawia się w:
    Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Концептуальний аспект програм обміну як чинника інтеграції України у світовий науковий простір
    The Conceptual Aspect of Exchange Programs as a Factor of Ukraine’s Integration into the World Scientific Space
    Autorzy:
    Федина-Дармохвал, Володимира
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/16539097.pdf
    Data publikacji:
    2022-06-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    академічна мобільність
    підвищення кваліфікації
    міжкультурне співробітництво
    партнерство вищих навчальних закладів
    викладач університету
    форми академічної мобільності
    academic mobility
    intercultural cooperation
    partnership of higher educational institutions
    university teacher
    forms of academic mobility
    professional development
    Opis:
    The domestic system of higher education is undergoing a path of renewal, aimed at the internationalization of higher education and cultural integration of teachers from different countries, improving the quality of higher education according to international educational standards. The integration of Ukraine’s higher education into the world educational space and the consequent development of international human capital exchange need to be modernized, including the system of academic mobility in the higher education system. Every year academic mobility programs expand the number of participants, both at the expense of domestic and foreign higher education institutions. Academic mobility is one of the most important aspects of integrating Ukrainian higher education institutions into the international educational space and a factor in the personal and professional development of teachers, as it puts him in the analysis and solution of life situations from their own and other cultures. At the same time, academic mobility is important for the personal and professional development of the teacher, as it puts him in the conditions of analysis and solution of life situations from the standpoint of their own and other cultures. This promotes the development of the ability to think in a comparative aspect; the ability to choose ways of interaction taking into account the peculiarities of another culture; readiness for intercultural communication; deepens knowledge of another culture. Participation of teachers in academic mobility programs gives them the opportunity to improve their skills, constantly develop professionally, get acquainted with teaching methods at universities abroad, develop personal and professional potential. In Ukraine, the academic mobility of research and teaching staff is regulated by legislation and includes a corresponding update of state legislation on higher education (Law of Ukraine «On Higher Education», Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine «Regulations on the exercise of the right to academic mobility»).
    Вітчизняна система вищої освіти проходить шлях оновлення, спрямованого на інтернаціоналізацію вищої освіти та культурну інтеграцію викладачів різних країн, підвищення якості вищої освіти за міжнародними освітніми стандартами. Інтеграція вищої освіти України у світовий освітній простір та подальший розвиток міжнародного обміну людським капіталом потребує модернізації, у тому числі системи академічної мобільності у системі вищої освіти. З кожним роком програми академічної мобільності розширюють кількість учасників, як за рахунок вітчизняних, так і закордонних вищих навчальних закладів. Академічна мобільність є одним із найважливіших аспектів інтеграції українських вищих навчальних закладів у міжнародний освітній простір та чинником особистісного та професійного розвитку викладача, оскільки ставить його до аналізу та вирішення життєвих ситуацій з власної та інших культур. Водночас академічна мобільність є важливою для особистісного та професійного розвитку педагога, оскільки ставить його в умови аналізу та вирішення життєвих ситуацій з позиції власної та інших культур. Це сприяє розвитку вміння мислити в порівняльному аспекті; вміння обирати способи взаємодії з урахуванням особливостей іншої культури; готовність до міжкультурної комунікації; поглиблює знання про іншу культуру. Участь викладачів у програмах академічної мобільності дає їм можливість підвищувати свою кваліфікацію, постійно розвиватися професійно, знайомитися з методикою викладання в університетах за кордоном, розвивати особистісний та професійний потенціал. В Україні академічна мобільність науково-педагогічних працівників регулюється законодавством і включає відповідне оновлення державного законодавства про вищу освіту (Закон України «Про вищу освіту», постанова Кабінету Міністрів України «Положення про здійснення право на академічну мобільність»).
    Źródło:
    Viae Educationis; 2022, 2; 125-135
    2956-2856
    Pojawia się w:
    Viae Educationis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-8 z 8

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies