Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "Ukrainians;" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-10 z 10
    Tytuł:
    Українство в Польщі як об’єкт енциклопедично-біографічних студій
    Ukrainians in Poland as a subject of encyclopedias and biography sources
    Autorzy:
    Syrnyk, Jarosław
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/32062573.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of Encyclopedic Research
    Tematy:
    Ukrainians in Poland
    Association of Ukrainians in Poland
    Ukrainian Social and Cultural Society
    Operation Vistula
    Opis:
    The article briefly reviews the representatives of the Ukrainian community in Poland with an emphasis on the post-war period, when many Ukrainians ended up in a neighboring state due to the Second World War, and especially due to the deportation of a part of Ukrainians from their ethnic lands caused by the Operation Vistula. The author shows, Ukrainians in Poland did not undergo complete assimilation, on the contrary, Ukrainians have preserved their national identity. Figures who, thanks to their actions and works, contributed to the unification of Ukrainians, contributed to the unification of Ukrainians, the preservation of the Ukrainian language, education, culture, and traditions, can be considered prominent representatives of the Ukrainian people, and therefore should be the focus of attention of specialists in encyclopedia practice and biography studies. The state of academic studies of Ukrainian figures in Poland is outlined as well. The article content is presented by the chronological principle. The author also resorts to grouping personalities according to their social and political activities, belonging to this or that society or other Ukrainian minority groups.
    Źródło:
    Енциклопедичний вісник України; 2023, 15; 25-33
    2706-9990
    2707-000X
    Pojawia się w:
    Енциклопедичний вісник України
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Пасічницькі замовляння у світоглядній традиції українців: магічна влада слова
    Bee-keepers’ Spell in Ukrainians’ World-View Practice: the Magical Power of a Word
    Autorzy:
    Мовна, Уляна
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/635982.pdf
    Data publikacji:
    2012
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Tematy:
    spell
    bee-keeping
    folklore text
    world-view
    word
    action
    thinking
    utilitarian
    Ukrainians
    Opis:
    The article is exposing some results of the study in bee-keepers’ spell as a featuring trait of Ukrainians’ world-view practice; the present research is the first work of such a kind in the home ethnology. The spell belongs to that sort of ritual text that might be characterized by a vivid and most active speech with its fully evident magical strength. Spell as a genre of folklore refers to peculiar items owing to its archaic nature as well as to utilitarian functionalism, especially verbal destination, unity of sacral and profane articulation. The world-view ground of spell has been always heterogeneous as that originated and developed through the ages  with  fixing  so  prime  of  human world-consciousness  as  historically  later  (Christian) epistemological and axiological picture of the reality. In the paper the bee-keepers’ spell has been  considered  because  of  its  religious  and magical  contents  that  has  quite  significant spread so in everyday bee-keeping practice (occasional aspect), as in the contents of yearly religious  festivals  (the  calendar  one).  The  aim  of  bee-keepers’  spell  has   been  getting a concrete practical result, i.e. successful functioning of apiary. 
    Źródło:
    Poznańskie Studia Slawistyczne; 2012, 3
    2084-3011
    Pojawia się w:
    Poznańskie Studia Slawistyczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Народно-сценічні танці українців Закарпаття в сучасному соціомистецькому просторі
    Autorzy:
    Tymczuła, Andrij Wasyłowicz
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2130900.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji Humanum
    Tematy:
    choreographic art
    folk-stage dances
    Ukrainians of Transcarpathia
    folk traditions
    ethnophobic festivals
    choreographic vocabulary
    Opis:
    The article analyzes the priority directions of development of folk-stage dance in the works of Trans- carpathian choreographers-producers; the creative and ethnographic activity of dance groups aimed at the revival of ancient folk dances is researched; the role of international and regional ethno- and folklore festivals in preserving authentic musical and choreographic art; the strategies of creation of modern decorations of famous folk-stage dances of Ukrainians of Transcarpathia are analyzed.
    Źródło:
    Humanum. Międzynarodowe Studia Społeczno-Humanistyczne; 2018, 3(30); 55-63
    1898-8431
    Pojawia się w:
    Humanum. Międzynarodowe Studia Społeczno-Humanistyczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Obraz Ukraińca i Rosjanina w ukraińskiej kinematografii
    Autorzy:
    Хруль, Еміль
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/681421.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
    Tematy:
    stereotypes of Ukrainians and Russians
    The Last Moskal (Oстанній москаль) TV series
    cultural scripts
    Ukrainian/Russian comicality
    Opis:
    The article examines the stereotyped image of Ukrainians and Russians revealed in The Last Moskal TV series (2015). The Ukrainian production contains a wide variety of stereotypes and cultural scripts and thus presents a potent opportunity to analyse contemporary popular symbols and plots of the Russian-Ukrainian cultural discourse.
    W artykule przedstawione zostały obrazy Ukraińca i Rosjanina na podstawie współczesnego serialu ukraińskiego Ostatni Moskal. W obrazach tych zawarta jest duża liczba  stereotypów i skryptów kulturowych. Autor artykułu stwierdza, iż współcześni ludzie odeszli od słowa pisanego  i zwrócili się ku kinematografii, co przyczyniło się do tego, że jest ona istotnym kluczem do analizy kultury współczesnego społeczeństwa.
    Źródło:
    Zeszyty Cyrylo-Metodiańskie; 2015, 4
    2449-8297
    Pojawia się w:
    Zeszyty Cyrylo-Metodiańskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Етнополітичні процеси у Словаччині (1989–1995 рр.)
    Ethnopolitical Processes in Slovakia (1989-1995)
    Autorzy:
    Almashiy, Volodymyr
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/22676697.pdf
    Data publikacji:
    2023-11-20
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
    Tematy:
    східнословацький регіон
    коаліція
    угорська національна меншина
    угорські політичні партії
    ромська спільнота
    українці
    Союз русинів-українців Чехословаччини
    Піддуклянська демократична громада
    Піддуклянський громадянський форум
    East Slovak Region
    coalition
    Hungarian national minority
    Hungarian political parties
    Roma community
    Ukrainians
    Union of Rusyns-Ukrainians of Czechoslovakia
    Podduklianske Democratic Community
    Podduklianske Civic Forum
    Opis:
    У статті вперше в українській історіографії висвітлюються передумови, зародження, утворення й започаткування роботи політичного суб’єкта українського населення Словацької Республіки – Піддуклянської демократичної громади (початкова назва – Піддуклянський громадянський форум), вказуються завдання партії. ПДГ орієнтувала свою діяльність на розв’язання політично-економічних, соціальних, національно-культурних проблем українського населення Пряшівщини. Одночасно констатується активізація політичної діяльності представників угорської національної меншини, наслідком чого стало утворення угорських політичних партій у Словаччині, які почали виникати відразу після розпаду комуністичного режиму. Відзначається, що угорські політичні суб’єкти у Словаччині, в результаті виборів 1990, 1992, 1994 рр., мали своїх представників у парламенті, що давало їм можливість брати активну участь у політичному житті держави. Вказується на те, що на рівні словацького загальнодержавного та регіонального політикуму була представлена також ромська спільнота. Проте ромським політичним партіям так і не вдалося здобути вагомої підтримки електорату й бути представленими у словацькому парламенті.
    This article provides the first overview in Ukrainian historiography of the preconditions, emergencу, establishment and initiation of the activities of a political entity representing the Ukrainian population of the Slovak Republic – the Podduklianske Democratic Community (hereinafter referred to as the PDC, original name: Podduklianske Civic Forum). The PDC collaborated with the Regional Government in Prešov, primarily in the socio-economic sphere, and outlined the party’s objectives. The PDC is aimed to address political, economic, social, and national-cultural issues of the Ukrainian population in the Prešov region. At the same time, there is a recognition of the increased political activity of representatives of the Hungarian national minority in Slovakia, resulting in the formation of Hungarian political parties in Slovakia, which emerged immediately after the collapse of the communist regime. It is noted that Hungarian political entities in Slovakia had their representatives in Parliament as a result of the elections in 1990, 1992, and 1994, which allowed them to actively participate in the political life of the state. The positive aspect of the activities of Hungarian political parties in Slovakia was that different party platforms did not prevent them from creating an electoral coalition. It is mentioned that the Roma community was also represented at the level of the Slovak national and regional political arena. However, Roma political parties failed to gain significant electoral support and representation in the Slovak Parliament.
    Źródło:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2023, 32; 202-219
    2411-345X
    2415-7198
    Pojawia się w:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Виселені, але з почуттям своєї гідності. Приклад української спільноти з Валча
    Autorzy:
    Трохановський, Аркадій
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1789224.pdf
    Data publikacji:
    2019-12-06
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    Акція Вісла
    асиміляція
    Валецька Земля
    Українці
    ГрекоКатолицька Церква
    ідентичність
    душпастир
    ансамблі
    Greek Catholics
    Church
    the Land of Wałcz
    Ukrainians
    priest
    assimilation
    identity
    Opis:
    The Ukrainians were displaced in 1947. The number of 2734 people were displaced to the the vicinity of Wałcz. The Greek Catholic church was considered illegal in Poland. The Greek Catholic parish in Wałcz, which was established only in 1959, played an important role in shaping religious and national consciousness among Ukrainians on the Land of Wałcz. In 1959 Teodor Markiw, priest begins his pastoral work. The Greek Catholic parish was a pillar in the fi ght against national and religious assimilation for the displaced Ukrainian population from the “Vistula” campaign. The Ukrainian community was going through various stages of its existence, among others: a period without specifi c forms of religious worship – the believers without a parish, pastoral activity and integration of a dispersed community. The Greek Catholic parish helps break down various stereotypes. The Ukrainian community in Wałcz keeps in close contact with Ukraine. The article shows the presents activity of the parish on two levels: religious and national.
    Źródło:
    Studia Ucrainica Varsoviensia; 2019, 7; 161-171
    2299-7237
    Pojawia się w:
    Studia Ucrainica Varsoviensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Етнокультурні Українсько-Литовські контакти Литовсько-Польської доби
    Ethnocultural Ukrainian-Lithuanian contacts of the Lithuanian-Polish era
    Autorzy:
    Мартинчук (Martynchuk), Інна (Inna)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2177882.pdf
    Data publikacji:
    2022-03-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    мовні контакти
    шлюбно-сімейні традиції
    Литовські Статути
    Литовсько-Польська доба
    українці
    литовці
    language contacts
    marriage and family traditions
    Lithuanian Statutes
    Lithuanian-Polish period
    Ukrainians
    Lithuanians
    Opis:
    In the course research the problems of the common political history of Ukraine, Poland and Lithuania were comprehended, first of all, the influence of the Slavic world on the process of formation of the Lithuanian state, mutual influences of historical and cultural nature. The article focuses on the cultural interethnic contacts of Lithuanians and Ukrainians. Linguistic interethnic contacts, Lithuanian-Ukrainian interactions in family and marriage traditions of Ukrainians are revealed. Within the frameworks of the study the language situation was described. It can be argued that the Rus influence was stronger here, because the so-called “Rus language” was used both in everyday life and in official records. But it posed difficulties in its linguistic interpretation, many variants for its nomination were suggested which was described in detail in the article. Numerous Lithuanians in modern Ukrainian lexicon representing various fields undoubtedly testifies to the importance of Lithuanian-Ukrainian contacts in the Middle Ages and the historical contribution of Lithuanians to the formation of the Ukrainian ethnic group. The reciprocity of Ukrainian-Lithuanian contacts is evidenced by numerous Ukrainian borrowings in the modern Lithuanian language, most of which undeniably entered the vocabulary during the time of the Grand Duchy of Lithuania. A striking example of Lithuanian-Ukrainian interaction presents such a sphere of spiritual life as marital relations. After all, in the Ukrainian lands beginning from the XVI to the first half of the XIX century Lithuanian Statutes were in force (before the introduction of new Russian legislation), to which the norms of Russkaya Pravda regulating marital and family relations in the Kyiv state were transferred. Thus, Ukrainians got their own marriage and family traditions. The institution of marriage in the Lithuanian Statutes is considered quite extensively, but to a greater extent they regulated relations between the more affluent sections of the society at that time. Meanwhile, certain norms were universal: a clear definition of marriage age, defining the rights and responsibilities of parents and relatives in creating a new family, the obligations of the groom, determining the position of women and their children, and others.
    В процесі дослідження були осмислені проблеми спільної політичної історії України, Польщі та Литви, у першу чергу вплив слов’янського світу на процес становлення Литовської держави, взаємовпливи історико-культурного характеру. У статті акцентується увага на культурних міжетнічних контактах литовців та українців. Розкриваються мовні міжетнічні контакти, литовсько-українські взаємовпливи у сімейно-шлюбних традиціях українців. В межах дослідження були зроблені висновки щодо мовної ситуації. Можна стверджувати, що тут сильнішим був руський вплив, адже так звана «руська мова» використовувалася, як у повсякденному житті, так і в офіційному діловодстві. Адже вона мала труднощі у своєму лінгвістичному трактуванні, тому було запропоновано багато варіантів її найменування. Присутність в сучасній українській мові численних літуанізмів у різних галузях лексики незаперечно свідчить про вагомість литовсько-українських контактів за середньовіччя та про взаємовпливи литовців та українців у формуванні етносів. Про взаємність українсько-литовських контактів свідчать і численні українські запозичення в сучасній литовській мові, більшість з яких прийшла до неї безперечно за часів Великого князівства Литовського. Яскравим прикладом литовсько-українських взаємовпливів є така сфера духовного життя, як шлюбні відносини. Адже на українських землях з XVI – до першої половини XIX століття діяли Литовські Статути (до введення нового російського законодавства), до яких були перенесені норми «Руської правди», що регулювали шлюбні та сімейні відносини за Київської держави. Інститут шлюбу в Литовських Статутах розглянуто доволі обширно, проте в більшій мірі вони регулювали відносини між більш заможними верствами тогочасного суспільства. Водночас певні норми мали універсальний характер: чітке встановлення шлюбного віку, визначення прав і обов’язків батьків і рідних при створенні нової родини, зобов’язань нареченого, визначення становища жінки та її дітей та ін. Тобто до українців повернулися їхні власні шлюбно-сімейні традиції, які, водночас, доповнюють і збагачують духовне життя литовців.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 4(1); 109-120
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Громадсько-політичний та національний активізм полонених вояків-українців у таборі Вецляр, Німеччина, 1917 р.: зміст і форми (за матеріалами часопису «Громадська Думка»)
    Social, Political and National Activism of Captured Ukrainian Soldiers in the Wetzlar Camp, Germany, 1917: Content and Forms (Based on the Materials of the “Public Opinion” Magazine)
    Autorzy:
    Kudryachenko, Andriy
    Sribnyak, Ihor
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/22676870.pdf
    Data publikacji:
    2023-11-20
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
    Tematy:
    полонені українці
    активізм
    часопис «Громадська Думка»
    Союз визволення України
    табір Вецляр
    Німеччина
    captured Ukrainians
    activism
    “Public Opinion” magazine
    Union for the Liberation of Ukraine
    Wetzlar camp
    Germany
    Opis:
    Метою статті є проведення аналізу різних проявів громадсько-політичного та національного активізму полонених вояків-українців у таборі Вецляр протягом 1917 р., коли українська таборова громада справляла визначальний вплив на всі сторони життя таборян та найефективніше виконувала свою головну місію – формування в полонених українців виробленого національного світогляду. Методологія дослідження передбачала використання проблемно-хронологічного, конкретно-історичного та порівняльно-ретроспективного методів, поєднання яких і дозволило розкрити зазначену проблему. Наукова новизна полягає у висвітленні різних аспектів активізму полонених українців на основі використання матеріалів таборової преси. Полонені табору Вецляр у 1917 р. мали можливість виявляти свій активізм у багатьох сферах таборового життя, зокрема – беручи участь у вічах і виборах до представницьких органів української громади в таборі Вецляр, вступаючи до лав політично заангажованих товариств («Воля», «Самостійна Україна», «Січ» або допомагаючи розбудові українського шкільництва на волинських землях шляхом своїх пожертв. Це своєю чергою впливало на зміну світоглядних орієнтирів полонених, яких переставали влаштовувати культурницько-автономістські гасла для України, натомість вони заявляли про свою відданість самостійницьким ідеалам. Особливо яскраво це проявило себе в ініціативі вручення О. Скоропису-Йолтуховському додаткового «мандату» із жаданням доручити вирішення долі України не російським, а національним (українським) установчим зборам. Регулярне прочитання матеріалів таборового часопису «Громадська думка» теж було одним із способів формування активної проукраїнської громадянської позиції – завдяки зосередженості видання на подіях громадсько-політичного життя в Україні та Росії. Водночас газета намагалася висвітлювати всі значущі новини з обширу життєдіяльності української громади у Вецлярі, що створювало в таборян відчуття приналежності до таборового простору. Завдяки тому, що газета регулярно публікувала повідомлення про заплановані в таборі національні, політичні, благодійні акції, а також інформувала про зміст на наслідки роботи виборних органів таборової громади, полонені українці відчували себе невід’ємною частиною українського соціуму, здатного розбудувати власне національне життя навіть у непростих умовах полону.
    The purpose of the article is to analyze various manifestations of social, political and national activism of captured Ukrainian soldiers in the Wetzlar camp during 1917, when the Ukrainian camp community exerted a decisive influence on all aspects of the lives of camp residents and most effectively fulfilled its main mission – the formation of a developed national worldview among Ukrainian prisoners. The research methodology involved the use of problem-chronological, concrete-historical, and comparative-retrospective research methods, the combination of which made it possible to reveal the investigated problem. The scientific novelty consists in highlighting various aspects of the activism of captured Ukrainians based on the use of materials from the camp press. The prisoners of the Wetzlar camp in 1917 had the opportunity to show their activism in many spheres of camp life, in particular, by participating in meetings and elections to the representative bodies of the Ukrainian community in the Wetzlar camp, joining the ranks of politically engaged societies (“Volya”, “Independent Ukraine”, “Sich”), or helping the development of Ukrainian schooling in the Volyn lands through their donations. This, in turn, influenced the change in the worldview of the prisoners, who stopped using cultural and autonomist slogans for Ukraine, instead they declared their devotion to ideals of independence. This was especially evident in the initiative to hand O. Skoropis-Yoltukhovsky an additional “mandate” with the desire to entrust the decision of the fate of Ukraine not to the Russian, but to the national (Ukrainian) constituent assembly. Regular reading of the materials of the camp magazine “Public Opinion” (“Hromadska dumka”) was also one of the ways of forming an active pro-Ukrainian civic position – thanks to the publication's focus on the events of social and political life in Ukraine and Russia. At the same time, the newspaper tried to cover all significant news from the scope of life activities of the Ukrainian community in Wetzlar, which created a sense of belonging to the camp space among the campers. Due to the fact that the newspaper regularly published messages about national, political, and charitable actions planned in the camp, as well as informed about the content and consequences of the work of the elected bodies of the camp community, the captive Ukrainians felt that they were an integral part of Ukrainian society, capable of building their own national life even in difficult conditions of captivity.
    Źródło:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2023, 32; 138-154
    2411-345X
    2415-7198
    Pojawia się w:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Проблемні питання у визнанні Республікою Хорватія Голодомору геноцидом українського народу
    Problematic Issues in the Recognition of the Holodomor by the Republic of Croatia as Genocide of the Ukrainian People
    Autorzy:
    Sagan, Galyna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/22676883.pdf
    Data publikacji:
    2023-11-20
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
    Tematy:
    Голодомор 1932-1933 років
    українсько-хорватські зв’язки
    визнання Голодомору
    геноцид
    українці Хорватії
    діаспора
    громадська діяльність
    The Holodomor of 1932-1933
    Ukrainian-Croatian relations
    recognition of the Holodomor
    genocide
    Ukrainians in Croatia
    diaspora
    public activity
    Opis:
    У статті проаналізовано п`ятнадцятирічний шлях Республіки Хорватія з визнання Голодомору 1932-1933 років в Україні геноцидом українського народу. Зазначається, що впродовж тривалого часу стратегічне партнерство, яке розвивалося між нашими країнами, на жаль, мало вплинуло на те, аби Хорватія на офіційному рівні висловила своє ставлення до жахливого злочину комуністичного режиму. У цьому випадку, на жаль, недопрацьовувала Україна. Зазначено, що за часів президентства В. Януковича в Україні не лише практично не приділялася увага міжнародній роботі із роз’яснень питань Голодомору, але й сам В. Янукович зробив протиправну заяву про те, що визнавати Голодомор 1932–1933 рр. як факт геноциду українців є неправильним і несправедливим. Ця заява не лише продемонструвала зневагу В. Януковича до мільйонів невинних жертв геноциду українців, але й перекреслила вже наявні напрацювання, у т. ч. й у РХ. В. Янукович фактично здійснив злочин – порушив Закон України «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні». Наголошується, що найбільших зусиль в інформуванні хорватської громадськості, політичної еліти в РХ доклали активісти української діаспори. Їхніми стараннями з початку 1990-х років регулярно проводилися заходи із вшанування пам’яті загиблих у роки Голодомору. Українські культурно-просвітні товариства видавали книжки, брошури, організовували виставки, підтримували міжнародну акцію «Незгасима свічка» тощо. Причому робота велася у двох напрямах – для широкого загалу громадян РХ та для українців Хорватії. Акцентується, що значні зусилля наших діаспорян були спрямовані на роботу із хорватськими парламентарями, від яких у кінцевому рахунку й залежало офіційне визнання Голодомору геноцидом. Зазначається, що до цієї роботи також активно долучалися представники українського Посольства, які були співорганізаторами заходів із вшанування жертв Голодомору, працювали на поширення інформації про цей злочин комуністичного режиму. Вказано, що повномаштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року та нові злочини проти людяності, здійснені російськими солдатами, стали тим вирішальним аргументом, який переконав політичну еліту Республіки Хорватія визнати Голодомор геноцидом українського народу.
    The article analyses the fifteen-year journey of the Republic of Croatia to recognise the Holodomor of 1932-1933 in Ukraine as genocide of the Ukrainian people. It is noted that, unfortunately, the long-term strategic partnership that developed between our countries had little effect on Croatia expressing its attitude to the terrible crime of the communist regime at the official level. In this case, as a rule, the Ukrainian State did not do enough. It is noted that during the presidency of V. Yanukovych in Ukraine, not only practically no attention was paid to the international work on clarifying the issues of the Holodomor, but also V. Yanukovych himself made an illegal statement that recognizing the Holodomor of 1932-1933 as a fact of genocide of Ukrainians is wrong and unfair. This statement not only demonstrated V. Yanukovych's disdain for millions of innocent victims of the Ukrainian genocide, but also crossed out already existing developments, including and in the Republic of Croatia. V. Yanukovych actually committed a crime - he violated the Law of Ukraine “On the Holodomor of 1932-1933 in Ukraine”. It is emphasized that the greatest efforts in informing the Croatian public and the political elite in the Republic of Croatia were made by activists of the Ukrainian diaspora. Due to their efforts, since the beginning of the 1990s, events were regularly held to honor the memory of those who died during the Holodomor. Ukrainian cultural and educational societies published books, brochures, organized exhibitions, supported the international campaign “Unquenchable Candle”, etc. Moreover, the work was carried out in two directions - for the general public of citizens of the Republic of Croatia and for Ukrainians in Croatia. It is emphasized that significant efforts of our diaspora were directed to work with Croatian parliamentarians, on whom the official recognition of the Holodomor as genocide ultimately depended. It is noted that representatives of the Ukrainian Embassy, who were co-organizers of events honoring the victims of the Holodomor, were also actively involved in this work, and worked to spread information about this crime of the communist regime. It is indicated that the full-scale invasion of Russia into Ukraine on February 24, 2022 and the new crimes against humanity committed by Russian soldiers became the decisive argument that convinced the political elite of the Republic of Croatia to recognize the Holodomor as a genocide of the Ukrainian people.
    Źródło:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2023, 32; 220-243
    2411-345X
    2415-7198
    Pojawia się w:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Соціальний супровід сімей з дітьми, які постраждали в період воєнного стану на території України
    Social Support for Families with Children Affected During Martial Law in Ukraine
    Autorzy:
    Михайлишин, Галина
    Довга, Мирослава
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/16539082.pdf
    Data publikacji:
    2022-06-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    соціальна робота
    соціальний супровід в умовах війни
    соціальний супровід вимушено переміщених українських сімей
    види соціальної допомоги
    пункти надання допомоги українцям
    social work
    social support in the conditions of war
    social support of forcibly displaced Ukrainian families
    types of social assistance
    points of assistance to Ukrainians
    Opis:
    Various tragic events are taking place in the world, and Ukraine, which is now in a state of war on the part of Russia, finds itself in such a situation. This situation has become part of the daily life of most Ukrainians and Ukrainian families who are forced to move to safer places of stay. People are losing loved ones and friends, staying away from their children, leaving their homes, their favorite jobs, and witnessing violence, murder, and death. Under such conditions, they experience fear, anxiety, hooking and other reactions that depend on the individuality of the adult or child. Each person can cope with life’s problems in different ways. But as the experience of many countries shows, in such situations, it is easier for victims to cope with difficulties and socialize to new conditions, if appropriate social support is provided. Therefore, during the war on the territory of Ukraine, social work with forcibly displaced families becomes especially important. The article updates the problem of social work with Ukrainian families during the Russian occupation of Ukraine. The views of scientists on the content of the concept of social work are considered and the author’s definition of the concept of «social work with forcibly displaced families» is proposed. A survey of Ukrainian families during the first place since the beginning of the war on the territory of Ukraine was carried out to determine their psychological state about the next actions and thoughts for the future in a difficult time for all Ukrainians. The problem of social support of Ukrainian families in the western region of Ukraine and European countries has been updated. The list of organizations and initiatives that provide assistance to Ukrainians in the period of martial law in Ukraine is distinguished. Particular attention was paid to the organization of social support for Ukrainian families by scientific and pedagogical workers and students of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University – and the Polish Republic. The types of such assistance, the work of aid points in Warsaw are analyzed. Among the most common types of such assistance, the following are distinguished: information and housing; in the study of Ukrainian, and in Poland – Polish, free legal assistance, health care services; free psychological assistance; in finding a job; free assistance to refugees’ animals; provision of free travel in public transport, etc. Certainly, all types of assistance are interrelated and each stimulates the stabilization of the other. But the timely and correct provision of social support, including psychological assistance, leads to faster stabilization of a person as an individual in the family, team and society.
    У світі відбувають різноманітні трагічні події, і в такій ситуації опинилася і Україна, яка зараз перебуває у стані війни з боку Росії. Така ситуація стала частиною повсякденного життя більшості українців та українських сімей, що вимушені переміщатися у більш безпечні місця перебування. Люди втрачають близьких людей та друзів, залишаються на відстані від своїх дітей, покидають домівки, улюблену роботу та є свідками насильства, вбивства і смерті. За таких умов переживають страх, тривогу, заціпеніння та інші реакції, що залежать від індивідуальності дорослої особи чи дитини. Кожна людина по різному може впоратися з життєвими проблемами. Але як показує досвід багатьох країн, в таких ситуаціях постраждалим легше впоратися з труднощами і соціалізуватися до нових умов, якщо здійснюється відповідний соціальний супровід. Тому в період війни на території України особливої актуальності набуває соціальна робота саме з вимушено переміщеними сім’ями. У статті актуалізовано проблему соціальної роботи з українськими сім’ями в період російської окупації території України. Розглянуто погляди вчених щодо змісту поняття соціальна робота та запропоновано авторське визначення поняття «соціальна робота з вимушено переміщеними сім’ями». Здійснено опитування українських сімей протягом першого місця з початку війни на території України, щоб визначити їх психологічний стан про наступні дії та думки на подальше майбутнє у важкий для усіх українців час. Актуалізовано проблему соціального супроводу українських сімей у західному регіоні України та країнах Європи. Виокремлено перелік організацій та ініціатив, що здійснюють допомогу українцям у період воєнного стану на території України. Особливу увагу приділено питанням організації соціального супроводу українських сімей науково-педагогічними працівниками та студентами Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та Польською Республікою. Проаналізовано види такої допомоги, роботу пунктів надання допомоги у Варшаві. Серед найбільш поширених видів такої допомоги виокремлено такі: інформаційна та житлова; у вивченні української, а у Польщі – польської мови, безкоштовна юридична допомога, послуги з охорони здоров’я; безкоштовна психологічна допомога; у пошуку місця праці; безкоштовна допомога тваринам біженців; надання безкоштовного проїзду у громадському транспорті тощо. Безумовно, що усі види допомоги є взаємопов’язаними і кожна з них стимулює стабілізацію іншої. Але вчасне і правильне надання соціального супроводу, в тому числі психологічної допомоги призводить до швидшої стабілізації людини як індивіда в сім’ї, колективі та суспільстві.
    Źródło:
    Viae Educationis; 2022, 2; 85-94
    2956-2856
    Pojawia się w:
    Viae Educationis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-10 z 10

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies