Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "The Institute of" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-3 z 3
    Tytuł:
    Oсобливості оновлення стратегій комунікації інститутів влади в умовах російської агресії (на прикладі комунікацій Президента України)
    Сechy aktualizacji strategii komunikacyjnych instytucji władzy w warunkach rosyjskiej agresji (na przykładzie komunikatów Prezydenta Ukrainy)
    Autorzy:
    Tsikul, Iryna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/31343694.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
    Tematy:
    communication
    communication strategy
    communication ability
    Russian aggression
    the Institute of the President
    komunikacja
    strategia komunikacji
    umiejętność komunikacji
    rosyjska agresja
    instytut prezydencki
    комунікація
    стратегія комунікації
    комунікаційна спроможність
    російська агресія
    інститут президента
    Opis:
    У статті здійснено аналіз особливостей оновлення стратегій комунікації інститутів влади в умовах російської агресії (на прикладі комунікацій президента України). Розглядаючи стратегії комунікації інститутів влади з позиції інтеракціоністського підходу, що передбачає взаємодію рівноправних суб’єктів, автор визначає їх діяльність політичних акторів, спрямовану на створення стійкого інформаційного простору, яка сприяє максимізації залучення всіх взаємодіючих акторів, що беруть участь у процесах комунікації. Системний аналіз практик комунікації інститутів влади в Україні дозволяє стверджувати про необхідність оптимізації комунікативної діяльності політичних акторів. Практики впровадження стратегій комунікації інститутів влади в Україні характеризуються низкою проблем, пов’язаних з інформаційною відкритістю та комунікаційною спроможністю. Інститути влади в умовах воєнного стану надають важливого значення комунікації, що знайшло своє відображення в оновленні стратегії комунікації президента України. Особливостями стратегії комунікації В. Зеленського визначено (1) постійну присутність у національному медіа-просторі, (2) комунікаційну спроможність на міжнародній арені та (3) активне використання простору соціальних мереж. Означені особливості можна розглядати як специфічні маркери комунікації періоду військової агресії рф проти України. 
    The article analyzes the features of updating communication strategies of power institutes in the conditions of Russian aggression (on the example of the communications of the President of Ukraine). Considering the communication strategies of power institutes from the standpoint of an interactionist approach, which involves the interaction of equal subjects, the author defines their activities as political actors, aimed at creating a stable information space, which helps to maximize the involvement of all interacting actors participating in communication processes. A systematic analysis of the communication practices of power institutes in Ukraine allows us to assert the need to optimize the communication activities of political actors. The practices of implementing communication strategies of power institutes in Ukraine are characterized by a number of problems related to information openness and communication ability. Institutions of power in the conditions of martial law attach great importance to communication, which was reflected in the renewal of the communication strategy of the President of Ukraine. Features of V. Zelenskyi's communication strategy are defined as (1) constant presence in the national media space, (2) communication ability in the international arena, and (3) active use of the space of social networks. The specified features can be considered as specific markers of communication during the period of military aggression of the Russian Federation against Ukraine.
    Artykuł analizuje cechy aktualizacji strategii komunikacyjnych instytucji rządowych w warunkach rosyjskiej agresji (na przykładzie komunikatów Prezydenta Ukrainy). Rozpatrując strategie komunikacyjne instytucji rządowych z punktu widzenia podejścia interakcjonistycznego, polegającego na interakcji równorzędnych podmiotów, autor definiuje ich działania jako aktorów politycznych, mające na celu stworzenie stabilnej przestrzeni informacyjnej, która pomaga maksymalizować zaangażowanie wszystkich oddziałujących aktorów w procesach komunikacyjnych. Systematyczna analiza praktyk komunikacyjnych instytucji rządowych na Ukrainie pozwala stwierdzić potrzebę optymalizacji działań komunikacyjnych aktorów politycznych. Praktyki wdrażania strategii komunikacyjnych instytucji rządowych na Ukrainie charakteryzują się szeregiem problemów związanych z otwartością informacyjną i zdolnością komunikacyjną. Instytucje władzy w warunkach stanu wojennego przywiązują dużą wagę do komunikacji, co znalazło odzwierciedlenie w odnowie strategii komunikacyjnej prezydenta Ukrainy. Cechy strategii komunikacyjnej W. Zełenskiego to (1) stała obecność w ogólnopolskiej przestrzeni medialnej, (2) umiejętność komunikowania się na arenie międzynarodowej oraz (3) aktywne korzystanie z przestrzeni portali społecznościowych. Wymienione cechy można uznać za swoiste wyznaczniki komunikacji w okresie agresji zbrojnej Federacji Rosyjskiej na Ukrainę.
    Źródło:
    Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne; 2023, 9, 1; 37-53
    2450-4866
    Pojawia się w:
    Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Обставини відкриття Політехнічного інституту в путівниках по Києву (1900 р. – початок ХХ ст.)
    Circumstances of the Opening of the Polytechnic Institute in Guides to Kyiv (1900 – Early 20th Century)
    Autorzy:
    Шевчук, Т.В.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/22683649.pdf
    Data publikacji:
    2022-10-27
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    Київ кінця ХІХ – початку ХХ ст.
    заклад освіти
    повсякдення
    мікроісторія
    Київський політехнічний інститут
    мандрівник
    Kyiv at the end of the 19th – early 20th century
    educational institution
    everyday life
    microhistory
    Kyiv Polytechnic Institute
    traveller
    Opis:
    У ХІХ – на початку ХХ ст. на Києві, місті, яке приваблювало багатьох відвідувачів, позначалися загальнодержавні тенденції в розвитку вугільної, металургійної, машинобудівної, легкої, харчової промисловості, сільського господарства, а разом з тим – брак інженерів, агрономів і техніків. На цьому тлі виникла гостра потреба в заснуванні у Києві вищого закладу технічної освіти, яким і став Київський політехнічний інститут, відкритий 1898 р.Водночас саме в цей період туризм, котрий раніше був радше доповненням до паломництва, поступово переростав у масовий, відповідно й путівники, як видання, де окреслюються варті уваги маршрути, ставали все популярнішими. Тож важливо простежити, як новий виш входив до сфери уваги відвідувачів міста, і яку роль у цьому відігравали автори путівників – цінних комплексних джерел із історії міського повсякдення. У статті розглядаються особливості висвітлення в путівниках по Києву обставин відкриття Київського політехнічного інституту. Можна зробити висновки, що найбільше інформації про обставини відкриття Київського політехнічного інституту міститься в тих путівниках (крім К. Свірського), які вийшли друком одразу незабаром після відкриття цього закладу освіти (1900 р. і 1901 р.), хоча один із них – перевидання М. Сементовського – в першу чергу орієнтувався на паломників, а тільки в другу – на світських гостей міста. Ймовірно, укладачі прагнули зафіксувати як найдокладніше ще незавершений процес, який розгортався перед ними. В. Чеховський, котрий відкрито позиціонував свою роботу як присвячену модерним рисам тогочасного Києва, розкрив у ній головні, на його думку, передумови, та ключові аспекти постання інституту від планування до реалізації конкретизованого проекту, а серед найвизначніших залучених осіб не обійшов увагою етнічно споріднених із собою поляків, проте не перебільшував їхньої ролі. Пізніші видання вже не виходять за межі розміщення інформації, на думку авторів, найважливішої для середньостатистичних мандрівників. Впадає в око наголошування навіть при найбільш стислому висвітленні подій великої ролі пожертв від приватних осіб, часом із вказівкою вартості проекту.
    In the 19th and at the beginning of the 20th century. in Kyiv, a city that attracted many visitors, nationwide trends in the development of the coal, metallurgical, machine-building, light, food industry, and agriculture industries were marked, and at the same time, there was a lack of engineers, agronomists, and technicians. Against this background, there was an urgent need to establish a higher institution of technical education in Kyiv, which became the Kyiv Polytechnic Institute, opened in 1898. At the same time, it was during this period that tourism, which before was rather a supplement to pilgrimage, gradually grew into a mass one, and accordingly, guides, as a publication outlining noteworthy routes, became more and more popular. Therefore, it is important to trace how the new university entered the sphere of attention of visitors to the city, and what role the authors of guidebooks – valuable comprehensive sources on the history of everyday life in the city – played in this. The article examines the peculiarities of coverage in Kyiv guidebooks of the circumstances of the opening of the Kyiv Polytechnic Institute. It can be concluded that the most information about the circumstances of the opening of the Kyiv Polytechnic Institute is contained in those guides (except K. Svirskiy) that were published immediately after the opening of this educational institution (in 1900 and 1901), although one of them – a reprint of M. Sementovskyi – in the first in the first turn it was aimed at pilgrims, and only in the second – at social guests of the city. Probably, the compilers sought to record as accurately as possible the still unfinished process unfolding before them.V. Chekhovsky, who openly positioned his work as dedicated to the modern features of the Kyiv of that time, disclosed in it the main, in his opinion, prerequisites and key aspects of the establishment of the institute from planning to the implementation of a concrete project, and among the most prominent persons involved, he did not overlook those ethnically related to Poles, but did not exaggerate their role. Later editions do not go beyond the placement of information, according to the authors, most important for average travellers. Even in the most succinct coverage of events, the importance of the role of donations from private individuals is noticeable, sometimes with an indication of the cost of the project.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2022, 19; 189-197
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Дослідження з всесвітньої історії, міжнародних відносин і зовнішньої політики України в Інституті Історії України НАН України: традиції та сучасний розвиток
    Studies on world history, international relations and foreign policy of Ukraine at the Institute of History of Ukraine of the NAS of Ukraine: traditions and contemporary development
    Autorzy:
    Vidnyanskyj, Stepan
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1977930.pdf
    Data publikacji:
    2021-11-01
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
    Tematy:
    Institute of History of Ukraine
    National Academy of Sciences of Ukraine
    Department of the History of International Relations and Foreign Policy of Ukraine
    world history
    coordination of scientific activities
    international relations
    Інститут історії АН УРСР (Інститут історії України НАН України)
    відділ історії країн народної демократії (відділ історії
    міжнародних відносин і зовнішньої політики України)
    наукові кадри
    всесвітня історія
    проблематика та результати досліджень
    координація наукової діяльності
    міжнародні наукові зв’язки
    Opis:
    У статті узагальнюються результати майже 75-річної діяльності одного з провідних відділів Інституту історії України НАН України з дослідження питань всесвітньої історії, міжнародних відносин і зовнішньої політики України. Розглядаються історія структурних реорганізацій інституту та відділу, формування й характеристика його кадрового складу, проблематика та інноваційний характер багатьох праць наукових співробітників відділу радянського періоду з проблем історії зарубіжних країн та міжнародних зв’язків України, незважаючи на політичну й ідеологічну заангажованість історичної науки в СРСР, а також зміна методологічної та історіографічної парадигм і проблематики досліджень відділу після повалення комуністичних режимів у Європі, розпаду Радянського Союзу й соціалістичного блоку та закінчення «холодної війни» і проголошення незалежності України. Зокрема наголошується, що за 30 років української незалежності науковими співробітниками відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України підготовлено й опубліковано понад 100 оригінальних наукових видань (індивідуальних і колективних монографій, тематичних збірників наукових праць, історичних хронік, збірників документів і матеріалів тощо), що є значним творчим здобутком відділу загалом і суттєвим внеском у розвиток вітчизняної історичної науки на сучасному етапі. Вагомим є також внесок відділу в підготовку висококваліфікованих наукових кадрів зі всесвітньої історії, підтвердженням чого є підготовка в ньому й успішний захист близько 50 докторських і кандидатських дисертацій, у розвиток міжнародних наукових зв’язків істориків та координацію наукових досліджень зі всесвітньої історії і міжнародних відносин в Україні.
    The article summarises the results of almost 75-year old research activities on world history, international relations and foreign policy of Ukraine by one of the leading departments of the Institute of History of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine. The history of structural reorganizations of the institute and department, its staff composition, research problems and innovative manner of many scholarly works of the department in the Soviet period on the history of foreign countries and international relations of Ukraine, despite the political and ideological engagement of historical science in the USSR, are investigated. The author focuses on changes in methodological and historiographical paradigm, in the department's research issues following the crash of Communist regimes in Europe, the collapse of the Soviet Union and the break-up of the socialist camp, the end of the Cold War, Ukraine’s declaration of independence. The paper emphasises that for thirty years of Ukrainian independence the researchers of the Department of the History of International Relations and Foreign Policy of Ukraine have prepared over 100 original scholarly publications (individual and collective monographs, thematic collections of scientific papers, historical chronicles, collections of documents and materials, etc.). These scholarly works are a significant achievement of the department and a substantial contribution to the development of national historiography at the present time. The department’s participation is also crucial in training of highly qualified professionals in world history, as evidenced by the preparation and successful defence of about 50 pre-doctoral dissertations and doctoral theses, as well as in developing international scholarly relations among historians and coordination of scientific activities in Ukraine focusing on world history and international relations.
    Źródło:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2021, 30; 451-476
    2411-345X
    2415-7198
    Pojawia się w:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-3 z 3

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies