Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "Russia–Ukraine" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-6 z 6
    Tytuł:
    УКРАЇНА — ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ: НОВИЙ ЕТАП ВЗАЄМОВІДНОСИН В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ 2014–2022 рр.
    UKRAINE – EUROPEAN UNION: A NEW PHASE OF RELATIONS IN THE CONTEXT OF THE 2014-2022 RUSSIA – UKRAINE WAR
    Autorzy:
    Vidnyanskyj, Stepan
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2153607.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-12
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
    Tematy:
    Russia-Ukraine war
    Ukraine
    European Union
    evolution of relations in 2014-2022
    achievements
    problems and prospects of European integration
    Opis:
    Against the backdrop of Russian aggression against Ukraine and its global consequences, the paper analyses the evolution of relations between Ukraine and the European Union throughout 2014-2022 and the prospects for Ukraine's European integration. It highlights the peculiarities of the formation of Ukraine's European policy as a strategic direction of foreign policy and a factor of its decisive civilizational choice. The main stages and problems in the implementation of Ukraine's European choice are analysed. The focus is on investigating key events and phenomena in the relationship between Ukraine and the European Union at a fundamentally new stage, from the signing of the Association Agreement in 2014 to granting Ukraine the status of a candidate for EU membership in 2022. It analyses the attitudes of individual European Union member states towards Ukraine's European integration prospects, the impact of the Russian-Ukrainian war on the positive change in the EU and its member states' attitude towards Ukraine and its European aspirations, and concrete measures and actions by the European Union aimed at providing moral and political support as well as economic, financial, humanitarian and military assistance to Ukraine in its heroic resistance to Russian aggression. It is emphasised that Russia's full-scale invasion of Ukraine on 24 February 2022 not only united Europe and improved the perception of the EU in member states' societies, where the positive image of the European Union reached its highest level in decades, but also maximised Ukrainian support for European integration, which has become the key to Ukraine's resilience in the fight against Russian occupiers
    Źródło:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2022, 31; 10-37
    2411-345X
    2415-7198
    Pojawia się w:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Кейси Криму та «Новоросії» у контексті нових викликів європейській безпеці
    Crimea and “Novorossiya” Cases in the Context of New Challenges for European Security
    Autorzy:
    Брусиловська, Ольга
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/489323.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
    Tematy:
    Europe
    Ukraine
    Russia
    Crimea
    “Novorossiya”
    international law
    Opis:
    The aim of this paper is to reveal the evolution of basic principles of international law and main approaches of great powers to regulation of regional conflicts on the basis of analysis of Crimea and “Novorossiya” cases. The works of Nicu Popescu and Andrew Wilson about the special aspects of the Russian power were used as the theoretical foundation of this paper. After the Second World War international law was based on the principle of inviolable borders. And now this principle is being revised. This causes the raise of separatism in all multinational states. And this serves well for the Russian foreign politics. At that time it became a priority for the politicians in the Kremlin to regain geopolitical control of the areas adjacent to the Russian Federation and rebuild the spheres of influence which existed back in the Soviet times. Russian soft power is built on bedrock of historical and cultural affinity - the presence of Russian minorities in neighbourhood countries, the Russian language, post- Soviet nostalgia and the strength of the Russian Orthodox Church. The Russian and the Western soft power differ fundamentally. Russian soft power, civil society, expert networks or analytic schools by definition are not equivalent or similar institutions as those in the West. They serve different functions, namely propaganda. The vectors Russia’s soft power, including the Russian-speaking minority organisations, have organised the referendum in Crimea, and have been destabilising the eastern regions of Ukraine. The proponents of “Eurasianism” claim that there exists a separate civilization and historical community in the territory corresponding to the area of the former Russian Empire. They ascribe a cultural meaning to the Russian-speaking community (so-called Russian world). The concept of “nation” is expanded to include areas where the Russian language and culture are dominant. This ideology has become an instrument for managing the conflicts in the post-Soviet area (Abkhazia, South Ossetia, Crimea, and Novorossiya). On March 6, 2014, the Parliament of Crimea adopted a Resolution No.1702-6/14 that provided for a referendum on secession to be held on March 16, 2014. The referendum was characterized by a complete lack of transparency. Claims on legality of the annexation of Crimea have nothing to do with international law. However, it was reported in Russia that the decision to join Russia was supported by more than 97% of voters. In other words, in Crimea a unilateral secession took place. Even after annexation of Crimea the problem of Russianspeaking is still dangerous for the stability of Ukraine, because they are actively supported by Russian Federation. The notion of “Novorossiya” denotes the confederation of the self-proclaimed republics of Donetsk and Luhansk. Putin first called this part of Ukraine “Novorossiya on 17 March, 2014 after the annexation of Crimea. Russia is not interested to de jure separate Donbas from Ukraine, but interested to make the region economically more viable. In future Russia might return to the plans of carving out a more sizeable Novorossiya. Minsk agreements (February 12, 2015) foresee, among other things, the removal of military hardware from the separatist regions and the monitoring of the Russia-Ukraine border. Some commentators and even some Ukrainians suggested a radical solution: abandoning Donbas altogether. This would free Kyiv so it could focus on reforms and spare it a real economic and political burden. But independence for Donbas is probably unrealistic: many forces in Ukraine would be against it, and so would the West. And it is an option that Moscow neither expects nor wants. Russia wants leverage over Ukraine, not burdensome new obligations. Russian policy that Europe have followed up to now, based on the assumption of cooperation and the respect of commonly agreed rules, is done for the time being. Russia is no longer a partner for stability in the European neighbourhood. For example, the Budapest Memorandum collapsed after Russia annexed the Crimea. Despite that both European and American leaders called on Russia to stop – at 11 first by terminating support to the “men in green”, later by ceasing conflict escalation and supply of weapons, and not carrying out unilateral humanitarian operations – withdrawal from all these “red lines” was made, because the West avoided getting into a direct confrontation with Russia. The situation after the 2008 conflict in Georgia allows Russia to assume that after the end of the conflict in Ukraine, relations with the West will eventually revert to the “business as usual” situation. Russia hopes to repeat this scenario again. It is important to emphasize that the “business as usual” concept includes not only normalization of economic relations, lifting of sanctions, and renewal of the political dialogue, but also recognition of Russia as a veto holder in the security architecture of Europe. The practical manifestation of such recognition could be that the expansion of the transatlantic institutions further to the post–Soviet space would not be possible without Russia’s approval. The Ukraine crisis has altered Europe’s security structure. Europe is now far less secure, and its security architecture altogether is less stable, less predictable. At the same time, Europe has a better chance to exist peacefully if it succeeds in binding Russia into a cooperative order.
    Źródło:
    Studia Politologica Ucraino-Polona; 2016, 6; 10-19
    2312-8933
    Pojawia się w:
    Studia Politologica Ucraino-Polona
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Росія: від «брата» до загарбника (ретроспекція агресивності)
    Russia: from “Brother” to Conqueror (Aggression in Retrospection)
    Autorzy:
    Severyniuk, Valentine
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/26850886.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Akademia Zamojska
    Tematy:
    Ukraine
    Russia
    people
    brotherhood
    empire
    aggression
    Україна
    Росія
    народ
    братерство
    імперія
    агресія
    Opis:
    Розглянуто деякі передумови теперішнього конфліктного стану російсько-українських відносин, що спричинений, на думку автора, також історичними прецедентами політичної та морально-психологічної агресивності з боку офіційної Москви. Проаналізовано місце в політиці Росії щодо України офіційної ідеології «Москва – третий Рим», концепцій: «собирание русских земель», «единый русский мир». Наведено факти дискредитації російською владою українських політиків, зневаження історико-культурних, ментальних відмінностей між «великоросами» та «малоросами», штучної асиміляції українського населення у XVII – XIX століттях.
    In this article the author discusses some preconditions of present military conflict between Russia and Ukraine getting to the conclusion that this situation has been caused by historical precedents of political, moral and psychological aggression of the Russian government. The author analyses the place of the official Russian ideology «Moscow is the third Rome» in relation to Ukraine, as well as concepts like «Russian lands gathering», «single Russian world». What is also being mentioned is the disrespect of historical, cultural and mental differences between «Great Russian» and «Little Russian» and artificial assimilation of the Ukrainian people in 16th-19th centuries.
    Źródło:
    Facta Simonidis; 2015, 8, 1; 9-25
    1899-3109
    Pojawia się w:
    Facta Simonidis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Локальні евакуації німецького населення окупованих регіонів СРСР взимку – навесні 1943 р.
    German Population Local Evacuations from the USSR Occupied Regions in winter-spring 1943
    Autorzy:
    Мартиненко, В.Л.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/22676567.pdf
    Data publikacji:
    2021-03-18
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    етнічні німці
    евакуація
    Німеччина
    СРСР
    Україна
    Росія
    Білорусія
    ethnic Germans
    evacuation
    Germany
    USSR
    Ukraine
    Russia
    Belarus
    Opis:
    Одним з елементів «тотальної війни», оголошеної нацистським керівництвом у лютому 1943 р., стали масові переміщення цивільного населення окупованих радянських територій у глибокий тил. Як правило, ці переселення мали добровільно-примусовий характер. Серед тих, хто також підлягав обов’язковій евакуації, виявилися й етнічні німці, які, зазвичай, користувались особливим покровительством з боку окупаційної адміністрації. Більшість з них, зрозуміло, не могла не побоюватися репресій після повернення радянської влади і тому вважала за краще відступити разом з вермахтом. У результаті протягом першої половини 1943 р. з декількох окупованих регіонів РРФСР, УРСР та БРСР у прискореному порядку були вивезені тисячі біженців німецької національності. Частина з них, за рішенням керівництва СС, залишилася на території рейхскомісаріату «Україна», інші ж відбули до імперського краю Вартегау та Генерал-губернаторства. Незважаючи на досить скромні масштаби, ці евакуації мали, як мінімум, два головних результати. По-перше, вони стали у певному сенсі прообразом (особливо на організаційному рівні) масових адміністративних переселень, які розгорнулися восени того ж року на території України. Деякі міркування (як, наприклад, ідея концентрації німецьких біженців на правому березі Дніпра або у Галичині) пізніше стануть за основу для подальших планів нацистського керівництва. По-друге, прибуття досить численного контингенту радянських німців до Рейху вимагало внесення низки змін до нормативно-правової бази, що регламентувала порядок їх натуралізації. Значна частина цих нововведень буде визначати долю більшості німецьких переселенців з СРСР практично до кінця війни. У межах даної статті на основі залучення значного масиву документів архівних фондів Німеччини розглянуто характерні особливості евакуації етнічних німців з окупованих регіонів Росії, України і Білорусії взимку – навесні 1943 р.
    One of the elements of the “total war” declared by the Nazi leadership in February 1943 was the massive displacement of the civilian population of the occupied Soviet territories to the deep rear. As a rule, these movements were voluntary compulsory. Among those who were also subjected to mandatory evacuation were ethnic Germans, who, as a rule, enjoyed the special patronage of the occupation authorities. Most of them, of course, could not help fearing reprisals after the return of Soviet power and therefore preferred to retreat with the Wehrmacht. As a result, during the first few months of 1943, thousands of refugees of German nationality were quickly evacuated from several occupied regions of the RSFSR, the Ukrainian SSR, and the BSSR. Some of them, by decision of the SS leadership, remained on the territory of the Reichskommissariat “Ukraine”, while others left for the imperial region of Warthegau and the General Government. Despite their very modest scale, these evacuations had at least two main outcomes. First, they became, in a sense, a prototype (especially at the organizational level) of administrative relocations that unfolded in the autumn of the same year on the territory of Ukraine. Some considerations (such as the idea of the concentration of German refugees on the right bank of the Dnieper or in Galicia) would later form the basis for further plans of the Nazi leadership. Secondly, the arrival of a fairly large contingent of Soviet Germans in the Reich required several changes to the legal framework governing the procedure for their naturalization. A significant part of these innovations will determine the fate of the majority of German immigrants from the USSR practically until the end of the war. In the presented article, based on the involvement of a significant array of documents from the archival funds of Germany, the characteristic features of the evacuation of ethnic Germans from the occupied regions of Russia, Ukraine, and Belarus in winter-spring 1943 are considered.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2021, 13; 93-106
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Росія проти України: історичний фронт
    Rosja kontra Ukraina: front historyczny
    Autorzy:
    Doroshko, Mykola
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/31343710.pdf
    Data publikacji:
    2022
    Wydawca:
    Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
    Tematy:
    Ukraine
    Russia
    wars of memory
    historical politics
    Ukrainian state-building traditions
    Ukraina
    Rosja
    wojny pamięci
    polityka historyczna
    ukraińskie tradycje państwotwórcze
    Україна
    Росія
    війни пам’яті
    історична політика
    українські державотворчі традиції
    Opis:
    Невід’ємною складовою відносин України і Росії є «війни пам’яті». Сучасна російсько-українська війна є не лише війною за українську територію, що її прагне захопити РФ, але й протистоянням між українським світом, як органічною частиною Європи, та так званим «русским миром», в основу якого покладено ідею імперського реваншу. Автор вважає, що справжньою суттю українсько-російських відносин є протидія українського світу планам Росії (Московії) поглинути Україну, що триває вже кілька століть.
    «Memory wars» are an integral part of relations between Ukraine and Russia. The modern Russian-Ukrainian war is not only a war for Ukrainian territory, which the Russian Federation seeks to capture, but also a confrontation between the Ukrainian world, as an organic part of Europe, and the so-called "Russian world", which is based on the idea of imperial revenge. The author believes that the real essence of Ukrainian-Russian relations is the opposition of the Ukrainian world to the plans of Russia (Muscovy) to absorb Ukraine, which has been going on for several centuries.        
    „Wojny pamięci” są integralną częścią stosunków między Ukrainą a Rosją. Współczesna wojna rosyjsko-ukraińska to nie tylko wojna o terytorium Ukrainy, które chce przejąć Federacja Rosyjska, ale także konfrontacja światu ukraińskiego, jako organicznej części Europy, u podstaw którego leży idea imperialnej zemsty. Autor uważa, że prawdziwą istotą stosunków ukraińsko-rosyjskich jest trwający od kilku stuleci sprzeciw świata ukraińskiego wobec planów Rosji (Moskwa) wchłonięcia Ukrainy.
    Źródło:
    Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne; 2022, 8, 2; 141-153
    2450-4866
    Pojawia się w:
    Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Західна Євразія: пошук регіональної безпекової парадигми
    Western Eurasia: the Search for a Regional Security Paradigm
    Autorzy:
    Bevzyuk, Evgen
    Kotlyar, Olga
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/21151169.pdf
    Data publikacji:
    2023-11-20
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
    Tematy:
    США
    ЄС
    Китай
    Росія
    Україна
    Азія
    ОДКБ
    НАТО
    геополітика
    імперія
    регіон
    конфлікт
    безпека
    Радянський Союз
    війна
    агресія
    міжнародні відносини
    пострадянській простір
    корупція
    зовнішня політика
    USA
    EU
    China
    Russia
    Ukraine
    Asia
    CSTO
    NATO
    geopolitics
    empire
    region
    conflict
    security
    Soviet Union
    war
    aggression
    international war
    post-traditional expanse
    corruption
    foreign policy
    Opis:
    У статті проаналізовано обставини формування нової безпекової парадигми у країнах Азії (колишні Радянські республіки – Вірменія, Киргизстан, Туркменістан, Таджикистан, Азербайджан, Узбекистан, Казахстан). Сутінки біполярності, на жаль, не відкрили нової якісної сторінки в системі регіональної безпеки. Глобальні соціально-економічні трансформації і політичні потрясіння додали політичної нестабільності й невизначеності. На цьому історико-політичному тлі війна Росії проти України стала точкою біфуркації для такого регіону, як Західна Євразія. Актуальність теми дослідження обумовлена міжнародно-політичними процесами, які сьогодні відбуваються на території колишнього Радянського Союзу. Безпековий формат колишніх республік Союзу за традицією розглядають переважно в регіональному – пострадянському геополітичному контексті. Тому при аналізі зовнішньополітичних особливостей регіону слід враховувати факт тривалого перебування азійських республік у складі СРСР. При цьому процес розпаду Радянського Союзу принципово не змінив специфічного статусу Росії у євразійському «Хартленді». Росію з південними республіками колишнього Союзу впродовж тривалого часу пов’язували узи загальної імперської історії, культури та цінностей. Утім, факт багаторічного перебування Азії під політичним дахом Російської імперії визначив парадигму патерналістського ставлення Росії до країн регіону та на багато років означив рамки регіональної безпекової парадигми. Регіональні політичні процеси є актуальною проблемою в системі дослідження процесів та явищ на пострадянському просторі, викликаючи зіткнення різних поглядів і практики. У центрі дослідження – проблема минулого та сучасності у країнах Азії (колишніх радянських республік) як міжнародних регіональних акторів та визначення можливих перспектив розвитку їхнього зовнішньополітичного сценарію. Мета дослідження – з’ясувати роль та місце країн Азії (колишніх республік СРСР) у процесі формування нової регіональної безпекової парадигми від моменту початку активної фази військової агресії Росії проти України. Об’єкт дослідження – Західна Євразія як сучасний регіональний феномен геополітики. Предмет дослідження – зовнішня політика сучасних країн Азії (колишніх Радянських республік) в умовах становлення нової парадигми міжнародних відносин та зростаючої конкуренції світових акторів у регіоні (США, ЄС, Китай, Росія).
    The paper analyzes the circumstances of the formation of a new security paradigm in Asian countries (former Soviet republics - Armenia, Kyrgyzstan, Turkmenistan, Tajikistan, Azerbaijan, Uzbekistan, Kazakhstan). The twilight of bipolarity, unfortunately, did not open a new qualitative page in the system of regional security. Global socio-economic transformations and political upheavals have added to political instability and uncertainty. Against this historical and political background, Russia's war against Ukraine became a bifurcation point for such a region as Western Eurasia. The relevance of the research topic is determined by the international political processes that are taking place today in the territory of the former Soviet Union. The security format of the former republics of the Union is traditionally considered mainly in the regional - post-Soviet geopolitical context. Therefore, when analyzing the foreign policy features of the region, one should take into account the fact that the Asian republics were part of the USSR for a long time. At the same time, the process of the collapse of the Soviet Union did not fundamentally change the specific status of Russia in the Eurasian “Heartland”. For a long time, Russia and the southern republics of the former Soviet Union were bound by ties of common imperial history, culture and values. However, the fact that Asia has been under the political roof of the Russian Empire for many years has determined the paradigm of Russia's paternalistic attitude towards the countries of the region and for many years defined the framework of the regional security paradigm. Regional political processes are an urgent problem in the system of researching processes and phenomena in the post-Soviet space, causing a clash of different points of view and practice. The focus of the research is the problem of the past and present in the countries of Asia (former Soviet republics) as international regional actors and the determination of possible prospects for the development of their foreign policy scenario. The purpose of the study is to clarify the role and place of Asian countries (former republics of the USSR) in the process of forming a new regional security paradigm from the moment of the beginning of the active phase of Russia's military aggression against Ukraine. The object of research is Western Eurasia as a modern regional phenomenon of geopolitics. The subject of the study is the foreign policy of modern Asian countries (former Soviet republics) in the conditions of the formation of a new paradigm of international relations and the growing competition of world actors in the region (USA, EU, China, Russia).
    Źródło:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2023, 32; 81-105
    2411-345X
    2415-7198
    Pojawia się w:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-6 z 6

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies