Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "Parliamentary Elections" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-3 z 3
Tytuł:
Участь вітчизняних і міжнародних громадських організацій та місій на парламентських виборах в Україні у 2002-2014 рр.
Participation of domestic and international public organizations and missions at the parliamentary elections in Ukraine in 2002–2014
Autorzy:
Пахолок, Ольга
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489339.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
election,
parliamentary elections,
public organizations,
official observers,
election observation
Opis:
One of the most important indicators of democratization and openness of a country is holding of free and democratic election. Conducting honest and open elections has an important meaning for creating a positive image of Ukraine on the international scene, as well as evidence that the country fulfills its obligations to protect human rights and freedoms. One of the means of controlling elections is participation of official observers and community. To a large extent from their conclusions about legitimacy of elections or, conversely, violation of the electoral law depends on the international community's recognition of legitimacy of the newly elected authorities. Organization of election observation by public organizations is one of the most significant dimensions of democratic development around the world. Non-party election observation and control by NGOs are also aimed at ensuring the integrity of election through deterrence and disclosure of violations and falsifications, prevention and mitigation of electoral violence and provision of recommendations for improvement of electoral processes. There are two main criteria for classification of public observers – by country of origin (internal and external (international)) and time (long-term and short-term). Internal official observers are representatives of candidates for deputies, political parties (blocs) or non-governmental organizations. International observers are observers representing foreign states and international non-governmental organizations. Long-term observers, as a rule, are involved in monitoring electoral process at all (or most) stages, and short-term observers, as a rule, focus on monitoring activities on an election day, that is, they are primarily interested in voting and counting procedures. The right of official observers from non-governmental organizations, from foreign states and international organizations to officially monitor the course of the election process is determined in the Law of Ukraine "On Elections of People's Deputies of Ukraine". In particular, Article 78 of the Law states that the permission to have official observers during election of deputies has only a public organization whose statutory activities include election process and its monitoring and which is registered in accordance with the procedure established by law, not later than sixty days before a voting day. Analyzing the quantitative characteristics, activities and reports of official observers from international organizations and public organizations on monitoring the progress of the parliamentary elections in Ukraine in 2002-2014, we observe the growth of their participation in elections which promotes democracy, openness of elections and recognition of legitimacy of their results. It is worth noting that the reports of official observers noted that despite some violations of the electoral law, the elections of people's deputies of Ukraine in 2002-2014 were conducted in accordance with the national electoral law, international obligations and standards of democratic elections. The reports witnessed democratic, transparent and legitimate Ukrainian elections, ensuring basic civil rights and freedoms. Among the series of recommendations it was proposed to codify the electoral legislation of Ukraine. Recommendations provided to the election process participants following election observation campaigns in Ukraine, their consideration by state institutions in the preparation of election legislation and holding of further elections will contribute to the improvement of the electoral process.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2017, 7; 172-181
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
ПОЛІТИЧНА КРИЗА У СЛОВАЧЧИНІ 1947 РОКУ
POLITICAL CRISIS IN SLOVAKIA IN 1947
Autorzy:
Vovkanych, Іvan
Shnitser, Ihor
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2153618.pdf
Data publikacji:
2022-12-12
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
Czechoslovakia
Slovakia
parliamentary elections
Democratic Party
Communist Party of Slovakia
political crisis
communism
Opis:
The article is devoted to the coverage of the political crisis in Slovakia in 1947, which for the Czech and Slovak communists, became a kind of dress rehearsal for the future nationwide putsch of 1948. The research methodology is based on general scientific and special scientific methods, allowing the authors to avoid inconsistency, imprecision, and detachment from the objective historical process. The article's authors note that the impetus for the political crisis of 1947 was the victory of the Democratic Party in the parliamentary elections of 1946 in Slovakia. This prevented the further strengthening of the position of the communists in the national system of state power by creating the prerequisites for forming an anti-communist bloc of Czech and Slovak parties. The victory of the Democratic Party in Slovakia also stood in the way of the rapid implementation of socialist transformations on the Soviet model. To avoid political isolation and clear the way for the communization of Slovakia, the communist parties of the republic started a struggle against the Democratic Party to remove it from power. The article highlights the communists' accusation against the Democratic Party of supporting the reactionary forces of the state, connections with the people's underground and emigration. The authors did not ignore the influence of external factors and attempts of the communists to use in the fight against the democrats the dissatisfaction of partisans and the left wing of the Resistance movement with the course of “purges” of Slovak national bodies from reactionary elements. The authors of the article state that the DP leadership was not ready for an aggressive communist attack, and the expected help from the Czech democratic parties did not come. The latter believed the claims of the communists that there was a real threat of separatism and a repetition of the events of “March 14, 1939” in Slovakia. As a result, through a discrediting campaign, fabrication of cases of state “enemies”, threats of mass strikes by supporters, and provocation of a government crisis, the communists managed to eliminate the majority of the Democratic Party in the Slovak national bodies, legitimately existing as a result of the 1946 elections, and to strengthen their own positions in Slovakia. The political crisis of 1947 opened the way for Slovakia to slide from democracy to dictatorship
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2022, 31; 285-300
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Парламентаризм в умовах політичного транзиту: досвід Чеської Республіки
Parliamentarism in the Context of Political Transit: The Czech Republic’s Experience
Autorzy:
Марадик, Наталія
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2163415.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
parliamentary democracy
democratization
House of Representatives
the Senate
government
parliamentary elections
political pluralism
парламентська демократія
демократизація
Палата представників
Сенат
уряд
парламентські вибори
політичний плюралізм
Opis:
For the first time in the Ukrainian political science, considers the development of parliamentarism in the Czech Republic in a context of political transit in a comprehensive manner. It indicates the ambiguity and complexity of the process of parliamentary democracy’s functioning in the country. The main stages of the Czech parliamentary institutions’ establishment have been identified. The key tendencies and the peculiarities of the current Czech parliamentarism modernisation have been defined. The constitutional and legal status of the Parliament of the Czech Republic has been outlined and its place in the existing checks and balances system determined; the Czech Parliament party structuring characteristics have been determined and the most important factors of the coalition formation potential of parliamentary fractions have been revealed; based on the empirical indicators, the party system’s stability and efficiency in the Czech Republic have been investigated. The fundamental principles of the liberal parliamentarism concept (Ch.L.Montesquieu, John Locke, John Mill) have served as the theoretical and methodological basis for these article, which considers the power division to be the main principle of the state system, in which the executive power is accountable and subject to the legislative power. In order to achieve the tasks, the author used general scientific methods (analysis, synthesis, induction, deduction) as well as special politilogical methods. The methods of induction and deduction have been used in formulating the concept of “political transit” and its constituent elements. The comparativehistorical method gave the defender of the thesis the opportunity to understand the main directions of parliamentary institutions’ development at different historical stages of the Czech statehood and identify the factors that influenced the change in their status. The system method allowed to assess the constitutional and legal status of the Parliament of the Czech Republic, primarily its place and role in the political system of society and the relationship with other bodies of state power. On the whole, we can assume that the experience of the parliamentarism functioning in the Czech Republic is of great practical significance for Ukraine and other post-communist states, since it gives a stimulus to the society and ruling elites of these countries to further improve and develop their political institutions.
У статті комплексно розглянуто розвиток парламентаризму в Чеській Республіці в умовах політичного транзиту, вказано на неоднозначність та складність процесу функціонування парламентської демократії в даній країні. Виділено основні етапи становлення чеських парламентських установ; встановлено ключові тенденції та особливості модернізації сучасного чеського парламентаризму; окреслено конституційно-правовий статус Парламенту ЧР та визначено його місце в існуючій системі стримувань та противаг; з’ясовано специфіку партійної структуризації чеського Парламенту та виявлено найважливіші чинники формування коаліційного потенціалу парламентських фракцій; Підтверджено гіпотезу про те, що у тих посткомуністичних країнах, де перехід до демократії мав еволюційний (Польща, Угорщина) або змішаний характер (Чехія, Словаччина), процес інституційного дизайну та формування громадянського суспільства і правової держави має відносно послідовний характер і більш виразні тенденції до стабілізації демократичного політичного режиму. І навпаки – там, де транзитний процес мав революційний характер (Болгарія, Румунія), консолідація нової політичної системи характеризується високим ступенем невизначеності. Доведено, що формування в країнах Центрально-Східної Європи, і в Чехії зокрема, парламентських республік можна розглядати як одну з форм політичного транзиту, а парламентаризм – як певну сукупність політико-правових гарантій від «скочування» до недемократичних політичних режимів. Здійснено періодизацію чеських представницьких установ, яка корелюється з історичними етапами розвитку чеської держави. Відповідно виділено досоціалістичний, соціалістичний та постсоціалістичний період. Запропоновано посилити контрольну функцію Парламенту ЧР через визначення на законодавчому рівні індивідуальної політичної відповідальності членів уряду перед коаліційною більшістю. Визначено ключові чинники, що здійснюють вплив на партійну структуризацію чеського Парламенту і сприяють формуванню коаліційного потенціалу парламентських фракцій в Чеській Республіці. Встановлена тісна взаємообумовленість форми державного правління, типу виборчої системи та стану розвитку політичних партій. Доведено, що стабільне функціонування парламентської демократії в ЧР визначається відносною стійкістю партійно-політичної системи і насамперед високим коаліційним потенціалом політичних партій, позитивний ефект від яких найбільш чітко проявляється при виході з парламентських і урядових криз. Аргументовано, що ефективність парламентаризму та урядова стабільність в чеському соціумі зростає у випадках спаду показників індексів ефективного числа парламентських партій, фракціоналізації партійних систем, електоральної нестійкості та диспропорційності.
Źródło:
Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 4(36); 302-316
1643-6911
Pojawia się w:
Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-3 z 3

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies