Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "Modernization" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-14 z 14
Tytuł:
Витоки становлення теорії модернізації як процесу соціальних змін
Źródła stanowienia się teorii modernizacji jako procesu zmian socjalnych
Autorzy:
Бортніков, Валерій
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489414.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
modernization
theory of modernization
social process
progress
evolution
globalization
Opis:
The origins of the scientific reflection of modernization as a social phenomenon date back to the 19th century, the time of the formation of evolutionary theory, which was reflected in the works of O. Cont, E. Durkheim, G. Spencer, K. Marx, etc. On the right remark of modern foreign scientists, the modernization theory – is «the phase that has in sociology and theory of the evolution been completed». Modernization, which at one time was interpreted as the emergence of a «new civilization model», forms the vector of transition from survival values to the values of selfrealization, to the further human development, which underlies a powerful emancipation potential. Modernization in the broadest sense is considered as a process of modernizing and improvement of all spheres of social relations; in the narrow one – as a complex set of transformations, which the social system experiences on the way of the evolution from the traditional agrarian society to the urbanized industrial one. The variety of historical experience in the modernization of societies that were (are) at various stages of civilization development, or have significant differences in culture and traditions, question the possibility of a global generalization, the definition of a stable set of institutions, structures, rules or procedures within a unified theory, the deduction of the common patterns that would serve as a benchmark for all countries and peoples. . The proof of this – are the unsuccessful attempts to develop a universal theory of modernization, based on the conceptual foundations of evolutionism by scientists in the second half of the 20th century. The development of the modernization theory started after the Second World War and disseminated in the 1950s–1960s. It should be emphasized that there was no single theory of modernization, even in the 1950s–1960s. As the researchers point out, it was rather a powerful intellectual movement. In its evolution, the modernization theory has conditionally passed three stages: 50–60, 60–70s and 80–90s of the 20th century. The liberalization of political practice and the modernization theory led to a reassessment of the idea of universal progress in historical evolution; to rethink the model of the development of civilizations, the concepts of «modernity» and «traditionalism». All this together contributed to expanding the boundaries of research and taking into account the influence of not only the center on the periphery, but also the periphery on the center. The main thing that one managed to overcome was stereotypical ideas about the civilization mission of the West in relation to other parts of the world, as well as to realize that the future of mankind is the harmonious combination and coexistence of different cultures that are being developed in accordance with its inherent trajectories of social development, rather than in a predetermined direction. Modern science is increasingly focused on the study of unique, critical, bifurcation and other nonlinear processes, where exclusive, to some extent, random events begin to play a special role that becomes relevant to macroevolution, changing the course of human evolution. The suddenness of the social changes taking place in a globalized world does not allow us to confidently determine the perspective models of countries and nations future development. Globalization, like any large-scale process, changes the usual way of life, and, along with many benefits, has painful consequences for some social groups. Globalization, according to modern scientists, «can’t be regarded as an ordinary linear scheme, at least because it in its existence holds both development and destruction at the same time». In addition, there are new challenges that require fundamentally new approaches to their solution.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2018, 8; 179-186
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Відсутність політичної волі до демократичних перетворень як чинник поглиблення деструктивних процесів
Lack of political will to democratic transformations as a factor in the deepening of destructive processes
Autorzy:
Смірнова, Валентина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489440.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
political will,
democratic transformations,
destructive processes,
neopatrimonyalism,
political modernization,
incomplete modernization,
authoritarianism
Opis:
The analysis of controversial and ambiguous political processes that have taken place in recent decades in all regions of the world without exception requires further in-depth study. This is especially true of the determining influence of the lack or insufficient utilization of power-volitional aspects in the conditions of transition from authoritarianism to democracy. Fuse deployment destructive processes of social development and statehood must be working effectively state-administrative apparatus at the system level and the political will at the level of functioning of individual and collective actors political and decision-making. In fact, the political will of the national elite as a generator of reforms in the face of modernization challenges appears as a systemic characteristic and prerequisites for the effectiveness of the state-management system as a whole. The lack of consistency in the interaction management, and state authorities, in turn, leads to the expansion and deepening of destructive processes at national or regional level, which is convincing proof of lack of political will in political and business decision-making. The political development of the post-Soviet countries in the last quarter century, that is, after the collapse of the USSR, proves that one of the examples of deliberate election by the representatives of the national political elite of the destructive vector of state development is the countries of Central Asia, where autocratic regimes of the sultanist type were formed, accompanied by the simultaneous archaization of socio-cultural and economic The life of these countries. Choice destructive vector of development of Central Asia in the form sultanizmu demonstrates the lack of political will of the ruling class of these countries at the beginning of national state when making a decision to break as the colonial and Soviet traditions patrymonializmu, cronyism and nepotism and the transition to democratic practices. The choice of archaism socio-cultural and political life of the national elites in Central Asia was primarily driven by their fear of radical systemic change as a potential threat to personal specifically for these elites, quite correctly be interpreted as a manifestation of the lack of will for democratic change. Thus, due to the absence or lack of political will of the ruling class in countries neopatrymonialnymy political systems there involutional public-policy process - from upgrading often quietly move to kontrmodernizatsiyi, preserving or incomplete socio-political transformation and publicly reject any changes as Those that are not inherent in the national traditions and mentality of the people. The indicated processes are extremely destructive for the national-state development of countries with incomplete modernization, because they provoke unpredictable consequences in the future. And these consequences can be unpredictable delays at the time, but they do gosudarstvennichesky national development in the future unsecured and non-competitive compared with countries where the political will of the ruling class helped bring modernization transformation to its logical conclusion. Accordingly, further research of the proposed problem should focus on the study of the classification characteristics of manifestations of individual and collective political will and its absence in the modern world.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2017, 7; 238-244
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Формування культури громадянськості українства в умовах розвитку «молодої демократії»
Autorzy:
Бульбенюк, Світлана
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489263.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
civil society,
the culture of citizenship, democratization,
modernization,
Ukraine
Opis:
Kształtowanie się kultury obywatelskości społeczeństwa ukraińśkiego w warunkach rozwoju „młodej demokracji”
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2015, 5; 201-207
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Запровадження контрольної функції парламенту як складова політичної модернізації колишніх монархій Азії та Африки
The establishment of the control function of parliament as a component of the political modernization of the former monarchies of Asia and Africa
Autorzy:
Рудик, Андрій
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489337.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
political modernization,
legislative control,
monarchy,
imaginary constitutionalism,
political responsibility
Opis:
Globalization raises questions about the prospects for the existence of the monarchical form of government. This is due to the fact that it is considered a historical anachronism, which eventually must disappear completely. Thus, in the 50's and 70's of the 20th century, there was series of coups and revolutions that led to the elimination of more than 10 monarchies. However, to date, the monarchies are more than a quarter of currently existing countries - 44. This situation is evidence of the fact that this form of government, despite its traditional character, able to adapt political present. In this context, the question naturally arises: why in some monarchies there is a political modernization, and in others it is not. This article aims to find out the experience of introducing the control function of parliament in former monarchies, which will allow understanding the reasons for their overthrow and reveal the peculiarities of the nature of the passing of a similar process in the existing monarchies. The article is based on the establishment of constitutionally fixed forms of legislative control over the executive in such former monarchies as Afghanistan, Burundi, Ethiopia, Egypt, Iraq, Iran, Laos and Libya. First of all, we should pay attention to such elements of the constitutional status of the monarch as inviolability and irresponsibility. It`s assurance depends not only on the formal consolidation of the two above-mentioned components. An important role is played by the real place of the monarch in the system of supreme bodies of state power. Paying attention to this fact reveals the level of implementation of the control function of parliament and assesses the efficacy or fictitiousness of certain forms. The author believes that the establishment of parliamentary control over the investigated monarchies has been fictitious and somewhat even decorative. This case was conditioned by the concentration of significant constituent powers in the hands of the head of state, which allowed exerting pressure on the parliament, which made it impossible or significantly reduced the probability of the implementation of one or another form of legislative control over the executive. The monarch actually or even legally was the head of the executive, but in none of these states, except Laos, he has no responsibility for the exercise of his powers. The result was the imbalance in the system of relations between the supreme bodies of state power in favor of the monarch. The establishment of the control function of the parliament actually led to the establishment of an imaginary constitutionalism in these states. The political modernization of investigated monarchies stopped solely within these limits, without receiving a continuation in the form of a full-fledged institution of political responsibility of the head of state. Therefore, the superficial and intrusive nature of political transformations, caused by the centralization of power, has become the main reason for the overthrow of the monarchy in analyzing countries. Of course, in the context of the transition of analyzing states into republic, we should take into account a number of other factors. But, first of all, the overthrow of the monarchy was due imaginary character of political modernization. The institute of monarchy remained deeply traditional and it could not function as the center of modernization processes. This is confirmed by the fact that after the military coups and revolutions in analyzing countries, the process of political modernization continued. The failure of establishment of the parliamentary control function in the former monarchies of Asia and Africa should be taken into account by some existing monarchies, such as Bahrain, Jordan, Qatar and Kuwait. In these states, there is also the gradual establishment of imaginary constitutionalism. The imbalance in the system of relations between the supreme bodies of state power, which gives rise to the above-mentioned phenomenon, has become one of the reasons for the "Arab Spring" in all, without exception, the Arab monarchies. Therefore, the thought of the Soviet scientist S. Kaminsky about the historical condemnation of this form of state government seems indisputable. But the author believes that, first of all, the fictitious nature of the establishment of the control function of parliament in the former monarchies of Asia and Africa led to the overthrow of them. Therefore, in order to prevent the repetition of military coups and revolutions in the existing monarchies, this problem needs further investigation.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2017, 7; 221-229
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Державна політика України: між цивілізаційними і національними викликами
Polityka państwowa Ukrainy: pomiędzy cywilizacyjnymi i narodowymi wezwaniami
Autorzy:
Газізов, Михайло
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489456.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
state policy
Ukraine
modernization
political class
national safety
e-governance
Opis:
The key aspects of the state policy of Ukraine are considered in the context of the development of the civilizational challenges of the present day and the requirements of ensuring national safety. Separate attention applies on determination of role of national political class in realization of public policy in area of modernisation transformations. After all, the readiness of the national political class to implement the reform program of the systemic transformation of the state and society is one of the determining factors of the success of the state policy. The author argues that the emergence of a consolidated political class, which clearly recognizes national priorities and is able to defend and defend national interests, is an urgent need for the present and future for Ukraine. In the context of the coverage of the studied issues, the peculiarities of the institutional design of the Ukrainian state and its influence on state policy were determined. It is stressed that despite the tangible democratic progress of recent decades, the threat of an increase in autocratic and authoritarian tendencies in state policy, on the one hand, and the weakening of those already shaky germs of forms of direct democracy (for example, participation democracy, self-governing forms of organization citizens), without the development of which it makes no sense to speak about the modernization potential of the state policy of modern Ukraine. For example, the real political state of the basic state and social institutions, the domination of informal rules of the game on the political field, allows us to characterize the state of the political system of Ukraine today and its separate political institutions as hybrid. One of the examples of successful implementation of the state policy of modernization of the Ukrainian state can be considered a gradual transition to the e-governance system. E-Governance refers to innovative state policy and government technologies that are designed to ensure the effective implementation of the three functions of public policy - information, communication and participation. Therefore, the active introduction of e-governance is not just time requirements; it is the approximation of state policy to modern standards of democratic, modernized state-political control. However, it should be noted that the proliferation of e-governance entails tangible threats to the national state and national security. Let’s say the threat of violation of sovereignty. In a geopolitical situation in which Ukraine emerged after 2014, such a threat is not only virtual, but quite tangible, which puts forward special requirements to the system of state policy both at the personalized and institutionalized levels of functioning. Under such conditions, one of the main tasks of state policy is to create a reliable system of cybernetic protection of state sovereignty and national security of the country, which would maximally protect the Ukrainian state and Ukrainian citizens on the institutional and personal levels, respectively. On the other hand, an e-governance system that would be able to organically integrate into the system of global e-communication should be developed, pushing the Ukrainian state into a group of countries - pioneers of the total internetisation of the state and society. Further research on this issue should be concentrated, among other things, as the author believes, in the development of models for reviewing the principles of state policy in Ukraine in the context of the deployment of the integration of the national state into a globalized world political process.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2018, 8; 103-107
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Президентська Росія перед викликами модернізації: соціально-політичний аспект
Prezydencka Rosja wobec wyzwań modernizacji: aspekt społeczno-polityczny
Autorzy:
Піляєв, Ігор
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489261.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
socio-political modernization,
post-Communist Russia,
political transit,
“guided democracy”,
authoritarianism
Opis:
The article investigates the historical background of Russia’s socio-political transformation in the age of presidential republic, the Russian society’s present state and modernization prospects. Since the Horde Russia would be effected by the oriental despotism. The Russian modernization historically took place under the Western civilization’s influence but its instruments were mostly despotic and essentially anti-European. The Russian historical drama is that the social base of its modernization had been exterminated during the Bolshevik Revolution and Stalin’s dictatorship, and by now, in the train of the ongoing post-communist transformations, is still in germ. In contrast to the American Great Power doctrine where democracy serves as an important tool, Putin’s Russia has chosen the absolute priority of state and corporate interests over rights, freedoms and interests of its citizens. The author concludes that the fundamental problems and challenges, which had confronted the Russian modernization a quarter century ago, have remained unresolved. The most important of them are the key political actors’ unwillingness to act within the democratic rules, the values foundation friability, the lack of democratic consciousness and political culture. Since the annexation of Crimea and the start of the hybrid war in Donbas Russia’s socio-political transformation has found clear imperial meanings and would rely henceforth on the Eurasian space’ resource self-sufficiency with the strictly authoritarian state ideology and elements of the mobilization economy.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2015, 5; 14-23
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Головна аспекти педагогічної інтеграції
Autorzy:
Вознюк, Олександр
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2158853.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji Humanum
Tematy:
educational paradigm revolution
post-industrial society
modernization of education
creativity
self-development
Opis:
The article deals with the paradigm revolution that started in the postindustrial society and now is forming its basic elements and formulating the tasks of the educational development, since within its range the sphere of education will transform into the main form of man’s and society’s vital activity, and completely reorient the educational aims at providing the conditions of personality self-developing, at harmonizing the society’s relationships and creating the conditions for humanity survival. The main aspects of the pedagogical integration as a certain way to building the integral pedagogical paradigm are analyzed.
Źródło:
Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne; 2014, 1(7); 83-89
1730-0266
Pojawia się w:
Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Діяльність воєнно-інструкторських місій європейських країн і США в арміях держав, що реформували збройні сили (остання третина ХІХ – перша третина ХХ ст.): проблеми та перспективи досліджень
Activities of Military Training Missions of European Countries and the United States in the Armies of States, Transforming the Armed forces (the last third of the XIXth – the first third of the XXth Centuries): Problems and Prospects of Research
Autorzy:
Фалько, С.А.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676848.pdf
Data publikacji:
2022-11-08
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
військова модернізація
офіцери
воєнні інструктори
військові радники
воєнні місії
military modernization
officers
military instructors
military advisers
military missions
Opis:
Вивчення роботи військових професіоналів, надісланих у складі місій з передових європейських держав і США до армій країн Європи, Азії, Африки і Латинської Америки, що реформувалися, в останній третині ХIХ – першій третині ХХ ст., неодноразово було об’єктом уваги досліджень професійних істориків. Дослідження інструкторської діяльності воєнних місій у вище зазначений період дозволяє побачити загальні та окремі проблеми історії військової модернізації. Завдяки значному проміжку часу і різним регіонам світу, в яких виконували обов’язки офіцери місій, можна побачити наукові перспективи та проблеми вивчення воєнно-інструкторської діяльності, використовуючи компаративний метод. Порівняння інструкторської діяльності місій із різних країн сприяє аналізу національних військових шкіл. Цей факт, надає вирішального значення роботі воєнних інструкторів. При порівнянні більш чітко простежується регіональна специфіка професійної роботи членів воєнних місій. Порівняльна методика дозволяє завдяки безлічі історичних прикладів простежити еволюцію інструкторської діяльності офіційних воєнних місій в історичній ретроспективі. Чималий проміжок часу дозволяє побачити, що саме і чому залишилося поза межами аналізу в дослідженнях багатьох істориків, і які напрями розглядалися авторами як обов’язкові для вивчення. Дослідження виявляє найбільш вдалі роботи науковців з проблематики, що вивчається. Однією із цілей статті є визначення найважчих напрямів вивчення роботи військових професіоналів зі складу місій у чужих арміях та шляхи їх розкриття. Наукове дослідження є актуальним у зв’язку з постійним інтересом професійних істориків до теми військової модернізації та використання воєнних місій для більш швидких реформ збройних сил у складні періоди розвитку деяких країн.
The study of the work of military professionals sent as part of missions from the advanced European states and the United States to the reformed armies of the countries of Europe, Asia, Africa and Latin America in the last third of the 19th – the first third of the 20th centuries has repeatedly been the focus of research by professional historians. The study of the training activities of military missions at the time under study allows us to see general and particular problems of the history of military modernization. A significant time span and various regions of the world in which mission officers served, allow for the scientific prospects and problems of studying military training activities using a comparative method. Comparison of training activities of missions from different countries contributes to the analysis of national military schools. This factor, along with other causes, has a decisive importance for the work of military instructors. By comparison, the regional specifics of the professional work of members of military missions are more clearly visible. The comparative methodology allows us to trace specifically the evolution of training activities of official military missions in historical retrospect through a set off historical examples. The extensive time span enables us to see what and why in the studies of a number of historians remained outside the scope of analysis, and which are as a reconsidered by the authors as mandatory for study. The study reveals the most successful works of researchers on the issues understudy. One of the aims of the article is to determine the most difficult areas for study the work of military professionals from missions in foreign armies and the ways of their disclosure. The study is relevant due to the constant interest of professional historians in the topic of military modernization and the use of military missions for faster reforms of the armed forces during difficult periods of development in some countries.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 18; 41-64
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Діяльність європейських воєнно-інструкторських місій в країнах Південно-Східної Европи на початку ХХ ст.
Activity of European Military-Instruction Missions in the Countries of South-Eastern Europe at the beginning of the XX century
Autorzy:
Фалько, C.A.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676562.pdf
Data publikacji:
2021-03-18
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
воєнна модернізація
реформування збройних сил
Південно-Східна Європа
воєнні місії
military modernization
reorganization of military forces
South-Eastern Europe
military missions
Opis:
Стаття досліджує одну зі складових історії модернізаційних процесів у країнах Південно-Східної Європи на початку ХХ ст. – військову модернізацію. Мета дослідження – аналіз ролі іноземної військової допомоги у створенні збройних сил Румунії, Сербії, Болгарії, Чорногорії, Албанії та Греції. Розкриваються окремі напрямки військової допомоги, наданої країнам Південно-Східної Європи у вигляді військових місій, навчання офіцерів у Європі, поставок зброї та інших аспектів. Один із маркерів військового розвитку в досліджуваний період – це військово-інструкторська діяльність розвинених держав Європи в межах військової модернізації можливих військових союзників цих країн. Робота присвячена одній зі складових процесу військової модернізації – діяльності військово-інструкторських місій провідних європейських держав у визначений період. Часовий проміжок дослідження – 1908-1918 рр. Нижньою межею дослідження є боснійська криза 1908 р., викликана анексією Австро-Угорщиною Боснії і Герцеговини. Конфлікт послужив причиною швидкої мілітаризації регіону. Воєнні місії з країн Європи починають активну діяльність в Греції, Чорногорії, Туреччині. Тисячі офіцерів з балканських армій проходять навчання у військових закладах Європи. Верхня межа дослідження – Перша світова війна 1914-1918 рр. В той час був досягнутий очевидний успіх в модернізації збройних сил союзників воєнними місіями з Німеччини в Туреччині та Франції в Румунії. Це був час модернізації нових національних армій у Східній Європі. Не останню роль у цьому складному процесі відігравали воєнні місії. Швидко й ефективно досягти якісної модернізації відсталих у розвитку армій, без інструкторської допомоги, було неможливо. Зіставлення результатів перетворень дозволяє точніше зрозуміти регіональну специфіку та конкретні результати цієї форми військової модернізації збройних сил у міжвоєнне двадцятиліття. Використовується метод порівняння варіантів військової модернізації армій країн Сходу, які відбуваються на початку ХХ ст., і реформування збройних сил держав Південно-Східної Європи. Цей метод конкретизує результати, наслідки, невдачі й успіхи військової модернізації. Дослідження є актуальним для вивчення сучасних процесів воєнної модернізації.
This article studies one of the components of the history of modernization processes in the countries of South-Eastern Europe in the latter half of the 19th century – the early 20th century – military modernization. The purpose of research is to analyze the role of foreign military assistance in formation of military forces of Romania, Serbia, Bulgaria, Montenegro, Albania and Greece. Separate directions of military assistance provided to the countries of South-Eastern Europe in the form of military missions, training of officers in Europe, arms export and other aspects are disclosed. One of the markers of military development during the period in question was the military instructor activity of the developed European countries in the framework of military modernization of possible military allies in these countries. The lower limit of research is the Bosnian crisis in 1908 caused by annexation of Bosnia and Herzegovina by Austria-Hungary. The conflict was the reason of rapid militarization of the region. Military missions from the countries of Europe began their activity in Greece, Montenegro, Turkey. Thousands of officers from Balkan army studied in military establishments of Europe. The top limit of the research is the First world war І 1914-1918. The obvious success was attained with modernization of the armed forces of allies by military missions from Germany in Turkey and from France in Romania in that time. The work deals with the process of military modernization, i.e. the activities of military instructor missions of the leading European countries during the interwar period. The time interval of the study ranges within 1908-1918. This was the period marked by modernization of new national armies in Eastern Europe. Military missions played an important role in this complex process. The comparison of the results of transformations provides for better understanding of the regional specifics and concrete results of this form of military modernization of armed forces during the twenty-year interwar period. The method for comparing variations of military modernization of armies of Oriental countries occurring at the turn of the 20th centuries and reorganization of military forces of the countries of South-Eastern Europe is used. This method instantiates results, consequences, failures and success of military modernization. The research is relevant for studying modern processes of military modernization.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 13; 24-52
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Поєднання традицій і новацій в економічному поступі Естонії
Combining Tradition and Innovation in the Economic Progress of Estonia
Autorzy:
Orlova, T.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/51605021.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Естонія
радянська Прибалтика
економічний розвиток
європейський вибір
модернізація
реформи
інформаційне суспільство
Estonia
Soviet Baltics
economic development
European choice
modernization
reforms
informational society
Opis:
У статті з позицій історика аналізуються особливості естонського економічного життя у динаміці від минулого до сьогодення – від аграрного до постіндустріального суспільства. Показано, що Естонія гідно приймає виклики сучасності, зокрема кризи та їх наслідки. Раціональні балти не впадають в архаїку, хоча шанобливо бережуть свої традиції. Усвідомлюючи глобальні тенденції, вони рухаються шляхом інновацій, даючи в такий спосіб відповідь на головний виклик новітніх часів – виклик модернізації. Естонський досвід ще раз продемонстрував важливість двох складових успіху реформування: широкої підтримки з боку суспільства і здатності національної еліти керувати процесом. Акцентовано фактори, що визначали і визначають економічний поступ Естонії: менталітет, невмируща переконаність у приналежності до європейської цивілізації, відданість її цінностям, готовність їх втілювати у життя і захищати. Від початку відновленої державності без будь-яких сумнів щодо альтернатив було визначено мету – приєднання до Європейського Союзу і НАТО. Діалектика розвитку визначалася взаємозв’язком вимог до претендентки на вступ і реформами, які здійснювалися заради відповідності до них. У висновках зазначається, що для успішного соціально-економічного розвитку нації необхідне те саме, що й для повноцінного розвитку і самореалізації окремого індивіда – цінності інтелектуальної свободи, майстерності і відкритості до змін. Обраний шлях ліберальної демократії із соціально-орієнтованою ринковою інноваційною економікою вивів Естонію із стану окраїни російської імперії до кола розвинених європейських держав. Естонський досвід є цінним для тих пострадянських країн, які прагнуть того ж. Саме вдале поєднання традицій і новацій стало підгрунтям успіхів народу, який, незважаючи на всі складності і кризи сучасного світу, значно покращив власне життя і, допомагаючи іншим, заслужив повагу міжнародного співтовариства.
From a historian’s perspective, the article analyzes the specifics of Estonian economic life in dynamic from the past till present days – from the agrarian to the post-industrial society. Estonia is displayed to take on contemporary challenges with dignity, including crises and their aftermaths. The rational Balts don’t recede to the archaic, despite cherishing their own traditions. Aware of global trends, they move along the path of innovation, thus responding to the core challenge of today – the challenge of modernization. Estonian experience re-emphasizes the importance of two constituents of successful reform: broad public support and the competence of national elites to govern the process. Highlighted are the factors that have been distinguishing Estonia’s economic progress: mentality, immortal convincement in belonging to the European civilization, devotion to its values, willingness to bring them to life and to protect them. Since the beginning of its restored statehood, the aim was undoubtedly set to join the EU and NATO. The dialectic of progress was determined by the connection of admission requirements and reforms conducted to comply with them. It is concluded that a nation’s successful socioeconomic development requires the same as does an individual’s full-fledged development and fulfilment: the values of intellectual freedom, proficiency and openness to change. The chosen path of liberal democracy with social-oriented innovation-based market economy has brought Estonia from the margins of the Russian empire to the circle of developed European states. Estonian experience is valuable to those post-Soviet countries that aspire to the same. It was the successful combination of tradition and innovation that became the groundwork to the success of the nation that, despite all complications and crises of the modern world, had significantly improved its own life and, helping others, had earned the international community’s respect.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 20; 150-162
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Особливості та наслідки воєнної модернізації на Балканах 1856–1914 рр.: порівняльний аналіз
Features and Consequences of Military Modernization in the Balkans 1856–1914: a Comparative Analysis
Autorzy:
Falko, S.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/51608103.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
військова модернізація
збройні сили
військові реформи
балканські країни
військові інструктори
навчання офіцерів у Європі
military modernization
armed forces
military reforms
Balkan countries
military trainers
training in Europe
Opis:
Вивчення феномену військової модернізації в країнах балканського регіону та його впливу на соціально-політичні, воєнно-економічні та культурні напрямки розвитку суспільства в досліджуваних країнах є перспективною науковою темою. Вона дає змогу осмислити складний процес державотворення та впливу військових реформ на його динаміку. Дослідження присвячене вивченню особливостей проведення військових реформ у регіоні Південно-Східної Європи. Часовий інтервал, що вивчається, – середина ХIХ – початок ХХ ст. Це період становлення збройних сил у Сербії, Румунії, Болгарії, Чорногорії, які здобули незалежність, і період проведення динамічних реформ в османській і грецькій арміях. Порівняльний метод щодо проведення реформ у збройних силах християнських країн Балканського півострова з перетвореннями, які здійснювалися в досліджуваний період в армії Османської імперії, дає змогу деталізувати деякі особливості й складнощі в організації реформ. Уточнення низки елементів реформ дають змогу дійти висновку щодо вирішальної ролі військової модернізації на Балканах, запозиченої із моделей європейських армій, насамперед Німеччини та Франції. Розкрито такі фактори реформувань, як: освіта, здобута в європейських військових вишах; закупівля новітнього озброєння в передових країнах Європи і США; запрошення іноземних військових фахівців у ролі інструкторів для здійснення навчання частин і з’єднань; організація штабної служби; участь у плануванні й організації бойових дій інструкторів; створення військової медицини; стажування офіцерів у військах європейських країнах; створення мобілізаційного резерву за німецьким, або французьким зразками. У дослідженні розглядаються підсумки проведення військових реформ в арміях Греції, Сербії, Болгарії, Румунії та Чорногорії. Уточняються наслідки військової модернізації, що вплинули на стан армій країн Балкан напередодні Першої світової війни.
The study of military modernization phenomenon in the countries of the Balkan region and its impact on the socio-political, military-economic, cultural directions of social development in the countries of the region is a promising subject for further scientific research. It allows us to study a complex development of states building and military reforms influence on its dynamics. The study focuses on the study of some specifics of military reforms in the region of South-East Europe. The time frame studied involves the middle of the 19th century, including the beginning of the First World War. This is the period of the armed forces formation in independent Serbia, Romania, Bulgaria, Montenegro and implementation of active reforms in the Ottoman and Greek armies. The comparative method of the reforms implementation in the armed Christian countries of the Balkan Peninsula with the transformations in the army of the Ottoman Empire carried out in the study period allows us to clarify a number of peculiarities and complex it is in reforming. The clarification of a number of the reforms elements enables us to conclude that borrowings from the European armies models, primarily from German and French armies, plays a crucial role in military modernization in the Balkans. It covers such factors as education obtained in European military universities; purchase of the latest weapons in the advanced countries of Europe and the USA; engaging foreign military specialists as instructors for organizing of units and formations training; headquarters establishment; participation in planning and organization of military actions; military medicine development; officers training in the armies of European countries; creation of a military mobilization reserve according to the German or French standard. The results of military reforms in the armies of Greece, Serbia, Bulgaria, Romania and Montenegro are specified. The consequences of military modernization affecting the state of the Balkan countries armies on the eve of the First World War are clarified.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2023, 22; 59-92
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Інноваційна модернізація економіки як основа реалізації національних економічних інтересів
Innovation economy as the basis for modernization implementation of national economic interests
Инновационная модернизация экономики как основа реализации национальных экономических интересов
Autorzy:
Tsyganov, S. A.
Sizonenko, V. A.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/692325.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
інновації
конкурентоспроможність
економічні інтереси
модернізація економіки
глобальна конкуренція
инновации
конкурентоспособность
экономические интересы
модернизация экономики
глобальная конкуренция
innovation
competitiveness
economic interests
modernization of the economy and global competition
Opis:
Обоснована необходимость формирования и развития инновационной экономики как основы достижения конкурентоспособности национальной системы ведения хозяйства в условиях усиления глобальной конкуренции. Предложены пути согласования интересов бизнес-структур с национальными экономическими интересами. Раскрыта роль государства в определении экономических форм и методов управления инновационной модернизацией национальной экономики. Определены мероприятия, направленные на обеспечение совместных усилий всех участников инновационной модернизации экономики Украины
The need for this study can be explained by the fact that the solution of the problems in the development of the system of management that have emerged under critical conditions of permanent political and economic instability, institutional uncertainty requires the development of the system of measures aimed at engaging driving forces of economic transformation. The basis for such social transformation is the implementation of social–economic transformations of efficient models of the ratio of economic interests and innovative modernization of economy as the basis for their achievements.  The aim of the research is revealing the role of the innovative modernization of the economy in the formation and implementation of the national economic interests. The methods of scientific research are abstract–logical, statistical, induction and deduction. Based on the evaluation of activation of the driving forces of economic transformation, we defined the need for implementing in the transformation practice of the efficient models of formation of economic interests. The necessity was substantiated of the formation and development of the innovative modernization of the economy as a basis for achieving the level of competitiveness of the national economic system, adequate to the goals and needs of the transformational period under conditions of growing global competition. We proposed the ways of reconciling the economic interests of representatives of business structures with the national economic interests of Ukraine. The article reveals the role of the state in creating the institutional environment, the most efficient forms and methods of economic management of innovative modernization of the national economy were determined. We proposed the measures to consolidate the efforts of all the participants of the innovative modernization of the economy, which imply a synthesis of the provisions of the neoclassical and Keynesian doctrine with the activities of the state, adapted to modern realities of Ukraine, the mechanisms of self––regulation of the market. In subsequent research it is suggested to implement the development of the institutional environment of competing economic interests of economic entities, to motivate them to engage into activities in the field of new technologies.
Необхідність нашого дослідження можна пояснити тим, що вирішення проблем у розвитку системи господарювання, які виникли в кризових умовах перманентної політичної та економічної нестабільності, інституціональної невизначеності, потребує розробки система заходів, спрямованих на задіяння рушійних сил економічної трансформації. Основою для таких суспільних перетворень є впровадження в практику соціально-економічних перетворень ефективних моделей співвідношення економічних інтересів та інноваційної модернізації економіки як основи їх досягнення. Мета дослідження – виявлення ролі інноваційної модернізації економіки у формуванні та реалізації національних економічних інтересів. Методи наукового дослідження – абстрактно-логічний, статистичний, індукції та дедукції. На основі оцінки активізації рушійних сил економічної трансформації визначено необхідність упровадження в практику перетворень ефективних моделей формування економічних інтересів. Обґрунтовано необхідність формування і розвитку інноваційної модернізації економіки як основи досягнення рівня конкурентоспроможності національної системи господарювання, адекватного цілям і потребам трансформаційного періоду в умовах посилення глобальної конкуренції. Запропоновано шляхи узгодження економічних інтересів представників бізнес-структур із національними економічними інтересами України. Розкрито роль держави у формуванні інституційного середовища, визначенні найбільш ефективних економічних форм і методів управління інноваційною модернізацією національної економіки. Запропоновано заходи консолідації зусиль усіх учасників інноваційної модернізації економіки, які передбачають синтез положень неокласичної та неокейнсіанської доктрини з діями держави, адаптованими до сучасних реалій України, механізмами ринкової саморегуляції. У подальших дослідження запропоновано здійснити розробку інституційного середовища конкуренції економічних інтересів суб’єктів господарювання, умотивування їх до діяльності у сфері новітніх технологій. Табл. 1. Бібл. 16.
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2015, 4; 101-108
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Особливості модернізаційних процесів в економіці Узбекистану та їх вплив на гуманітарну політику
Features of Modernization Processes in the Economy of Uzbekistan and their Impact on Humanitarian Policy
Autorzy:
Chekalenko, L.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/51605312.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Узбекистан
модернізація економіки
інноваційний розвиток
виклики національній безпеці
гальмівні процеси
гуманітарна сфера
Uzbekistan
modernization of the economy
innovative development
challenges to national security
inhibiting processes
humanitarian sphere
Opis:
Модернізаційні процеси, запроваджені в економіці Узбекистану на зламі тисячоліть, були спрямовані на впровадження економічних нововведень в промисловість і сільське господарство. Меншою мірою відповідні зміни торкнулися гуманітарної сфери. Найкращі результати економічних перетворень вже нині можна спостерігати в розвитку видобувної і переробної промисловості, що вивели державу на високий індустріально інноваційний рівень розвитку. Гуманітарні чинники, зокрема захист прав людини, значно відстають від індустріальних успіхів за широтою охоплених питань, за ритмом впровадження і за наслідками реформування. Хоча і в гуманітарній сфері можна спостерігати певні зрушення, які все ж таки відбуваються, хоча й уповільненими темпами. Аналіз проведених змін, широкого переліку особливостей узбецьких нововведень дає підстави сподіватися, що економічний прорив сприятиме покращенню ситуації і у сфері дотримання і захисту прав людини. Складнощі соціального виміру викликані не тільки допущеними прорахунками політиків. Переважна більшість проблем гуманітарної сфери пов’язана з глибокими коренями мусульманської ідентичності узбецького народу, його культурою і віруваннями, яким не прийнятні деякі установки модернізованих суспільств сучасності. Однак, у зв’язку з поступовим модернізованим розвитком, як можна припустити, поступове збагачення населення в цілому в результаті економічного зростання, має поетапно вдосконалити державну політику, спрямовану на захист прав людини, віднайти ефективні методи впровадження гуманітарних реформі сприяти покращенню їхніх результатів, підвищити якість роботи і підготовку чиновницького апарату. Водночас, таке може відбутися тільки за умов наявності демократичної влади і модернізованого управлінського апарату, цивілізаційного керівництва країни, яке сповідує людські цінності. Позитивні прогнозні сценарії подальшого розвитку країни пов’язані і залежатимуть також від інших немалозначущих факторів, а саме від глибокої зацікавленості в модернізації і демократизації Узбекистану не тільки світових бізнесових структур, а й провідних міжнародних акторів: США, Китаю, Японії, країн арабського світу, міжнародних фінансових організацій тощо. Світові гравці сприяли цивілізаційному розвиткові країни і допомогли узбецькому народові здійснити вражаючий прорив у переході від середньовічного стану економіки, який через бавовняний чинник спочатку російської, а потім радянської імперії «затримався» в економіці Узбекистану протягом всього періоду підпорядкованості Росії, до сучасного модерного науково-технічного інноваційного стану економіки. Вагомі іноземні інвестиції і пільгові кредити у провідні галузі – видобувну і переробну промисловості, транспортну систему, банківську сферу, впровадження інноваційних технологій, надання відповідної консалтингової допомоги, вивели державу Узбекистан на почесне місце серед індустріально розвинутих країн світу.
Modernization processes introduced in the economy of Uzbekistan at the turn of the millennium were aimed at introducing economic innovations in industry and agriculture. To a lesser extent, the corresponding changes affected the humanitarian sphere. The best results of economic transformations can already be observed in the development of the mining and processing industries, which have brought the state to a high industrially innovative level of development. Humanitarian factors, in particular the protection of human rights, lag far behind industrial successes in terms of the breadth of issues covered, the pace of implementation, and the consequences of reforms. Although certain shifts can be observed in the humanitarian sphere, which are still taking place, albeit at a slower pace. The analysis of the implemented changes, a wide list of features of Uzbek innovations gives reason to hope that the economic breakthrough will contribute to the improvement of the situation in the sphere of observance and protection of human rights. Complexities of the social dimension are caused not only by miscalculations of politicians. The vast majority of problems in the humanitarian sphere are related to the deep roots of the Muslim identity of the Uzbek people, their culture and beliefs, which are not acceptable to some of the attitudes of the modernized societies of today. However, in connection with the gradual modernized development, as can be assumed, the gradual enrichment of the population as a whole as a result of economic growth, it is necessary to gradually improve the state policy aimed at protecting human rights, find effective methods of implementing humanitarian reforms, contribute to the improvement of their results, improve the quality work and training of the bureaucratic apparatus. At the same time, this can happen only if there is a democratic government and a modernized administrative apparatus, a civilized leadership of the country, which professes human values. Positive forecast scenarios for the further development of the country are connected and will depend also on other important factors, namely on the deep interest in the modernization and democratization of Uzbekistan not only of global business structures, but also of leading international actors: the USA, China, Japan, countries of the Arab world, international financial organizations, etc. World players contributed to the country's civilizational development and helped the Uzbek people make an impressive breakthrough in the transition from the medieval state of the economy, which, due to the cotton factor of the first Russian and then the Soviet empire, “stuck” in the economy of Uzbekistan throughout the entire period of subordination to Russia, to a modern modern scientific and technical innovative state of the economy. Substantial foreign investments and concessional loans in leading industries – the mining and processing industry, the transport system, the banking sector, the introduction of innovative technologies, the provision of appropriate consulting assistance, have brought the state of Uzbekistan to an honorable place among the industrially developed countries of the world.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 20; 93-115
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Досвід Постсоціалістичної Трансформації У Словацькій Республіці
Experience of Postsocialist Transformation in the Slovak Republic
Autorzy:
Tkachenko, I.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1070490.pdf
Data publikacji:
2020-09-29
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
суспільно-політична модернізація
європейська інтеграція
громадянське
суспільство
постсоціалістична трансформація
громадський сектор
членство в єс та
нато
sociopolitical modernization
european integration
civil society
post socialist
transformation
public sector
EU and NATO membership
Opis:
In the article the experience of post-socialist transformation in the Slovak Republic after the Velvet Revolution and gaining of independence after the collapse of Czechoslovakia in 1993 was examined. The process of reforming of the society and state, the transition from the communist to the western model of economy, the role of public sector on the path to EU and NATO accession were investigated. It was defined that the reforming of authorities, society and the state, which had already begun in the common state of Czechs and Slovaks under the leadership of V. Havel in 1990-1992, had a great value for the formation of independent Slovakia, because, despite some differences, the European destination became a key point which determined the process of accelerated modernization and the transition from planned socialism to a free market relation. It was determined that the «peaceful divorce» with Czech Republic had become one of the most important steps on the way for successful European integration of Slovakia. The key role of civil society in the transforming of Slovak state and overcoming the negative consequences of the dominance of communist ideology on the path of European and Euro Atlantic integration was represented. The public sector has become a driving force that guided Slovak society towards accelerated modernization in 1998-2006. It was shown the process of struggle of the European choice supporters with pro-Russian policy of V. Meciar, whose period should be generally considered as a «Slovak kuchmism». The final victory of pro-European forces in the 1998 elections led to the acceleration of modernization processes in Slovakia, implementation of required changes in society and state managing necessary for EU and NATO accession.
У статті розглянуто досвід постсоціалістичної трансформації у Словацькій Республіці після Оксамитової революції та здобуття незалежності внаслідок розпаду Чехословаччини у 1993 р. Досліджено процес реформування суспільства і держави, перехід від комуністичної до західної моделі господарювання, роль громадського сектору на шляху до вступу у ЄС та НАТО. Визначено, що реформування влади, суспільства і держави, започатковані ще в спільній державі чехів і словаків під проводом В. Гавела у 1990-1992 рр., мали важливе значення для формування і подальшого становлення незалежної Словаччини, адже, не зважаючи на певні відмінності, європейський вектор був ключовим фактором, який визначив прискорену модернізацію і перехід від планового соціалізму до вільного ринку. Вказано, що «мирне розлучення» з Чехією стало одним з найвагоміших кроків на шляху успішної європейської інтеграції Словаччини. Представлено ключову роль громадянського суспільства у процесі трансформації словацької держави, подоланні негативних наслідків домінування комуністичної ідеології на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції. Громадський сектор став тією рушійною силою, який спрямував словацьке суспільство шляхом прискореної модернізації в період 1998-2006 рр. Показано процес боротьби прихильників європейського вибору з проросійською політикою В. Мечіара, період правління якого слід охарактеризувати як «словацький кучмізм». Перемога проєвропейських сил у 1998 р. сприяла прискоренню модернізаційних процесів у Словаччині, проведенню необхідних для вступу до ЄС та НАТО змін у суспільстві та державному будівництві.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2020, 12; 168-185
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-14 z 14

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies