Temat: Mission - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Українське шістдесятництво як концепція „духу часу”
Ukraińskie „sześćdziesiątnictwo” jako koncepcja „ducha czasu”
Autorzy:: Tarnashins'ka, Lyudmila
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2120133.pdf
Data publikacji:: 2007
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II. Towarzystwo Naukowe KUL
Tematy:: „Sześćdziesiątnicy”
misja
pokolenie
egzystencjalizm
refleksja filozoficzna
„sixtieth people”
mission
generation
existentialism
philosophical reflection
Opis:: W artykule podano wyczerpującą charakterystykę estetycznego i filozoficzno-światopoglądowego oblicza literatury ukraińskiej lat 60. XX w., pokolenia tzw. Sześćdziesiątników. Pojęciem–terminem „sześćdziesiątnicy” oznaczono wiele konkretnych postaci – pisarzy tego okresu, zdolnych do „zrywu wyzwoleńczego”, którzy na zawsze pozostawili istotne ślady w literaturze. Niektórzy z nich, jak I. Switłycznyj i W. Stus, zostali „męczennikami systemu”, inni, jak W. Szewczuk czy I. Żylenko, wybrali formę milczącego sprzeciwu. Literatura Sześćdziesiątników, która zwracała się zarówno do filozofii egzystencjalnej (w tym też do innych systemów filozoficznych), jak i do estetycznych poszukiwań literatury zachodnioeuropejskiej oraz tradycji narodowej, wykształciła nową estetykę, nowe struktury artystyczne – nową literaturę ukraińską.
Źródło:: Roczniki Humanistyczne; 2007, 54-55, 7; 109-125
0035-7707
Pojawia się w:: Roczniki Humanistyczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Діяльність консульських установ соціалістичних країн у Києві (кінець 1940-х – 1980-ті рр.)
Activities of consulates of socialist countries in Kyiv (late 1940s - 1980s)
Autorzy:: Matiash, Iryna
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1977124.pdf
Data publikacji:: 2021-11-01
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:: foreign mission
Kyiv
Ministry of Foreign Affairs of the Ukrainian SSR
ноземне представництво
генеральне консульство
Київ
МЗС УРСР
Opis:: Мета дослідження полягає в з’ясуванні основних напрямів діяльності іноземних консульських установ у Києві в період після Другої світової війни до відновлення державної незалежності України 1991 року та визначенні особливостей їхньої взаємодії з органами державної влади і громадськими організаціями УРСР. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, системності. Використано загальнонаукові та спеціальнонаукові методи, зокрема архівної евристики, потестарної імагології, просопографії. Наукова новизна результатів дослідження полягає в реконструкції на підставі виявленої автором у опублікованих і неопублікованих джерелах архівної інформації діяльності іноземних консульських установ у Києві в досліджуваний період, створенні колективного портрета іноземних представників у Києві, з’ясуванні персоналій генконсулів та особливостей їхньої взаємодії з органами державної влади і громадськими організаціями УРСР. Висновки: Право Української РСР на зовнішньополітичну діяльність було відновлено 1 лютого 1944 р., однак радянське керівництво не мало намірів давати республіці реальні повноваження. Таке рішення зумовлювалося прагненням СРСР отримати можливість максимально численного представництва у створюваній ООН. Центром формування організаційних і правових засад взаємодії українського зовнішньополітичного відомства був апарат радянського наркомату (згодом – міністерства) зовнішніх справ, контроль за виконанням рішень центру здійснював Центральний Комітет КПУ. У містах призначення іноземні представництва перебували під потрійним наглядом зовнішньополітичного відомства, партійних органів та радянських спецслужб, що зумовлювало їх балансування між офіційною співпрацею та завуальованим ідеологічним протистоянням. З огляду на підпорядкований статус УРСР у її політико-адміністративному центрі Києві створювалися не дипломатичні представництва (посольства), а консульські установи (генеральні консульства і консульства). Іноземні консули були переважно кар’єрними дипломатами з досвідом роботи або навчання в СРСР або партійними працівниками.
The purpose of the study is to clarify the main activities of foreign consulates in Kyiv in the period after World War II to the restoration of state independence of Ukraine in 1991 and to determine the features of their interaction with public authorities and NGOs of the Ukrainian SSR. The research methodology is based on the principles of scientificity, historicism, systematization. General scientific and special scientific methods are used, in particular archival heuristics, potestar imagology, prosopography. The scientific novelty of the research results consists in the reconstruction of activities of foreign consulates in Kyiv during the researched period, the creation of a collective portrait of foreign representatives in Kyiv, the clarification of the personalities of consuls general and features of their interaction with the state government and public organizations of the Ukrainian SSR based on the archival information found in published and unpublished sources by the author. Conclusions: The right of the Ukrainian SSR to foreign policy was restored on February 1, 1944, but the Soviet leadership did not intend to give the republic real powers. This decision was due to the desire of the USSR to get the opportunity for the largest possible representation in the emerging UN. The center of the formation of organizational and legal bases of the interaction of the Ukrainian foreign policy department was the Soviet People's Commissariat (later - the Ministry of Foreign Affairs), the Central Committee of the CPU exercised control over the implementation of the center's decisions. In the cities of destination, foreign missions were under the triple supervision of the foreign ministry, party bodies and the soviet KGB structures, which led to their balancing between official cooperation and veiled ideological confrontation. Given the subordinate status of the Ukrainian Soviet Socialist Republic, there were established not diplomatic missions (embassies), but consular offices (consulates general and consulates) in its administrative center Kyiv. Foreign consuls were mostly career diplomats with work or study experience in the USSR or party workers.
Źródło:: The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2021, 30; 85-112
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:: The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: СЛУЖБОВІ ОСОБИ, УПОВНОВАЖЕНІ НА ВЧИНЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДІЙ В ЕКСТЕРИТОРІАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ
Officials Authorized To Perform Procedural Actions In The Extraterritorial Space Of Ukraine
Autorzy:: Rybytska, Olena
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1932003.pdf
Data publikacji:: 2021-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: екстериторіальність
юрисдикція
керівник дипломатичного представництва
капітан судна
кримінальне провадження
extraterritoriality
jurisdiction
head of diplomatic mission
ship captain
criminal proceedings
Opis:: In the article, the author, first of all, defines the concept of extraterritorial space and its structural elements, it helps to determine the scope of officials. In accordance with the norms of the Criminal Procedure Code, officials who are authorized to perform procedural actions in the extraterritorial space of Ukraine are indicated. However, the author points to gaps and conflicts of criminal procedure law related to these officials. The article also analyzes the process of replacing an official authorized to carry out procedural actions on the territory of diplomatic missions and consular posts of Ukraine abroad, on aircraft, sea or river vessels outside Ukraine under the flag or with the identification mark of Ukraine, if this vessel is assigned to port located in Ukraine. It is noted that the issue of criminal procedural jurisdiction over the crew of the object, which is launched into space is not regulated in the Criminal Procedure Code of Ukraine, does not determine the official authorized to perform procedural actions and the mechanism of its replacement is absent. In the conclusions, the author proposes amendments to the criminal procedure legislation of Ukraine in order to fill the gaps and resolve conflict issues.
У статті автор, перш за все, визначає поняття екстериторіального простору та його структурних елементів, це сприяє визначенню сфери дії службових осіб. Відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу зазначаються службові особи, які уповноважені на вчинення процесуальних дій в екстериторіальному просторі України. Разом з тим, автор вказує на прогалини та колізії кримінального процесуального закону, що повязані з зазначеними службовими особами. Також у статті аналізується процес заміщення службової особи уповноваженої на здійснення процесуальних дій на території дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном, на повітряних, морських чи річкових суднах, що перебувають за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні. Зазначається, що питання кримінально-процесуальної юрисдикції щодо членів екіпажу об’єкту, який запущений в космом не врегульовується в Кримінальному процесуальному кодексі України, не визначається службова особа уповноважена на вчинення процесуальних дій та механізм її заміщення відсутній. У висновках автор пропонує внесення змін у кримінальне процесуальне законодавство України з метою заповнення прогалин та вирішеня колізійних питань.
Źródło:: Krakowskie Studia Małopolskie; 2021, 4(32); 78-91
1643-6911
Pojawia się w:: Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "Mission" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język