Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "Historiography" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-9 z 9
    Tytuł:
    ОБРАННЯ НА БОЛГАРСЬКИЙ ПРЕСТОЛ ФЕРДИНАНДА КОБУРГА У ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНОМУ Й НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
    ELECTION OF FERDINAND COBURG TO THE BULGARIAN THRONE IN THE SOCIO-POLITICAL AND SCIENTIFIC DISCOURSE OF THE RUSSIAN EMPIRE
    Autorzy:
    Mykolenko, Dmytro
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2153626.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-12
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
    Tematy:
    Ferdinand Coburg
    discourse
    Russian Empire
    public
    historiography
    Opis:
    The paper characterizes the reflections of Russian historians, journalists and publicists regarding the election of Ferdinand Coburg as Prince of Bulgaria. These reflections are part of the socio-political discourse of the Russian Empire in 1887–1917. The concept of “socio-political and scientific discourse” is understood by us as a complex of texts – articles, monographs, news reports, cartoons, journalism, as well as the result of social, political, international, cultural, pragmatic, cognitive and philosophical factors characteristic of the Russian Empire in the late 19th and early 20th centuries. The reflection of the election to the Bulgarian throne of Ferdinand Coburg in the socio-political and scientific discourse of Russia has not previously been the subject of specific historical research. The public interest of the Russian Empire in the election of Ferdinand to the Bulgarian throne in 1887 was determined by the great importance of this Balkan country in the geopolitical plans of the empire. The assessments of the Russian public of this event depended on its perception by the official Russian government. The autocratic government had a decisive influence on the opinion of intellectuals, and the imperial narrative, even after the 1905 Revolution, continued to largely determine the evaluative approaches of both liberal and conservative authors. We can trace the differences in the perception of the fact of the election of Coburg to the Bulgarian throne by representatives of the liberal and conservative trends
    Źródło:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2022, 31; 229-241
    2411-345X
    2415-7198
    Pojawia się w:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Дослідження життя і творчості хроніста Алессандро Ґваньїні від середини ХХ століття (польська, українська і російська історіографія)
    Research into the life and work of Aleksander Gwagnin, a chronicler, from the mid-20th century (Polish, Ukrainian and Russian historiography)
    Autorzy:
    Diachok, Oleh
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1036397.pdf
    Data publikacji:
    2020-12-20
    Wydawca:
    Uniwersytet Pedagogiczny im. Komisji Edukacji Narodowej w Krakowie
    Tematy:
    Aleksander Gwagnin
    Chronicle of European Sarmatia
    historiography
    European Sarmatia
    Kronika Sarmacji europejskiej
    historiografia
    Sarmacja europejska
    Opis:
    W artykule przeanalizowano studia nad życiem i twórczością kronikarza Aleksandra Gwagnina podejmowane przez polskich, ukraińskich i rosyjskich historyków i filologów ostatnich sześciu dekad. Autor wyróżnia dwa okresy. W pierwszym okresie (1960–1971) opublikowano prace о biografii Gwagnina, w których do obiegu naukowego wprowadzono nowe źródła, dokonały się pozytywne zmiany w ocenie wkładu kronikarza naukowców rosyjskich, pojawiły się publikacje o korzystaniu z jego Kroniki Sarmacji europejskiej przez autorów krajów Europy zarówno zachodniej, jak i wschodniej. W drugim okresie (od początku lat 70. XX wieku) Kronika Gwagnina stała się obiektem wszechstronnej analizy: badano jej źródła, ją samą jako źródło historyczne i historiograficzne, rękopiśmienne tłumaczenia Kroniki i odrębnych fragmentów, problem autorstwa samego dzieła. Ukazały się jej nowoczesne tłumaczenia, częściowo po rosyjsku i w całości po ukraińsku z komentarzami.
    The paper is dedicated to the analysis of life and work of Aleksander Gwagnin, a Polish chronicler from the 16th century, on the basis of Slavic historical‑philological studies. The author distinguishes two periods of interest in Gwagnin: in the first one (1960–1971) mainly works on his biography were written, Russian researchers made a positive verification of the authenticity of Chronicle of European Sarmatia – Gwagnin’s major work, which was also appreciated as a valuable source of knowledge by historians from Western Europe. In the second period of research (from the 1970s), Chronicle… became an object of a comprehensive historical and historiographical analysis, for example the question of Gwagnin’s authorship was considered. On the basis of new, critical translations (partly in Russian and entirely in Ukrainian with comments), thorough textological studies of the work were conducted.  
    Źródło:
    Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis. Studia Historicolitteraria; 2020, 20; 142-153
    2081-1853
    Pojawia się w:
    Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis. Studia Historicolitteraria
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Постать Вільгельма фон Габсбурга (Василя Вишиваного) у спогадах і історичних дослідженнях XX – поч. XXI ст.
    Postać Wilhelma von Habsburga (Wasyla Wyszywanego) we wspomnieniach i badaniach historycznych XX – początku XXI wieku
    The figure of Wilhelm von Habsburg / Vasyl` Vyshivanyj / in memoirs and historical studies of XX – ear. XXI cen.
    Autorzy:
    Лазурко, Лідія
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2077242.pdf
    Data publikacji:
    2021-12-29
    Wydawca:
    Uniwersytet Rzeszowski. Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego
    Tematy:
    historiografia
    obraz historiograficzny
    Wilhelm von Habsburg
    Wasyl Wyszywany
    tożsamość narodowa
    historiography
    historiographic image
    Vasyl Vyshyvanyi
    identity
    national identification
    Opis:
    W artykule przedstawiono, jak rozwijała się i nabrała charakteru legendy historia austriackiego arcyksięcia Wilhelma von Habsburga, znanego jako pułkownik Wasyl Wyszywany, który zdecydował się zmienić własną tożsamość narodową i wybrał wizerunek bojownika o wolność Ukrainy. Ukazano, w jaki sposób ewoluował obraz samego bohatera: od poznania okoliczności zmiany tożsamości narodowej do badania motywów tego kroku. Na podstawie źródeł pochodzenia osobistego i materiałów historiograficznych powstałych w XX w. pokazano, w jaki sposób konstruowano historiograficzny wizerunek tej postaci.
    The purpose of the research – is to demonstrate how the historiographic image of Wilhelm von Habsburg, known as Colonel Vasyl Vyshyvanyi, was constructed on the basis of sources of personal origin and historiography materials that were deposited during the XX century. In the first time in historiography shown as the as the story of the Austrian archduke, who decided to change his national identity and chose for himself the image of a fighter for the will of Ukraine, unfolded and mythologized. The history of the life of the Austrian Archduke Wilhelm von Habsburg-Lötringen has in recent years been enriched by a number of thorough studies. The main issue of this research was the question of choosing a Ukrainian national identity. The construction of the Ukrainian legend Vasyl Vyshyvany in the historiography began, based on his own autobiography. As the accumulation of source and scientific material, the question of the vision of the hero evolved: from explaining the circumstances of change of national self-identification to exploring the motives of this step. Changes in the interpretation of this issue were also outlined and brought to the cultural and philosophical research field.
    Źródło:
    Galicja. Studia i materiały; 2021, 7; 316-326
    2450-5854
    Pojawia się w:
    Galicja. Studia i materiały
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Проблематика історії грецької присутності на українських теренах у сучасній вітчизняній історіографії
    Issues of the history of the Greek presence on Ukrainian territory in modern national historiography
    Autorzy:
    Piskizhova, Vladyslava
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1977999.pdf
    Data publikacji:
    2021-11-01
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
    Tematy:
    Greek presence on the Ukrainian territory
    articles
    theses
    monographs
    modern national historiography
    грецька присутність на українських теренах
    статті
    дисертації
    монографії
    сучасна вітчизняна історіографія
    Opis:
    Метою розвідки є історіографічний аналіз доробку сучасних вітчизняних істориків із проблематики етнічної історії греків України, які належать до її найбільш давніх і сталих етнічних спільнот. У цьому зв’язку передбачені дослідницькі завдання, серед яких визначення основних тематичних напрямків цих студій. Методологія праці базується на наукових принципах історизму та об’єктивності. Було застосовано конкретнонаукові методи історіографічного аналізу й синтезу, ідеографічний тощо. Наукова новизна визначається насамперед тим, що дотепер заявлена тема в окреслених нею хронологічних межах не стала предметом окремого наукового дослідження. Висновки: Розробка проблематики етнічної історії греків України, яка була започаткована наприкін. XVIII – ХІХ ст. студіями вчених західноєвропейських країн та Російської імперії і значно еволюціонувала завдяки науковому доробку радянських істориків, отримала нового імпульсу на початку 1990-х рр. у працях українських істориків. Поява чергової хвилі наукового інтересу до означеної теми пов’язана з перезавантаженням вітчизняної історичної науки після відновлення незалежності України, імперативами державної етнополітики, запитами української громадськості тощо. Ці напрацювання побудовані на широкому колі нововиявлених джерел і вирізняються сучасними дослідницькими підходами, переосмисленням ключових питань, виробленням нових теорій (насамперед щодо етногенезу урумів та румеїв) тощо. Визначено, що вагомий внесок у вивчення проблематики було здійснено співробітниками Інституту історії України НАН України, зокрема Кабінету українсько-грецьких відносин (з 2007 р. – Центр досліджень українсько-грецьких відносин) на чолі з Н.О. Терентьєвою. На тлі широкого розмаїття питань з етнічної історії українських греків, які мають доволі високий ступінь розробки станом на сьогоднішній день, що насамперед стосується історії греків Ніжина й Надазов’я, їхнє національно-культурне життя в умовах незалежної України є найменш репрезентованим.
    The purpose of the study is a historiographical analysis of the works of modern Ukrainian historians on the issues of ethnic history of the Greeks of Ukraine, who belong to its oldest and most stable ethnic communities. In this regard, several tasks are set, one of which is to define main thematic areas of these studies and the degree of their analysis. The methodology is based on the scientific principles of historicism and objectivity. Specific scientific methods of historiographic analysis, synthesis, ideographic and other methods were used. Scientific novelty is determined primarily by the fact that this topic within the outlined chronological boundaries has not become the subject of a separate scientific study so far. Conclusions: Development of issues of ethnic history of the Greeks of Ukraine, which was initiated in the studies of scholars from Western European countries and the Russian Empire at the end of the XVIII – XIX centuries and has evolved significantly thanks to the scientific achievements of Soviet historians, received a new impetus in the early 1990s in the works of Ukrainian historians. The emergence of another wave of scientific interest in this topic is associated with the reset of the national historical science after the proclamation of independence of Ukraine, the imperatives of state ethnopolitics, the demands of the Ukrainian public, etc. These developments are based on a wide range of newly discovered sources and are characterized by modern research approaches, rethinking key issues of the problem, developing new theories (primarily on the ethnogenesis of Urums and Roumeans), etc. It is determined that a significant contribution to the study of the issue was made by the staff of the Institute of History of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine, in particular the Cabinet of Ukrainian-Greek Relations (since 2007 – Research Center for Ukrainian-Greek Relations) headed by N.O. Terentyeva. Against the background of a wide variety of issues on the ethnic history of Ukrainian Greeks, which have a fairly high level of development today, primarily in the history of the Greeks of Nizhyn and North Azov region, their national and cultural life in independent Ukraine is the least represented.
    Źródło:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2021, 30; 428-450
    2411-345X
    2415-7198
    Pojawia się w:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Лінгвоісторіографія української лінгвістики ХХІ століття: жанрові різновиди репрезентації
    Linguistic historiography of the XXI century Ukrainian Linguistics: representation genre varieties
    Autorzy:
    Kosmeda, Tetyana
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/31344010.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-28
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    антропоцентризм
    дискурс
    жанр
    лінгвоісторіографія
    націєцентризм
    національна наукова школа
    філософія науки
    anthropocentrism
    discourse
    genre
    linguistic historiography
    nation-centrism
    national research school
    philosophy of science
    Opis:
    У науковій розвідці актуалізується принцип антропоцентризму та націєцентризму у зв’язку з викладом теоретичних засад української лінгвоісторіографії, що базується на національній традиції і нових підходах до принципів опису історії мовознавства. Зазначене важливо для переосмислення української лінгвофілософії і філософії науки загалом. У сучасній українській лінгвістиці актуалізовані традиційні жанри репрезентації історіографії (покажчик, біобібліографія, хрестоматія, монографічні видання, наукові статті і под.), присвячені питанням історії розвитку української лінгвістики загалом, наукових осередків і шкіл зокрема, опису досягнень в окремих галузях українського мовознавства, напрацювань окремих учених та ін.) і нові гібридні жанри (метабібліографічні посібники, бібліографія окремих часописів, хрестоматії за окремими науковими напрямами, словники персоналій та ін.). У сучасному науковому просторі відбувається становлення й розвиток критично-шанувального дискурсу, лінгвістики персоналій.
    The paper discusses the principle of anthropocentrism and nation-centrism in relation to the presentation of the theoretical foundations of Ukrainian linguistic historiography, based on national traditions and new approaches to the principles of describing the history of linguistics. It is significant for reconsidering Ukrainian linguistic philosophy and philosophy of science in general. In modern Ukrainian linguistics, traditional genres of historiography are updated (index, biobibliography, textbook, monographs, scientific articles, etc.) on the history of Ukrainian linguistics in general, research centers and schools in particular, descriptions of achievements in certain fields of the Ukrainian linguistic studies, etc.) and new hybrid genres (metabibliographic manuals, bibliography of individual journals, textbooks in some scientific fields, dictionaries of personalities, etc.). In the modern scientific space the formation and development of critical-respecting discourse as well as linguistics of personalities can be observed.
    Źródło:
    Studia Ucrainica Varsoviensia; 2022, 10; 75-87
    2299-7237
    Pojawia się w:
    Studia Ucrainica Varsoviensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    „Революційний союз робітників і селян” в українській марксистській історіографії 1920 – 1930-х рр. („Revoljucіjjnijj sojuz robіtnikіv і seljan” v ukraїnskіjj marksistskіjj іstorіografії 1920 – 1930-kh rr.)
    „The revolutionary worker-peasant alliance” in Ukrainian marxist historiography of the 1920 – 1930-ies
    „Революционный союз рабочих и крестьян” в украинской марксистской историографии 1920 – 1930-х гг.
    Autorzy:
    Житков (Zhitkov), Олександр (Oleksandr)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2178650.pdf
    Data publikacji:
    2016-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    Marxist historiography
    social paradigm
    worker-peasant alliance
    post-totalitarian transformation
    totalitarian ideology
    марксистская историография
    социальная парадигма
    тоталитарная идеология
    посттоталитарная трансформация
    союз рабочих и крестьян
    Opis:
    The author of this article has studied the original material, revealing the opportunity of totalitarian period historiographical sources decontruction. The formation of the Soviet discourse of the historical and chronological matrix (scheme), so called „Lenin’s concept of the working class and peasantry alliance during the Revolution and Civil War” has been enlightened. The influence of Bolshevism ideology on the historical science has been shown. The reasons of Soviet historical narrative fluctuation in Ukrainian „Marxist school” historiography of the 1920 – 1930-ies have been defined. The idea of the „Marxist historiography” going through a period of disengagement and uncertainity concerning the solution of national and social components of history under conditions of totalitarian USSR society has been grounded. It is evident that its social paradigm was close to the national concept, while the ideological pressure of the totalitarian system and political control of the government forced the Ukrainian Soviet historians to prioritize the development of the 1917 – 1920 Proletarian Revolution and Civil War class schema in Ukraine.
    Автором статьи изучен оригинальный материал, расскрывающий возможности деконструкций историографических источников тоталитарного периода. Освещается формирование советского дискурса историко-хронологической матрицы (схемы), т. н. „ленинской концепции союза рабочего класса и крестьянства” в период революции и гражданской войны. Показано влияние идеологии большевизма на историческую науку. Определены причины флуктации советского исторического наратива „марксистской школы” украинской историографии 1920 – 1930-х гг. Обоснована мысль о том, что в условиях тоталитарного общества СССР „марксистская историография” переживала период размежевания и неопределенности касательно решения дилеммы национального и социального компонентов истории. Очевидно, что ее социальная парадигма была близка к национальному концепту, в то время как идеологическое давление тоталитарной системы и политический контроль органов власти, навязывали украинским советским историкам приоритетность разработки классовой схемы пролетарской революции и гражданской войны на Украине 1917 – 1920 годов.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2016, 2; 90-106
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Tрансформація поглядів науковців XX століття на етнологічні студії Івана Франка (Transformacіja pogljadіv naukovcіv XX stolіttja na etnologіchnі studії Іvana Franka)
    The transformation of the scientists views of 20th century on ethnological studies of Ivan Franko
    Трансформация взглядов ученых ХХ века на этнологические исследования Ивана Франко
    Autorzy:
    Конта (Konta), Ростислав (Rostislav)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2178649.pdf
    Data publikacji:
    2016-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    I. Franko
    ethnology
    ethnography
    folklore
    historiography
    bibliography
    Shevchenko Scientific Society in Lviv
    Иван Франко
    этнология
    этнография
    фольклористика
    историография
    библиография
    Научное общество имени Шевченко во Львове
    Opis:
    An article deals with a problem of study of scientists of XX century ethnological scientific heritage of I. Franko by analyzing historiographical and bibliographical works concerning the problem.
    В статье рассматривается вопрос изучения учеными ХХ века этнологического научного наследия И. Франко путем анализа историографических и библиографических трудов, затрагивающих поставленную проблему.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2016, 2; 75-89
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Teoretyczne problemy współczesnej historycznej polityki na Ukrainie
    Autorzy:
    Zaszkilniak, Leonid Opanas
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/632206.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
    Tematy:
    historical politics, Ukraine, social functions of history, Ukrainian historiography, myths and stereotypes
    polityka historyczna, Ukraina, społeczne funkcje historii, ukraińska historiografia, mity i stereotypy
    історична політика, Україна, соціальні функції історії, українська історіографія, міфи і стереотипи
    Opis:
    The article deals with the theoretical problems of current historical politics in Ukraine. The beginning presents the definition of historical politics as an instrument of state power that works to confirm the dominant interpretations of the past. The author then analyses the theoretical issues relevant to the social functions of historical knowledge and argues that the principal one among them is the social identification of members of the community which seeks to separate itself from other communities. It is emphasised that history acts as a “biography” of a community or person, and historical knowledge functions as a product of the ideologists of this community. The argument references the theory of “cultural imputation” elaborated in detail by the Polish historian Wojciech Wrzosek. The author also introduces his own concept of the historian’s limitations in understanding and explaining the past from contemporary positions, since the current state of knowledge has the ability to rely only on the past models. The subsequent part describes the difficulties of modern Ukrainian historiography in shaping the “normative” image of Ukraine, which would foresee a projection of the subjectivity of the modern state in its past. Ukrainian historians have to cope with numerous anti-Ukrainian myths and stereotypes that have been developed over the centuries by powerful Ukraine’s neighbors, primarily Russia and Poland. The final part of the article provides examples of a gradual re-evaluation by Ukrainian historians of established and widespread stereotypes, in particular on the concept of “Great Patriotic War”, and also analyses the measures taken by the Ukrainian authorities regarding historical policy after the so-called The Revolution of Dignity and the beginning of the Russian-Ukrainian War, in particular regarding de-communization and the return of the fighters for the independence of Ukraine to the social historical discourse.
    W artykule rozpatrzono teoretyczne zagadnienia współczesnej polityki historycznej na Ukrainie. Najpierw podano określenie historycznej polityki jako instrumentu władzy państwowej dla poszerzenia i utwierdzenia dominujących interpretacji przeszłości. Następnie zanalizowano teoretyczne kwestie społecznych funkcji wiedzy historycznej i stwierdzono, że najważniejszą z nich jest społeczna tożsamość członków wspólnoty, która pragnie oddzielić się od innych wspólnot. Podkreślono, że historia występuje jako „biografia” wspólnoty lub osoby, a wiedza historyczna jako utwór ideologów tej wspólnoty. Przy tym wykorzystano teorię imputacji kulturowej  polskiego historyka Wojciecha Wrzoska. Autor wprowadza też własną koncepcję ograniczeń historyka w rozumieniu i wyjaśnianiu przeszłości z pozycji współczesności w związku z tym, że bieżący stan poznawania stwarza możliwość oparcia się tylko na minionych wzorcach. W dalszej części scharakteryzowano trudności współczesnej ukraińskiej historiografii w kształtowaniu „normatywnego” obrazu Ukrainy, który przewidywałby projekcję przedmiotowości współczesnego państwa w jego przeszłość. Ukraińscy historycy muszą pokonywać wiele antyukraińskich mitów i stereotypów wytworzonych w ciągu stuleci przez sąsiadów Ukrainy, przede wszystkim Rosję i Polskę. Na końcu podano przykłady stopniowego obalenia przez ukraińskich badaczy ustalonych i poszerzonych historycznych stereotypów, zwłaszcza odnoszących się do konceptu „wielkiej wojny ojczyźnianej” oraz przeanalizowano przedsięwzięcia organów władzy Ukrainy w sprawie prowadzenia polityki historycznej po tzw. rewolucji godności i początku wojny rosyjsko-ukraińskiej, a zwłaszcza te związane z dekomunizacją i przywróceniem do społecznego historycznego dyskursu wojowników o niepodległość Ukrainy.
    У статті розглянуто теоретичні проблеми сучасної історичної політики в Українi. На початку подано визначення історичної політики як інструменту державної влади для утвердження домінантних інтерпретацій минулого. Далі Автор аналізує теоретичні питання соціальних функцій історичного знання і стверджує, що головною серед них є соціальна ідентифікація членів спільноти, яка прагне відокремитись від інших спільнот. Підкреслено, що історія виступає як «біографія» спільноти чи особи, а історичне знання – як твір ідеологів цієї спільноти. При цьому використано теорію «культурної імпутації» польського історика Войцєха Вжоска. Автор запроваджує також власну концепцію обмеженості історика у розумінні та поясненні минулого з сучасних позицій, оскільки біжучий стан пізнання має можливість спиратися тільки на минулі взірці. Далі охарактеризовано труднощі сучасної української історіографії у формуванні «нормативного» образу України, який би передбачав проекцію суб’єктності сучасної держави у її минуле. Українським історикам доводиться долати численні антиукраїнські міфи і стереотипи, вироблені впродовж століть сусідами України, насамперед Росією і Польщею. В заключній частині статті подано приклади поступової переоцінки українськими істориками усталених і поширених стереотипів, зокрема щодо концепту «великої вітчизняної війни», а також проаналізовано заходи органів влади України щодо історичної політики після т.зв. pеволюції гідності та початку російсько-української війни, зокрема щодо декомунізації і повернення до суспільного історичного дискурсу борців за незалежність України.
    Źródło:
    Res Historica; 2018, 46
    2082-6060
    Pojawia się w:
    Res Historica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Історична пам’ять та контрпам’ять про Другу світову війну в Словаччині
    Historical Memory and Counter-memory of the Second World War in Slovakia
    Autorzy:
    Боровець, I.I.
    Віднянський, В.С.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/22676903.pdf
    Data publikacji:
    2022-10-27
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    Словацька держава 1939-1944 рр.
    Словацька Республіка
    Друга світова війна
    історіографія
    історична пам’ять і контрпам’ять
    Словацьке національне повстання
    Голокост
    «Мала війна»
    «усна історія»
    військові мемуари ймеморіали
    Slovak state in 1939-1944
    Slovak Republic
    World War II
    historiography
    historical memory and counter-memory
    Slovak National Uprising
    Holocaust
    “Little War”
    “oral history”
    war memoirs and memorials
    Opis:
    У Словацькій Республіці (СР) після Оксамитової революції 1989 р. в Чехословаччині й розпаду ЧСФР у 1993 р. актуалізувалася проблема створення національного наративу історичної пам’яті, зокрема про Другу світову війну, як одного з важливих елементів трансформації словацького суспільства та системних посткомуністичних перетворень у молодій державі. У статті розглянуто офіційну версію збереження й популяризації історичної пам’яті про Другу світову війну в СР, головною державною інституцією для впровадження якої виступає створений у 2002 р. Інститут національної пам’яті, а також різні  інтерпретації словацькими істориками та політиками таких вузлових подій часів Другої світової війни як історія Словацької держави 1939-1944 рр., угорсько-словацької «Малої війни» в березні 1939 р., участі словацьких військових підрозділів у війні на Східному фронті, Словацького національного повстання 1944 р., Голокосту. При цьому використовуються різні джерела: наукова літературай художні твори, продукція кіномистецтва та історичної публіцистики, військові мемуари й меморіали історичної пам’яті, матеріали «усної історії» тощо. Наголошується, що роздвоєність словацької історіографії, історичної пам’яті та й власне суспільства в оцінках та інтерпретаціях подій Другої світової війни в національній історії триває до нині, насамперед як протистояння офіційної/наднаціональної та національної версій історичної пам’яті. Перевага на сучасному етапі спостерігається за наднаціональним підходом, який застосовує інтегральний метод, синтезує погляди, пропонує багаторакурсні бачення, а оцінки історичних фактів, явищ та процесів здійснює на основі критеріїв лібералізму та демократії.
    In the Slovak Republic (SR), after the Velvet Revolution of 1989 in Czechoslovakia and the collapse of ČSFR in 1993, the problem of creating a national narrative of historical memory, in particular about the Second World War, as one of the important elements of the transformation of Slovak society and systemic post-communist transformations in the young state, became more urgent. The article deals with the official version of preserving and popularizing the historical memory of the Second World War in the Slovak Republic, the main state institution for the implementation of which is the Institute of National Remembrance established in 2002, as well as various interpretations by Slovak historians and politicians of such key events of the Second World War as the history of the Slovak state in 1939-1944, the Hungarian-Slovak “Little War” in March 1939, the participation of Slovak military units in the war on the Eastern Front, the Slovak National Uprising of 1944, the Holocaust. Various sources are used: scientific literature and fiction, cinema and historical journalism, military memoirs and memorials of historical memory, materials of “oral history”, etc. The authors emphasize that the bifurcation of Slovak historiography, historical memory and society itself in assessments and interpretations of the events of World War II in national history continues to this day, primarily as a confrontation between official/supranational and national versions of historical memory. The supranational approach, which applies an integral method, synthesizes views, offers multidimensional visions, and evaluates historical facts, phenomena and processes based on the criteria of liberalism and democracy, is preferred at the present stage.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2022, 19; 57-81
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-9 z 9

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies