Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "Folk culture" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-4 z 4
    Tytuł:
    «Хоч не пансько, да й не хамсько будем розмовляти…» жанрово-стильові особливості творчості Івана Некрашевича
    “Chocz ne panśko, da i ne chamśko budem rozmowlaty” – a genre-stylistic characteristics of Ivan Nekrashevych’s works
    „Chocz ne panśko, da i ne chamśko budem rozmowlaty” – charakterystyka gatunkowo-stylistyczna twórczości Iwana Nekraszewycza
    Autorzy:
    Sarapyn, Vita
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1887607.pdf
    Data publikacji:
    2014
    Wydawca:
    Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II. Towarzystwo Naukowe KUL
    Tematy:
    synkretyzm stylistyczny
    barok
    klasycyzm
    oświecenie
    rokoko
    poetyka
    ludowa kultura śmiechu
    stylistic syncretism
    Baroque
    Classicism
    the Enlightenment
    rococo
    poetry
    folk humorous culture
    Opis:
    У статті розглянуто синкретичну стильову парадигму творчості священика Івана Некрашевича, структуровану естетичними тенденціями другої половини ХVІІІ ст. Зауважено, що у ній, поруч із бароковими, простежуються класицистичні і рокайльні елементи, а книжна традиція органічно співіснує з народною сміховою культурою.
    The article deals with the syncretistic stylistic paradigm of priest Ivan Nekrashevych’s creation, which is structured by aesthetic trends of the second half of the eighteenth century. It is determined that in Ivan Nekrashevych’s works there are classicism and rocaille elements along with baroque elements and literary tradition coexists organically with the folk humorous culture.
    W artykule omówiono synkretyzm stylistyczny twórczości o. Iwana Nekraszewycza, ukształtowany pod wpływem tendencji estetycznych II połowy XVIII wieku. W tekstach autora obok elementów barokowych zauważalne są również wpływy klasycystyczne i rokokowe, zaś wysoka kultura literacka współegzystuje z ludową kulturą śmiechu.
    Źródło:
    Roczniki Humanistyczne; 2014, 62, 7; 183-196
    0035-7707
    Pojawia się w:
    Roczniki Humanistyczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Народні уявлення про хвороби крізь призму фразеології української та польської мов
    Autorzy:
    Чибор [Chybor], Ірина [Iryna] Степанівна [Stepanivna]
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/678649.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Polska Akademia Nauk. Instytut Slawistyki PAN
    Tematy:
    phraseology
    phraseological unit
    ethnic culture
    folk representation
    personification
    disease
    Opis:
    Folk perceptions of disease through the prism of Ukrainian and Polish phraseologyThe article analyzes the phraseological units of the Ukrainian and Polish languages motivated by folk perceptions of the etiology of diseases; describes ethnocultural features of the formation of the analyzed units; and reveals that in Ukrainian and Polish phraseology the idea of personification and demonic origin of diseases is highlighted by coding in the phraseological units: 1) the outward appearance of mythical creatures similar to the appearance of an afflicted person; 2) specific actions of the personified disease that lead to the deterioration of health or even death; 3) folk ways of treating illness and so on. Ludowe wyobrażenia o chorobach przez pryzmat frazeologii języka ukraińskiego i polskiegoW artykule przeanalizowano jednostki frazeologiczne języka ukraińskiego i polskiego motywowane ludowymi wyobrażeniami o etiologii chorób; opisano etnokulturową specyfikę tworzenia badanych jednostek; oraz ustalono, że we frazeologii języka ukraińskiego i polskiego wyobrażenia o personifikacjach i demonicznym pochodzeniu chorób odzwierciedlone są za sprawą kodowania w jednostkach frazeologicznych: 1) osobliwości wyglądu zewnętrznego istoty mitycznej podobnego do wyglądu zewnętrznego chorego człowieka; 2) konkretnych działań uosobionej choroby, które prowadzą do pogorszenia samopoczucia albo śmierci; 3)ludowych sposobów leczenia choroby itd.
    Źródło:
    Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej; 2017, 52
    2392-2435
    0081-7090
    Pojawia się w:
    Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Провідні свята обрядового року українців Галичини першої половини XiX ст. в оптиці львівської періодики: симбіоз християнських та народнозвичаєвих культурних практик
    Wiodące święta roku obrzędowego Ukraińców w Galicji pierwszej połowy XIX wieku w świetle czasopism lwowskich. Symbioza chrześcijańskich i tradycyjnych ludowych praktyk kulturowych
    Leading festivals of the ritual year of Ukrainians in Galicia of the first half of the 19th century in the light of Lviv periodicals. Symbiosis of Christian and traditional folk cultural practices
    Autorzy:
    Мовна, Уляна
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/31803995.pdf
    Data publikacji:
    2023-12-27
    Wydawca:
    Uniwersytet Rzeszowski. Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego
    Tematy:
    rok obrzędowy
    kultura chrześcijańska
    religijność ludowa
    etnologia
    czasopiśmiennictwo
    ritual year
    Christian culture
    folk religiosity
    ethnology
    periodicals
    Opis:
    W artykule scharakteryzowano wiodące święta dorocznego cyklu obrzędowego Ukraińców w Galicji (Boże Narodzenie, Wielkanoc, Zielone Święta, Iwan Kupała) na podstawie publikacji etnologicznych z periodyków lwowskich I połowy XIX w. („Rozmaitości”, „Czasopisma Naukowego Księgozbioru Publicznego im. Ossolińskich”, „Lwowianina”, „Pamiętnika Lwowskiego”, „Rozmaitości dla Ludu Wiejskiego”). Odnotowywały one losowo zbierane informacje z dziedziny kultury duchowej, wplecione w artykuły o charakterze geograficzno-topograficznym, historyczno-statystycznym i regionalnym. Wykorzystano zarówno współczesne, jak i późniejsze interpretacje badawcze.
    The article describes the leading annual ritual holidays of the Ukrainian population in Galicia (Christmas, Easter, Whitsun, Ivan Kupala) based on ethnological publications from Lviv periodicals in the first half of the 19th century (Rozmaitości, Czasopisma Naukowego Księgozbioru Publicznego im. Ossolińskich, Lwowianin, Pamiętnik Lwowski, Rozmaitości dla Ludu Wiejskiego). These publications randomly collected information on spiritual culture, woven into articles of a geographic-topographic, historical-statistical, and regional nature. The article utilizes both contemporary and later research interpretations.
    Źródło:
    Galicja. Studia i materiały; 2023, 9; 353-373
    2450-5854
    Pojawia się w:
    Galicja. Studia i materiały
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Питальне висловлення як компонент народнопісенного дискурсу: лінгвокульторологічний аспект
    Interrogative speech as a component of folk song discourse: linguo-cultural aspect
    Autorzy:
    Шабат-Савка (Shabat-Savka), Світлана (Svitlana)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2177700.pdf
    Data publikacji:
    2022-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    лінгвокульторологія
    народнопісенний дискурс
    питальне речення / висловлення
    інтенція запиту
    питальні компоненти
    діалогійність
    жанри народної пісні
    функція
    експресивність
    синтаксис
    linguo-culture studies
    folk song discourse
    interrogative sentence / speech
    query intention
    interrogative components
    dialogic nature
    genres of folk song
    function
    expressiveness
    syntax
    Opis:
    The linguo-cultural approach in the poly-paradigmatic scope of modern linguistics determines the appearance of scientific studies on multilevel language units as ethnomarked resources that express national culture and mentality in the folk literary texts, folklore, parables. In this aspect, Ukrainian folk songs stand out due to the high poeticism, expressiveness, imagery and lyricism created by syntactic constructions. This article, in particular, analyzes interrogative constructions as meaningful components of folk song discourse that affect mental spheres of the language personality and mark the national-linguistic worldview of the Ukrainian speaker. Drawing upon the research material the author defined communicative-intentional content of interrogative statements, characterized the models-realization of query intentions, which, as evidenced by the created source data, verbalize, on the one hand, multidirectional interrogative components (pronouns and adverbs) that embody explanatory intentions aimed at cognitive process-search, and on the other hand, interrogative particles that actualize emotional and evaluative semantics (doubts, assumptions, surprise, reproach, laughter, resentment, etc.) in the folk song discourse. By using the relevant linguistic methodology, it became possible to present the addresser-addressee continuum of song communication (mother – son, father – daughter, husband – wife, brother – sister, etc.), which emphasizes the important role of interrogative constructions in dialogic speech, in creating naturalness and dynamics of the song, as well as in the expression of primary and secondary interrogative functions. A detailed study of various genres of songs (Christmas carols, spring songs, bathing songs, baptismal songs, lullabies, family-household songs, social-household songs, etc.) enabled us to determine the functional potential of interrogative constructions aimed at expressiveness, emotionality and evaluation. It is also focused on the major and minor key of the song, highlighting deep sensuality and poeticism of man as a representative of Ukrainian culture and linguo-mentality.
    Лінгвокультурологічний підхід у поліпарадигмальному просторі сучасного мовознавства детермінує появу наукових студій, присвячених аналізові різнорівневих мовних одиниць як етномаркованих ресурсів, що виражають національну культуру та ментальність у текстах народної творчості, у фольклорі, пареміях. У цьому аспекті вирізняються українські народні пісні, високу поетичність, експресивність, образність та ліризм яких створюють синтаксичні конструкції. Зокрема у статті проаналізовано питальні конструкції як посутні компоненти народнопісенного дискурсу, що заторкують ментальні сфери мовної особистості й маркують національно-мовний світогляд мовця-українця. На багатому фактичному матеріалі визначено комунікативно-інтенційний зміст питальних висловлень, схарактеризовано моделі-реалізації інтенцій запиту, які, як засвідчує створена джерельна база, вербалізують, з одного боку, різноспрямовані питальні компоненти (займенники й прислівники), що вербалізують зʼясувальні інтенції, спрямовані на розвиток когнітивного процесу-пошуку, а з іншого боку, питальні частки, що актуалізують у народнопісенному дискурсі емоційно-оцінну семантику (сумнів, припущення, здивування, докір, сміх, образу тощо). З використанням релевантної лінгвометодології представлено адресантно-адресатний континуум пісенної комунікації (мати – син, батько – донька, чоловік – дружина, брат – сестра та ін.), що підкреслює важливу роль питальних конструкцій у реалізації діалогійності, у створенні природності й динамічності пісні, у вираженні первинних та вторинних функцій питальності. Докладне вивчення різножанрових пісень (колядок і щедрівок, веснянок, коломийок, пісень купальських, хрестинних, колискових, родинно-побутових, соціально-побутових та ін.) вможливило визначення функційного потенціалу питальних конструкцій, спрямованого на вираження експресивності, емоційності та оцінки, на увиразнення мажорної чи мінорної тональності пісні, на вияскравлення глибинної чуттєвості та поетичності людини як репрезентанта української культури та лінгвоментальності.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 6(3); 35-44
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-4 z 4

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies