Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "Families" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-3 z 3
    Tytuł:
    Візуальні виміри соціокультурної інтеграції родин вимушених переселенців в Україні (на матеріалах українсько-польського проєкту)
    Visual dimensions of socio-cultural integration of forced migrants’ families in Ukraine (based on the Ukrainian-Polish project)
    Autorzy:
    Ivankova-Stetsiuk, Oksana
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/32062749.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-28
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    візуальні матеріали
    соціокультурна інтеграція
    культурні цінності та смисли
    родини вимушених переселенців
    visual materials
    socio-cultural integration
    forced migrants’ families
    cultural values and meanings
    Opis:
    Стаття присвячена виявленню евристичного потенціалу візуальних матеріалів у вивченні культурних цінностей і смислів, у контексті проблеми пошуку оптимальних шляхів соціокультурної інтеграції сімей вимушених переселенців та спільнот-реципієнтів. Дослідження базується на методологічних засадах соціальної культурології, що передбачає розгляд творів мистецтва як індивідуальних випадків реалізації культурних форм. У статті використано матеріали фотовиставки „Надія. Сім’я. Громада” – українсько-польського проекту, покликаного привернути увагу до проблем і потреб людей, які постраждали внаслідок військового конфлікту на сході України. Здійснено аналіз фотографій, присвячених особливостям соціокультурної інтеграції сімей сходу України та Криму. Описано формат стенду-кейсу та його конструктивні елементи. Окреслено основні принципи соціокультурного менеджменту виставкового проекту „Надія. Сім’я. Громада”. Доведено важливість візуальних матеріалів у вивченні інтеграційних процесів у сучасних українських громадах.
    The article is devoted to identifying the heuristic potential of visual materials in the study of cultural values and meanings, in the context of the problem of finding optimal ways of socio-cultural integration of forced migrants’ families and recipient communities. The study is based on the methodological principles of social culturology, which involves the consideration of artworks as individual realization cases of cultural forms. The article uses materials from the photo exhibition „Hope. Family. Community”. This Ukrainian-Polish project is designed to draw attention to the problems and needs of people affected by the military conflict in Eastern Ukraine. The analysis of photos of the peculiarities of the socio-cultural integration of families from Eastern Ukraine and Crimea has been made. The format of the stand-case and its structural elements are described. The basic principles of socio-cultural management of the exhibition project „Hope. Family. Community” are outlined. The importance of visual materials in the study of integration processes in modern Ukrainian communities has been proven.
    Źródło:
    Studia Ucrainica Varsoviensia; 2022, 10; 157-167
    2299-7237
    Pojawia się w:
    Studia Ucrainica Varsoviensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Проблема формування системи диспозицій у дітей в молодшому шкільному віці в контексті функціонально неспроможної сімї
    Problem kształtowania się systemu społecznych predyspozycji u dzieci w młodszym wieku szkolnym w kontekście rodzin dysfunkcyjnych
    Autorzy:
    Voloshok, Olena
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/31342919.pdf
    Data publikacji:
    2009
    Wydawca:
    Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II. Towarzystwo Naukowe KUL
    Tematy:
    dzieci z rodzin dysfunkcjonalnych
    orientacja życiowa dzieci
    relacje międzyosobowe w rodzinie
    children from dysfunctional families
    sentence completion test
    kinetic drawing of „My family”
    children's vital orientation
    interpersonal relations in the family
    Opis:
    W niniejszym artykule autorka prezentuje psychologiczne badania odnośnie do jakości społecznego funkcjonowania oraz preferencji w zakresie własnych dążeń, zainteresowań, systemu wartości dziecka wychowującego się w rodzinie dysfunkcjonalnej. Badania empiryczne zostały przeprowadzone na grupie 120 dzieci w wieku szkolnym (grupę eksperymentalną stanowiło 60 dzieci z rodzin zdiagnozowanych jako dysfunkcjonalne, regularnie otrzymujących pomoc społeczną, grupa kontrolna zaś składała się z dzieci pochodzących z rodzin prawidłowo funkcjonujących). Analizowany w pracy materiał ilościowy i jakościowy został zgromadzony za pomocą testów projekcyjnych oraz pisemnych kwestionariuszy. Dane ilościowe dotyczące ogólnych kierunków społecznych dążeń zostały zebrane na podstawie Testu Zdań Niedokończonych (R. Żyla); ocena przez dzieci specyfiki swojej sytuacji w rodzinie i istniejących w niej wewnętrznych relacji została przeprowadzona na podstawie danych jakościowych pochodzących z Testu Rysunku Kinetycznego „Moja rodzina” (w opracowaniu R. Burnsa i S. Kaufmana). Interpretacja otrzymanych danych obejmowała analizę systemu wartości dzieci oraz analizę sfery relacji międzyosobowych w rodzinie i specyfiki odbioru swojej sytuacji w rodzinie przez dzieci. Badania wskazują, iż niezależnie od negatywnych nastawień badanych dzieci jako najważniejsze okazały się rozpatrywane w kontekście egzystencjalnym takie kategorie, jak nauka, szkoła, ja oraz przyszłość. Specyficzne dla badanej grupy eksperymentalnej, którą stanowiły dzieci z rodzin dysfunkcjonalnych, było to, iż te kategorie bardziej wiązały się z pozytywnym lub negatywnym nastawieniem dziecka wobec własnej przyszłości, podczas gdy dzieci pochodzące z rodzin funkcjonalnych swoje niepokoje w tych sferach łączyły bezpośrednio z rozwojem własnej rodziny lub bezpośrednio z rodzicami. Przeprowadzone badania umożliwiły szczegółową analizę danych psychologicznych dotyczących rozumienia przez dziecko własnej sytuacji w rodzinie dysfunkcyjnej. Wnioski z badań pozwalają na zrozumienie dysharmonijnego kształtowania się predyspozycji systemu wartości dzieci doświadczających niewydolność rodziny własnej.
    Źródło:
    Roczniki Nauk o Rodzinie; 2009, 1; 199-211
    2081-2078
    Pojawia się w:
    Roczniki Nauk o Rodzinie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Соціальний супровід сімей з дітьми, які постраждали в період воєнного стану на території України
    Social Support for Families with Children Affected During Martial Law in Ukraine
    Autorzy:
    Михайлишин, Галина
    Довга, Мирослава
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/16539082.pdf
    Data publikacji:
    2022-06-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    соціальна робота
    соціальний супровід в умовах війни
    соціальний супровід вимушено переміщених українських сімей
    види соціальної допомоги
    пункти надання допомоги українцям
    social work
    social support in the conditions of war
    social support of forcibly displaced Ukrainian families
    types of social assistance
    points of assistance to Ukrainians
    Opis:
    Various tragic events are taking place in the world, and Ukraine, which is now in a state of war on the part of Russia, finds itself in such a situation. This situation has become part of the daily life of most Ukrainians and Ukrainian families who are forced to move to safer places of stay. People are losing loved ones and friends, staying away from their children, leaving their homes, their favorite jobs, and witnessing violence, murder, and death. Under such conditions, they experience fear, anxiety, hooking and other reactions that depend on the individuality of the adult or child. Each person can cope with life’s problems in different ways. But as the experience of many countries shows, in such situations, it is easier for victims to cope with difficulties and socialize to new conditions, if appropriate social support is provided. Therefore, during the war on the territory of Ukraine, social work with forcibly displaced families becomes especially important. The article updates the problem of social work with Ukrainian families during the Russian occupation of Ukraine. The views of scientists on the content of the concept of social work are considered and the author’s definition of the concept of «social work with forcibly displaced families» is proposed. A survey of Ukrainian families during the first place since the beginning of the war on the territory of Ukraine was carried out to determine their psychological state about the next actions and thoughts for the future in a difficult time for all Ukrainians. The problem of social support of Ukrainian families in the western region of Ukraine and European countries has been updated. The list of organizations and initiatives that provide assistance to Ukrainians in the period of martial law in Ukraine is distinguished. Particular attention was paid to the organization of social support for Ukrainian families by scientific and pedagogical workers and students of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University – and the Polish Republic. The types of such assistance, the work of aid points in Warsaw are analyzed. Among the most common types of such assistance, the following are distinguished: information and housing; in the study of Ukrainian, and in Poland – Polish, free legal assistance, health care services; free psychological assistance; in finding a job; free assistance to refugees’ animals; provision of free travel in public transport, etc. Certainly, all types of assistance are interrelated and each stimulates the stabilization of the other. But the timely and correct provision of social support, including psychological assistance, leads to faster stabilization of a person as an individual in the family, team and society.
    У світі відбувають різноманітні трагічні події, і в такій ситуації опинилася і Україна, яка зараз перебуває у стані війни з боку Росії. Така ситуація стала частиною повсякденного життя більшості українців та українських сімей, що вимушені переміщатися у більш безпечні місця перебування. Люди втрачають близьких людей та друзів, залишаються на відстані від своїх дітей, покидають домівки, улюблену роботу та є свідками насильства, вбивства і смерті. За таких умов переживають страх, тривогу, заціпеніння та інші реакції, що залежать від індивідуальності дорослої особи чи дитини. Кожна людина по різному може впоратися з життєвими проблемами. Але як показує досвід багатьох країн, в таких ситуаціях постраждалим легше впоратися з труднощами і соціалізуватися до нових умов, якщо здійснюється відповідний соціальний супровід. Тому в період війни на території України особливої актуальності набуває соціальна робота саме з вимушено переміщеними сім’ями. У статті актуалізовано проблему соціальної роботи з українськими сім’ями в період російської окупації території України. Розглянуто погляди вчених щодо змісту поняття соціальна робота та запропоновано авторське визначення поняття «соціальна робота з вимушено переміщеними сім’ями». Здійснено опитування українських сімей протягом першого місця з початку війни на території України, щоб визначити їх психологічний стан про наступні дії та думки на подальше майбутнє у важкий для усіх українців час. Актуалізовано проблему соціального супроводу українських сімей у західному регіоні України та країнах Європи. Виокремлено перелік організацій та ініціатив, що здійснюють допомогу українцям у період воєнного стану на території України. Особливу увагу приділено питанням організації соціального супроводу українських сімей науково-педагогічними працівниками та студентами Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та Польською Республікою. Проаналізовано види такої допомоги, роботу пунктів надання допомоги у Варшаві. Серед найбільш поширених видів такої допомоги виокремлено такі: інформаційна та житлова; у вивченні української, а у Польщі – польської мови, безкоштовна юридична допомога, послуги з охорони здоров’я; безкоштовна психологічна допомога; у пошуку місця праці; безкоштовна допомога тваринам біженців; надання безкоштовного проїзду у громадському транспорті тощо. Безумовно, що усі види допомоги є взаємопов’язаними і кожна з них стимулює стабілізацію іншої. Але вчасне і правильне надання соціального супроводу, в тому числі психологічної допомоги призводить до швидшої стабілізації людини як індивіда в сім’ї, колективі та суспільстві.
    Źródło:
    Viae Educationis; 2022, 2; 85-94
    2956-2856
    Pojawia się w:
    Viae Educationis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-3 z 3

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies