Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "Diplomacy" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-10 z 10
    Tytuł:
    УКРАЇНСЬКА ДИПЛОМАТІЯ ПІД ЧАС НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНИ: ЕСЕ ІСТОРИКАМІЖНАРОДНИКА Й ДИПЛОМАТА
    UKRAINIAN DIPLOMACY DURING UKRAINES WAR OF NATIONAL LIBERATION: AN ESSAY BY A HISTORIAN AND DIPLOMAT
    Autorzy:
    Humeniuk, Borys
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2153605.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-12
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
    Tematy:
    Ukraine
    diplomacy
    war of National Liberation
    Opis:
    The article presents the author's reflections on the role of Ukrainian diplomacy during the 2014-2022 Russia-Ukraine war
    Źródło:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2022, 31; 62-70
    2411-345X
    2415-7198
    Pojawia się w:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Польське питання і слов’янська проблема у зовнішньополітичних планах Адама Чарторийського
    Kwestia polska i problem słowiański w planach zewnątrzpolitycznych Adama Czartoryskiego
    Autorzy:
    Павлюк, Віктор
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/489367.pdf
    Data publikacji:
    2014
    Wydawca:
    Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
    Tematy:
    foreign policy,
    diplomacy,
    coalition,
    Polish question,
    Slavic problem
    Opis:
    The article deals with theoretical views and practical steps of the prominent Polish politician Adam Czartoryski on Polish question and problem of the Slavic peoples during his service in the diplomatic office of the Russian Empire. It is proved that Adam Czartoryski made comprehensive drafts of changes in international relations as opposed to the policy of Napoleon Bonaparte. The Prince was an adversary of the Napoleon’s political system and political structure which had been imposed to Europe by the French Emperor. The projects of A. Czartoryski raised many questions and looked forward; they were directed at limiting and reducing the influence of France and created conditions that prevented from reorganising the Europe’s political structure for the convenience of the one state. A. Czartoryski developed comprehensive plans for a Federal Europe in 1802-1805. In contrast to the Napoleonic politics, he sought to build an international policy based upon international law, rational and moral principles which would have guaranteed a lasting peace, security and justice to all the nations and peoples. Prince wanted freedom and independence for his people. Nonetheless, as the representative of the Foreign Ministry of the Russian Empire, he failed to embody the plan either in practical action, or clearly explicit in his political projects. The famous «Puławy Plan» provided for annexation of Polish lands from Prussia to Russia as part of the Empire without any possibilities of establishing an independent state.
    Źródło:
    Studia Politologica Ucraino-Polona; 2014, 4; 255-262
    2312-8933
    Pojawia się w:
    Studia Politologica Ucraino-Polona
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Проєкт "Місця памяті української дипломатії" як енциклопедичне джерело
    The Places of Memory of Ukrainian Diplomacy project as an encyclopedic work
    Autorzy:
    Matiash, Iryna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2056448.pdf
    Data publikacji:
    2021
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of Encyclopedic Research
    Tematy:
    Places of Memory of Ukrainian Diplomacy
    Ukrainian diplomacy
    encyclopedic dictionary
    “Місця пам’яті української дипломатії”
    українська дипломатія
    енциклопедичний довідник
    Opis:
    Статтю присвячено століттю встановлення дипломатичних відносин між Україною та зарубіжними державами, культурні й наукові заходи зі святкування якого відбулися впродовж 2017-2021 рр. Вони сприяли як налагодженню контактів між представниками науки і культури України та інших країн, так і дослідженню різноманітних питань, збільшуючи обсяг знань про історію української дипломатії. Одним з елементів цього процесу стало маркування в інших країнах знакових місць меморіальними дошками, що унаочнюють історичні дипломатичні зв'язки України з цими державами. Колективна робота з їх виявлення посприяла накопиченню чималої кількості важливої інформації, яку вирішили оприлюднити у вигляді енциклопедичного довідника "Місця пам'яті української дипломатії" (нині укладається). У цій статті описано його значення в контексті висвітлення історії української дипломатії, зокрема виявляючи зародження тісних дипломатичних відносин з іншими державами, що відбувалося в буремний період 1917-1921 рр.
    The article is dedicated to the 100th anniversary of the establishment of diplomatic relations between Ukraine and foreign countries. On this occasion, cultural and scientific events took place during 2017-2021. Contacts between figures of science and culture of Ukraine and others were promoted with these events. And another profit from them is the study of various issues increasing knowledge about the history of Ukrainian diplomacy. One of the elements of this process was the symbolic marking with memorial plaques in other countries, which make Ukraine’s historical diplomatic ties with them. Team work aimed to study the symbolic marks of Ukrainian diplomacy has contributed to the accumulation of a lot of important information. That’s why the idea appeared to build the encyclopedic work – Places of Memory of Ukrainian Diplomacy (currently being compiled). This article describes the significance of this encyclopedic dictionary in the context of covering the history of Ukrainian diplomacy, in particular showing the formation of close diplomatic relations with other states, which took place during the turbulent period of 1917-1921.
    Źródło:
    Енциклопедичний вісник України; 2021, 13; 9-20
    2706-9990
    2707-000X
    Pojawia się w:
    Енциклопедичний вісник України
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Дипломатична місія Євгена Онацького та її роль в україністиці ХХ століття
    Jevhen Onacki’s Diplomatic Mission and its Role in the Ukrainian Studies of the 20th Century
    Autorzy:
    Jacymirska, Maria
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1844560.pdf
    Data publikacji:
    2015-07-26
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    diplomacy
    Ukrainian culture
    Jevhen Onacki
    nation-building ideas
    Opis:
    In this paper I analyze the diplomatic activity of Jevhen Onacki and show his contribution into the development of Ukrainian studies in the twentieth century, especially in the history of Ukrainian culture, non-fiction literature, and lexicography. I also explore the notion of nation-building ideas, their theory and applications.
    Źródło:
    Studia Ucrainica Varsoviensia; 2015, 3; 299-306
    2299-7237
    Pojawia się w:
    Studia Ucrainica Varsoviensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    «М’яка сила» як основа сучасної геополітичної стратегії
    „Miękka siła” jako podstawa współczesnej strategii geopolitycznej
    Autorzy:
    Горбатенко, Володимир
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/489410.pdf
    Data publikacji:
    2014
    Wydawca:
    Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
    Tematy:
    geopolitical strategy,
    «soft power»,
    «hard power»,
    «reasonable force»,
    public diplomacy
    Opis:
    The phenomenon of the “soft power” as one of the effective means of improving the efficiency of influence of the state has been considered. The attractiveness of the soft power, the arsenal of its instruments, such as economic projects supporting and new promising markets opening, questions of energy and food security, cooperation in the sphere of science and technology, cultural and humanitarian relations, has been analyzed. The attention is paid to the effectiveness of the public diplomacy, especially in the long-term perspective, importance of the particular country presence in the world media space, which is brightly seen in the terms of conflict or crisis situations. The examples of absence of the “soft power” explicit policy of Ukraine in the sphere of information and communication are adduced, and the evidence of that was coverage of events related to the Russian-Georgian war. The emphasis is made on the urgent need of intensifying of the “soft power” policy in Ukraine in conditions of inability of achieving success through the use of “hard power”. It has been proposed to use the “soft power” also for the purposes of internal policy and supplement of the communication model strategy “from government to government” by the means of new principle - “from country to country”, “from society to society”, “from region to region”, “from people to people”. The main approaches, which are the prerequisites for the formation of such policy, in particular the idea of a weak but steady influence; the concept of “cultural and ideological hegemony” and the idea of “ethical state”; the concept of power of T. Parsons; views of Ukrainian scientist Vyacheslav Lypynskiy, has been considered. The examples of the soft power in EU and France policies has been demonstrated; on the basis of analysis of the ‘soft power’ creation experience in Ukraine has been shown the main directions of its practical application.
    Źródło:
    Studia Politologica Ucraino-Polona; 2014, 4; 27-31
    2312-8933
    Pojawia się w:
    Studia Politologica Ucraino-Polona
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    1991 рік: у джерел розбудови угорсько-українських міждержавних зв’язків
    1991: At the origin of building Hungarian-Ukrainian inter-state relations
    Autorzy:
    Paladi, Renata
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1976873.pdf
    Data publikacji:
    2021-11-01
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
    Tematy:
    Hungary
    Ukraine
    Soviet Union
    bilateral relations
    diplomacy
    Угорщина
    Україна
    СРСР
    двосторонні відносини
    дипломатія
    Opis:
    31 травня 1991 р. в рамках триденного візиту керівництва Української РСР до Будапешта було підписано дев’ять документів, що в підсумку мали вирішальне значення для розбудови угорсько-українських двосторонніх відносин. Робочому візиту української делегації на чолі з головою Верховної Ради УРСР Леонідом Кравчуком передувала багатомісячна інтенсивна підготовча робота з обох сторін. У цій статті автор здійснює спробу дати огляд цього процесу на основі розсекречених архівних документів Міністерства закордонних справ Угорщини та, насамперед, посилаючись на угорську бібліографію. На початку дослідження автор дає коротку характеристику зовнішньополітичних цілей Угорської Республіки щодо Української РСР на межі 90-х років. Далі подається короткий опис змісту основних зустрічей угорської та української сторін, а також висвітлюється реакція керівництва СРСР на взаємне зближення двох сусідніх держав. На основі аналізу архівних матеріалів автор акцентує особливу увагу на питаннях, що мали велике значення в розвитку і регулюванні угорсько-українських двосторонніх відносин, а саме: 1) Договір про добросусідство та співробітництво, 2) Декларація про національні меншини та 3) Консульська конвенція. Завершується розвідка коротким оглядом і оцінкою візиту української делегації у Будапешт у травні–червні 1991 року, також подається короткий контент та умови всіх дев’яти підписаних документів.
    On 31 May 1991, during the three-day visit of the leadership of the Ukrainian SSR to Budapest, there were signed nine documents, which ultimately were crucial for the development of Hungarian-Ukrainian bilateral relations. The working visit of the Ukrainian delegation, headed by the Speaker of the Ukrainian Parliament Leonid Kravchuk, was preceded by many months of intensive preparatory work on both sides. In this study, the author tries to give an overview of this process based on declassified archival documents of the Ministry of Foreign Affairs of Hungary and primarily referring to the Hungarian bibliography. At the beginning of the study, the author gives a brief description of the foreign policy goals of the Republic of Hungary to the Ukrainian SSR on the verge of the 90s. Then will be given a brief description of the content of the main meetings that were organized between the Hungarian and Ukrainian sides, as well as the reaction of the Soviet leadership to the mutual rapprochement of the two neighbouring states. Based on archival materials, the author pays special attention to issues that were of great importance in the development and regulation of Hungarian-Ukrainian bilateral relations, namely 1) the Treaty of Good Neighborliness and Cooperation, 2) the Declaration on National Minorities and 3) the Consular Convention. The paper concludes with a brief review and assessment of the visit of the Ukrainian delegation to Budapest in May-June 1991 and gives a summary of the content and the terms of all nine signed documents.
    Źródło:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2021, 30; 141-155
    2411-345X
    2415-7198
    Pojawia się w:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА В РАДІ БЕЗПЕКИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ (2018–2019) І УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ
    THE REPUBLIC OF POLAND IN THE UNITED NATIONS SECURITY COUNCIL (2018–2019) AND THE UKRAINIAN QUESTION
    Autorzy:
    Kozyrska, Antonina
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2153606.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-12
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
    Tematy:
    United Nations
    UN Security Council
    Polish diplomacy
    Ukraine
    Russian-Ukrainian conflict
    occupation of Crimea
    international security
    Opis:
    The purpose of the paper is to highlight the activities of the representatives of the Republic of Poland in the UN Security Council in the status of a non-permanent member in 2018-2019, in particular regarding the resolving of the Russian-Ukrainian conflict. The method of content analysis of state program documents, Internet portals of the government of the Republic of Poland and the United Nations, and scientific literature was used in the implementation of the goal. The problem-chronological method made it possible to trace the history of the participation of the Republic of Poland in the UN. The methodology is based on the principles of historicism and objectivity. The scientific novelty of the research lies in the new understanding of the role of Polish diplomacy in the UN Security Council after the occupation of Crimea and the start of Russia's hybrid war in Donbas. The analysis made it possible to formulate the following conclusions. The Republic of Poland – one of the founding states of the UN – tried to be an active member of the organization, including by participating in the work of its main bodies. Poland was elected a non-permanent member of the Security Council six times. The main priorities of Polish diplomacy at the UN Security Council in 2018-2019 included: respect for international law, protection of civilians in armed conflicts, peace and security in Eastern Europe. Much attention was paid to the issue of the Russian-Ukrainian conflict, which, thanks to the Polish side, did not disappear from the body's agenda and was discussed in various contexts. The Polish delegates consistently reminded about the negative impact of the violation of international law and agreements by the Russian Federation, the situation in the occupied territories of Crimea and Donbas, and in the Black and Azov seas. They tried to present the consequences of the occupation of Crimea and the war in Donbas not only as a problem of regional security, but also as a global challenge to the international legal order. The Polish state made a significant contribution to the formation and strengthening of the international coalition in support of Ukraine in countering the aggression of the Russian Federation. An obstacle to an effective resolution of the Ukrainian issue was primarily the specificity and composition of the UN Security Council, where non-permanent members play only a limited role, and one of the permanent members is an aggressor country. The example of the debate surrounding the resolution of the Ukrainian issue once again proves the deficit of UN deep reform
    Źródło:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2022, 31; 38-61
    2411-345X
    2415-7198
    Pojawia się w:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Публічна дипломатія в діяльності Першої Леді (на прикладі України й Польщі)
    Public Diplomacy in the Activities of the First Lady (on the Example of Ukraine and Poland)
    Autorzy:
    Matiash, Iryna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/22676888.pdf
    Data publikacji:
    2023-11-20
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
    Tematy:
    суб’єкти публічної дипломатії
    Перша Леді
    Україна
    Республіка Польща
    subjects of public diplomacy
    First Lady
    Ukraine
    Republic of Poland
    Opis:
    Мета дослідження полягає в з’ясуванні особливостей діяльності дружин глав держав у сфері публічної дипломатії на прикладі України й Польщі. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, системності та загальнонаукові і спеціальнонаукові методи, зокрема біографічний. Наукова новизна результатів дослідження полягає в постановці питання про інститут Першої Леді як суб’єкт публічної дипломатії та аналізі напрямів діяльності Перших Леді України й Польщі в цій сфері. Висновки: На прикладі діяльності Перших Леді України й Польщі можна стверджувати, що Агата Корнгаузер-Дуда й Олена Зеленська змінили уявлення про роль дружин президентів у розвитку публічної дипломатії. Попри перші згадки про публічну дипломатію наприкінці XIX ст., апробацію її інструментарію в першій половині XX ст., активне залучення до наукового і професійного використання розпочалося у другій половині XX ст., а в Україні в XXI ст. Елементи публічної дипломатії можна помітити в діяльності дружин перших осіб України й Польщі в період боротьби за державність на початку ХХ ст.: Марії Грушевської, Олександри Пілсудської, Ольги Петлюри, Міхалини Мосцицької. Вони створили історичне підґрунтя застосування Першими Леді інструментарію публічної дипломатії. Сучасні Перші Леді України й Польщі поспіль із традиційними обов’язками віртуозно опанували інструментарій публічної дипломатії для формування позитивного іміджу своєї держави в уявленні суспільств інших країн. Особливого значення набуло використання цього інструментарію з початком широкомасштабної війни Росії проти України і фактично всього цивілізованого світу 24 лютого 2022 р. Своєю діяльністю Агата Корнгаузер-Дуда й Олена Зеленська засвідчують належність Інституту Першої Леді до суб’єктів публічної дипломатії.
    The purpose of the study is to identify the peculiarities of the First Lady's activities in the field of public diplomacy on the example of Ukraine and Poland. The research methodology is based on the principles of scientificity, historicism, systematicity, and general scientific and specialised methods, including the biographical method. The scientific novelty of the research results lies in raising the issue of the institution of the First Lady as a subject of public diplomacy and analysing the activities of the First Ladies of Ukraine and Poland in this area. Conclusions: Based on the activities of the First Ladies of Ukraine and Poland, it can be argued that Agata Kornhauser-Duda and Olena Zelenska have changed the perception of the role of presidential wives in the development of public diplomacy. Despite the first mentions of public diplomacy in the late nineteenth century, the testing of its tools in the first half of the twentieth century, active involvement in academic and professional use began in the second half of the twentieth century, and in Ukraine in the twenty-first century. Elements of public diplomacy can be seen in the activities of the wives of the first persons of Ukraine and Poland during the struggle for statehood: Maria Hrushevska, Aleksandra Piłsudska, Olha Petliura, and Michalina Mościcka. They created the historical basis for the use of public diplomacy tools by First Ladies. The modern First Ladies of Ukraine and Poland in addition to their traditional duties have mastered the tools of public diplomacy to create a positive image of their countries in the minds of other countries. The use of this toolkit gained particular importance with the outbreak of Russia's large-scale war against Ukraine and, in fact, the entire civilised world on 24 February 2022. Agata Kornhauser-Duda and Olena Zelenska demonstrate that the First Lady's Institute belongs to the public diplomacy community.
    Źródło:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2023, 32; 244-261
    2411-345X
    2415-7198
    Pojawia się w:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    ООН та українська дипломатія в боротьбі за незалежність і територіальну цілісність України в умовах російсько-української війни
    The UN and Ukrainian Diplomacy in the Struggle for Independence and Territorial Integrity of Ukraine in the Context of the Russian-Ukrainian War
    Autorzy:
    Vidnyanskyj, Stepan
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/21151141.pdf
    Data publikacji:
    2023-11-20
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
    Tematy:
    Україна
    російсько-українська війна
    Організація Об’єднаних Націй
    Рада Безпеки ООН
    українська дипломатія
    Ukraine
    Russian-Ukrainian war
    United Nations
    UN Security Council
    Ukrainian diplomacy
    Opis:
    У статті висвітлюється діяльність Організації Об’єднаних Націй і Ради Безпеки ООН під час російсько-української війни 2014-2023 рр. та активність української дипломатії із захисту незалежності й територіальної цілісності України. Аналізуються, зокрема, процеси ухвалення та голосування на сесіях Генеральної Асамблеї ООН та засіданнях Ради Безпеки щодо питань, пов’язаних з агресією РФ проти України, та вказується на їх неефективність. Наголошується на необхідності реформування всієї діяльності ООН відповідно до сучасних викликів глобального світу в умовах формування нової, багатополюсної системи міжнародних відносин. Особлива увага приділяється гострій проблемі трансформації найвпливовішого органу Організації Об’єднаних Націй – Ради Безпеки, її структури та механізмів ухвалення рішень, в основі яких ще з 1945 р. залишається принцип розподілу на постійних і непостійних членів та наділення перших – США, СРСР (а сьогодні його незаконної спадкоємиці РФ), Китайсь¬кої Народної Республіки, Франції та Великої Британії – правом вето, що вже не відповідає нині¬ш¬нім реаліям, адже ексклюзивне володіння правом вето провід¬ними грав¬цями світової політики є прямим порушенням принципу рівноправності держав-членів ООН. Також розглядається активна діяльність зовнішньополітичного відомства України під час війни Росії проти України. Йдеться не лише про реалізацію ним складних поточних завдань розширення дієвої проукраїнської коаліції у світі, відновлення загальної поваги до Статуту ООН та рівності прав незалежних держав і народів, але й про перспективи повоєнного облаштування устрою в Європі та світі за активної участі України. Підсумовується, що українська дипломатія у складних умовах воєнного стану і кризи ООН та усієї системи міжнародної безпеки досить гідно виконує свою відповідальну місію із захисту національних інтересів України в сучасному глобальному світі.
    The article highlights the activities of the United Nations and the UN Security Council during the Russian-Ukrainian war of 2014-2023 and the activity of Ukrainian diplomacy in defending Ukraine's independence and territorial integrity. The author analyses, in particular, the voting processes at the UN General Assembly and Security Council meetings on issues related to the Russian aggression against Ukraine and points out their ineffectiveness. The author emphasises the need to reform all UN activities in accordance with the current challenges of the global world in the context of the formation of a new, multipolar system of international relations. Particular attention is paid to the acute problem of transforming the most influential body of the United Nations - the Security Council, its structure and decision-making mechanisms, which have been based on the principle of division into permanent and non-permanent members since 1945. The principle of division into permanent and non-permanent members and veto power for the former - the United States, the USSR (and today its illegal successor, the Russian Federation), the People's Republic of China, France and the United Kingdom - no longer corresponds to current realities, as the exclusive possession of veto power by the leading players in world politics is a direct violation of the principle of equality of UN member states. The article also examines the active work of the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine during the Russian war against Ukraine. It is not only about the realisation of the complex current tasks of expanding an effective pro-Ukrainian coalition in the world, restoring universal respect for the UN Charter and the equal rights of independent states and peoples, but also about the prospects for post-war arrangements in Europe and the world with Ukraine's active participation. It is concluded that Ukrainian diplomacy, in the difficult conditions of martial law and the crisis of the UN and the entire international security system, is quite adequately fulfilling its responsible mission of protecting Ukraine's national interests in the modern global world.
    Źródło:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2023, 32; 10-44
    2411-345X
    2415-7198
    Pojawia się w:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Культурна дипломатія як інструмент сприяння розвитку відносин між Україною та Румунією в культурно-гуманітарній сфері
    Dyplomacja kulturalna jako narzędzie promocji rozwoju stosunków Ukrainy i Rumunii w sferze kulturalnej i humanitarnej
    Autorzy:
    Melnychuk, Liubov
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/31343700.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
    Tematy:
    cultural diplomacy
    cultural communication
    foreign policy of the state
    Cultural and Information Centеr
    Ukraine
    Romania
    dyplomacja kulturalna
    komunikacja kulturalna
    polityka zagraniczna państwa
    Centrum Kulturalno-Informacyjne
    Ukraina
    Rumunia
    культурна дипломатія
    культурна комунікація
    зовнішня політика держави
    Культурно-інформаційний центр
    Україна
    Румунія
    Opis:
    В статті аналізується культурна дипломатія як інструмент зовнішньої політики сучасної держави. Визначено сутнісні характеристики та особливості культурної дипломатії. Характеризується її місце та значення у зовнішній політиці держави. Висвітлено особливості розвитку міжнародної культурної комунікації України. Розкрито особливості культурної взаємодії України з Румунією. Зазначено, що культурно-інформаційний центр у складі Посольства України в Румунії є одним з осередків співпраці України та Румунії в культурно-гуманітарній сфері. За роки роботи центру його діяльність спрямовувалася на зміцнення двосторонніх відносин між Україною та Румунією, поглиблення співпраці у культурній, гуманітарній, інформаційній сферах; поширення в Румунії інформації про Україну, її історію і культуру, туристичні можливості і привабливість; зміцнення зв’язків з українською меншиною, сприяння задоволенню її національно-культурних потреб.
    In the article cultural diplomacy is analysed as an instrument of foreign policy of the modern state. The essence and features of cultural diplomacy are defined. It is characterized its place and importance in the foreign policy of the state. Specificities of the development of international cultural communication in modern Ukraine are highlighted. The peculiarities of cultural interaction between Ukraine and Romania are described. It is noted that the cultural and information centеr within the Embassy of Ukraine in Romania is one of the centеrs of cooperation between Ukraine and Romania in the cultural and humanitarian sphere. Over the years of the centеr’s work, its activities have been aimed at strengthening bilateral relations between Ukraine and Romania, deepening mutual cooperation in the cultural, humanitarian and informational spheres. The centеr promotes spreading of information in Romania about Ukraine, its history and culture, tourist opportunities and attractiveness, strengthening ties with the Ukrainian minority, helping to satisfy its national and cultural needs.
    W artykule podjęto analizę dyplomacji kulturalnej jako instrumentu polityki zagranicznej współczesnego państwa. Określono istotę i cechy dyplomacji kulturalnej. Scharakteryzowano jego miejsce i znaczenie w polityce zagranicznej państwa. Podkreślono specyfikę rozwoju międzynarodowej komunikacji kulturalnej we współczesnej Ukrainie. Opisano specyfikę interakcji kulturowych pomiędzy Ukrainą i Rumunią. Należy zauważyć, że centrum kulturalno-informacyjne Ambasady Ukrainy w Rumunii jest jednym z ośrodków współpracy Ukrainy i Rumunii w sferze kulturalnej i humanitarnej. Przez lata działalności centrum jego działania miały na celu wzmocnienie dwustronnych relacji między Ukrainą a Rumunią, pogłębienie wzajemnej współpracy w sferze kulturalnej, humanitarnej i informacyjnej. Centrum promuje rozpowszechnianie w  Rumunii informacji o  Ukrainie, jej historii i  kulturze, możliwościach i atrakcyjności turystycznej, wzmacnianie więzi z mniejszością ukraińską, pomagając w zaspokajaniu jej potrzeb narodowych i kulturalnych.
    Źródło:
    Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne; 2023, 9, 1; 139-160
    2450-4866
    Pojawia się w:
    Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-10 z 10

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies