Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "Cultural Identity" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-5 z 5
Tytuł:
Проблеми розмивання та деструкції національної ідентичності
Problems of Building and Destruction of National Identity
Autorzy:
Шершова, Тетяна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2163433.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
самоідентифікація
національно-культурна ідентичність
фальшива історична пам’ять
народно-пісенні практики
фольклор
народна пісня
self-identification
national and cultural identity
false historical
memory
folk song practices
folklore
folk song
Opis:
The article analyzes different types of identity and finds that both regional, ethnic and national, belong to the territorial identity, and regional is more volatile and unstable iv contrast to ethnic, which, in addition to territoriality involves in its consideration of historical component – memories, memory of ancestors. The article also traces the influence of cultural memory on the formation of national identity. Studies of cultural memory are interdisciplinary in nature and are the subject of reflection in various scientific discourses (historical (F. Aries, J. Lefebvre, P. Nora, F. Fure), culturological (F. Yates, M. Foucault), sociological (M. Halbwax), philosophical (A. Bergson, E. Durkheim, A. Mole), psychological (W. Wordsworth, Z. Freud), etc.). Cultural memory is formed over the centuries and transmits cultural content in the form of texts, images, inscriptions, monuments, rituals, all indicators of tradition. It is a prerequisite for self-identification, as it connects knowledge about the past and present life situation of a particular social group. The issue of cultural memory is an important research issue. Songwriting transforms the cultural memory of Ukrainians and through the emotional component of the song (folklore) forms different types of identity. Mnemics of modus, decoded and incorporated into regional culture, are stable guardians of traditions that are broadcast not only limited territories, but are able to spread to unlimited areas. Thus, regional culture penetrates into various layers of national culture, supplementing and enriching it with cultural meanings. Cultural memory is most vividly formed in the Diasporas, which is explained by the desire to preserve national identity outside the homeland. The ways of expressing identity by folk songs are outlined. National-cultural identity is defined as a sense of belonging to a national community, consideration of one’s personality through the prism of identification with its symbols, values, history and culture. The significance of folk song practices for the formation of national identity is substantiated. Cultural regional identity in modern conditions is characterized. The region covers the history of Ukrainian culture in a new perspective and contributes to the study of individual territorial centers as unique and inimitable units in not only historical, geographical and art aspects, but also is important in cultural discourse. The appeal to primary source, in particular the folk song, makes a mechanism for the preservation of national integrity, transforming through the emotional component of song performance into cultural memory, which forms the identity itself. Cultural memory combined with historical experience will result in national identity and conscious being.
У статті проаналізовано різні види ідентичності та з’ясовано, що як регіональна, так і етнічні та національна, відносяться до територіальної ідентичності, при чому, регіональна виявляється більш мінливою та нестійкою на відміну від етнічної, яка, окрім територіальності залучає до свого розгляду ще історичний компонент – спогади, пам’ять про пращурів. У статті простежуємо також вплив культурної пам’яті на формування національної ідентичності. Дослідження культурної пам’яті мають міждисциплінарний характер і є предметом осмислення у різних наукових дискурсах (історичному (Ф. Ар’єс, Ж. Лефевр, П. Нора, Ф. Фюре), культурологічному (Ф. Йейтс, М. Фуко), соціологічному (М. Хальбвакс), філософському (А. Бергсон, Е. Дюркгайм, А. Моль), психологічному (У. Вордсворт, З. Фрейд) та ін.). Культурна пам’ять формується століттями та транслює культурний зміст у вигляді текстів, зображень, надписів, монументів, ритуалів, тобто всіх показників традицій. Вона є обов’язковою умовою самоідентифікації, так як пов’язує знання про минуле та сучасну життєву ситуацію певної соціальної групи. Питання формування культурної пам’яті – важлива дослідницька проблема. Пісенна творчість трансформує культурну пам’ять українців і через емоційну складову пісні (фольклору) формує різні типи ідентичності. Мнемотичні модуси, розкодовані та інкорпоровані до регіональної культури, являються стійкими охоронцями традицій, які транслюються не лише на обмежені території, а здатні поширюватися на необмежені ділянки. Так, регіональна культура проникає у різні прошарки національної культури, доповнюючи та збагачуючи її культурними смислами. Найяскравіше культурна пам’ять формується у діаспорах, що пояснюється прагненням до збереження національної ідентичності за межами Батьківщини. Окреслено способи вираження ідентичності народно-пісенними засобами. Національно-культурна ідентичність визначається як відчуття приналежності до національної спільності, розгляд своєї особистості крізь призму ототожнення з її символами, цінностями, історією та культурою. Обґрунтовано значущість народно-пісенних практик для формування національної ідентичності. Охарактеризовано культурну регіональну ідентичність в умовах сучасності. Регіоніка висвітлює історію культури України у новому ракурсі та сприяє вивченню окремих територіальних осередків як унікальних і неповторних одиниць не лише в історичному, географічному та мистецтвознавчому аспектах, а також має вагоме значення в культурологічному дискурсі. Звернення до першоджерел, зокрема народної пісні, уможливлює механізм збереження національної цілісності, трансформуючись через емоційну складову пісенного виконавства в культурну пам’ять, яка формує власне ідентичність. Культурна пам’ять у поєднанні з історичним досвідом в результаті становитимуть національну ідентичність та усвідомлене буття.
Źródło:
Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 4(36); 44-60
1643-6911
Pojawia się w:
Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Культурний простір Гетьманщини доби Данила Апостола
Сultural Space of the Hetmanate in the Times of Danylo Apostol Rule
Autorzy:
Pryszliak, Wołodymyr
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1844490.pdf
Data publikacji:
2015-07-26
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
culture
cultural policy
literature
church architecture
national identity
hetman
Zaporosian Host
Russian Empire
Hetmanate
Danylo Apostol
Opis:
This article explores the social and cultural life of the historical circumstances of the Cossack Hetmanate under the rule of Hetman Danylo Apostol in the 1727–1734. Based on lesser-known archival and published sources the main forms of cultural and spiritual life of Ukraine in the very time period is highlighted: education, literature, church building. Particular attention is paid to cultural policy, main areas of cultural and spiritual development and features of the Hetmanate cultural space in the context of adaptation or confrontation of the autonomous Cossack Ukraine vis-à-vis policy of centralization and incorporation of the newly emerging Russian Empire. Iinternal connections and patterns of Ukrainian cultural process in the late Baroque, its role and place in the formation of Ukrainian national identity are traced.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2015, 3; 331-346
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Культурний спротив як стратегія київських неокласиків
Cultural resistance as a strategy of Kyiv neoclassics
Autorzy:
Ageyeva, Vira
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/32062484.pdf
Data publikacji:
2022-12-28
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
ідентичність
культурний спротив
київські неокласики
урбанізм
колективна пам’ять
identity
cultural resistance
Kyiv neo-classics
urbanism
collective memory
Opis:
Стаття присвячена проблемі культурного спротиву та модернізації української національної ідентичности за умов посилення імперського тиску в постуенерівський період. Ідеться про стратегії співіснування з переможцями, вироблені в колі київських неокласиків, про настанови на збереження культурного суверенітету попри демонстрування політичної лояльности до режиму. Поняття культурного спротиву виробляється у цій статті з допомогою аналітичного інструментарію постколоніалізму та студій пам’яти. Неокласики, зокрема Микола Зеров, зосередилися на простеженні європеїстських інтенцій вітчизняної літератури. Упривілейованим місцем спогаду стає у поезії Зерова та Рильського Київ. Для цієї мистецької спільноти він завжди зоставався культурною столицею, а реваншистське позбавлення міста столичного маєстату вони завжди сприймали як наругу переможців. Сам літературний побут неокласиків був інваріантом внутрішньої еміграції. Адресатом їхніх текстів бачився свій упривілейований читач, що також означало протистояння панівним концепціям масового, пролетарського мистецтва.
The article is devoted to the problem of cultural resistance and modernization of Ukrainian national identity in the conditions of intensification of imperial grip in the post-UNR period, after national revolution. It deals with the strategies of coexistence with the winners, which were developed in the community of neoclassics in Kyiv, about the preservation of cultural sovereignty while demonstrating political loyalty to the regime. The concept of cultural resistance is interpreted with the additional analytical tools of post-colonial studies and memory studies. Neoclassicists, especially Mykola Zerov, focused on the Europecentered trends in the country’s literature. Kyiv became a place of privilege in the poetry of Zerov and Rylskyi. For this creative community the city was still the cultural capital, and the revanchist divestiture of the city’s capital status was perceived as an act of victors’ revenge. The literary life itself appears to be an invariant of the inner emigration of neoclassics. The addressee of their texts was imagined as a privileged reader, which also meant resistance to dominant concepts of mass, proletarian art.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2022, 10; 125-146
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Історія українського народу та його національна ідентичність у мовознавчих міркуваннях (до 85-річчя доктора філологічних наук, професора А. М. Поповського)
The history of the Ukrainian people and their national identity in the linguistic reflections (to the 85th anniversary of Doctor of Philology, Professor A. М. Popovskyi)
Autorzy:
Serebryanska, Irina
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/31343733.pdf
Data publikacji:
2021-12-31
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
Анатолій Поповський
антропонімія
українські прізвища
культурні цінності
національна самосвідомість
національний генетичний код
Anatoliy Popovsky
anthroponymy
Ukrainian surnames
cultural values
national identity
national genetic code
Opis:
Стаття присвячена постаті відомого українського мовознавця, доктора філологічних наук, професора, поета, Заслуженого працівника освіти України Анатолія Поповського та його науковим надбанням, зокрема монографії "Дещиця про українські прізвища" (2020), яка висвітлює проблему походження питомих українських прізвищ, їхнього функціонування у сфері бізнесу, у художніх текстах та сучасних медіа. Це енциклопедія про пам’ять предків та долю України, про національну самосвідомість та самоповагу. У ній подано детальний аналіз семантики українських прізвищ із цікавими лексичними компонентами, загострено проблему їхньої деформації в Російській імперії та за радянських часів, що зрештою призвело до підміни культурних цінностей та ідеології. Наукова праця А. Поповського – це своєрідний „лайфхак” з відродження „сили й краси козаків”. Зазначена монографія – це історія українського народу в прізвищах, починаючи від сімейних традицій і закінчуючи позитивними та негативними подіями та явищами державного рівня. Проблема комплексного вивчення прізвищ, а також номінацій сіл, селищ, міст та районів з метою відтворення географії й історії української антропонімії в синхронії та діахронії потребує продовження й популяризації як у межах освітнього процесу, так і через сучасні засоби масової інформації, що є важливим джерелом формування громадської думки.
The article deals with the figure of famous Ukrainian linguist, doctor of philology, professor, poet, Honored Worker of Education of Ukraine, Anatoliy Popovsky and his scientific achievements, in particular the monograph “A little bit about Ukrainian surnames” (2020) is devoted to the problem of the origin and creation of Ukrainian surnames, their functioning in business, works of art and journalism. It is an encyclopedia about the ancestral memory and destiny of Ukraine, national identity and self-respect. It provides a detailed analysis of the semantics of Ukrainian surnames with interesting lexical components, highlights the issue of their deformation in the Russian Empire and in Soviet times, resulting in the substitution of cultural values and ideology. A. Popovsky’s scientific work is a “life hack” on the revival of “Cossacks’ power and beauty”. The monograph is a history of the Ukrainian people in surnames, starting from family traditions and ending with positive and negative phenomena at the state level. The issue of studying surnames, as well as nominations of villages, settlements, cities, and districts to reproduce the geography and history of the Ukrainian anthroponymy in synchrony and diachrony needs to be comprehensively proceeded and popularized in the educational process and contemporary mass media as important sources of the formation of public opinion.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2021, 9; 199-204
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Подолання стереотипів про український/неукраїнський Донбас у сучасних українських літературно-художніх, есеїстичних практиках та акціях культурної дипломатії
Przełamywanie stereotypów o Donbasie ukraińskim / nieukraińskim we współczesnych ukraińskich praktykach literackich i artystycznych, eseistycznych і działaniach dyplomacji kulturalnej
Autorzy:
Bondarewa, Олена Євгенівна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2015108.pdf
Data publikacji:
2021-12-23
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
identity
stereotypes
war in the east of Ukraine
fire tests
literary and cultural practice
ідентичність
стереотипи
війна на Сході України
випробування вогнем
літературні та культурні практики
tożsamość
stereotypy
wojna na wschodzie Ukrainy
próby ogniowe
praktyki literackie i kulturowe
Opis:
У статті досліджується траєкторія зміни суспільних стереотипів про тотальну неукраїнськість/антиукраїнськість Донбасу, яка уможливлюється завдяки сучасній українській літературі, культурним практикам, заходам  і проєктам культурної дипломатії. Ключовим художнім текстом, довкола якого вибудовується аналітичне поле, обрано п’єсу Сергія Жадана “Хлібне перемир’я”, а контекстами стають його романи “Інтернат” та “Ворошиловград”, роман Вікторії Амеліної “Дім для Дома”, книга Олександра Михеда “Я змішаю твою кров з вугіллям. Зрозуміти український Схід”, проєкт PEN Ukraine “Мости замість стін, або Що об’єднує українців”, аналітичні дослідження-звіти Національної академії наук України та Українського центру економічних та політичних досліджень імені Олександра Разумкова, присвячені аналізу передумов, стану та наслідків війни на Донбасі, а також сучасні проєкти культурної дипломатії на Сході України. Наголошено, що саме українська культура сьогодні стає дієвим інструментом розбудови громадянського діалогу з людьми українського Сходу. Підкреслено, що культурні амбасадори України повсюдно створюють ефективні площадки для уможливлення такого діалогу і привертають увагу українського та світового співтовариства до його необхідності у контексті постколоніальних і посттоталітарних практик, а також у майбутніх повоєнних культурних стратегіях держави Україна.
Artykuł analizuje trajektorię zmiany stereotypów społecznych na temat totalnej nieukraińskości/antyukraińskości Donbasu, która to zmiana jest możliwa dzięki współczesnej literaturze ukraińskiej, praktykom kulturowym, wydarzeniom i projektom polityki kulturalnej. Kluczowym tekstem artystycznym, wokół którego zbudowane jest pole analityczne, jest sztuka Serhija Żadana Chlebowy rozejm, a kontekstami są jego powieści Internat i Woroszyłowgrad, powieść Wiktorii Ameliny Dom dla domu, książka Olexandra Mykheda I mieszam twoją krew z węglem. Zrozumieć ukraiński Wschód, projekt PEN Ukraina „Mosty zamiast murów, czyli co jednoczy Ukraińców”, badania-raporty analityczne Narodowej Akademii Nauk Ukrainy i Ukraińskie Centrum Studiów Ekonomiczno-Politycznych im. Ołeksandra Razumkowa, poświęcone analizie przyczyn, sytuacji wojny w Donbasie i jej konsekwencjom oraz nowoczesne projekty polityki kulturalnej na wschodzie Ukrainy. Podkreśla się, że kultura ukraińska staje się dziś skutecznym narzędziem budowania dialogu obywatelskiego z mieszkańcami ukraińskiego Wschodu. Zwraca się uwagę, że ambasadorzy kultury ukraińskiej tworzą skuteczne platformy takiego dialogu na całym świecie i uczulają społeczność ukraińską oraz opinię światową na jego konieczność wobec postkolonialnych i posttotalitarnych praktyk, a także z uwagi na planowane, powojenne strategie kulturowe Ukrainy.
The article examines the trajectory of changing social stereotypes about the total non-Ukrainianness/anti-Ukrainianness of Donbass, which is made possible by modern Ukrainian literature, cultural practices, events and projects of cultural diplomacy. Serhiy Zhadan's play "Bread Armistice" was chosen as the key literary text around which the analytical field is built, and his novels "Boarding School" and "Voroshilovgrad", Victoria Amelina's novel "House for Home", book by Alexander Mikhed “I mix your blood with coal. Understanding the Ukrainian East”, PEN Ukraine project“ Bridges Instead of Walls, or What Unites Ukrainians”, analytical studies-reports of the National Academy of Sciences of Ukraine and the Oleksandr Razumkov Ukrainian Center for Economic and Political Studies, devoted to the analysis of preconditions, state and consequences , as well as modern projects of cultural diplomacy in eastern Ukraine. It is emphasized that Ukrainian culture today is becoming an effective tool for building civil dialogue with the people of the Ukrainian East. It is emphasized that cultural ambassadors of Ukraine everywhere create effective platforms for such a dialogue and draw the attention of the Ukrainian and world community to its need in the context of postcolonial and posttotalitarian practices, as well as in future postwar cultural strategies of Ukraine.
Źródło:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2021, 6, 16; 83-96
1733-2249
Pojawia się w:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-5 z 5

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies